Загальні правила розгляду виборчих спорів

1) Кодексом адміністративного судочинства України справи, порушені внаслідок звернення до суду із заявою про вирішення виборчого спору, визначено як термінові. Дефініцію терміновим справам у Кодексі не закріплено.

Виходячи з лексичного значення слова «термінові», можна дійти висновку, що такі справи потребують якнайшвидшого розв'язанні, а відтак, для їх вирішення законом встановлюють значно коротші строки порівняно із тими, що передбачено для розгляду решти справ адміністративної юрисдикції.

Зверніть увагу, що останнє аж ніяк не свідчить про те, що термінові справи мають вирішуватися у спрощеному позовному провадженні. Без сумніву, спрощене провадження дозволяє пришвидшити отримання сторонами рішення по суті, але призначено воно для розгляду справ незначної складності (ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 257 КАС України). Крім цього, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд має враховувати, чи становить цей розгляд значний суспільний інтерес (п. 6 ч. 3 ст. 257 КАС України).

Виборчі спори не можна віднести до нескладних; їх розв'язання, як правило, становить суспільний інтерес.

Важливо. Виборчі спори потребують вирішення за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених у статтях 268-279 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому розгляд виборчих спорів у порядку письмового провадження за підстави, визначеної у ч. 3 ст. 194 КАС України, є повністю виправданим.

2) Позивачами у виборчому спорі є суб'єкти виборчого процесу, яких, як зазначалося віще, перелічено у ст. 12 Закону про вибори народних депутатів. Це: а) виборець; б) ЦВК, а також інша виборча комісія, утворена відповідно до Закону; в) партія, яка висунула кандидата у депутати;

г) кандидат у депутати, зареєстрований у порядку, встановленому Законом; д) офіційний спостерігач від партії, кандидата у депутати, громадської організації.

Важливо. Всім зазначеним суб'єктам, крім виборця, надано право звертатися до суду незалежно від того, чи порушено їхні виборчі права або інтереси.

Виборець у виборчих спорах має доводити, що оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю порушено його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі (ч. 2 ст. 273, ч. 2 ст. 275, ч. 2 ст. 276 КАС України).

Отже, у випадках звернення до суду виборця з проханням вирішити будь-який виборчий спір суд має перевірити не тільки правомірність оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а і встановити порушення такими рішеннями, діями, бездіяльністю виборчих прав чи інтересів позивача.

Зверніть увагу, що згідно з ч. 2 ст. 274 КАС України право звернутися із позовом про уточнення списку виборців, в тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, надано кожному, хто має право голосу на відповідних виборах. Таким чином, тільки по даній категорії справ позивачем може бути виборець, виборчі права чи інтереси якого не порушено.

Якщо позивачами у справах виступають ЦВК, інша утворена відповідно до Закону виборча комісія; партія, яка висунула кандидата у депутати; кандидат у депутати; офіційний спостерігач від партії, від кандидата у депутати або від громадської організації, то суд, вирішуючи спір, має перевіряти лише правомірність оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності відповідачів та не зобов'язаний встановлювати у разі їх протиправності порушення виборчих прав та інтересів позивачів (ч. 1 ст. 273, ч. 1 ст. 275, ч. 1 ст. 276 КАС України).

3) Відповідачами у справах з розгляду виборчих спорів можуть бути: а) виборчі комісії, члени комісій; б) кандидати у депутати, їх довірені особи; в) партії, їх посадові та уповноважені особи;

г) офіційні спостерігачі від партій, від кандидатів у депутати або від громадських організацій;

д) органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи;

є) підприємства, установи, організації, їхні посадові та службові особи; е) засоби масової інформації, інформаційні агентства, їхні посадові і службові особи, а також їхні творчі працівники.

Важливо. Не всі із перелічених вище суб'єктів є суб'єктами виборчого процесу за Законом про вибори народних депутатів. Адже до кола відповідачів у справах з розгляду виборчих спорів можна віднести будь- яких осіб, які порушують згаданий Закон та/або перешкоджають у реалізації виборчих прав та інтересів їх носіями. З огляду на останнє твердження припускаємо, що наведений перелік не є вичерпним.

4) Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», Центральна виборча комісія — постійно діючий колегіальний державний орган, який діє на підставі Конституції України, зазначеного та інших законів України й наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів народних депутатів України в порядку та в межах, встановлених законами України.

За ч. 1 ст. 25 Закону про вибори народних депутатів виборчі комісії є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів народних депутатів України і забезпечувати додержання та однакове застосування відповідного законодавства.

Отже, ЦВК та інші виборчі комісії, а також членів цих комісій можна визнати суб'єктами владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Зазначене дозволяє стверджувати, що вирішувати виборчий спір, відповідачем у якому є виборча комісія або член комісії, суд має з урахуванням правил адміністративного судочинства, пристосованих для розв'язання правових конфліктів про захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зокрема, суд при здійсненні правосуддя у справі, відповідачем за якою є виборча комісія чи член комісії, має спиратися на принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі. Дія останнього спостерігається, насамперед, у його взаємодії із диспозитивністю та змагальністю сторін (ст. 9 КАС України).

Так, взаємодія офіційного з'ясуванням всіх обставин у справі із диспозитивністю виявляється в тому, що суд: а) може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.

Змагальність сторін через дію принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві набуває додаткових виявів, які прозирають в тому, що суд уповноважено: а) визначати предмет доказування, а також докази, необхідні для підтвердження чи спростування певних обставин (ч. 4 ст. 9 КАС України); б) пропонувати учасникам справи подати чіткі докази (ч. 3 ст. 77 КАС України); в) самостійно виявляти і витребувати докази, яких, на його думку, не вистачає (ч. 3 ст. 80 КАС України); г) досліджувати докази щодо обставин, які визнаються сторонами (ч. 1 ст. 78 КАС України). Окрім зазначеного за КАС України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77).

5) Правила юрисдикції

Виборчі спори як суди першої інстанції вирішують: а) місцеві загальні суди; б) окружні адміністративні суди; в) апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає місто Київ (нині — Шостий апеляційний адміністративний суд); г) Верховний Суд.

Місцеві загальні суди вирішують спори:

а) за місцезнаходженням дільничних виборчих комісій щодо оскарження їх рішень, дій, бездіяльності та рішень, дій чи бездіяльності членів комісій (ч. 5 ст. 273 КАС України), а також щодо уточнення списку виборців (ч. 2 ст. 274 КАС України);

6) за місцезнаходженням засобів масової інформації та інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій щодо оскарження їх дій чи бездіяльності, а також дій чи бездіяльності їх посадових, службових осіб, творчих працівників (ч.

Окружні адміністративні суди вирішують спори:

а) за місцезнаходженням окружних виборчих комісій щодо оскарження їх рішень, дій, бездіяльності та рішень, дій чи бездіяльності членів комісій (ч. 4 ст. 273 КАС України)^[259];

б) за місцезнаходженням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, їх посадових, службових осіб (ч. 3 ст. 275 КАС України);

в) за місцем вчинення дії чи за місцем, де ця дія повинна бути вчинена, щодо оскарження дії чи бездіяльності кандидатів, партій, офіційних спостерігачів (ч. 5 ст. 276 КАС України).

Шостий апеляційний адміністративний суд вирішує спори:

а) щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Центральної виборчої комісії*, члена цієї комісії (ч. 3 ст. 273 КАС України)

*крім — щодо встановлення ЦВК результатів виборів.

Верховний Суд вирішує спори:

а) з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів (ч. 3 ст. 273 КАС України).

Зверніть увагу. Загальним правилом територіальної юрисдикції для справ, що порушено внаслідок звернення до суду із проханням вирішити виборчий спір, є правило, згідно з яким належним судом виступає суд за місцезнаходженням відповідача. Виключенням є звернення до окружного адміністративного суду за місцем вчинення дії чи за місцем, де ця дія повинна бути вчинена, у випадку оскарження дій чи бездіяльності кандидатів у депутати, партій, офіційних спостерігачів (ч. 5 ст. 276 КАС України).

