35. Народонаселення як природне явище

З розвитком людства вплив природи на розвиток суспільства ставав менш значним. Водночас посилювався вплив суспільства на природу, зумовлений постійним зростанням кількості населення Землі у результаті розвитку самих людей, постійним зростанням їхніх потреб.

Тому такі чинники, як чисельність населення, густота населення, віковий і статевий склад тощо, мають значний вплив на псі аспекти життя суспільства, темпи його розвитку. Сукупність людей, які живуть і діють у межах певного суспільства, називають народонаселенням. Вивченням народонаселення, його структури і законів розвитку займається така наука, як демографія.

Сталий інтерес до проблем народонаселення склався приблизно двісті років тому, особливо після того, як англійський священик і вчений Т. Р. Мальтус (1766— 1834) у 1798 р. надрукував свою книгу «Досвід про шкон народонаселення». Мальтус твердив, що зростання народонаселення нібито відбувається в геометричній прогресії, а збільшення засобів існування — в арифметичній, внаслідок чого виникає «абсолютне перенаселення». Час від часу воно стихійно ліквідується масовою загибеллю «зайвих» людей внаслідок поширення різних захворювань, наприклад чуми, стихійних лих і війн. Сам Мальтус закликав уникати перенаселення шляхом регламентації шлюбів і обмеження народжуваності.

Суперечки з приводу цих поглядів тривають і досі. Супротивники Мальтуса доводять, що ніякого «вічного», раз і назавжди встановленого закону народонаселення не існує, оскільки його чисельність і темпи зростання залежать від суто соціальних причин: способу життєдіяльності людей і способу виробництва, рівня економічного і культурного розвитку, певних сімейних чи національних традицій тощо. Послідовники ж Мальтуса вказують на те, що природа «зводить рахунки» з людством за його надмірне зростання забрудненням і руйнуванням навколишнього середовища, виникненням нових масових захворювань.

Проте проблема народонаселення має у наш час не тільки політичний, а й науково-практичний сенс. її розв'язання важливе для повнішого розуміння суспільного життя і для здійснення у цій галузі продуманих соціально доцільних заходів.

можна виділити такі характерні риси впливу суспільства на природу.

• Розширення просторових меж освоєння природи людиною. Виробничо-господарська діяльність набула глобального, планетарного характеру. Людина вийшла в космос і використовує його у своїх цілях, крокує до розширення освоєного навколоземного простору.

• Відбувається подальше вивчення й освоєння природи "вглиб", тобто відкриття і промислове використання нових хімічних елементів, мікропроцесів, раніше невідомих властивостей і законів природи.

• Посилюється інтенсивність використання природних ресурсів.

• Внаслідок цього зростає забруднення довкілля, відбуваються серйозні зміни в структурі навколишнього середовища.

В історії мали місце три таких перевороти:

• неолітична революція (виникнення землеробства, перехід від так званої присвоюючої економіки до виробничої);

• промислова революція (перехід від ремісничих знарядь праці до машин, створення промисловості);

• науково-технічна революція.