<<
>>

Розуміння виборчої системи на теренах України тривалий час перебувало під впливом радянської концепції широкого тлумачення, яка у більшій чи меншій мірі ототожнювала її з поняттям інституту виборчого права.

Це було зумовлено наступними чинниками.

Категорія «виборча система» у радянській законодавчій практиці вперше була використана Конституцією СРСР 1936 року, в якій так називалася глава XI, присвячена виборам в Радянському Союзі.

Пізніше, в Конституції СРСР 1977 року, вже глава XIII іменувалась «виборча система». До цього часу в радянських нормативних актах, у тому числі і правових актах УРСР, застосовувався термін «виборче право». Природно, що відповідні розділи Конституцій СРСР регулювали широку сферу правовідносин — від принципів виборчого права до питань бюджетних видатків на організацію виборчого процесу. На цьому підґрунті й виникло широке розуміння (тлумачення) виборчої системи як аналога виборчого процесу або інституту виборчого права.

Проте вплив західних досліджень[41] [42] [43] дозволив відмежувати поняття виборчої системи від суміжних категорій та поглибити її розуміння. Як зазначають експерти Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам (International IDEA): «На базовому рівні, виборчі системи покликані трансформувати голоси, подані на загальних виборах, в місця для партій та кандидатів переможців»[44]. Поняття ж виборчої системи визначено наступним чином — це набір правил і процедур, які дозволяють виборцям взяти участь у голосуванні та встановлюють порядок конвертації цих голосів у місця для партій та кандидатів у законодавчому органі влади[45]. Оскільки виборча система є певною системою, тому це означає, що вона складається із взаємопов'язаних елементів спрямованих на досягнення кінцевої мети — формування виборних органів влади.

Виборча система кожної країни є унікальною за характеристикою і типом власних елементів. Проте, як зазначає Ю.Г. Барабаш, у науці прийнято виділяти такі три фактори (елементи), що впливають на

зміст виборчої системи: «магнітуда округу», «виборча формула» та «структура бюлетеня»[46]. Зазначені елементи характерні кожній виборчій системі.

Існують також факультативні елементи виборчої системи, перелік яких може відрізнятись у різних країнах. Серед факультативних елементів можна виділити легальний виборчий бар'єр та гендерні квоти.

2.1.1.

<< | >>
Источник: Л. Гончар, О. Губська, Д. Ковриженко, Б. Мохончук, Н. Писаренко, П. Романюк, М. Цуркан. Позачергові вибори народних депутатів України 2019: посібник для суддів / за ред. М. Цуркана - Київ, 2019- 252 с.. 2019

Еще по теме Розуміння виборчої системи на теренах України тривалий час перебувало під впливом радянської концепції широкого тлумачення, яка у більшій чи меншій мірі ототожнювала її з поняттям інституту виборчого права.: