Конкурентоспроможність країн на світовому ринку.

4)

Конкурентоспроможність країни – це ступінь, на якому вона може за вільних і справедливих ринкових умов виробляти товари і послуги, які конкурентоспроможні на світовому ринку, з одночасним підтриманням чи збільшенням доходів населення і здатністю само регулювати поліпшення своїх світогосподарських позицій.

Рівні конкурентоспроможності:

- на рівні підприємства

- галузі

- продукції

- країни

Виділяють цінову і структурну (загальну) конкурентоспроможність. На макрорівні структурна – системно відображає виробничо-технологічний та експортний потенціал країни (не ціни, а національні умови виробництва).

Конкуренція розвинених країн визначається неціновими факторами, а менш розвинених – ціновими.

Основа конкурентоспроможності країни – конкурентоспроможні підприємства.

Усталеної конкурентоспроможності досягають ті країни, які:

1) оптимально реалізують свої національні переваги та постійно підвищують продуктивність праці

2) ефективно використовують ресурси, що акумулюються на міжнародних ринках товарів, послуг, інвестицій, інновацій.

1)