ПРАВОВИЙ СТАТУС ІНОЗЕМЦІВ

Відповідно до ст. 1 Закону про правовий статус іноземців іно­земцями визнаються іноземні громадяни - особи, які належать до громадянства іноземних держав і не є громадянами України, та особи без громадянства - особи, які не належать до громадянства будь-якої держави.

Обсяг прав та обов’язків іноземців в Україні. Іноземці мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни Укра­їни, якщо інше не передбачено Конституцією і Законом про право­вий статус іноземців та іншими актами законодавства. Іноземці є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин. Якщо іноземною державою встановлено обмеження щодо реалізації прав і свобод громадянами України, Кабінет Міністрів України може при­йняти рішення про встановлення відповідного порядку реалізації прав і свобод громадянами цієї держави на території України. Це рі­шення набирає чинності після його опублікування. Воно може бути скасовано, якщо відпадуть підстави, за яких воно було прийнято.

Здійснення іноземцями своїх прав і свобод не повинно завда­вати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні.

Іноземці зобов'язані поважати та дотримувати Конституції і за­конів України, шанувати традиції та звичаї народу України.

Іноземці можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території. Іноземець може отримати дозвіл на імміграцію та іммігрувати на постійне проживання, якщо він: має в Україні законне джерело існування: перебуває у близьких родинних відносинах (батько, мати, діти, брат, сестра, подружжя, дід, баба, онуки) з громадянами України; пере­буває на утриманні громадянина України; має на своєму утриман­ні громадянина України; в інших передбачених законами України випадках.

Іноземці, які іммігрували на постійне проживання або для тим­часового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на

постійне або тимчасове проживання. Порядок видачі дозволу на імміграцію, а також посвідки на постійне або тимчасове проживан­ня та вирішення інших питань, пов'язаних з імміграцією іноземців, визначається Законом України про імміграцію.

Іноземці, які перебувають в Україні на іншій законній підставі, вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів Украї­ни, зареєструвати свої національні паспорти або документи, які їх замінюють, і виїхати з України після закінчення відповідного термі­ну перебування. Якщо іноземці, які тимчасово перебувають в Укра­їні, змінюють місце проживання, вони зобов'язані повідомити про це органи внутрішніх справ, у яких зареєстровано їх національні паспорти або документи, що їх замінюють.

Іноземці мають право займатися в Україні інвестиційною, а та­кож зовнішньоекономічною та іншими видами підприємницької ді­яльності, передбаченими законодавством України. При цьому вони мають такі ж права і обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не випливає з Конституції та законів України.

Іноземці мають рівні з громадянами України права та обов'язки в трудових відносинах, якщо інше не передбачено законодавством України та міжнародними договорами України. Іноземці, які по­стійно проживають в Україні, мають право працювати на підпри­ємствах, в установах і організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України. Іноземці, які іммігрували в Україну для працевлаштуван­ня на визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до одержаного у встановленому порядку дозволу на пра­цевлаштування. Працевлаштування в Україні іноземців, найнятих інвестором у межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції, здійснюється без отримання дозволу на працевлаштування.

Іноземці не можуть призначатися на окремі посади або займати­ся певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законодавства України призначення на ці посади або заняття такою діяльністю пов'язане з належністю до громадянства України.

Іноземці, які постійно проживають в Україні, користуються ме­дичною допомогою нарівні з її громадянами. Всім іншим іноземцям медична допомога подається у порядку, який визначається Кабіне­том Міністрів України.

Іноземці мають право на соціальний захист, в тому числі на одер­жання пенсії та інших видів соціальної допомоги відповідно до за- 402

конодавстваУкраїни та міжнародних договорів України. У разі, коли для призначення пенсії потрібен певний стаж роботи, іноземцю на підставах і в порядку, встановлених законодавством України і між­народними договорами України, може зараховуватися стаж роботи за кордоном.

Іноземці, які постійно проживають в Україні, мають право на підставах! в порядку, встановлених для громадян України, одержа­ти жиле приміщення, якщо інше не передбачено законодавством України. Право власності на житло іноземці набувають відповідно до законодавства України.

