ПРАВОВИЙ СТАТУС РАДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ ТА ДОПОМІЖНИХ СЛУЖБ
Для забезпечення нормального здійснення своїх функцій Президент насамперед спирається на діяльність РНБО. Також Президент може створювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.
Серед таких допоміжних органів насамперед можна виділити Секретаріат Президента.Рада Національної Безпеки і оборони. Здійснення арбітражних функцій Президента у сфері національної безпеки та у військовій забезпечується Радою національної безпеки і оборони України. У силу свого статусу РНБО покликана забезпечити функції з координації і контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони (ч. 2 ст. 107 Конституції); вона не є консультативним, дорадчим органом при Президентові в сенсі п. 28 ст. 106 Конституції.
Головою РНБО є Президент України, який формує персональний склад цього органу Таке повноваження Президента є дискреційним і він може залучати до формування РНБО відомих фахівців у галузі національної безпеки і оборони. До складу РНБО за посадою входять Прем’єр-міністр, міністри оборони, внутрішніх справ, зовнішніх 715
справ, Голова Служби безпеки. Членами РНБО можуть бути керівники інших центральних органів виконавчої влади.
Згідно зі ст. 107 Конституції Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) є координаційним органом з питань НБ і оборони при Президентові України. Згідно спеціального Закону[523] на РНБО покладено такі функції (ст. 3): а) внесення пропозицій Президентові щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері НБ і оборони; б) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері НБ і оборони у мирний час; в) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері НБ і оборони в умовах воєнного і надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують НБ України; г) прогнозує наслідки рішень державних органів з питань внутрішньої та зовнішньої політики у галузі національної безпеки.
До складу РНБО входить: голова, секретар, постійні члени та члени РНБО. Президент здійснює загальне керівництво, безпосередньо секретар — забезпечує організацію та виконання рішень РНБО, тобто здійснює поточне керівництво діяльністю цього органу влади. Поточне керівництво діяльності РНБО здійснює Секретар РНБО.
Формою прийняття рішень є засідання РНБО, на яких може бути присутнім Голова Верховної Ради, а також можуть бути запрошеними голови комітетів парламенту, народні депутати, керівники центральних органів виконавчої влади. Рішення РНБО приймаються не менш як 2/3 голосів її членів (ст. 10 Закону), які вводяться указами Президента України. Для опрацювання і комплексного вирішення проблем міжгалузевого характеру, забезпечення науково-аналітичного та програмного супроводження діяльності РНБО можуть утворюватися тимчасові міжвідомчі комісії, робочі та консультативні органи (ст. 14 Закону).
Парламентський контроль за діяльністю РНБО здійснює профільний комітет Верховної Ради (Комітет з питань державної безпеки і оброни). Нагляд за законністю у діяльності РНБО забезпечує Генеральний прокурор.
Секретаріат Президента. В якості допоміжного органу Секретаріат Президента сприяє ефективній реалізації Президентом його конституційних повноважень. Діяльність Секретаріату Президента носить експертно-аналітичний та інформаційно-консультативний характер. Основним призначенням Секретаріату є стратегічне пла- нування заходів Президента та прогнозування основних тенденцій розвитку соціальної, політичної, економічної, культурної сфери суспільства. З цією метою у Секретаріат залучаються відповідні фахівці, експерти, науковці. Метою діяльності цього органу є забезпечення прозорої, публічної та ефективної реалізації повноважень Президента на засадах верховенства права.
До кінця 2004 р. органом, що забезпечував нормальну діяльність глави держави, була Адміністрація Президента. Становлення інституту Адміністрації Президента пов’язують із відомим політиком та її першим главою Д.
Табачником, який відіграв важливу роль у визначенні загальної стратегії її розвитку. Вже через рік, у 1995 р., Адміністрація відігравала своєрідну роль «мадридського палацу» при Президентові, що виражалося у неформальному її впливові на діяльність Кабінету Міністрів. При ВіавіАдміністраціїПрезидента В. Медведчукові цей інститут вже реально посідав важливу роль у механізмі виконавчої влади, фактично дублюючи її діяльність. В окремих галузях державного управління (зовнішні справи, оборона, національна безпека тощо) Адміністрація Президента була центром прийняття управлінських рішень.Дуже неоднозначно проявилася як інститут влади Адміністрація під час виборів Президента восени 2004 р. За твердженням більшості політологів саме Адміністрація Президента була провідником фальсифікації виборів, зокрема маніпулювання їх результатами у першому та другому турі голосування. Це опосередковано проявлялося в тому, що з незрозумілих причин ЦВК протягом майже двох тижнів підводила підсумки голосування, хоча в зарубіжних країнах для цього достатньо кілька днів. Непомірне втручання у діяльність парламенту та Уряду, критика непублічних методів діяльності призвели до реформування цього органу у вигляді Секретаріату Президента.
До складу Секретаріату Президента входять Голова Секретаріату, Перший заступник і заступник Голови Секретаріату, Прес-секретар Президента, Постійні Представники Президента у Верховній Раді, Кабінеті Міністрів, Конституційному Суді, а також головні служби та служби. Сьогодні у складі Секретаріату Президента функціонують 17 служб (наприклад, Головні служби зовнішньої, внутрішньої, гуманітарної, регіональної і кадрової політики тощо).
Секретаріат для виконання покладених на нього функцій може брати за дорученням Президента України участь в опрацюванні проектів указів і розпоряджень Президента України у Кабінеті Міністрів, РИБО та інших державних органах; запитувати та одержувати в установленому порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і посадових осіб.
Секретаріат може використовувати державні, в тому числі Урядові системи зв'язку і комунікацій, мережі спеціального зв'язку та інші технічні засоби; користуватися в установленому порядку базами даних державних органів. З метою підготовки виважених і компетентних актів Президента Секретаріат може залучати в установленому порядку до виконання окремих робіт і завдань, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, утому числі на договірній основі працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади. Секретаріат може також порушувати за дорученням Президента України перед керівниками органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій питання про усунення виявлених у їх діяльності недоліків, інформувати правоохоронні органи про порушення Конституції та законів України, указів і розпоряджень Президента України.Інші допоміжні органи і служби. При Президентові діють інші допоміжні структури. Серед цих органів можна виділити Державне управління справами, Управління протоколу Президента, державних нагород, з питань громадянства, з питань помилування, з питань звернень громадян.
16.5.