Важливо. Статтею 21 КАС України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. При цьому:

■ якщо справа щодо пов'язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача;

■ якщо справа щодо однієї з вимог належить до предметної юрисдикції окружного адміністративного суду, а щодо іншої вимоги (вимог) — до юрисдикції місцевого загального суду як адміністративного, її розглядає окружний адміністративний суд;

■ якщо справа щодо однієї з вимог належить до юрисдикції апеляційного адміністративного суду, а щодо іншої вимоги (вимог) — до юрисдикції місцевого адміністративного, то таку справу розглядає апеляційний адміністративний суд.

Наведені правила набувають особливої актуальності й підлягають уважному застосуванню у випадку звернення до суду виборця із двома пов'язаними між собою позовними вимогами, одна з яких спрямована органу ведення Державного реєстру виборців й стосується внесення коректив у реєстр (її має розглядати окружний адміністративний суд (ч. 2 ст. 20 КАС України)), а інша — дільничній виборчій комісії й полягає в уточненні списку виборців з огляду на змінені дані реєстру (її вирішує місцевий загальний суд як адміністративний (ч. 2 ст. 274 КАС України))^{[260] [261] [262].}

6) Строки звернення

Важливо. На обчислення строків звернення до адміністративного суду із позовною заявою про розв'язання виборчого спору або із апеляційною скаргою на відповідне судове рішення, а також на обчислення строків для розгляду таких справ не поширюються правила частин 2-10 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України. Статтею 270 КАС України визначено особливі правила обчислення строків в даних справах. Так, (а) днем подання позовної заяви чи апеляційної скарги вважають день їх надходження до суду, (б) строки подання позовної заяви чи апеляційної скарги не можна поновити, а тому (в) заяву чи скаргу, що подані після закінчення встановлених строків, суд залишає без розгляду.

Початок перебігу строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою з проханням вирішити виборчій спір може бути пов'язано із: а) датами прийняття рішення, вчинення дії, допущення бездіяльності; б) датою та часом початку голосування; в) датою та часом завершення голосування.

Отже, у справах щодо:

■ уточнення списків виборців можна звернутися до суду не пізніше, чим за 2 дні до дати голосування (ч. 3 ст. 274 КАС України);

■ оскарження рішення, дії, бездіяльності всіх виборчих комісій, членів комісій, що мали місце до дня за голосування — протягом 5-ти днів від дати прийняття рішення, вчинення дії, допущення бездіяльності, але не пізніше 22 години дня, що передує дню голосування (ч. 7 ст. 273 КАС України);

■ оскарження рішення, дії, бездіяльності дільничних виборчих комісій, членів комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування — протягом 2-х днів від дати прийняття рішення, вчинення дії, допущення бездіяльності (ч. 8 ст. 273 КАС України);

■ оскарження рішення, дії, бездіяльності окружних виборчих комісій та Центральної виборчої комісії щодо встановлення результатів голосування — протягом 5-ти днів від дати прийняття рішення, вчинення дії, допущення бездіяльності (ч. 6 ст. 273 КАС України);

■ оскарження рішень, дій, бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, а також оскарження дій чи бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партій, їхніх посадових та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів від партій, кандидатів у депутати, громадських організацій — протягом 5-ти днів від дати прийняття рішення, вчинення дії, допущення бездіяльності (ч. 6 ст. 273 КАС України). Якщо ухвалення рішення, вчинення дії або утримання від вчинення дії всіма зазначеними у даному абзаці суб'єктами мали місце до дня за голосування, то звернення до суду є допустимим протягом 5-ти днів від дати прийняття рішення, вчинення дії, допущення бездіяльності, але не пізніше 22 години дня, що передує дню голосування (ч. 7 ст. 273 КАС України).

Важливо. Порушення строків звернення до адміністративного суду із позовною заявою про розв'язання виборчого спору чи з апеляційною скаргою на судове рішення суду першої інстанції тягне залишення заяви чи скарги без розгляду (ч. 5 ст. 270 КАС України)^[263].