Іноземці можуть відповідно до законодавства України мати у власності будь-яке майно, успадковувати і заповідати його, а також мати особисті немайнові права. Іноземці, які постійно проживають в Україні, мають право на освіту нарівні з громадянами України. Всі інші іноземці оплачують своє навчання, якщо інше не передбачено законодавством України та міжнародними договорами України. Іноземці, прийняті до навчально-виховних закладів України, ма­ють права і обов'язки учнів і студентів відповідно до законодавства України.

Іноземці мають право на користування досягненнями культури нарівні з громадянами України і зобов'язані дбайливо ставитися до пам'яток історії та культури, інших культурних цінностей. Іно­земці, які постійно проживають в Україні, мають право вступати на загальних з громадянами України підставах до легалізованих об'єднань громадян, якщо інше не передбачено законами України і якщо це передбачено статутами цих об'єднань.

Іноземцям гарантується право на свободу совісті нарівні з грома­дянами України. Забороняється розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті, а також образа почуттів громадян України та інозем­ців у зв'язку з їх релігійними переконаннями.

Іноземці можуть укладати і розривати шлюби з громадянами України та іншими особами відповідно до законодавства України. Іноземці мають рівні з громадянами України права і обов'язки у шлюбних і сімейних відносинах.

Законодавством України іноземцям гарантуються недоторкан­ність особи, житла, невтручання в особисте і сімейне життя, таєм­ниця листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень, повага їх гідності нарівні з громадянами України.

Іноземці можуть пересуватися на території України і обирати місце проживання в ній відповідно до порядку встановленого Кабі­нетом Міністрів України. Обмеження в пересуванні та виборі місця проживання допускаються, коли це необхідно для забезпечення безпеки України, охорони громадського порядку, охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів її громадян та інших осіб, які про­живають в Україні.

Іноземці обкладаються податками і зборами відповідно до зако­нодавства України та міжнародних договорів України.

Іноземці мають право на звернення до суду та до інших держав­них органів для захисту їх особистих, майнових та інших прав. У судочинстві іноземці як учасники процесу користуються такими ж процесуальними правами, що й громадяни України.

Іноземці не можуть обирати і бути обраними до органів державної влади та самоврядування, а також брати участь у референдумах.

На іноземців не поширюється загальний військовий обов'язок, вони не проходять військову службу в Збройних силах України та інших військових формуваннях, створених відповідно до законо­давства України.

Іноземці можуть в'їжджати в Україну за дійсними національними паспортами або документами, які їх замінюють. При цьому іноземці повинні одержати у встановленому порядку в'їзну візу, якщо інше не передбачено законодавством України.

Порядок в’їзду та виїзду іноземців.

Виїзд з України іноземцю не дозволяється, якщо: щодо нього ведеться дізнання чи попереднє слідство або кримінальна справа 404

розглядається судом - до закінчення провадження у справі; його за­суджено за вчинення злочину-до відбування покарання або звіль­нення від покарання; його виїзд суперечить інтересам забезпечення безпеки України - до припинення обставин, що перешкоджають виїзду Виїзд з України іноземця може бути відкладено до виконання ним майнових зобов'язань перед фізичними та юридичними особа­ми в Україні. Транзитний проїзд іноземців через територію України в країну призначення дозволяється за наявності транзитних віз, якщо інше не передбачено законодавством України.

Іноземці, які вчинили злочин, адміністративні або інші право­порушення, несуть відповідальність на загальних підставах.

За порушення іноземцями встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотри­мання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, атакож за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовують­ся заходи відповідно до законодавства України.

Іноземцю, який порушує законодавство України, якщо ці пору­шення не передбачають адміністративної або кримінальної відпо­відальності, може бути скорочено визначений йому термін пере­бування в Україні. Такий термін може бути також скорочено, якщо в іноземця відпали підстави для його подальшого перебування в Україні. Рішення про скорочення терміну тимчасового перебування іноземця в Україні приймається органами внутрішніх справ.

Іноземець, який вчинив злочин або адміністративне правопору­шення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі Укра­їни. Рішення про видворення його за межі України після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення при­ймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про під­стави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця за межі України може супроводжувати­ся забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення вказаного рішення. Порядок виконання рішення про за­борону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.

