37. Життя і розум у контексті глобальної еволюції всесвіту.

Філософія життя- іррационалістична філософська течія кінця 19 - початку 20 вв. , що висувала вихідне поняття "життя" як якусь інтуїтивно цілісну реальність, що осягається, не тотожну ні духу, ні матерії.

Вона виступила проти панування методологізма й гносеологізма в ідеалістичній філософії 2-ої половини 19 - початку 20 вв. . Поняття "життя" багатозначне й по-різному тлумачиться в різних варіантах Філософії життя. Біологічно-натуралістичне тлумачення характерно для плину, що починається від філософії Ніцше й представляється Л. Клагесом, Т. Лессингом і ін. : "живе" підкреслюється як щось природне на противагу механічно сконструйованому, "штучному". Для цього варіанта Філософії життя характерна опозиція не тільки матеріалізму, але й ідеалістичному раціоналізму - "духу" і "розуму", схильність до примітива й культу сили, спроби звести будь-яку ідею до "інтересів", "інстинктам", "волі" індивіда або суспільної групи, прагматичне трактування моральності й пізнання, підміна особистісного початку індивідуальним, а індивіда - родом, органицизм у соціології. "Історичний" варіант Філософії життя представлений як інтерпретації "життя" з безпосереднього внутрішнього переживання, як воно розкривається в сфері історичного досвіду духовної культури. Інший варіант Філософії життя пов'язаний із тлумаченням "життя" як якоїсь космічної сили, "життєвого пориву", сутність якого - у безперервному відтворенні себе й творчості нових форм; субстанція життя - чиста "тривалість", мінливість, що осягається інтуїтивно.

31). Світ як Всесвіт, Космос і Хаос. Поняття “світ”, об'єктивний зміст якого виступає предметом світогляду як вищої форми систематизації знання, завжди органічно зв'язувалося зі всім комплексом фундаментальних проблем філософії і перш за все з її основним питанням — відношенням свідомості до буття. В умовах поляризації філософської думки на два протилежні напрями — матеріалізм і ідеалізм, атеїзм і релігійний світогляд — уявлення про світ вимагало з'ясування питання про його відношення до різного роду теургічним силам.

Найпростіше визначення поняття "світ" можна навести таке: Світ — це все суще, що є в людині та поза нею. Визначення змісту поняття "світ" можливе і дійсне тільки у системі відношення "людина — світ". Це свідчить про те, що воно слугує людині для відображення існування того, на тлі чого виявляє, "висвічує" себе людина. Отже, на противагу об'єктивно існуючому світу є "внутрішній світ людини". В історичному поступі культури людського мислення уявлення світу набувало різного змісту і значень не тільки у формі буденного та загальносвітоглядного, про які йшлося вище. Існує ряд обґрунтованих різними вченнями системно-теоретичних понять, через які історично відбувалася конкретизація визначення світу. Зокрема, це такі поняття, як "Космос", "Всесвіт", "Галактика", "Земля", "Природа", "Атмосфера", "Душа" та ін. Проте який би вимір світу ми не обирали, незмінним залишається визнання, що світ — це все те, що "висвічується" людині, і водночас усе те, у чому "висвічується" людина, тобто самореалізується. поняття Всесвіт своїм походженням сягає міфологічних та релігійних уявлень. Річ у тім, що ідея Бога як творця світу передусім спирається на невисловлену констатацію наявності відмінності між місцями існування людини і Бога. Місце існування людини — світ Землі, а Бог існує в іншому, позаземному світі. І, можливо, існуючи там, Бог створив не тільки світ Землі, а й багато інших світів. Саме тому творець світу охоплюється терміном "Все-Світ".

<< | >>

↑

Источник: Філософія. Відповіді до іспиту. 2016

Еще по теме 37. Життя і розум у контексті глобальної еволюції всесвіту.:

- Логика - Основы философии - Социальная философия - Философия науки и техники -