ЗРАЗКИ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ (УХВАЛИ, РІШЕННЯ СУДУ)

РІШЕННЯ

Іменем України

10 червня 2019 року

Київ

Справа №

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (судді-доповідача)-

суддів

секретар судового засідання

за участю

представника позивача

представника відповідача розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови,-

встановив:

І.ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1.

2. В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач вказує, що Центральна виборча комісія постановою № ХХХ від 06 червня 2019 року «Про відмову ОСОБА_1 у реєстрації кандидатом у народні депутати України на позачергових виборах до Верховної Ради України на

21 липня 2019 року» протиправно відмовила йому у реєстрації кандидатом у народні депутати України.

3. На думку позивача, форма та зміст оскаржуваного офіційного документа не відповідає вимогам Закону, тому як не містить обов'язкових реквізитів (даних), а саме інформації про місце ухвалення рішення Комісії.

4. Позивач зазначає, що подана ним заява про реєстрацію кандидатом у народні депутати України була засвідчена належним чином та у спосіб передбачений законом — власним підписом громадянина України, який має правоздатність фізичної особи.

5. Звертає увагу, що всупереч ч.3 ст.60 Закону, відповідач протиправно не вжив будь-яких заходів для виправлення «помилок або неточностей» у поданих ОСОБА_1 на реєстрацію документах та застосував санкцію — відмову в реєстрації кандидата у народні депутати України.

6. Крім того, наголошує, що в порушення вимог ч.2 ст.60 Закону, Центральна виборча комісія, у будь- який спосіб не надала копію рішення про відмову, що значно ускладнює процес ознайомлення з його змістом та оскарження його у судовому порядку.

7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні 10.06.2019 року о

16 годин 00 хвилин.

8. Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому він просить відмовити в його задоволенні у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що постанова ЦВК від 06.06.2019 року №ХХХ прийнята у межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством.

9. Позивач в судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

10. Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову з тих підстав, що викладено у відзиві.

11. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. 03 червня 2019 року ОСОБА_1 особисто подав до Центральної виборчої комісії заяву, разом із доданими документами, з метою реєстрації його кандидатом у народні депутати України на позачергових виборах до Верховної Ради України на 21 липня 2019 року».

12. Постановою Центральної виборчої комісії від №ХХХ від 06 червня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у реєстрації кандидатом у народні депутати України на позачергових виборах до Верховної Ради України на 21 липня 2019 року, оскільки заява ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України не засвідчена у встановленому законом порядку.

13. Крім того, Комісія звернула увагу, що анкета ОСОБА_1 не містить відомостей про громадянство та місце проживання на території України протягом 5 останніх перед днем виборів років, зареєстроване в Україні відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Також зазначені ОСОБА_1 в анкеті відомості про місце народження не відповідають інформації, яка міститься в його паспорті громадянина України та автобіографії кандидата у народні депутати України.

14. Вважаючи вищезазначену постанову ЦВК такою, що грубо порушує його виборчі права, позивач звернувся до суду з даним позовом.

III. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

15. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі — КАС України), Законом України «Про Центральну виборчу комісію» від 30.06.2004 року № 1932-ІУ.

16. Спеціальним законом в Україні, який регламентує порядок проведення виборів народних депутатів України, у тому числі порядок і умови висування та реєстрації кандидатів у народні депутати України, є Закон України «Про вибори народних депутатів України» (далі — Закон).

17. Відповідно до ч.3 ст.16 Закону позачергові вибори депутатів відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України, виданого відповідно до Конституції України.

18. Виборчий процес позачергових виборів депутатів починається з дня, наступного після дня опублікування Указу Президента, зазначеного у частині третій цієї статті.

19. За правилами ст. 55 Закону Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, висунутого партією, у відповідному одномандатному окрузі за умови отримання нею таких документів:

1. заяви про реєстрацію кандидата у депутати, підписаної керівником партії та скріпленої печаткою партії;

2. рішення вищого керівного органу партії, прийнятого відповідно до її статуту, про висування кандидата у депутати від партії, яке повинно містити відомості про особу, висунуту кандидатом у депутати, із зазначенням його прізвища, імені, по батькові;

3. заяви особи про згоду балотуватися кандидатом у депутати від цієї партії (за підписом відповідного кандидата) із зобов'язанням у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у виборах, а також із зобов'язанням у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні

їй підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначенням, що таких немає);

4.

5. декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кандидата у депутати відповідно до статті 57 цього Закону;

5-1.заяви про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання;

6. документа про внесення грошової застави відповідно до статті 56 цього Закону;

7. 4 фотографії кандидата розміром 4х6 сантиметрів на паперових носіях та в електронному вигляді;

8. ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кандидата.

20. Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред'явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону.

21. До заяви додаються документи, передбачені частиною другою статті 55 цього Закону.

22. Статтею 78 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, начальник установи виконання покарань засвідчують справжність підпису на документах, крім тих, які відповідно до закону або за вимогою сторін підлягають нотаріальному посвідченню.

23. При цьому, слід зазначити, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

■ ПОЗАЧЕРГОВІ ВИБОРИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ 2019 ПОСІБНИК ДЛЯ СУДДІВ

IV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

24. Як встановлено колегією суддів, подана ОСОБА_1 заява до Центральної виборчої комісії про реєстрацію кандидатом на пост кандидата у народні депутати України на позачергових виборах до Верховної Ради України не засвідчена в установленому законом порядку, що є порушенням порядку самовисування.

25. Колегія суддів вважає помилковими твердження позивача щодо належного засвідчення власним підписом поданої ним заяви, оскільки вказане не відповідає наведеній вище нормі Закону.

26. Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, правомірно виніс постанову № 250 від 06.02.2019 року «Про відмову ОСОБА_1 в реєстрації кандидатом у народні депутати України на позачергових виборах до Верховної Ради України на 21 липня 2019 року», оскільки заява ОСОБА_1 про самовисування кандидатом у народні депутати України не засвідчена у встановленому законом порядку.

27. Колегія суддів вважає помилковими доводи позивача, обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не вжив будь-яких заходів для виправлення «помилок або неточностей» у зазначених ОСОБА_1 в анкеті відомостях про місце народження, які не відповідають інформації, яка міститься в його паспорті громадянина України та автобіографії кандидата у народні депутати України, та застосував санкцію — відмовив в реєстрації кандидатом у народні депутати України, з огляду на наступне.

28. Так, в оскаржуваній постанові окремо зазначено, що анкета ОСОБА_1 не містить відомостей про громадянство та місце проживання на території України протягом п»яти останніх перед днем виборів років, зареєстроване в Україні відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Також вказано, що зазначені ОСОБА_1 в анкеті відомості про місце народження не відповідають інформації, яка міститься в його паспорті громадянина України та автобіографії кандидата..

29. Колегія суддів наголошує, що неточності та помилки, що були виявлені Центральною виборчою комісією при розгляді поданих ОСОБА_1 документів, не були підставою для прийняття спірної постанови та не є підставою для відмови останньому в реєстрації кандидатом у народні депутати України.

30. Твердження позивача, що форма та зміст оскаржуваного документа не відповідає вимогам Закону, оскільки не містить обов'язкових реквізитів, а саме інформації про місце ухвалення рішення Комісії, спростовується змістом належним чином засвідченої копії оскаржуваної постанови, в якій визначено місце її ухвалення «Київ» (а.с.38).

31. Також колегія суддів відхиляє доводи позивача, обґрунтовані не наданням копії рішення про відмову в реєстрації кандидата, оскільки як вбачається з матеріалів справи, постанову №ХХХ від 06 червня 2019 року «Про відмову ОСОБА_1 у реєстрації кандидатом у народні депутати України на позачергових виборах до Верховної Ради України на 21 липня 2019 року» було направлено ЦВК за зазначеною ним адресою 07.06.2019, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих поштових відправлень (а.с. 56).

32. З огляду на наведене, приймаючи постанову від 06.06.2019 року № ХХХ, Центральна виборча комісія діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

33. Таким чином, враховуючи зазначені обставини та докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

34. У зв'язку з несплатою судового збору на момент вирішення справи, відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір» та правил розподілу судових витрат з позивача підлягає стягненню в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законами України «Про Центральну виборчу комісію» та «Про вибори народних депутатів України», ст.ст. 2, 4, 5, 143, 194, 241, 246, 250, 268, 269, 271, 272, 273, 278 КАС України, суд,-

вирішив:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови — відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду за наступними реквізитами: рахунок отримувача — 34312206081055; отримувач — УК у Печерському районі/Печерс.р-н.; банк отримувача — Казначейство України (ЕАП); код ЄДРПОУ 38004897; код банку МФО 899998; код класифікації доходів бюджету — 22030001 «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження в порядку ч. 1 ст. 272 КАС України та може бути оскаржене безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через Шостий апеляційний адміністративний суд у дводенний строк у порядку, встановленому ч. 2 ст. 278 КАС України.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень КАСУ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя:

Судді:

■ ПОЗАЧЕРГОВІ ВИБОРИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ 2019 ПОСІБНИК ДЛЯ СУДДІВ

РІШЕННЯ

Іменем України

22 червня 2019 року

м. Корюківка

Справа №

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі

Головуючого судді

секретар судового засідання

за участю

представника позивача

представника відповідача розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань суду у м. Корюківці адміністративну справу за позовом кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 207 ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «К.» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, встановив:

І.ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що 21.07.2019 року призначені позачергові вибори народних депутатів України. Позивач, як кандидат в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 207, у відповідності до ст.12 Закону України «Про вибори народних депутатів України» є суб'єктом виборчого процесу.

2. 20 червня 2019 року, близько 14 години з м. Корюківка в напрямку с. Рейментарівка Корюківського району направився автобус марки «ЛАЗ» громадського користування, державний номерний знак НОМЕР_1, на якому на зовнішній поверхні та всередині розміщені плакати із зображенням народного депутата України ОСОБА_4 і надписами «даний маршрут виконується за підтримки народного депутата України ОСОБА_4», «благодійний рейс», «наш депутат ОСОБА_4», «Завжди разом з Вами! Народний депутат ОСОБА_4».

3. 19 червня 2019 року, близько 17 години 10 хвилин з автовокзалу м. Корюківка в напрямку вул. Колгоспна — с. Милейки Корюківського району направився автобус марки «ЛАЗ» громадського користування, державний номерний знак НОМЕР_2, на якому на зовнішній поверхні та всередині розміщені плакати із зображенням народного депутата України ОСОБА_4 і надписами «даний маршрут виконується за підтримки народного депутата України ОСОБА_4», «благодійний рейс», «наш депутат ОСОБА_4», «Завжди разом з Вами! Народний депутат ОСОБА_4».

4. Зазначені вище транспортні засоби належать відповідачу. Народний депутат ОСОБА_4 також є суб'єктом виборчого процесу на позачергових виборах у одномандатному виборчому округу № 207, оскільки він був зареєстрований ЦВК як кандидат в народні депутати України в одномандатному виборчому округу № 207 і на нього, а також на всіх інших юридичних і фізичних осіб в Україні розповсюджуються певні обмеження, що встановлені Законом України «Про вибори народних депутатів України». Позивач вважає, що відповідач порушив приписи згаданого вище Закону щодо обмеження передвиборної агітації.

5. Тому позивач, з урахуванням збільшених позовних вимог, просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо розміщення ним під час виборчого процесу на позачергових виборах народних депутатів України на зовнішній поверхні та всередині автобусів марки «ЛАЗ», державні номерні

знаки НОМЕР_1 та НОМЕР_2, плакатів із зображенням кандидата в народні депутати України у одномандатному виборчому округу № 207, народного депутата України ОСОБА_4 і надписами «даний маршрут виконується за підтримки народного депутата України ОСОБА_4», «благодійний рейс», «наш депутат ОСОБА_4», «Завжди разом з Вами! Народний депутат ОСОБА_4»; зобов'язати відповідача видалити із зовнішньої поверхні та всередині автобусів марки «ЛАЗ», державні номерні знаки НОМЕР_1 та НОМЕР_2, плакати із зображенням кандидата в народні депутати України у одномандатному виборчому округу № 207, народного депутата України ОСОБА_4 і надписами «даний маршрут виконується за підтримки народного депутата України ОСОБА_4», «благодійний рейс», «наш депутат ОСОБА_4», «Завжди разом з Вами! Народний депутат ОСОБА_4»; заборонити відповідачу до кінця виборчого процесу на позачергових виборах народних депутатів України розміщати на зовнішній поверхні та всередині транспортних засобів громадського користування, що йому належать, плакати із політичною рекламою будь-кого з кандидатів в народні депутати України.

6. Позивач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з наведених вище підстав.

7. Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позову. При цьому, підтвердив у судовому засіданні факт розміщення на автобусах та всередині них згаданих у позові та зображених на фотокартках плакатів. Вказав, що дані плакати були розміщені на транспортних засобах ПАТ «К.». Зазначив, що автобуси здійснюють перевезення за договором, укладеним з приватними особами. Автобус марки «ЛАЗ», д.н.з. НОМЕР_1, здійснює перевезення пасажирів — всіх бажаючих осіб за маршрутом м. Корюківка —

с. Рейментарівка 1 раз на тиждень та за маршрутом м. Корюківка — с. Жукля 1 раз на тиждень. Автобус марки «ЛАЗ», д.н.з. НОМЕР_2, здійснює перевезення пасажирів — всіх бажаючих осіб по м. Корюківка щоденно. Проїзд для пасажирів є безкоштовним.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Відповідач ПАТ «К.» є власником автобусів марки «ЛАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 та НОМЕР_2. На даний час автобус марки «ЛАЗ», д.н.з. НОМЕР_1, здійснює рейси по маршруту м. Корюківка — с. Рейментарівка 1 раз на тиждень та по маршруту м. Корюківка — с. Жукля 1 раз на тиждень, автобус марки «ЛАЗ», д.н.з. НОМЕР_2, — рейси по м. Корюківка щоденно.

9. Вказані автобуси здійснюють перевезення пасажирів — всіх бажаючих осіб. Проїзд для пасажирів є безкоштовним.

10. Автобуси марки «ЛАЗ» мають державні номерні знаки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 із жовтим полем, які згідно із п.16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів,

а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 7 вересня 1998 року, ДСТУ 4278:2006, застосовуються до автобусів, мікроавтобусів, таксі, на які видано ліцензію на перевезення пасажирів згідно з чинним законодавством.

11. 20.06.2019 року в м. Корюківці Чернігівської області виборцями було зафіксовано факт розміщення на автобусі громадського користування марки «ЛАЗ», д.н.з. НОМЕР_1, на зовнішній поверхні та всередині, плакатів із зображенням народного депутата України ОСОБА_4 і надписами «даний маршрут виконується за підтримки народного депутата України ОСОБА_4», «благодійний рейс», «наш депутат ОСОБА_4», «Завжди разом з Вами! Народний депутат ОСОБА_4», що підтверджується актом від 20.06.2019 року за підписами трьох виборців та фотознімками із зображенням вказаного автобуса.

12. 21.06.2019 року в м. Корюківці Чернігівської області виборцями було зафіксовано факт розміщення на автобусі громадського користування марки «ЛАЗ», д.н.з. НОМЕР_2, на зовнішній поверхні та всередині, плакатів із зображенням народного депутата України ОСОБА_4 і надписами

■

«даний маршрут виконується за підтримки народного депутата України ОСОБА_4», «благодійний рейс», «наш депутат ОСОБА_4», «Завжди разом з Вами! Народний депутат ОСОБА_4», що підтверджується актом від 21.06.2019 року за підписами трьох виборців та фотознімками із зображенням вказаного автобуса (а.с.33-36).

13. Розміщення згаданих плакатів на зовнішній поверхні та всередині автобусів марки «ЛАЗ», державні номерні знаки НОМЕР_1 та НОМЕР_2, підтвердив у судовому засіданні і представник відповідача у справі.

14. При цьому представник відповідача надав у судовому засіданні пояснення, що вказані плакати на зовнішній поверхні та всередині автобусів марки «ЛАЗ», державні номерні знаки НОМЕР_1 та НОМЕР_2, були розміщені саме відповідачем у справі ПАТ «К.».

15. Відповідно до додатку № 13 до постанови Центральної виборчої комісії від___ року № ХХХ

ОСОБА_4 зареєстровано кандидатом у народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України 21 червня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 207.

III. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

16. Спеціальним законом в Україні, який регламентує порядок проведення виборів народних депутатів України, у тому числі порядок і умови висування та реєстрації кандидатів у народні депутати України, є Закон України «Про вибори народних депутатів України» (далі — Закон).

17. Відповідно до ч.3 ст.16 Закону позачергові вибори депутатів відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України, виданого відповідно до Конституції України.

18. Статтею 68 Закону України «Про вибори народних депутатів України» передбачено, що передвиборна агітація — це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата у депутати або партію — суб'єкта виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.

19. Згідно з ч.3 ст.68 Закону України «Про вибори народних депутатів України» політична реклама — це розміщення або поширення матеріалів передвиборної агітації за допомогою рекламних засобів. До політичної реклами належить також використання символіки або логотипів партій — суб'єктів виборчого процесу, а так само повідомлення про підтримку партією — суб'єктом виборчого процесу або кандидатом у депутати видовищних чи інших публічних заходів або привернення уваги до участі у таких заходах партії — суб'єкта виборчого процесу чи певного кандидата у депутати. Реклама друкованих видань (газет, журналів, книг), інших товарів та послуг з використанням прізвищ чи зображень (портретів) кандидатів, назв чи символіки партій — суб'єктів виборчого процесу також є політичною рекламою.

20. Відповідно до вимог ч.9 ст.74 Закону України «Про вибори народних депутатів України» розміщення носіїв політичної реклами на зовнішній поверхні та всередині транспортних засобів громадського користування, у тому числі таксі, розміщення політичної реклами у приміщеннях та на будівлях станцій метрополітену, автобусних та залізничних вокзалів, портів та аеропортів, а також розповсюдження матеріалів передвиборної агітації, у тому числі політичної реклами, через телерадіотрансляційні або інші інформаційні мережі сповіщання пасажирів та інформаційні табло у приміщеннях станцій та вагонах метрополітену, автобусних та залізничних вокзалів, портів та аеропортів, у транспортних засобах громадського користування забороняється.

21. Відповідно до вимог ч.14 ст.74 Закону України «Про вибори народних депутатів України» забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапора партії, за умови, що вартість таких товарів не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати), послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей. Така передвиборна агітація або надання виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати за або не голосувати за певну партію чи кандидата у депутати або згадуванням назви партії чи імені кандидата, є непрямим підкупом виборців.

IV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

22. Враховуючи викладене вище, суд вважає, що у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт розміщення відповідачем у період проведення передвиборчої агітації з позачергових виборів народних депутатів України носіїв політичної реклами на зовнішній поверхні та всередині транспортних засобів громадського користування — автобусів марки «ЛАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 та НОМЕР_2, що є порушенням вимог ч.9 ст.74 Закону України «Про вибори народних депутатів України», та у зв'язку з чим вимоги про визнання вказаних дій відповідача протиправними та зобов'язання його видалити носії політичної реклами з транспортних засобів громадського користування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

23. Разом з тим, вимоги позивача щодо заборони відповідачу до кінця виборчого процесу на позачергових виборах народних депутатів України 21 червня 2019 року розміщувати на зовнішній поверхні та всередині транспортних засобів громадського користування, що йому належать, плакатів із політичною рекламою будь-кого з кандидатів в народні депутати України є передчасними та задоволенню не підлягають, так як згідно ст.177 КАС України передбачено, що суд, установивши порушення законодавства про вибори, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше передбачене законом рішення.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

24. Долю судових витрат у справі слід вирішити у відповідності до вимог ст.139 КАС України, стягнувши на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.16, 68, 74 Закону України «Про вибори народних депутатів України», ст.ст.6, 241-245, 250, 272, 175 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 207 ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «К.» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії — задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Публічного акціонерного товариства «К.» щодо розміщення ним під час виборчого процесу на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року на зовнішній поверхні та всередині автобусів марки «ЛАЗ», державні номерні знаки НОМЕР_1 та НОМЕР_2, плакатів із зображенням кандидата в народні депутати України у одномандатному виборчому округу № 207, народного депутата України ОСОБА_4 і надписами «даний маршрут виконується за підтримки народного депутата України ОСОБА_4», «благодійний рейс», «наш депутат ОСОБА_4», «Завжди разом з Вами! Народний депутат ОСОБА_4».

■

3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «К.» видалити із зовнішньої поверхні та всередині автобусів марки «ЛАЗ», державні номерні знаки НОМЕР_1 та НОМЕР_2, плакати із зображенням кандидата в народні депутати України у одномандатному виборчому округу № 207, народного депутата України ОСОБА_4 і надписами «даний маршрут виконується за підтримки народного депутата України ОСОБА_4», «благодійний рейс», «наш депутат ОСОБА_4», «Завжди разом з Вами! Народний депутат ОСОБА_4».

4. В задоволенні решти вимог — відмовити.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «К.» на користь ОСОБА_3

48 (сорок вісім) грн. 72 коп. судових витрат.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду у дводенний строк з дня її проголошення, за правилами встановленими ст.ст.293 — 295 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги до Корюківського районного суду Чернігівської області.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень КАСУ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя

РІШЕННЯ

Іменем України

7 червня 2019 року

Київ

Справа №

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі

Головуючого судді

Суддів

секретар судового засідання

за участю

представника позивача представника відповідача розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом громадської організації »Б.М.” до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, встановив:

І.ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 05 червня 2019 року громадська організація »Б.М.” звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду як суду першої інстанції з позовом до Центральної виборчої комісії (далі — ЦВК) з вимогами:

1.2. визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК від 4 червня 2019 року № 94 в частині відмови в наданні дозволу ГО »Б.М.” мати офіційних спостерігачів під час позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року (далі — Постанова);

1.3. зобов'язати ЦВК прийняти рішення про надання дозволу ГО »Б.М.” мати офіційних спостерігачів під час чергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року.

1.4. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що ГО »Б.М.”, відповідно до статті 77, статті 78 Закону, мала право звернутися до ЦВК з клопотанням про дозвіл мати офіційних спостерігачів. У цьому зв'язку ГО »Б.М.” наголошує, що зареєстрована у встановленому законом порядку, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань. Крім того, відповідно до параграфу 2 статті 1.1, пункт 10 статті 2.4 Статуту Організація здійснює свою діяльність на всій території України і для досягнення статутної мети і виконання статутних завдань бере участь у виборчих кампаніях відповідно до законодавства України.

1.5. Отже, ЦВК не мала підстав, визначених частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 78 Закону України «Про вибори народних депутатів України», для того, щоб відмовити ГО »»Б.М.” у наданні за її зверненням від 18 січня 2019 року дозволу мати офіційних спостерігачів під час позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року.

1.6. Позивач твердить, що судячи зі змісту Постанови, а також оскарженого судового рішення, для отримання дозволу мати офіційних спостерігачів під час виборчого процесу статут громадських організацій повинен містити чітке формулювання/вказівку, що до статутної діяльності організації належать »питання виборчого процесу та спостереження за ним”, тобто дослівно як в Законі.

1.7. Ухвалою від___ червня 2019 року Суд відкрив провадження за вказаною позовною заявою.

Тією ж ухвалою суд зобов'язав відповідача подати відзив на позовну заяву.

■

1.8. У відзиві зазначається, що не будь-яка зареєстрована у встановленому порядку громадська організація, а лише та, до статутної діяльності якої належать питання виборчого процесу та спостереження за ним, може звернутися щодо надання дозволу мати офіційних спостерігачів під час виборів народних депутатів України.

1.9. Ухвалою від__ червня 2019 року суд призначив справу до розгляду в судовому засіданні на

червня 2019 року на 18:30 год., про що сторони повідомлені належним чином.

1.10. У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги з мотивів, наведених в позовній заяві, просив їх задовольнити.

1.11. Представники відповідача у судовому засіданні надали пояснення, за змістом аналогічні тим, які зазначено у відзиві.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. 23 травня 2019 року опублікований Указ Президента України від 21 травня 2019 року про дострокове припинення повноважень Верховної Ради і призначення виборів на 21 липня 2019 року.

3. 5 червня 2019 року до ЦВК надійшло клопотання ГО »Б.М.” про надання дозволу мати офіційних спостерігачів під час позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року.

До клопотання долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб- підприємців та громадських формувань з відомостями щодо ГО »»Б.М.”, Статут ГО (затверджений VIII Конференцією Всеукраїнської молодіжної громадської організації 09 листопада 2016 року).

4. За результатами розгляду цього клопотання та доданих до нього документів, ЦВК ухвалила Постанову, якою відмовила позивачу у наданні дозволу мати офіційних спостерігачів під час позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року.

5. Відповідно до Постанови, підставою для відмови слугувало те, що всупереч вимог частини другої статті 78 Закону до статутної діяльності ГО »Б.М.” не належить питання спостереження за виборчим процесом.

III. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

6. Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

7. Згідно з частиною першою статті 70 Конституції України право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років.

8. Відповідно до статті 71 Конституції України вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення.

9. За змістом статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються: 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; 20) організація і порядок проведення виборів і референдумів;.

10. Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону «Про вибори народних депутатів України « виборчий процес включає такі етапи: 1) висування та реєстрація кандидатів на пост Президента України; 2) утворення окружних та дільничних виборчих комісій; 3) проведення передвиборної агітації; 4) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі; 5) складання

списків виборців, їх перевірка та уточнення; 6) голосування у день виборів Президента України; 7) підрахунок голосів виборців, встановлення підсумків голосування і результатів виборів Президента України та їх офіційне оголошення; 8) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.