7) Строки розгляду

Початок перебігу строку розгляду «виборчої» справи може бути пов'язано із: а) датою надходження позовної заяви; б) датою та часом початку голосування; в) датою та часом завершення голосування.

Отже, справи за позовними заявами:

■ щодо уточнення списків виборців розглядають протягом 2 днів після їх надходження, але не пізніше ніж за 2 дні до дня голосування, а якщо заява надійшла за 2 дні до голосування, — невідкладно (ч. 4 ст. 274 КАС України);

■ що надійшли до дня голосування — протягом 2 днів після надходження позовної заяви, але не пізніше ніж за 2 години до початку голосування (ч. 11 ст. 273 КАС України);

■ що надійшли у день голосування — до закінчення голосування або протягом 2-х днів після надходження позовної заяви* (ч. 11 ст. 273 КАС України)

*щодо заяв, що надійшли після закінчення голосування;

■ щодо рішень, дій, бездіяльності окружних виборчих комісій та Центральної виборчої комісії з приводу встановлення результатів голосування — протягом 2-х днів після надходження позовної заяви (ч. 11 ст. 273 КАС України);

■ щодо рішень, дій, бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, а також щодо дій чи бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партій, їхніх посадових та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів від партій, кандидатів у депутати, громадських організацій, якщо рішення, дії, бездіяльність мали місце на наступний день після дня голосування — протягом 2-х днів після надходження позовної заяви (ч. 11 ст. 273 КАС України).

Важливо. Неможливість дотримання строків розгляду справ не позбавляє необхідності вирішення виборчого спору по суті. Саме така позиція була висловлена Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 1 листопада 2013 р. «Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом».

У пунктах 8.2.4 та 8.2.5 зазначеної постанови Суд зауважив, що адміністративні суди зобов'язані дотримуватися вимог щодо строків розгляду виборчих справ та вирішувати їх у встановлені законодавством строки; однак необхідно враховувати, що ці строки не є абсолютними. На підставі цього Суд, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 р. у справі про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України, констатував, що виборча комісія у відповідному одномандатному окрузі та видає їм посвідчення за формою, що встановлена Центральною виборчою комісією (частини 5 та 8 ст. 75 Закону). Зазначені суб'єкти виборчого процесу мають право звертатися із позовними заявами до суду щодо усунення порушень Закону про вибори народних депутатів у разі їх виявлення (п. 5 ч. 9 ст. 78 Закону). Очевидно, що їх повноваження у судовому процесі мають бути підтверджені згаданим вище посвідченням.

Як зазначалося вище, Центральна виборча комісія — це постійно діючий колегіальний державний орган, а інші виборчі комісії — спеціальні колегіальні органи; всі виборчі комісії у розумінні КАС України є суб'єктами владних повноважень. При цьому ЦВК та окружні виборчі комісії є юридичними особами; дільничні виборчі комісії такого статусу не мають.

З огляду на ч. 3 ст. 55 КАС України можна стверджувати, що всі виборчі комісії беруть участь у справах (а) через свого керівника або через іншого члена комісії, уповноваженого діяти від їх імені відповідно до закону, або (б) через представника.

Зверніть увагу. Для того, щоб визначити, чи повинен нині представник виборчої комісії у судовому процесі бути адвокатом, слід враховувати положення підпункту 11 п. 16¹ Розділу XV Перехідних положень Конституції України, яким встановлено, що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 р.

9) Заяви по суті

Статтею 269 КАС України передбачено, що заявами по суті у термінових справах, до яких належать і «виборчі» справи, є позовна заява та відзив на позовну заяву.

Зверніть увагу. В Кодексі адміністративного судочинства України відсутня заборона залишати позовну заяву у виборчих спорах без руху. На наш погляд, за допомоги такої процесуальної дії можна вирішити проблему ліквідації недоліків заяви. При цьому в ухвалі про залишення позовної

заяви без руху, зважаючи на надто стислі строки розгляду даних справ, має сенс встановлювати строк усунення недоліків значно коротший порівняно із тим, що допускається за правилами

ч. 2 ст. 169 Кодексу.

