ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРЕЗИДЕНТА

Президент несе відповідальність виключно за процедурою ім­пічменту, яка поєднує в собі ознаки політичної і юридичної відпо­відальності. По суті імпічмент є політичним засобом контролю за діяльністю вищих посадових осіб від можливих зловживань при здійсненні своїх повноважень.

В Англії, де вперше виник імпічмент, цей засіб розглядався в якос­ті засобу обмеження абсолютизму, політичного інструменту впливу парламенту на монарха для запобігання можливих зловживань. У США в імпічменті вбачали не стільки засіб покарання правопоруш­ників, скільки засіб впливу на порушників встановленого держав­ного порядку^[524]. Пізніше інститут імпічменту було запозичено біль­шістю країн світу як елемент стримувань і противаг у системі поділу влади. Водночас практика застосування імпічментів свідчить, що він виступає скоріше в якості превентивного засобу конституційної відповідальності.

Дві спроби імпічменту президентів США Е. Джонсона (1868) та Б. Клінтона (1998) закінчилися безрезультатно. У світовій прак­тиці лише трьох глав держав (Південної Кореї, Литви і Ботсвана) було зміщено з поста в порядку імпічменту. У2004 р. було зміщено з посади у порядку імпічменту Президента Литви РоландасаПак- саса, який надав литовське громадянство громадянину Російської Федерації Ю. Борисову за фінансову та іншу підтримку в ході прези­дентської виборчої кампанії. За висновком Конституційного Суду Президент не «забезпечив охорону державної таємниці, чинив неза­конний вплив наухваленнярішень про майнові відносини приватних осіб і господарських об’єктів» і «грубо порушив Конституцію».

Як свідчить аналіз інституту імпічменту його процедура згідно з Конституцією України є дуже складною і скоріше вона служить превентивним засобом, ніж реальним інструментом конституційної відповідальності Президента. Насамперед це пов’язано з тим, що у цій процедурі беруть участь поряд із депутатами парламенту також і Конституційний Суд і Верховний Суд.

Підстави для порушення процедури імпічменту Президента. Згідно з Конституцією процедура імпічменту може бути порушено у разі вчинення Президентом державної зради та іншого злочину Державна зрада є тяжким злочином і кваліфікується згідно із по­ложеннями Кримінального кодексу Формулювання «інший злочин» означає, що Президента можна притягнути до відповідальності за вчинення будь-якого злочину. Однак важливе значення для діяль­ності парламенту є можливість притягнення до відповідальності Президента за вчинення службових злочинів.

У зарубіжних країнах можливе притягнення до відповідальності президента також із інших підстав - порушення конституції і за­конів (Болгарія, Литва, Угорщина, ФРН, Хорватія), порушення при­сяги (Литва), тяжкі злочини і проступки (США), негідна поведінка (Ірландія). Оскільки імпічмент розглядається в якості превентивно­го засобу конституційної відповідальності, тому підстави для його застосування повинні бути адекватними. Тому є обґрунтованими пропозиції щодо можливості притягнення до відповідальності Пре­зидента у порядку імпічменту за порушення Конституції.

При вирішенні питання про ініціювання процедури імпічменту повинні бути достатні підстави для того, щоб підозрювати Президен­та у вчиненні злочину 3 аналізу випадків застосування імпічменту президентів видно, що підставами його були: 1) перевищення меж конституційних повноважень на шкоду іншій гілці влади; 2) злісне порушення встановленого порядку правління, що перешкоджає здійсненню владних функцій і досягненню мети діяльності конкрет­ної державної установи; 3) використання службового становища в особистих цілях або для досягнення результатів, не пов’язаних із діяльністю посадової особи^[525].

Ініціювання процедури імпічменту. Питання про усунення Президента з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради. Як правило, таке право розглядається як можливість опозиції ставити питання про відпо­відальність Президента у випадку вчинення ним службових зло­вживань чи неправомірного тиску на діяльність парламенту. Такий високий поріг для ініціювання процедури імпічменту доступний лише у період співіснування, коли парламентська більшість є опо­зиційною до Президента. Така ініціатива закінчується створенням спеціальної тимчасової слідчої комісії, до якої входять спеціальний прокурор та спеціальні слідчі.

Розслідування обставин вчинення Президентом державної зради або іншого злочину. Розслідування цих обставин здійснює спеціальна тимчасова слідча комісія, статус якої необхідно визна­чати спеціальним законом. Сьогодні не визначена природа такого розслідування. Позиція Конституційного Суду з цього приводу мало­слівна. Зрозуміло, що імпічмент не можна розглядати як різновид кримінального переслідування особи.

Конституційний Суд це пов’язав із тим, що у разі порушення кримінальної справи проти Президента «на нього поширювалася б юрисдикція уповноважених органів протягом всього періоду до- судового слідства та розгляду справи в судах, що позбавило б його права недоторканності», а тому «імпічмент у системі конститу­ційних інститутів за своєю природою є позасудовим конституцій­ним процесом».

Діяльність спеціальної тимчасової слідчої комісії є подібною до розслідування кримінальних справ і з винятками, які пов’язані із підозрюваною особою та характером розслідування. Важливим є з’ясування всіх істотних фактичних обставин справи та належної кваліфікації діяння Президента, оскільки це буде мати важливе зна­чення для постановления висновку Верховного Суду про те, що в діях Президента містяться ознаки державної зради або іншого зло­чину Важливим також є чітке додержання процедури розслідуван­ня, оскільки з цього питання постановляє висновок Конституційний Суд. Зокрема, важливим є додержання процедури відібрання по­яснення від свідків, проведення обшуку, виїмки та інших проце­суальних дій.

