БІБЛІОГРАФІЯ

Публікації джерел

1. Акты исторические, собранные и изданные Археографическою комиссиею. Т.І. 1334-1598. СПб., 1841.

2. Акты Литовско-Русского государства / Изд. М.Довнар-Запольскіім.

3. Акты Литовской Мегрики / Собр. Ф.И.Леонтовичем. Т.І. Вып.І. 1413-1498 гг. Вар­шава, 1896; Вып.2. 1499-1507 гг. Варшава, 1897.

4. Акты, относящиеся к истории Западной России, собранные и изданные Археогра­фическою комиссиею (далі - АЗР). Т.І. 1340-1506. СПб., 1846; Т.П. 1506-1544. СПб., 1848; Т.Ш. 1544-1587. СПб., 1848.

5. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею. Т.І. 1361-1598. СПб., 1863; Т.П. 1599-1637. СПб., 1865.

6. Акты, собранные в библиотеках и архивах Российской империи Археографическою экспедициею Императорской Академии Наук. Т.І. 1294-1598. СПб., 1836.

7. [Анонім] Про вибиття татар перекопських під Вишнівцем року 1512-го // Українсь­кі гуманісти епохи Відродження. Антологія: У 2-х ч. 4.2. K., 1995. С.5-10.

8. Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-Западной Руси, издаваемый при управлении Виленского учебного округа. Т.І. Вильна, 1867; Т.ѴІІ. Ви- льна, 1870.

9. Архив Юго-Западной России, издаваемый Временною комиссиею для разбора дре­вних актов, высочайше учреждённою при Киевском, Подольском и Волынском генерал- губернаторе (далі - Архив ЮЗР). Ч.І. Т.Ѵ1. Акты о церковно-религиозных отношениях в Юго-Западной Руси. (1322-1648 гг.). К., 1883; Т.ѴІІ. Памятники литературной полемики пра­вославных южно-руссцев с латино-униатами. К., 1887; Ч.П. Т.І. К., 1861; Ч.ПІ. Акты о коза­ках. (1500-1648 r.). Т.І. К., 1863; Ч.ІѴ. Т.І. K., 1867; Ч.Ѵ. Акты о городах. (1432-1798). Т.І. К., 1869; Ч.ѴІ. Акты об экономических и юридических отношениях крестьян в ХѴІ-ХѴПІ веке. Т.І.

10. Барбаро и Контарини о России. (К истории итало-русских связей в XV в.). Л., 1971.

11. Беларускі архіу. Т.І. (ХѴІ-ХѴП cτ.). Мн., 1927; Т.П. (XV-XVI ст.). Мн., 1928.

12. Белоруссия в эпоху феодализма: Сб. документов и материалов в 3-х томах. Т.І. C древнейших времен до середины XVII века. Мн., 1959.

13. Белорусский архив древних грамот / Изд. И.Григоровичем. Ч.І. M., 1824.

14. Волынско-Галицкая летопись, составленная с концом XIII века. 1205-1292 / Изд. А. (’. Петрушевич. Львов, 1871.

15. Восточнославянские и южнославянские рукописные книги в собраниях Польской Народной Республики / Сост. Я.Н.Щапов. Вып.П. M., 1976.

15а. Гейденштейн Рейнгольд. Записки о Московской войне (1578-1582). ІПлихтинг Альберг. Новое известие о России времени Ивана Грозного. Штаде» Генрих. О Москве Ива­на Грозного. Рязань, 2005.

16. Генрих Латвийский. Хроника Ливонии. М.-Л., 1938.

17. Герберштейн Сигизмунд. Записки о Московии. M., 1988.

18. Гісторыя Беларусі у дакументах і матэрыялах. Т.І. IX-XVIII ст. Мн., 1936.

19 Головацкии Я.Ф. Памятники дипломатического и судебно-делового языка русско­го в древнем Галкцко-Володимирском княжестве и в смежных русских областях, с второй половины XIV столетия // Науковый сборник, издаваемый литературным обществом Галпц- ко-Русской Матицы. 1865. Вып.ІІ. С. 181-200.

20. Грамоти XlV ст. (Пам'ятки української мови). K., 1974

21. Грамоты великих князей литовских с 1390 по 1569 год / Под ред. ^.Антоновича и К.Козловского. К., 1868

22. Грамоты Великого Новгорода и Пскова. М.-Л., 1949.

23. Грамоты, касающиеся до сношений Северо-Западной России с Ригою и ганзейс­кими городами, в ХГ1, XIIl и XJV веке. СПб., 1857.

24. Длугош Ян.

25. Дневник Люблинского сейма 1569 года. Соединение Великого княжества Литовс­кого с королевством Польским. СПб., 1869.

26. Дневник последнего похода Стефана Батория на Россию (осада Пскова) и дипло­матическая переписка того времени, относящаяся главным образом к заключению Запольс­кого мира. (1581-1582 г.) /Изд.МАояѵоег/ч. СПб., 1867.

27. Документы к истории присоединения Ливонии к Польше И СМСИПК. Т.Ш. Рига, 1880. С.401-432.

28. Документы Московского архива Министерства юстиции. Т.1. M., 1897.

29. Документы, объясняющие историю Западно-русского края и его отношения к Рос­сии и к Польше. СПб., 1865.

30. Дополнения к актам историческим, собранные и изданные Археографическою ко- миссиею. Т.І. СПб., 1846.

31. Древняя Российская вивлиофика, содержащая в себе собрание древностей россий­ских, до истории, географии и генеалогии российския касающихся / Изд. Н.Новиковым. 2-е изд. 4.1. M., 1788; Ч.ХѴ. M., 1790. -

32. Духовные и договорные грамоты великих и удельных князей XIV-XVI вв. М.-Л., 1950.

33. Духовные и договорные грамоты князей великих и удельных / Под ред. С.В.Бахру­шина. M., 1909.

34. Жерела до історії України-Руси. Т.ѴПІ. Матеріали до історії української козаччи­ни. Документи по рік 1631 / Вид. І.Крип'якевнч. Львів, 1908.

35. Законодательные акты Великого княжества Литовского XV-XVl вв. Z Под ред. И.И.Яковкина. Л., 1936.

36. Иоасафовская летопись. M., 1957.

37. Исторические связи народов СССР и Румынии в XV - начале XVIII в.: Документы и материалы в 3 томах. Т.1. 1408-1632. M., 1965.

38. Історія України в документах і матеріалах. Т.І. Київська Русь і феодальні князівст­ва XIl-XIII століть. K., 1939._l

39. Книга посольская Метрики Великого княжества Литовского, содержащая в себе дипломатические сношения Литвы в государствование короля Сигизмунда-Августа (с 1545 по 1572 год) / Изд. М.Оболенским и И.Даниловичем. M., 1843.

40. Лаврентий изБржезовой. Гуситская хроника.

41. Лашков Ф. Памятники дипломатических сношений Крымского ханства с Москов­ским государством в XVI и XVTI вв., хранящиеся в Московском Главном архиве Министерс­тва иностранных дел. Симферополь, 1891.

42. Летопись великих князей литовских / Изд. А.Н.Попов H Ученые записки 11 Отделе­ния Императорской АН. Кн.І. СПб., 1854. С.21-58.

43. Ливонская летопись Франца Ниенштедта И СМСИПК. Т.Ш. С.353-400; Т.1Ѵ. Рига, 1882. С.7-124.

44. Ливонская хроника Бальтазара Рюссова // там саме. Т.П. Рига, 1879. С. 157-404; Т.Ш. С. 123-352.

45. Ливонская хроника Германа Вартберга //там саме. Т.Н. С.81-І 55.

46. Литовская Метрика, государственный отдел Великого княжества Литовского, при Правительствующем Сенате. Грамоты и регесгы из собрания “древних актов’', писанных на пергаменте на литовско-русском, латинском, нижне-германском, старо-чешском и польском языках / Сост. Л.М.Зелъверович. Т.І. СПб., 1883.

47. MamiHoeciatH И. Сборник материалов, относящихся к истории Панов-рады Вели­кого княжества Литовского. Томск, 1901.

48. Малиновский И. Сборник материалов, относящихся к истории Панов-рады Вели­кого княжества Литовского. Добавление. Томск, 1912.

49. Материалы для истории взаимных отношений России, Польши, Молдавии, Вала­хии и Турции в XIV-XVI вв. /Собр. В.А.Уляницким. M., 1887.

50. Меховский Матвей. Трактат о двух Сарматиях. М.-Л., 1936.

51. Михалон Литвин. О нравах татар, литовцев и москвитян. M., 1994.

52. Новгородская летопись по Синодальному харатейному списку. СПб., 1875.

53. Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. М.-Л., 1950.

54. Новгородские летописи. (Так названные Новгородская вторая и Новгородская тре­тья летописи). СПб., 1879.

54а. Описание документов и бумаг, хранящихся в Московском архиве министерства юстиции. Кн.ХХІ. Описание документов архива. П. Книги Литовской Метрики. M., [1916].

55. Опись архива Посольского приказа 1626 года. 4.1. M., 1977.

56. Оріховський Станіслав. Життя і смерть Яна Тарновського // Українські гуманісти епохи Відродження.

57. Оріховський Станіслав. Квінкункс, тобто взірець устрою Польської держави // там саме. С.294-404.

58. Оріховський Станіслав. Про турецьку загрозу // там саме. С.61-109.

59. Оріховський Станіслав. Промова на похоронах польського короля Сигізмунда Яге- ллона И там саме. С. 180-223.

60. Палеографические снимки с русских грамот преимущественно XIV века / Под ред. А.И.Соболевского и СЛ.Hmauiuifкого. СПб., 1903.

61. Памятники дипломатических сношений древней России с державами иностран­ными. 4.1. Сношения с государствами европейскими. Т.І. Памятники дипломатических сно­шений с Империею Римскою (с 1488 по 1594 год). СПб., 1851.

62. Памятники дипломатического и судебно-делового языка русского в древнем Га- лицко-Володимирском княжестве и в смежных русских областях, в XIV и XV столетиях / Изд. Я.Ф.Головаиким. Львов, 1867.

63. Памятники, изданные Временною комиссиею для разбора древних актов, высо­чайше учрежденною при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Т.П. К., 1846; Т.ІѴ. К., 1859.

64. Памятники истории Великого Новгорода и Пскова. Сб. документов. Л.-М., 1935.

65. Памятники русского права. Вып.П. Памятники права феодально-раздробленной Руси. XII-XV вв. M., 1953.

66. Петр из Дусбурга. Хроника земли Прусской. M., 1997.

67. Письмо гетмана литовского, Радивила, о победе, одержанной при Уле, 1564 года, генваря 26-го // 40ИДР. 1847. №3. С.І-ІѴ, 1-18, 1-4.

68. Повести о житии Михаила Клопского. М.-Л., 1958.

69. Повести о Куликовской битве. M., 1959.

70. Полное собрание русских летописей (далі - ПСРЛ). Т.І. Лаврентьевская летопись и Суздальская летопись по Академическому списку. M., 1962.

71 ПСРЛ. Т.П. Ипатьевская летопись. СПб., 1843.

72. ПСРЛ. Т.П. Ипатьевская летопись. 2-е изд. СПб., 1908.

73. ПСРЛ. Т.П!. Новгородские летописи. СПб., 1841.

74. ПСРЛ. Т.ІѴ. Новгородские и псковские летописи. СПб., 1848.

75. ПСРЛ. T.IV. 4.1. Новгородская четвертая летопись.

76. ПСРЛ. Т.1 V 4.2. Новгородская пятая летопись. Вып.1. Пг., 1917.

77. ПСРЛ. Т.Ѵ. Псковские и Софийские летописи. СПб., 1851.

78. ПСРЛ. Т.Ѵ1. Софийские летописи. СПб., 1853.

79. ПСРЛ. Т.Ѵ11. Летопись по Воскресенскому списку. СПб., 1856.

80. ПСРЛ. Т.ѴІП. Продолжение летописи по Воскресенскому списку. СПб., 1859.

81. ПСРЛ. Т.ІХ-Х. Патриаршая или Никоновская летопись. M., 1965.

82. ПСРЛ. Т.ХІ-ХП. Патриаршая или Никоновская летопись. M., 1965.

83. ПСРЛ. Т.ХІИ. Патриаршая или Никоновская летопись. M., 1965.

84. ПСРЛ. Т.ХѴ. Летописный сборник, именуемый Тверскою летописью. СПб., 1863.

85. ПСРЛ. Т.ХѴ. Вып.1. Рогожский летописец. Пг., 1922.

86. ПСРЛ. Т.ХѴІ. Летописный сборник, именуемый летописью Авраамки. СПб., 1889.

87. ПСРЛ. Т.ХѴ1І. Западнорусские летописи. СПб., 1907.

88. ПСРЛ. Т.ХѴІП. Симеоновская летопись. СПб., 1913.

89. ПСРЛ. Т.ХХ. Пол.1. Львовская летопись. 4.1. СПб., 1910; Пол.2. Львовская лето­пись. 4.2. СПб., 1914.

90. ПСРЛ. Т.ХХ1. Книга степенная царского родословия. Пол.1. СПб., 1908; Пол.2. СПб., 1913.

91. ПСРЛ. Т.ХХП. Русский хронограф. 4.1. Хронограф редакции 1512 года. СПб., 1911.

92. ПСРЛ. Т.ХХШ. Ермолинская летопись. СПб., 1910.

93. ПСРЛ. Т.ХХІѴ. Типографская летопись. Пг., 1921.

94. ПСРЛ. Т.ХХѴ. Московский летописный свод конца XV века. М.-Л., 1949.

95. ПСРЛ. Т.ХХѴІ. Вологодско-Пермская летопись. М.-Л., 1959.

96. ПСРЛ. Т.ХХѴИ. Никаноровская летопись. Сокращенные летописные своды конца XV века. М.-Л., 1962..

97. ПСРЛ. Т.ХХѴШ. Летописный свод 1497 г. Летописный свод 1518 г. (Уваровская летопись). М.-Л., 1963.

98. ПСРЛ. Т.ХХХ. Владимирский летописец. Новгородская вторая (Архивская) лето­пись. M., 1965.

99. ПСРЛ. Т.ХХХП. Хроники: Литовская и Жмойтская, и Быховца. Летописи: Барку- лабовская, Аверки и Панцырного. M., 1975.

100. ПСРЛ. Т.ХХХѴ. Летописи белорусско-литовские. M., 1980.

101. ПСРЛ. Т.ХХХѴП. Устюжские и вологодские летописи ХѴІ-ХѴШ вв. Л., 1982.

102. Полоцкие грамоты XIII - начала XVl вв. / Сост. А.Л.Хорошкевич. Вып.І. M., 1977; Вып.2. M., 1978; Вып.З. M., 1980; Вып.4. M., 1982; Вып.5. M., 1985.

103. Послания Гедимина (Gedimino Iaiskai) / Подгот. В.ТПашупю и И.В.Штпалъ. Ви­льнюс, 1966.

104. Послания Ивана Грозного. М.-Л., 1951.

105. Приселков М.Д. Троицкая летопись. Реконструкция текста. М.-Л., 1950.

106. Псковские летописи. Вып.1. М.-Л., 1941; Вып.П. M., 1955.

107. Путешествия в восточные страны Плано Карпини и Рубрука. M., 1957.

108. Родословная книга//ВОИДР. Кн.Х. M., 1851. С.І-ѴІП, 1-286.

109. Розов В. Українські грамоти. Т.І. XIV в. і перша половина XV в. (Пам’ятки і сту­дії з історії української мови. Вип.1). K., 1928.

110. Русская историческая библиотека, издаваемая Императорскою Археографичес­кою комиссиею.*Т.І1. СПб., 1875; Т.ІѴ. Памятники полемической литературы Западной Руси. Кн.1. СПб., 1878; Т.ѴІ. Памятники древнерусского канонического права. 4.1. (Памятники XI- XV в.). СПб., 1880; Т.ХѴ. Акты из Метрики Литовской. C 1374-1529 г. СПб, 1895; Т.ХХП. Дела Тайного приказа. Кн.2. СПб., 1908; Т.ХХѴИ. Литовская Метрика. Отдел I. 4.1. Книги записей. Т.І. СПб., 1910; Т.ХХХ. Литовская Метрика. Отделы 1-П. 4.ПІ. Книги публичных

539 дел. Т.І. Юрьев, 1914; Т.ХХХШ. Литовская Метрика. Отдел 1. Ч.ІИ. Книги публичных дел. Переписи войска литовского. Пг., 1915.

111. Русский феодальный архив XIV - первой трети XVI века. Вып.І. M., 1986; Вып.ІІ. M., 1987; Вып.Ш. M., 1987; Вып.ІѴ. M., 1988.

112. Русско-еврейский архив. Документы и материалы для истории евреев в России. Т.І. С.А.Бершадский. Документы и регесты к истории литовских евреев. 1388-1550. СПб., 1882; Т.П. С.А.Бершадский. Документы и регесты к истории литовских евреев. 1550-1569. СПб., 1882; Т.Ш. Документы к истории польских и литовских евреев (1364-1569). СПб., 1903.

113. Русско-ливонские акты / Собр. КЭ.Напьерским. СПб., 1868.

114. Сборник документов, уясняющих отношения латино-польской пропаганды к рус­ской вере и народности. Вып.2. Вильна, 1866.

115. Сборник Императорского Русского исторического общества. Т.ХХХѴ. Памятни­ки дипломатических сношений Московского государства с Польско-Литовским. Т.І (с 1487 по 1533 год) Z Под ред. Г.Ф.Карпова. СПб., 1882; T.XLI. Памятники дипломатических сно­шений Московского государства с Крымской и Наганской ордами и с Турцией. Т.І. C 1474 по 1505 год, эпоха свержения монгольского ига в России / Под ред. Г.Ф.Карпова. СПб., 1884; T.LIII. Памятники дипломатических сношений Московского государства с Немецким орде­ном в Пруссии. 1516-1520 г. Z Под ред. Г.Ф.Карпова. СПб., 1887; T.LIX. Памятники диплома­тических сношений Московского государства с Польско-Литовским. Т.П. (1533-1560 г.) Z Под ред. Г.Ф.Карпова. СПб., 1887; T.LXX1. Памятники дипломатических сношений Москов­ского государства с Польско-Литовским. Т.Ш. 1560-1571 гг. Z Под ред. Г.Ф.Карпова. СПб., 1892; Т.ХСѴ. Памятники дипломатических сношений Московского государства с Крымом, Нагаями и Турциею. Т.П. 1508-1521 гг. Z Под ред. Г.Ф.Карпова и Г.Ф.Штендмана. СПб., 1895.

116. Сборник князя Оболенского. №1. Книга посольская Великого княжества Литовс­кого. 1506. M., 1838; №2. Розыск о побеге из Москвы князя Рязанского. 1521. M., 1838; №5. Дневник литовских послов. 1556. M., 1838.

117. Сборник летописей, относящихся к истории Южной и Западной Руси. К., 1888.

118. Сборник [П.А.] Муханова. M., 1836.

119. Сборник [П.А.] Муханова. 2-е, доп. изд. СПб., 1866.

120. Сборник палеографических снимков с древних грамот и актов, хранящихся в Ви­ленском Центральном архиве и Виленской публичной библиотеке. Вып.І (1432-1548 гг.). Ви­льна, 1884.

121. Синопсис, или Краткое собрание от различных летописцев о начале славянорос­сийского народа. К., 1674.

122. Сказание о Мамаевом побоище Z Изд. С.КШамбинаго. [B.m.J, 1907.

123. Славяно-молдавские летописи XV-XVI вв. M., 1976.

124. Слово о полку Игореве. Л., 1985.

125. Смоленские грамоты XIII-XIV веков. M., 1963.

126. Собрание государственных грамот и договоров, хранящихся в Государственной коллегии иностранных дел. Ч.І. M., 1813; Ч.ІІ. M., 1819; Ч.Ѵ. [Б.м., б.р.].

127. Собрание государственных и частных актов, касающихся истории Литвы и сое­диненных с ней владений (от 1387 до 1710 года) Z Под ред. М.Круповича. Ч.І. Вильно, 1858..

128. Собрание древних грамот и актов городов: Вильны, Ковна, Трок, православных монастырей, церквей, и по разным предметам (далі - СДГА). Ч.І. Вильно, 1843; Ч.І1. Вильно, 1843.

129. Софонович Феодосій. Хроніка з літописців стародавніх. K?, 1992.

130. Союзный договор между великим князем тверским Борисом Александровичем и великим князем Bhtobtom ZZ Северный архив. Ч.Ѵ. 1823. №1. С. I-17.

131. Старый Литовский Статут 1529 года ZZ ВОИДР. Кн.XVlIl. M., 1854. С.1-11, 1-106,

I-XVl.

132. Статут Великого княжества Литовского 1529 года. Мн., 1960.

133. Статут Великого князьства Литовского 1566 года // ВОИДР. Кн.XXlIl. M., 1855. С. [1-2], 1-242.

134. Судебник Казимира (1468 г.) (Kazimiero Teisynas). Вильнюс, 1967.

135. Супрасльская рукопись, содержащая Новгородскую и Киевскую сокращенные летописи. M., 1836.

136. Тексты “Задонщины” И СПИ. С.533-556.

137. Тизенгаузен В.Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Т.і. Извлечения из сочинении арабских. СПб., 1884; Т.П. Извлечения из персидских сочинений. М.-Л., 1941.

138. Українські грамоти XV ст. (Пам’ятки української мови). K., 1965.

139. Устюжский летописный свод. (Архангелогородский летописец). М.-Л., 1950.

140. Христоматия по истории русского права / Сост. М.Ф.Владимирским-Будановым. Вып.І. 6-е изд. CΠ6.-K., 1908; Вып.ІІ. 4-е изд. СПб.-К., 1901.

141. Хроника Быховца. M., 1966.

142. Шильтбергер Иоганн. Путешествие по Европе, Азии и Африке с 1394 года по 1427 год. Баку, 1984.

143. Южнорусские грамоты Z Собр. В.Розовым. Т.1. К., 1917.

144. Ярлык хана Золотой Орды Тохтамыша к польскому королю Ягайлу. 1392-1393 года / Изд. князем М.А.Оболенским. Казань, 1850.

145. Acta Patriarchatus Constantinopoiitani МСССХѴ-МССССІІ е Codieibus manu scriptis bibliothecae palatinae Vindobonensis / Ed. FMikIosich et LMiiller. Т.І. Vindobonae, 1860; Т.П. Vindobonae, 1862.

146. Acta Tomiciana. Epistole, Iegationes, responsa, actiones, res geste serenissimi principis Sigismundi, ejus nominis primi, regis Polonie, magni ducis Lithuanie, Russie, Prussie, Masovie do- mini. Т.І. 1507-1511. Posnaniae, 1852; Т.П. 1512-1513. Posnaniae, 1852; T.VI. 1522-1523. Posna- niae, 1857; T.VII. 1524-1525. Posnaniae, [s.a.]; T.1X. 1527. Posnaniae, 1876; T.XI. 1529. Posnani- ae, 1901.

147. Aeneas Sylvius Preussen betreffende Schriften ZZ SRPr. Bd.IV. Leipzig, 1870. S.212- 253.

148. Akta grodzkie і ziemskie z CzasowRzeczypospolitej Polskiej z Archiwum tak zwanego bernardyhskiego we Lwowie. T.IΠ. Lwow, 1872; T.V. Lwow, 1875.

149. AktaunjiPolski z Litwa. 1385-1791 ZWyd. StKutrzeba_i WSemkowicz. Krakow, 1932.

150. Die altere Chronik und die Schrifttafeln von OlivaZZ SRPr. Bd.I. Leipzig, 1861. S.649- 805.

151. Die altere Hochmeisterchronik Z/ ibid. Bd.IΠ. Leipzig, 1866. S.519-725.

152. Archiwum Komisyi prawniczej. T.VI1. Statut Litewski drugiej redakcyi (1566). Kra­kow, 1900.

153. Archiwum ksi¾z¾t Lubartowiczow Sanguszkow w Slawucie. T.I. 1366-1506. Lwow, 1887; T.∏l. 1432-1534. Lw∂w, 1890; T.IV. 1535-1547. Lwow, 1890.

154. Benessii de Weitmil Chronicon H Fontes rerum Bohemicarum. Т.ІV Z Vyd. J.Etnler. Praga, 1884. P.459-548.

155. Ein Bericht Herzog Witowds von Littauen 1390 // SRPr. Bd.∏. Leipzig, 1863. S.711- 714.

156. [BieIski Marcin] Kronika Marcina Bielskiego Z Wyd. KJ.Turowski. T.I. Sanok, 1856; Т.П. Sanok, 1856.

157. Bitschin Conrad. Fortsetzung zu Peter von Dusburg’s Chronik /Z SRPr. Bd.IΠ. S.472- 518.

158. Boguphali II episcopi Posnaniensis Chronicon Poloniae, cum Continuatione Basconis Custodis Posnaniensis //МРН. Т.П. Lwow, 1872. P.467-598.

159. Calendarium PIocense U ibid. T.V. Lw∂w, 1888. P.444-461.

160. Canonici Sambiensis epitome gestorum Prussie U SRPr. Bd.I. S.272-290.

161. Chronicon Dubnicense cum codicibus Sambuci Acephalo et Vaticano, Cronieisque Vin- dobonensi Picto et Budensi accurate collatum H Historiae Hungaricae fontes domestici. Pars 1. Scri- ptores. Vol.Ill I Ed. M.Florianus. Quinque-Ecclesiis, 1884.

162. Codex diplomaticus et commemorationum Masoviae generalis / Ed. I.C.Kochanowski. T.l. Res gestas ad mortem Conradi I continens. Varsoviae, 1919,

163. Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis7 Ed. G.Fejer. T.IX. Vol.I. Ab anno Christi 1342-1350. Budae, 1833; Vo).∏. Ab anno Christi 1351-1358. Budae, 1833; T.X. VoLVIl. Ab anno 1429-1437. Budae, 1843.

164. Codex diplomaticus Poloniae quo Continentur privilegia regum Poloniae, magnorum ducum Litvaniae, bullae pontifιcum nee non jura a ρrivatis data illustrandis domesticis rebus gestis inservitura adhuc nusquam typis exarata, ab antiquissimis inde temporibus usque ad annum 1506. T.l I Ed. LRzyszczewski et AMuczkowski. Varsaviae, 1847; Т.П. Pars 1 / Ed. LRzyszczewski et AMuczkowski. Varsaviae, 1848; T.ΠI I Ed. J.Bartoszewicz. Varsaviae, 1858.

165. Codex diplomaticus Prussicus. Urkunden-Sanimlung zur Sltem Geschichte Preussens aus dem Konigl. Geheimen Archiv zu Konigsberg nebst Regesten Z Ed. J.Voigt. Bd.l. Konigsberg, 1836; Bd.II. Konigsberg, 1842; BdJIL Konigsberg, 1848; Bd.IV. Konigsberg, 1853; Bd.V. Kbnig- sberg, 1857; Bd.VI. Kbnigsberg, 1861.

166. Codex diplomaticus Regni Poloniae et Magni Ducatus Lituaniae in quo pacta, foedera, tractatus pacis, mutuae amicitiae, subsidiorum, induciarum, commerciorum, nee non Conventiones, ρactiones, concordata, transactiones, declarationes, statuta, ordinationes, bullae, decreta, edicta, re­script®, sententiae arbitrates, infeudationes, homagia pacta etiam matrimonialia et dotalia Iiterae item reversales, concessionum, Iibertatis, immunitatis, donationum, Oppignorationum, renuntia- tionum, erectionum, Obligationum, venditionum, emptionum, permutationum, cessionum, protesta- tionum aliaque omnis generis publico nomine actorum et gestorum monumenta nunc primum ex archivis publicis eruta ac in Iucem protracta exhibentur / Ed. M.Dogiel. T.l. Vilnae, 1758; T.lV. Vilnae, 1764; T.V. Vilnae, 1759.

167. Cronica Conflictus Wladislai regis Polonie cum cruciferis anno Christi 1410// MPH. Til. P.897-904.

168. Die Danziger Chroniken H SRPr. Bd.IV. S.299-800.

169. De magna strage a. 1410 //МРН. T.IV. Lwow, 1884. P.44-48.

170. Decii Jodoci Ludovici De Sigismundi regis temporibus liber. 1521 / Wyd. W.C∑ermak. (Biblioteka pisarzow polskich. T.39). Krakow, 1901.

171. Decjusz Jodok Ludwik. Ks⅛ga о czasach krola Zygmunta. (Biblioteka Meandra. 28). W., 1960.

172. Dlugosza Jana kanonika krakowskiego Dziejow polskich ksiqg dwanascie // idem. Dziela wszγstkie I Wyd. A.Prze∑dziecki. T.∏l. Krakow, 1868; T.IV. Krakow, 1868; T.V. Krakow, 1869; T. VL Krakow, 1870.

173. Documentele moldovene⅞ti inainte de §tefan cel Mare / PubI. M-Costachescu. VoLL 1374-1437. Ja§i, 1931.

174. Francisci Pragensis Chronicon H Fontes rerum Bohemicarum. T.lV / Vyd. J.Emler. Praga, 1884. P.347-456.

175. [Gwagnin Alexandr] Z kroniki Sarmacyi Europskiej, Alexandra Gwagnina z Werony, hrabie Palacu Lateranskiego, rycerza pasowanego і rotmistrza J.K.M. Opisanie Polski, W. ks. Li- tewskiego, ziemie Ruskiej, ziemie Pruskiej, ziemie Intflantskiej, ziemie Zmudzkiej / Wyd. K.J. Tu- rowski. Krakow, 1860.

176. Hermanni de Wartberge Chronicon Livoniae // SRPr. BdIL S.9-178.

177. Historica Russiae monumenta, ex antiquis exterarum gentium archivis et bibliothecis deprompta, ab A. J. Turgenexno (далі - HRM). TI. Petropoli, 1841; Т.П. PΛropoli, 1842.

178. Index corporis historico-diplomatici Livoniae, Esthoniae₁ Curoniae / Ed. C.E.'Napier- sky. Th.l. Vom Jahre 1198 bis zurn Jahre 1449. Riga-Dorpat, 1833; ThIL Vom Jahre 1450 bis zum Jahre 1631. Riga-Dorpat, 1835.

179. Inventarium omnium et singulorum priviIegiorum, litterarum, diρlomatum, scriptura- rum et monumentorum quaecunque in archivo regni in arce Cracoviensi Continentur / Ed. E. Ryka- czewski. Lutetiae Parisiorum, 1862.

