79. Співвідношення індивідуальної і соціальної свободи в умовах ринкової економіки

Свобода – ключове поняття ринкової економіки. Умови виробництва визначають властивості та розмір заохочуваного капіталу. Для споживачів свобода вибору означає, що вони вільні в межах своїх грошових прибутків купувати товари і послуги в такому наборі, який вони вважають найбільш сприятливим для задоволення своїх потреб.

Свобода споживацького вибору є найширшою з економічних свобод. Вона орієнтує виробників на виробництво продукції, товарів та послуг, які користуються попитом. Слід мати на увазі, що свобода ринкової діяльності, як і свобода загалом , не є вседозволеність, а має певні межі. Вони розгортаються по контуру того процесу, який порушує свободу іншої людини або втручаються у сферу її особистого інтересу. Окрім цього, потрібно враховувати інтереси суб’єктів підприємницької діяльності й інтереси суспільства загалом, національні інтереси, питання безпеки громадян і національної безпеки. Далі – більше: в умовах науково-технічного прогресу, відкриття нових продуктів, матеріалів, технологій, суспільство не може нехтувати питаннями контролю за екологічними наслідками діяльності підприємств. До цього порядку належать також контроль за розміщенням і будівництвом підприємств; санітарний контроль; контроль якості та безпечності продукції; трудове й соціальне законодавство; антимонопольний контроль; умови праці працівників; заробітна плата; якість продукції тощо. В умовах, коли відповідні механізми, що забезпечують дотримання цих і багатьох інших життєво важливих суспільних вимог, лише формуються, функцію їх врегулювання має взяти на себе держава. У майбутньому, залишивши за собою „контрольний пакет”, вона передасть їх громадянському суспільству. Організоване суспільство є сферою „перерозподілу економічних повноважень” між державою і громадянським суспільством, що формується. Воно забезпечує легітимну передачу контрольних функцій за підприємницькою діяльністю від держави до громадян з одночасним збереженням частини з них за державою й відпрацюванням механізмів їх здійснення організаціями та установами громадянського суспільства. Економічна свобода, як і свобода загалом, має свої межі.

Вони визначаються рівнем розвитку соціально-економічної системи; розбіжностями інтересів індивіда, тих чи інших соціальних груп, суспільства загалом і держави; матеріальними чинниками виробництва; екологічними чинниками тощо. Безконтрольна економічна діяльність може викликати серйозні соціальні колізії. Для прикладу наведу безконтрольне застосування в сільському господарстві пестициду ДДТ. Згадую не так вже й далекі 60-ті роки. Нас, школярів, виводили на бурякові плантації, опоясані спеціально викопаними канавками, куди ми засипали ДДТ проти такого шкідника, як довгоносик. Парадокс полягав у тому, що довгоносик, як правило, виживав; як отрута ДДТ діяв, насамперед, на людину, її генну структуру. Фактично знаючи про це, колгоспи продовжували користування цим препаратом. І лише заборона застосування ДДТ на державному рівні призупинила його руйнаційний вплив на природу і організм людини. Те ж саме стосується вживання нових продуктів, застосування нових будівельних матеріалів, технологій, здійснення еколого небезпечних проектів тощо. Контрольна функція держави є тут незамінною. Вона розгортається за такими напрямками, як контроль за розміщенням і будівництвом підприємств; екологічний та санітарний контроль; контроль якості та безпечності продукції; трудове і соціальне законодавство; антимонопольний контроль. Організоване суспільство має опрацювати систему відповідного контролю, своєрідні правила реалізації економічної свободи, довести їх до кожного підприємця й пересічного громадянина. Передача контрольних функцій за економічними свободами від держави до громадянського суспільства в найближчі десятиріччя не передбачається. Загалом, Україна має „повернутись назад” й повторно, але вже остаточно визначитися в моделі ринкової економіки, шляхах та засобах переходу до неї.

<< | >>

↑

Источник: Філософія. Відповіді до іспиту. 2016

Еще по теме 79. Співвідношення індивідуальної і соціальної свободи в умовах ринкової економіки:

- Логика - Основы философии - Социальная философия - Философия науки и техники -