11. Відповідно до частини першої статті 77 Закону у виборчому процесі можуть брати участь офіційні спостерігачі від партій, кандидатів у депутати, громадських організацій.

12. Відповідно до частини першої статті 78 Закону офіційним спостерігачем від партії, кандидата у депутати чи громадської організації може бути виборець. Не може бути офіційним спостерігачем: член виборчої комісії; посадова особа органів виконавчої влади або суду, правоохоронних органів, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування; військовослужбовець; особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу.

13. Згідно з частиною другою статті 78 Закону Громадська організація, до статутної діяльності якої належать питання виборчого процесу та спостереження за ним, зареєстрована у встановленому законом порядку, не пізніш як за шістдесят днів до дня голосування може звернутися до Центральної виборчої комісії з клопотанням про дозвіл мати офіційних спостерігачів під час виборів депутатів.

14. Відповідно до частини третьої статті 78 Закону Центральна виборча комісія не пізніш як на десятий день з дня отримання клопотання приймає рішення про надання дозволу громадській організації мати офіційних спостерігачів або про відмову в наданні такого дозволу, про що повідомляє громадську організацію наступного дня після дня прийняття відповідного рішення. Підставою для відмови може бути лише порушення громадською організацією вимог, встановлених частинами першою та другою цієї статті.

IV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

15. Суд встановив, що підставою для відмови ГО »»Б.М.” у наданні дозволу мати офіційних спостерігачів на позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року стало те, що до статутної діяльності цієї Організації не належать питання спостереження за виборчим процесом.

16. В контексті цієї справи колегія суддів надає значення тому, що згідно з пунктом 10 статті 2.4 Статуту ГО »Б.М.” для досягнення статутної мети і виконання статутних завдань Організація відповідно до законодавства України бере активну участь у виборчих кампаніях. Тобто, статутна діяльність цієї Організації стосується дій у певній сфері суспільних відносин, які за своїм змістом, призначенням, меті не тотожні такій діяльності як спостереження за виборчим процесом і не охоплює/не стосується такої діяльності.

17. Законодавчого визначення »виборчої кампанії” немає. Між тим семантичне значення цього словосполучення (як і загальноприйняте його застосування) позначає складову виборчого процесу, яка включає сукупність заходів, спрямованих на досягнення поставленої мети, у випадку з президентськими виборами — перемоги певного кандидата, який претендував на цей пост. У виборчій кампанії як процесі акцент зроблено на засобах/способах комунікації (впливу, переконання) кандидата (його представників) та/чи політичної сили, яка його висунула, і виборців з метою отримати їхні голоси на виборах, аніж на виборчому процесі як такому, зокрема на голосуванні як акті безпосереднього волевиявлення.

18. Між тим, участь громадських організацій у виборчому процесі шляхом спостереження за тим, які він проходитиме, має на меті сприяти відкритості і публічності виборчого процесу та забезпечити (гарантувати) прозорість виборчих процедур. Громадські організації саме такого спрямування, можуть отримати дозвіл ЦВК мати своїх офіційних спостерігачів на виборах, водночас з'ясувати в чому полягає статутна діяльність певної громадської організації як умови допуску її до участі в цьому процесі (шляхом спостереження) можна тільки на підставі її установчого документа — статуту.

■

19. Враховуючи, що за змістом частини другої статті 78 Закону наявність у статуті громадської організації такого напряму діяльності як спостереження за виборчим процесом є однією з вимог до громадських організацій, які хочуть мати своїх офіційних спостерігачів на виборах, ЦВК обґрунтовано відмовила позивачу у наданні дозволу мати таких спостерігачів з огляду на те, що його статутна діяльність не відповідає вимогам вказаної статті.

20. Попередня практика ЦВК щодо розгляду аналогічних клопотань під час президентських

і парламентських виборів, на яку покликається позивач, не є і не може слугувати доказом неправомірності оскарженої Постанови.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 6, 8,9,241-245, 250, 272,273 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. У задоволенні адміністративного позову ГО »Б.М.” до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, — відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження в порядку ч. 1 ст. 272 КАС України та може бути оскаржене безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через Шостий апеляційний адміністративний суд у дводенний строк у порядку, встановленому ч. 2 ст. 278 КАС України.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень КАСУ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя

РІШЕННЯ

Іменем України

10 червня 2019 року

м. Вінниця

Справа №

Вінницький окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді (судді-доповідача)- суддів

секретар судового засідання

за участю

представника позивача представника відповідача розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №16 ОСОБА_2 до окружної виборчої комісії одномандатного виборчого округу № 16 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача кандидати у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 16 на позачергових виборах народних депутатів України 21.07.2019 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, виборча дільниця №050403 в одномандатному виборчому окрузі №16

про: визнання протиправною та скасування постанови

встановив:

І.ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 28. 07.2019 кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №16 ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до окружної виборчої комісії №16, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача кандидати у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 16 на позачергових виборах народних депутатів України 21.07.2019 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, виборча дільниця №050403 в одномандатному виборчому окрузі №16 про визнання протиправною та скасування постанови.

1.1. Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, окружною виборчою комісією № 16

протиправно прийнято постанову №_ від 26.07.2019 «Про визнання недійсним виборів на виборчій

дільниці №050403», оскільки ОВК №16 не мала підстав, для визнання виборів на виборчій дільниці №050403 недійсними, враховуючи відсутність умов, що передбачені частиною 1 статті 92 Закону України «Про вибори народних депутатів України».

1.2. У судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені позовні вимоги та надав суду пояснення згідно з наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями.

1.3. В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову з підстав, наведених

у письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи. При цьому, зазначив, що окружна виборча комісія №16 при прийнятті постанови № від 26.07.2019 «Про визнання недійсним

виборів на виборчій дільниці №050403» діяла відповідно до норм Закону України «Про вибори народних депутатів України».

1.4. Представник третьої особи — кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 16 на позачергових виборах народних депутатів України ОСОБА_25 також заперечував щодо задоволення адміністративного позову та просив суд відмовити в його задоволенні.

1.5. Інші треті особи в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду адміністративної справи були повідомлені завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

1.6. Відповідно до ч.3 ст.268 КАСУ неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

1.7. Окрім того, в ході розгляду даного адміністративного позову у судовому засіданні допитано в якості свідка ОСОБА_28 та ОСОБА_29, які є членами ОВК №16.

1.8. Свідки повідомили суду, що до окружної виборчої комісії №16 від дільничної виборчої комісії №051403 надійшли виборча документація та протоколи про підрахунок голосів. При перевірці цілісності даних документів ОВК №16 виявлено пошкодження пакету із протоколами зазначеної дільничної виборчої комісії. Відтак, 26 липня 2019 року ОВК № 16 було прийнято рішення про повторний підрахунок голосів на ДВК № 051403. Під час перерахунку було встановлено, що пломби, якими опломбовані ящики із виборчою документацією пошкоджено та відсутні 140 виборчих бюлетенів, про що складено відповідний акт. Враховуючи, що різниця становила більше 20%, керуючись ч. 16 ст. 94 Закону України «Про вибори народних депутатів України» та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 92 Закону України «Про вибори народних депутатів України» ОВК № 16 прийняло рішення про визнання голосування на виборчій дільниці № 051403 недійсним.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судом також встановлено, що 26.07.2019 окружною виборчою комісією №16 при прийнятті виборчої документації та протоколів про підрахунок голосів від дільничної виборчої комісії №051403 виявлено пошкодження пакету із протоколами зазначеної дільничної виборчої комісії. У зв'язку

із чим, членами окружної виборчої комісії №16 на місці шляхом голосування прийнято рішення не вилучати протоколи із пошкодженого пакета, пломби із ящиків із виборчою документацією не знімати, а провести перерахунок бюлетенів для голосування по даній дільниці після прийняття всієї виборчої документації та протоколів від усіх виборчих дільниць по одномандатному виборчому округу №16.

3. Після завершення прийняття всієї виборчої документації та протоколів по всьому виборчому окрузі №16, окружною виборчою комісією №16 26.07.2019 вирішено перейти до повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці №051403. На початку здійснення повторного перерахунку голосів було встановлено, що на коробці з виборчою документацією, яка надійшла з ДВК №051403 пошкоджено опломбування. В ході перерахунку голосів виявлено відсутність пакету із бюлетенями однієї із політичних партій, про що складено відповідний акт.

4. Таким чином, ОВК встановлено, що кількість бюлетенів, виявлених при повторному перерахунку голосів в коробці набагато менша від кількості бюлетенів, які були отримані виборцями для голосування в одномандатному виборчому окрузі на виборчій дільниці, а саме різниця становила 140 виборчих бюлетенів.

5. Загальна кількість відсутніх бюлетенів перевищує 20% кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці №051403.

III. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

6. Порядок прийняття та розгляду документів дільничних виборчих комісій окружною виборчою комісією врегульовані статтею 94 Закону України «Про вибори народних депутатів України» (далі — Закон).

7. Частиною 11 статті 94 Закону у разі неможливості усунення без перерахунку виборчих бюлетенів для голосування у загальнодержавному окрузі та (або) одномандатному окрузі неточностей у протоколі (протоколах) дільничної виборчої комісії у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу та (або) одномандатному окрузі, а також у разі наявних ознак розпечатування пакетів із запакованими документами дільничної виборчої комісії по загальнодержавному округу та (або) одномандатному округу окружна виборча комісія зобов'язана прийняти рішення про повторний підрахунок голосів виборців на цій виборчій дільниці у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу та (або) одномандатному окрузі.

8. Відповідно до ч. 16 ст. 94 Закону окружна виборча комісія може прийняти рішення про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним лише у разі виявлення при повторному підрахунку голосів виборців на відповідній виборчій дільниці обставин, зазначених у ч. 1 ст. 92 цього Закону.

9. Згідно з ч. 1 ст. 92 Закону дільнична виборча комісія може визнати голосування на виборчій дільниці недійсним у разі встановлення нею порушень вимог цього Закону, внаслідок яких неможливо достовірно встановити результати волевиявлення виборців, лише за таких обставин:

1. виявлення фактів незаконного голосування (опускання виборчого бюлетеня до виборчої скриньки за виборця іншою особою, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою статті 85цього Закону; голосування особами, які не мають права голосу; голосування особами, які не включені до списку виборців на цій виборчій дільниці або включені до нього безпідставно; голосування виборцями, яким на підставі частини третьої статті 7 Закону України «Про Державний реєстр виборців» тимчасово змінено місце голосування (без зміни виборчої адреси) на іншу виборчу дільницю поза межами одномандатного округу, до якого вони відносяться на підставі відомостей Державного реєстру виборців про їх виборчу адресу, що внесені до списку виборців на відповідній виборчій дільниці та безпідставно отримали виборчі бюлетені для голосування в одномандатному окрузі; голосування виборцем більше ніж один раз) у кількості, що перевищує п'ять відсотків кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці;

2. знищення або пошкодження виборчої скриньки (скриньок), що унеможливлює встановлення змісту виборчих бюлетенів, якщо кількість цих бюлетенів перевищує двадцять відсотків кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці;

3. виявлення у виборчих скриньках виборчих бюлетенів для голосування у загальнодержавному або одномандатному окрузі у кількості, що перевищує більш як на п'ять відсотків кількість виборців, які отримали відповідні виборчі бюлетені на виборчій дільниці.

10. У разі виявлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у кожному випадку дільнична виборча комісія складає акт за формою та у порядку, передбаченими частиною восьмою статті 35 цього Закону. Такий акт (акти) є підставою для розгляду дільничною виборчою комісією питання про визнання голосування недійсним: на виборчій дільниці — у випадках, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті; по загальнодержавному або по одномандатному виборчому округу — у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої цієї статті.

11. У разі прийняття дільничною виборчою комісією рішення про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним усі бюлетені, виявлені у виборчих скриньках на цій виборчій дільниці, вважаються такими, що не підлягають врахуванню. У цьому випадку на місці відомостей, зазначених у пунктах 10-14 частини другої, у пунктах 10-14 частини третьої статті 91 або у пунктах 8-10 частини другої статті 96-1 цього Закону ставиться прочерк. Протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу та

в одномандатному окрузі складається дільничною виборчою комісією у порядку, встановленому статтею 91 цього Закону.

■

12. Частиною 17 ст. 94 Закону передбачено, що у разі визнання голосування на виборчій дільниці недійсним при повторному підрахунку голосів усі виборчі бюлетені, що використовувалися для голосування на відповідній виборчій дільниці, вважаються такими, що не підлягають врахуванню. У цьому випадку протоколи окружної виборчої комісії про повторний підрахунок голосів виборців на цій виборчій дільниці у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу та в одномандатному окрузі складаються у порядку, встановленому частинами тринадцятою та чотирнадцятою цієї статті, та повинні містити лише відомості, зазначені у пунктах 1-9 частин другої та/або третьої статті 91 цього Закону. На місці інших відомостей ставиться прочерк.

