86. Масова культура,контркультура і антикультура
Загальне визначення культури — це все те, що створено людиною. Тому в широкому аспекті культуру розглядають як сукупність результатів людської діяльності. Визначення, яке було прийняте Юнеско 1982р, культура – комплекс характерних матеріальних, духовних, інтелектуальних і емоційних рис суспльства, що включають в себе не лише різні мистецтва, а й спосіб життя, основні правила людського буття, системи цінностей, вірувань, традицій.
До сучасних форм культури належать: Антикультура, контркультура, крос культура, масова культура, треш культураАнтикультура – тенденції і прояви сусп життя, що заперечують принципи гуманізму і людяності як способи існування спільнот. (Наркоманія у індивідуальному плані, розщеплення атома у науковій сфері – у сусп плані). Культура стає чужою, іншою, відчуженою. В такій системі загальна ситуація позначається категорією «відчуження». Людинотворча сутність культури набуває відчужених форм. Культура втрачає гуманістичний характер і фактично перетворюється на антикультуру, бо ж замість того, щоб піклуватися про людей, вона піднімається над ними як чужа їм сила. Термін «антикультура» включає такі суспільні явища, процеси, ідеї та відносини, які суперечать відшліфованим суспільно-історичною практикою принципам гуманізму і людяності. Наприклад, наркоманії, алкоголізму, пияцтву, злодійству та брехливості всі народи дають однозначно негативну оцінку, тобто класифікують як анти цінності, антикультуру. Як антикультуру людство позначає фашистську політику і практику Гітлера та його прибічників, американську агресію у В'єтнамі, піночетівський заколот у Чілі та расизм у ПАР чи США. Антикуль тура – це прояв і результат дегуманізації людських відносин, відходу від загальнолюдських цінностей і пріоритетів, втрати глибинних моральних орієнтацій, що ґрунтуються на розумі, вірі й істинному людинолюбстві.
Контркультура - сукупність поведінкових установок і форм духовно-практичного відношення до дійсності, які є альтернативними у загальноприйнятому офіційному світорозумінні (рок культура).
сукупність політичних, соціальних, ідеологічних рухів, дій та ідей західноєвропейської та північноамериканської молоді лівоекстремістської спрямованості, що виникла на початку 60-х років і досягла кульмінації під час «травневої революції» 1968 р. у Парижі. Контркультура протистоїть культурі не як негативне чи вороже явище, а просто - як інше. Її теоретики (Г. Маркузе, Ж. . -П. Сартр, Т. Роззак, В. Райх та ін. ) розглядали існуючу культуру як організоване насильство над особистістю, як соціальне явище, що викорінює з людських душ творчі пориви, прагнення до безпосередності, насолоди, життя. Вони ототожнювали її з бездушним технокра тизмом, що знеособлює соціум, дегуманізує суспільні відносини, руйнує індивідуальність. Існуюча культура, писав зокрема Г. Маркузе, перетворюється на антикультуру. Від неї треба відмовитися, вірніше, замінити її новими формами спілкування контркультурою. Теоретики контркультури ставили завдання підірвати культуру з середини, шляхом ідейної та психологічної переорієнтації, революції за допомогою свідомості, здатної розкріпачити підсвідоме, емоційні сфери психіки, сексуальний потяг, людську чуттєвість за допомогою музики, танців, тілесного контакту тощо. . . Пропагуючи антиапологічну теорію емансипації індивіда, теоре тики контркультури мріяли про нову гармонійну культуру, що подолає технократію, сцієнтизм, споживацтво і прагматизм, що врешті-решт відповідатиме природі і сутності людини. На початку 70-х років рух контркультури зайшов у глухий кут.Масова культура – хар-ка сандартизованих духовних благ, що є в сучасному суспільстві як стандарт загальновживаної культури. Тенденціїї, що обумовили виникнення: інститут представництва, встановлення індустрыального способу виробництва, розвиток і доступність ЗМІ, збільшення часу на дозвілля. В середині століття з’явилися культур-песимістичні настрої, я кі були зумовлені тим, що, загальний фон культ 20 ст був значно нищім ніж рівень „Золотої Епохи”. Через те, що, культурні цінності перестали бути елітарним „до стоянням” та, егалітарний „урівноважений характер” зявилась масова культ, створена засобами масової інфо. . Масова культ має на історічній миті забезпечені інфо широких прошарків населення про можливість культ, про ії мову, про навики необхідні для сприйняття мистецтва, але масова культ. не може замінити дотик з високим мистецтвом. Негативний зміст вияву масової культури полягає в тому, що часто не маса представляють можливість піднятися до рівня справжньої культ; Навпаки, сама культ підробляється під примітивні смаки відсталих прошарків населення. Розумні, висококваліфіковані може пре підносить щось сире, примітивне, а інколи щось спеціально одурманене, однак на будь якому рівні у широкому розумінні являє собою гуманістичне орієнтовану цінність.