Встановлення результатів виборів

Важливість стадії встановлення результатів виборів підкреслив у своїй юридичній позиції ЄСПЛ (у рішенні по справі «Давидов (Davydov) та інші проти Росії»), який зазначив, що стаття 3 Протоколу № 1 охоплює період після проведення виборів, включаючи підрахунок голосів, а також запис та передачу результатів.

Встановлення результатів будь-яких виборів повністю залежить від типу виборчої системи за якою розподіляються мандати. На виборах народних депутатів застосовується комбінована виборча система (система паралельного змішування). Попри її законодавче визначення як змішаної, — вона передбачає одночасне (паралельне) застосування пропорційної формули та мажоритарної відносної більшості. Якщо, в контексті встановлення результатів, з останньою особливих складнощів не виникає, то застосування пропорційної виборчої формули вимагає застосування додаткових математичних операцій, які проводяться у чотири етапи:

1. Визначення партій, які подолали 5-відсотковий легальний виборчий бар'єр.

2. Визначення виборчої квоти (Закон передбачає застосування «квоти Хейра», яку ще іменують «стандартна квота»), — кількості голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата.

3. Визначення цілих чисел у результаті ділення кількості голосів партій на виборчу квоту, кількість яких дорівнюватиме кількості «основних» мандатів відповідної партії.

4. Розподіл «додаткових» мандатів між партіями, які мають більші дробові залишки після ділення кількості голосів партії на виборчу квоту.

Результати виборів встановлює та оприлюднює Центральна виборча комісія.

2.13.1. Встановлення результатів виборів депутатів у загальнодержавному окрузі

ЦВК на своєму засіданні встановлює результати виборів депутатів у загальнодержавному окрузі не пізніш як на 15-тий день з дня голосування. Результати виборів встановлюються ЦВК на підставі:

■ протоколів ОВК про підсумки голосування у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу (у тому числі з поміткою «Уточнений»).

■ протоколу ЦВК про підсумки голосування у загальнодержавному окрузі в межах закордонного округу (у тому числі з поміткою «Уточнений»).

Про результати виборів у загальнодержавному окрузі ЦВК складає протокол, особливості складання та підписання якого, а також послідовність розподілу мандатів між списками партій, розкриті у таблиці.

кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій, що отримали п'ять і більше відсотків голосів виборців;

2) виборчу квоту;

3) кількість депутатських мандатів, отриманих кожною партією, що висунула кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі;

4) прізвища, власні імена (усі власні імена) та по батькові (за наявності), рік народження, освіту, посаду (заняття), місце роботи, місце проживання, партійність, а також суб'єкт висування обраних депутатів.

6 кількість невикористаних виборчих бюлетенів для голосування у загальнодержавному окрузі, погашених дільничними виборчими комісіями

7 загальна кількість невикористаних виборчих бюлетенів для голосування у загальнодержавному окрузі

8 кількість виборців, внесених до списків виборців на виборчих дільницях

9 кількість виборців, внесених до витягів із списку виборців на виборчих дільницях

Протокол ЦВК про результати виборів депутатів у загальнодержавному окрузі складається у двох примірниках, підписується Головою, заступниками Голови, секретарем та іншими членами ЦВК, присутніми на засіданні ЦВК, та засвідчується печаткою ЦВК.

У протоколі зазначаються дата і час (година і хвилини) його підписання членами ЦВК. Член ЦВК, присутній на засіданні, зобов'язаний підписати протокол про результати виборів депутатів. У разі своєї незгоди із встановленими результатами виборів, зафіксованими у протоколі ЦВК, член ЦВК підписує протокол із приміткою «З окремою думкою». Письмовий виклад окремої думки додається до протоколу про результати виборів депутатів. У разі відсутності у протоколі підпису члена ЦВК проти його прізвища зазначається причина відсутності члена ЦВК на її засіданні.

Перший примірник протоколу мають право підписати кандидати у депутати, представники партій у ЦВК, уповноважені особи партій у загальнодержавному окрузі, офіційні спостерігачі від громадських організацій, іноземних держав та міжнародних організацій, які були присутні при встановленні результатів виборів народних депутатів України.