Крім зазначених випадків, іноземець може бути видворений за межі України за рішенням органів внутрішніх справ або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іно­земця грубо порушують законодавство про статус іноземців, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.

Держава має право контролювати в’їзд, проживання та вислан­ня іноземців на території, на якій розповсюджується її суверенітет. Варто взяти до уваги той факт, що існує практика держав, в якій особа звернулася за отриманням притулку, про вислання такої особи за межі країни або на вимогу іншої країни - про її екстрадицію. Але наявність імперативної заборони катувань і нелюдського і такого, що принижує людську гідність поводження або покарання, перед­бачена у ст. З Конвенції про захист прав людини й основних свобод (1950), зобов’язує державу здійснювати такий аналіз. Іншими слова­ми, біженці або інші іноземці, які перебувають на території держави, не повинні бути вислані до країни, в якій вони можуть зазнати по­водження, заборонене ст. З Конвенції 1950 р. Атаким чином, вони мають право знаходиться на території держави-притулку стільки, скільки будуть існувати небезпечні умови.

Поняття «негуманне поводження» охоплює таке поводження, як навмисне завдання серйозних страждань, моральних та фізичних, які є незаконними. Термін «тортури» часто використовується для визначення негуманного поводження, що має на меті отримання певного роду інформації, визнання або призначення покарання. По­водження може вважатися принижуючим, якщо воно суттєво об­ражає його перед іншими особами або примушує його діяти проти волі і совісті^[278].

ЄСПЛ констатував, що очікування смертного вироку, який був предметом побоювань зі сторони заявника, було визнано факто­ром, який автоматично приводить в дію механізм ст. З Конвенції. Крім того, Суд звернув увагу, що з врахуванням тривалого терміну очікування смертного вироку в таких тяжких умовах, як камера смертників, наявність страждань, які викликані цими факторами, а також через очікування виконання смертного вироку, може при­звести до того, що вислання заявника буде порушенням зобов’язань, передбачених ст. З Конвенції'¹. Факти причетності поліції до вбивств та викрадень, суттєвих порушень зі сторони сил безпеки країни може призвести до реального ризику поводження, яке заборонено ст. З ЄКПЛ^{[279] [280].}

Іноземець зобов'язаний покинути територію України у термін, за­значений у рішенні про видворення, але не пізніше ніж через ЗО днів після прийняття вказаного рішення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця за межі України в нього негайно анулюється віза та вилучаються інші документи на право перебування в Україні. Іноземці, які ухиляються від виїзду, підлягають з санкції прокурора затриманню і видворенню у примусовому порядку. Затримання до­пускається лише на термін, необхідний для видворення.

Рішення органів внутрішніх справ або Служби безпеки України про видворення іноземця з України може бути оскаржено до суду Оскарження зупиняє виконання рішення про видворення, крім випадків, коли необхідність негайного видворення зумовлена ін­тересами забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку. Видворення іноземців здійснюється органами внутрішніх справ.

Іноземці, які підлягають видворенню, відшкодовують витрати, пов'язані з видворенням, у порядку, встановленому законом. Якщо зазначені іноземці не мають коштів для відшкодування витрат, пов'язаних з видворенням їх за межі України, видворення здійсню­ється за рахунок держави.

Фізичні або юридичні особи, які запрошували чи приймали цих іноземців, влаштовували їх незаконний в'їзд, проживання, працев­лаштування, сприяли в ухиленні від виїзду після закінчення терміну перебування, в порядку, встановленому законом, відшкодовують витрати, завдані державі видворенням зазначених іноземців.

Положення Закону про правовий статус іноземців враховують встановлені законодавством України і міжнародними договорами привілеї та імунітети, які надаються співробітникам дипломатич­них представництв і працівникам консульських установ іноземних держав в Україні, а також іншим особам, тобто для зазначених кате­горій осіб законодавством передбачений режим найбільшого спри­яння. Для всіх інших категорій іноземців визначено національний режим, який передбачає, що іноземці не тільки зрівняні в правах з громадянами України, за винятком політичних прав, а й на них покладаються певні обов'язки. Подібна практика повністю відпо­відає міжнародно-правовим документам в області прав людини, соціального захисту тощо.

10.4.