Мультиплікативний ефект. Мультиплікатори

З основної макроекономічної тотожності Y=C+I+G+Xn випливає, що рівноважний обсяг національного виробництва залежить від змін величини кожного з компонентів сукупних витрат. Сукупні витрати, що не залежать від величини доходу, називаються автономними (АЕ).

У ринковій економіці збільшення витрат веде до непропорційно більшого росту рівноважного обсягу виробництва. Багаторазовість впливу збільшення витрат на рівноважний ВВП називається ефектом мультиплікатора. Гроші, сплачені державою, наприклад, заводу за додатковий вироблений танк, збільшать доходи і завода - виробника, і його постачальників, і транспортників, і енергетиків тобто багаторазово перейдуть з рук у руки. Робітники всіх цих підприємств витратять свій заробіток на купівлю споживчих товарів і послуг; в наслідок цього виникне дохід у виробників цих товарів і послуг; їх робітники в свою чергу отримають заробітну плату та витратять її, створивши доходи тих, хто продасть товари і послуги їм і так далі. Виникає своєрідна «ланцюгова реакція», результатом якої буде зростання виробництва на величину більшу, ніж приріст витрат держави. Перевищення росту доходу над ростом автономних витрат показує коефіцієнт, що називається мультиплікатором витрат:

де

μ- мультиплікатор витрат;

ΔY - зміна рівноважного ВВП;

ΔAE - зміна автономних витрат.

Мультиплікативний процес не нескінченний, тому що на кожній стадії руху здійснюються вилучення з потоку доходи - витрати у вигляді заощаджень, податків та витрат на імпорт. Грошовий потік, що переходить з рук у руки зменшується від стадії до стадії і процес затихає.

Отже, величина мультиплікативного ефекту насамперед обернено пропорційна граничній схильності до заощадження.

Таким чином, зміна ВВП (∆Y) насамперед залежить від зміни автономних витрат, динаміки доходу і граничної схильності до споживання:

Якщо МРС1, тобто приріст автономних витрат на одиницю викликає зростання ВВП більше, ніж на одиницю.

Ефект мультиплікатора можна показати на графічній моделі (рис.9.3).

Рис. 9.3. Ефект мультиплікатора.

заощадження як вилучення з потоку перетворень приросту витрат у доходи і знову у витрати і т.д.

Насправді частина додаткового доходу на кожній стадії руху крім споживання іде в податки та витрачається на чистий експорт.

Зменшення податків на величину АТ дасть мультиплікативний ефект, тому що частина доходу, яка дорівнює АТ, буде використана на споживання відповідно до МРС:

де, МРС ΔT - первісна зміна споживчих витрат у зв'язку зі скороченням податків.

Звідси:

Мультиплікатор податків (μ_τ) показує, на скільки зміниться рівноважний ВВП при зміні податків на одиницю. Знак мінус вказує на те, що зростання податків скорочує приріст ВВП, який виникає в наслідок зростання витрат на одиницю.

Повний мультиплікатор витрат має враховувати ту обставину, що зі зміною ВВП змінюються і податкові вилучення, і витрати на імпорт, що скорочують сукупні витрати, використовувані на придбання вітчизняних товарів і послуг.

Граничний податковий коефіцієнт (MTR) показує, на скільки одиниць зміниться величина податкових вилучень при зміні ВВП на одну одиницю.

Гранична схильність до імпорту (МРМ)показує, на скількох одиниць зміниться імпорт при зміні ВВП (і доходу) на одиницю.

З урахуванням зміни відрахувань у податки і витрат на імпорт гранична схильність до споживання вітчизняних товарів (МРСб)складе:

MPCd = (1 - MTR)(MPC - MPM)

З урахуванням цього повний мультиплікатор витрат можна визначити за такою формулою:

Ефект мультиплікатора спрацьовує тільки в умовах, коли економіка знаходиться в ситуації неповної зайнятості і має в наявності вільні ресурси. У ситуації, коли економіка досягла точки повної зайнятості, збільшення витрат (наприклад, державних), матиме наслідком не непропорційно більше зростання ВВП і доходу, а лише підвищення рівня цін.

Приріст реального ВВП унаслідок мультиплікативного ефекту залежить від індексу цін (Р), і визначення його величини вимагає здійснення процедури дефлювання.

Конкретне значення мультиплікатора є індивідуальним у різних економіках.

9.4.