Зміст протоколу невідкладно оприлюднюється на офіційному веб-сайті ЦВК.

10 кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені для голосування у загальнодержавному окрузі у приміщенні для голосування

11 кількість виборчих бюлетенів для голосування у загальнодержавному окрузі, що не підлягають врахуванню, виявлених на виборчих дільницях

12 кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені для голосування у загальнодержавному окрузі за місцем перебування

13 загальна кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені для голосування у загальнодержавному окрузі

ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗПОДІЛУ МАНДАТІВ МІЖ СПИСКАМИ ПАРТІЙ:

Депутатські мандати розподіляються між виборчими списками партій, які подолали 5-відсотковий легальний виборчий бар'єр, пропорційно до кількості отриманих голосів виборців кандидатами у депутати, включеними до виборчих списків партій

ЦВК на підставі відомостей, зазначених у пунктах 18 та 19, встановлює сумарну кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій, що отримали 5 і більше відсотків голосів виборців.

14 кількість виборців, які взяли участь у голосуванні у загальнодержавному окрузі у приміщенні для голосування

Кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата (виборча квота), обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців на число депутатських мандатів, яке дорівнює 225 (загальна кількість депутатських мандатів у загальнодержавному окрузі).

15 кількість виборців, які взяли участь у голосуванні у загальнодержавному окрузі за місцем перебування

16 загальна кількість виборців, які взяли участь у голосуванні у загальнодержавному окрузі

17 кількість виборчих бюлетенів для голосування у загальнодержавному окрузі, визнаних недійсними

18 кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку кожної партії

19 відсоток голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку кожної партії, у відношенні до сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій

Кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку цієї партії, ділиться на виборчу квоту.

Партії, виборчі списки від яких мають більші порівняно з іншими дробові залишки після ділення, отримують по одному додатковому депутатському мандату, починаючи з виборчого списку партії, що має найбільший дробовий залишок. Якщо дробові залишки у двох чи більше виборчих списках партій однакові, першим додатковий депутатський мандат отримує той виборчий список партії, за кандидатів у депутати від якої віддано більшу кількість голосів виборців. Розподіл додаткових депутатських мандатів закінчується після вичерпання загальної кількості депутатських мандатів у загальнодержавному окрузі.

Результатом виборів депутатів у загальнодержавному окрузі є визначення в порядку черговості у виборчих списках партій осіб, обраних депутатами від партій, відповідно до кількості депутатських мандатів, отриманих виборчими списками партій.

У разі якщо під час встановлення результатів виборів ЦВК виявить, що особа обрана депутатом як за виборчим списком у загальнодержавному окрузі, так і депутатом у одномандатному окрузі, така особа вважається обраною депутатом у одномандатному окрузі. У такому випадку ЦВК приймає рішення про визнання її такою, яка не набула депутатського мандата у загальнодержавному окрузі, та визнає обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати у виборчому списку відповідної партії.

ЦВК зобов'язана встановити результати виборів депутатів у загальнодержавному окрузі незалежно від кількості виборчих дільниць, в яких голосування було визнано недійсним.

2.13.2. Встановлення результатів виборів депутатів у одномандатних округах

ЦВК на своєму засіданні встановлює результати виборів депутатів у відповідних одномандатних округах не пізніш як на 15-тий день з дня голосування. Результати виборів встановлюються ЦВК на підставі протоколів ОВК про підсумки голосування в одномандатних округах (у тому числі з поміткою «Уточнений»).

Про результати виборів у одномандатних округах ЦВК складає протоколи, особливості складання яких розкриті у таблиці.

ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ ЦВК ПРОТОКОЛІВ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИБОРІВ ДЕПУТАТІВ У ОДНОМАНДАТНИХ ОКРУГАХ

ДО ПРОТОКОЛІВ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ВИБОРІВ ДЕПУТАТІВ У ОДНОМАНДАТНИХ ОКРУГАХ ЗАНОСЯТЬСЯ ТАКІ ВІДОМОСТІ:

ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ ПРОТОКОЛІВ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИБОРІВ ДЕПУТАТІВ У ОДНОМАНДАТНИХ ОКРУГАХ:

1 кількість виборчих бюлетенів для голосування в одномандатному окрузі, виготовлених на замовлення Центральної виборчої комісії

2 кількість виборчих бюлетенів для голосування в одномандатному окрузі, одержаних окружною виборчою комісією

3 кількість невикористаних виборчих бюлетенів для голосування в одномандатному окрузі, погашених окружними виборчими комісіями

4 кількість виборчих бюлетенів для голосування в одномандатному окрузі, одержаних дільничними виборчими комісіями

5 кількість виборчих бюлетенів для голосування в одномандатному окрузі, виготовлених дільничними виборчими комісіями

6 кількість невикористаних виборчих бюлетенів для голосування в одномандатному окрузі, погашених дільничними виборчими комісіями

7 загальна кількість невикористаних виборчих бюлетенів

8 кількість виборців, внесених до списків виборців на виборчих дільницях

9 кількість виборців, внесених до витягів із списку виборців на виборчих дільницях

10 кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені для голосування в одномандатному окрузі у приміщенні для голосування

11 кількість виборчих бюлетенів для голосування в одномандатному окрузі, що не підлягають врахуванню, виявлених на виборчих дільницях

Відомості заносяться прописом та цифрами

Обраним вважається кандидат у депутати, який одержав більшу відносно інших кандидатів, які балотувалися у цьому одномандатному окрузі, кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні у відповідному одномандатному окрузі,

У разі якщо під час встановлення результатів виборів Центральна виборча комісія виявить, що особа обрана депутатом як за виборчим списком у загальнодержавному окрузі, так і депутатом у одномандатному окрузі, така особа вважається обраною депутатом у одномандатному окрузі, У такому випадку Центральна виборча комісія приймає рішення про визнання її такою, яка не набула депутатського мандата у загальнодержавному окрузі, та визнає обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати у виборчому списку відповідної партії,

12 кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені для голосування в одномандатному окрузі за місцем перебування

13 загальна кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені для голосування в одномандатному окрузі

14 кількість виборців, які взяли участь у голосуванні в одномандатному окрузі у приміщенні для голосування

15 кількість виборців, які взяли участь у голосуванні в одномандатному окрузі за місцем перебування

Якщо найбільшу і водночас однакову кількість голосів набрали два або більше кандидати у депутати, в цьому одномандатному окрузі проводиться повторне голосування по цих кандидатурах,

16 загальна кількість виборців, які взяли участь у голосуванні в одномандатному окрузі

17 кількість виборчих бюлетенів для голосування в одномандатному окрузі, визнаних недійсними

18 кількість голосів виборців, поданих за кожного кандидата у депутати в одномандатному окрузі

2.13.3.

ЦВК не пізніш як на 5-й день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює результати виборів депутатів у газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр». Список обраних депутатів публікується із зазначенням в алфавітному порядку:

■ їх прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності);

■ року народження;

■ освіти;

■ посади (заняття), місця роботи;

■ місця проживання;

■ партійності;

■ суб'єкта висування;

■ виборчого округу (загальнодержавний чи номер одномандатного), у якому обраний депутат.

Офіційне оприлюднення ЦВК результатів виборів депутатів є підставою для звільнення з роботи (посади), не сумісної з депутатським мандатом, та прийняття рішення про припинення дії іншого представницького мандата особи, обраної депутатом. Окрім цього, відповідно до юридичної позиції КСУ, висловленої у рішенні від 27.10.1999 № 9-рп/99 (справа про депутатську недоторканність, п. 1.4. резолютивної частини), депутатська недоторканність поширюється на народного депутата України з моменту визнання його обраним за рішенням відповідної виборчої комісії (тобто ЦВК).

Виборчі спори щодо цієї категорії справ мають вагоме значення, адже від їх розгляду залежить результат волевиявлення. До прикладу, можемо згадати відомий судовий процес 2004 року, в якому Верховний Суд України встановив системні і грубі порушення принципів виборчого права та визнав за неможливе в тих умовах достовірно встановити результати дійсного волевиявлення виборців^[254]. Як відзначає Ю.Б. Ключковський^[255], Верховний Суд України обрав правову позицію, за якої у разі порушення основних принципів виборчого права, голосування за висунутих кандидатів не є в дійсності виборами, суспільно-політичний процес без дотримання основних засад не є виборчим процесом, а «арифметичне» встановлення підсумків такого голосування не є визначенням результатів виборів.

