61. Поняття соціокультурної комунікації

Соціокультурна Комунікація- процес взаємодії між суб'єктами соціокультурної діяльності(індивідами,групами, організаціями і т. п. ) з метою передачі або обміну інформацією за допомогою прийнятих в даній культурі знакових систем(мов), прийомів і засобів їх використання.

Соціокультурна комунік. виступає як один з базових механізмів і невід'ємна складова соціокультурного процесу, забезпечуючи саму можливість формування соціальних зв'язків, управління сумісною життєдіяльністю людей і регулювання її окремих областей, накопичення і трансляцію соціального досвіду. Необхідними умовами і структурними компонентами соціокультурної комунік. є наявність спільної мови у суб'єктів комунік. , каналів передачі інформації, а також правил здійснення комунік. (семіотичних, етичних). комунікативними є лише дії, здійснювані із спеціальною метою комунік. , тобто що мають мотиваційну підставу, орієнтацію на передачу інформації і здійснювані з використанням адекватної цій меті знакової системи. Відмінність інтерпретації соціокультурної комунікації, засновані на відмінність методологічних парадигмах,акцентують її суть або як сукупності засобів передачі соціальної інформації, створюючих базу для становлення і розвитку"інформації суспільства", або як способу досягнення розуміння однієї людини іншим, як механізму "уживаються" Значуще місце теорія комунікативної дії займає в роботах Хабермаса. На його думку, всі учасники комунік. орієнтуються на узагальнених, інтерсуб'ективних нормах комунік. , що зрозуміли, що в сукупності з комунікативною компетентністю і наявністю раціональних мотивів робить можливим сам цей процес. Типологія процесів соціокультурної комунікації може бути побудована по наступних підставах: - по характеру суб'єктів комунік. (міжособистістна,особово-групова,міжгрупова, міжкультурнa); - по формах комунік. (вербальна,невербальна); - по рівнях протікання комунік.

(на рівні буденної культури, в специалізованих областях соціокультурної практики, в контексті трансляції культурного досвіду від специалізуючого рівня до буденного і т. п. ) Специфічною сферою соціокультурної комунікації виступає масова комунікація,яка може бути визначена як культурна область, що складається з відкритих, впорядкованих процесів трансляції соціально значущої інформації, що піддаються цілеспрямованому породженню і регулюванню. У змістовному відношенні соціокультурна комунікація може бути диференційована на чотири основних інформаційних напрямка: -новаційна (що залучає споживача інформації до нових для нього знань про властивості і ознаки явищ, об'єктів і процесів, про технології і норми здійснення якої-небудь діяльності); -орієнтаційна (що допомагає споживачеві інформації орієнтуватися в системній структурі природного і соціального простору); -стимуляція (що впливає на мотиваційні підстави соціальної активності людей,акту алізу є знання людини про навколишню дійсність і технології діяльності, а також прагнення до отримання бракуючих знань заради задоволення його соціальних домагань і ін. ) -кореляційна (що уточнює або оновлююча окремі параметри перерахованих вище видів знань, орієнтацій і стимулів). Основною змістовною одиницею соціокультурної комунік. є повідомлення(моно- аспектна інформація про що-небудь) або текст(комплексна інформація про багато або декількох істот. аспектах чого-небудь).

<< | >>

↑

Источник: Філософія. Відповіді до іспиту. 2016

Еще по теме 61. Поняття соціокультурної комунікації:

- Логика - Основы философии - Социальная философия - Философия науки и техники -