Тести для самоконтролю.

a. Врегулювання відрізняється від вирішення конфлікту:

1. переговорним процесом;

2. вирішенням конфлікту у суді або арбітражі;

3. використанням спеціальних психотерапевтичних технік.

b. Виробленню узгодженої позиції і успішності переговорів сприяють:

1. формулювання обмежень і критеріїв прийняття рішень;

2. виробка альтернативних варіантів розв'язання проблеми;

3. енергійність і наполегливе відстоювання своїх позицій.

c. Феномен групового мислення - це:

1. особливий стиль мислення членів групи;

2. безперечна віра в принципи поведінки групи;

3. негативна оцінка членів «вони-групи».

d. Для запобігання або зменшення впливу групової деформації у переговорний процес необхідно:

1. увести до складу групи сторонніх людей, не знайомих з пробле­мою;

2. до складу групи, що приймає рішення, включати фахівців із су- межних з даним питань;

3. залучати незалежних експертів з цього питання.

e. Феномен «зсуву ризику» виявляється:

1. у схильності до вибору більш ризикованих рішень під час групово­го обговорення;

2. у зростання екстремальності думок у процесі прийняття групово­го рішення;

3. у розвитку афективних процесів.

f. Можна виділити на переговорах:

1. особливий стиль мислення учасників переговорного процесу;

2. стратегії співпраці, суперництва і аналітичну стратегію;

3. жорсткий, м'який стиль та стиль позиційного торгу.

g. Метод принципових переговорів Фішера і Юрі використовує:

1. прийоми затримки, вибору, затору;

2. вироблення варіантів завершення конфлікту, які приблизно одна­ково привабливі для партнера;

3. стратегію співпраці і аналітичну стратегію.

h. Командні ролі учасників переговорного процесу включають:

1. тренера, медіатора

2. лідера, радника, спостерігача, гармонізатора;

3. протоколіста, фасиліатора.

i. Посередництво - це процес:

1. із залученням нейтральної третьої сторони;

2. пошуку продуктивного рішення проблеми однією з протиборчих сторін, яка має більше влади;

3. застосування крокусу у складних ситуаціях.

j. Посередник (медіатор) застосовує тактики:

1. директивної дії, операції, тиску на одного з опонентів;

2. ультимативну;

3. почергового вислухування, тактику човникової дипломатії. Ключі: а. 1+2; b. 1+2; c. 1+2; d. 1; e. 1+2; f. 2+3; g. 3; h. 2+3; i.1; j. 1+3.