8.4. Загальні положення конституційних процедур

Вирішення юридичних конфліктів відбувається в різ­них формах: шляхом парламентських та інших конституційних процедур, за допомогою розгляду карних, цивільних та інших справ у суді й арбітражі, прийняття рішень в адміністративних комісіях, податковій інспекції, міліції, ДАІ і багатьох інших установах, які застосовують право.

ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ ЮРИДИЧНИМ ШЛЯХОМ МАЄ ЧОТИРИ ЗАГАЛЬНІ ОЗНАКИ:

1) конфлікт розглядається й вирішується органом, уповноваженим на це державою

2) орган, що вирішує конфлікт, діє на основі виконання норм права

3) конфліктуючі сторони в період розгляду суперечки наділяються певними передбаченими законодавством правами й обов’язками

4) рішення, прийняте по конфлікту, обов’язкове для сторін і, як правило, для інших організацій і громадян

Таким чином, конфлікт набуває чітких обрисів, він формалізу­ється, як формалізується й сама процедура його розгляду й вирі­шення. Таким чином, суб’єктивізм при ухваленні рішення зведе­ний до мінімуму; далі можливі при цьому помилки можуть бути в більшості випадків виправлені наступною юридичною проце­дурою (затвердження рішення вищим органом, оскарження, пе­регляд рішення тощо). Нарешті, юридичні процедури розгляду конфліктів забезпечують необхідну гласність і тим самим — сус­пільний контроль над рухом справи, отже, підвищують авторитет вжитих заходів.

ЮРИДИЧНІ ЗАСОБИ ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТУ:

1) конституційні процедури, які застосовуються головним чином в разі ви­никнення конфліктів у політичній сфері

2) судовий і арбітражний розгляд справ

3) адміністративні процедури, що практикуються в різних правоохоронних органах

8.5.