Важливо. Згідно з ч. 2 ст. 269 КАС України копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу й іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а за її відсутності — електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні.

10) Застосування заходів забезпечення позову^[264]

За ч. 1 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Ідея інституту забезпечення позову в національному адміністративному судочинстві ґрунтується на позиціях, відображених у Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи № R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах від 13 вересня 1989 р. Основні з позицій Рекомендації такі: (а) рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта, та (б) суд, який постановляє вжити тимчасовий захід, не може одночасно висловлювати думку щодо правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття заходу жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оспорюванням адміністративного акта.

Аналіз положень ч. 1 ст. 151 КАС України дозволяє дійти висновку, що у виборчих спорах можна вжити наступні заходи забезпечення позову: 1) зупинення дії індивідуального акта або нормативно­правового акта; 2) заборона відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановлення обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Серед підстав застосування заходів забезпечення позову вирізнимо такі: 1) невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити (а) виконання рішення суду або (б) ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є (а) ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та (б) порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України).

Зверніть увагу. Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити заходи забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь- якій стадії розгляду справи (частини 1 та 2 ст. 150 КАС України).

Важливо. Відповідно до ч. 4 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів.

Отже, у якості узагальнених правил застосування заходів забезпечення позову у «виборчій» справі можна означити такі:

а) виборець вправі просити про забезпечення позову з будь-якої з визначених вище підстав; інший суб'єкт виборчого процесу може просити про забезпечення позову тільки, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

б) заходи мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, а також застосованими із урахуванням співвідношення прав, про захист яких просить заявник, і наслідками вжиття заходів для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України);

в) застосування заходів не повинно призвести до зупинення, унеможливлення або порушення безперервності процесу призначення, підготовки і проведення виборів (ч. 4 ст. 151 КАС України);

г) не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України);

д) (Рекомендація Комітету міністрів Ради Європи № И(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах від 13 вересня 1989 р.).

11) Повідомлення учасників про дату, час і місце розгляду справи

Правила повідомлення учасників термінових, у тому числі «виборчих», справ про дату, час і місце їх розгляду закріплено у ст. 268 КАС України. Ці правила наступні:

а) про подання позовної заяви/апеляційної скарги, а також про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку;

б) учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку

у матеріалах справи, та/або з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце її розгляду;

в) неприбуття у судове засідання учасника справи, який був повідомлений належним чином, не перешкоджає розгляду справи у судах і першої, і апеляційної інстанцій.

12) Особливості судових рішень

Важливо. У ч. 1 ст. 278 Кодексу адміністративного судочинства України відзначено, що у судових рішеннях за наслідками розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом, мають бути визначені (а) спосіб захисту порушених прав та інтересів позивачів, а також (б) порядок усунення наслідків виявлених порушень.

Частина 1 ст. 5 КАС України вміщує невичерпний перелік способів захисту порушених прав чи інтересів позивача, про вжиття яких останній може просити суд. Так, позовна заява може вміщувати вимоги про: а) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; б) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; в) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; г) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії тощо.

Наведений припис повністю корелюється із закріпленими у ч. 2 ст. 245 КАС України правилами щодо повноважень, якими наділений суд при вирішенні справи.

Зверніть увагу. Частиною 2 ст. 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися також в інший, не заявлений позивачем спосіб, який не суперечить закону і є ефективним.

Одночасно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України уповноважує суд у разі задоволення позову прийняти рішення, яким встановити інший, не зазначений у згаданій статті спосіб захисту прав, свобод, інтересів приватних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів

З огляду на зміст частин 3-5 ст. 245 КАС України з метою відновлення порушених прав, свобод, інтересів особи суд також може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії, у тому числі, спрямовані на прийняття певного правового акта. При цьому суд вправі визначити для суб'єкт владних повноважень-відповідача розумний строк для виконання рішення суду.