13. Згідно з ч. 9 ст. 273 Кодексу адміністративного судочинства України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

14. Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

15. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

16. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України), за згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

VI. ПОЗИЦІЯ СУДУ

17. Як встановлено судом кількість виборців, що отримали бюлетені на ДВК №051403 становила 522 людини. При цьому, кількість пошкоджених (відсутніх) бюлетенів складає 140, що складає 26,82 % від загальної кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на даній виборчій дільниці.

18. Суд не бере до уваги посилання позивача про те, що пошкодження коробки із виборчою документацією було виявлено під час зберігання останньої на ОВК №16 та внаслідок бездіяльності ОВК №16, що полягала у неналежному зберіганні виборчої документації дільничної виборчої комісії №051403 у приміщенні ОВК №16.

19. Визначальним є факт неможливості вставлення результатів волевиявлення на виборчій дільниці, внаслідок неможливості встановлення змісту виборчих бюлетенів в кількості, що перевищує 20% кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці. При цьому, законодавець не ставить в залежність з чиєї вини мав місце факт пошкодження.

20. Крім того, суд зауважує, що встановлення обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 92 Закону та складання відповідного акту є підставою для визнання голосування недійсним в цілому по виборчій дільниці, що передбачено ч. 2 ст. 92 Закону.

21. Таким чином, суд вважає, що зазначенні порушення є підставою для прийняття окружній виборчій комісії № 16 рішення про визнання голосування на виборчій дільниці № 051403 недійсним.

22. За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови ЦВК.

23. Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

24. При вирішенні спору, суд визначається щодо розподілу судових витрат, виходить з наступного.

25. При подачі даної позовної заяви позивачем судовий збір не сплачено.

26. Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, вимоги позивача містять немайновий характер. При подані позовної заяви з вимогами немайнового характеру, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується в розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

27. Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази підтвердження здійснення судових витрат позивачем, суд вбачає підстави для їх стягнення у розмірі 73,08 грн.

Керуючись ст.ст.6, 8, 9, 241-245, 250, 272, 273, 275, 278 Кодексу адміністративного судочинства України, Вінницький окружний адміністративний суд

вирішив:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Стягнути судовий збір до Державного бюджету України з кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №16 ОСОБА_2 в розмірі 73, 08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).

Згідно із ч. 1 ст. 272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273-277 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження — з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 278 КАС України судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених статтями 273-277 цього Кодексу, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у дводенний строк з дня їх проголошення, а судові рішення, ухвалені до дня голосування, — не пізніше як за чотири години до початку голосування.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень КАСУ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя

судді

■

РІШЕННЯ

Іменем України

Шостий апеляційний адміністративний суд

25 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 855/167/19

18 год. 54 хв

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого — судді

суддів

за участю

секретаря судового засідання

позивача

представника позивача

представника відповідача розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про скасування постанови №1193 від 23 червня 2019 року, зобов'язання вчинити дії, -

встановив

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 24 червня 2019 року кандидат у народні депутати України ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії, у якому просить:

1.1. скасувати постанову № 1193 від 23 червня 2019 року про відмову в реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_1, висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 122 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року;

1.2. зобов'язати Центральну виборчу комісію винести на засідання Центральної виборчої комісії розгляд заяви про самовисування ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 122 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року;

1.3. зобов'язати Центральну виборчу комісію зареєструвати ОСОБА_1 кандидатом в народні депутати України, висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 122 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.

2. В обґрунтування позовних вимог кандидат у народні депутати України П. зазначає, що постанова ЦВК № 1193 від 23 червня 2019 року підлягає скасуванню, оскільки ст.ст. 55, 56 Закону України «Про вибори народних депутатів України» не передбачено внесення грошових коштів як заставу особисто кандидатом у народні депутати України, крім того, внесення грошової застави було здійснено ОСОБА_3, який є помічником ОСОБА_1, та, здійснюючи внесення грошовою застави, діяв на підставі довіреності.

3. Таким чином, позивач зазначає, що грошова застава внесена ним, а його представник, ОСОБА_3, виконав лише технічну функцію, сплативши в касі банку його особисті кошти, як заставу.

4. 25.06.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач на обґрунтування своєї позиції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог зазначає про імперативну вимогу Закону № 4061щодо внесення грошової застави кандидатом, при цьому зазначаючи, що до заяви про самовисування ОСОБА_1 додано квитанцію АТ КБ «Приватбанк» від 18 червня 2019 року про переказ у безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії коштів у розмірі 41 730 грн., внесених ОСОБА_3.

5. Крім того, відповідач наголошує на неприпустимості втручання судами адміністративної юрисдикції у дискреційні повноваження відповідача в частині позовної вимоги позивача про зобов'язання ЦВК зареєструвати кандидата.

6. Відповідач просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, зважаючи на те, що такий є необґрунтованим та безпідставним.

7. В судовому засіданні позивач та його представник вимоги позовної заяви підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

8. Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки такі є необґрунтованими.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. З матеріалів справи судом встановлено, що 19 червня 2019 року (о 15 год. 54 хв.) ОСОБА_1 подано до Центральної виборчої комісії заяву про самовисування разом з іншими документами щодо реєстрації ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 122 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.

10. 23 червня 2019 року Центральною виборчою комісією винесено постанову № 1193 про відмову в реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_1, висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі №122 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.

11. Підставою для такої відмови та прийняття оскаржуваної постанови слугувало те, що до заяви про самовисування ОСОБА_1 додано квитанцію АТ КБ «Приватбанк» від 18 червня 2019 року про переказ у безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії коштів

у розмірі 41 730 грн., внесених ОСОБА_3, а в призначенні платежу вказано: «грошова застава кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 «. Таким чином, ЦВК дійшла висновку, що грошову заставу внесено неналежною особою, а отже, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» документа про внесення грошової застави кандидатом у народні депутати України відповідно до статті 56 Закону України «Про вибори народних депутатів України» не додано.

12. Позивач, вважаючи, що постанова № 1193 від 23 червня 2019 року підлягає скасуванню, у зв'язку з чим Центральна виборча комісія має зареєструвати ОСОБА_1 кандидатом в народні депутати України, висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 122 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, звернувся з даним позовом до суду.

III. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

13. Зміст правовідносин у даній справі становить право позивача брати участь у виборчому процесі та обов'язок відповідача забезпечити це право в умовах рівності кандидатів у народні депутати України.

■

14. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про вибори народних депутатів України» від 17.11.2011 №4061-УІ (далі — Закон № 4061-УІ), Законом України «Про Центральну виборчу комісію» від 30.06.2004 №1932-ІУ (далі — Закон №1932- IV), в редакціях, що були чинними на момент виникнення цих правовідносин, та підзаконними нормативно-правовими актами, прийнятими на їх виконання.

15. Відповідно до п. 6 ст. 19 Закону №1932-ІУ Центральна виборча комісія реєструє кандидатів у народні депутати України в порядку, встановленому законом.

16. Згідно з ч.2 ст. 55 Закону №4061-УІЦентральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред'явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону, та отримання нею документів, зокрема, документа про внесення грошової застави відповідно до статті 56 цього Закону.

17. Відповідно до п.1, 1-2 Роз'яснення щодо застосування деяких положень Закону України «Про вибори народних депутатів України» під час реєстрації кандидатів у народні депутати України, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 29 травня 2019 року № 909 Центральна виборча комісія реєструє кандидата в депутати за умови отримання документів, передбачених частиною першою статті 54, частинами першою, другою статті 55 Закону, які обов'язково повинні містити відомості, зазначені у наведених нормах Закону. При цьому документ вважається таким, що не поданий для реєстрації кандидатом у депутати, в разі відсутності в ньому відомостей, які обов'язково повинні міститися у такому документі. Відповідно до частини другої статті 55 Закону Центральна виборча комісія реєструє кандидата в депутати, який балотується в одномандатному виборчому окрузі в порядку самовисування, за умови пред'явлення ним особисто документа, який підтверджує особу та громадянство України, а саме паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України), та за умови отримання документів, визначених у вказаній нормі Закону.

18. Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону №4061-УІпартія, яка висунула кандидата в депутати в одномандатному окрузі, кандидат у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, після початку виборчого процесу та до подання документів Центральній виборчій комісії для реєстрації вносить на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії грошову заставу в розмірі десяти розмірів мінімальної заробітної плати.

19. Таким чином, внесення у встановленому Законом №1932-ІУрозмірі та порядку грошової застави є однією з умов реєстрації особи кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі.

ІУ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

20. Аналізуючи приписи ч. 2 ст. 56 Закону №4061-УІ колегія суддів приходить висновку, що така містить певні імперативні вимоги до грошової застави, а саме: грошова застава має бути внесена кандидатом у народні депутати України, який балотується в одномандатному виборчому окрузі та подає документи для реєстрації; вчинення оплати має бути здійснене до подання документів ЦВК для реєстрації; здійснення оплати має бути здійснене на спеціальний рахунок ЦВК; грошові кошти має бути внесено у розмірі 41 730 грн., що відповідає встановленому частиною другою статті 56 Закону №4061-УІрозміру.

21. Необхідність внесення грошової застави саме кандидатом у народні депутати України також підтверджується і абз. 2 ч. 3 ст. 56 Закону №4061-УІ, згідно з якою у разі прийняття Центральною виборчою комісією рішення про відмову в реєстрації кандидата у депутати, який балотується

в одномандатному окрузі в порядку самовисування, внесена грошова застава повертається у п'ятиденний строк після прийняття відповідного рішення на визначений відповідним кандидатом у

депутати рахунок.2. У відповідності до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2346-111 платник — особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів.

22. Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що до заяви про самовисування ОСОБА_1 додано квитанцію АТ КБ «ПриватБанк» №0.0.1384852632.1 від 18 червня 2019 року про переказ у безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії коштів у розмірі 41 730 грн., внесених ОСОБА_3, відповідно до якої в графі «призначення платежу» вказано: «грошова застава кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 », однак, в усіх графах «ПІБ» зазначено: « ОСОБА_3 », що в даному випадку ідентифікує його як платника.

23. Крім того у квитанції №0.0.1384852632.2 від 18 червня 2019 року у графі «призначення платежу» зазначено «комісія з платника», а оскільки у графі «ПІБ» в такій квитанції зазначено також « ОСОБА_3 », то таке свідчить, що комісію стягнуто з ОСОБА_3, як платника за такими квитанціями.

24. Також, факт надходження відповідних коштів до ЦВК саме від ОСОБА_3 підтверджується і довідкою від 24 червня 2019 року №86, підписаною завідувачем відділу бухгалтерського обліку та звітності Секретаріату Комісії — головним бухгалтером Центральної виборчої комісії Гуліновою О.А., та копією витягу з виписки Державної казначейської служби України за 18 червня 2019 року зі спеціального рахунку Центральної виборчої комісії, відкритого для зарахування грошової застави.

25. Натомість, з даних доказів та інших матеріалів справи, не вбачається, що на спеціальний рахунок ЦВК надходили кошти від ОСОБА_1.26.

26. При цьому, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що Законом України «Про вибори народних депутатів України» чітко не встановлено, що внесення грошових коштів (заставу) має бути здійснено особисто кандидатом у народні депутати України, однак, при цьому, суд зазначає, що платником у документі про внесення грошової застави має бути зазначена саме особа, яка подає документи до Центральної виборчої комісії для реєстрації як кандидат у народні депутати України, оскільки ч. 2 ст. 56 Закону №4061-УІ передбачає, що саме кандидат у депутати вносить грошову заставу.

27. Разом з тим, в матеріалах справи наявна копія довіреності, згідно якої ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_3 бути представником ОСОБА_1, зокрема, в банківських та кредитних установах, установах, державних та інших компетентних органах та організаціях, з усіма правами, для чого надано ОСОБА_3 право, зокрема, сплачувати необхідні платежі від імені ОСОБА_1.

28. В судовому засіданні в якості свідка допитано ОСОБА_3, який пояснив, що ОСОБА_1 передав йому кошти у сумі 41 730 грн., які ОСОБА_3 у подальшому через касу банку вніс на відповідний рахунок ЦВК в якості грошової застави за ОСОБА_1 як кандидата у народні депутати України.

29. Згідно ч. 3 ст. 244 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

30. Відповідно до ч. 4 ст. 245 ЦК України довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.