Доволі дискусійною є імперативна норма щодо обов'язку ЦВК встановити результати виборів. Право на достовірне встановлення результату незалежним органом є головною засадою права на вільні вибори, адже якщо вибори були сфальсифіковані, то і результат є нелегітимним. У цьому контексті, Венеціанська комісія вважає, що орган з розгляду скарг має бути уповноважений анулювати вибори в тих випадках, коли порушення могли вплинути на їхні результати. Можливість анулювати результати виборів має бути передбачена як для виборів у цілому, так і для результатів по окремих виборчих округах чи дільницях. У випадку скасування результатів на відповідній території мають бути організовані нові вибори (п. E.3.3 Кодексу належної практики у виборчих справах).

Більше того, як свідчить практика, у 2012 році за відсутності відповідних повноважень нічого не завадило ЦВК скасовувати вибори народних депутатів шляхом визнання неможливості встановлення результатів виборів у п'яти одномандатних округах (постанова ЦВК «Про неможливість достовірного встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах № 94, 132, 194, 197 та 223» від 5 листопада 2012 року № 1931^[256]). В обґрунтування цього було покладено загальні положення окремих нормативно-правових актів та проігноровано спеціальні норми Закону України «Про вибори народних депутатів України», які стосуються інституту повторних виборів. До останніх можна віднести ст. 104, що визначає дві підстави проведення повторних виборів у одномандатних виборчих округах. Однак такої, як «неможливість достовірного встановлення підсумків голосування та результатів виборів», серед них немає. Тому посилатись на дану норму означало б для ЦВК визнати незаконність власної постанови. Як наслідок Верховна Рада України прийняла Закон України «Про повторні вибори народних депутатів України в одномандатних виборчих округах №№ 94, 132, 194, 197, 223»^[257], чим фактично легалізувала рішення ЦВК та встановила спеціальні строки здійснення деяких виборчих процедур повторних виборів народних депутатів.

Не можна обійти увагою й постанову Вищого адміністративного суду України (далі ВАСУ) від 8 лютого 2013 року № П/800/99/13^[258], якою ВАСУ визнав «неможливим достовірне встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України в одномандатних виборчих округах № 11 та 71». І хоча дана постанова є доволі змістовною, містить значну кількість посилань на міжнародно-правові акти та рішення Європейського суду з прав людини — все ж викликає певні питання. Одним з таких є питання можливості позбавлення судом повноважень депутата, після прийняття ним відповідної присяги, без згоди представницького органу. Вказана практика може слугувати негативним прецедентом для винесення в майбутньому маніпулятивних судових рішень. Певну критику викликає й той факт, що ВАСУ, вирішуючи спір, порушив строки оскарження та посилався на матеріали відкритого кримінального провадження за фактом фальсифікації виборчих документів та підсумків голосування за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 158 Кримінального кодексу України. Адже про будь-які судові рішення, висновки яких в подальшому могли б мати преюдиціальне значення, по даному кримінальному провадженні у постанові не згадується. Питання належності та допустимості доказів вирішується відповідним судом в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. Тому можливість застосування матеріалів відкритого кримінального провадження ВАСУ є доволі сумнівною.

Іншим аспектом проблеми визнання результатів недійсними в судовому чи позасудовому порядку є відсутність законодавчо визначеної процедури проведення нових виборів.

Необхідно враховувати, що відповідно до ст. 273 КАС України рішення, дії чи бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів оскаржуються до Верховного Суду, якщо цей спір виник під час виборчого процесу. Водночас підсудність цих справ Верховному Суду визначається також ч. 4 ст. 22 КАС України. Цей припис вказує на те, що такі справи можуть виникати поза межами виборчого процесу. Вони підсудні Верховному суду як суду першої інстанції та повинні розглядатися за загальними правилами. Тобто спори, що виникли після закінчення виборчого процесу щодо визнання недостовірності результатів виборів не є виборчими.