Принципи і методи дослідження конфліктів.

Методологічну основу конфліктології складає комплекс філософ­ських, соціологічних і психологічних ідей, що акумулюються в теорії конфлікту. Такими виступають загальнонаукові методологічні прин­ципи, найбільш суттєвими для кофліктології є:

- принцип системного підходу, який припускає системно- структурний, системно-функціональний, системно-генетичний, системно-інформаційний і системно-ситуаційний аналіз конфлікту.

- принцип адекватності проблемної ситуації, пов'язаний з виявлен­ням реального предмету конфлікту і методами його регулювання. Конституювання парадигмального статусу конфлікту і згоди доз­воляє виділити два основні підходи: конфліктологічний, орієнтова­ний на зміну системи і функціональний, орієнтований на послідов­ний розвиток.

По відношенню до засобів регулювання конфлікту розрізняють підхід втручання/ невтручання. Підхід втручання передбачає: збір соціально значущої інформації і її організація як деяке зондування.

З цім принципом пов'язаний принцип дієвості втручання. Діє­вість роботи з конфліктом виступає основним у технологізації і опе- раціоналізації теорій.

Серед інших принципів конфліктології розглядають: міждисци- плінарність; спадкоємність; еволюціонізм; особистісний підхід; єд­ність явних і прихованих елементів конфлікту.

Конфлікти вивчають на декількох рівнях:

- Особистіснийрівень - рівень індивідуальної свідомість (внутрио- собистісний і міжособистісний рівень);

- груповий рівень - рівень групової свідомості (внутрігрупові і між- групові конфлікти).

- організаційно-управлінський рівень - рівень суспільної свідомості;

- соціальний - рівень масової свідомості.

Метод являє собою систему пізнавальних і перетворюючих засо­бів, прийомів, принципів і підходів, які може застосувати наука для пізнання свого предмета. На базі функціональної диференціації ме­тодів конфліктологічного дослідження виокремлюють методи теоре­тичного і емпіричного дослідження предмета конфліктології.

2.2.