31. Колегія суддів зазначає, що з копії довіреності на підтвердження повноважень ОСОБА_3 вбачається, що така засвідчена керівником Управління кадрів апарату Верховної Ради України, на

■

що також звертав увагу позивач та його представник, однак, суд вказує, що дана довіреність не є за формою та обсягом зазначених в ній повноважень довіреністю, передбаченою ч. 4 ст. 245 ЦК Українисаме на одержання будь-яких платежів та поштової кореспонденції, тобто посвідчення такої керівником Управління кадрів апарату Верховної Ради України не узгоджується з приписами ч. 4 ст. 245 ЦК України.

32. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

33. Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 247 ЦК України довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.

34. Колегія суддів зазначає, що з копії довіреності (оригінал якої судом досліджено в судовому засіданні) на підтвердження повноважень ОСОБА_3 не вбачається дати її вчинення, а тільки місце вчинення, та наявна лише дата засвідчення підпису ОСОБА_1 керівником Управління кадрів апарату Верховної Ради України, що підтверджено позивачем в судовому засіданні.

35. Оскільки довіреність, відповідно до ч. 3 ст. 247 ЦК України обов'язково повинна містити дату її видачі (дату її вчинення), а така (дата) в довіреності на представництво ОСОБА_1 ОСОБА_3 (копія якої наявна в матеріалах справи) відсутня, така довіреність, згідно ч. 3 ст. 247 ЦК України є нікчемною.

36. Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що грошову заставу внесено не уповноваженою відповідно до закону особою, на вчинення відповідних дій (внесення грошової застави відповідно до статті 56 цього Закону), а отже, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 55 Закону №4061- VI документа про внесення грошової застави кандидатом у народні депутати України відповідно до статті 56 Закону №4061^1 ЦВК не надано.

37. З огляду на вищенаведене, колегія суддів не може взяти до уваги показання свідка ОСОБА_3, оскільки такі не узгоджуються з матеріалами справи.

38. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 60 Закону №4061^1 Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата в народні депутати України в разі відсутності документів, зазначених у частині другій статті 55 Закону.

39. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить висновку, що Центральна виборча комісія правомірно відмовила в реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_1, висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 122 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, про що прийнято постанову № 1193 від 23 червня 2019 року, оскільки документа про внесення грошової застави кандидатом у народні депутати України відповідно до статті 56 Закону №4061^1 ЦВК не надано, а тому, така не підлягає скасуванню та позовна вимога не підлягає задоволенню.

40. Що стосується вимог зобов'язати Центральну виборчу комісію винести на засідання Центральної виборчої комісії розгляд заяви про самовисування ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 122 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року та зобов'язати Центральну виборчу комісію зареєструвати ОСОБА_1 кандидатом в народні депутати України, висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 122 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, колегія суддів зазначає, що такі вимоги не можуть бути задоволені, оскільки вони є похідними від першої вимоги позивача, яка не підлягає до задоволення.

41. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що в даному випадку ним виконано, а позивачем доводи відповідача не спростовано.

42. Отже, доводи позовної заяви не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.

43. Відповідно до ч. 9 ст. 273 КАС України, суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

44. Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», розподіл судових витрат не здійснюється.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.194, 241, 246, 250, 271, 272, 273, 277, 278 КАС України, суд — вирішив:

1. У задоволенні адміністративного позову кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про скасування постанови №1193 від 23 червня 2019 року, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження в порядку ч.1 ст. 272 КАС України та може бути оскаржене до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в порядку та строки визначені статтею 278 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу — тобто через Шостий апеляційний адміністративний суд.

Головуючий суддя

Судді

■

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 червня 2019 року

Київ

справа №

адміністративне провадження №

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого судді —

суддів —

за участю секретаря судового засідання —

учасники справи:

представника позивача —

представника відповідача —

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Т. на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі №, прийняте колегією суддів у складі: головуючого судді —, суддів:.

за позовом Т.

до Центральної виборчої комісії

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

I. СУТЬ СПОРУ

1. 25 червня 2019 року Т. (далі — позивач) звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з адміністративний позовом до Центральної виборчої комісії (далі — ЦВК, відповідач), в якому просив:

1.1. визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК від 23 червня 2019 року №__ «Про

відмову в реєстрації кандидата в народні депутати України Т., висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № на позачергових виборах народних депутатів України 21

липня 2019 року»;

1.2. зобов'язати ЦВК зареєструвати Т. кандидатом в народні депутати України, висунутого в порядку

самовисування в одномандатному виборчому окрузі №_ на позачергових виборах народних

депутатів України 21 липня 2019 року на підставі раніше поданих документів;

1.3. стягнути з ЦВК на користь Т. судові витрати у сумі 1535 грн 80 коп. зі сплати судового збору.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 червня 2019 року на виконання вимог Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року № 4061-УІ (далі — Закон № 4061-УІ) позивачем подано всі документи передбачені частиною 2 статті 55 вказаного Закону.

3. 23 червня 2019 року о 16 год 55 хв позивачем додатково подано виправлену автобіографію (на паперовому та електронному носії), в якій зазначено всю необхідну інформацію, передбачену частиною другою статті 55 Закону № 4061-УІ.

4. На думку позивача, Постанова №_ є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки

відповідач не скористався повноваженнями, визначеними частиною третьою статті 60 Закону

№ 4061-УІ щодо забезпечення реалізації прав особи, яка подає заяву про реєстрацію кандидатом у народні депутати, та можливості виправлення помилок і неточностей, допущених у поданих такою особою документах.

5. Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову

заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на прийняття ЦВК Постанови № на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України

та законами України.

6. За твердженням представника відповідача, позивач не зазначив у автобіографії всіх відомостей, визначених у пункті 2 частини другої статті 55 Закону № 4061-УІ.

ІІ. УСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. 20 червня 2019 року Т. звернувся до ЦВК із заявою про самовисування кандидатом у народні

депутати України та просив зареєструвати його кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №___.

8. До заяви позивачем було надано повний пакет документів за переліком, визначеним пунктами

1 — 6 частини другої статті 55 Закону № 4061-УІ, що підтверджено довідкою про прийняття документів.

9. 23 червня 2019 року о 16 год 55 хв позивачем до раніше поданих документів додатково подано виправлену автобіографію (на паперовому та електронному носії), в якій додатково вказано необхідну інформацію, передбачену пунктом 2 частини другої статті 55 Закону № 4061-УІ.

10. Зазначений факт підтверджено розпискою, посвідченою уповноваженою особою відповідача — Ф. з поставленням відтиску печатки ЦВК.

11. Відповідно до Порядку денного засідання ЦВК 23 червня 2019 року розпочалось о 15 год. 30 хв., розгляд питання щодо реєстрації позивача кандидатом у народні депутати було внесено до цього порядку денного.

12. За результатами розгляду поданих позивачем документів 23 червня 2019 року ЦВК прийнято Постанову № 1203, якою відмовлено позивачу у реєстрації кандидатом в народні депутати України.

13. Відповідно до змісту цієї постанови, підставою для прийняття такого рішення є відсутність у поданій позивачем автобіографії всіх відомостей визначених пунктом 2 частини другої статті 55 Закону № 4061-УІ, а саме відомості про його громадянства із зазначенням часу проживання на території України, освіту, посаду (заняття), місце роботи, партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, а також відомості про наявність чи відсутність судимості.

III. РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МОТИВИ ЙОГО УХВАЛЕННЯ.

14. 26 червня 2019 року рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

15. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що Постанова

№___ про відмову позивачу у реєстрації кандидатом в народні депутати України є правомірною,

оскільки установлений у пункті 2 частини другої статті 55 Закону України »Про вибори народних депутатів України” перелік відомостей, що має містити автобіографія є імперативним.

16. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що при ухваленні рішення враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 червня 2019 року у справі № 855/150/19.

IV. ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

17. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача 27 червня 2019 року подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

■

18. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначив, що висновок суду першої інстанції про зміст юридичних наслідків, що настають у випадку не зазначення в автобіографії перелічених

у пункті 2 частини другої статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» відомостей та імперативність цієї норми, є помилковим.

19. Позивач стверджує, що він у додатково поданій автобіографії вказав всі необхідні відомості, визначені у наведеній нормі Закону № 4061-УІ.

20. 28 червня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач, спростовуючи її доводи, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення — без змін.

V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

21. Конституція України

21.1. Частинами другою та третьою статті 76 встановлено, що народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

21.2. Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

21.3. Відповідно до статті 77 порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом

22. Закон України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року №4061^1

22.1. Частиною першою статті 9 визначено, що депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

22.2. Згідно з частиною другою статті 55 Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред'явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону, та отримання нею таких документів, зокрема автобіографії кандидата в депутати на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов'язково повинна містити: прізвище, власне ім'я (всі

власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості.

22.3. На підставі частини першої статті 59 кандидати у депутати в одномандатних округах реєструються Центральною виборчою комісією за умови подання їй документів, передбачених статтею 55 цього Закону.

22.4. Відповідно до частини шостої статті 59 Центральна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня прийняття документів, передбачених частинами першою або другою статті 55 цього Закону, приймає рішення про реєстрацію кандидата у депутати в одномандатному окрузі або про відмову в його реєстрації.

22.5. За змістом частини першої статті 60 Закону №4061^1 Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати, зокрема, в разі відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону;

22.6. Згідно з частиною другою статті 60 рішення про відмову в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати повинно містити вичерпні підстави відмови. Копія цього рішення не пізніше наступного дня після його прийняття видається (направляється) представнику партії або кандидату у депутати, який балотується в одномандатному окрузі.

22.7. Частиною третьою статті 60 передбачено, що помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.

VI. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Право бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (пасивне виборче право) гарантоване статтею 38 Конституції України.

24. Відповідно до параграфа 24 Документа Копенгагенської наради Конференції щодо людського виміру ОБСЄ від 29 червня 1990 року наведене право особи може бути обмеженим, якщо це передбачено законом і таке обмеження є розумним і співрозмірним цілям й завданням закону.

25. Також, у відповідності з пунктом 7.5 названого Документа Копенгагенської наради ОБСЄ, процедури реєстрації кандидатів не повинні бути дискримінаційними. Отож підстави для відмови в реєстрації мають бути засновані на об'єктивних критеріях і чітко визначені в законі.

26. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Краснов та Скуратов проти Російської Федерації» (заяви №17864/04 і №21396/04) рішення від 19.07.2007, яка стосувалася дискваліфікації кандидатів у депутати до нижньої палати парламенту РФ унаслідок відсутності у поданих

ними документах суттєвих біографічних даних, сформував правову позицію, відповідно до якої встановлена у національному праві вимога до кандидата у члени державного законодавчого органу надати достовірну інформацію про свою зайнятість відповідає вимогам міжнародного права, адже слугує для того, щоб надати виборцям можливість зробити обґрунтований вибір з урахуванням професійного минулого кандидата на виборну посаду. Запровадження такої вимоги не є свавільним чи необґрунтованим.

27. Матеріалами справи підтверджено, що автобіографія позивача була подана у складі комплекту документів для реєстрації кандидатом у народні депутати України. Після подачі комплекту документів позивач самостійно виявив неточності у поданій до ЦВК автобіографії та вжив заходи, спрямовані на їх усунення.

28. Оцінюючи недоліки змісту поданої позивачем автобіографії, з точки зору їх істотності для цілей реєстрації кандидатом у народні депутати України в контексті доводів відповідача, колегія суддів керується такими міркуваннями.

29. У спірних правовідносинах ЦВК не було встановлено обставин, які б свідчили, що позивач зазначив у своїй автобіографії недостовірні відомості або ж приховав відомості, що мали значення для здійснення усвідомленого вибору.

30. За таких обставин колегія суддів не може погодитися з тим, що, відмовляючи позивачеві у реєстрації кандидатом у народні депутати лише на тій підставі, що його автобіографія не містила всіх, визначених пунктом 2 частини другої статті 55 Закону № 4061^1 ЦВК дійсно переслідувала мету — забезпечити реалізацію права на усвідомлений вибір.

31. Оцінюючи недоліки і неточності в автобіографії позивача, з точки зору наявності чи відсутності визначених у Законі №4061^1 підстав для відмови в реєстрації кандидатом у народні депутати, колегія суддів зазначає таке.

■

32. Зміст частини третьої статті 60 Закону №4061-71 у взаємозв'язку з частиною першою вказаної статті дає підстави стверджувати, що законом установлено імперативну заборону відмовляти

в реєстрації кандидатом в народні депутати України через помилки чи неточності, виявлені в поданому комплекті документів.

33. З аналізу частини третьої статті 60 Закону №4061-7 у поєднанні зі змістом завдань і функцій ЦВК, випливає, що ЦВК як орган державної влади, що забезпечує реалізацію і захист виборчих прав громадян України, виявивши помилку в документі, що перешкоджає реєстрації кандидатом у народні депутати, зобов'язана повідомити заявника про суть недоліків і надати час, необхідний для їх усунення.

