12.1. Поняття про стрес
Стрес (від англ. «stress» — «напруження»), термін, який використовується для визначення широкого кола станів людини, які виникають у відповідь на різні екстремальні впливи (стресори).
Залежно від виду стресора і характеру його впливу виділяють фізіологічний і психологічний (емоційний) стреси. Емоційний стрес з’являється в ситуаціях загрози, небезпеки, скри- вдження та ін.Стрес — це ситуація в управлінні, яка характеризується підвищеним психологічним або фізіологічним напруженням. Це звичайне явище, яке зустрічається часто. Незначні стреси неминучі і безпечні. Надмірний стрес дуже небезпечний і створює проблеми індивідів та організацій. Надмірний стрес може бути спричинений дуже великим або дуже малим об’ємом роботи, конфліктом ролей і їх невизначеністю, нудьгою, фізичними факторами та різними подіями особистого характеру. Той тип стресу, який має відношення до менеджерів, характеризується надмірним фізіологічним і психологічним навантаженням
Стрес — це стан напруження, яке виникає в людини під впливом сильної дії. Виділяють дві групи факторів, які зумовлюють стрес: організаційні — відсутність важливої справи, безцільність існування, перевантаження чи недовантаження роботою; персональні — смерть близької людини, шлюб, погані стосунки з рідними, зміна квартири тощо
Стрес — природна загальна реакція організму на сильний негативний (або позитивний) вплив. Стресова реакція мобілізує внутрішні фізіологічні або психологічні ресурси, дозволяючи організму пристосуватися до мінливої реальності. На перевірку виходить, що ціль у стресу цілком гуманна — зробити наш організм стійкішим
Проблема стресу гостро заявила про себе в XX ст. Це було викликано тим, що в сучасному світі (і на сучасному виробництві) часто виникають ситуації, коли людина, натрапляючи на якись складність, не може повноцінно реалізувати енергію, що нагромадилася (викликана фізіологічним механізмом стресу), і тоді ця енергія починає руйнувати саму людину.
І тоді замість цілком нормальних стресових реакцій людину починають розривати на частини механізми дистресу, коли енергія не може реалізуватися в якихось конструктивних діях. Наприклад, дис- трес проявляється тоді, коли працівник не може відповісти на несправедливі претензії начальника (багато хто виправдовується тим, що простіше зберегти образу в собі, ніж обуритися й створити для себе ще більші проблеми з цим начальником). В іншому типовому прикладі людина не може повноцінно реалізувати своє прагнення до творчості або прагнення до повноцінного спілкування з колегами в умовах кар’єрної конкуренції тощо.У всіх цих і подібних випадках фактично йдеться про обмеження людської гідності в умовах сучасного виробництва. Але особливу проблему становлять випадки, коли людина ущемлю- ється в найголовнішому — у справедливій оплаті її праці. Суспільство, таким чином, відмовляє в праві людині почувати себе не тільки повноцінним фахівцем, що приносить користь даному виробництву, а й почувати себе повноцінним громадянином і особистістю. Усе це створює базу і для стресу, і для фрустрації, і для найглибшої внутрішньої кризи працівника.
Це знижує не тільки якість життя даного співробітника, а й якість виконуваної їм роботи, наносячи збиток організації в цілому. І неспроста сучасні роботодавці все більше уваги приділяють психологічному забезпеченню працівників, розуміючи, що це не останній фактор оптимізації трудових процесів. Тому зараз заходи щодо запобігання й подолання виробничого стресу виступають і як технології ресурсозбереження.
Ганс Сель’є, який розробив концепцію стресу, указував, що стрес — це «те, що прискорює процес старіння, проводячи нас через колотнечі життя». Колотнечі (події) — діють на кожну людину по-різному. Та сама подія для однієї людини — найсильні- ший стрес, для іншої— лише прикре непорозуміння, для третьої — звичайна, стандартна ситуація. Безліч причин визначають сприйняття людиною тих або інших життєвих подій і реакції на їх.
У CTPECA Є ТРИ СКЛАДОВІ:
• сама подія • сприйняття події • реакції тіла на сприйняття події
До фізіологічних ознак стресу належать виразки, мігрень, гіпертонія, біль у спині, артрит, астма і біль в серці, а до психологічних — роздратування, втрата апетиту, депресія і знижений інтерес до міжособистих та сексуальних стосунків та ін.
ВИДИ СТРЕСУ
Фізіологічний — зумовлений надмірними фізичними навантаженнями
Психологічний — зумовлений складними стосунками з іншими людьми
Інформаційний — зумовлений надлишком, недостатністю чи безсистемністю (неупорядкованістю) життєво важливої інформації
Управлінський — зумовлений високою відповідальністю за рішення, що приймаються, особливо в умовах дефіциту часу
Емоційний — проявляється в ситуаціях загрози, небезпеки, неочікуваної радості тощо
ВИНИКНЕННЯ СТРЕСУ ОХОПЛЮЄ ТРИ ЕТАПИ:
V появу початкової реакції подиву, тривоги, невміння розібратися із ситуацією
V виникнення суперечок, непорозумінь
V настання фази виснаження, втоми
ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ
• Труднощі узгодження сімейних стосунків • Особливості трудового процесу • Становище індивіда в організації • Службові конфлікти • Труднощі узгодження службових стосунків
12.2.