180. Joannis de Czarnkow Chronicon Polonorum H MPH. Т.П. P.599-756.

181. Joannis de Thwrocz Chronica Hungarorum ab origine gentis H Scriptores rerum Hun- garicarum veteres, ac genuini, partim priπιum ex tenebris eruti, partim antehac quidem editi / Ed. JXLSchwandlner. Pars I. Tyrnaviae, 1765. P.61-481.

182. Johannes Victoriensis. 1211-1343 H Fontes rerum Germanicarum I Ed. J.F.Boehmer. Bd.l. Johannes Victoriensis und andere Geschichtsquellen Deutschlands im Vierzehnten Jahrhun- dert. Stuttgart, 1843. S.271-450.

183. Johann’s von Posilge, Officials von Pomesanien, Chionik des Landes Preussen (von 1360 an, fortgesetzt bis 1419). Detmar’s von Liibeck Chronik. Franciscani Thorunensis Annales Prussiei (941-1410)//SRPr. Bd.ΠI. S. 13-464.

184. Kodeks dyplomatyczny ks⅛stwa Mazowieckiego, Obejmujqcy bulle papiez∂w, ρrzywi- Ieje kr616w polskich і ksiqz⅛t mazowieckich, tudziez nadania tak korporacyj jako і os∂b prywatnych / Wyd. JJXubomirski. W., 1863.

185. Kodeks dyplomatyczny Litwy. Z rςkopismow w archiwum tajnem w Krolewcu zacho- wanych / Wyd. E,Rac∑yhski. Wroclaw, 1845.

186. Krantz Albert. Wandaiia. De wandalorum vera origine, variis gentibus, crebris e patria migrationibus, regnis item, quorum vel autores vel eversores fuerunt. Cum indice Iocupietiss. Hano- viae, 1619.

187. [Kromer MarcinJ Kronika polska Marcina Kromera biskupa warmihskiego. Sanok, 1857.

187a [Kromer Marcin] Martini Cromeri Polonia sive de situ, populis, moribus, magistrati- bus et Republica regni Polonici Iibri duo. 1578 / Wyd. W.Czermak. (Biblioteka pisarzow polskich. T.40). Krakow, 1901.

188. Latopisiec Litwy і Kronika ruska / Wyd. LDaniiowicz. Wilno, 1827.

189. LietuvosMetrika. Knyga №8 (1499-1514). Vilnius, 1995.

190. Limites Regni Poloniae et Magni Ducatus Litvaniae, ex Originalibus et exemplis au- thenticis descripti, et in Iucern editi. Vilnae, 1758.

191. Liv-, Esth- und Curlandisches Urkundenbuch nebst Regesten (далі - LECUrkb). Bd. I. 1093-1300 / Hrsg. F.G. v. Bunge. Reval, 1853; Bd.II. 1301-1367 / Hrsg. F.G. v. Bunge. Reval, 1855; Bd,ΠI. 1368-1393 / Hrsg. F.G. v. Bunge. Reval, 1857; Bd.IV. 1394-1413 I Hrsg. F.G. v. Bun­ge. Reval, 1859; Bd.V. 1414-1423 /Hrsg. F.G. v. Bunge. Riga, 1867; Bd.Vl/Hrsg. F.G. v. Bunge. Riga, 1873; Bd.VlL 1423 Mai - 1429 Mai I Hrsg. H-Hildebrand. Riga-Moskau, 1881; Bd.VIII. 1429 Mai - 1435 / Hrsg. HHildebrand. Riga-Moskau, 1884; Bd.IX. 1436-1443 / Hrsg. H.Hilde­brand. Riga-Moskau, 1889; Bd.X. 1444-1449 / Hrsg. Ph.Schwartz. Riga-Moskau, 1896; Bd.Xl. 1450-14591 Hrsg. Ph.Schwartz. Riga-Moskau, 1905; Bd.XII. 1460-1472 I Hrsg. Ph.Schwartz, A. v. Bulmerincci. Riga-Moskau, 1.910.

192. Monumenta Conciliorum generalium seculi XV. Concilium Basileense scriptorum. T.I1. Joannis de Segovia, presbyteri cardinalis tit. sancti Calixti, Historia gestorum generalis synodi BasiliensisZEd. EBirk. Vol.I. Vindobonae, 1873.

193. Monumenta medii aevi historica res gestas Poloniae Hlustrantia (далі - MMAe). Т.Н. Codex epistolaris saeculi XV. 1384-1492 I Ed. A-Sokolowski, JSzujski. Cracoviae, 1876; T.Vl. Codex epistolaris Vitoldi magni ducis Lithuaniae. 1376-1430 / Ed. A.Prochaska. Cracoviae, 1882, T.VΠI. Cathedralis ad S. Venceslaum ecclesiae Cracoviensis diplomatic! codicis partem secundam. 1367-1423 / Ed. F-Piekosihski. Cracoviae, 1883; T.XI. Index actorum saeculi XV ad res publicas Poloniae Spectantium /Ed. A.Lewicki. Cracoviae, 1888; T.XII. Codex epistolaris saeculi XV. Т.П. 1382-1445 I Ed. A.Lewicki. Cracoviae, 1891; T.XIV. Codex epistolaris saeculi XV. Till. 1392- 1501 / Ed. A.Lewicki. Cracoviae, 1894; T.XV. Rationes curiae VIadislai Jagellonis et Hedvigis re­gum Poloniae. 1388-1420 / Ed. FPiekosihski. Cracoviae, 1896; T.XIX. Acta Alexandri regis Polo- πiae. magni ducis LJthuaniae etc. (1501-1506) / Ed. FPapee. Cracoviae, 1927.

194. Nicephori Gregorae Byzantina Historia// Corpus Scriptorum historiae Byzantinae. Pars XIX. T.XXV1. Bonnae, 1829; T.XXV11. Bonnae, 1830.

195. Nicolaus von Jeroschin. Di Kronikevon Pruzinlant // SRPr. Bd.I. S.291-648.

196. Petri de Dusburg Chronicon terrae Prussiae // ibid. S.3-269.

197. Poczet kr∂16w poiskich // MPH. T.Hl. Lwow, 1878..P.289-296.

198. PolonrcirRegni cum adiunctis provinciis descriptio H Scriptores rerum Polonicarum. T.XV. Analecta Romana quae historiam Poloniae saec. XVl Hlustrant ex archivis et bibliothecis ex- cerpιa I Ed. J.Korzeniowski. Cracoviae, 1894. P. 164-174.

199. Pomniki do dziej∂w Iitewskich, pod wzglςdem historycznym, Hyplcmatycznym, geo- graficznym, Statystycznym, obyczajowym, archeograficznym і t. p. /Zebr. TNarhuti. Wilno, 1846.

200. Projekt unji polsko-litewskiej z r. 1446 I Wyd. B. Ulanowski // Archiwum Komisji pra- wniczej. T.V1. Krakow, 1897-1926. S.235-239.

201. Regesta Lithuaniae ab origine usque ad Magni Ducatus cum Regno Poloniae unionem. T.I. Ad a. 1315 /Ed. H.Paszkiewicz. Varsoviae, 1930.

202. Rocznik kapitulnv krakowski //МРН. Т.Н. P.779-816.

203. Rocznik Krasihskich H ibid. T.ΠI. P. 127-133.

204. Rocznik kujawski 1202-1376 H ibid. P.204-212.

205. Rocznik malopolski 965-1415// ibid. P. 135-202.

206. Rocznik miechowski H ibid. Т.П. P.880-896.

207. Rocznik S⅞dziwoja // ibid. P.871-880.

208. Rocznik swiςtokrzyski // ibid. T.II1. P.53-118.

209. Rocznik Traski // ibid. Т.П. P.826-861.

210. Rodowod x⅛z¾t poiskich // ibid. T.ΠI. P.280-284.

211. Rozmowa Polaka z Litwinem, z ktorej tu snadnie kazdy obaczyc rnoze, co jest prawa wolnosc, abo swoboda, і jakoby unij^ Korona Polska z Ks⅛stwem Litewskim przyj¾c miala, prze- ciw sromotnemu і omylnemu Stanislawa Orzechowskiego pisaniu, ktorym niewinnie slawne Ksi?- stwo Litewskie zelzyc chcial, uczyniona. 1564 I Wyd. J.Korzeniowski. (BibIioteka pisarzow poi­skich. T.l 1). Krakow, 1890.

212. Skarbiec diplomatow papiezkieh, cesarskich, krolewskich, ksi⅞⅜cych, uchwal narodo- wych, postanowieh roznych wladz і urz?ddw posluguj¾cych do krytycznego Wyjasnienia dziejow Litwy, Rusi Litewskiej і Osciennych im krajow / Zebr. LDaniIowicr, wyd. J.Sidorowicz. T.l. Wilno, 1860; Т.П. Wilno, 1862.

213. Spominki Iwowskie 1. 1351-1447 //МРН. T.l∏. P.250-251.

214. Statut Kazimierza Jagiellonczyka, pomnik naydawnieyszych uchwal Iitewskich z XV wieku / Wyd. LDanilowicz. Wilno, 1826.

215. Stosunki Polski z Tatarszczyzn⅞ od polowy XV wieku. T.l. Stosunki z Mendli-Girejem chanem tatarow perekopskich (1469-1515). Akta і Iisty I Wyd. K.Pιιlaski. Krakow-W., 1881.

216. Stryjkowski Maciej. Kronika polska, Iitewska, zmodzka і wszystkiej Rusi. T.I-Π. W., 1846.

217. Stryjkowski Maciej. O pocz¾tkach, wywodach, dzielnosciach, sprawach rycerskich і domowych slawnego narodu Iitewskiego, Zemojdzkiego і ruskiego, przedtym nigdy od zadnego ani kuszone, ani opisane, z natchnienia Bozego a Uprzejmie pilnego doswiadczenia. W., 1978.

218. Summarium von Jagel und Wytaut U SRPr. Bd. V. Leipzig, 1874. S.223-227.

219. Supplementum ad Historica Russiae monumenta, ex archivis ac bibliothecis extraneis deprompta, et a coliegio archaeographico edita (далі - SHRM). Petropoli, 1848.

220. Uirichs von Richental Chronik des Constanzer Concils 1414 bis 1418. (Bibliothek des Litterarischen Vereins in Stuttgart. CLVΠ1). Tubingen, 1882.

221. Vapovii Bernardi. De bello a Sigismundo 1 rege Poloniae contra Moscos gesto a. MDVHII Ed.,!.Korzeniowski. Cracoviae, 1891.

222. Vetera monumenta Poloniae et Lithuaniae gentiumque Iinitimarum historiam Hlustran- tia maximam partem nondum edita ex tabulariis Vaticanis deprompta collecta ac serie Chronologiea disposita/ Ed. A.Theiner. T.I. Ab Honorio PP. Ill usque ad Gregorium PP. XII. 1217-1409. Romae, I860; Т.П. Ab Ioanne PP. XXIII usque ad Pium PP. V. 1410-1572. Romae, 1861.

223. Volumina legum. Prawa, konstytucye у przywileie Krolestwa Polskiego, Wielkiego xi- §stwa Litewskiego у wszystkich prowincyi nalezqcych na walnych seymiech koronnych od seymu Wislickiego roku Panskiego 1347 az do ostatniego seymu uchwalone. Przedruk zbioru praw, sta- raniem xx. Pijarow w Warszawie, od roku 1732 do roku 1782, wydanego / Wyd. J.Ohry∑ko. T.I. 1347-1547. Pb., 1859; Т.П. 1550-1609. Pb., 1859.

224. [Wapowski Bernard] Dzieje Korony Polskidj і Wielkiego ks⅛stwa Litewskiego od ro­ku 1380 do 1535. Przez Bernarda z Rachtamowic Wapowskiego / Wyd. MMalinowski. T.I. Wilno, 1847; Т.П. Wilno, 1847; Т.Ш. Wilno, 1848.

225. Wapowskiego Bemarda z Radochoniec kantora katedr. krakowskiego Kroniki cz?sc os- tatnia czasy podhιgoszowskie Obejmujqca (1480-1535) / Wyd. J.Szujski. (Scriptores renιm Poloni- carum. Т.П). Krakow, 1874.

226. Wigands von Marburg Die Chronik H SRPr. Bd.II. S.429-806.

227. Wiiuk-Koialowicz Albert. Historia Litvanae. Pars I. De rebus Litvanorum ante sus- ceptam Christianam religionem, Conjunetionemque Magni Litvaniae Ducatus cum Regno Poloniae. Dantisci, 1650; Pars II. De rebus Litvanorum a Conjunetione Magni Ducatus cum Regno Poloniae ad unionem eorum Dominiorum. Antverpiae, 1669.

228. Wzory pism dawnych w przerysach wystawione, і objasnione drukowanem ich wyczy- taniem. Cz.l. Pismo dyplomat∂w od roku 1228 do 1536 / Wyd. K.Stronczynski. W., 1839.

229. Zbior pam⅛tnikδw do dziejδw poiskich / Wyd. W.St. de Broel-Plater. T.I. W., 1858.

230. Zbior pomnikδw Reformacyi kosciola ρolskiego і Iitewskiego. Zabytki z wieku XVIgo. SeryaI. Z.I. Wilno, 1911.

231. Zbior praw Iitewskich od roku 1389 do roku 1529. Tudziez rozprawy sejmowe о tychze ρrawach od roku 1544 do roku 1563 Z Wyd. T.Dziafynski. Poznan, 1841.

232. Zimorowicz Bartlomiej. Historya miasta Lwowa, kr∂lestw Galicyi і Lodomeryi stolicy; z Opisaniem dokladnem okolic і potroynego ob⅛zenia. Lwow, 1835.

233. Zrzodlopisma do dziejδw uni і Korony Polskiej і W. ks⅛stwa Litewskiego I Wyd. T.Dziafynski. Cz.II. Oddz.I. Poznan, 1861; Cz.HL Diariusz Lubelskiego sejmu unii. Rok 1569. Poz­nan, 1856.

Література

234. A.B. Предисловие H Сб. статей, разъясняющих польское дело по отношению к Западной России / Сост. С.ІНолкович. Вып.П. Вильна, 1887. С.III-XXXVII.

235. А.К. [Рец.:] Довнар-Заподъский М.В. Польско-литовская уния на сеймах до 1569 года: Исторический очерк. M., 1897 И ЗНТШ. Т.ХХХ. 1899. Бібліографія. С. 11-13.

236. Абецебарскнй Л.С. В свете неопровержимых фактов // Дары данайцев / Сост. И.Н.Осинский. Мн., 1987. С.24-89.

237. Абрагамович 3. Старая турецкая карта Украины с планом взрыва днепровских порогов и атаки турецкого флота на Киев // Восточные источники по истории народов Юго- Восточной и Центральной Европы. Вып.П. M., 1969. С.76-97.

238. Аверьянов К.А. Великая княгиня московская София Витовтовна //HP 1991. Кн.З. Ч.1П. C.46l-467₄

239. Азбелев С.Н. Младшие летописи Новгорода о Куликовской битве // Проблемы истории феодальной России: Сб. статей к 60-летию В.В.Мавродина. Л., 1971. С. 110-117.

240. Азбелев С.Н. Об устных источниках летописных текстов (на материале Куликов­ского цикла)//ЛХ. 1976. M., 1976. С.78-101.

241. Аксаков И.С. В чем вина России перед Польшею? // в/7/ же. Сочинения. TJIl Польский вопрос и западно-русское дело. Еврейский вопрос. M., 1886. С.568-583.

242. Аксаков И.С. Введение к украинским ярмаркам И там саме. T.V1. Прибалтийский вопрос. Внутренние дела России. M., 1887. С.1-71.

243. Аксаков И.С. Еще о польских притязаниях на Западно-Русский край И там саме. T ill. С.32-44.

244 Аксаков И.С. Заслуги русской журналистики в вопросе о Западнорусском крае U там саме. С.389-395.

245. Аксаков И.С. Застой русского дела в Западном крае по усмирении мятежа 1863- 64 годов // там саме. С.648-666.

246. Аксаков И.С. Каково должно быть положение поляков в Украине И там саме. С. 176-185.

247. Аксаков И.С. Католицизм самое могучее средство ополячения И там саме. С.463- 471.

248. Аксаков И.С. Обязанности общества в польском вопросе//там саме. С. 150-154.

249. Аксаков И.С. По поводу письма Ригера о польском вопросе // там саме. С. 126- 134.

250. Аксаков И.С. Польский вопрос должен быть разрешен как земский русский воп­рос //там саме. С.73-81.

251. Аксаков К.С. Замечания на акты Археографической Экспедиции И він же. ПСС. Т.1. Сочинения исторические. M., 1861. С.545-584.

252. Аксаков К.С. Об основных началах русской истории //там саме. С.7-16.

253. Александров Д.Н. Феодальная раздробленность Руси. M., 2001.

254. Александров Д.Н., Володихин Д.М. Борьба за Полоцк между Литвой и Русью в XH-XVI веках. M., 1994.

255. Алексеев Л.В. Полоцкая земля в IX-XIIl вв. (Очерки истории Северной Белорус­сии). M., 1966.

256. Алексеев Л.В. Смоленская земля в IX-XlII вв. Очерки истории Смоленщины и Восточной Белоруссии. M., 1980.

257. Алексеев Ю.Г. Государь всея Руси. Новосибирск, 1991.

258. Алексеев Ю.Г. Москва и Новгород накануне Шелонского похода // НИС. Вып.З (13). Л„ 1989. С.75-97.

259. Алексеев Ю.Г. Московские горожане в 1480 г. и победа на Угре И Генезис и раз­витие феодализма в России; Проблемы социальной и классовой борьбы. (Проблемы отечест­венной и всеобщей истории. Вып.9). Л., 1985. С. 112-125.

260. Алексеев Ю.Г. Некоторые спорные вопросы в историографии Русского централи­зованного государства // Генезис и развитие феодализма в России: Проблемы историогра­фии. (Проблемы отечественной и всеобщей истории. Вып.7). Л., 1983. С. 102-120.

261. Алексеев Ю.Г. “Черные люди” Новгорода и Пскова (к вопросу о социальной эво­люции древнерусской городской общины) //ИЗ. Т.103. M., 1979. С.242-274.

262. Андріяшев О. Літописне Болохово і болоховські князі // Науковий збірник за р. 1929: Записки Історичної секції ВУАН (раніш ЗУНТ). Т.ХХХП. K., 1929. С.20-31.

263. Андріяшев О. Нарис історії колонізації Київської землі до кінця XV віку // ЗУНТ (тепер Історичної секції У АН). Т.ХХП. Київ та його околиця в історії і пам’ятках. K., 1926. С.33-79.

264. Андріяшев О. Нарис історії колонізації Переяславської землі до початку XVI в. U 31ФВ. Кн.ХХѴІ. K., 1931. С.1-29.

265. Андріяшев О. Нарис історії колонізації Сіверської землі дЬ початку XVI віку І І там саме. Кн.ХХ. K., 1928. С.95-128.

266. Андрияшев А.М. Очерк истории Волынской земли до конца XIV столетия. К.,

1887.

267. Антонович В.Б. Записки по истории Литовской Руси. (Лекции с первой половины 1874 г.). [Б.м., б.р.].

268. Антонович В. Записки по русской истории. (Стеклограф, изд.). [Б.м., б.р.].

269. Антонович В. Исследование о городах в Юго-Западной России по актам 1432- 1798. (Предисловие к ! тому V части Архива ЮЗР). К., 1870.

270. Антонович В. Исследование о козачестве по актам с 1500 по 1648 год. (Вступите­льная статья к I тому IIl части Архива ЮЗР). К., 1863.

271. Антонович В.Б. История Галицкой Руси. (Стеклограф, изд.). [Б.м., б.р.].

272. Антонович В.Б. История Литовской Руси. Лекции 1881-1882 г. (Литограф, изд.). К., 1882.

273. Антонович В. Історичні байки п. Маріяна Дубецького. (3 приводу праці про по­чаток Запоріжжя) H він же. Твори. Повне видання. T.I. K., 1932. C.211-227.

274. Антонович В.Б. Киев, его судьба и значение с XIV по XVI столетие (1362-1569) И він же. Монографии по истории Западной и Юго-Западной России. Т.І. К., 1885. С.221-264.

275. Антонович В.Б. Курс лекцій з джерелознавства. 1880-1881. K., 1995.

276. Антонович В. Моя исповедь. Ответ пану Падалице И він же. Твори. Повне ви­дання. Т.І. С. 100-115.

277. Антонович В.Б. О монетных кладах, найденных в Киеве и его окрестностях // ЧИОНЛ. Кн.П. К., 1888. С. 14-17.

278. Антонович В.Б. О новонайденных серебряных монетах с именем Владимира И T IIl АС. Т.П. К., 1878. С.151-157.

279. Антонович В.Б. Очерк административного, общественного и сословного быта Юго-Западного края в XVI и XVII столетиях // ЧИОНЛ. Кн.П. К., 1888. С.42-46.

280. Антонович В.Б. Очерк истории Великого княжества Литовского до половины XV столетия. Вып.1. К., 1878.

281. Антонович В.Б. Очерк истории Великого княжества Литовского до смерти в. к. Ольгерда// він же. Монографии по истории Западной и Юго-Западной России. Т.І. С. 1-132.

282. Антонович В.Б. Очерк отношений Польского государства к православию и пра­вославной церкви // там саме. С.265-278.

283. Антонович В. Погляди українофілів // він же. Твори. Повне видання. Т.І. С.238- 250.

284. Антонович В. Пособие к южнорусской истории. (Лекции). [Б м., б.р.].

285. Антонович В. Предисловие // Архив ЮЗР. Ч.ѴІ. Акты об экономических и юри­дических отношениях крестьян в XVlII веке. (1700-1799). Т.П. К., 1870. С. 1-64.

286. Антонович В. Содержание актов об околичной шляхте И Архив ЮЗР. Ч.ІѴ. Т.І K., 1867. С. 1-62.

287. Антонович В.Б. Характеристика деятельности Богдана Хмельницкого // він же. Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори. K., 1995. С. 190-193.

288. /Антонович В.Б.] В.А. [Рец.:] С.А.Бериіадский. Литовские евреи. История их юри­дического и общественного положения в Литве от Витовта до Люблинской унии (1388-1569 г.). СПб. 1883 H КС. 1883. Ksl2. С.665-671.

289. [Антонович В.Б.I В.А. [Рец.:] Pulaski К. Szkice і poszukiwania historyczne. Krakow. 1887 // там саме. 1889. №1. С.267-272.

290. [Антонович В.Б.J В.А. [Рец.:] Szaraniewicz I. О Iatopisach і kronikach ruskich XV і XVl wieku, a zwlaszcza “wielikoho kniaztwa Iitowskoho і zomoitskoho”. Krakow. 1882 // там са­ме. 1883. №1. C 177-179.

291. AuyuunJL К вопросу о белорусской территории // КБ. С.87-100.

292. Арбузов JLA. Очерк истории Лифляндии, Эстляндии и Курляндии. СПб., 1912.

293. Арнаутов В.А. “Киевская” летопись Супрасльского сборника. (К вопросу о смо­ленском летописании)// ИОРЯСАН. 1909. Т.ХІѴ. Кн.З. СПб., 1910. С.1-34.

294. Арцыбьпиев Н.С. Повествование о России. Т.І. M., 1838; Т.П. M., 1838.

295. Асеев Ю. Древний Киев (X-XVlI вв.). M., 1956.

296. Атлас Подольской губернии // ЖМВД. 1843 Ч.П. Кн 6. С.31 1-353.

297. Багачей Д. История Северской земли до половины XIV ст. Историческая моно­графия. К., 1882.

298. Багалііі Д.1. Історія Слободської України. X., 1918.

299. Багалей Д.И. Князь и вече в Северской земле в удельный период // ЧИОНЛ. Кн.П.

1888 С.149-150. -.

300. БагалійД.І. Нарис історії України на соціально-економічному грунті. Т.1. Історіо­графічний вступ і доба натурального господарства. X., 1928.

301. Багатії Д. Нарис української історіографії. Т.1. Вип.1. Літописи. (31ФВ. №1). K., 1923; Вип.2. Джерелознавство. (ЗІФВ. №16). K., 1925.

302. Багалей Д.И. Очерки из истории колонизации степных окраин Московского госу­дарства. M., 1887.

303. Багалей Д.И. Русская история. Т.І Княжеская Русь (до Иоанна ІП). M., 1914.

304. Базилевич К.В. Внешняя политика Русского централизованного государства (вто­рая половина XV века). M., 1952.

305. Базилевич К.В. [Рец..] Черепнин Л.В. Русские феодальные архивы XIV-XV веков. 4.1. М.-Л. 1948 // Советская книга. 1949. №7. С.69-73.

306. Базылев Л. Польско-турецкие дипломатические связи в XVI в. //РПП. С. 12-28.

307. Балтрамайтис С. Сборник библиографических материалов для іеографии, исто­рии, истории права, статистики и этнографии Литвы. C приложением списка литовских и древне-прусских книг с 1553 по 1903 г. 2-е изд. СПб., 1904.

308. Бальцер О. К истории общественно-государственного строя Польши. СПб., 1908.

309. Балязин В.Н. Россия и Тевтонский орден // ВИ. 1963. №6. С.60-72.

310. Бандтке Г.С. История государства Польского. Т.П. СПб., 1830.

311. Бантыш-Каменский Д.И. История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства. К., 1993

312. Бантыш-Каменский Н. Историческое известие о возникшей в Польше унии. Ви- льна, 1864.

313. Бантыиі-Каменскии Н.Н. Обзор внешних сношений России (по 1800 год). Ч.Ш. (Курляндия. Лифляндия, Эстляндия, Финляндия, Польша и Португалия). M., 1897.

314. Бантыш-Каменский Н.Н. Переписка между Россиею и Польшею по 1700 год, со­ставленная по дипломатическим бумагам. Ч.І. 1487-1584 // ЧОИДР. 1860. Кн IV. С.Ѵ-ѴШ, 1- 189.

315. Барабанов Н.Д. Византия и Русь в начале XIV в. (Некоторые аспекты отношений патриархата и митрополии) // Византийские очерки. (Труды советских ученых к XVlII Меж­дународному конгрессу византинистов). M., 1991. С. 198-215

316. Барбашев А. Витовт и его политика до Грюнвальденской битвы. (1410 г.). СПб., 1885.

317. Барбашев А. Витовт. Последние двадцать лет княжения. 1410-1430. (Очерки ли­товско-русской истории XV в.). СПб., 1891.

318. Барбашев А.И. Летописные источники для истории Литвы в средние века. СПб., 1888.

319. Барвінський Б. Два загадочні ханські ярлики на руські землі з другої половини XV століття // він же. Історичні причинки. Розвідки, замітки і матеріяли до історії У країн н- Русн. 4.11. Львів, 1909. С.11-21.

320. Барвінський Б. Дві печатки галицько-володимирських князів з 1316 і 1335 р. (Ci- гілльографічна замітка) //там саме. 4.1. Жовква, 1908. С. 18-26.

321. Барвінський Б. До питання про кількість присяжних грамот в. князів литовсько- руських // там саме. Ч.П. С.68-76.

322. Барвінський Б. До справи проголошення Витовта литовським королем 1398 р. // там саме. Ч.І. С.27-29.

323. BcipeiHCbKiifi Б. До справи “ВOgurodziс-и”. (Відповідь д-рові Щуратові) // там са­ме. С.34-63.

324. Барвіиський Б. Жиґимонт Кейстутович, великий князь литовсько-руський. (1432- 1440). Історична монографія. Жовква, 1905.

325. BapeiHCbKitfiB. Жиґимонт Кейстутович, князь Новгородка лит. (Причинок до його біографії до 1432 р.) // він же. Історичні причинки. Ч.І. С.64-73.

326. Барвіиський Б. З руської переписки польського короля Жигимонта Августа // там саме. Ч.П. С.1-10.

327. BapeiHCbKiifi Б. Кілька документів і заміток до часів вел. князів Свитригайла і Жи­гимонта Кейстуговича П ЗНТШ. T.CXV. 1913. С.5-22.

328. BapeiHCbKiift Б. Мниме введення інквізиції на Литві 1436 р. П він же. Історичні причинки. Ч.І. C.14-~Π.

329. Барвіиський Б. Новгородок литовський, а справа Витовтового запису 18 січня 1401 р. //там саме. С.30-33.

330. Барвіиський Б. Перемирна грамота литовських князів з королем Казимиром В. 1366 р. // там саме. Ч.П. С.52-67.

331. Барвіиський Б. Прешбурський з’їзд в справі спадщини по Бабенбергах. (Причи­нок до історії великого австрійського безкоролів’я) // ЗНТШ. T.LII. 1903. С. 1-27.

332. Барвіиський Б. Уваги до зносин митрополита Ізидора з Жигимонтом Кейетутови- чем // він же. Історичні причинки. Ч.І. С.78-83.

333. Барвіиський Б. Українські сфрагістичні пам’ятки XII-XIV століть // ЗНТШ. Т.ССХХХІ. 1996. С.242-257.

334. Барвіиський Б. [Рец.:] М.КЛюбавский. Очерк истории Литовско-Русского госу­дарства до Люблинской унии включительно. M., 1910 // там саме. Т.СХѴ. 1913. С. 183-187.

335. Барвіиський О. Історія Руси. Ч.ІП. Русь під пануванням Литви і Польщі, аж до сполучення тих держав під володінням Ягайлонів. Львів, 1880; Ч.ІѴ. Русь під пануванням Ягайлового роду аж до підготовлення Люблінської унії. Львів, 1882; Ч.Ѵ. Внутрішній стан Руси під пануванням Ягайлового роду аж до цілковитого зілляння Литви з Польщею в Люб­лінській унії 1569 р. Львів, 1884.

336. Бардах Ю. Литовские Статуты - памятники, права периода Возрождения H Куль­турные связи народов Восточной Европы в XVI в.: Проблема взаимоотношений Польши, России, Украины, Белоруссии и Литвы в эпоху Возрождения. M., 1976. С.71-93.

337. Барсов Н.П. К пятисотлетию Куликовской битвы (8 сентября 1380 года). Варша­ва, 1880.

338. Барсов Н.П. Очерки русской исторической географии. География Начальной (Не­сторовой) летописи. 2-е изд. Варшава, 1885.

339. Барсов T Константинопольский патриарх и его власть над Русскою церковию. СПб., 1878.

340. Барщевский В.Н. Краткая история Литовского Статута И КУИ. 1882. №6. С. 59-80.

