<<
>>

Історичні форми постановки основного питання філософії.

Філософія виступаючи у якості науки, світогляду, методології і духовності має основне питання або основні питання. Основними питаннями в найбільш загальному розумінні є постановка і розв’язання проблеми, від якої залежить доля існування предмету.

Стосовно основного предмету філософії існують наступні точки зору: 1. основним питанням філософії будь-яких періодів(етапів, шкіл, напрямків) є проблема відношення мислення і буття, матерії і свідомості, матеріальною і ідеальною з боку їх первинності чи вторинності. В той же час, основне питання філософії- це також проблема, яка розв’язує наступне питання: пізнавальний чи непізнавальний світ; 2. суть основного питання філософії: як співвідноситься у житті людини і сусп. такі явища як мораль, моральність, аморальність, тобто ця філософія стверджує, що в реальному житті людина живе і діє відповідно до моральності;3. у всі періоди на всіх етапах розвитку філософії ця проблема існувала і існує і постає як проблема людської свободи. Точки зору розуміння питання філософії: 1) Проблема визначення матерії і свідомості, мислення і буття, істини і пізнаваності світу. 2) Кожна філософська система чи в залежності від історії, чи в залежності від специфіки школи має своє основне питання:

a) Екзистенціалізм– філософія існування: -вибір; -свобода існування; -ситуація.

b) Неотомістська– співвідношення між людиною і богом, вірою і розумом.

c) Феноменологічна(етична феноменологія) – проблема відношення людської моралі і її конкретної діяльності.

3) Основне питання філософії– свобода. Проблема свободи у відношенні до того життєвого світу, в якому вони реалізуються. Має сенс при наступному розумінні свободи: свобода– це почуття, усвідомлення, теор. -практ. означеність людиною(сусп. -ом) саме свого, а не чужого місця в світі.

Поняття методу -Методологія – область наукового знання, що вивчаєзасоби, передумови, принципи організації пізнавальної та практично-перетворюючої діяльності. -Метод– сукупність прийомів та операцій практичного і теоретичного освоєння дійсності.

Метод– це конкретизація методології, це способи, за допомогою якихпізнається предмет науки. -Методика – це конкретизація методу. Наприклад, психологія має такі методологічні принципи:У створенні свого методологічного інструментаріюпсихологічна наука опирається на свої методологічні принципи, з необіхністю визначаєвимоги до побудови і використання методів психології:1. Об»єктивності – вивченні об»єктивних умов виникнення та функціонуванняоб»активних проявів психіки 2. Генетичний підхід – передбачає вивчення психічних явищ у динаміці, упри переході у філогенезі та онтогенезі з одного рівня розвитку на інший 3. Системний підхід – передбачає вивчення психічного явища як своєрідної системи, що має специфічні закономірності. 4. Особистісний підхід – передбачає вивчення конкретної особистості в конкретній ситуації. 5. Індивідуалізація – передбачає розкриття своєрідності кожної особистості,притаманного їй індивідуального стилю та ін. Метод(від грец. -шлях дослідження чи пізнання) - це спосіб побудови та обґрунтування системи філософських та наукових знань, сукупність прийомів і операцій, за допомогою яких здобувається нове знання. Кожна наука, кожна форма освоєння дійсності має свої методи. Найбільш відомі методи філософського пізнання: метафізика, діалектика, історизм, позитивізм, герменевтика, реконструкція, деконструкція. Діалектика- метод філософського дослідження, при якому речі, явища розглядаються гнучко, критично, послідовно з врахуванням їх внутрішніх протиріч, змін, розвитку, причин і наслідків, єдності і боротьби протилежностей.

<< | >>
Источник: Філософія. Відповіді до іспиту. 2016

Еще по теме Історичні форми постановки основного питання філософії.:

  1. Історичні форми постановки основного питання філософії.
  2. 4 Історичні форми постановки основного питання філософії
  3. 1.2. Співвідношення цілей покарання і завдань органів та установ виконання покарань, теорія і практика, можливості і дійсність виконання покарань.
  4. Принципи, мета, зміст, завдання та функції податкового контролю
  5. Вступ
  6. Бібліографія
  7. 1.1. Історія становлення та розвитку європейської інтеграції
  8. Завдання, етапи та напрями реформування органів кримінальної юстиції у механізмі правоохоронної діяльності