2. Безпека банку у «широкому» і «вузькому» розумінні

Реалізація функцій безпеки банківської справи вимагає раціональної організації менеджменту фінансово-кредитної установи.

Процес гарантування безпеки банку повинен узгоджуватись з іншими управлінськими системами в рамках загальної системи управління фінансово-кредитної установи з метою підвищення ефективності контролю за реалізацією прийнятих рішень.

Як управлінська система забезпечення безпеки банку передбачає наявність двох підсистем: підсистеми, якою керують - об’єкта управління та підсистеми, яка керує - суб’єкта управління.

Склад суб’єктів та об’єктів забезпечення безпеки банку майже збігається: до них належать держава в особі її органів влади, підприємства, громадяни тощо. Як об’єкт забезпечення безпеки банку кожен з них є елементом його соціально-економічної системи, якому властивий певний стан (рівень) безпеки, а як «суб’єкт» він здійснює діяльність з поліпшення стану безпеки «об’єктів». Тобто поняття суб’єкта і об’єкта вживаються як однопорядкові, а розмежування між ними здійснюється за функціональною ознакою.

Об’єкт діяльності суб’єктів забезпечення безпеки є:

- фінансова діяльність;

- кадровий склад банківської установи;

- інформаційне забезпечення;

- силове забезпечення фінансово-кредитної установи;

- політико-правове забезпечення;

- ринкова безпека банку тощо.

Суб’єктом гарантування безпеки банку є міністерства, інші органи державної влади, фінансові установи, всі учасники відтворювального процесу, у тому числі й громадяни. Безпосереднім суб’єктом гарантування безпеки банку є служба безпеки банку, яка за допомогою методів, прийомів та важелів здійснює цілеспрямований вплив на функціонування об’єкта. Для вирішення окремих завдань забезпечення безпеки банку залучаються спеціалісти планово-економічного відділу, відділу праці і заробітної плати, супроводження банківських операцій, інформаційних технологій, маркетингового, юридичного, ана­літичного та інших відділів.

Служба безпеки банку – структурні підрозділи та посадові особи, що організовують і забезпечують безпеку банківської установи. Для цього у великих фінансово-кредитних установах створюють спеціальні департаменти, до складу яких входять відділи, бюро чи групи: внутрішньої охорони, кадрів, планові, розрахункові, з касових і банківських операцій, претензійні, з мобілізації внутрішніх резервів та ін. Основна мета діяльності служби безпеки банку – приймати і обґрунтовувати рішення, які відповідають досягненню банківською установою її завдань і цілей. До основних складових цієї мети можна віднести максимізацію прибутку та акціонерного капіталу банку, прискорення руху грошових коштів, забезпечення фінансової стійкості.

Система організаційного забезпечення безпеки банку – це взаємозв’язана сукупність внутрішніх структурних служб і підрозділів банку, які формують рівні управління, їх взаємозв’язки і забезпечують розробку і прийняття управлінських рішень щодо зміцнення безпеки банку. Структурно-логічна модель організації забезпечення безпеки банку подана на рис. 2.

Із рис. 2 видно, що структурно-логічна модель організації забезпечення безпеки банку складається з двох підсистем (яка керує і якою керують). Цією системою регулюють відносини з гарантування фінансової, кадрової, інформаційної, політико-правової, силової, ринкової безпеки банку.

Організаційне забезпечення безпеки банку може покладатися на спеціалізовані фірми, що надають послуги без­пеки, на структурні підрозділи банку відповідно до їх спеціалі­зації, а також на спеціально створені підрозділи служби безпеки банку. Аналі­з процедури створення та функціонуванні служби безпеки банку, яка пе­редбачає здійснення правових і організаційних заходів.

Рис. 2 Структурно-логічна модель організації забезпечення безпеки банку

Передусім, створюється організаційний центр (група, рада, комітет тощо) при керівникові банківської установи, що представлений управлінцями структурних підрозділів банку, фахівцями та спеціалістами, що добре обізнані з функція­ми забезпечення безпеки банку. Беручи до уваги організаційну структуру служб безпеки великих фінансово-кредитних установ, комерційних банків, фінансово-промислових груп, страхових компаній, ін­вестиційних фондів, можна виявити їх характерні особливос­ті, чинники, що впливають на формування цих структур, і таким чином сконструювати типову модель організаційної структури служби безпеки банку. Організаційна структура служби безпеки банку – це впорядкована сукупність органів управління діяльністю банку та взаємозв’язків між ними.

При побудові організаційної структури служби безпеки банку слід дотримуватись наступних принципів:

1. Оптимальності – створення мінімально необхідної кількості зв’язків між органами управління.

2. Оперативності та гнучкості – здатність швидко реагувати на зміни в зовнішньому середовищі або у самій структурі.

3. Надійності – гарантія достовірності передачі інформації і безперервність функціонування системи.

4. Простоти і економічності – полягає у відсутності дублювання робіт та у мінімізації витрат на реалізацію цілей.

5. Спеціалізації – цілеспрямування окремих підрозділів на виконання конкретних функцій управління.