341. Батура Р. Борьба Литовского великого княжества против Золотой Орды. От на­шествия полчищ Бату до битвы у Синих вод: Автореф.... канд. ист. наук. Вильнюс, 1972.

342. Батура P.К., Пашуто В.Т. Культура Великого княжества Литовского // ВИ. 1977. №4. С.94-117.

343. Бауэр В.В. Сношения России с германскими императорами в конце XV и начале XVl столетий //ЖМНП. 4.CXLVIII. 1870. №3. С.55-93.

344. Бегунов Ю.К. Об исторической основе “Сказания о Мамаевом побоище” // СПИ. С.477-523.

345. Бедное В.А. Православная церковь в Польше и Литве. (По Volumina Iegum). Ека- теринослав, 1908.

346. Без-Корнилович М.О. Исторические сведения о примечательнейших местах в Бе­лоруссии с присовокуплением и других сведений, к ней же относящихся. СПб., 1855.

347. Бекпптеев Ш.И. Денежное обращение Великого княжества Литовского в Xlll-XV вв. Мн., 1994.

348 Бектинеев Ш.И. Периодизация денежного обращения в Великом княжестве Ли­товском в XIIl-XV вв. //ГНГА. С.58-64.

349. Беларусь у Вял і кім княстве Літоускім: Стэнаграма пасяджэнняу Міжнароднага круглаго стала, якія адбыліся у Мінску 6-7 красавіка 1992 г. Мн., 1992.

350. Белы А. Хроніка “Белан Русі”. Нарыс гісторыі адной геаграфічнай назви. Мн., 2000.

351. Белов БА. Об историческом значении русского боярства до конца XVII века. СПб., 1886.

352. Белов Е. А. Русская история до реформы Петра Великого. СПб., 1895.

353. Беляев И.Д. Михаил Александрович, великий князь тверской И ЧОИДР. 1861. Кн.ІП. С. 1-44.

354. Беляев И.Д. О географических сведениях в древней России. [Б.м., б.р.].

355. Беляев И. О наследстве без завещания, по древним русским законам, до Уложе­ния царя Алексея Михайловича. M., 1858.

356. Беляев И. О сторожевой, станичной и полевой службе на Польской украйне Мос­ковского государства, до царя Алексея Михайловича // ЧОИДР. 1846. №4. С.5-60,1-86.

357. Беляев И.Д. Ответы на предложенные вопросы // ВОИДР. Кн.ХХІ. M., 1855. С.5-

8.

358. Беляев И.Д. Очерк истории Северо-Западного края России. Вильна, 1867.

359. Беляев И. Рассказы из русской истории. Кн.1. M., 1865.

360. Беляев И. Рассказы из русской истории. Кн.П. История Новгорода Великого от древнейших времен до падения. M., 1866.

361. Беляев И. Рассказы из русской истории. Кн.ІП. История города Пскова и Псковс­кой земли. M., 1867.

362. Беляев И. Рассказы из русской истории. Кн. IV. 4.1. История Полотска, или Севе­ро-Западной Руси, от древнейших времен до Люблинской унии. M., 1872.

363. Беляева С.А. Южнорусские земли во второй половине XlII - XIV в. (По материа­лам археологических исследований). К., 1982.

364. Беляшевский Н. Монетные клады Киевской губернии. К., 1889.

365. Бережков М. Древнейшая книга крымских посольских дел 1474-1505 гг. Симфе­рополь, 1894.

366. Бережков М.Н. Нур-Салтан царица крымская. Историко-биографический очерк. Симферополь, 1897.

367. Бережков М. О торговле Руси с Ганзой до конца XV века. СПб., 1879.

368. Бережков Н.Г. Итинерарий великих князей литовских по материалам Литовской Метрики (1481-1530 гг.)// AE за 1961 год. M., 1962. С.180-205.

369. Бережков Н.Г. Литовская Метрика как исторический источник. 4.1. М.-Л., 1946.

370. Бережков Н.Г. “Устава замков, дворов и дворцов” Сигизмунда Августа, предше­ствовавшая “водочной уставе” // ЖМНП. 4.ХХХІ1І. (Новая серия). 1911. №5. С.99-105.

371. Бережков Н.Г. Хронология русского летописания. M., 1963.

372. Берлинский М. Краткое описание Киева. К., 1991.

373. Вернадский В.Н. Новгород и Новгородская земля в XV веке. М.-Л., 1961.

374. Бершадский С.А. Аврам Езофович Ребичкович, подскарбий земский, член Рады Великого княжества Литовского. Отрывок из истории внутренних отношений Литвы в нача­ле XVI века. К., 1888.

375. Бершадский С. История Виленской еврейской общины. 4593-1649 г. На основа­нии неизданных источников//Восход. 1881. Кн.Х. С. 125-138.

376. Бершадский С.А. Литовские евреи. История их юридического и общественного положения в Литве от Витовта до Люблинской унии. 1388-1569 г. СПб., 1883.

377. BepiuadcKitu С.А. Литовский Статут и польские конституции. Историко-юриди­ческое исследование. СПб., 1893.

378. Бершадский С. А. О наследовании в выморочных имуществах по литовскому пра­ву. СПб., 1892.

379. Бершадский С. Привилегии великого князя Витовта литовским евреям. (Отрывок из исследования о юридическом и общественном положении евреев в Литве от времен Вито­вта до Люблинской унии) // Восход. 1882. Кн. VII-VIII. С.89-120; Кн.ІХ-Х. С. 194-221; Кн.ХІ- XII. С.40-55.

380. Бериіадскиїї С.А. Разбор исследования М.К.Любавского “Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания первого Литовского Статута”. M., 1892//ЧОИДР. 1894. Kh.1V(171). С.1-26.

381. Бершадский С.А. [Рец.:] Любавский М. Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания Первого Литовского Статута. Историче­ские очерки. M., 1892 И Отчет о XXXVI присуждении наград графа Уварова. СПб., 1895. С.51-70.

381а. Бескровный Л.Г. Историография Куликовской битвы И Куликовская битва: Сб. статей. M., 1980. С.6-25.

382. БескровныйЛ.Г. Куликовская битва //там саме. С.214-245.

383. Бестужев-Рюмин К.Н. Нравственное и материальное состояние общества запад­но-русского до Сигизмунда-Августа // Братская помочь пострадавшим семействам Боснии и Герцеговины. СПб., 1876. С.365-383.

384. Бестужев-Рюмин К. О составе русских летописей до конца XIV века. [СПб., 1868].

385. Бестужев-Рюмин К. Русская история. Т.І. СПб., 1872; Т.П. Вып. I. СПб., 1885.

386. Бестужев-Рюмин К. [Рец.:] Барбашев А. Витовт и его политика до Грюнвальден- ской битвы. (1410 г.). СПб. 1885 // Известия С.-Петербургского Славянского благотворите­льного общества. 1885. №10. С.453-454.

387. Бестужев-Рюмин К. [Рец.:] Брянцев П.Д. История Литовского государства с дре­внейших времен. Бильна. 1889//ЖМНП. 4.CCLXIII. 1889. №6. С.492-505.

388. Бестужев-Рюмин К.Н. [Рец.:] Иловайский Д. История России. Т.П. Московско­литовский период или собиратели Руси. М. 1884 // ЖМНП. Ч.ССХХХѴІ. 1884. №11. С. 174- 179.

389. Бестужев-Рюмин К. [Рец.:] Коялоеич М.О. История русского самосознания по историческим памятникам и научным сочинениям. СПб. 1884 //ЖМНП. Ч.ССХХХѴП. 1885. №1. С.95-140.

389а. Бібліяграфія па гісторыі Беларусь Феадалізм і капіталізм. Мн., 1969.

390. Білінсъкий М. Вінницький замок. Історичний нарис з доби 16-18 століть. Вінниця, 1926.

391. Быков Н.П. Князья Острожские и Волынь. Введение в историческую записку “Пятидесятилетие Острожского Св. Кирилло-Мефодиевского братства”. Пг., 1915.

392. Бычков A,A._y Ннзовскнй А.Ю., ^lIepHoceumoe П.Ю. Загадки Древней Руси. M., 2000.

393. БычковаМ.Е. Белорусские предки Ивана Грозного // HP 1991. Кн.З. Ч.ПІ. С.468- 470.

394. Бычкова М.Е. Общие традиции родословных легенд правящих домов Восточной Европы И Культурные связи народов Восточной Европы в XVI в. M., 1976. С.292-303.

395. Бычкова М.Е. Отдельные моменты истории Литвы в интерпретации русских ге­неалогических источников XVI в. И ПР. С.365-377.

396. Бычкова М.Е. Первые родословные росписи литовских князей в России И Общес­тво и государство феодальной России: Сб. статей, посвященный 70-летию Л.В.Черепнина. M., 1975. С. 133-140.

397. Бычкова М.Е. Русско-литовские политические контакты XV - начала XVl в. И РПП. С.135-146.

398. Бычкова М.Е. Русское государство и Великое княжество Литовское с конца XV в. до 1569 г. Опыт сравнительно-исторического изучения политического строя. M., 1996.

399. Бычкова М.Е. Состав класса феодалов России в XVI в. Историко-генеалогическое исследование M?, Г986.

400. БоСфжинскнй М. Очерк истории Польши. (Dzieje Polski). Т.1. C∏δ., 1888; Т.Н. СПб., 1891.

401. Богданов В. Смоленское восстание ‘‘черных людей” в 1440 году // Борьба клас­сов. 1936. №2. С.51-55.

402. Бодрухин В. Придесення за татарських часів H Сіверянський літопис. 1999. №1. С.3-7.

403. Бодрухин В.М. Чернігівська земля-князівство. Луганськ, 2002.

404. Бодрухин В.М. Українська державність удільної доби (XH-XIV ст.). Луганськ, 2002.

405. Бодянский О. О поисках моих в Познанской публичной библиотеке H ЧОИ ДР. 1846. №1. С. 1-45.

406. Болсуновский К. В. Монеты киевских князей XIV ст. Опыт историко-нумизмати­ческого исследования. К., 1909.

407. Болсуновский К. В. Находка клада // Киевлянин. ]906. №»296. С.З.

408. Болтин [И.H.] Критические примечания на второй том “Истории” князя Щерба­това. СПб., 1794.

409. Бондарук Т.І. Основоположники київської ісгорико-юридичної школи. М.Ф.Вла- димирський-Буданов і Ф.І.Леонтович. K., 1995.

410. Борзаковский В.С. История Тверского княжества. СПб., 1876.

411. Борисенок С.І. Методологічні питання в науці історії литовсько-руського права. (AdamusJ. Z zagadnien prawa Iitewskiego. Lwdw. 1926) // ПКВІЗРУП. Вип.6. K., 1929. С.473- 486.

412. Барысёнак С. Нацыянальны характар Літоускага Статуту 1529 г. //Полымя. 1927. №6. С. 139-165; №7. С.136-157.

413. Борисенок С. Російське великодержавництво в концепції “історії західноруського права”. (Київська “школа” проф.М.Ф.Владимирського-Буданова). Історіографічний нарис // Україна. 1932. №3. С. 105-144.

414. Борисенок С.1. Списки Литовського Статуту 1529 р. // ПКВІЗРУП. Вип.6. K., 1929. С.35-109.

415. Борисов Н.С. Политика московских князей (конец XlII - первая половина XIV в ). (Труды исторического факультета МГУ. Вып.4. Серия 2. Исторические исследования. 1). M., 1999.

416. Борисов Н.С. Церковные деятели средневековой Руси XlIl-XVH вв. M., 1988.

417. Боричевский И. Исследование о происхождении, названии и языке литовского на- рода//ЖМНП. 4.LV1. 1847. №10-12. С.272-314.

418. Боричевский И. Отрывок из литовско-русской истории //ЖМНЛ. 4.XLVIH. 1845. №10-]2. С. 187-208.

419. Боричевский И. Православие и русская народность в Литве. СПб., 1851.

420. Боричевский И. Сведения о древних литовцах // ЖМНП. 4.XLII. 1844. №4-6. С.1- 53.

421. !Боричевский И.] И.Б. [Рец.:] АЗР. Т.І. СПб., 1846 // ЖМНП. 4.L. 1846. №4-6. С.35-62.

422. !Боричевский И.) И.Б. [Рец.:] АЗР. Т.П-ПІ. СПб., 1848 // ЖМНП. 4.LXIV. 1849. №10-12. С.Ю9-134.

423. [Боричевский И.] И.Б. [Рец.:] SHRM. Petropoli. 1848 // ЖМНП. 4.LXIII. 1849 №7-

9. С.237-253.

424. Брайчевський М. До питання про походження запорізького козацтва ZZ ЗНТШ. T.CCXLIII. 2002. С.7-29.

425. Брайченко О. Синьоводська проблема: перспективи комплексних краєзнавчих до­сліджень If ЦУ. С.27-40.

426. Брун Ф. Берег Черного моря, между Днепром и Днестром, по морским картам ХІѴ-го и ХѴ-го столетий ZZ він же. Черноморье: Сб. исследований по исторической геогра­фии Южной России. (1852-1877 г.). Ч.І. Одесса, 1879. С.72-97.

427. Брун Ф. О поселениях итальянских в Газарии. Топографические и исторические заметки И там саме. С. 189-240?

428. Брун Ф. О разных названиях Киева в прежнее время И там саме. Ч.ІІ. Одесса, 1880. С.286-298.

429. Брун Ф. Судьбы местности, занимаемой Одессою ZZ там саме. Ч.І. С. 160-188.

430. Брун Ф. Черноморские готы и следы долгого их пребывания в Южной России ZZ там саме. Ч.ІІ. С. 189-241.

431. Брун Ф. [Рец.:] Voyages et ambassades de Messire Guillebert de Lannoy, chevalier de Ia Toison d’or, Seigneur de Santes, Willerval, Tronchiennes, Beaumont et Wahegnies. 1399-1450. Mons. 1840 ZZ ЗООИД. T.1II. Одесса, 1853.

432. Брянцев П.Д. История Литовского государства с древнейших времен. Вильна, 1889.

433. Брянцев П.Д. Очерк древней Литвы и Западной России. Вильна, 1891.

434. Буганов В.И. От Куликовской битвы до освобождения от ордынского ига (1380- 1480 гг.) ZZ Куликовская битва: Сб. статей. M., 1980. С.246-264.

435. Буганов В.И. Отечественная историография русского летописания (обзор советс­кой литературы). M., 1975.

436. Бугославский Г. О Борисоглебской церкви г. Смоленска ZZ CC. Вып.І. 4.1. Смо­ленск, 1909. С. 177-194.

437. [Бугославский Г.] Г.Б. Смоленская земля в литовский период. (Территория, обще­ственный и политический строй). 1404-1514 ZZ там саме. Вып.ІІІ. 4.1. Смоленск, 1914. С.1- 104.

438. Бугославский Г. Сокращенная литовская летопись начала XVI в. ZZ там саме. Вып.І. 4.2. Смоленск, 1911. С.1-19.

439. Будилович А.С. О единстве русского народа. (Речь, произнесенная в торжествен­ном собрании С.-Петербургского Славянского благотворительного общества 14 февраля 1907 г.). СПб., 1907.

440. Будилович А. О значении в славянской истории битвы под Танненбергом-Грюн- вальдом. Юрьев, 1898.

441. Будовниц И.У. Отражение политической борьбы Москвы и Твери в тверском и московском летописании XIV BeκaZZTO_z∕χPΠ. Т.ХП. М.-Л., 1956. С.79-104.

442. Бурдей Г.Д Некоторые вопросы дипломатической истории Восточной Европы XIV-XVI вв. ZZ Международные отношения в Центральной и Восточной Европе и их истори­ография. M., 1966. С. 192-212.

443. Бурдзейка А. Нарыс соцыяльна-экономічнага жыцьця места Наваградку у ХѴІ сталецьці H ГАЗб. С. 153-174.

444. Бурдзейка А. [Рец.:] Барысёнак С.І. Нацыянальны характер Літоускага Статуту 1529 г. (Полымя. 1927. №6, 7) ZZ Запіскі аддзелу гуманітарних навук БАН (ІБК). Кн.З. Працы клясы гісторыі. Т.П. Мн., 1928. С.473-476.

445. Бучинський Б. “Грамота Мисаїла” і “грамота Ніфонта”: Критична студія И ЗУ НТ. Т.ХІ11. К., 1914. С.5-44.

446. Бучинський Б. Змагання до унії Руської церкви з Римом в роках 1498-1506 ZZ там саме. Кн.ІѴ. К., 1909. С. 100-136; Кн.Ѵ. К., 1909. С.61-87, Кн.ѴІ. К., 1909. С.5-53.

447. Бучинський Б. Кілька причинків до часів великого князя Свитригайла (1430-1433) ZZ 3HTU1. T LXXVI. 1907. С.117-142.

448. Бучинсъкий Б. Новійші праці по історії Вел. кн. Литовського в XV віці // там саме. T.LXXV. 1907. С. 131-166.

449. Бучинсъкий Б. Початки політичної карієри Остафія Дашковича // там саме. Т.СХШ. 1913. С.23-43.

450. Бучинсъкий Б. Студії з історії церковної унії //там саме. T LXXXV. 1908. С.21-42; T.LXXXVI. 1908. С.5-30; T.LXXXV1I1. 1909. С.5-22; Т.ХС. 1909. С.5-24.

451. В.Р. История бывших княжеств: Теребовльского и Звенигородского // ЖМНП. Ч.ХІХ. 1838. №7-9. С.80-108.

452. Варонін В. Два лісты пра бітву пад Клецкам у 1506 г. // БГА. Т.Н. Т.2. Сш.2. 1995. Сьнежань. С.279-290.

453. Василенко В.О. Др питання про генезу одного історіографічного міфу литовсько- руської історії // Література та культура Полісся. Вип.27. Регіональна історія та культура в українському та східноєвропейському контексті. Ніжин, 2004. С.39-45.

454. Василенко В.О. Дослідження політичної історії Великого князівства Литовського в науковій спадщині В.Б.Антоновича//ГЖ. 2001. №1-2 (9-10). Зима-весна. С.3-30.

455. Василенко В.О. Історіографія боротьби Великого князівства Литовського за гали­цько-волинські землі (XIX - перша третина XX ст.) //там саме. 2003. №4 (20). Осінь. С. 14-44.

456. Василенко В.О. Катеринославський період життя В.І.Пічети (1903-1905) та його ранні праці з історії Литовсько-Руської держави // Історія України: маловідомі імена, події, факти. (Зб.статей). Вип.11. K., 2000. С.441-457.

456а. Василенко В.О. Литовсько-московські угоди 70-80-х рр XIV ст. (Спірні пробле­ми історії Східної Європи) // УЇЖ. 2005. №6. С.177-190.

457. Василенко В.О. Литовсько-польські угоди.1385-1401 рр. в оцінці М.Чубатого// Актуальні проблеми вітчизняної і всесвітньої історії: Матеріали Всеукраїнської наукової ко­нференції. (Луганськ, 8-9 лютого 2001 р.). Луганськ, 2001. С.5-7.

458. Василенко В.О. Литовсько-Руська держава в дослідженнях. O Є.Прєснякова: полі­тична історія // ГЖ. 2000. №1(5). Зима. С.9-29.

458а. Василенко В. Острівська угода 1392 р. та її вплив на розвиток литовсько-польсь­ких відносин у східнослов’янських історіографіях XIX - першої третини XX ст. // Бористен. 2005. №9. С. 12-15.

459. Василенко В.О. Питання політичної історії Литовсько-Руської держави в науковій спадщині О.Я.Єфименко//ГЖ. 1999. №4(4). Осінь. С.38-48.

460. Василенко В. Питання політичної історії Литовсько-Руської держави в працях М.П.Дашкевича // Бористен. 2001. №8. С.5-10.

460а; Василенко В.О. Погляди Й.Сенковського на місце Великого князівства Литовсь­кого в історії східного слов’янства // Історіографічні та джерелознавчі проблеми історії Укра­їни: Міжпредметний простір історії ідей у вітчизняній науці. Дніпропетровськ, 2004. С.58-64.

461. Василенко В.О. Політична історія Великого князівства Литовського в “Короткому нарисі історії Білорусі” В.Ігнатовського // Вісник Дніпропетровського університету. Історія та археологія. Вип.6. Дніпропетровськ, 2001. С.90-96.

462. Василенко В.О. Політична історія Великого князівства Литовського доби прав­ління Витаутаса в дослідженнях О.І.Барбашева// ГЖ. 2002. №1 (13) Зима. C. 16-24.

462а. Василенко В. Політична історія Литовсько-Руської держави за найближчих на­ступників Міндаугаса (до кінця XIIl ст.) у східнослов’янських історіографіях XIX - першої третини XX ст. // Бористен. 2005. №12. C. 17-19.

4626. Василенко В. Проблема переходу Поділля під литовську зверхність в східно­слов'янських історіографіях XlX - першої третини XX ст. // там саме. 2005. №7. С.3-7.

462в. Василенко В.О. Проблема часу і обставин приєднання Київської землі до Литов­сько-Руської держави в східнослов'янських історіографіях // ГЖ. 2004. №1-2(21-22). Зима- весна. С. 169-184.

463. BaciueiiKo В.О. Проблеми політичної історії Великого князівства Литовського у науковій спадщині С.М.Соловйова // Дніпропетровський історико-археографічний збірник. Вип.2. Дніпропетровськ, 2001. C. 156-175.

463а. Василенко В.О. “Руська політика” Великого князівства Литовського часів Внтя- ніса і Гедімінаса у східнослов’янських історіографіях XlX - першої третини XX ст. // Істори­чний журнал. 2005. №5. С.57-67.

464. Василенко В.О. Сюжети з політичної історії Великого князівства Литовського в “Історії Росії” Г.В.Вернадського//ГЖ. 1999. №3(3). Літо. С. 14-22.

465. BaciueiiKo В.О. трактування основних проблем політичної історії Литовсько-Ру­ської держави в працях М.Й.Кояловича//там саме. 2003. №1 (17). Зима. С. 100-108.

465а. Василенко В. Унійне питання за часів Жигімантаса Il і Жигімантаса-Ayrycraca (до початку 1560-х рр.) у східнослов’янських історіографіях XIX - першої третини XX ст. // Бористен. 2005. №10. С. 10-12.

466. Василенко В.О. Чи йшов брат на брата? (Один спірний епізод литовсько-руської історії) // Історія і особистість історика: 36. наукових праць, присвячених 60-річному ювілею Г.К.Швидько. Дніпропетровськ, 2004. С.47-54.

467. Василенко Н. Литовско-Русское государство // Энц. словарь Брокгауза и Ефрона. Т.ХѴП. СПб., 1896. С.818-827.

468. Василенко Н.П. Очерки по истории Западной Руси и Украины. К., 1916.

469. Василенко Н.П. Передмова//ПКВІЗРУП. Вип.6. К., 1929. С. V-X.

470. Васильев Л.С. Древний Китай. Т.1. Предыстория, Шан-Инь, Западное Чжоу (до VIll в. до н.э.). M., 1995; Т.2. Период Чуньцю (ѴІП-Ѵ вв. до н.э). M., 2000.

471. Васильевский В. Записи о поставлении русских епископов при митрополите Фео­гносте в Ватиканском греческом сборнике//ЖМНП. 4.CCLV. 1888. №2. С.445-463.

472. Васильевский В. Обращение Гедимина в католичество // там саме. 4.CLIX. 1872. №2. С. 135-196.

473. Васильевский В.Г. Очерк истории города Вильны И ПРСЗГ. Вып.Ѵ. СПб., 1872. С.9-80.

474. BacvutycKiД. 3 гісторыі Воршы //Наш край. 1926. №2-3 (5-6). С.53-54.

475. Васюк Г.В., Карее Д.В. Православная церковь в ВКЛ и Польше в Х1Ѵ-ХѴ111 вв. И HP 1991. Кн.З. Ч.ІІ. С.203-210.

476. Вельяминов-Зернов В.В. Исследование о касимовских царях и царевичах. 4.1. СПб., 1863.

477. Вернадский ГВ. Киевская Русь. Тверь-М., 1996.

478. Вернадский Г.В. Монголы и Русь. Тверь-М., 1997.

479. Вернадский Г.В. Московское царство. Ч.І-ІІ. Тверь-М., 1997.

480. Вернадский Г.В. Россия в средние века. Тверь-М., 1997.

481. Веселовский НИ. Заметки по истории Золотой Орды // ИОРЯСАН. 1916. Т.ХХ1. Кн.І.Пг., 1916. С.1-15.

482. Веселовский НИ. Хан из темников Холотой Орды Ногай и его время, ∏r., 1922.

483. Веселовский НИ. [Рец.:] Смирнов В.Д. Крымское ханство под верховенством От­томанской Порты до начала XVIIl века. СПб. 1887 И ЖМНП. 4.CCLXI. 1889. №1. С.168-203.

484. Вешняков В. О причинах возвышения Московского княжества. СПб., 1851.

484а. Виноградов ГМ. Князівська “змова” 1480-1481 років у контексті політичних та династичних відносин у Східній Європі доби пізнього Середньовіччя // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті. Вип.2. Дніпропетровськ, 2003. С.5-21.

485. Вицоградський Ю. До історії колонізації середньої Чернігівщини // ІГЗ. T ill. K.. 1929. С.209-219.

486. Винтер Э. Россия в политике римской курии в XIV в. // Вопросы истории рели­гии и атеизма: Сб. статей. Вып.ѴІ. M., 1958. С.291-305.

487. Вишняков Е.И., Пичет В.И. Очерки русской истории. M., 1908.

488. Владилшрский-Буданов М. Литература истории русского права за 1880-1882 гг. I. Государства Московское и Литовское// КУИ. 1882. №5. С.203-226.

489. Владимирский-Буданов М. Население Юго-Западной России от половины XIIl до •половины XV века// Архив ЮЗР. Ч.ѴІІ. Т.І. K., 1886. C.I-II, 1-85.

490. Владимирский-Буданов М.Ф. Население Юго-Западной России от половины XV в. до Люблинской унии (1569 г.). К., 1891.

491. Владимирский-Буданов М. Немецкое право в Польше и Литве. СПб., 1868.

492. Владимирский-Буданов М.Ф. Обзор истории русского права по лекциям. Вып.І. История русского государственного права. К., 1886.

493. Владимирский-Буданов М.Ф. Очерки из истории литовско-русского права. Вып.І. Поместья Литовского государства. К., 1889; Вып.ІІІ. Крестьянское землевладение в Западной России до половины XVI в. К., 1893; Вып.ѴІ. Церковные имущества в Юго-Западной Руси XVI в. К., 1907; Вып.ѴІ. Заставное владение в Литовско-Русском государстве XVI века. К., 1911.

494. Владимирський-Буданов М. Рада Великого князівства Литовського // Записки Со­ціально-економічного відділу ВУАН. T.IV. K., 1926. С.204-237.

495. Владимирский-Буданов М.Ф. Разбор сочинения М.НЛсинского “Главный Литов­ский трибунал, его происхождение, организация и компетенция. Вып.І. Происхождение Гла­вного Литовского трибунала”. [Б.м., б.р.].

496. Владимирский-Буданов М. [Рец.;] Бершадский С.А. Литовские евреи. История их юридического и общественного положения в Литве от Витовта до Люблинской унии. 1388- 1569 г. СПб. 1883. Бершадский С.А. Документы и регесты к истории литовских евреев. 2 т. СПб. 1882//ЖМНП. Ч.ССХХХѴІІ. 1885. №1. С. 162-206.

497. Владимирский-Буданов М.Ф. [Рец.;] Ясинский М.Н. Очерки по истории судо­устройства в Литовско-Русском государстве. Главный Литовский трибунал, его происхожде­ние, организация и компетенция. Вып.І. Происхождение Главного Литовского трибунала. К. 1901 //КУИ. 1901. №9. С.1-26.

498. Власьев Г.А. Потомство Рюрика. Материалы для составления родословий. Т.І. Князья черниговские. 4.1. СПб., 1906.

499. Bodoe В.А. Зарождение канцелярии московских великих князей (середина XIV в. - 1425 г.)//ИЗ. Т.103. M., 1979. С.325-350.

500. Воеводский В.Ф. Великий князь литовский Витовт и его время; Реферат. СПб., 1907.

501. Войтович Л.В. Генеалогія династій Рюриковичів і Гедиміновичів. K., 1992.

502. Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX - початок XVI ст.). Склад, суспільна і політична роль; Історично-генеалогічне дослідження. Львів, 2000.

503. Войтович Л. Родина князів Острозьких//ЗНТШ. Т.ССХХХІ. 1996. С.355-367.

503а. Войтович Л.В. Середні віки в Україні; хронологія, проблеми періодизації // УІЖ. 2003. №4. С. 134-139.

504. Войтович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у XII-XVI cτ.; Icto- рико-генеалогічне дослідження. Львів, 1996.

505. Володихин Д.М. Спорные вопросы истории Белой Руси; Статьи. Полоцк, 1997.

506. Вольдемар А.И. Национальная борьба в Великом княжестве Литовском в XV и XVl веках//ИОРЯСАН. 1909. Т.ХІѴ. Кн.З. СПб., 1910. С.160-198.

507. Вольтер Э. Где искать землю Нальщанскую Ипатьевской летописи? Историко­географическая заметка // ЖМНП. Ч.СССХХІХ. 1900. №5. С. 195-201.

508. Вольтер Э.А. Город Мендовга или где искать Летовию XIII века? И ИОРЯСАН. 1909. Т.ХІѴ. Кн.З. СПб., 1910. С.95-102.

509. Востоков А. Описание русских и словенских рукописей Румянцовского музеума. C∏δ., 1842.

510. fΓ-n A.I Чем объяснить быстрое обрусение Литвы в XlH веке? // Сб. статей, разъ­ясняющих польское дело по отношению к Западной России / Сост. С.Шолкович. Вып.1. Ви- льна. 1885. С. 128-141.

511. Гейсмаи Л. Поход вел. кн. Димитрия Иоанновича Донского от Москвы к Дону и сражение на Куликовом поле 8 сентября 1380 г. К., 1913.

512. Гейшпюр А. История на службе юго-восточной политики Речи Посполитой в XV и XVI в. И РПП. С.29-39.

513. ГембіцкіЯ. Да пытаньня аб соцыяльна-экономічным стане беларускіх татар у ся- рэднявечча // Запіскі адазелѵ гуманітарных навѵк БАН. Кн.8. Працы клясы гісторыі. T ill. Мн., 1929.

514. Генсьорсъкий А.L Галицько-Волинський літопис (процес складання; редакції і ре­дактори). K., 1958.

515. Геисъорськиіі А.І. З коментарів до Галицько-Волинського літопису. (Волинські і галицькі грамоти XlII ст.)//ІДВ. BwiJV. K., 1969. С. 171-184.

516. Гильдебранд Г. Немецкая контора в Полоцке // СМСИПК. Т.П. Рига, 1879. С.44- 80.

517. Гильдебранд Г. Отчеты о разысканиях, произведенных в рижских и ревельском архивах по части русской истории. СПб., 1877.

518. Гильфердин? А. Древний Новгород // він же. Собр. соч. Т.П. Статьи по современ­ным вопросам славянским. СПб., 1868. С.405-445.

519. ГильфердингА. Литва и Жмудь //там саме. С.361-385.

520. Гильфердинг А. Польский вопрос И там саме. С.289-360.

521. ГильфердингА. Россия и ее инородческие окраины на западе // там саме. С.387- 404.

522. Гісторыя БССР: Храналогія / Склау В.В.Шаціла. Мн., 1960.

523. 7линка С. Русская история. 3-є изд. Ч.ПІ-ГѴ. M., 1818.

524. Гневушее А.М. Падение Великого Новгорода //РИОС. Т.П. M., [1910]. С.49-61.

525. Голенченко Г.Я. Дворянско-буржуазная историография белорусской культуры XV-XVl вв. //Белороссика. книговедение, источники, библиография. Сб. статей. Мн., 1980. С.103-112.

526. Голенченко Г.Я. Исторические знания в ХІѴ-ХѴ1І1 вв. // Очерки истории науки и культуры Беларуси IX - начала XX в. Мн., 1996. С. 14-23.

527. Головацкии Я. Карпатская Русь. (Историко-этнографический очерк) // ЖМНП. 4.CLXXIX. 1875. №6. С.349-396.

528. Головацкий Я.Ф. Монастыри Юго-Западной России вообще и Креховский монас­тырь // ПРСЗГ. Вып.ѴП. Холмская Русь. СПб., 1885. С.323-337.

529. Головацкий Я. Предисловие // ABAK. Т.ІП. Акты Брестского гродского суда. Ви- льна, 1870. С.ІП-ХХ.

530. Головацкий Я. Черты домашнего быта русских дворян на Подляшье, т.е. в ныне­шней Седлецкой и Гродненской губерниях, по актам XVl столетия. Вильна, 1888.

531. Голубинский Е. История Русской церкви. Период второй, московский. Т.П. От нашествия монголов до митрополита Макария включительно. Половина 1. M., 1900.

532. Голубинский Е. Митрополит всея России св. Петр // БВ. ] 893. №1. С. 18-67.

533. Голубинский Е. Митрополит всея России Феогност //там саме. 1893. №2. С.223- 245.

534. Голубовский П. История Северской земли до половины XlV столетия. К., 1881.

535. Голубовский П.В. История Смоленской земли до начала XV ст. К., 1895.

536. Гонсиоровский О. Прибавление к статье И.Ржежабка // БЮ. С.67-70.

537. Гонца ГВ. Молдавия и османская агрессия в последней четверти XV - первой TpeiTi XVI в. Кишинев, 1984.

538. Горский А.А. Брянское княжение в политических взаимоотношениях Смоленска, Москвы и Литвы (XIV в.)//СВОИ. Ч.І С.56-57.

539. Горский А.А. Брянское княжество в политической жизни Восточной Европы (ко­нец XHI - начало XV в.) // Средневековая Русь. Вып.І. M., 1996. С.76-НО.

540. Горский А.А. Этапы исторического развития России в свете сочетания формаци­онного и цивилизационного подходов // Россия в средние века и новое время: Сб. статей к 70-летию Л.В.Милова. M., 1999. С.333-348.

541. ГорскійCА'А. Москва и Орда. M., 2000.

542. Горский С. Жизнь и историческое значение князя Андрея Михайловича Курбско­го. Казань, 1858.

543. Готье Ю. Балтийский вопрос в XIII-XVI веках И ИМ. 1941. №6. С.87-95.

543а. ГOuiKO T Нова концепція генези Великого князівства Литовського. (Крауірвіч А.К. Стварэнне Вялікага княства Літоускага. Мн. 1998) //УГО. Вип.З. К., 2000. С.79-88.

544. Грабенъский В. История польского народа. СПб., 1910.

545. [Греков Б.Д.) Житьи люди // Большая советская энциклопедия. 1-е изд. Т.25. Стб.550-551.

546. Греков Б., Якубовский А. Золотая Орда. (Очерк истории Улуса Джучи в период сложения и расцвета в XlII-XIV вв.). Л., 1937.

547. Греков Б.Д., Якубовский А.Ю. Золотая Орда и ее падение. М.-Л., 1950.

548. Греков И.Б. Варианты “Повести о нашествии Едигея” и проблема авторства Тро­ицкой летописи И Исследования по истории и историографии феодализма. К 100-летию со дня рождения Б.ДГрекова. M., 1982. С.219-238.

549. Греков И.Б. Восточная Европа и упадок Золотой Орды (на рубеже XIV-XV вв ). M., 1975.

550. Греков И.Б. Идейно-политическая направленность литературных памятников фе­одальной Руси конца XIV в. // ПР. С.378-421.

551. Греков И.Б. К вопросу о датировке так называемой “второй духовной грамогы” московского князя Василия I // Проблемы общественно-политической истории России и сла­вянских стран: Сб. статей к 70-летию М.Н.Тихомирова. M., 1963. С. 141-145.

552. Греков И.Б. К вопросу о характере политического сотрудничества Османской им­перии и Крымского ханства в Восточной Европе в XVI-XVII вв. (По данным Э.Челеб^) // РПП. С.299-314.

553. Греков И.Б. К характеристике политики галицко-звенисородского князя Юрия Дмитриевича в 20-е годы XV в. //Древняя Русь и славяне. M., 1978. С.225-233.

554. Греков И.Б. Место Куликовской битвы в политической жизни Восточной Европы конца XIV в. // Куликовская битва: Сб. статей. M., 1980. С. 113-141.

555. 'Греков И.Б. О характере ордыно-русских отношений второй половины XIII - на­чала XIV века // Древности славян и Руси. M., 1988. С. 125-133.

556. Греков И.Б. Очерки по истории международных отношений Восточной Европы XlV-XVl вв. M., 1963.

557. Греков И.Б.. Шахмагонов Ф.Ф. Мир истории. Русские земли в ХШ-ХѴ веках. M., 1986.

558. Григорович В. Протоколы Константинопольского патриархата ХІѴ-го столетия // ЖМНП. 4.LIV. 1847. №4-6. С. 131-164.

559. Григорьев В. Ярлыки Тохтамыша и Сеадет-Герая И ЗООИД. Т.І 1844. С.337-346.

560. Грицкевич А.П. Формирование феодального сословия в Великом княжестве Ли­товском и его правовые основы (XV-XVI) // ПЛС. С.65-73.

561. Грицкевич.4./7., Грицкевич В.П.. Мальдис А.И. Неужели “запретная зона”? If Со­ветское славяноведение. 1988. №3. С.81-87.

562. Грот Я. Литва или Скандинавия? // Отечественные записки. Т.СХХІХ. 1860. №3- 4. С.377-388.

563. Грушевский М. Акты Барского староства XV-XVI в. // Архив ЮЗР. Ч.ѴПІ. Т.І. K.. 1893. С.1-126/

564. Грушевский М. Барское староство, исторические очерки (XV-XVIlI в.) К., 1894.

565. І'рушевсъкий М. Володимир Антонович, основні ідеї його творчості і діяльності. K., 1909.

566. І'рушевсъкий M. Вступний виклад з давньої історії Руси, виголошений в Львівсь­кому університеті ЗО вересня 1894 р. [Львів, 1894].

567. J'pymιeβcκιui М. М.Л.Глинский // Энц. словарь “Гранат”. 13-е изд. Т. 15. Стб. 148- 151.

568. Грушевський М. Микола Дашкевич //ЗНТШ. T LXXXi. 1908. С. 145-150.

569. JpyuieecbKirii М. До питання про правно-дсржавне становище київських князів XV в. Дві грамоти в. кн. Казимира з часів київського князя Олелька // там саме. Т.ХХХ1 1899. Реферати. С. 1 -4.

570. Грушевський М. Економічний і соціальний перелом XV-XVH вв. // він же. Студії з економічної історії України. K., 1918. С.3-81.

571. Грушевский М.С. Еще о грамотах кн. Льва галицкого. (По поводу статьи проф. Линниченка). СПб., 1905.

572. Грушевський М. З облоги Белза в 1352 р. //ЗНТШ. T LXXlH. 1906. С. 158-159.

573. Грушевський М. Звичайна схема “русскоГ історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства. СПб., 1904.

574. Грушевсъкий М. Звідки пішло українство і до чого воно йде. 2-е вид. K., 1917.

575. Грушевский М. Иллюстрированная история Украины. K., 1996.

576. Грушевский М. История украинского народа // Украинский народ в его прошлом и настоящем. T.L [Б.м., б.р.]. С.38-360.

577. Грушевсъкий М. Історія України: Підручник для середніх і вищих початкових шкіл. К.-Відень, 1920.

578. Груїиевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. Т.1. До початку XI віка. K., 1991; Т.Н. Xl-XIIl вік. K., 1992; Т.ІП. До року 1340. K., 1993; T.1V. XIV-XVl віки - відносини політичні. K., 1993; T.V. Суспільно-політичний і церковний устрій і відносини в українсько- руських-землях XIV-XVIl віків. K., 1994; T.VI. Життя економічне, культурне, національне XlV-XVII віків. K., 1995; Т.ѴП. Козацькі часи - до року 1625. K., 1995.'

579. Грушевський М.С. Історія української літератури: В 6 т., 9 кн. Т.ІП. K., 1993; T V Культурні і літературні течії на Україні в XV-XVl вв. і перше відродження (1580-1610 рр.). Кн.І.К., 1995.

580. Грушевський М. Коли сфабрикована грамота Любарта луцькій катедрі? (З поводу статті Д.Щербаковського “Фундушевая запись князя Любарта луцкой церкви Иоанна Бого­слова 1322 г.”)//ЗНТШ. T.LXX. 1906. С.71-72.

581. Грушевський М. C'. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя. K., 1991.

582. Грушевський М. Нові розправи про внутрішній устрій в. кн. Литовського // ЗНТШ. Т.ІХ. 1896. Наукова хроніка. С.І-32.

583. Грушевський М. Новійша література по історії В. кн. Литовського. Критичний огляд // Український науковий збірник. (Видання УНТ у Києві). Вип.ІІ. M., 1916. С.21-39.

584. Грушевский М. Очерк истории украинского народа. СПб., 1904.

585. Грушевський М. “Похвала в. кн. Витовту”, кілька уваг про склад найдавнішої ру­сько-литовської літописи // ЗНТШ. T.VΠI. 1895. С. 1-16.

586. ГрушевськийМ. Примітки до історії козаччини //там саме. Т.ХХП. 1898. С. 1-14.

587. Грушевсъкий M. Спірні питання староруської етнографії U він же Твори: У 50 т Т.І. Львів, 2002. С.83-99.

588. Грушевський М. Хронологія подій Галицько-Волинської літописи. Львів, 1901.

589. Грушевский М. Южнорусские господарские замки в половине XVl века. Истори­ко-статистический очерк. K., 1890.

590. Грушевський М. [Рец.:] Довнар-ЗанольскийМ. Из истории литовско-польской бо­рьбы за Волынь. (Договоры 1366 г.). К. 1896 //ЗНТШ. Т.ХІХ. 1897. Бібліографія. С.4-5.

591. Груиіевський М. [Рец.:]Довнар-Запольский М.В. Крестьянская реформа в Литовс­ко-Русском государстве в половине XVI века (ЖМНП. 1905. №3-4) //там саме. T.LXV. 1905. Бібліографія. С.ЗО.

592. Груїиевський М. [Рец.:] Довнар-Запольский М. Очерки по организации западно­русского крестьянства в XVI веке. К. 1905 //там саме. T.LXX. 1906. С.200-201.

593. Груиіевський М. [Рец.:] Зотов Р.В. О черниговских князьях по Любецкому сино­дику и о Черниговском княжестве в татарское время. СПб. 1893 //там саме. Т.Ѵ. 1895. Біб­ліографія. С.12-15.

594. Груиіевський М. [Рец.:] Иванов П.А. Исторические судьбы Волынской земли с древнейших времен до конца XIV в. Одесса. 1895 //там саме. Т.ІХ. 1896. Бібліографія. С.4-9.

595. Груиіевський М. [Рец.:] Jlanno И.И. Великое княжество Литовское за время от за­ключения Люблинской унии до смерти Стефана Батория (1569-1586). Опьгг исследования политического и общественного строя. Т.І. СПб. 1901 // там саме. T.LXIV. 1905. Бібліогра­фія. С. 27.

596. Груиіевський М. [Рец.:] Любавский М. Литовско-русский сейм. Опыт по истории учреждения в связи с внутренним строем и внешнею жизнью государства. М. 1901 И там са­ме. Т. XLVII. 1902. Бібліографія. С. 10-12.

597. Груїиевський М. [Рец.:] Ляскоронский В.Г. К вопросу о битве кн. Витовта с тата­рами на р. Ворскле в 1399-м году (ЖМНП. 1908. №7) //там саме. T.LXXXV. 1908. С.199-200.

598. Грушевський М. [Рец.:] Максименко Н.А. Русская Правда и литовско-русское пра­во. Ясинский М.Н. Закупы Русской Правды и памятников западно-русского права (Сб. статей по истории права, посвященный М.Ф.Владимирскому-Буданову. К. 1904) // там саме. T.LX11. 1904. Бібліографія. С.9-11.

599. Груиіевський М. [Рец.:] Максименко Н.А. Сеймы Литовско-Русского государства до Люблинской унии 1569 г. X. 1902//там саме. T.LII. 1903. Бібліографія. С.12-13.

600. Груиіевський М. [Рец.:] Малиновский И. Рада Великого княжества Литовского в связи с боярской думой древней России. Ч.І-ІІ. Томск. 1903-1904 //там саме. T.LXIX. 1906. Бібліографія. С. 193-194.

601. Груиіевський М. [Рец.:] Петров H. О новооткрытой киевской монете XTV века. X. 1908 //там саме. T.LXXXIX. 1909. С.185-186.

602. Грушевський М. [Рец.:] Шахматов А. К вопросу об образовании русских наречий. (Русский филологический вестник. 1894. Кн.ГѴ) //там саме. Т.ѴПІ. 1895. Бібліографія. С.9- 14.

603. Грушевський М. [Рец.:] Якубовский ИВ. Земские привилеи Великого княжества Литовского (ЖМНП. 1903. №4)//там саме. T.LIV. 1903. Бібліографія. С. 13.

604. Грушевський М. [Рец.:] Якубовский ИВ. Земские привилеи Великого княжества Литовского (ЖМНП. 1903. №6)//там саме. T.LXIII. 1905. Бібліографія. С. 14-15.

605. Груиіевський M. [Рец.:] Ясинский М.Н. “Село” и “вервь” Русской Правды. К. 1906 //там саме. T.LXXVI. 1907. С.191-192.

606. Грушевський М. [Рец.:] Czermak W. Sprawa Townouprawnienia Schizmatykow і kato- Iikow па Litwie (1432-1563 г.) (RAU. T.XLIV. 1903) // там саме. T.LΠI. 1903. Бібліографія. С. 18-20.

607. Груиіевський М. [Рец.:] Kochanowski J. К. Witold wielki ksi⅞z? Iitewski. Studyum hi- Storyczne. Lwow. 1900//там саме. T.L. 1902. Бібліографія. С.13-14.

608. Грушевський М. [Рец.:] MMAe. T.XIV. (Codex epistolaris saeculi XV. Т.Ш). Kra­kow 1894 // там саме. Т.ХІ. 1896. Бібліографія. С. 13-21.

609. Грушевський М. [Рец.:] Prochaska A. D¾zenia do unii Cerkiewnej za JagieWy (РР. 1896). Lewicki A. Sprawa unii koscielnej za JagieWy (КН. 1897) // там сйие. Т.ХХ. 1897. Бібліо­графія. С.14-16.

610. Грушевський М. [Рец.:] Prochaska A. Lenna і mahstwa па Rusi і па Podolu. Krakow. 1901 //там саме. T XLVl. 1902. Бібліографія. С.21-23.

611. Грушевськии М. [Рец.:] Pruchaska А. О prawdziwosci listow’ Giedymina. Krakdu. 1895. Idem. Stosunki Krzyzakow z Giedyrninem і Lokietkiem (КН. 1896) H там саме. Т.Х 1896 Бібліографія. С. 15-19

612. Грушевськии М. [Рец.:] Prochaska A. Podole Iennem Korony (1352-1430). Krakow.

1895 //там саме. Т.Х111. 1896. С.8-14

613. ГрушевськииIvl. [Рец.:] Prochaska A. Przyczynki krytyczne do dziej∂w Vnii. Krakow.

1896 //там саме. Т.ХѴШ. 1897. Бібліографія. С.6-9.

614. PpyuieecbKini М. [Рец.:] Prochaska A. Unie Kalmarska і Jagiellohska (PPw. 1904) // там саме. T.LXXV1. 1907. С. 193-194.

615. Pрушевський М. [Рец.:] Prochaska A. Urywki z dziejow XIV wieku (КН. 1904) // там саме. С. 193.

616. Грушевский А.С. Города Великого княжества Литовского в XlV-XVI вв. Старина и борьба за старину. К., 1918.

617. Ppyuieeciant А. Очерк истории Турово-Пинского княжества Xl-XIIl вв. [К., б.р.].

618. Грушевский А. Очерк истории Турово-Пинского княжества в составе Литовско- Русского государства XIV-XVI вв. [К., б.р.].

619. Грушевськии О. Питання оборони замків В. кн. Литовського в XVI в. // ІГЗ. Т.П. К, 1928. С. 1-9.

620. Грушевский А.С. Повинность городовой работы в Великом княжестве Литовском. Пг., 1914.

621. Гудавичюс Э.С. Литва в борьбе народов Прибалтики против агрессии немецких феодалов в XIlI в.: Автореф... докт. ист. наук. Вильнюс, 1988.

622. Гудавичюс Э.С. Литва Миндовга // Проблемы этногенеза и этнической истории балтов: Тезисы докладов (март 1981). Вильнюс, 1981. С. 131-132.

623. Гудавичюс Э. По поводу так называемой “диархии” в Великом княжестве Литов­ском И Феодализм в Балтийском регионе: Сб. научных трудов. Рига, 1985. С.35-44.

624. Гумилев Л.Н. От Руси до России. Очерки этнической истории. M., 1994.

625. Гумилев Л.Н. Древняя Русь и Великая степь: В 2-х кн. Кн.2. M., 1997.

626. Гуслистый К.Г. Вопросы истории Украины и этнического развития украинского народа (период феодализма). К., 1963.

627. Гуслистий К.Г. До питання про утворення української нації. K., 1967.

628. Гуслистий К. Нариси з історії України. Вип.П. Україна під литовським пануван­ням і захоплення її Польщею (з XIV ст. по 1569 p.). K., 1939; Вип.ІИ. Визвольна боротьба українського народу проти шляхетської Польщі в другій половині XVl і в першій половині XVIl століття (60-ті роки XVI - 30-ті роки XVIl століття). K., 1941.

629. Гѵттен-Чапский Э.К. Удельные, великокняжеские и царские деньги древней Ру­си. СПб., 1875.

630. Гудзяк Б. Грецький Схід, Київська митрополія і Флорентійська унія // ЗНТШ. Т.ССХХѴШ. 1994. С.48-64.

631. Д. О Литовском Статуте // ЖМНП. Ч.ХѴ1І. 1838. №2. С.374-388.

632. Данилевич В. Очерк истории Полоцкой земли до конца XIV столетия. К, 1896.

633. Данилевич В.Е. [Рец.:] Филевич И. История древней Руси. Т.І. Варшава. 1896 // КС. 1896. №9. С.69-79.

634. Денилло Н. Значение некоторых имен литовских князей и названий местностей Литвы //ЖМНП. 4.LXVI. 1850. №4-6. С. 147-156.

635. Данилович И. Взгляд на литовское законодательство и Литовские Статуты // Юридические записки, издаваемые П.Редкиным. Т.1. M., 1841.

636. Данилович [И.] О литовских летописях // ЖМНП. Ч.ХХѴІІІ. 1840. №11. С.70-114.

637. Даугяла 3. Літоуская Мэтрыка і яе каштоунасьць для вывучэньня мінуушчыны Беларусі H Працы 1 зьезду дасьледчыкау беларускае архэолёгіі і архэографіі. (17-18 студзеня 1926 г.). Мн., 1926. С.53-59.

638. Даугяла 3. Poiociae moenia. (Гістарычна-топографічны нарыс Полацкіх умацава- ньняу) // Запіскі аддзелу гуманітарних навук БАН (ІБК). Кн.З. Працы клясы гісторыі. Т.П. Мн., 1928. С.209-239.

639. Дашкевич Н.П. Болоховская земля и ее значение в русской истории // T ПІ АС. Т.П. К., 1878. С.69-129.

640. Дашкевич Н. Данные для древнерусской истории в MPH. Т.ІѴ. Lwow. 1884. К., 1885.

64\. Дашкевич Н. Заметки по истории Литовско-Русского государства. К., 1885.

642. Дашкевич Н. Княжение Даниила Галицкого, по русским и иностранным извести­ям. К., 1873.

643. Дашкевич Н. Новейшие домыслы о Волохове и болоховцах // КУЙ. 1884. №6. С. 155-186.

644. Дашкевич Н.П. О времени присоединения Волыни и Киева к Литве. О завоевании Подолии Литвою//ЧИОНЛ. Кн.П. 1888. С.13Ы32, 181.

645. Дашкевич Н.П. Общественный строй Южной Руси в ХШ-ХІѴ вв. // там саме. Кн.І. (1873-1877 гг.). 1879. С.306-307.

646. Дашкевич Н. Первая уния Юго-Западной Руси с католичеством (1246-1254). К., 1884.

647. Дашкевич Н. Политические замыслы Витовта. (Prochaska A. Ostatnie lata Witolda. W. 1882). [К., 1883].

648. Дворниченко А.Ю. Городская община Верхнего Поднепровья и Подвинья в Xl- XV вв.; Автореф.... канд. ист. наук. Л., 1983.

648а. Двормиченко А.Ю. Историография Великого княжества Литовского и “Очерк ис­тории Литовско-Русского государства” М.К.Любавского Il Любавский М. К. Очерк истории Литовско-Русского государства до Люблинской унии включительно. СПб.. 2004. С. 14-30.

649. Дворниченко А.Ю. О характере социальной борьбы в городских, общинах Верхне­го Поднепровья и Подвинья в Xl-XV вв // Генезис и развитие феодализма в России: Пробле­мы социальной и классовой борьбы. Л., 1985 С.82-92.

650. Дебо.іьский Н.Н. Древнерусские междукняжеские отношения по договорам И ИО. Т.ІѴ. СПб., 1892. С.34-70.

651. Дегтярев А.Я., Иванов Ю.Ф., Карев Д. В. Академик М.К.Любавский и его насле­дие // Любавский М.К. Обзор истории русской колонизации с древнейших времен и до XX века. M., 1996. С.8-72.

652. Дедицкнй Б.А. История Руси от 1340 до 1885 года на основанью летописей. Львов, 1885.

653. Демченко В. Торговля Москвы с Литвой, Крымом и Турцией по дипломатичес­ким сношениям эпохи Ивана IIl и Василия III. К., 1916.

654. Демченко Г.В. Наказание по Литовскому Статут)' в его трех редакциях (1529, 1566 и 1588 гг.). Ч.І. К., 1894.

655. Дербов Л.А. Борьба Русского государства за Прибалтику и Белоруссию в 60-х го­дах XVI века И Уч. зап. Саратовского гос. ун-та. T XLVII. Вып. исторический. X., 1956.

656. Дербов Л.А. К истории падения Ливонского ордена // там саме. Т.ХѴ11. Вып. ис­торический. Саратов, 1947. С. 157-174.

657. Державин Н.С. Происхождение русского народа: великорусского, украинского, белорусского. M., 1944.

658. Диспут М.К.Любавского // Исторический вестник. T.LXXXV. 1901. №7. Смесь. С.360-361.

659. [Диспут И.П.Филевнча] И ИО. Т.І. СПб., 1890. С.294-298.

660. Диттем Г. Известия Лаоника Халкокондила о России // Византийский времен­ник. TXXl. M., 1962. С.51-94.

661. Дмитриев Л.А. Вставки из “Зэдонщины” в “Сказании о Мамаевом побоище” как показатели по истории текста этих произведений // СПИ. С.385-439.

662. Дмитриев М. Несколько слов краткого исторического обозрения русско-литов­ского Новогрудка. со времени основания этого города русским князем Ярополком Владими­ровичем, сыном Владимира Мономаха, в 1116 году, до конца XlV столетия // Вестник Импе­раторского Русского Географического общесгва. 1858. 4.24. №12. СПб., 1859. С.227-240.

663. Дмитриев М. Собрание дальнейших исторических сведений о Новогрудке со смерти Свенторога (1270) И там саме. 1859. 4.26. №6. Спб., 1859. С.66-72.

664. Дмитриева Р.П. К истории создания “Сказания о князьях владимирских” // ТОДРЛ. T.XVI1. М.-Л., 1961.

665. Дмитриева Р.П. указание о князьях владимирских. М.-Л., 1955.

666. Довнар-Запольский М.В. Белорусское прошлое. (По поводу статен А.Пыпина, по­

мещенных в “Вестнике Европы” прошлого года) // він ясе. Исследования и статьи. Т.1. Этног­рафия и социология, обычное право, статистика, белорусская письменность. К., 1909. С.317- 345. ?

667. Довнар-Запольский М. Государственное хозяйство Великого княжества Литовс­кого при Ягеллонах. Т.1. К., 1901.

668. Довнар-Запольский М. Договор рады В. Кн. Литовского с в. кн. Сигизмундом- Августом. К., [б.р.].

669. Довнар-Заполъскии М. Заметка о крымских делах в Метрике Литовской. [Б.м., б.р.].

670. Довнар-Запольский М. Западно-русская сельская община в XVI веке. СПб., 1897.

671. Довнар-Заполъскии М. Из истории литовско-польской борьбы за Волынь. (Дого­воры 1366r.). К., 1896.

672. Довнар-Запольский М.В. История Белоруссии. Мн., 2003.

673. Довнар-Запольский М. К истории Люблинской унии // КС. 1896. №2. С.56-59.

674. Довнар-Заполъскии М.В. Крестьянская реформа в Литовско-Русском государстве в половине XVI века // ЖМНП. 4.CCCLVII1. 1905. №3. С.137-187; №4. С.221-277.

675. Довнар-Запольский М. Литовские упоминки татарским ордам. Скарбовая книга Метрики Литовской 1502-1509 гг. Симферополь, 1898.

676. Довнар-Запольский М.В. Основы государственности Белоруссии. Гродна, 1919.

677. Довнар-Запольский М. Очерк истории Кривичской и Дреговичской земель до на­чала XIIl столетия. [К., б.р.].

678. Довнар-Запольский М. Очерки по организации западнорусского крестьянства в XVI веке. К., 1905.

679. Довнар-Запольский М.В. Польско-литовская уния на сеймах до 1569 года. Исто­рический очерк. M., 1897.

680. Доунар-Запольскі М. Соцыяльна-экономічная структура Літоуска-Беларускае дзя- ржавы у XVl-XVin сталецьцях // ГАЗб. С. 1-66.

681. Довнар-Запольский М.В. Спорные вопросы в истории литовско-русского сейма. (По поводу книги М.Любавского “Литовско-русский сейм”. М. 1901). СПб., 1901.

682. [Довнар-Запольский М.В.] Украинские староства в первой половине XVl в. // Ар­хив ЮЗР. Ч.Ѵ1І1. Т.Ѵ. К., 1907. С.1-118.

683. Довнар-Запольский М.В. [Рец.:] Акты Литовской Метрики. Т.1. Вып.1. 1413-1498 гг. Собр. Ф.И.Леонтовичем. Варшава. 1896//ЖМНП. Ч.СССѴІІ1. 1896. №12. С.341-351.

684. Довнар-Запольский М. [Рец.:] П.А.Иванов. Исторические судьбы Волынской зем­ли с древнейших времен до конца XIV века. Одесса. 1895 //ЖМНП. 1896. №4. С.322-337.

685. Довнар-Запольский М.В. [Рец.:] Старинные описи Литовской Метрики. Вып.І СПб. 1900. CΠ⅞., 1901.

686. Долгоруков П. Российская родословная книга. Ч.І. СПб., 1854.

687. Дорошенко Д.І. Нарис історії України в 2-х томах. Т.І. (До половини XVIl століт­тя). K., 1992.

(ЯК. Дорошенко Д.І. Огляд української історіографії. K., 1996.

689. Драгоманов М.П. Историческая Польша и великорусская демократия. К., 1917.

690. Дружба и братство русского и украинского народов: В 2-хт. Т.1. К., 1982.

691. Дружчыц В. Беларускія месты у гісгорыі літарагуры H ГАЗб. С.249-276.

692. Дружчыц В. J∖z. пытаньня аб мове Літоускага Статуту //там саме. С.347-353.

693. Дружчыц В. Места Вільня у першай палове XVI сталецьця // Чатырохсотлецьце беларускага друку (1525-1925). Мн., 1926. С.114-131.

694. Дружчыц В.Д. Палажэньне Літоуска-Беларускай дзяржавы пасьля Люблінскай вуніі // Працы БДУ. 1925. №6-7. С.216-251.

695. Дублінський А. Замок Любарта в Луцьку // Літопис Волині. Р.І. №1. Нью Йорк- Вінніпег-Буенос Айрес, 1953. С.18-21.

696. Дубровський В. Україна й Близький Схід в історичних взаєминах // Східний світ. 1928. №2. С. 147-158.

697. Думин С.В. Другая Русь. (Великое княжество Литовское и Русское) // История Отечества: люди, идеи, решения. Очерки истории России IX - начала XX в. / Сост. С.В.Ми- роненко. M., 1991. С.76-126.

698. Думин С.В. Об изучении истории Великого княжества Литовского И Советское славяноведение. 1988. №6. С.97-101.

