<<
>>

49 Рівні і форми суспільної свідомості

Свідомість неможливо вивести з одного лише процесу відображення об'єктів природного світу: відношення“суб'єкт-об'єкт” не може породити свідомість. Для цього суб'єкт повинен бути включений у більш складну систему соціальної практики, у контекст громадського життя.

Кожний з нас, приходячи в цей світ, успадковує духовну культуру, що ми повинні освоїти, щоб знайти власне людську сутність і бути здатними мислити по-людськи. Ми вступаємо в діалог із суспільною свідомістю, і це конфронтуюча нам свідомість є реальність, така ж, як, наприклад, держава або закон. Ми можемо збунтуватися проти цієї духовної сили, але так само, як і у випадку з державою, наш бунт може виявитися не тільки безглуздим, але і трагічним, якщо ми не будемо враховувати ті форми і способи духовного життя, що нам об'єктивно протистоять. Щоб перетворити історично сформовану систему духовного життя, потрібно нею спочатку опанувати.

Суспільна свідомість виникла одночасно й у єдності з виникненням суспільного буття. Природі в цілому байдужне існування людського розуму, а суспільство не могло б без нього не тільки виникнути і розвиватися, але і проіснувати жодного дня і години. У силу того, що суспільство є об'єктивно-суб'єктивна реальність, суспільне буття і суспільна свідомість як би“навантаже-ні” один одним: без енергії свідомості суспільне буття статичне і навіть мертво.

Той факт, що суспільна свідомість містить у собі різні рівні(повсякденне-життєве, теоретичне, суспільну психологію, ідеологію і т. д. ), і те, що кожним рівнем свідомості суспільне буття відбивається по-різному, саме і складає реальну складність у розумінні феномена суспільної свідомості. І тому не можна розглядати її як просту суму понять “свідомість”і “суспільна”.

Суспільна свідомість являє собою сукупність ідей, теорій, поглядів, представлень,

почуттів, вірувань, емоцій людей, настроїв, у яких відбивається природа, матеріальне життя суспільства і вся система суспільних відносин. Суспільна свідомість формується і розвивається разом з виникненням суспільного буття, тому що свідомість можлива тільки як продукт соціальних відносин.

Але і суспільство може бути названо суспільством лише тоді, коли склалися його основні елементи, у тому числі і суспільна свідомість. Сукупність узагальнених представлень, ідей, теорій, почуттів, удач, традицій, тобто всього того, що складає зміст суспільної свідомості, утворить духовну реальність, виступає складовою частиною суспільного буття. Але хоча матеріалізм і затверджує визначену роль суспільного буття стосовно суспільної свідомості, однак, не можна спрощено говорити про первинність першого і вторинності іншого. Суспільна свідомість виникла не через якийсь час після виникнення суспільного буття, а одночасно й у єдності

з ним.

Особливістю суспільної свідомості є те, що вона у своєму впливі на буття може як би оцінювати його, розкривати його потаєний зміст, прогнозувати, через практичну діяльність людей перетворювати його. У цьому полягає та історично сформована функція суспільної свідомості, що робить його необхідним і реально існуючим елементом будь- якого суспільного пристрою. Ніякі реформи, якщо вони не підкріплюються суспільним усвідомленням їхнього змісту і необхідності, не дадуть очікуваних результатів, а тільки зависнуть у повітрі.

За рівнем, глибиною і ступенем відображення суспільного буття в суспільній свідомості розрізняють свідомість повсякденну і теоретичну. З погляду матеріальних її носіїв варто говорити про суспільну, групову й індивідуальну свідомість, а в історико-генетичному плані розглядають суспільну свідомість у цілому чи її особливості в різних суспільно- економічних формаціях.

<< | >>
Источник: 90 відповідей з Філософії. 2017

Еще по теме 49 Рівні і форми суспільної свідомості:

  1. Особливості суспільно – політичного розвитку Східної Римської Імперії(Візантія)
  2. 23. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу
  3. 25. Історичні типи світогляду
  4. 45. Чуттєве,раціональне-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості
  5. 47. Поняття та форми суспільної свідомості
  6. 74. Духовність як суспільний феномен.
  7. 86. Поняття культури.
  8. 44. Окресліть основні ідеї В. Вернандського та їх значення для розвитку філософії ХХ – поч. ХХІ ст.
  9. Природні, духовні і соціальні основи суспільства.
  10. Терміни
  11. 27 Історичні типи світогляду
  12. 49 Рівні і форми суспільної свідомості
  13. 85. Поняття культури
  14. Глобальный проблемы философии. Основные функции философии и стратегемы философии.
  15. 84. Науково-фантастичні і соціальні антиутопії
  16. 91. Метафізика моральної свідомості.
  17. 3. Історичні типи світогляду
  18. 4. Індивідуальна та суспільна свідомість. Основні форми сусп. . свідомості.
  19. 2.3. Проблеми галузевої належності матеріальної відповідальності за моральну шкоду, заподіяну сторонам трудових відносин
  20. 3.2 Кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого під примусом потерпілим від торгівлі люльми