Кодекс не вміщує припису, відповідно до якого суд першої інстанції мав би своїм рішенням зобов'язувати відповідача надати у певний строк звіт про його (рішення) виконання. У п. 1 ч. 6 ст. 246 КАС України лише зауважено, що у резолютивній частині суд може встановити порядок і строк виконання рішення. Статтею 382 КАС України за судом закріплено право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання. У той же час, вимогою до змісту постанови суду апеляційної інстанції є зазначення в ній строку для подання суб'єктом владних повноважень-відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (підпункт «ґ» п. 4 ч. 1 ст. 322 КАС України).

Якщо судом, який вирішує виборчий спір, виявлені порушення, що можуть бути підставою для притягнення до відповідальності, він має постановити окрему ухвалу з повідомленням про їх наявність і надіслати її органу чи особам, уповноваженим вжити у зв'язку з цим заходів, встановлених законом (ч. 1 ст. 278 КАС України).

Зверніть увагу. На відміну від правила, викладеного у ч. 1 ст. 249 КАС України, адміністративний суд, який вирішує «виборчу» справу, у разі виявлення порушення, що може бути підставою для притягнення до відповідальності, зобов'язаний постановити окрему ухвалу

13) Проголошення, вручення та законна сила судового рішення

У «виборчих» справах суд має проголосити повне судове рішення. Копія судового рішення невідкладно видається учасникам справи або надсилається їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення (ст. 271 КАС України).

Рішення судів першої інстанції набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження — з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції (ч. 1 ст. 272 КАС України).

Важливо. Рішення адміністративного суду щодо внесення змін у списки виборців виконуються негайно. Оскарження такого рішення не перешкоджає його виконанню (ч. 5 ст. 274 КАС України).

14) Перегляд судових рішень

Судові рішення у виборчих спорах можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Судами апеляційної інстанції є: а) апеляційний адміністративний суд щодо рішень, ухвалених місцевими загальними як адміністративними й окружними адміністративними судами; б) Верховний

Суд, а саме — Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, щодо рішень, ухвалених апеляційним адміністративним судом в апеляційному окрузі, що включає місто Київ (нині — Шостий апеляційний адміністративний суд); в) Велика Палата Верховного Суду щодо рішень Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (частини 2 та 3 ст. 23 КАС України).

Строк звернення із апеляційною скаргою становить 2 дні від дня проголошення, однак на судові рішення, ухвалені до дня голосування, — не пізніше як за 4 години до початку голосування (ч. 2 ст. 278 КАС України).

Строк розгляду апеляційної скарги — 2 дні після закінчення строку на апеляційне оскарження, однак щодо судових рішень, ухвалених до дня голосування, — не пізніше ніж за 2 години до початку голосування (ч. 4 ст. 278 КАС України).

Узагальнені правила перегляду судових рішень у виборчих спорах такі.

1. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 297 КАС України).

2. Строк подання скарги не може бути поновлено. Апеляційна скарга, подана із порушенням встановленого строку, має бути залишена без розгляду (ч. 5 ст. 270 КАС України).

3. Суд негайно повідомляє учасників справи про подання скарги, дату, час та місце її розгляду (ч. 1 ст. 268 КАС України).

4. Неприбуття у судове засідання учасника справи не перешкоджає її розгляду (ч. 3 ст. 268 КАС України).

5. Суд не може повертати справу на новий розгляд (ч. 2 ст. 272 КАС України).

Зверніть увагу. Згідно зі статтями 318 та 320 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд може направити справу:

а) до належного суду — у разі скасування рішення суду першої інстанції з причин ухвалення такого рішення з порушенням правил розмежування предметної юрисдикції, правил інстанційної або територіальної юрисдикцій (ст. 318 КАС України);

б) до суду першої інстанції — у разі скасування ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, з підстав, перелічених у пунктах 1-4 ч 1 ст. 320 Кодексу.

Отже, у виборчих спорах навіть за наявності означених підстав апеляційний суд має ухвалити своє рішення, яке відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України є остаточним й подальшому оскарженню не підлягає.

3.2.