699. Думин С.В. Служилые татары в Великом княжестве Литовском в конце XIV - на­чале XVI вв. (Формирование группы) //HP 1991. Кн.З. Ч.Ш. С.439-448.

700. Думин С.В. Татарские царевичи в Великом княжестве Литовском (XV-XVI вв.) // ДГТСССР. 1987 г. M., 1989. С.107-113.

701. Дундулис Б.И. Борьба Литвы за государственную самостоятельность в XV в.: Ав- тореф... докт. ист. наук. Вильнюс, 1967.

702. Дьяконов М. Власть московских государей. Очерки из истории политических идей древней Руси до конца XVl века. СПб., 1889.

703. Дьяконов М.А. К истории древнерусских церковно-государственных отношений // ИО. Т.Ш. СПб., 1891. С.72-91.

704. Дьяконов М. Очерки общественного и государственного строя древней Руси (до конца XVII века). Т.І. Юрьев, 1907.

705. [Евгений [Болховитинов], митрополит] История княжества Псковского, с при­совокуплением плана города Пскова. Ч.ЛІ. К., 1831; Ч.ІѴ. К., 1831.

706. Евгений [Болховитинов], митрополит. Описание Киево-Печерской лавры // він же. Вибрані праці з історії Києва. K., 1995. С.271-392.

707. Евгений [Болховитинов], митрополит. Описание Киево-Софийского собора и киевской иерархии //там саме. С.35-270.

708. Егоров В.Л. Золотая Орда перед Куликовской битвой // Куликовская битва: Сб. статей. M., 1980. С. 174-213.

709. Егоров В.Л. Историческая география Золотой Орды в XIII-XIV вв. M., 1985.

710. Екатерина П. Записки касательно российской истории. Ч.Ѵ-ѴІ. СПб., 1801.

711. [Екатерина И] Сочинения императрицы Екатерины II на основании подлинных рукописей. Т.ХІ. Труды исторические. Записки касательно российской истории. Окончание. СПб., 1906.

712. Елагин И. Опыт повествования о России. Кн.І. M., 1803.

713. Елагин И. Елена Иоанновна, великая княгиня литовская и королева польская // ЖМНП. 4.L. 1846. №4-6. С.39-84.

714. Елагин Н. Первые христианские мученики в Литве И ЖМНП. Ч.ХХХѴІП. 1843. №4-6. С. 113-129.

715. Еіагин Н. [Рец.:] СДГА И ЖМНП. Ч.ХХХІХ. 1843. №7-9. С. 1-19.

716. Еленева Ф. Польская цивилизация и ее влияние на Западную Русь // Сб. статей, разъясняющих польское дело по отношению к Западной России / Сост. С.Шолкович. Вып.ІІ. Вильна, 1887. С.241-291.

717. Ермаловіч М. Беларуская дзяржава Вялікае княства Літоускае. Мн., 2000.

718. Ермоловр^К-І. О местоположении древней Литвы и некоторых других балтских земепь на территоріи Белоруссии // Проблемы этнической истории балтов. Тезисы докладов межреспубликанской научной конференции. Рига, 1985. С.69-72.

719. Ермаловіч М.1. Па слядах аднаго міфа. Мн., 1989.

720. Ермолов™ М. Старажытная Беларусь. Віленскі перыяд. Мн., 1994.

721. Ермаловіч М. Старажытная Беларусь. Полацкі і новагародсжі перыяды 2-е выд. Мн., 2001.

722. Ефименко А.Я. История украинского народа. Вып.І. СПб., 1906.

723. Ефименко А. Литовско-русские данники и их дани // вона ж. Южная Русь. Очер­ки, исследования и заметки. Т.1. СПб., 1905. С.423-436.

724. Ефименко А.Я. Учебник русской истории. C∏δ., 1909.

725. Эйнгорн В. Очерки из истории Малороссии в XVll в. 1. Сношения малороссийс­кого духовенства с московским правительством в царствование Алексея Михайловича. M., 1899.

726. Экземплярский А.В. Великие и удельные князья Северной Руси в татарский пери­од, с 1238 по 1505 г. Биографические очерки по первоисточникам и главнейшим пособиям. Т.І. СПб., 1889; Т.П. СПб., 1891.

727. Энгельман А. Хронологические исследования в области русской и ливонской ис­тории, в XIIl и XIV столетиях. СПб., 1858.

728. Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т. Т.1. Мн., 1993; Т.2. Мн., 1994; Т.З. Мн., 1996; Т.4. Мн., 1997; Т.5. Мн., 1999, Т.6. Кн.1. Мн., 2001; Кн.2. Мн., 2003.

729. Эркерт Р.Ф. Взгляд на историю и этнографию западных губерний России. СПб., 1864.

730. Ждан М.Б. До питання про залежність Галицько-Волинської Руси від Золотої Орди. Мюнхен-Нью Йорк, 1968.

731. Житецкий И. Смена народностей в Южной России. (Исгорико-этнографические заметки) //КС. 1884. №9. С. 1-26.

732 Забелин И. История города Москвы. M., 1990.

733. Задорожній О. Чернігівські князі ХІП-ХГѴ ст. за патріаршим синодиком И Сіве­рянський літопис. 1999. №1. С.8-11.

734. Задорожнюк Э.Г., Задорожнюк И.Е. Некоторые аспекты взаимодействия “мос­ковского” и “польско-литовского” начал в “Истории общественной мысли” Г.Плеханова // НР.Кн.З.Ч.І. С. 125-131

735. Закревский Н. Описание Киева. 2-е изд. Т.І. M., 1868.

736. Замечания касательно истории Литвы И СДГА. С.V-LXVI.

737. Замысловский Е. Герберштейн и его историко-географические известия о России. C приложением материалов для историко-географического атласа России XVl в. СПб., 1884.

738. Замысловский Е. Объяснения к учебному атласу по русской истории. СПб., 1887.

739. Замысловский Е. [Рец.:] Борзаковский В.С. История Тверского княжества. СПб. 1876. СПб.. 1878.

740. Зам.чинськнй В. У складі Литви та під польським володарюванням // Історія Укра­їни в особах: IX-XV1Π ст. K., 1993.

741. Запруднік Я. Савецкія канцэпцыі гісторыі Вялікага княства Літоускага І І Запісы. (Беларускі інститут навукі й мастацтва). Кн.12. Нью Йорк, 1974. С.22-29.

742. Заремба С.З. Куликовська битва та її історичне значення. K., 1980.

743. Зернин А.П. Учреждение в России патриаршества H Архив историко-юридичес­ких сведений, относящихся до России, издаваемый Н.Калачовым. Кн.1І. Пол.1. M., 1855. С.1- 34.

744. Зигель Ф. Исторический очерк местного земского самоуправления в Чехии и По­льше//С6. статей по славяноведению, посвященный В.И.Ламанскому. СПб., 1883. С.99-118.

745. Зимин А.А. В борьбе за Москву (вторая четверть XV в.) //ВИ. 1982. №12. С.75-90.

746. Зимин А. А. Витязь на распутье. Феодальная война в России XV в. M., 1991.

747. Зимин А.А. Княжеская знать и формирование состава Боярской думы во второй половине XV - первой трети XVl в. И ИЗ. Т.103. M., 1979. С. 195-241.

748. Зимин А.А. Краткие летописцы XV-XVl вв. //ИА Т.Ѵ. М.-Л., 1950. С.3-39.

749. Зимин А.А. Новое о восстании Михаила Глинского в 1508 году // Советские архи­вы. 1970. №5. С.68-73.

750. Зимин А.А. О хронологии договорных грамот Великого Новгорода с князьями XIIbXV вв. //ПИ. Вып.Ѵ. M., 1956. С.300-327.

751. Зимин А.А. О хронологии духовных и договорных грамот великих и удельных князей XIV-XV вв. //там саме. Вып.ѴІ. M., 1958. С.275-324.

752 Зимин А.А. Россия на пороге Нового времени. (Очерки политической истории Ро­ссии первой трети XVl в.). M., 1972.

753. Зимин А.А. Россия на рубеже XV-XVl столетий. (Очерки социально-политичес­кой истории). M., 1982.

754. Зимин А.А. Служилые князья в Русском государстве конца XV - первой трети XVl в. // Дворянство и крепостной строй России ХѴІ-ХѴШ вв.: Сб. статей, посвященный па­мяти А А.Новосельского. M., 1975. С.28-56.

755 Зимин А.А. События 1499 г. и борьба политических группировок при дворе Ивана Ul // Новое о прошлом нашей страны: Памяти М.Н.Тихомирова. M., 1967. С.91-103.

756. Зимин А.А. Удельные князья и их дворы во второй половине XV и первой поло­вине XVI в. //История и генеалогия. M., 1977. С.161-188.

757. Зимин А., Пашуто В. [Рец.:] Л.В. Черепнин. Русские феодальные архивы XIV-XV веков. 4.1. М.-Л. 1948//ВИ. 1949. №9. С.119-122.

758. Знаменский П. Руководство к русской церковной истории. Казань, 1870.

759. Зотов Р.В. О черниговских князьях по Любецкому синодику и о Черниговском княжестве в татарское время. СПб., 1892.

760. Зубрицкий Д. Аноним Гнезненский и Иоанн Длугош. Латинские выписки из их сочинений, статей, относящихся к истории Галичско-Владимирской Руси, за период от 1337 по 1387 год, с русским переводом, и критическими исследованиями и замечаниями. Вместо четвертой части галичской Истории. Львов, 1855.

761. Зубрицкий Д.И. Галицкая Русь в XVI. столетии // ЧОИДР. 1862. Кн.Ш. С. 1-84.

762. Зубрицкий Д. История древнего Галичско-Русского княжества. Ч.І. Львов, 1852; Ч.Н. Львов, 1852; Ч.ІИ. Львов, 1855.

763. Зубрицкий Д. Критико-историческая повесть временных лет Червоной или Гали­цкой Руси. От водворения христианства при князьях поколения Владимира Великого до кон­ца XV столетия. M., 1845.

764. Зубрицкий Д. Начало унии //ЧОИДР. 1848. №7. С. 1-36.

765. Зутис Я. Очерки по историографии Латвии. 4.1 Прибалтийско-немецкая истори­ография. Рига, 1949.

766. Ивакин Г.Ю. Киев в XIII-XV веках. К., 1982.

767. Івакін Γ._i Козубовський Г. Золотоординські монети з литовськими контрамарками //ЗНТШ. Т.ССХХХ1. 1996. С.290-298.

768. Иванишев H. О плате за убийство в древнем русском и других славянских зако­нодательствах в сравнении с германскою вирою. К., 1840.

769. Иванишев Н.Д. Содержание постановлений дворянских провинциальных сеймов в Юго-Западной России И він же. Сочинения. К., 1876. С.371-413.

770. Иванишев Н.Д., Юзефович М.В. Ответ Киевской комиссии для разбора древних актов на обвинения некоторых газет и журналов по поводу выхода в свет П-й части “Архива Юго-Западной России” // там саме. С.415-451.

771. Иванов П.А. Исторические судьбы Волынской земли с древнейших времен до конца XIV века. Одесса, 1895.

772. Іванов [П.] Картка з історії Волині на початку XIV віку // ЗНТШ. Т.П. 1893. С. 119-146.

773. Иванов П. Несколько слов по поводу сочинения А.В.Лонгинова: “Князь Федор- Любарт Ольгердович” (Вольна, 1893 г.)//ЧИОНЛ. Кн.ѴПІ. 1894. С.23-35.

774. Иванов С.А. Взаимоотношения Руси и Степи в концепциях евразийцев и Льва Гу­милева// Славяне и их соседи. Вып.10. Славяне и кочевой мир. M., 2001. С.213-218.

775. Игнатенко А.П. Введение в историю БССР. Периодизация, источники, историог­рафия. Мн., 1965.

776. Известия IX Археологического съезда в г. Вильне. 1893. Вильна, 1893. №8. 7 ав­густа 1893 г.; №11. 11 августа 1893 г.

777. Иконников В.С. К.Н.Бестужев-Рюмин//ЧИОНЛ. Кн.ХІІ. К., 1898. С.54-64.

778. Иконников В.С. Максим Грек и его время. 2-е изд. К., 1915.

779. Иконников В.С. Опыт русской историографии. Т.Н. Кн.1-2. К., 1908.

780. Иловайский Д. Великий Новгород и Белоруссия И Русский вестник. 1864. №8. С.645-651.

781. Иловайский Д.И. Даниил Романович гэлицкий и начало Холма//ПРСЗГ. Вып.ѴІІ. Холмская Русь. СПб., 1885. С. 1-12.

782. Иловайский Д. История России. Т.І. Ч.П. Владимирский период. M., 1880; Т.П. Московско-литовский период или собиратели Руси. M., 1884; Т.ІП. Московско-царский пе­риод. Первая половина или XVl век. M., 1890.

783. Иловайский Д.И. История Рязанского княжества // він же. Сочинения. M., 1884. CVU-XI, 1-219.

784. Ильенко А.К. Начало конца Польши. Введение в историю борьбы за объединение России при императрице Екатерине Великой / Под ред. П.А.Гейсмана. СПб., 1898.

785. Ильин А.А. Классификация русских удельных монет. Вып.1. Л., 1940.

786. [Иосиф [Семашко], митрополит] Записки Иосифа митрополита литовского, из­данные Императорскою Академиею наук по завещанию автора. Т.І-ІІ. СПб, 1883.

787. Исаевич Я.Д. Галицко-Волынское княжество в конце ХІП - начале XIV в. // ДГТСССР. 1987 г. M., 1989. С.71-77.

788. Исторические корни связей и дружбы украинского и молдавского народов. К., 1980.

789. История БССР. Ч.І. Мн., 1981.

790. История Венгрии: В 3 томах. Т.І. M., 1971.

791. История внешней политики России. Конец XV - XVII век. (От свержения ордын­ского ига до Северной войны). M., 1999.

792. История Киева. Т.І. Древний и средневековый Киев. К., 1982.

793. История Латвийской ССР. Т.І. C древнейших времен до 1860 года. Рига, 1952.

794. История Литовской CCP (с древнейших времен до наших дней). Вильнюс, 1978.

795. История Польши. 2-е изд. T I. M., 1956.

796. Ігнатоускі У. Гісторыя Беларусі у XIX і у пачатку XX сталецьця. (Лекцыі, чыта- ныя студэнтам Беларускага лзяржаунага унівэрсытзту). Мн., 1925.

797. Ігнатоускі У. Кароткі нарыс гіеторыі Беларусі. (Лекцыі, чытаныя на курсах лек- тароу беларусазнауства). 2-е выд. Мн., 1921.

798. Ілюстраваная храналогія гіеторыі Беларусі. Ад старажытнасці да пачатку XX ст. Мн., 1995.

799. Io(*l>e Э.Р. Палітычная сістэма Беларусі у даследаваннях М.В.Доунар-Запольскага //ДГТН. С.219-224.

800. Історія України Т.І. Передкапіталістична доба. [X.], 1932.

801. Історія України: Хронологія основних подій. 2-е вид. K., 1996.

802. Історія Центрально-Східної Європи / За ред. Л.Зашкільннка. Львів, 2001.

803. Кавелин К.Д. Краткий взгляд на русскую историю И він же. Собрание сочинений. Т.І. Монографии по русской истории. СПб., [б р.]. Стб.569-584.

804. Кавелин КД. [Рец.:] ЧОИДР. №5, 6, 7, 8, 9. M., 1847 //там саме. Стб.759-858.

805. Казаков О.О. Битва на річці Ведроші 14 липня 1500 р. // УІЖ. 1998. №5. С.52-63

806. Казаков О. Московсько-литовська війна 1500-1503 рр. за українські землі. K., 1998.

807. Казаков О.О., Мордвінцев BM. Маловідомі сторінки московсько-литовської бо­ротьби за давньоруські землі на межі 70-80-х років XV ст. K., 1997.

808. Казакова Н.А. Внешняя политика Новгорода в русском и советской историогра­фии //НИС. Выгг.1 аспекте//ВИ. 1982. №12. С.20-33.

854. Кивимяэ Ю.Ю. О соотношении политических и торговых факторов в русско- ливонских отношениях накануне Ливонской войны // ФР. С.65-69.

855. Кипрііанович Г.Я. Исторический очерк православия, католичества и унии в Бело­руссии и Литве с древнейшего до настоящего времени. 2-е изд. Вильна, 1899.

856. Киркор А. Великий князь Витовт // Черты из истории и жизни литовского народа. Вильно, 1854. С.21-53.

857. Киркор А.К. Историко-статистические очерки города Вильно // В память пребы­вания государя императора Александра 11 в Вильне, 6 и 7 сентября 1858 г. Издание Виленс­кой археологической комиссии. Вильно, 1858. С. 13-168.

858. Киркор А. Литовские древности // Черты из истории и жизни литовского народа. Вильно, 1854. С.7-20.

859. Кирпичников А.Н. Куликовская битва. Л., 1980.

860. Кіиан Е. Поведінка, стиль і самосприйнятгя російського царського двору // він же. Російські історичні міфи. K., 2001. С.69-85.

861. КінанЕ. Російські міфи про київську спадщину//там саме. С. 16-41.

862. Кінан Е. Сприйняття московитами інших східних слов’ян перед 1654 роком. (По­рядок денний для істориків) // там саме. С.42-68.

863. КінанЕ. Традиції московської політичної культуристам саме. С.86-178.

864. Кінан E Ще раз про “Традиції московської політичної культури”. (Відповідь кри­тикам) // там саме. С. 179-194.

865. Kieeauoe А. История Юго-Западной Руси от ее начала до половины XlV века. M., 1849.

866. Клеванов А. Летописный рассказ событий Киевской, Волынской и Галицкой Руси от ее начала до половины XlV века. M., 1871.

867. KienanichKUU П. Огляд джерел до історії України. (Курс лекцій, читаних протя­гом 1919 акад. p.). Вип.І. Джерела візантійські, арабські, західні, українсько-руські юридичні пам’ятки, літописи, хронографи й синодики, подорожі чужоземців. Кам’янець-на-Поділлю, 1921.

868. KienamCKUii П.Г. Очерки по истории Киевской земли. Т.І. Литовский период. Одесса, 1912.

869. Клименко П. Грамоти Миндовга Ливонському орденові. Кам’янець-на Поділлю, 1920.

870. Клименко Ф.В. Западно-русские цехи ХѴ1-ХѴШ вв. К., 1914.

871. Кію? Э. Княжество Тверское (1247-1485 гг.). Тверь, 1994.

872. Ключевский В. Боярская дума Древней Руси. 3-є изд. M., 1902.

873. Ключевский В.О. История сословий в России. (Курс, читанный в Московском университете в 1886 году). 3-є изд. Пг., 1918.

874. Ключевский В. Краткое пособие по русской истории. (Издание для слушателей автора). 7-е изд. Владимир, 1909.

875. Ключевский В.О. Курс русской истории. Ч.І-1ІІ И він же. Сочинения: В 9-ти т. Т.1. M., 1987; Т.П. M., 1988; Т.ІП. M., 1988.

876. Коеалъницкий [М.] Луцк в 1429 году и Витольдова корона // Киевлянин. 1867. №20. С.79-80.

877. Ковальский Н.П. Документальные источники по истории Великого княжества Ли­товского XV-XVl вв. в архиве Сангушек //ММНКИИНП: Источниковедение. С.35-41.

878. Ковальский Н.П. Известия по истории и географии Украины XVI века в “Хронике Сарматии Европейской” Александра Гваньини И Некоторые проблемы отечественной исто­риографии и источниковедения: Со. научных статей. Днепропетровск, 1972. С. 107-128.

879. Когут 3. Білорусь, Росія та Україна в ХѴІ-ХѴІП століттях: завдання для дослід­ників політичної історії // він же. Коріння ідентичносте. Студії з ранньомодерної та модерної історії України. K., 2004. С.11-26.

880. Когут 3. Династичне чи етнодинастичне царство? Дві ранньомодерні концепції Росії // там саме. C. 169-186.

881. Когут 3, Історія як поле битви. Російсько-українські відносини та історична сві­домість у сучасній Україні // там саме. С.218-243.

882. Когут 3. Розвиток української національної історіографії в Російській імперії // там саме. С. 187-217.

883. Козаченко А.И. Борьба украинского народа против иноземных поработителей, за воссоединение с Россией. M., 1954.

884. Козубовсыаій Г.А. Київське князівство при Володимирі Ольгердовичі за пам’ят­ками нумізматики // Старожитності Південної Русі. Чернігів, 1993.

885. Козубовськиіі Г. Синьоводська битва 1362 р. і зміни у грошовому обігу Південної Русі-У країни // ЦУ. С.95-101.

886. Козубовсыаій Г. [Рец. ] Ivariaiiskas Е, Douchis RJ. Coins OfLithuania 1386-1707 Vilnius-Columbia. 1999 П УГО. Вип.4. K., 2000. С.254-260.

887. Колесник LL Українська історіографія (XVlII - початок XX століття). K., 2000.

888. Коллингвуд Р.Дж. Идея истории. Автобиография. M., 1980.

888а. Комзолова А.А. Политика самодержавия в Северо-Западном крае в эпоху Вели­ких реформ. M.: Наука, 2005.

889. Кониский Г. История Русов или Малой России. M., 1846.

890. Копысский З.Ю. Сборники документов по истории Белоруссии, изданные в БССР (1921-1971)//AE за 1974 г. M., 1^975. С.13-23.

891. Копысский З.Ю., Короток В.Д., Улащик Н.Н. Предисловие // Пичета В.И. Бело­руссия и Литва XV-XVI вв. (исследования по истории социально-экономического, политиче­ского и культурного развития). M., 1961. С.3-8.

892. Копысский З.Ю., Чепко В.В. Историография БССР (эпоха феодализма). Мн., 1986.

893. Kopdvoa М. Західне пограниччя Галицької держави між Карпатами та долішнім Сяном//ЗНТШ. T.CXXXVIII-CXL. 1925. С. 159-245.

894. KopdyoaM. Найважніший момент в історії України // ЛНВ. Р.ХХІХ. 1930. C 539- 546.

895. KopdyoaM. Участь Данила в битві під Крессенбрунн // ЗНТШ. Т.Х. 1896. Miscel­lanea. С. 1-2.

896. Kopdyoa М. [Рец.:] Jorga N. Geschichte des rumanischen Volkes im Rahmen seiner Staatsbildungen. Gotha. 1905 // ЗНТШ. T.LXXVI. 1907. С.202-213.

897. Корженко L [Koif овський BJ [Рец.:] Lewicki A. Powstanie Swidrygielly. U st фр z dziejow unii Litwy z Koronq.. Krakow 1892 // там саме. Т.П. 1893. С. 162-169.

898. Короток В.Д. Ливонская война. Из истории внешней политики Русского центра­лизованного государства во второй половине XVI в. M., 1954.

899. Костомаров Н.И. Богдан Хмельницкий // він же. Собрание сочинений. Истори­ческие монографии и исследования. Кн.ІѴ. Т.IX-XI. СПб., 1904.

900. Костомаров Н.И. Великий князь Димитрий Иванович Донской И він же. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей. Кн.І. M., 1990. С.205-233.

901. Костомаров Н.И. Великий князь и государь Иван Васильевич // там саме. С.241- 309.

902. [Костомаров Н.ИJ Вступительная лекция в курс русской истории, читанная проф. Костомаровым в Императорском Санктпетербургском университете 22 ноября 1859 года. [СПб., 1859].

903. Костомаров Н.И. Давно ли Малая Русь стала писаться Малороссией), а Русь - Россиею? И НППГЇК. С.223-227.

904. Костомаров Н.И. Две русские народности И він же. Собрание сочинений. Кн.І. Т.1. СПб., 1903. С.31-65.

905. Костомаров Н.И. Ермак Тимофеевич // він jκ^te Русская история в жизнеописани­ях ее главнейших деятелей. Кн.І. С.521-534.

906 Костомаров Н. Заметка на возражения о происхождении Руси // Современник Т.LXXX. I860. №4. С.413-417.

907 Костомаров HJf. Князь Данило Романович галицкий H він же. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей. Кн.1. С. 123-і 52.

908. Костомаров Н.И. Князь Костантин Константинович Острожский // гам саме.

C 535-561 * •

909. Костомаров HJf. Куликовская битва // він же. Собрание сочинений. Кн.І. Т.Ш. C 519-541.

910. Костомаров HJL Лекции г. Кояловича по истории Западной России // НПППК. С.204-208.

911. Костомаров HJL Лекции по русской истории / Сост. по запискам слушателей П.Г-вым. 4.1. Источники русской истории. СПб., 1861.

912. Костомаров Н.И. Ливонская война И він же. Собрание сочинений. Кн.І. Т.Ш. С.543-615.

913. КостомаровН.И. Литовская народная поэзия //там саме. Кн.І. Т.1П. С.699-715.

914. KocmoAtapoe HJL Мысли о федеративном начале в Древней Руси // там саме. Кн.І. Т.Ї. С.1-30.

915. Костомаров HJd. Московские князья братья Даниловичи // він же. Русская исто­рия в жизнеописаниях ее главнейших деятелей. Кн.І. С. 171-194.

916. Костомаров HJL Московский государь великий князь Василий Иванович //там саме. С.341-369.

917. Костомаров Н. Начало Руси // Современник. T.LXXIX. I860. №1 С.5-32.

918. /Костомаров Н.И.] О значении критических трудов Константина Аксакова по русской истории. [Б.м., б.р.].

919. Костомаров H. О причинах и характере унии в Западной России. X., 1841

920. Костомаров НИ. Ответ на ответ г. Кояловича // НПППК. С.209-210

921. Костомаров HJL Ответ на статью В.Крестовского “Ходатайство Костомарова за Сковороду и Срезневского'’ // Основа. 1861. №8. С. 1-14..

922. Костомаров Н. Письмо к редактору по поводу сгатей с происхождении Руси из Литвы. [Б.м., 1860].

923. Костомаров HJL По поводу книги М.О.Кояловича “История русского самосоз­нания по историческим памятникам и научным сочинениям”, 1884 г. //НПППК. С.304-312.

924. Костомаров HJL М.П.Погодину. Ответ на замечание его на мою статью “Кули­ковская битва”, напечатанное в №4 “Дня” И там саме. С. 180-183

925. КостомаровН.И. Полякам-миротворцам//там саме. С.252-259.

926. Костомаров И. Последнее слово г. Погодину о жмудском происхождении пер­вых русских князей // Современник. T.LXXX1. I860. №5. С.73-83.

927. Костомаров Н.И. Последние годы Речи Посполитой // він же. Собрание сочине­ний. Кн.ѴТІ. T XVII-XVlIl. СПб., 1905.

928. Костомаров Н.И. Правда полякам о Руси. (По поводу новой статьи в “Revue Con- temporaine”) H Основа. 1861. №10. С.100-112.

929. Костомаров Н. Русские инородцы. I. Литовское племя и отношения его к русс­кой истории (Из лекций русской истории, читанных в Императорском С.-Петербургском университете в 1860 году). [СПб., 1860].

930. Костомаров Н.И. Севернорусские народоправства во времена удельно-вечевого уклада. (История Новгорода, Пскова и Вятки) И він же. Собрание сочинений. Кн.Ш. TVII- V∏I. СПб., 1904.

931. Костомаров Н.И. Сильвестр и Адашев // він же. Русская история в жизнеописа­ниях ее главнейших деятелей. Кн.І. С.405-445.

932. Костомаров Н.И. Смутное время Московского государства в начале XVIl столе­тия. 1604-1613 H він оісе. Собрание сочинений. Кн.П. Т.ІѴ-Ѵ1. СПб., 1904.

933. Костомаров Н.И. Старинные земские соборы // там саме. Кн.ѴПІ. Т.ХІХ. СПб., 1905. С. 177-226.

934. Костомаров Н.И. Царь Иван Васильевич Грозный // він же. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей. Кн.І. С.457-519.

935. Костомаров Н.И. Черты народной южнорусской истории // він же. Собрание со­чинений. Кн.І. Т.І. С.67-158.

936. Костомаров Н.И. Южная Русь в конце XVI века И там саме. Кн.І. Т.ІП. C.617- 698.

937. Костомаров Н. [Рец.:] Антонович В.Б. Очерк истории Великого княжества Лито­вского до половины XV столетия. Вып.1. К. 1878 // Исторический вестник. 1880. №5. С. 178-

186.

938. Костомаров Н.И. [Рец.:] Коячович М.О. Лекции по истории Западной России. М. 1864//НПППК. С.211-215.

939. Котляр М.Ф. Галицька Русь у другій половині XIV - першій чверті XV cτ.: Icro- рико-нумізматичне дослідження. K., 1968.

940. КотлярМ.Ф. Галицько-Волинська Русь. (Україна крізь віки. Т.5). K., 1998.

941. Котляр М. Історичне минуле українського народу і зарубіжні фальсифікатори. K., 1974.

942. Котляр Н.Ф. Монеты Владимира Ольгердовича//HC. Вьш.4. K., 1971. С.42-67.

943. Котляр H. 0 монетах Дмитрия-Корибута Ольгердовича// Сообщения Государст­венного Эрмитажа. T.LX. Л., 1975. С.72-75.

944. Котляр М.Ф. Псевдочернігівські монети XIV ст. И 1ДВ. Вип.ѴІ. К., 1971. С. 175-

187.

945. КотлярН.Ф. Русско-литовские монеты XIV в. // ВИД. Т.ІП. Л., 1970. C 179-201.

946. Коцебу А. Свитригайло, великий князь литовский, или Дополнение к историям литовской, российской, польской и прусской. СПб., 1835.

947. Коча Л.А. С.М.Соловьев о новгородской истории // НИС. Вып.1 (11). Л., 1982. С.113-118.

948. Кочан Н. Флорентійська унія та її історична доля на українсько-білоруських зем­лях//ДМКУ. С.53-58.

949. Кочубинский А.А. Территория доисторической Литвы // ЖМНП. Ч.СССІХ. 1897. Ksl. С.60-94.

950. [Коялович М.О.] Введение к историческому исследованию о Западной России // Документы, объясняющие историю Западно-русского края и его отношения к России и к Польше. СПб, 1865. С.1Ѵ-ССІІІ.

951. Коялович М.О. Грюнвальденская битва 1410 года. СПб., 1885.

952. [Коялович М.О.] Записка об издании материалов для западнорусской истории] // Л ЗАК. Вып.ІѴ. 1865-1866 гг. СПб., 1868. С.21-24.