До складу спеціальної тимчасової слідчої комісії входять народні депутати з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій, спеціальний прокурор та троє спеціальних слідчих. У разі обрання спеціальним прокурором та спеціальним слідчим народного депутата враховується принцип пропорційно­го представництва депутатської фракції у спеціальній тимчасовій слідчій комісії. На посади спеціального прокурора, спеціальних слід­чих може бути обрана лише особа, яка відповідає таким вимогам: 1) є громадянином України, який проживає на її території не мен­ше десяти років: 2) вільно володіє державною мовою; 3) має вищу юридичну освіту: 4) має не менш як десятирічний стаж роботи на посаді атестованого прокурора чи слідчого правоохоронних органів України: 5) не має судимості (ст. 168 Регламенту Верховної Ради).

Спеціальна тимчасова слідча комісія з метою забезпечення по­вного і об’єктивного розслідування володіє такими повноважен­нями: 1) перевіряє наявність, повноту і обґрунтованість доказів про вчинення Президентом державної зради або іншого злочину; 2) проводить розслідування у разі виявлення під час строку повнова­жень спеціальної тимчасової слідчої комісії обставин щодо вчинення Президентом державної зради або іншого злочину без додаткового прийняття рішення Верховною Радою з цього питання і за наяв­ності підстав готує відповідні пропозиції щодо проекту постанови Верховної Ради про звинувачення Президента.

З метою забезпечення всебічного, повного і об'єктивного розслі­дування спеціальна тимчасова слідча комісія має право: 1) заслу­ховувати Президента та захисника (захисників) його прав; 2) ви­требувати необхідні доку менти, матеріали та інші відомості, що стосуються розслідування, від державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб; 3) у разі потреби при­значати експертизи та залучати фахівців для дослідження і оцінки доказів, визначати двох або більше представників від спеціальної тимчасової слідчої комісії і доручати їм бути присутніми під час проведення зазначених експертиз і досліджень та встановлення їх результатів; 4) запрошувати та заслуховувати в порядку, вста­новленому законом, будь-яких осіб із числа громадян України (крім суддів Конституційного Суду та суддів судів загальної юрисдикції), які можуть повідомити про обставини, що стали підставою для ініціювання питання про усунення Президента з поста в порядку імпічменту.

Свою діяльність спеціальна тимчасова слідча комісія здійснює у формі здійснення слідчих дій та засідань. Спеціальна тимчасова слід­ча комісія за наявності відповідних підстав готує висновок про звину­вачення Президента України з урахуванням вимог до обвинувального висновку передбачених Кримінально-процесуальним кодексом Укра­їни. Висновок підписують спеціальний прокурор, спеціальні слідчі, голова і секретар спеціальної тимчасової слідчої комісії.

Висунення обвинувачення Президентові у порядку імпіч­менту. За наявності підстав Верховна Рада не менш як 2/3 від конституційного складу приймає рішення про звинувачення Пре­зидента. Висунення обвинувачення Президентові здійснюється за результатами обговорення висновку спеціальної тимчасової слідчої комісії.

Доповідачем і співдоповідачами виступають відповідно пред­ставник від спеціальної тимчасової слідчої комісії та ініціатори вне­сення пропозицій (у разі їх внесення) про внесення змін до проекту постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України. В обговоренні беруть участь лише народні депутати. Слово нада­ється також Президенту України та захиснику (захисникам) його прав для повідомлення фактичних довідок. Рішення Верховної Ради про звинувачення Президента України приймається таємним го­лосуванням шляхом подачі бюлетенів і проводиться окремо щодо кожного пункту звинувачення. У постанові Верховної Ради про ви­сунення звинувачення Президентові визначається про внесення подання про надання відповідного висновку до Конституційного Суду та Верховного суду

Надання висновків Конституційним Судом і Верховним Су­дом. Предметом розгляду Конституційного Суду є дотримання про­цедури імпічменту Конституційний Суд досліджує питання процесу­ального права: чи було дотримано спеціальною тимчасовою слідчою комісією правової процедури одержання доказів у справі, вчинення процесуальних дій тощо. Предметом розгляду Верховного Суду є пи­тання матеріального права: з’ясування чи було наявно у діях Прези­дента ознаки вчинення державної зради або іншого злочину

Прийняття рішення про усунення Президента з поста. Таке повноваження Верховної Ради є дискреційним за своєю природою. Висновки Конституційного Суду та Верховного Суду розглядаються разом із проектом постанови Верховної Ради про усунення Пре­зидента з поста у порядку імпічменту Якщо з матеріалів справи та висновків Конституційного і Верховного Суду видно, що у діях Пре­зидента є ознаки державної зради або іншого злочину, додержано процедури розслідування у порядку імпічменту Верховна Рада може ухвалити постанову про усунення Президента з поста у порядку імпічменту Голосування є таємним шляхом опускання бюлетенів у скриньку для голосування. Постанова Верховної Ради про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту вважається при­йнятою, якщо за неї проголосувало не менш як три чверті народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.