34. У спірних правовідносинах ЦВК, виявивши недолік, який полягав у невідповідності автобіографії позивача переліку відомостей, що визначені у пункті 2 частини другої статті 55 Закону №4061-71, надані їй повноваження не реалізувала, натомість прийняла постанову, якою фактично усунула позивача від участі у виборах.

35. У звітах Місії зі спостереження за виборами ОБСЄ/БДІПЛ на виборах до Верховної Ради України 28 жовтня 2012 року; на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ вказало на системну проблему під час проведення указаних виборів, яка полягала в тому, що, незважаючи на свої повноваження забезпечувати виборчі права громадян, ЦВК уважала будь-яке подання, що не містило всі дані, передбачені законом, таким, що не подавалося, та відмовляла у реєстрації кандидатів з підстав відсутності відповідних документів.

36. Подібна практика не була сумісною з пунктом 24 Копенгагенського документа ОБСЄ, відповідно до якого обмеження прав і свобод у демократичному суспільстві повинно бути пов'язане з однією з цілей відповідного закону та бути суворо співрозмірним меті цього закону.

37. Колегія суддів зазначає, що з моменту публікації указаних звітів, ЦВК так і не запровадила єдиний і передбачуваний підхід до оцінки документів кандидатів у депутати та правових наслідків у разі виявлення недоліків і продовжує здійснювати практику, несумісну з її завданнями.

38. Доводи ЦВК, що зміст помилок і неточностей в автобіографії позивача виключав можливість їх усунення шляхом внесення до неї виправлень, є безпідставними.

39. Очевидно, що шляхи усунення неточностей і помилок мають узгоджуватися з їхнім змістом і забезпечувати приведення документа у відповідність до вимог, установлених Законом №4061-71, особливо враховуючи факт вжиття позивачем дій, спрямованих на усунення таких неточностей, за власною ініціативою.

40. З урахуванням того, що Закон №4061-71 не містить застережень щодо шляхів подолання недоліків у поданих документах, помилки і неточності, які не можуть бути усунуті шляхом унесення виправлень до цього документа, повинні усуватись шляхом повторного складання документа (заяви, автобіографії) з урахуванням зауважень ЦВК.

41. Колегія суддів уважає такими, що засновані на довільному тлумаченні Закону №4061-71 висновки ЦВК щодо документа, який не містить певних реквізитів чи відомостей, і уважається неподаним.

42. Під неподаннями документів для цілей застосування пункту 2 частини другої статті 60 Закону №4061-71, якою визначені підстави для відмови в реєстрації кандидата в депутати, слід розуміти виключно фізичну відсутність будь-якого з документів, передбаченого у частині другій статті 55 цього ж Закону.

43. Таким чином, підставою для відмови в реєстрації позивача кандидатом у депутати міг бути саме факт неподання автобіографії, а не її оформлення з недоліками, об'єктивних перешкод для усунення яких у спірних правовідносинах не існувало.

44. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що за встановленими обставинами справи позивачем самостійно було виявлено неповноту зазначених у автобіографії відомостей, яку ним усунуто.

45. Посилання суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 червня 2019 року у справі № 855/150/19, є безпідставними з огляду на те, що у цитованій справі позивачем не зазначено у заяві про самовисування зобов'язання у разі обрання його народним депутатом України скласти представницький мандат, який відповідно до Конституції України та законів України не сумісний з мандатом народного депутата України.

46. У цій справі позивачу було відмовлено у реєстрації кандидатом у народні депутати з інших підстав, а саме визнання не поданою автобіографії кандидата у депутати, яка має суто інформаційних характер, а відомості, зазначені в ній, оприлюднюються виключно з метою ознайомлення виборців про факти життя кандидата, які можуть вплинути на свідомий вибір громадян.

47. ЦВК уповноважена проводити перевірку відповідності кандидата у народні депутати цензам, встановленим статтею 76 Конституції України та статті 9 Закону №4061-УІ та наділена з цією метою відповідними повноваженнями, автобіографія не є єдиним джерелом такої інформації.

48. Беручи до уваги, що за наслідками обробки комплекту документів позивача, поданих для реєстрації народним депутатом України, ЦВК не було виявлено їх відсутності, а інших перешкод для реєстрації позивача кандидатом у народні депутати України ЦВК не встановила, колегія суддів дійшов висновку про протиправність Постанови ЦВК №1203.

49. Обставини цієї справи дають підстави констатувати, що застосований ЦВК підхід до оцінки відомостей, зазначених в автобіографії, був суто формальним.

50. Виходячи із змісту Постанови ЦВК №1203 та приписів частини другої статті 60 Закону №4061- VI, єдиною підставою для відмови позивачу у реєстрації його кандидатом у народні депутати були недоліки поданої ним автобіографії.

51. Ураховуючи, що визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення та зобов'язання

ЦВК розглянути подані позивачем документи не призведе до повного захисту його прав, оскільки реєстрація кандидатів у народні депутати України закінчилася, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зобов'язати ЦВК зареєструвати Т. кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № на позачергових виборах народних депутатів України

21 липня 2019 року».

52. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково й ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

53. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

54. За вказаних обставин, зважаючи на неправильне застосування Шостим апеляційним адміністративним судом норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та постановлення нового рішення про задоволення позову.

■

VII. СУДОВІ ВИТРАТИ

55. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

56. При цьому, згідно з частиною шостою статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

57. З матеріалів справи встановлено, що за подання адміністративного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1536 грн 80 коп., та при поданні апеляційної скарги — у розмірі 3072 грн.

58. Розмір ставок судового збору за подання адміністративного позову до адміністративного суду визначено пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674^1 (далі — Закон № 3674-УІ).

59. Зокрема, за подання фізичною особою позову немайнового характеру сплачується судовий збір, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768 грн 40 коп.) та за подання апеляційної скарги на рішення суду — у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

60. Отже, за подання апеляційної скарги у цій справі позивач мав сплатити 2 305 грн 20 коп., а не

3 072 грн як ним було сплачено.

61. На підставі пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 3674^1 сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, у разі, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

62. З огляду на положення статей 139 КАС України, статей 6 та 7 Закону № 3674^1, беручи до уваги результати апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору в розмірі 3 842 грн.

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов'язаних із розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 271, 272, 273, 278, 310, 315, 316, 317, 321, 322 КАС України,

постановив:

1. Апеляційну скаргу Т. задовольнити.

2. Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі №855/171/19 скасувати.

3. Прийняти постанову, якою адміністративний позов Т. задовольнити.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії від

23 червня 2019 року №___ «Про відмову в реєстрації кандидата в народні депутати України Т.,

висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі №____ на позачергових

виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року»;

5. Зобов'язати Центральну виборчу комісію зареєструвати Турка Олега Мирославовича кандидатом

в народні депутати України, висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.

6. Стягнути з Центральної виборчої комісії (01133, м. Київ, вул. пл. Лесі Українки,1; код

ЄДРПОУ 21661450 за рахунок бюджетних асигнувань на користь Турка Олега Мирославовича (ІПН 2455510770) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 3 842 грн (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

Судді

УХВАЛА

Шостий апеляційний адміністративний суд

30 червня 2019 року

Київ

справа №________________

провадження №

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача

суддів перевіривши матеріали позовної заяви Б. до Центральної виборчої комісії, про визнання протиправною та скасування постанови, -

установив:

У липні 2019 року позивач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з позовом до Центральної виборчої комісії (далі — Відповідач, ЦВК), про визнання протиправною та скасування постанови ЦВК від 14.06.2019 року №18, якою К. зареєстровано кандидатом у народні депутати України, у зв'язку з грубим порушенням Конституції України та діючого законодавства України.

Перевіривши подану позовну заяву, суд приходить до висновку, що остання підлягає залишенню без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до ст. 108 Закону України »Про вибори народних депутатів України» Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів цих комісій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, кандидатів, їхніх довірених осіб, партій, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів, що порушують законодавство про вибори, можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Приписи ч. 3 ст. 273 КАС України визначають, що рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Верховного Суду. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 273 КАС України позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, Б. оскаржує постанову ЦВК від 14.06.2019 року №18.

Викладене, у свою чергу, свідчить, що саме з 14.06.2019 року у розумінні вимог ч. 6 ст. 273 КАС України повинен обраховуватися п'ятиденний строк звернення до суду із позовом про оскарження такого рішення виборчої комісії.

Матеріали позовної заяви свідчать, що остання, будучи датованою 26.06.2019 року, була здана до відділу поштового зв'язку 27.06.2019 року, про що свідчить відтиск поштового штемпеля відповідного поштового відділення на конверті.

До Шостого апеляційного адміністративного суду дана позовна заява надійшла 30.06.2019 року, що засвідчено штампом реєстрації вхідної кореспонденції суду за №855/14/19.

Згідно з ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Разом з тим, положеннями ч. 1 ст. 270 КАС України імперативно встановлено, що на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої — десятої статті 120 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 270 Кодексу адміністративного судочинства України днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Таким чином, враховуючи, що оскаржувана постанова прийнята ЦВК 14.06.2019 року, а Б. звернувся до суду з даним позовом 30.06.2019 року, тобто поза межами встановленого процесуальним законом п'ятиденного строку, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі ч. 5 ст. 270 КАС України.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа »Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа »Девеер проти Бельгії”).

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини »Устименко проти України” зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки позовна заява подана з пропуском встановленого процесуальним законом п'ятиденного строку звернення до суду та з огляду на швидкоплинність виборчого процесу, остання підлягає залишенню без розгляду.

■

Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 256, 270, 273 КАС України, суд —

ухвалив:

Позовну заяву Б. до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови — залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у дводенний строк у порядку, встановленому ч. 2 ст. 278 КАС України.

Головуючий

судді

УХВАЛА

Шостий апеляційний адміністративний суд

24 липня 2019 року

Київ

справа №________________

провадження №____________________

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ч., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали С. про визнання виборів Президента України недійсними та зобов'язання ЦВК призначити повторні вибори,- установив:

22 липня 2019 року С. (далі — позивач) звернувся до Токмацького районного суду Запорізької області з позовом, в якому просив:

■ визнати порушенням та недотриманням прав виборця щодо голосування за кандидата в народні депутати Т.;

■ визнати недійсними вибори народних депутатів у зв'язку з відмовою допуску до виборчого процесу кандидата Т.;

■ зобов'язати Центральну виборчу комісію України призначити повторні вибори з обов'язковим допуском до виборів кандидата Т.

Токмацький районний суд Запорізької області ухвалою від 19 квітня 2019 року передав дану справу на розгляд Верховному Суду як суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду позовну заяву С. передано до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів — зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Так, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача — суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ст.108 Закону України »Про вибори народних депутатів України”, суб'єктом звернення із скаргою до виборчої комісії у випадках, передбачених цим Законом, може бути кандидат у

■

депутати, зареєстрований у встановленому Законом порядку, партія — суб'єкт виборчого процесу, в особі її керівника, представника партії у Центральній виборчій комісії, уповноваженої особи партії чи іншої особи, уповноваженої рішенням центрального керівного органу партії, довірена особа кандидата у депутати, офіційний спостерігач, виборча комісія, утворена відповідно до цього Закону, виборець, чиї особисті виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії чи на здійснення спостереження, порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження, може звернутися до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею та статтями 109-113 цього Закону.

Згідно з ч. 6 ст. 277 КАС України, рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, у тому числі рішення Центральної виборчої комісії із встановлення результатів виборів, можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 КАС України, право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

Згідно із ст. 12 Закону України »Про вибори народних депутатів України”, суб'єктами виборчого процесу є:

1. виборець;

2. Центральна виборча комісія, а також інша виборча комісія, утворена відповідно до цього Закону;

3. партія, що висунула кандидата у депутати;

4. кандидат у депутати, зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом;

5. офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, від кандидата у депутати в одномандатному окрузі, від громадської організації, який зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом (далі — офіційний спостерігач від партії, кандидата у депутати, громадської організації).

Відповідно до ч. 2 ст. 273 КАС України, виборець, учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму.

Аналіз ст. 108 КАС України та ст. 273 КАС України дає підстави прийти до висновку, що до виборчої комісії має право звернутись виборець, виборчі права або охоронювані законом інтереси якого щодо участі у виборчому процесі порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження. При цьому суб'єкт виборчого процесу повинен зазначити чим саме виборча комісія порушила його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі.

В даному випадку, позивачем заявлено вимоги щодо визнання недійсними вибори та зобов'язання Центральної виборчої комісії України призначити повторні вибори з обов'язковим допуском до виборів кандидата Т., тобто вимоги що стосуються рішень, дій чи бездіяльності Центральної виборчої комісії.

Проте, колегія суддів зазначає, що позивачем у своїй скарзі не обґрунтовано чим безпосередньо порушено Центральною виборчою комісією його права щодо участі у виборчому процесі.