953. Коялович М.О. История русского самосознания по историческим памятникам и научным сочинениям. СПб., 1884.

954. Коялович М.О. Лекции по истории Западной России. M., 1864.

955. Коялович М. Литовская церковная уния. Т.І. СПб., 1859; Т.П. СПб., 1861.

956. Коялович М. Люблинская уния или последнее соединение Литовского княжества с Польским королевством на Люблинском сейме в 1569 году. СПб., 1863.

957. Коялович М. О расселении племен Западного края России. M., 1863.

958. Коялович М. Об этнографической границе между Западной Россией и Польшей // Сб. статей, разъясняющих польское дело по отношению к Западной России / Сост. С.Шолко- вич. Вып.І. Вильна, 1885. С.94-105.

959. [Коялович М.О.I Предисловие // Дневник Люблинского сейма 1569 года. Соеди­нение Великого княжества Литовского с королевством Польским. СПб., 1869. С.І-ХѴП.

960. Коялович М. Прежние воззрения польского писателя Крашевского на бывшее Ли­товское княжество, то есть Западную Россию //ЖМНП. 1883. №1. С.88-99.

961. Коялович MX). Присоединение Подлесья к Польше на Люблинском сейме 1569 года // ПРСЗГ. Вып.ѴІИ. Холмская Русь. СПб., 1885. С.198-216.

962. Коялович MX). Чтения по истории Западной России. 4-е изд. СПб., 1884.

963. Коялович М. [Рец.:] Смирнов М. Ягелло-Яков-Владислав и первое соединение Литвы с Польшею. Ч.І. Одесса. 1868 //ЖМНП. Ч.CXLVI. 1869. №11. С.149-158.

964. Кравченко В.В. Нариси з української історіографії епохи національного Відро­дження (друга половина XVIIl - середина XlX cτ.). X., 1996.

965. Краткое историческое описание о Малой России до 1765 года, с дополнением о запорожских козаках и приложениями, касающимися до сего описания. M., 1848.

966. Крауцэвіч А.К. Стварэнне Вялікага княства Літоускага. Жзшав, 2000.

967. Крауцэвіч А.К. Теутонскі ордэн. Ад Ерусаліма да Грунвальда. Мн., 1993.

968. Крачковский Ю. Старая Вильна до конца XVll столетия. Вильна, 1893.

969. Кривошеев Ю.В. Русь и монголы. Исследование по истории Северо-Восточной Руси XIl-XIV вв. СПб., 1999.

970. Крикун М. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в XV- XVlII ст. Кордони воєводств у світлі джерел. K., 1993.

971. Крикун М. Земські уряди на українських землях у XV-XVIII століттях // ЗНТШ. Т.ССХХѴІІ1. 1994. С.65-122.

972. Kpun'якевич LIL Галицько-Волинське князівство. K., 1984.

973. Крип'якевич 1.П. Історія України. Львів, 1990.

974. Крыжановскии Е.М. Русское Забужье (Холмщина и Подляшье): Сб. статей. СПб., 1911.

975. Кром М.М. Западнорусские земли в системе русско-литовских отношений конца XV - первой трети XVl в.: Автореф.... канд. ист. наук. СПб., 1993.

976. Кром М.М. К вопросу о позиции западнорусских и белорусских городов в период войн России с Великим княжеством Литовским конца XV - первой трети XVI в. // СВОИ.

4.1. С. 144-147.

977. Кром М.М. Меж Русью и Литвой: Западнорусские земли в системе русско-литов­ских отношений конца XV - первой трети XVl в. (Исследования по русской истории Вып.4). M., 1995.

978. Кром М.М. Православные иерархи между Вильно и Москвой. (Смоленский епис­коп Варсонофий: 1509-1514 rr.)∕∕HP 1992. С.262-266.

979. Кром М.М. Православные князья в Великом княжестве Литовском в начале XVI века. (К вопросу о социальной базе восстания Глинских) // ОИ. 1992. №4. С. 145-154.

980. Кроче Б. Теория и история историографии. M., 1998.

980а. Крупницький Б. Українська історична наука під советами. (1920-1950). Мюнхен, 1957.

981. Кручковский TT Великое княжество Литовское времен Витовта в современной польской историографии //HP 1990. С. 161-165.

982. Круиіинский Л. Исторический очерк Волыни. [Житомир, 1865].

983. Кузнецов А.Б. Борьба Русского государства за воссоединение западно-русских зе­мель (первая четвертьXVl в.): Автореф.... канд. ист. наук. M., 1966.

984. Кузнецов А.Б. Борьба Русского государства за Смоленск и его освобождение в 1514 г.// ТНИИЯЛИЭ. Вып.ХХХ. Исследования по истории, этнографии и археологии Мор­довской АССР. Саранск, 1966. С. 148-159.

985. Кузнецов А.Б. Дипломатическая борьба России за безопасность южных границ (первая половина XVI в.). Мн., 1986.

986. Кузнецов А.Б. К вопросу о борьбе Русского государства за воссоединение запад­норусских земель в начале XVl в. // ТНИИЯЛИЭ. Вып.ХХѴП. Сер. ист. Саранск, 1964. С.26- 43.

987. Кузнецов А.Б. О некоторых аспектах деятельности русской дипломатии в Европе в первой четверти XVf в. (К вопросу о попытках создания антилитовской коалиции) И Уч. зап. Мордовского гос. ун-та. TXXVHI (серия ист. наук). Саранск, 1963. С. 177-193.

988. Кузнецов А.Б. Россия и политика Крыма в Восточной Европе в первой трети XVl в. U РПП. С.62-70.

989. Кузьмин А.Г Рязанское летописание: Сведения летописей о Рязани и Муроме до середины XVI века. M., 1965.

990. Кукольник П. Исторические заметки о Литве. Вильна, 1864.

991. Кукольник П. Предания литовского народа И Черты из истории и жизни литовс­кого народа. Вильно, 1854. C 66-149.

992. Кукольник ∏._i Никотин И., Горбачевский H., Пщолко А. Предисловие // ABAK. Т.І. Акты Гродненского земского суда. Вильна, 1865. С. 1-24.

993. Кулжинский И. История Польши. (Очерк). К., 1864.

994. Кулжинский И. Народная русская история. К., 1864.

995. Кулиш НА. История воссоединения Руси. T.J.. От начала колонизации опусто­шенной татарским погромом Киево-Галицкой Руси до начала столетней козацко-шляхетской войны. СПб., 1874; Т.П. От начала столетней козацко-шляхетской войны до восстановления в Киеве православной иерархии, в 1620 году. СПб., 1874; Т.П!. Религиозное, социальное и на­циональное движение в эпоху Иова Борецкого. M., 1877.

996. Кулиш П.А. Ofпадение Малороссии от Польши (1340-1654). Т.І-П. M., 1888.

997. Кулиш П. Украина. Од початку Вкраины до батька Хмельницкого. К., 1843.

997а. Кульнин Э.С., Петкевич К. Восточная Европа между двумя смутами: феномен Великого княжества Литовского // Общественные науки и современность. 2004. №2. С.80-94.

998. Куник А. О “Русско-ливонской хронографии” г. Боннеля. [СПб., 1862].

999. Куник А.А. Объяснительное введение к грамотам и летописным сказаниям, каса­ющимся истории Червоной Руси в XIV в., с приложением подлинных текстов И БЮ. С.113- 197.

1000. Куник А.А. Разбор сочинения Г.Карпова “История борьбы Московского государ­ства с Польско-Литовским 1462-1508 г.” // Отчет об XI присуждении наград графа Уварова. 25 сентября 1868 года. СПб., 1869. С. 112-117.

1001. Kymuieoa С. Очерк истории государственного и общественного строя Польши. СПб., 1907.

1002. КучинкоМ. Волинська земля X - середини XIV ст.: археологія та історія. Луцьк, 2002.

1003. Кучкин В.А. Дмитрий Донской и Сергий Радонежский в канун Куликовской би­твы // Церковь, общество и государство в феодальной России: Сб. статей. M., 1990. С. ЮЗ- 126

1004. Кучкин В.А. Нижний Новгород и Нижегородское княжество в XlII-XIV вв. // ПР. С.234-261.

1005. Кучкин В.А. Победа на Куликовом поле // ВИ. 1980. №8. С.3-21.

1006. Кучкин В.А. Повести о Михаиле Тверском (историко-текстологическое исследо­вание). M., 1974.

1007. Кучкин В.А. Русские княжества и земли перед Куликовской битвой // Куликовс­кая битва: Сб. Статей. M., 1980. С.26-112.

1008. Кучкин В.А. Формирование государственной территории Северо-Восточной Ру­си в X-XlV вв. M., 1984.

1009. Лазаревский А. Описание старой Малороссии. Материалы для истории заселе­ния, землевладения и управления. Т.І. Полк Сгародубский. К., 1888.

1010. Лазутка С. Академическое издание I Литовского Статута // ПЛС. С. 144-153.

1011. Лазутка (’.Л. Первый Литовский Статут - феодальный кодекс Великого княже­ства Литовского. Вильнюс, 1974.

1012. Лайко В.М.. Стрельцов М.Е. Обсуждение основных вопросов истории Белорус­сии (по макету I и II томов “Истории БССР”) // ВИ. 1953. №5. С. 133-136.

1013. Ламанский В.И. “Белая Русь” //Живая старина. Вып.ПІ. СПб, 1891. С.245-250.

1014. Ламбин Н. Объяснение сказаний Нестора о начале Руси. (На статью проф.

Н И.Костомарова “Начало Руси”, помещенную в “Современнике” №1.1860 г.). СПб., 1860.

1015. Ланіт H., Турчипский А. Грюнвальдская битва. Разгром немецких рыцарей 15 июля 1410 года. M., 1939.

1016. Лапщкі М. Праваслауе у Вялікім княстве Літоускім за часоу панаваньня Ула- дыслава Ягайлы. Ныо Йорк. 1978.

1017. Лаппо И.И. Великое княжество Литовское во второй половине XVl столетия. Литовско-русский повет и его сеймик. Юрьев, 1911.

1018. Лаппо И.И. Великое княжество Литовское за время от заключения Люблинской унии до смерти Стефана Батория (1569-1586). Опыт исследования политического и общест­венного строя. Т.І. СПб., 1901.

1019. Лаппо И.И, Западная Россия и ее соединение с Польшею в их историческом прошлом. Исторические очерки. Прага, 1924.

1020. Лаппо И.И. Земский суд в Великом княжестве Литовском в конце XV] века // ЖМНП. 1897. №6. С.263-301.

1021. Лаппо И.И. Идея единства русского народа в Юго-Западной Руси в эпоху при­соединения Малороссии к Московскому государству. Прага, 1929.

1022. Лаппо И. К вопросу об утверждении Литовского Статута 1588 года. Юрьев, 1914.

1023. Лаппо И.И. К истории панского класса в Великом княжестве Литовском. [М., 1915].

1024. Лаппо И. К истории сословного строя Великого княжества. Литовского. Конные мещане витебские в XVI столетии И Сб. статей, посвященных В.О.Ключевскому. M., 1909. С.254-276.

Ю25. Лаппо И.И. Лимитации господарского дворного суда Великого княжества Лито­вского в эпоху пред учреждением Главного Литовского Трибунала // Сб. статей в честь Д.А.Корсакова. Казань, 1913. С.229-237.

1026. Лаппо И.И. Литовский Статут 1588 года. Т.І Исследование 4.1. Kaunas, 1934;

4.2. Kaunas, 1936.

1027. Лаппо И.И. Литовский Статут в московском переводе-редакции XVIl столетия // ЖМНП. 4.XLIX. (Новая серия). 1914. №2. С.209-235.

1028. Лаппо И.И. Люблинская уния и третий Литовский Статут//там саме. ]917. №5. С.89-150.

Ю29. Лаппо И.И. Полоцкая ревизия 1552 года // 40ИДР. 1905. Кн.П. Материалы ис­торические. С.1-ХХП, 1-236.

1030. Лаппо И. Постановления трех виленских съездов 1587 года И Сб. статей, посвя­щенных С.Ф.Платонову. СПб., 1911. С.361-374.

1031. Лаппо И. Происхождение украинской идеологии новейшего времени. Ужгород, 1926.

1032. Лаппо И.И. Разбор исследования М.К.Любавского “Литовско-русский сейм” // 40ИДР. 1903. Кн.Ш. Смесь. II. С.4-78.

1033. Лаппо-Данилевский А. С. Печати последних галичско-владммирских князей и их советников // БЮ. С.211-308.

1034. Л anno-Данилевский А. С. Предварительная заметка //БЮ. С.0І-0Ѵ.

1035. /Ласпюускі В.] Власт. Кароткая гісторыя Беларусі з 40 рысункамі. Вільня, 1910.

1036. Лаиінюков И.В. Пособие к изучению русской истории критическим методом. Вып.2. К., 1874.

1037. ЛащенкоР. Лекції по історії українського права. К., 1998.

1038. Левицький 1. Татари і Литва на Україні. K., 1876.

1039. Левицкий О. Внутреннее состояние западно-русской церкви в Польско-Литов­ском государстве в конце XVI в. и уния. К., 1884.

1040. Левицкий OJf. Основные черты внутреннего строя западнорусской церкви в XVl и XVII вв. И КС. 1884. №8. С.627-654.

1041. Левицкий О. Предисловие// Архив ЮЗР. Ч.І. Т.ѴІ. K., 1883. С. 1-182.

1042. [Левицъкий Ю.] Ю.Л [Рец.:] КН. R.XIII//ЗНТШ. Т.ѴІІІ. 1895. Наукова хроніка. С.8-13.

1043. Левкович L Нарис історії Волинської землі (до 1914 року). Вінніпег, 1953.

1044. Лелевель И. Краткие очерки истории польского народа. СПб., 1862.

1045. Ленчевський Л. Літописний город Кам’янець // Науковий збірник за р. 1927: ЗУНТ (тепер Історичної секції ВУАН). Т.ХХІѴ. K., 1927. С. 14-26.

1046. [Леонид, архимандрит] А. Л-д. Киприан до восшествия на Московскую митро­полию И ЧОИДР. 1867. Кн.ІІ. С. 11-32.

1047. Леонтович Ф.И. Бояре и служилые люди в Литовско-Русском государстве И ЖМЮ. 1907. №5. С.221-292; №6. С. 192-264.

1048. Леонтович Ф.И. Веча, сеймы и сеймики в Великом княжестве Литовском // ЖМНП. 1910. №2. С.233-274; №3. С.37-61.

1049. Леонтович Ф. История русского права. Вып.І. Одесса, 1869.

1050. Леонтович Ф.И. Источники русско-литовского права. (Общий обзор источни­ков. Договоры. Земские и областные привилеи). Варшава, 1894.

1051. Леонтович Ф. Крестьяне Юго-Западной России по литовскому праву XV и XVI столетий. (Рассуждение pro venia Iegendi). K., 1863.

1052. Леонтович Ф.И. Крестьянский двор в Литовско-Русском государстве // ЖМНП. 1896. №2. С.341-382; №3. С. 1-42; №4. С.201-241; №7. С.96-125; №10. С. 173-203; №12. С. 153- 192; 1897. №4. С.408-462; №5. С.1-43.

1053. Леонтович Ф.И. Литовские господари и центральные органы управления до и после Люблинской унии // Юридические записки, издаваемые Демидовским юридическим лицеем. 1908. Вып.І. Ярославль, 1908. С. 11-60.

1054. Леонтович Ф.И. Национальный вопрос в древней России. [Варшава, 1895].

1055. Леонтович Ф.И. Областное управление в Великом княжестве Литовском до и после Люблинской унии // Юридические записки, издаваемые Демидовским юридическим лицеем. 1909. Вып.І (ТП). Ярославль, 1909. С.27-46.

1056. Леонтович Ф.И. Один из вопросов западно-русской старины. Литовско-русские друскеники-солярни и соляники. [Варшава, 1896].

1057. Леонтович Ф.И. Очерки истории литовско-русского права. Образование терри­тории Литовского государства. СПб., 1894.

1058. Леонтович Ф.И. Панский двор в Литовско-Русском государстве. [Варшава, 1895].

1059. Леонтович Ф.И. Правоспособность литовско-русской шляхты И ЖМНП. 1908. №3. С.53-87; №5. С.136-167, №6. С.245-298; №7. С.1-56; 1909. №2. С.225-269; №3. С.44-88.

1060. Леонтович Ф. Рада великих князей литовских И там саме. 1907. №9. С. 122-478; №10. С.273-331.

1061. Леонтович [Ф.И.] Русская Правда и Литовский Статут, в видах настоятельной необходимости включить литовское законодательство в круг истории русского права. [К., 1865].

1062. Леонтович Ф.И. Сословный тип территориально-административного состава Литовского государства и его причины. СПб., 1895.

1063. Леонтович Ф.И. Спорные вопросы по истории русско-литовского права. СПб., 1893.

1064. Леонтович Ф.И. Старый земский обычай. Одесса, 1889.

1065. Леонтович Ф. [Рец.:] Любавский М.К. Литовско-русский сейм. Опыт по истории учреждения в связи с внутренним строем и внешнею жизнью государства. М. 1900. СПб., 1904.

1066. Лепявко С. До проблеми становлення козацького стану //ДМКУ. С.84-86.

1067. Лепявко С.А. Українське козацтво на державній службі (початковий період) // УІЖ. 1999. №3. С. 57-62.

1068. Лепявко С.А. Українське козацтво у міжнародних відносинах (1561-1591). Чер­нігів, 1999.

1068а. Лэн-Пуль С. Мусульманские династии: Хронологические и генеалогические та­блицы с историческими введениями. M., 2004.

1069. Ливанцев К.Е. Сослозно-представительная монархия в Польше, ее сущность и особенности..(Вторая половина XIV - конец XVI вв.). Л., 1968.

1070. Лимонов Ю.А. “Записки о Московской войне” Рейнгольда Гейденштейна и рус­ские летописи // ВИД. Т.ѴП. Л., 1976. С.178-190.

1071. Лимонов Ю.А. Культурные связи России с европейскими странами з XV- XVlI веках. Л., 1978.

1072. ЛиндМ. Литва в XIV и XV веке. M., 1910.

1073. Линднер Р. Научная жизнь между двух эпох. Белорусский историк Митрофан

B. Довнар-Запольский (1867-1934) // Д1 1Н. С.40-49.

1074. Линниченко И. Взаимные отношения Руси и Польши до половины XIV столе­тия. Ч.І. Русь и Польша до конца XII века К., 1884.

1075. Линниченко И.А. Дополнения к “Замечаниям” // БЮ. С. 105-112.

1076. Линниченко И.А. Замечания на статью г. Режабка о последнем князе всей Мало­россии Юрии II//там саме. С.81-104.

10 77. Линниченко И. Критический обзор новейшей литераіуры по истории Галицкой Руси // ЖМНП. 1891. №5. С. 147-170; №6. С.454-492; №7. С. 125-171.

1078. Линниченко И.А. Малорусский вопрос и автономия Малороссии. Открытое пи­сьмо проф. М.С.Грушевскому. Пг.-Одесса, 1917.

. 1079. Линниченко И.А. Научное значение западно-русской истории // КС. 1889. №1.

C. 187-203.

1080. Линниченко И.А. Отзыв о представленной в 1909 г. на соискание золотой медали работе под девизом “Kywen ein Hepth” на тему “Киевская земля в эпоху Литовско-Русского государства”. [Б.м., б.р.].

1081. Линниченко И.А. Отзыв о трудах П.Иванова. Одесса, 1905.

1082. Линниченко И. Сочинения П.Г’олубовского и Д.Багалея. Критическая оценка. СПб., 1883.

1083. Линниченко И.А. Черты из истории сословий в Юго-Западной (Галицкой) Руси XlV-XV в. M., 1894.

1084. Линниченко И.А. Юридические формы шляхетского землевладения и судьба древнерусского боярства в Юго-Западной Руси XIV-XV в. // Юридический вестник. Г.ХХІѴ. 1892. Т.ХІ. №7-8. С.275-313.

1085. Линниченко И.А. Юрий II, последний князь Малой Руси // ЧИОНЛ. Кн.ІІ. К., 1888. С.206-207.

1086. [Линниченко И.А.] И.А.Л. [Рец.:] Архив ЮЗР. Ч.ѴП. Т.І. К. 1887 И ЖМНП. Ч CCLII. 1887. №8. С.371-384.

1087. Линниченко И.А. [Рец.:] Лонгинов А.В. Червекские города. Исторический очерк, в связи с этнографией и топографией Червоной Руси. Варшава. 1885 И там саме. Ч.CCXLVI. 1886. №7-8. С.349-361.

1088. Линниченко И.А. [Рец.:] Semkowicz А. Krytyczny rozbior dziejow ρolskich Jana Dhigoszado roku 1384. Krakow. 1887//там саме. 4.CCLIV. 1887. №12. С.350-362.

1089. Лнновскиіі В. [Рец.:] Przezdziecki А. Podole, Wolyn, Ukraina. Obrazy miejsc і cza- sow. Т.І-Il. Wilno. 1841 U ЗООИД. Т.І. Одесса, 1844. С.509-515.

1090. JhiiiUHCbKuii В. Релігія і церква в історії України. (Передрук статей з “Америки”). НьюЙорк, 1956.

1091. JhmuHCbKiiii В. Україна на переломі. 1657-1659. Замітки до історії українського державного будівництва в ХѴП-ім столітті // він же. Твори. Історична секція. Т.З. Філадель­фія, 1991. С. 1-271.

1092. Лисяк-Рудницъкнй 1. Переяслав: історія і міф // він.же. Історичні есе: В 2-х т. Т.І.К., 1994. Є.7І-82.

1093. Лисяк-Рудницький J. Польсько-українські стосунки: тягар історії // там саме. С.83-110.

1094. Лисяк-Рудницъкий 1. Проблеми термінології та періодизації в українській історії //тамсаме. С.41-46.

1095. Лисяк-Рудницький 1. Україна між Сходом і Заходом // там саме. С. 1-9.

1096. Лисяк-Рудницький J. Феодалізм // там саме. С.47-52.

1097. Лисяк-Рудницький 1. Формування українського народу й нації. (Методологічні зауваги) //там саме. С.11-27.

1098. Литва. Краткая энциклопедия. Вильнюс, 1989.

1099. Литва в отношении к России и Польше. [Б.м., 1862].

1100. Литуанистика в СССР. История: Научно-реферативный сборник. Вып.1. Виль­нюс, 1977.

1101. Лихачев Д.С. Национальное самосознание Древней Руси. Очерки из области ру­сской литературы XI-XVII вв. М.-Л., 1945.

1102. Лихачев Д.С. Новгород Великий. Очерк истории культуры Новгорода Xl-Xλ^zIl вв. Л., 1945.

1103. Лихачев Д.С. Русские летописи и их культурно-историческое значение. М.-Л., 1947.

1104. Лихачев Д.С. [Рец.:] Черепнин Л.В. Русские феодальные архивы XIV-XV веков. Т.1. М.-Л. 1948. Т.П. М.-Л. 1951 //ИАНСССР. Т.ІХ. №3. Май-июнь. M., 1952. С.300-304.

1105. Лихачев Н.П. Два митрополита // Сб. статей в честь Д.Ф.Кобеко. СПб., 1913. С.66-71.

1106. Лихачев Н.П. Инока Фомы слово похвальное о благоверном великом князе Бо­рисе Александровиче. СПб., 1908.

1107. Лызлов А. Скифская история. M., 1990.

1108. Ловмяньский Г. Владимир Терентьевич Пашуто как историк-медиевист // ДГТСССР. 1987 г. M., 1989. С.5-10.

1.109. Ловмяньский Г. Роль рыцарских орденов в Прибалтике (ХІП-Х1Ѵ вв.) // ПР. С.67-79.

1110. Ловмянъский Г. Русско-литовские отношения в XIV-XV вв. И Феодальная Рос­сия во всемирно-историческом процессе: Сб. статей, посвященный Л.В.Черепнину. M., 1972. С.269-275.

1111. Лойка П.А. Палітычная барацьба у Вялікім княстве Літоускім, Рускім, Жамойц- кім у XIV - першай палове XV ст.: вытокі і вынікі H Старонкі гісторыі Беларусь Мн., 1992. С.74-83.

1112. Ломизе Е.М. Проект унии 1367 г. в контексте политики Константинопольского патриархата на Балканах второй половины XIV в. // Славяне и их соседи. Вып.З. Католицизм и православие в средние века. (К XVIII Международному конгрессу византинистов). M., 1991. С.29-40.

1113. Ломізе Є. Царгородський патріархат і переговори про унію з Римським Апос­тольським престолом зі середини XIV століття і до Ферраро-Флорентійського собору // Ков­чег. Науковий збірник із церковної історії. Число 2. Львів, 2000. С.47-63.

1114. Лонгинов А.В. Второе приложение к очерку “Червенские города”. Церкви и мо­настыри Брестской, Холмской и Люблинской земель до начала XIX века. Варшава, 1887.

1115. Лонгинов А.В. Грамоты малорусского князя Юрия II и вкладная запись князя Юрия Даниловича холмского XIV века. M., 1887.

1116. Лонгинов А.В. Князь Федор-Любарт Ольгердович и родственные связи русских ‘князей с угорским домом. Вильна, 1893.

1117. Лонгинов А.В. Русский вопрос о Холмщине в историческом освещении. СПб.» 1912.

1118. Лонгинов А.В. Червенские города. Исторический очерк, в связи с этнографией и топографией Червоной Руси. Варшава, 1885.

1119. Лочмель И. Борьба белорусского народа против литовского и польского ига // ИЖ. 1938. №7. С.24-35.

1120. Лурье Я.С. Идеологическая борьба в русской публицистике конца XV - начала XVI века. М-.-Л., I960.

1121. Лурье Я.С, К истории присоединения Новгорода в 1477-1479 гг. // Исследования по социально-политической истории России: Сб. статей памяти Б.АРоманова. Л., 1971. С.SO­OS.

1122. Лурье Я.С. Краткий летописец Погодинского собрания // AE за 1962 г. M., 1963. С.431-444.

1123. Лурье Я.С. Летописные известия о победе нац Новгородом в 1471 г. // ВИД. Т.ХХІІ. Л., 1991. С. 144-157.

1124. Лурье Я.С. Общерусские летописи XIV-XV вв. Л., 1976.

1125. Лурье Я.С. [Рец.:] Fennell J.L.I. Ivan the Great of Moskow. L. 1961 // ИСССР. 1962. №4. С.206-210.

1126. Лучкай М.М. Історія карпатських русинів: У 6 т. Т.П. Ужгород, 1999.

1127. Любавский М. Древняя русская история до конца XVI в. M., 1918.

1128. Любавский М.К. Еще о книге г. Ярушевича “Князь Константин Иванович Ост- рожский”//ЖМНП. Ч.СССХХѴІ. 1899. №11. С.158-172.

1129. Любавский М.К Исторические судьбы славянства: Лекция, читанная 26 октября 1914 г. M., 1915.

1130. Любавский М.К. История западных славян (прибалтийских, чехов и поляков). 2- е изд. M., 1918.

1131. Любавский М. К вопросу об ограничении политических прав православных кня­зей, панов и шляхты в Великом княжестве Литовском до Люблинской унии // Сб. статей, по­священных В.О.Ключевскому. M., 1909. С. 1-17.

1132. Любавский М.К. К вопросу об удельных князьях и местном управленнии в Ли­товско-Русском государстве. СПб., 1894.

1133. Любавский М.К. К истории литовско-русского сейма И ЧОИДР. 1898. Кн.П. Протоколы. С.6-8.

1134. Любавский М.К. Кто был Михайло Литвин, написавший в половине XVI в. трак­тат “О нравах татар, литовцев и москвитян” // Ученые записки Института истории РАНИОН. Т.ІѴ. M., 1929. С.49-54.

1135. Любавский М. Литовско-русский сейм. Опыт по истории учреждения в связи с внутренним строем и внешнею жизнью государства. M., 1900.

1136. Любаускі М. Літва і славяне у іх узаемаадносінах у XI-XIII сталецьці // 3aπicκi аддзелу гуманітарних навук БАН. Кн.8. Працы клясы гісторыі. Т.ПІ. Мн., 1929. С. 1-20.

1137. Любсфскі М. Літоуска-Беларуская дзяржава у пачатку XVI сталецьця // Чатыро- хсотлецьце беларускага друку (1525-1925). Мн., 1926. С.59-75.

1138. Любавский М.К. Наступление на степь. [Б.м., б.р.].

1139. Любавский М.К. Новые труды по истории литовско-русского сейма И ЖМНП. Ч.CCCXLV. 1903. №2. С.379-393; 4.CCCXLVI. №3. С.121-167.

1140. Любавский М. Новый труд по внутренней истории Литовской Руси. А.Яруше- вич. Ревнитель православия князь Константин Иванович Острожский (1461-1530) и право­славная литовская Русь в его время. Смоленск, 1897 И там саме. Ч.СССХѴІІ1. 1898. №7. С. 174-215.

1141. Любавскиіі М.К О распределении владений и об отношениях между великими и другими князьями Гедиминова рода в XlV и XV вв. // Издания Исторического общества при Императорском Московском университете. Год I. Рефераты, читанные в 1895 году. M., 1896. С.68-98.

1142. Люоавскии М.К Об общественном быте литовцев по древнейшим известиям и об образовании Великого княжества Литовского // ЧОИДР. 1898. Кн.11. Протоколы. C 47-49.

1 ]43. Любавскиіі М.К Обзор истории русской колонизации с древнейших времен и до XX века. M., 1996.

1144. Люоавскии М. Областное деление и местное управление Литовско-Русского го­сударства ко времени издания Первого Литовского Статута. Исторические очерки. M., 1892.

1145. Любавскиіі KLK Образование основной государственной территории велико­русской народности. Заселение и объединение Центра. Л., 1929.

1146. Любавскиіі М.К Основные моменты истории Белоруссии. (Доклад, читанный на первом публичном заседании Белорусского научно-культурного общества в Москве 1/14 ию­ля 1918 года). M., 1918.

1147. Любавскиіі М. Отзыв о сочинении И.И.Лаппо “Великое княжество Литовское во второй половине XVl столетия. Литовско-русский повет и его сеймик”. Юрьев. 1911 // ЧОИДР. 1913. Кн.ІѴ. Смесь. С.5-20.

1148. Люоавскии М.К Очерк истории Литовско-Русского государства до Люблинской унии включительно. M., 1910

•1149. Люоавскии М.К Разбор сочинения М.Довнара-Запольского “Государственное хозяйство Великою княжества Литовского при Ягеллонах”. Т.1. К. 1901. СПб., 1904.

