Моделі (аналоги схеми, явища) конфлікту - теоретична інтерпретація конфлікту як структури і процесу, виконує пізнавальну роль і виступає засобом пояснення і прогнозування.
Основна мета моделей конфлікту - виявлення параметрів, які впливають на перебіг конфлікту, конфліктну поведінку, конкретні форми цього впливу.
К. Томас згрупував дані досліджень біля двох моделей процесуальної (динамічної) та структурної.
Аналіз конфліктних явищ в межах структурної моделі концентрується на зовнішніх впливах; структурі процесу.- Структура конфлікту - це сукупність стійких елементів конфлікту, що забезпечують його цілісність, тотожність самому собі. Вона характеризує статичну складову конфлікту і містить дві підструктури: об'єктивну і суб'єктивну, кожна з яких має явні і приховані елементи.
Об’єктивна підструктура конфлікту включає: його учасників (основних, другорядних, групи підтримки), об'єкт конфлікту; його предмет; мікросередовище, в якому він розвивається; макросередовище, що впливає на перебіг конфлікту, тощо.
Суб’єктивна підструктура конфлікту включає: психологічні моделі конфліктної ситуації, що є у всіх учасників: мотиви дій сторін; цілі, які вони ставлять; актуальні психічні стани учасників; образи опонента, самого себе, об'єкту і предмету конфлікту; вірогідні результати боротьби тощо.
- Динаміка конфліктів - перебіг розвитку конкретних конфліктів або їх видів у часі. Вона включає три періоди, кожен з яких складається з етапів (фаз).
I період (латентний) - доконфліктна ситуація: виникнення об'єктивної проблемної ситуації взаємодії (1 етап); виникнення передкон- фліктної ситуації (2 етап).
II період (відкритий) - власне конфлікт включає етапи: інцидент; ескалація протидії; збалансована протидія; пошук способів завершення конфлікту; завершення конфлікту.
III період (латентний) - постконфліктна ситуація: часткова нормалізація відносин опонентів (1 етап); повна нормалізація 'їх відносин (2 етап).
5.1.