Зміст позову не містить нормативно — правового обґрунтування вимог позивача щодо порушення діями чи бездіяльністю його прав, свобод та інтересів, зокрема, не містить обґрунтування, які саме норми чинного законодавства України були порушені Центральною виборчою комісією по відношенню до позивача.

Таким чином, позивачу слід надати обґрунтовані пояснення, якими саме діями, рішеннями чи бездіяльністю Центральною виборчою комісією порушено його виборчі права щодо участі у виборчому процесі.

Крім того, в всупереч нормам частини 5 статті 160 КАС України, позовна заява у справі не містить обов'язкових реквізитів позовної заяви, зокрема відсутні: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові — для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про недотримання позивачем вимог Кодексу адміністративного судочинства України при зверненні з даним позовом, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій встановлені ст. 273 КАС України.

Відповідно до ч. 11 ст. 273 КАС України, суд вирішує адміністративні справи у дводенний строк після надходження позовної заяви.

З огляду на скорочені строки розгляду справи, позовна заява С. підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання відповідної заяви до Шостого апеляційного адміністративного суду 18 год. 00 хв. 24 липня 2019 року.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248, 273 Кодексу адміністративного судочинства України,— ухвалив:

Позовну заяву С. про визнання виборів недійсними та зобов'язання ЦВК призначити повторні вибори — залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 18 год. 00 хв. 24 липня 2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя:

■

УХВАЛА

Печерський районний суд м.Києва

30 червня 2019 року

Київ

справа №________________

провадження №

суддя Печерського районного суду м.Києва Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Дільничної виборчої комісії виборчої дільниці № 800614 територіального виборчого округу № 221 в м.

Києві, Відділу ведення державного реєстру виборців Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про уточнення списку виборців, встановив:

19.04.2019 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яка передана судді Л. цього ж дня, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Зазначений спір згідно з ч. 1 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також — КАС України в редакції чинній на момент подання позову) відноситься до компетенції місцевого загального суду, як адміністративного суду та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

У відповідності до ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, відповідно до п. 6 ч. 9 ст. 171 КАС України, зазначаються, крім іншого, дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись вимогами ст.ст. 12, 160-162, 171 КАС України, суд, -

ухвалив:

Відкрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Дільничої виборчої комісії виборчої дільниці № 800614 територіального виборчого округу № 221 в м. Києві, Відділу ведення державного реєстру Виборців Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про уточнення списку виборців.

Призначити судове засідання для розгляду справи по суті, яке відбудеться 1 липня 2019 року о 15-00 год. у приміщенні Печерського районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15 під головуванням судді Л.

Явку позивача визнати обов'язковою, та повідомити, що у випадку його неявки в судове засідання позовну заяву буде залишено без розгляду.

Встановити для відповідача у справі строк для подання відзиву на позовну заяву із доказами його обгрунтування до 12-00 год. 1 липня 2019 року.

Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана позивачеві одночасно з надісланням відзиву до суду електронним зв»язком або вручена у судовому засіданні.

Копію ухвали направити учасникам судового процесу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена у разі порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності) в порядку та у строки, встановлені статтями 272 та 278 КАСУ.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud2606.

Суддя

УХВАЛА

Шостий апеляційний адміністративний суд

20 липня 2019 року

Київ

справа №________________

провадження №

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду М., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Голови Центральної виборчої комісії України ОСОБА_3, Прем'єр-міністра України ОСОБА_4 та Голови Верховної Ради України ОСОБА_5 про оскарження дій Центральної виборчої комісії України,

установив:

18 липня 2019 року від ОСОБА_2 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов адміністративний позов до Голови ЦВК України ОСОБА_3, Прем»єр-міністра України ОСОБА_4 та Голови Верховної Ради України ОСОБА_5 про оскарження дій ЦВК України, в якому просить суд:

1. Скасувати постанову ЦВК України від 20.06.2019 року № 218 про відмову громадянину ОСОБА_2 в реєстрації кандидатом у народні депутати України;

2. Запропонувати Генеральному прокурору України відкрити провадження у кримінальній справі стосовно членів ЦВК України щодо порушення ними кримінального кодексу України і притягнути до відповідальності членів ЦВК України, які вчинили підлог документів, поданих для реєстрації.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що при неодноразовому зверненні з відповідними заявами до Конституційного Суду України, Голови Верховної Ради ОСОБА_5, ЦВК України з проханням розглянути питання щодо реєстрації його ЦВК кандидатом у народні депутати України, його заяви було залишено без розгляду, а ЦВК України — відмовила в реєстрації, оскільки позивач не в змозі заплатити 2,5 млн. грн. грошової застави.

Вивчивши позовну заяву ОСОБА_2 та додані до неї матеріали, вважаю необхідним адміністративний позов в частині позовних вимог щодо скасування постанови ЦВК України від 20.06.2019 року № 218 про відмову громадянину ОСОБА_2 в реєстрації кандидатом у народні депутати України залишити без розгляду, а в частині інших позовних вимог відмовити у відкритті провадження у справі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова ЦВК України, яка є предметом даного позову, прийнята 20.06.2019 року, а позовна заява ОСОБА_2 надійшла до Шостого апеляційного адміністративного суду лише 18.07.2019 року, що підтверджується відповідними відмітками канцелярії суду про її реєстрацію.

Відповідно до вимог Закону України «Про вибори народних депутатів України» бездіяльність виборчих комісій може бути оскаржена до суду у порядку, передбаченому ст. 273 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами ч. 6 ст. 273 КАС України, позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

В свою чергу, відповідно до вимог ст. 270 КАС України, днем подання позовної заяви є день її надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв, встановлені ст.ст. 273-277 цього Кодексу, не може бути поновлено. Позовні заяви, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Зважаючи на те, що позовна заява ОСОБА_2 надійшла до Шостого апеляційного адміністративного суду з пропуском встановленого ч. 6 ст. 273 КАС України п'ятиденного строку, то позовну заяву в цій частині належить залишити без розгляду.

Стосовно інших позовних вимог необхідно зазначити наступне.

За змістом положень ст. 273, ст. 277 КАС України вбачається, що до Шостого апеляційного адміністративного суду можуть бути оскаржені всі рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії (крім рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів всеукраїнського референдуму), а також дії кандидатів на пост Президента України, їхніх довірених осіб, партій (блоків) суб'єктів виборчого процесу, їхніх довірених осіб.

Вказаний перелік суб'єктів виборчого процесу, скарги на яких можуть бути подані до Шостого апеляційного адміністративного суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.19 КАСУ юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:

1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

Враховуючи наведене, позовна вимога щодо запропонування Генеральному прокурору України відкрити провадження у кримінальній справі стосовно членів ЦВК України щодо порушення ними Кримінального кодексу України і притягнення їх до відповідальності не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Юридично визначеними приписами п.1 ч.1 ст. 170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведені вище обставини, у відкритті провадження щодо частини перерахованих вище позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 170, 273 КАС України, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_2 в частині позовних вимог щодо скасування Постанови ЦВК України від 20.06.2019 року № 218 про відмову громадянину ОСОБА_2 в реєстрації кандидатом у народні депутати України залишити без розгляду.

У відкритті провадження в частині позовних вимог ОСОБА_2 щодо запропонування Генеральному прокурору України відкрити впровадження у кримінальній справі стосовно членів ЦВК України щодо порушення ними Кримінального кодексу України, які вчинили підлог документів, поданих для реєстрації кандидатом на посаду Президента України ОСОБА_2 і притягнення їх до відповідальності — відмовити.

Надіслати позивачу копію цієї ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у дводенний строк у порядку, встановленому ч. 2 ст. 278 КАС України.

Суддя

УХВАЛА

Шостий апеляційний адміністративний суд

01 серпня 2019 року

Київ

справа №________________

провадження №_________________

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача

суддів

перевіривши матеріали позовної заяви кандидата у народні депутати України К. до Центральної виборчої комісії, Печерського районного суду м. Києва, Генеральної прокуратури України про визнання рішень, дій, бездіяльності протиправними, визнання голосування недійсним, зобов'язання призначити повторне голосування, -

встановив :

01.08.2019 кандидат у народні депутати України К. звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з позовом до Центральної виборчої комісії, Держави в особі Печерського районного суду міста Києва, Генеральної прокуратури України, в якому просив:

1) визнати протиправними:

1.1. рішення та дії посадових осіб Генеральної прокуратури України щодо ініціювання та підтримання в суді перед слідчим суддею питання про продовження строку тримання його, як особи, яка виявила бажання стати кандидатом у народні депутати України;

1.2. бездіяльність посадових осіб Генеральної прокуратури України щодо не пом'якшення йому в порядку статті 200 КПК України застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту після реєстрації його кандидатом у народні депутати України;

2) у відповідності до статті 8 Конституції України визнати позачергові вибори народних депутатів України, які були призначені Указом Президента України від 21 липня 2019 року такими, що не відповідають конституційній засаді рівного виборчого права.

3) визнати дії Центральної виборчої комісії щодо встановлення підсумків голосування протиправними.

4) зобов'язати Центральну виборчу комісію призначити повторне голосування.

Вирішуючи питання щодо відсутності перешкод для відкриття провадження у даній справі, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб місцевих органів виконавчої влади, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Частина перша статті 2 КАС України регламентує необхідність справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У п. 3 частини першої ст. 4 КАС України міститься визначення поняття «адміністративний суд”, згідно з яким це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Отже, належним та компетентним судом, у розумінні процесуального закону, є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил територіальної, інстанційної та предметної підсудності.

За правилами п. 1 частини першої ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

При цьому, відповідно до п. 6 частини першої ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Відповідно до частини третьої ст. 273 КАС України рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Верховного Суду. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.

Позивач, оскаржуючи рішення, дії, бездіяльність ГПУ та Печерського районного суду м. Києва, вважає, що такими рішеннями, діями, бездіяльністю посадовими особами ГПУ та органами судової влади України не дотримано та не забезпечено його прав під час виборчого процесу, як кандидата на пост Президента України, а також наслідків таких порушень для виборчого процесу в цілому.

Проаналізувавши зміст позовних вимог, а також обґрунтування позовної заяви, колегія суддів вважає, що позивач фактично оскаржує рішення, дії, бездіяльність прокуратури та суду, що були прийняті у рамках кримінального провадження.

Згідно з частиною третьою ст. 19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Відповідно до частини першою статті 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК) порядок кримінального провадження на всій території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Зокрема, порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора у кримінальному провадженні, встановлений ст. 303 КПК України.

Так, чітке розмежування компетенції між судами різних юрисдикцій є запорукою стабільності правової системи як необхідної умови втілення гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина.

Критеріями такого розмежування, тобто передбаченими законом умовами, за якими певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, суб'єктний склад і характер спірних правовідносин у їх сукупності або пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

■

Право на звернення до суду не є абсолютним, а здійснюється на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур, та осіб, котрі вправі ініціювати їх вирішення. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу та самі по собі не є порушенням прав на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих статтями 6, 13 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивач оспорює законність рішення та дії посадових осіб Генеральної прокуратури України, натомість правомірність дій, рішень, бездіяльності ГПУ, визначених у позовній заяві, проведених у межах кримінального провадження, підлягає перевірці судом у порядку кримінального судочинства. Відповідно до пункту другого частини другої статті 19 КАС України справа за позовними вимогами позивача до Генеральної прокуратури не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тобто визначення судової юрисдикції такого спору та його розгляд здійснюється в загальному порядку.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, яка полягає у не дотриманні встановлених статтею 201 КПК України строків розгляду клопотання його захисника про зміну йому, як кандидату на пост Президента України, запобіжного заходу з метою проведення заходів передвиборної агітації починаючи з 04.03.2019 та до закінчення відведеного законодавством часу на проведення передвиборної агітації, то слід звернути увагу на те, що відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 13.06.2009 »Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів”, у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 КАС України (у відповідній редакції) суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Однак, судом враховується зміст п. 6 частини четвертої ст. 169 КАС України, згідно з яким позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

В даному випадку застосування положень ст. 172 КАС України, є неможливим, так як п. 4 цієї статті чітко визначено, що об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом не допускається.

Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо неможливості об'єднання в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позовні вимоги сформовано та викладено у такий спосіб, що виключає можливість їх розгляду, у випадку їх роз'єднання. Тобто роз'єднання позовних вимог з їх подальшим розглядом за правилами адміністративного судочинства в даному випадку є неможливим, у зв'язку із непідсудністю частини з них.

З огляду на зміст та юридичну природу обставин, описаних у позовній заяві, суд приходить до висновку, що процесуальні правила Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають можливості розгляду Шостим апеляційним адміністративним судом як судом першої інстанції позовів, в яких об'єднано вимоги, що належить розглядати в порядку різного судочинства.

Подібний за змістом висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 9901/3/17, а також в ухвалі судді Великої Палати Верховного Суду від 24.05.2018 у провадженні № 11-597за18.