1150. Любавскиіі М.К Русская история 17 в. и первой четверти 18 в. Лекции, читан­ные на Высших женских курсах в 1913-1914 уч. г. (Записки слушательниц). Ч.І. M., 1913.

1151. Любавскиіі М.К [Рец.:] Лаппо И.И. Великое княжество Литовское за время от заключения Люблинской унии до смерти Стефана Батория (1569-1586). Опыт исследования политического и общественного строя. Т.1. СПб. 1901 //ЖМНП. 4.CCCXL. 1902. №4. С.486- 502.

1152. Любович Н.Н. Грюнвальдская битва. Историческое значение ее. Варшава, 1911.

1153. Ляскоронский В. К вопросу о битве кн. Витовта с татарами на р. Ворскле в 1399- м году // ЖМНП. Ч.ХѴІ. (Новая серия). 1908. №7. С.70-77.

1154. Ляскоронский В. Г. Русские походы в степи в удельно-вечевое время и поход кн. Витовта на татар в 1399 году. СПб., 1907.

1155. Лятоитнський М.В. Історичний нарис територіального складу Полтавщини // 1ГЗ. Т.Ш. K., 1929. С.203-208.

1156. Kf.Б. Правители города Киева от завоевания сего княжения вел. князем литовс­ким Гедимином, с 1320 до 1828 года // ОЗ. 4.XL1. Кн.CXVII. 1830. №1. С.478-492.

1157. Kfaepoduu В.В. Левобережная Украина под властью татаро-монголов И УЗЛГУ.

1939. №32. (Серия ист. наук. Вып.2). Л., 1939. С.39-65.

1158. Kfaepoduu В.В. Образование единого Русского государства. Л., 1951.

1159. KfaepodiiH В.В. Образование Русского национального государства. Л.-М., 1939.

1160. KJaepoduH В.В. Очерки истории Левобережной Украины. (С древнейших времен до второй половины XIV века). Л., 1940.

1160а. Магочий П. Українське національне відродження. Нова аналітична структура H УЇЖ. 1991. №3. С.97-107.

1161. Макарий [Булгаков], архиепископ. История Русской церкви. Т.ГѴ. СПб., 1866; Т.Ѵ. СПб., 1866; Т.ѴІ. C∏δ., 1870; Т.ІХ. СПб., 1879.

1162 Макарова И. Ф. Идея славянского единства в памятниках болгарской литерату­ры начала XV века // Славяне и их соседи. Международные отношения в эпоху феодализма. M., 1989. С.75-86.

1163. Маковский Д.П. Смоленское княжество. Смоленск, 1948.

1164. Максимейко Н. Источники уголовных законов Литовского Статута. К., 1894.

1165. Максимейко Н.А. К вопросу о литовско-русских сеймах. (Ответ проф. М.Любав- скому). СПб., 1904.

1166. Максимейко Н.А. Русская Правда и литовско-русское право // Сб. статей по ис­тории права, посвященный М.Ф.Владимирскому-Буданову. К., 1904.

1167. Максимейко Н.А. Сеймы Литовско-Русского государства до Люблинской унии 1569 г. X., 1902.

1168. Максимович М.А. Бубновская сотня // він же. Собрание сочинений. Т.1. Отдел исторический. К., 1876. С.747-834.

1169. Максимович М.А. Волынь до XI века И там саме. С. 105-110.

1170. Максимович М.А. Воспоминание о Богдане Хмельницком И там саме. С.475-509.

1171. Максимович М.А. Воспоминание о городах Пересопнице и Дубровицах // там са­ме. Т.П. Отделы: историко-топографический, археологический и этнографический. К., 1877. С.391-404.

1172. МаксимовичМ.А. Заметка о земле Волынской //там саме. Т.І. С. 160-163.

1173. Максимович М.А. Исследование о гетмане Петре Конашевиче Сагайдачном // там саме. С.336-357.

1174. Максимович М.А. Исторические заметки // там саме. С.835-847.

1175. Максимович М.А. Исторические письма о козаках приднепровских. (К М.В.Юзе­фовичу) // там саме. С.277-316.

1176. Максимович М.А. Нечто о земле Киевской И там саме. С. J 49-1.55.

1177. Максимович М.А. О литовском гетмане князе Острожском. (Письмо к М.О.Коя- ловичу) И там саме. С. 196-199.

1178. Максимович М.А. О мнимом запустении Украины в нашествие Батыево и насе­лении ее новопришлым народом. (Письмо М.П.Погодину) //там саме. С. 131-145.

1179. Максимович М.А. О надгробиях в Печерском монастыре//там саме. Т.П. С.216- 237.

1180. Максимович М.А. О причинах взаимного ожесточения поляков и малороссиян, бывшего в XVlI веке. (Письмо к М.А.Грабовскому) // там саме. Т.1. С.248-277.

1181. Максимович М.А. Об участии и значении Киева в общественной жизни России // там саме. Т.П. С.5-23.

1182. Максимович М.А. Откуда идет Русская земля, по сказанию Несторовой повести и по другим старинным писаниям русским // там саме. Т.1. С.5-92.

1183. Максимович М.А. Очерк Киева//там саме. Т.П. С.24-38.

1184. Максимович М.А. Память о киевском воеводе Григории Ходкевнче. (Письмо к МП.Погодину)//там саме. Т.І. С. 157-159.

1185. Максимович М.А. Письма о князьях Острожских. (К графине А.Д.Блудовой) // там саме. С. 164-195.

1186. Максимович М.А. Пугевое воспоминание о Полтаве //там саме. Т.П. С.359-364.

1187. Максимович М.А. Сказание о гетмане Петре Сагайдачном // там саме. Т.І. С.358- 386.

1188. Максимович М.А. Сказание о Колиивщине // там саме. С.623-653.

1189. Максимович М.А. Сказание о Межигорском монастыре И там саме. Т.П. С.255- 285.

1190. Masιunoβcκιnι А.Ф. Исторические доказательства о давнем желании польского народа присоединиться к России И Труды и летописи Общества истории и древностей рос­сийских, учрежденного при Императорском Московском университете. Ч.ѴІ. M., 1833. C lll- 106.

1191. Малиновский А. Историческое и дипломатическое собрание дел, происходивших между российскими великими князьями и бывшими в Крыме татарскими царями с 1462 по 1533 год // ЗООИД. Т.Ѵ. Одесса, 1863. С. 178-419.

1192. Малиновский И. Лекции по истории русского права. Вып.І. Введение. Литерату­ра. Источники. История государственного права. Варшава, 1914.

1193. Малиновский И.А. Новые труды по истории Литовско-Русского государства // ЖМНП. Ч.ХХХѴІ, (Новая серия). 1911. №11. С.149-166.

1194. Малиновский И. Рада Великого княжества Литовского в связи с боярской думой древней России. 4.1. Боярская дума древней России. Томск, 1903; 4.11. Рада Великого княже­ства Литовского. Вып.І. Томск, 1904; Вып.2. (1492-1569). Томск, 1912.

1195. Малиновский И. Речь перед диспутом (1 февраля 1904 г.). Томск, 1904.

1196. Малиновский И.А. Русская история. Введение. История социального строя. Рос- тов-наДону, 1919.

1197. Малиновський О. Стародавній державний лад східних слов’ян і його пізніші змі­ни. Нариси з історії права. K., 1929.

1198. Малиновский И. Учение о преступлении по Литовскому Статуту. К., 1894.

1199. Мальцев В. Борьба за Смоленск (XVl-XVlJ вв.). Смоленск, 1940.

1200. Малышевский И.И. Западная Русь в борьбе за веру и народность: В 2-х ч. СПб.,

1897.

1201. Малышевский И. Люблинский съезд 1569 года // Сб. статей, разъясняющих по­льское дело по отношению к Западной России / Сост. С.Шо.ікович. Вып.И. Вильна, 1887. С. 164-240.

1202. Малышевский И. Митрополит киевский не был отравителем князя Скиргайла H Киевлянин. 1875. №45. С. 1-2.

1203. [Малышевский И.И.] Очерк истории Турова // Творения святого отца нашего Кирилла епископа Туровского, с предварительным очерком истории Турова и туровской ие­рархии до XIll века. К., 1880. C.I-LXXVΠI.

1204. [Манкиев А.И.] Хилков А.Я. Ядро российской истории. M., 1770.

1205. Мариновський Ю.Ю. Писемні джерела XI-XIV ст. про Канів // УІЖ. 1990. №9. С.11-17.

1206. [Марисюк Ф.] Ф.М. [Рец.:] Lewicki А. Unia Florencka w Polsce. Cz.I. (RAU. T.XXXVΠI. 1899)∕∕3HTΠI. T.XXXV1D. 1900. Бібліографія. С.8-12.

1207. [Марисюк Φ.J Ф.М. [Рец.:] RAU. T.XXXII1 (ХІП). Krakow, 1899 // ЗНТШ. T.XL. 1901. Бібліографія. С.36-37.

1208. Маркевич А. Город Качибей или Гаджибей, предшественник города Одессы. Одесса, 1894.

1209. Маркевич А.И. О русских летописях. Вып.ІІ. Одесса, 1885.

1210. Маркевич Н. История Малороссии. Т.1. M., 1842; Т.Ѵ. M., 1843.

1211. Марковский М. Литовцы в прошлом и настоящем. Пг., 1917.

1211а. Марченко М.І. Українська історіографія (з давніх часів до середини XIX ст.). K., 1959.

1212. Масленникова Н.Н. Присоединение Пскова к Русскому централизованному го­сударству. Л., 1955.

1213. Матузова В.И. Русь в историографии Тевтонского ордена (XIV в.) // Внешняя политика Древней Руси. M., 1988. С.43-44.

1214. Матузова В.И. [Рец.:] Paravicini W. Die Preussenreisen des europaischen Adels. Sigmaringen. 1989//ОН. 1992. №4. С.194-197.

1215. Матузова В.И., Назарова ЕЛ. Крестоносцы и Русь. Конец XIl в. - 1270 г. Текс­ты, перевод, комментарий. M., 2002.

1216. Машке Э. Немецкий орден. СПб., 2003.

1217. Мейендорф И. Византия и Московская Русь. Очерк по истории церковных и ку­льтурных связей в XIV веке. P., 1990.

1218. Мельник Л.Г. Зміцнення українсько-російських політичних та економічних зв’я­зків після падіння ординського ярма // УІЖ. 1980. №9. С.80-85.

1219. Миллер Г.-Ф. О малороссийском народе и о запорожцах // ЧОИДР. 1846. №3. С. 1-23.

1220. Миловидов А.И. Прошлое и современное положение археографии в Северо-Запа­дном крае // ЖМНП. 4.CCCLV. 1904. №9. С. 1-20.

1221. Милькович В. Студія критичні над історією русько-польською. Ч.І. 1340-1387. Львів, 1893.

1222. Милюков П. Главные течения русской исторической мысли. 2-е изд. Т.1. M.,

1898.

1223. Милюков П. Очерки по истории русской культуры. Ч.П. Церковь и школа (вера, творчество, образование). 3-є изд. СПб., 1902; Ч.ПІ. Национализм и общественное мнение. Вып.1. СПб., 1901.

1224. Михальченко С.И. “Асковы дзяржаунасці Беларусі” М.В.Довнар-Запольского: история создания и историографические корни // HP 1991. Кн.З. Ч.І. С. 116-119.

1225. Михнюк В.Н, Становление и развитие исторической науки Советской Белорус­сии (1919-1941 гг.). Мн., 1985.

1226. Muuiko ДІ. Густинський літопис як історичне джерело И УЇЖ. 1971. №4. С.69- 73.

1227. Мишко Д.І. Перший Литовський Статут і його історичне значення // ЩВ. Вип.ІѴ. K., 1969. С. 14-24.

1228. Muuiko ДІ. Українсько-російські зв’язки в XIV-XVI ст. K., 1959.

1229. Мыцык Ю.А. Влияние “Кройники” Феодосия Софоновича на киевский “Синоп­сис” // Некоторые проблемы отечественной историографии и источниковедения: Сб. науч­ных статей. Днепропетровск, 1972. С. 129-136.

1230. Мыцык Ю.А. История Литвы в освещении украинского хрониста XVII века Фе­одосия Софоновича// ММНКИИНП: Источниковедение. С.66-71.

1231. Мьщык Ю.А. “Кройника о початку и назвиску Литвы” Феодосия Софоновича и ее источники // Некоторые вопросы социально-экономической и политической истории Украинской ССР. Вып.4. Днепропетровск, 1973. С. 158-167.

1232. Молчановский Н. Очерк известий о Подольской земле до 1434 года. (Преимуще­ственно по летописям). К., 1885.

1233. MoopaX.А. [Рец.:] Паиіуто В.Т. Образование Литовского государства. М. 1959// ВИ. 1961. №9. С. 150-155.

1234. Москва, Киев и Варшава или повествование о кровной и кровавой связи Вели­кой Руси с Польшею чрез Малую Русь и Литву. СПб., 1864.

1235. Москвич Л.Г. Литовские Статуты в украинской советской историографии // ШІС. С.135-143.

1236. Мохов Н.А. Молдавия эпохи феодализма. (От древнейших времен до начала XIX века). Кишинев, 1964.

1237. Мохов Н.А. Очерки истории молдавско-русско-украинских связей. (С древней­ших времен до начала XIX века). Кишинев, 1961.

1238. Мрочек-Дроздовский П.Н. Список трудов профессора ИД.Беляева // ЧОИДР. 1905. Кн.П. Смесь. С.65-88.

1238а. Музичко О.Є. Історик Федір Іванович Леонтович (1833-1910): Життя та наукова діяльність. Одеса, 2005.

1239. [Муравьев А. Н./ Русская Вильна. СПб., 1864.

1240. Муравьева Л.Л. Летописание Северо-Восточной Руси конца XIlI - начала XV века. M., 1983.

1241. Муравьева Л.Л. Московское летописание второй половины XIV - начала XV ве­ка. M., 1991.

1242. Муравьева Л.Л. Рязанское летописание конца XIII - начала XV в. И Исследова­ния по источниковедению истории СССР ХІП-ХѴ1П вв.: Сб. статей. M.,.1986. С. 14-44.

1243. Мурзакевнч Д.Н. История губернского города Смоленска. От древнейших вре­мен до 1804 года. Смоленск, 1804.

1244. Мурзакевнч H. О пушечном литейном искусстве в России И ЖМНП. Ч.ХІХ. 1838. №7-9. С.529-559.

1245. /Мухачов Π.A.∣4τстарины, собранные и изданные в Вильне // ЖМВД. 1843. Ч.П. Кн.5. С.264-286.

1308. Панов В.А. Социальный строй Полоцкой земли по данным “Полоцкой ревизии 1552 года” //ЖМНП. 4.LV1. (Новая серия). 1915. №4. С.209-263; 4.LVΠ. 1915. №5. С.1-64.

1309. Параска П.Ф. Внешнеполитические условия образования Молдавского феода­льного государства. Кишинев, 1981.

1310. Параска П.Ф. Политика Венгерского королевства в Восточном Прикарпатье и образование Молдавского феодального государства И Карпато-дунайские земли в средние века. Кишинев, 1975. С.33-52.

1311. Паскаль А.Д. Итоги и задачи изучения рукописей Гавриила Урика как ранних источников по истории славяно-молдавской книжности XV века // Исследования по источ­никоведению истории СССР дооктябрьского периода: Сб. статей. M., 1989. С.4-32.

1312. ПассекВ. Новгород сам в себе//ЧОИДР. 1869. Кн. ГѴ. С. 1-187.

1313. ∣∏acceκ В.J В.П. Уставы и управление Новагорода в средние веки И ЖМНП. Ч.ХХѴП. 1840. №7-9. С.40-86.

1314. Пашуто В.Т. Борьба народов Руси и Восточной Прибалтики с агрессией немец­ких, шведских и датских феодалов в XIII-XV веках //ВИ. 1969. №7. С. 109-128.

1315. Пашуто В.Т. Борьба прусского народа за независимость (до конца XIII в.) // ИСССР. 1958. №6. С.54-81.

1316. Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. M., 1968.

1317. Пашуто В.Т. Возрождение Великороссии и судьбы восточных славян И Пашуто В.Т., Флоря Б.Н., Хорошкевич А.Л. Древнерусское наследие и исторические судьбы восточно­го славянства. M., 1982. С.7-68.

1318. Пашуто В.Т. Галицко-Волынское княжество времен Даниила Романовича // УЗЛГУ. 1940. №67. (Серия ист. наук. Вып.7). Л., 1941. С.25-82.

1319. ПашутоВ.Т. “ИвъскипеземляРуская...” //ИСССР. 1980. №4. С.66-91.

1320. Пашуто В.Т. Образование Литовского государства. M., 1959.

1321. ПашутоВ.Т. Очерки истории СССР XlI-XIII вв. M., 1960.

1322. Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. M., 1950.

1323. Пашуто В.Т. Помезания. (“Помезанская правда” как исторический источник изучения общественного и политического строя Помезании XIII-XIV вв.). M., 1955.

1324. Пашуто В.Т. Послания Гедимина как исторический источник // Исследования по отечественному источниковедению: Сб. статей, посвященных 75-летию С.Н.Валка. М.-Л., 1964. С.463-473.

1325. Пашуто В.Т. Против некоторых буржуазных концепций образования Литовско­го государства // ВИ. 1958. №8. С.40-62.

1326. Пашуто В.Т. Рифмованная хроника как источник по русской истории И Про­блемы общественно-политической истории России и славянских стран. M., 1963. С. 102-108.

1327. Пашуто В.Т. Страны Прибалтийского региона // Новосельцев А.П., Пашуто 'B. T., ^llepenκιιu Л.В. Пути развития феодализма (Закавказье, Средняя Азия, Русь, Прибалти­ка). M., 1972. С.252-301.

1328. Пашуто В.Т. Труды польского академика Г.Ловмяньского по истории Литвы, Руси и славянства//ВИ. 1959. №10. С.107-120.

1329. Пашуто В.Т., Сахаров А.М., Шульгин В.С. Комментарии к третьему и четверто­му томам “Истории России с древнейших времен” И Соловьев С.М. Сочинения: В 18 кн. Кн.Ш. M., 1989. С.681-690.

1330. Пелешенко Ю. Боротьба Григорія Цамблака та Фотія за Київську митрополичу кафедру И ДМКУ. С. 51-53.

1331. Перёпгц В.Н. Челобитная о благословении на Киевскую и всея Руси митрополию архиеп. полоцкого Ионы Глезны // Eranos. Сб. статей по литературе и истории в честь Н.П.Дашкевича. К., 1906. С.44-49.

1332. Перечень литовских князей, исповедовавших православную веру, а равно и дре­внейших дворянских з.-русских фамилий // Сб. статей, разъясняющих польское дело по от­ношению к Западной России / Сост. С.Шолкович. Вып.И. Вильна, 1887. С. 132-163.

1333. [Петров Н.И.] Белоруссия и Литва. Исторические судьбы Северо-Западного края Z Изд. П.Н.Батюшковым. СПб., 1890.

1334. [Петров H.H.J Волынь. Исторические судьбы Юго-Западного края Z Изд. П.Н.Батюшковым. СПб., 1888.

1335. Петров Н. Историко-археологический очерк г. Брянска, Орловской губернии, и его отношений к Киеву. К., 1901.

1336. Петров H. О новооткрытой киевской монете XIV века. X., 1908.

1337. [Петров Н.И.] Подолия. Историческое описание Z Изд. П.Н.Батюшковым. СПб., 1891.

1338. [Петров Н.И.] Холмская Русь. Исторические судьбы Русского Забужья Z Изд. П.Н.Батюшковым. СПб., 1887.

1339. Петров Н.И. [Рец.:] Boniecki А. Poczet rodow w Wielkiem ks⅛stwie Litewskiem w XV і XVI wieku. W., 1887 //ЖМНП. 4.CCLVI. 1888. №3. С.274-282.

1340. Петрунь Ф. Нове про татарську старовину Бозько-Дністрянського степу ZZ Схід­ний світ. 1928. №6. С. 155-171.

1341. Петрунь Ф.О. Старовинні шляхи Одещини. Історично-топографічна довідка ZZ Вісник Одеської комісії краєзнавства при УАН. 4.4-5. Секція соціально-історична. Одеса, 1929. С.32-43.

1342. Петрунь Ф. Східна межа Великого князівства Литовського в 30-х роках XV сторіччя ZZ Ювілейний збірник на пошану М.С. Грушевського. Т.І. K., 1928. С. 165-168.

1343. Петрунь Ф. Ханські ярлики на українські землі. (До питання про татарську Україну) ZZ Східний світ. 1928. №2. С. 170-187.

1344. Петрушевич А. O галицко-русских митрополитах ZZ Галицкий исторический сборник, издаваемый обществом Галицко-Русской Матицы. Вып.ПІ. Львов, 1860. С.3-59, I- CLXXIX.

1345. Петрушевич А. С. О киевских и московских митрополитах. Львов, 1875.

1346. Петрушевич А. Обзор важнейших политических и церковных происшествий в Галицком княжестве с половины XIl до конца XIII в. И Галицкий исторический сборник, из­даваемый обществом Галицко-Русской Матицы. Вып.П. Львов, 1854. С.8-81.

1347. Петрушевич А.С. Соборное послание русского духовенства и мирян к римскому папе Сиксту IV, писанное из Вильна 14 марта 1476 года. Львов, 1870.

1347а. Пештич CJL Русская историография XVIII века. Ч.І. Л., 1961; Ч.П. Л., 1965; Ч.ІП. Л., 1971.

1348. Пилипенко М.Ф. Возникновение Белоруссии. Новая концепция. Мн., 1991.

1349. Партіи? П. Россия и Восток. (Царское бракосочетание в Ватикане, Иван Ши София Палеолог). СПб., 1892.

1350. Httpnutt? П. Россия и папский престол. Кн.І. Русские и Флорентийский собор. M., 1912.

1351. Писарев С.П. Княжеская местность и храм князей в Смоленске. Историко-архе­ологическое исследование в связи с историей Смоленска. Смоленск, 1894.

1352. Писарев С.П. Памятная книга г. Смоленска. Историко-современный очерк, ука­затель и путеводитель. Смоленск, 1898.

1353. Пичета BJL Аграрная реформа Сигизмунда-Августа в Литовско-Русском госу­дарстве. M., 1958.

1354. Пичета BJL Аграрные реформы в восточных областях Литовско-Русского го­сударства во второй половине XVI и в начале XVIl в. // він же. Белоруссия и Литва XV-XVI вв.М., 1961. С.121-151.

1355. Пичета В.И. Введение в русскую историю. (Источники и историография). M., 1922.

1356. Пичета В.И. Внешняя политика и рост территории Московского государства в XVl веке //Москва в ее прошлом и настоящем. M., [б.г.]. 4.1. Вып.П. С.5-21.

1357. Пичета В.И. Возрождение Украины-Руси и Белой Руси в XVl - начале XVII в. И він же. Белоруссия и Литва. С.715-730.

1358. Пичета В.И. Водочная устава королевы Боны и устава на волоки // там саме. С.21-42.

1359. Пічгзта У. Гісторыя Беларусі. Ч.І. М.-Л., 1924.

1360. Пичета В.И. Господарские (великокняжеские) дворы в западных волостях Бе­лоруссии после реформы Сигизмунда-Августа // він же. Белоруссия и Литва. С. 101-120.

1361 Пичета В.И. Эпоха городского хозяйства в Белоруссии // там саме. С.263-280.

1362. Пичета В.И. Изучение Литовских Статутов в новейшей историко-юридической литературе (1918-1940 гт.) //там саме. С.487-502.

1363. Пичета В.И. Институт холопства в Великом княжестве Литовском в XV-XVI вв. // там саме. С. 152-182.

1364. Пичета В. История белорусского народа//КБ. С. 1-86.

1365. Пичета В. История Литовского государства до Люблинской унии. Вильно,

1921.

1366. Пичета В.И. К истории опекунского права в Литовском Статуте 1529 г. // він же. Белоруссия и Литва. С.456-472.

1367. ПичетаВ.И. Культура Белоруссии в XVI в. //там саме. С.633-714.

1368. ПичетаВ.И. Литовский Статут 1529 г. и его источники //там саме. С.503-521.

1369. Пичета В. Литовско-польские унии и отношение к ним литовско-русской шлях­ты // Со. статей, посвященных В.О.Ключевскому. M., 1909. С.605-631.

1370. Пичета В.И. Литовско-Русское государство И РИОС. Т.П. M., [1910]. С.337-439.

1371. Пичета В. Литовско-Русское государство // Энц. словарь “Гранат”. 11-е изд. Т.27. Стб.221-238.

1372. Пичета В.И. Наказ старостам и державцам и водочная устава // він же. Бело­руссия и Литва. С.43-60.

1373. Пичета В. Новейшая история Белоруссии в зарубежной историко-политической литературе//ВНКПБ. 1921. №1. С.29-32.

1374. Пичета В. Новые работы по истории Белоруссии И там саме. 1921. №2. С. 18-24;

1922. №1. С. 15-18; №3-4. (Вып.5-6). С.34-37.

1375. Пичета В. Образование белорусского народа // він же. Белоруссия и Литва. С.595-632.

1376. Пичета BJL Образование территории Московского государства // РИОС. Т.Н. M., [1910]. С.81-1 ]7.

1377. Пичета В. Основные моменты исторического развития Западной Украины и За­падной Белоруссии. M., 1940.

1378. Пичета В. Очередные вопросы белорусской историографии И ВНКПБ. 1922. Вып. 11-12. С.30-32.

1379. Пичета В.И. Полоцкая земля в начале XVl в. И він же. Белоруссия и Литва. С.213-262.

1380. Пичета В.И. Польша на путях к колонизации Украины и Белоруссии. Люблинс­кая уния и ее политические последствия //там саме. С.551-592.

1381. Пичета В.И. Разработка истории литовско-белорусского права XV-XVI вв. в ис­ториографии U там саме. С.413-455.

1382. Пичета В.И. Состав населения в господарских дворах и волостях западной час­ти Белоруссии в пореформенную эпоху И там саме. С.61-92.

1383. Пичета В.И. Феодальное поместье в XV-XVl вв. в Великом княжестве Литовс­ком // там саме. С. 183-212.

1384. Пичета В.И. Юридическое положение сельского населения на частновладельче­ских землях ко времени издания Литовского Статута 1529 г. // там саме. С.283-412.

1385. ПичетаВ.И. Scoriniana (1776-1926) // там саме. С.731-788.

1386. Пічэта У. [Рец.:] Беларуси архіу. Т.І (XVI-XVll ст.). Мн. 1927 // Полымя. 1927. №6. С.214-216.

1387. Пичета В. [Рец.:] Законодательные акты Великого княжества Литовского XV- XVI вв. Под ред. И.И.Яковкина. Л. 1936 // ИМ. 1937. №3. С.184-187.

1388. Пичета В.И. [Рец.:] Клепатский П.Г. Очерки по истории Киевской земли. Т.І. Одесса. 1912 //Голосминувшего. 1913. №5. С.263-265.

1389. Пичета В. [Рец.:] Jkmno И.И. Великое княжество Литовское во второй половине XVI столетия. Литовско-русский повет и его сеймик. Юрьев. 1911 И Русская мысль. 1911. Кн.ѴІ. С.235-236.

1390. ПичетаВ. [Рец.:] Пресняков А.Е. Лекции по русской истории. Т.П. Вып.1. Запа­дная Русь и Литовско-Русское государство. М. 1939 И ИМ. 1940. №3. С.138-141.

1391. Пичета В. [Рец.:] Avizonis К. Bajorai Valstybiniamae Iietuvos gyvenime Vazu Iai- kais. Kaunas. 1940//ИМ. 1941. №6. С.121-122.

1392. Пыпин А.Н. История русской этнографии. Т.ПІ. Этнография малороссийская. СПб., 1891.

1393. Платонов С.Ф. “Историографическое” сочинение нашего времени // він же. Статьи по русской истории (1883-1902). СПб., 1903. С.127-155.

1394. Платонов С.Ф. Лекции по русской истории. 9-е изд. Пг., 1915.

1395. Плохий С.Н. Папство и Украина. (Политика римской курии на украинских зем­лях в XVI-XVIl вв ). К., 1989.

1396. Площанский В.М. Прошлое Холмской Руси по архивным документам ХѴ-ХѴШ в. и др. источникам. Вып.1. Холмская епархия православной и б. униатской церкви. 1428- 1630. Вильна, 1899.

1397. Погодин AJL Краткий очерк истории славян. M., 1915.

1398. Погодин М. Взгляд на русскую историю // він же. Историко-критические отры­вки. Кн.1. M., 1846. С. 1-18.

1399. Погодин М. Взгляд на удельный период от кончины Ярослава до нашествия мо­нголов//там саме. Кн.ІІ. M., 1867. С.73-136.

1400. Погодин М.П. Древняя русская история. Т.П. Обозрение составных частей госу­дарства и отношений их между собою в продолжение удельного периода. [Б.м., б.р.]. С.401- 825, [1-2].

1401. Погодин М. За русскую старину // він же. Историко-критические отрывки. Кн.1. С.435-446.

1402. Погодин М. Исследования, замечания и лекции о русской истории. Т.Ѵ. Период удельный. M., 1857.

1403. Погодин MJL Исторические размышления об отношении Польши к России // він же. Польский вопрос. Собрание рассуждений, записок и замечаний. 1831-1867. M., 1867. С.1-10.

1404. Погодин М. Исторические размышления об отношениях Польши к России И він же. Историко-критические отрывки. Кн.І. С.419-434.

1405. Погодин [М.П.] Начертание русской истории. 2-е изд. M., 1837.

1406. Погодин М. О Москве // він же. Исгорико-критические отрывки. Кн.І. С. 131- 159.

1407. Погодин М. О публичном диспуте в зале Санкт-Петербургского университета, касательно происхождения Руси. [СПб., 1860].

1408. Погодин М.П. Отповедь французскому журналисту И він же. Польский вопрос. С. 124-144.

1409. Погодин М. Очерк русской истории И він же. Историко-критические отрывки. Кн.І. С. 19-34.

1410. Погодин М.П. Письмо к историографу Богемии, Палацкому // він же. Польский вопрос. С. 162-178.

1411. ПогодинМ.П. Польский вопрос//там саме. С.77-98.

1412. Погодин М. Приращения Москвы // він же. Историко-критические отрывки. Кн.І. С.161-170.