6. Незалежність системи управління від окремих осіб – організаційна структура повинна будуватись не під конкретну особу, а навпаки – працівники за своїми здібностями, професійними навиками повинні підбиратися для виконання цілей організації.

Принципи її побудови залежать від виду та масштабів діяльності підприємства, обсягів та складності виконання фінансових операцій, інтенсивності інвестиційних процесів на підприємстві, характеру розподільчих відносин, наявності відокремлених структурних підрозділів, належності підприємства до складу вертикальних фінансово-організаційних утворень (асоціацій, холдингів, мережі франчайзингу, фінансово-промислових груп і т.д.).

При цьому повинен бути витриманий принцип інтегрованості структури забезпечення безпеки банку у загальну систему управління банківською установою на основі взаємоузгодження роботи різних відділів та служб між собою і з іншими службами управління для забезпечення найбільш ефективних зв’язків між ними, досягнення максимальної узгодженості та якості менеджменту організації в цілому.

Спираючись на дослідження Шелудька В.М., виділимо два типи ю підприємствасовою центрів управління безпекою банку, що визначаються принципами формування його організаційної структури:

- ієрархічний тип, який передбачає рух управлінських рішень та інформаційних потоків по вертикалі, згідно з яким нижчий орган управління підпорядковується і контролюється вищому (характерні для лінійної, лінійно-функціональної, штабної, лінійно-штабної та дивізійної структури управління);

- органічний тип, який характеризується відсутністю ієрархії при повній відповідальності керівників за кінцеві результати їхньої діяльності (характерні для проектної, кластерної, модульної, конгломератної, адаптивної, програмно-цільової координаційної, атомістичної та матричної структури управління).

Побудова організаційної структури служби безпеки банку повинна відбуватись із врахуванням наведених вище принципів та на основі наступних етапів:

1. Аналітичний. На цьому етапі здійснюється вивчення вимог до побудови організаційної структури згідно з наміченою стратегією економічної безпеки банку. Здійснюється розподіл організації по горизонталі на широкі блоки, які відповідають найважливішим напрямам діяльності щодо забезпечення безпеки. При побудові організаційної структури служби безпеки банку слід враховувати, що діяль­ність підрозділів служби безпеки банку базується на принципі под­війного підпорядкування: управління діяльністю підрозділів служби безпеки покладається на керівника банку, тоді як мето­дичне їх забезпечення — на службу безпеки банку, а саме на її керівника.

2. Проектний – полягає у розробці нової структури служби безпеки банку.

Специфіка діяльності комерційних банків, що пояснюється значним обсягом інформації, яка складає банківську таємни­цю, широкі зв'язки з клієнтами і партнерами, наявність матеріальних і фінансових цінностей спонукають до розробки матричної організаційної структури служби безпеки банку (рис. 3.5). Така структура передбачає об'єднання та виконання одним працівником, залежно від масштабів певного виду роботи, деяких функцій безпеки банку або, навпаки, деталізацію та розподіл між декількома спеціалістами окремого відділу, департаменту, служби завдань мінімізації впливу негативних факторів впливу на стан безпеки банку.

Рис. 3. Типова матрична організаційна структура служби безпеки банку

Як бачимо, наведена нами організаційна структура служби безпеки банку є комплексним утворенням, що має від­повідні структурні підрозділи, які в сукупності забезпечують систему протидії або ж мінімізації негативним факторам впливу на стан безпеки банку.

3. Організаційний – полягає у впровадженні спроектованої організаційної структури служби безпеки банку. Діяльність служби безпеки банку неможлива без умілого управління її керівника, який спрямовує діяльність служби на виконання поставлених завдань.

Керівник банку разом із відділом кадрів здійснюють роботу щодо пошуку кандидатур на посади керівни­ка служби безпеки банку, спеціалістів окремих підрозділів (інформаційного забезпечення, інкасування, ділової роз­відки, контррозвідки, служби охорони тощо). Особ­ливістю підготовчого процесу є формування серед колективу банку атмосфери захисту, тобто залучення до за­ходів безпеки всіх без винятку працівників з виконан­ням їхніх функціональних обов'язків.

До компетенції працівників служби безпеки банку належать:

- розроблення програми безпеки банку, орга­нізація та впровадження її у практику роботи підрозділів і установ;

- розроблення структури підрозділів безпеки установ банку, системи заходів безпеки;

- добір і розміщення співробітників служби та керівників підрозділів безпеки в установах банку;

- керівництво діяльністю служби, координація діяльності підрозділів безпеки в установах банку;

- забезпечення умов для ефективного виконання завдань безпеки діяльності банку та обов'язків співробітниками служби;

- координація діяльності підрозділів банку з питань забезпечення його безпеки;

- забезпечення взаємодії служби з правоохоронними органами з питань безпеки діяльності банку та його персоналу.

Таким чином, процес гарантування безпеки банку здійснюється на основі взаємозв’язку стратегічних та тактичних заходів, на реалізацію яких зосереджує зусилля служба безпеки банку.