Відповідно до частини п'ятої ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 6 частини четвертої ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки позовна заява подана без урахування правил об'єднання позовних вимог, остання підлягає поверненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 19, 20, 21, 22, 29, 160, 169, 172, 241, 243, 248, 256, 273, 278 КАС України, суд, — ухвалив:

Позовну заяву кандидата на пост Президента України К. до Центральної виборчої комісії, Печерського районного суду м. Києва, Генеральної прокуратури України про визнання рішень, дій, бездіяльності протиправними, визнання голосування недійсним, зобов'язання призначити повторне голосування — повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у дводенний строк у порядку, встановленому ч. 2 ст. 278 КАС України.

Головуючий суддя

судді

ПОСТАНОВА

ПЛЕНУМУ ВИЩОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

від 01.11.2013 № 15

Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом

(ВИТЯГ)*

2. Пунктом 6 частини другої статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом.

Під виборчим процесом необхідно розуміти здійснення суб'єктами виборчого процесу виборчих процедур щодо підготовки та проведення відповідних виборів у строки, передбачені законодавством, які починаються у законодавчо визначений термін та закінчуються офіційним оприлюдненням результатів виборів (вибори Президента України) або через законодавчо встановлений строк після цього оприлюднення (ст. 11 Закону № 4061-УІ, ст. 11 Закону № 474-ХІУ, ст. 11 Закону № 2487-УІ).

Суди повинні враховувати, що відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється лише на спори стосовно правовідносин, які виникли в межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів, і які розглядаються за особливостями, встановленими статтями 172 — 179 КАС України. Спори, які виникли поза межами виборчого процесу або не стосуються виборчого процесу (проведення та підготовки виборів), не належать до виборчих спорів у розумінні КАС України, а тому визначення судової юрисдикції таких спорів та їх розгляд здійснюється в загальному порядку.

Крім того, відповідно до вказаної норми юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі спори стосовно правовідносин, які виникли в межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів, незалежно від того, чи є стороною у цьому спорі суб'єкт владних повноважень (п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України), оскільки у виборчих спорах така вимога не є обов'язковою. Виборчий спір може виникнути між суб'єктами (учасниками) виборчого процесу, які не є суб'єктами владних повноважень у розумінні КАС України (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Тобто основною умовою для визначення юрисдикції адміністративних судів стосовно виборчих спорів є предмет цих спорів.

Тому справи за позовними заявами про встановлення факту підкупу виборців, факту надання під час виборчого процесу виборцям, закладам, установам, організаціям або членам виборчих комісій грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, робіт, послуг, цінних паперів тощо, фактів навмисного неправомірного усунення з приміщення для голосування офіційних спостерігачів, інших фактів, встановлення яких передбачено законами про вибори, також належать до юрисдикції адміністративних судів. Вимоги про встановлення таких фактів можуть бути подані до суду в одній позовній заяві з вимогою про визнання дій протиправними. Про встановлення таких фактів обов'язково зазначається в резолютивній частині судового рішення.

2.1. Партія (блок), кандидат, які є суб'єктами виборчого процесу, мають право звернутися до засобу масової інформації, що оприлюднив інформацію, яку партія або кандидат вважають недостовірною, з вимогою опублікувати їх відповідь про спростування цієї інформації (ч. 12 ст. 74 Закону № 4061-УІ, ч. 5 ст. 64 Закону № 474-ХІУ, ч. 6 ст. 53 Закону № 2487-УІ).

3.1.1. Загальне право на подання позову в спорі, пов'язаному з виборчим процесом, належить суб'єктам виборчого процесу, як це передбачено частиною першою статті 172 КАС України, з якої випливає, що право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії). Ця норма є бланкетною, вона відсилає до законів про вибори, якими регулюється виборчий процес та які визначають коло суб'єктів виборчого процесу.

Суб'єктами виборчого процесу є виборці, виборчі комісії, кандидати, партії (блоки) або місцеві організації партій, які висунули кандидатів у відповідному виборчому процесі, уповноважені представники, довірені особи, офіційні спостерігачі від партій (блоків) — суб'єктів виборчого процесу та від кандидатів (ст. 12 Закону № 2487-71, ст. 12 Закону № 474-ХІ7, ст. 12 Закону № 4061-71), крім того, офіційні спостерігачі від громадських організацій (п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону № 4061-7І).

3.1.4. Законами про вибори встановлено, що виборчими комісіями можуть прийматися рішення про відмову в реєстрації та дострокове припинення повноважень офіційних спостерігачів від всеукраїнських громадських організацій, іноземних держав і міжнародних організацій тощо

(ст. 57 Закону № 2487-7І, ст. 68 Закону № 474-ХІ7), які не є суб'єктами виборчого процесу і для них цими законами прямо не встановлено право на звернення до суду.

Водночас суди повинні враховувати, що кожній особі в Україні гарантовано право на звернення до суду (ст.ст. 8, 55 Конституції України, ч. 1 ст. 6 КАС України). Не становлять винятку щодо наявності такого права й учасники виборчого процесу, які мають відповідні права та обов'язки в правовідносинах, пов'язаних з виборчим процесом, та не є суб'єктами виборчого процесу. Разом із цим такі особи можуть мати і право на звернення до суду, зокрема щодо встановлення фактів навмисного неправомірного усунення з приміщення для голосування офіційних спостерігачів від іноземних держав і міжнародних організацій (п. 2 ч. 15 ст. 94 Закону № 4061-7І). Тому позовні заяви таких учасників щодо захисту їхніх прав, встановлених виборчими законами, у спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом, з метою ефективного судового захисту повинні розглядатися за особливостями, встановленими статтями 172 — 179 КАС України.

8.1.1. Важливим елементом цих строків є момент їх початку, який визначається днем прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Це перша відмінність строку звернення до суду щодо вирішення виборчих спорів від строку звернення до суду в інших спорах адміністративної юрисдикції, в яких, як правило, цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, у виборчих спорах немає необхідності з'ясування обставин щодо дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Таке правове становище дозволяє чітко визначити початок строку звернення до суду для вирішення виборчих спорів, який не залежить від суб'єктивного сприйняття позивачем моменту порушення його права чи інтересу.

Днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення (ч. 4 ст. 179 КАС України). Тобто першим днем строку для подання позовної заяви у виборчому спорі щодо оскарження бездіяльності є день, що настає за останнім днем, у який суб'єкт виборчого процесу мав вчинити дію або прийняти рішення.

Під невідкладністю розгляду справи слід розуміти те, що після надходження позовної заяви суд відразу вирішує питання про відкриття провадження у справі, проводить підготовчі дії, викликає осіб, які беруть участь у справі, після чого починає судовий розгляд справи. Тому правовий інститут невідкладного розгляду справи не означає її розгляд відразу, оскільки до розгляду справи суду потрібно вчинити перераховані процесуальні дії, без проведення яких суд не може розглянути справу, для чого необхідний певний проміжок часу. Однак ці дії суд зобов'язаний вчиняти невідкладно після отримання позовної заяви.

8.2.5. Невиконання судом вимоги щодо розгляду справ у стислий строк не може бути підставою для залишення позовної заяви судом без розгляду у зв'язку із закінченням строків, оскільки є

■

несумісним із суттю конституційного права на судовий захист і призводить до порушення правової справедливості в реалізації виборчих прав громадян (п. 3.8 Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009 у справі про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України).

Отже, якщо позовна заява була подана з дотриманням встановленого строку на її подання, то вона не може бути залишена без розгляду в разі її нерозгляду судом у встановлений законодавством дводенний строк або до граничного строку, а повинна бути вирішена судом по суті. Разом із цим суди зобов'язані розглянути такий спір у встановлений законодавством строк.

11. У випадках звернення осіб, які мають право голосу на відповідних виборах, з позовом про уточнення списку виборців, зокрема про включення або виключення зі списку інших осіб, суди відповідно до частини другої статті 53 КАС України повинні в разі можливості залучити їх (інших осіб) до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача або відповідача залежно від заявлених вимог.

Частиною другою статті 173 КАС України визначено територіальну підсудність таких справ, зокрема встановлено, що адміністративні справи щодо уточнення списку виборців розглядає місцевий загальний суд як адміністративний суд за місцезнаходженням відповідної комісії. З цієї норми випливає, що такі спори предметно також підсудні місцевому загальному суду як адміністративному суду. Отже, цьому суду предметно підсудні всі спори незалежно від того, хто є відповідачем (окружна виборча комісія, орган ведення Державного реєстру виборців, дільнична виборча комісія тощо) у справі.

Відповідачами у таких справах є виборчі комісії або органи ведення Державного реєстру виборців залежно від того, в кого з них знаходиться список виборців. Якщо уточнений список виборців переданий відповідній дільничній виборчій комісії, то вона є належним відповідачем у такій справі. Слід мати на увазі, що залежно від виборів попередні списки виборців можуть бути передані не тільки на відповідній дільничній виборчій комісії, а й окружній виборчій комісії, при зверненні до якої виборець також має право порушувати питання про неточності у списках, у тому числі невключення, неправильне включення або виключення зі списку виборців його особисто або інших осіб.

Ураховуючи швидкоплинність виборчого процесу та передачу списку виборців виборчим комісіям різного рівня, необхідно, щоб у цій категорії справ орган ведення Державного реєстру виборців та дільнична виборча комісія були відповідачами. У будь-якому разі суд при розгляді такого адміністративного позову звертається до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців із запитом щодо уточнення відомостей про виборця (ч. 3 ст. 173 КАС України). У разі відсутності таких відомостей, що повинні містити інформацію про наявність чи відсутність позивача або особи, якої стосується позов, у списку виборців, суд не може розглянути спір про включення виборця до списку, оскільки є ймовірність подвійного включення однієї особи до кількох списків виборців.

Необхідно враховувати, що законами про вибори (ч. 2 ст. 42 Закону № 4061-УІ, ч. 2 ст. 33 Закону № 2487-УІ) встановлено, що у день голосування зміни до уточненого списку виборців вносяться виключно на підставі рішення суду. Ці норми встановлюють правила і строк лише виконання судових рішень про внесення змін до уточненого списку виборців і не свідчать про те, що в день голосування судам дозволено розглядати такі справи. Щодо строків розгляду цих справ, то суди повинні керуватися частиною четвертою статті 173 КАС України або іншими нормами, які прямо встановлюють строки розгляду таких справ.

16. Однією з форм передвиборної агітації є проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій, пікетів (п. 2 ч. 2 ст. 68 Закону № 4061-УІ, п. 1 ч. 5 ст. 47 Закону № 2487-УІ, ч. 1 ст. 58 Закону № 474-ХІУ).

Спори щодо проведення передвиборної агітації в таких формах є виборчими, а тому вони повинні розглядатися за особливостями, встановленими статтями 172 — 179 КАС України, оскільки ці норми є спеціальними порівняно з нормами, закріпленими в статтях 182 і 183 КАС України, якими регламентовано особливості провадження у справах щодо реалізації права на мирні зібрання та усунення обмежень стосовно цього. У разі недостатнього врегулювання статтями 172 — 179 КАС України розгляду такого спору необхідно застосовувати положення статей 182 і 183 цього Кодексу.

* У тексті цього витягу посилання на відповідні норми права здійснені у їх редакції на час ухвалення Постанови.

⁴ Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції» від 08.10.2015 № 731-VIII. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/731-19

⁴ Закон України «Про політичні партії в Україні» від 05.04.2001 № 2365-III. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#n245

Закон України «Про політичні партії в Україні» від 05.04.2001 № 2365-III. URL: http://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2365-14#n245

¹ Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права: Матеріали Венеціанської Комісії, Парламентської Асамблеї, Комітету Міністрів, Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи: пер. з англ. за ред. Ю.Ключковського. Вид. 2-е, випр. і доповн. К., 2009., с. 57, с. 231-253. URL: https://www.venice.coe.int/files/CDL-elec-opinions-UKR.pdf

⁴ Закон України «Про Центральну виборчу комісію» від 30.06.2004 № 1932-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-15

1 Смокович М. I. Правове регулювання розгляду виборчих спорів: теоретичний і практичний аспекти. Монографія. К. Юрінком Інтер. 2014. с. 322.

⁶ Акт або протокол комісії підписується всіма присутніми на засіданні членами виборчої комісії, підписи яких скріплюються печаткою виборчої комісії. Перший примірник акта чи протоколу мають право підписати присутні на засіданні кандидати у депутати, довірені особи кандидата у депутати, представники партій у Центральній виборчій комісії чи уповноважені особи партій, офіційні спостерігачі (ч. 8 ст. 35 Закону).

⁷ Форми актів про розходження підрахованої кількості виборчих бюлетенів затверджені (додатки 12 та 13) постановою ЦВК «Про Порядок передачі виборчим комісіям виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів України» від 17 червня 2019 року № 1040. URL: https://www.cvk.gov.ua/pls/acts/showcarda12a.html?id=46085&what=0