Корпоратизація
74. корпоратизацією є перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством далі - підприємства), у відкриті акціонерні товариства.
Корпоратизації підлягають підприємства, балансова вартість основних фондів яких за станом на 1 січня 1993 року становила не менш як 20 млн. карбованців.У двотижневий термін з моменту початку корпоратизаціїкерівник підприємства подає засновникові відкритого акціонерного товариства (далі - засновник) пропозиції про персональний склад комісії з корпоратизації (далі - комісія). До складу комісії включаються на паритетних засадах представники засновника, банківської установи, що обслуговує підприємство, відповідного органу приватизації, трудового колективу підприємства, що корпоратизується, місцевої державної адміністрації. У разі проведення корпоратизації державних підприємств, закритих акціонерних товариств, що займають монопольне становище на ринку, виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством, до складу комісії включається представник Антимонопольного комітету. Засідання комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин загальної кількості її членів. Рішення приймаються простою більшістю голосів. Комісія готує і подає засновнику у двомісячний термін з дня затвердження її складу акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу підприємства, що підлягає корпоратизації, проект плану розміщення акцій та проект статуту відкритого акціонерного товариства.
26. Майно юридичної особи може формуватися за рахунок різних джерел, але основним з них на початкових стадіях існування є внески засновників.
Саме вони як ініціатори створення юридичної особи повинні подбати про забезпечення її необхідним і достатнім, на їх думку, майном. Сукупність внесків засновників, призначених для забезпечення діяльності створеної ними юридичної особи, традиційно називають статутним капіталом. Статутний капітал — це не майно, а джерело його утворення. Його правову сутність можна розкрити через такі ознаки:1) початково статутний капітал формується засновниками юридичної особи;
2) розмір статутного капіталу обов'язково фіксується в установчому документі;
3) розмір статутного капіталу виражається в грошах незалежно від того, яке саме майно було внеском;
4) 
розмір внесків до статутного капіталу визначає обсяг належних учаснику корпоративних прав;
5) статутний капітал може бути змінений лише за рішенням вищого (а в деяких випадках також і виконавчого) органу юридичної особи;
6) статутний капітал є одним із джерел утворення майна юридичної особи.
Установчими документами можуть бути статут або засновницький договір (ч. 2 ст. 87) і навіть меморандум (ч. З ст. 134 ЦК). До тих товариств, у яких статуту немає, тобто повних і коман-дитних товариств, застосовується термін "складений капітал"