Характеристики виборчого спору
До предметної юрисдикції адміністративних судів віднесено спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму (п. 6 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — Кодекс, КАС України)).
Розгляд і вирішення таких спорів здійснюють за правилами, закріпленими у статтях 268-279 КАС України. Зазначені правила є спеціальними порівняно з іншими приписами Кодексу, а тому вони мають пріоритет над його загальними положеннями.
Особливості провадження з розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних із процесом виборів народних депутатів України, окреслено у статтях 268-276, 278, 279 Кодексу.
Згідно із положеннями Закону України «Про вибори народних депутатів України» (далі — Закон про вибори народних депутатів, Закон), зокрема, згідно із частинами 1, 5 та 6 ст. 11, процес виборів народних депутатів України (далі — виборчий процес) полягає у здійсненні його суб'єктами процедур, передбачених Законом. Виборчий процес включає такі етапи:
1. висування кандидатів у депутати;
2. утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії (далі — ЦВК));
3. реєстрація кандидатів у депутати;
4. проведення передвиборної агітації;
5. утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі;
6. складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;
7. голосування;
8. підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;
9. встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення;
10. припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій;
11. повторне голосування;
12. підрахунок голосів виборців, встановлення підсумків повторного голосування.
Зверніть увагу, що Законом про вибори народних депутатів встановлено часові межі виборчого процесу (частини 4 та 7 ст. 11, ч. 3 ст. 15, частини 3 та 4 ст. 16, ст. 17).
Для позачергових виборів народних депутатів України, що відбудуться у 2019 р., мають значення наступні дати:
a. оприлюднення Указу Президента «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України» — 23 травня 2019 р.;
b.
початку виборчого процесу — 24 травня 2019 р.;c. проведення голосування — призначено на 21 липня 2019 р.;
Д завершення виборчого процесу — через 15 днів після дня офіційного оприлюднення ЦВК результатів виборів.
Щодо суб'єктів виборчого процесу, то вони чітко названі у ст. 12 Закону про вибори народних депутатів. Ними є: а) виборець; б) ЦВК, а також інша виборча комісія, утворена відповідно до Закону;
в) партія, яка висунула кандидата у депутати; г) кандидат у депутати, зареєстрований у порядку, встановленому Законом; д) офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, від кандидата у депутати в одномандатному окрузі, від громадської організації, який зареєстрований у порядку, встановленому Законом (далі — офіційний спостерігач від партії, кандидата у депутати, громадської організації).
Отже, під спором, щодо правовідносин, пов'язаних із процесом виборів народних депутатів (далі — виборчий спір), можна розуміти правовий конфлікт, що може бути схарактеризований за допомоги 3-х ознак.
По-перше, однією зі сторін такого конфлікту, зазвичай, є суб'єкт виборчого процесу.
По-друге, виникає він у зв'язку із вчиненням тих дій або у зв'язку із утриманням від вчинення тих дій, що наповнюють етапи такого процесу.
По-третє, спір виникає з відносин, що склалися впродовж встановлених законом часових меж виборчого процесу.
Важливо. Для застосування правил розгляду виборчих спорів необхідно послідовно встановити наявність всіх наведених ознак спору, віддаючи, однак, перевагу другій ознаці, оскільки вона розкриває його (спору) предмет.
3.1.2.