1413. ПогодинМ. Царь Иван Васильевич Грозный //там саме. Кн.П. С. 173-196.

1414. Погодин М.П. [Рец.:] Бандтке. История государства Польского // він же. Польс­кий вопрос. С. 11-28.

1415. Покровский М. Русская история в самом сжатом очерке. (От древнейших времен до конца ХІХ-го столетия). 4-е изд. М.-Пг., 1923.

1416. Покровский М.Н. (При участии Н.М.Никольского и В.Н.Сторожева). Русская история с древнейших времен. Т.І. Кн.2. M., [1910]; Т.П. M., [1910]; Т.ПІ. M., 1911.

1417. Полевой Н. История русского народа. Т.ПІ. M., 1830; Т.ІѴ. M., 1833; T.V. M., 1833; Т.VI. M., 1833.

1418. Полевой И. Русская история для первоначального чтения. 4.1. M., 1835; Ч.П. M., 1835.

1419. Полевой Н. Обозрение русской истории до единодержавия Петра Великого. СПб., 1846.

1420. Полежаев П.В. Московское княжество в I половине XIV века. Исторический этюд. СПб., 1878.

1421. Полонсъка Василенко Н. Історія України: У 2-хт. 3-є вид. Т.І. До середини XVII століття. K., 1995.

1422. Полонсъка-Василенко Н. Українська православна церква до 1917 року // Ковчег. Науковий збірник із церковної історії. Число 2. Львів, 2000. С.23-43.

1423. Попков S.C. “Внимает истину из уст твоих народ...” (Научно-педагогическая деятельность Иоахима Лелевеля в 1808-1830 гг. в оценке польских современников) // Иссле­дования по истории польского общественного движения XIX в. - начала XX в. : Сб. статей и материалов. M._t 1971. С.209-234.

1424. Попов А. Историко-литературный обзор древнерусских полемических сочине­ний против латинян. (XI-XV в ). M., 1875.

1425. HopatbKoutittfH. Исторический рассказ о литовском дворянстве. СПб., 1858.

1426. Предисловие // Пичета ВИ. Аграрная реформа Сигизмунда-Августа в Литовс­ко-Русском государстве. M., 1958. С.3-6.

1427. Пресняков А. Иван IIi на Угре// Сб. статей, посвященных С.Ф. Платонову. СПб., 1911. C 280-298.

1428. Пресняков А.Е. Княжое право в древней Руси. Очерки по истории X-XII столе­тий И він же. Княжое право в древней Руси. Лекции по русской истории. Киевская Русь. M., 1993. С.3-254.

1429. Пресняков А.Е. Лекции по русской истории. Т.1. Киевская Русь. M, 1938; Т.П. Вып.1. Западная Русь и Литовско-Русское государство. M., 1939.

1430. Пресняков А. Московское государство. 1500-1650 // История нового времени (1500-1910). Т.1. СПб., [б.р.]. С.699-740.

1431. Пресняков А.Е. Московское царство, ∏r., 1918. •

1432. Пресняков А.Е. Образование Великорусского государства. Очерки по истории XIll-XV столетий. Пг., 1918.

1433. Пресняков А.Е. Первый опыт истории русского самосознания /7 ИОРЯСАН. 190]. T.V1. Кн.З. СПб., 1901. С.301-317.

1434. Пресняков А.Е Русская история. (Курс младших классов). M.-Πr., 1915.

1435. Пресняков А. [Рец.:] Любавский М. Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания Первого Литовского Статута. Историче­ские очерки. М. 1892 // Филологическая библиотека. Критико-библиоірафический журнал. Г.1. Т.П. Август 1893 - февраль 1894 г. СПб., 1894. С.76-78.

1436. Приселков М.Д. История русского летописания XI-XV вв. Л., 1940.

1437. Приселков М.Д. Летописание Западной Украины и Белоруссии // УЗЛГУ. 1940. №67. (Серия ист. наук. Вып.7). Л., 1941. С.5-24.

1438. ПриселковМ.Д. Русская история. 2-е изд. M., 1917.

1439. ПриселковМ.Д., ФасмерМ.Р. Отрывки В.Н.Бенсшевича по истории русской це­ркви XIV века //ИОРЯСАН. 1916. Т.ХХІ. Кн.І. ∏r., 1916. С.48-70.

1439а. Пріцак О. Історіософія Михаила Грушевського И Грушевсъкий М.С. Історія України-Руси. T.l. K., 1991. C.X-XXΠ1.

1440. Протоколы заседаний съезда // TIII АС. Т.1. К., 1878. С.XVIII-LXXXV.

1441. Прохоров Г.М. Этническая интеграция в Восточной Европе в XIV веке (от иси- хастских споров до Куликовской битвы) // Гумилев Л.Н. Древняя Русь и Великая степь. Кн.2. M., 1997. С.393-418.

1442. Прохоров Г.М. Повесть о Митяе. (Русь и Византия в эпоху Куликовской битвы). Л., 1978.

1443. Псков: Очерки исгории. 2-е изд. Л., 1990.

1444. Пташицкий И.И. [Рец.:] Abrahani W. Powstanie Organizacyi kosciola Iacinskiego па Rusi. Т.І. Lwow. 1904 // ИОРЯСАН 1905. Т.Х. Кн.З. С.395-419.

1445. Пташицкий С.Л. Библиографическое обозрение новейшей литераіуры о Юрии II, последнем князе “всея Малыя Руси” // БЮ. С.І-ІѴ.

1446. Пташицкий С.Л. Описание книг и актов Литовской Метрики. СПб., 1887.

1447. Пташицкий С. Полис литовского войска 1567 года И ЛЗАК за 1902 г. Вып.ХѴ. СПб., 1905. С.24-39.

1448. Пташицкий С. [Рец.:] Codex epistolaris Vitoldi magni ducts Lithuaniae. 1376-1430. (ММАе. Т.ѴІ). Cracoviae. 1882//ЖМНП. Ч. CCXXIV. 188.2. №12. С.353-361.

1449. Публичный диспут 19 марта 1860 года о начале Руси между гг. Погодиным и Костомаровым // Современник. T.LXXX. 1860. №3. С.257-292.

1450. Пушкарев С.Г. Обзор русской истории. Ставрополь, 1993.

1451. Пятницкий И. Очерк истории Киевской митрополии в период времени отдель­ного ее существования от митрополии Московской (1459-1686 гг.). Могилев на Днепре, 189].

1452. Радлов В. Ярлыки Токтамыша и Темир-Кутлуга // ЗВОРАО. Т.ІП. 1888. СПб, 1889. С. 1-40.

1453. Радченко К.Ф. [Рец.:] Яцпмирский А.И. Григорий Цамблак. Очерк его жизни, ад­министративной и книжной деятельности. СПб. 1904 //ЖМНП. Ч. CCCLV. 1904. №10. С.419- 435.

1454. Рамм Б.Я. Папство и Русь в X-XV веках. М.-Л., 1959.

1455. Рашба Н.С. Повалення монголо-татарського панування в 1480 р. // УІЖ. 1980. №9. С.59-67.

1456. Режабек И. Юрий П-й, последний князь всея Малыя Руси //БЮ. С. 1-66.

1457. Ригельман А. Летописное повествование о Малой России и ее народе и козаках вообще, отколь и из какого народа оные происхождение свое имеют, и по каким случаям они ныне при своих местах обитают, как-то: черкасские или малороссийские и запорожские, а от них уже донские, а от сих яицкие, что ныне уральские, гребенские, сибирские, волгские, тер­ские, некрасовские, и проч, козаки, как равно и слободские полки. Ч.І. M., 1847.

1458. Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества ХП-ХПІ вв. M., 1982.

1459. Рыбинский В. Киевская митрополичья кафедра с половины XlH до конца XVI века. К., 1891.

1460. РогалевА.Ф. Белая Русь и белорусы. (В поисках истоков). Гомель, 1994.

1461. Рогов А.И. Русско-польские культурные связи в эпоху Возрождения. (Стрыйко- вский и его Хроника). M., 1966.

1462. Рогов А.И. Стрыйковский и русская историография первой половины XVIII в. // Источники и историография славянского средневековья: Сб. статей и материалов. M., 1967.

1463. Рожков Н. Обзор русской истории с социологической точки зрения. Ч.П. Уде­льная Русь. Вып.І. СПб., 1905; Вып.2. M., 1905.

1464. Рожков Н.А. Политические партии в Великом Новгороде XII-XV века H він же. Из русской истории. Очерки и статьи. Пб., 1923. С. 131-159.

1465. Рожков Н.А. Русская история в сравнительно-историческом освещении. (Осно­вы социальной динамики). 2-е изд. Т.І. Первобытное общество. Дикари. Варвары. Феодаль­ная революция. Л.-М., 1928; Т.П. Феодализм. Л.-M., 1928; Т.ПІ. Падение феодализма. Л.-M., 1928.

1466. Рожков Н. Учебник русской истории для средних учебных заведений и для са­мообразования. 2-е изд. M., 1904.

1467. Розов В.А. Значение грамот ХГѴ и XV веков для истории малорусского языка. К., 1907.

1468. [Рондяк П.] П.Р. [Рец.:] FijalekJ. Sredniowieczne biskupstwa kosciola Wschodniego па Rusi і Litwie. (КН. 1896-1897) // ЗНТШ. Т.ХХІІ. 1898. Бібліографія. С.22-26.

1469. Рубан В. Краткая летопись Малой России. СПб., 1777.

1470. Рубцов Б.Т. Гуситские войны. (Великая крестьянская война XV века в Чехии). M., 1955.

1471. Русина О. Була Троя, був Іліон і слава троянців безмежна... П Русина O., Горо­бець В., Чухліб Т. Незнайома Кліо. Українська історія в таємницях і курйозах. XV-XVIII сто­ліття. K., 2002. С.37-49.

1472. Русина О. Від Кузьмищі-киянина до киянина Скобейка (моделювання смерті в “Хроніці Биховця”) // Соціум. Альманах соціальної історії. Вип.1. K., 2002. С.37-53.

1473. Русина О. До джерел історіографічного міфа (переглядаючи проблему Ґедимі- нового походу на Київ) // Середньовічна Україна. Вип.2. K., 1997. С.32-47.

1474. Русина О. До питання про київських князів татарської доби // ЗНТШ. Т.ССХХѴ. 1993. С.194-203.

1475. Русина О.В. З історії входження Чернігово-Сіверщини до складу Росії // УІЖ. 1989. №3. С.91-100.

1476. Русина О. Загадки стародавнього Любеча // Русина O., Горобець В., Чухліб Т. Незнайома Кліо. С.20-26.

1477. Русина О. Із спостережень над “Реєстром чернігівських границь” з 20-х років XVI століття // ЗНТШ. Т.ССХХѴ. 1993. С.293-306.

1478. Русина О. Ілюзія вбивства // Русина O.. Горобець В., Чухліб T Незнайома Кліо.

С.7-19. *

1479. Русина О. Київська виправа Ґедиміна. (Текстологічний аспект проблеми) // ЗНТШ. Т.ССХХХІ. 1996. С. 147-157.

1480. Русина О. Легенда про виправу Ґедиміна на Русь в оцінці В.Б. Антоновича та в пізнішій історіографії // Академія пам’яті В.Б. Антоновича: Доповіді та матеріали. K., 1994. С.93-99.

1481. Русина О.В. Любеч у XIV-XV ст. // Чернігівська земля у давнину і середньовіч­чя: Тези доповідей міжнародної наукової конференції у м. Славутичі 5-6 жовтня 1994 р. [Славутич, 1994]. С.21-23.

1482. Русина О. Олена Прекрасна української історії 11 Русина O., Горобець В., Чухліб Т. Незнайома Кліо. С.27-36.

1483. Русина О. Про князівську традицію на Київщині у Xlll-XV ст. // Київська старо­вина. 1997. №3/4. С.82-93.

1483а. Русина О.В. Проблеми політичної лояльності населення Великого князівства Литовського у XIV-XVl ст. //УІЖ. 2003. №6. С.3-16.

1484. Русина О. Промова Мелешка - стенограма чи памфлет? // Русина O., Горобець B._t ^lIyχj∏6 T Незнайома Кліо. С.95-103.

1485. Русина О. Путивльські волості XV - початку XVIl століть // ЗНТШ. Т.ССХХХІ. 1996. С.368-379.

1486. Русина О. Синьоводська “Задонщина”: історична першість чи історіографічний гібрид? // УГО. Вип.1. K., 1999. С.178-189.

1487. Русина О. Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського. K., 1998.

1488. Русина О.В. Україна під татарами і Литвою. (Україна крізь віки. Т.6). K., 1998.

1489. Русина Е.В. Яголдай, Яголдаевичи, Яголдаева “тьма” // Славяне и их соседи. Выл.10. Славяне и кочевой мир. M., 2001. С.144-152.

1490. !Русина О.В.] Яка була політико-адміністративна структура українських земель у складі Великого князівства Литовського в XIV ст.? // УІЖ. 1990. №9. С. 135-136.

1491. Русина О. [Рец.:] КромМ.М. Меж Русью и Литвой: Западнорусские земли в сис­теме русско-литовских отношений конца XV - первой трети XVI в. М. 1995 // ЗНТШ. Т.ССХХХІІІ. Львів, 1997. С.569-575.

1492. [Руссов C.J Волынские записки, сочиненные СРуссовым в Житомире. СПб., 1809.

1493. Руссоцкий С. Мазовецкая государственность в период феодальной раздроблен­ности (Xlll-XVl вв.) //ПР. С. 140-164.

1494. С-скии Л. [Рец.:] Молчановский Н. Очерк известий о Подольской земле до 1434 года. (Преимущественно по летописям). К. 1885 И ЖМНП. 4.CCXLVI. 1886. №7-8. С.339- 348.

1495. Савва В. Московские цари и византийские василевсы. (К вопросу о влиянии Ви­зантии на образование идеи царской власти московских государей). X., 1901.

1496. Савельев-Ростиславич Н. Димитрий Иоаннович Донской, первоначальник русс­кой славы: Историко-критическое исследование. M., 1837.

1497. Савельев—Ростиславич] И. Историческое значение и личный характер Димит­рия Иоанновича Донского // ЖМНП. Ч.ХІѴ. 1837. №4-6. С.378-407.

1498. Савельев—Ростиславич] H. [Рец.:] Маркевич Н. История Малороссии. М. 1842. 4 т. U там саме. Ч.ХХХІХ. 1843. №7-9. С.156-195.

1499. Савицкий П.Н. Континент Евразия. M., 1997.

1500. Сагановіч Г. Нарыс гісторыі Беларусі ад старажытнасці да канца XVIII стагод- дзя. Мн., 2001.

1501. Сакольчик А.А. Дооктябрьская книга на русском языке о Белоруссии (1768-1917 гг.): Библиографический указатель. 2-е изд. Мн., 1976.

1502. Салмина М.А. “Летописная повесть” о Куликовской битве и “Задонщина” И СПИ. С.344-384.

1503. /Сапунов А.С.] Историко-статистический очерк г. Витебска // Витебская старина / Сост. А.Сапунов. Т.І. Витебск, 1883. С.559-660.

1504. Сапунов А. Исторические отношения Руси Белой и Великой // Памятная книжка Витебской губернии на 1898 г. Витебск, 1898. Приложения. С. 1-20.

1505. Сапунов А. Исторический очерк Витебской Белоруссии. Витебск, [б.р.].

1506. [Сапунов А.С.] Краткий очерк борьбы Московского государства с Литвою и По­льшею в ХІѴ-ХѴП в. // Витебская старина / Сост. А.Сапунов. Т.ГѴ. Витебск, 1885. С. 1-71.

1507. Cac ПМ. Феодальные города Украины в конце XV - 60-х годах XVI в. К., 1989.

1508. Сафаргалиее М.Г. Распад Золотой Орды. (Ученые записки Мордовского госу­дарственного университета. Вып.ХІ). Саранск, 1960.

1509. Сахаров AM. Образование и развитие Российского государства в XlV-XVIl вв. M., 1969.

1510. Сахаров AM., Шульгин В.С. Комментарии к пятому и шестому томам “Истории России с древнейших времен” И Соловьев CM Сочинения: В 18 кн. Кн.ІІІ. M., 1989. С.717- 727.

1511 [Рец.:] Сборник князя Оболенского. №1-10. М. 1838 // ОЗ. 1839. Т.П. С.52-58.

1512. Сведения о заседаниях ИОНЛ с 27 октября 1908 по 27 октября 1909 И ЧИОНЛ. Кн.ХХП. Вып. 1-2. К., 1911. С.3-69.

1513. Сеиньин П. Грамота Владислава Ягеллона, данная им брату своему, Скиргайле Ольгердовичу, на Троцкую область с принадлежностями И ОЗ. Ч.ХХХѴІІ. Кн.СѴ. 1829. №1. С.3-12.

1514. Свідерсыат Ю.Ю. Боротьба Південно-Західної Русі проти католицької експансії в X-XHI ст. K., 1983.

1515. Северо-Западный край империи, в прежнем и в настоящем виде // ЖМВД. 1843.

4.1. Кн.1-3. С.207-241, 382-449.

1516. Семенова Л.Е. Из истории молдавско-польско-турецких отношений конца XV в. //РПП. С.40-52.

1517. Семенова Л.Е. Некоторые аспекты международного положения Молдавского княжества во второй половине XV в. // Юго-Восточная Европа в средние века. Вып.І. Киши­нев, 1972. С.207-234.

1518. [Сенковскии О.И.[ Барон Брамбеус. Литва, Свитригайло и Коцебу (По поводу книги: “Свитригайло великий князь литовский”, сочинение Авг. Коцебу. 1835) // він же. Со­брание сочинений. Т.ѴІ. СПб, 1859. С.37-68.

1519. Сергеевич BJf. Вече и князь. Русское государственное устройство и управление во времена князей Рюриковичей. Исторические очерки. M., 1867.

1520. Сергеевич В.И. История русского права. Лекции. СПб., 1888.

1521. Середонин СМ. [Рец.:] Лаппо И.И. Великое княжество Литовское за время от заключения Люблинской унии до смерти Стефана Батория (1569-1586). Опыт исследования политического и общественного строя. Т.І. СПб. 1901 //ЧОИДР. 1905. Кн.І. Смесь. С.4-29.

1522. CecmpeHifeeuH-Bozyui С. История царства Херсонеса Таврийского. Т.І-П. СПб., 1806.

1523. CudopM. Шлях до Городельської унії. (В світлі польсько-лиговсько-українсь- ких противорічностей). Мюнхен-Нью Йорк, 1951.

1524. Симаиікевич М. Римское католичество и его иерархия в Подолии. Каменец-По­дольск, 1872.

1525. Симоновский П. Краткое описание о козацком малороссийском народе и о воен­ных его делах, собранное из разных историй иностранных, немецкой - Бишенга, латинской - Безольди, французской - Шевалье, и рукописей русских, 1765 года. M., 1847.

1526. CeifUHCKHft Е. Город Каменец-Подольский. Историческое описание. К., 1895.

1527. CiifiHCbKuu Є. Нариси з історії Поділля. Ч.І. Загальний огляд історії Поділля. Пе­редісторія Поділля. Вінниця, 1927.

1528. CiifiHCbKim Є. Оборонні замки Західного Поділля XIV-XVII ст. (Історично-архе­ологічні нариси). K., 1928.

1529. Сырку П.А. Новый взгляд на жизнь и деятельность Григория Цамблака // ЖМНП. Ч.ССХХХѴІ. 1884. №11. С. 106-153.

1530. Скрынников PJ'. История Российская. IX-XVII вв. M., 1997.

1531. Скрынников P. Г. Куликовская битва. Проблемы изучения //Куликовская битва в истории и культуре нашей Родины: Сб. / Под ред. Б. А. Рыбакова. M., 1983. С.43-70.

1532. Скрынников Р.Г. Трагедия Новгорода. M., 1994.

1533. Скубицький Т.7., РедінМ.Г\ Шерман ГМ. Проект програми історії України для державних університетів та педагогічних інститутів. K., 1934.

1534. Смирнов В.Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты до на­чала XVIll века. СПб., 1887.

1535. Смирнов И.И. Восточная политика Василия III H ИЗ. Т.27. M., 1948. CJ8-66.

1536. Смирнов И.И. Очерки политической истории Русского государства 30-50-х го­дов XVl века. М.-Л., 1958.

1537. Смирнов И.И. [Рец.:] Базилевич К.В. Внешняя политика Русского централизо­ванного государства (вторая половина XV века). М. 1952 И ВИ. 1952. №11. С. 139-144.

1538. Смирнов ІИ. Спор между Литвой и Польшей о правах на Волынь и Подолию // Торжественный акт Ришельевского лицея по случаю окончания 1862-1863 академического года. Одесса, 1863. С.3-71.

1539. Смирнов М. Судьбы Червонной или Галицкой Руси до соединения ее с Поль­шею. (1387). СПб., 1860.

1540. Смирнов М. Ягелло-Яков-Владислав и первое соединение Литвы с Польшею.

Ч.І. Одесса, 1868.

1541. Смирнов П. Москва в XlV и XV веках И РИОС. Т.П. M., [1910]. С.1-48.

1542. Смоленский В. История польского народа. СПб., 1899.

1543. Соболевский А.И. Где жила Литва? СПб., 1911.

]544. Соболевский А.И. Запись начала XV века//ЧИОНЛ. Кн.ІХ. 1895. С.219-222.

1545. Соболевский А. К вопросу об исторических судьбах Киева. К., 1885.

1546. Соболевский А.И. Русское известие о последних галицких Рюриковичах // Сб. статей в честь М.К.Любавского. Пг., 1917. С.214-215.

1547. Сокол С.Ф. Социологическая и политическая мысль в Белоруссии во П полови­не XVl века. Мн., 1974.

1548. Соколов И. Отношение протестантизма к России в XVl и ХѴП веках. M., 1880.

1549. [Соколов М.К.] S. Киевский митрополит Григорий Цамблак. (Очерк его жизни н деятельности) //БВ. 1895. №7. С.52-72; №8. С.157-199.

1550. Соколов П. Русский архиерей из Византин и право его назначения до начала XV века. К., 1913.

1551. Соловьев А.В. Автор “Задонщины” и его политические идеи И ТОДРЛ. Т.ХІѴ. М.-Л., 1958. С. 183-197.

1552. Соловьев А. Великая, Малая и Белая Русь // ВИ. 1947. №7. С.24-38.

1553. Соловьев СМ. Взгляд на историю установления государственного порядка в России до Петра Великого // він же. Сочинения: В 18 кн. Kh,XVL Работы разных лет. M., 1995. С.5-42.

1554. Соловьев СМ. Восточная Европа в XVIl веке // там саме. Кн.ХХІ. Дополнитель­ная. Работы разных лет. M., 1998. С.474-505.

1555. Соловьев СМ. Два хронологических вопроса из XVI. века //ВОИДР. Кн.ХХІ. M., 1855. С.1-4.

1556. Соловьев СМ. Европа в конце XVIII в. // він же. Сочинения: В 18 кн. Кн.ХХІ). Дополнительная. Работы разных лет. M., 1998. С. 198-319.

1557. Соловьев СМ. История отношений между русскими князьями Рюрикова дома И там саме. Кн.ХІХ. Дополнительная. Работы разных лет. M., 1996. С.5-338.

1558. Соловьев СМ. История падения Польши // там саме. С.405-628.

1559. Соловьев СМ. История России с древнейших времен. Т.1-6 //там саме. Кн.І. M., 1988; Кн.И. M., 1988; Кн.Ш. M., 1989.

1560. Соловьев СМ. Н.М.Карамзин и его литературная деятельность: “История госу­дарства Российского” //там саме. Кн.ХѴІ. С.43-186.

1561. Соловьев СМ. Крестоносцы и Литва //там саме. Кн.ХХП. С.82-100.

1562. Соловьев СМ. Курс новой истории //там саме. Кн.ХХ. Дополнительная. Работы разных лет. M., 1996. С.5-341.

1563. Соловьев СМ. Лекции по русской истории (1873/4) //там саме. Кн.ХХІ. С.6-246.

1564. Соловьев С. О продолжении “Истории” Татищева И Москвитянин. 1845. №10. С.164-176.

1565. Соловьеве. Об отношениях Новгорода к великим князьям. Историческое иссле­дование//ЧОИДР. 1846. №1. С. 1-162.

1566. Соловьев СМ. Обзор дипломатических сношений Московского двора с Литовс­ким во второй половине XV века//β∕w лее. Сочинения: В 18 кн. Кн.ХХП. С. 101-120.

1567. Соловьев СМ. Общедоступные чтения о русской истории // там саме. Кн.ХХІ. С.247-401.

1568. Соловьев СМ. Очерк истории Малороссии до подчинения ее царю Алексею Михайловичу//ОЗ. T.LXI. 1848. №11. С.1-34;№12. С.147-166.

1569. Соловьев СМ. Очерк истории Москвы // він же. Сочинения: В 18 кн. Кн.ХХ. С.474-503.

1570. Соловьев СМ. Писатели русской истории XVIII века// там саме. Кн. XVI. С. 187- 259.

1571. Соловьев СМ. Псков и Ливония И там саме. Кн.ХХП. С.42-81.

1572. Соловьев СМ. Публичные чтения о Петре Великом //там саме. Кн.ХѴІІІ. Рабо­ты разных лет. M., 1995. С. 5-152.

1573. Соловьев СМ. Учебная книга русской истории // там саме. С. 153-528.

1574. Спасский И.Г. Русская монетная система. Историко-нумизматический очерк. 4-е изд., доп. Л., 1970.

1575. Срезневский И.И. Древние памятники русского письма и языка. (X-XIV веков). Общее повременное обозрение. 2-е изд. СПб., 1882.

1576. Срезневский И. Сведения и заметки о малоизвестных и неизвестных памятни­ках. XLI-LXXX. СПб., 1876.

1577. Срезневский И.И. Славяно-русская палеография //ЖМНП. Ч.ССХХХѴІ. 1884. №11. С.225-240; №12. С.241-261.

1578. Ставиский В.И. “Киевское княжение” в политике Золотой Орды (первая чет­верть XTV в.) // Внешняя политика Древней Руси. M., 1988. С.95-100.

1579. Станкевич H. О причинах постепенного возвышения Москвы до смерти Иоанна III И Ученые записки Императорского Московского университета. 1834. №1. С.29-55; №2. С.247-279.

1580. СтанкевічЯ. Нарысы з гіеторыі Вялікалітвы-Беларусі. Нью Джэрзі, 1978.

1581. Старостина И.П. Некоторые особенности развития права восточнославянских земель в Великом княжестве Литовском // РПП. С. 118-134.

1582. Старостина И.П. О месте Судебника Казимира 1468 г. в праве Великого кня­жества Литовского // Культурные связи народов Восточной Европы в XVI в. M., 1976. С.94- 113.

1583. СтаростинаИ.П. Судебник Казимира 1468 г.: Автореф.... канд. ист. наук. M., 1986.

1584. Старостина И.П. Судебник Казимира 1468 г. и Русская Правда // Восточная Европа в древности и средневековье: Проблемы источниковедения. (Чтения памяти В.Т.Па- шуто). M., 1990. С.130-133.

1585. Старостина И.П. Судебник Казимира 1468 г. о личной и семейной ответствен­ности при уголовных преступлениях И Восточная Европа в древности и средневековье: Сб. статей. M., 1978. С.252-260.

1586. Старостина И.П. Судебный иммунитет в законах Казимира 1468 г. // Общество и государство феодальной России. M., 1975. С.262-271.

1587. Старченко Н. Початок станової диференціації населення Великого князівства Литовського в інтерпретації В.Б.Антоновича // Академія пам'яті В.Б.Антоновича: Доповіді та матеріали. K., 1994. C. 100-106.

1588. Столярова JLB. Мария Дмитриевна - жена псковского князя Довмонта // Сред­невековая Русь. Вып.І. M., 1996. С.58-75.

1589. Сторожев В. От редактора // Русская история с древнейших времен до Смутно­го времени: Сб. статей / Под ред. В.И.Сторожева. Вып.І. M., 1898. С.ХШ-ХХН.

1590. Стороженко А.В. О существовавших в г. Киеве римско-католических храмах // Eranos. Сб. статей по литературе и истории в честь Н.П.Дашкевича. К., 1906. С.242-253.

1591. Cmpummep И. История Российского государства. Ч.П. СПб., 1801; Ч.ІІІ. СПб., 1802.

1592. Cyeanay А.М. Погляды М.В.Доунара-Запольскага на фарміраванне беларускага этнаса // ДГТН. С.201-206.

1593. Сулковска-Курасееа И. Итинерарий Казимира Ягеллона (состояние подготовки) // Исследования по истории Литовской Метрики: Сб. научных трудов. Ч.П. M., 1989. С.264- 335.

1594. Сумароков П. И. Новгородская история. (1815 r.). M., 1890.

1595. Cypunoe А.В. Общественно-политический строй и право Великого княжества Литовского. Кишинев, 1961.

1596. Сушицький T Західноруські літописи як пам’ятки літератури. K., 1930.

1597. CyuiutfKUii Ф.Л. Из лекций по литературе Южной и Западной Руси XV-XVHI вв. Очерк 1. О западно-русских летописях. К., 1915.

1598. Тарановский Ф.В. Обзор памятников магдебургскою права западнорусских го­родов литовской эпохи. Историко-юридическое исследование. Варшава, 1897.

1599. Тарановский Ф.В. Феодализм в России. Критический очерк. Варшава, 1902.

1600. Татищев В.Н. История Российская: В 7 т. Т.І. М.-Л., 1962; Т.П. М.-Л., 1963; T ill. М.-Л., 1964; Т.ІѴ. М.-Л., 1964; Т.Ѵ. М.-Л., 1965; Т.ѴІ. М.-Л., 1966; Т.ѴП. Л., 1968.

1601. Таубе М.А. Международный конгресс на Волыни в XV столетии // Русский вес­тник. T.CCLV. 1898. №5. С.133-151.

1602. Taycmanec А. Права сямейнае паводле Літоускіх Статутау. (Нарыс да гісторыі старажытнага беларуска-літоускага грамадзянскага права) // Запіскі аддзелу гуманітарних навук БАН. Кн.8. Працы клясы гісторыі. Т.ІП. Мн., 1929. С.21-52.

1603. Теобальд. Гедиминова гора в Вильне // він же. Литовско-языческие очерки. Ис­торические исследования. Вильна, 1890. С. 137-145.

1604. Теобальд. Загадочная смерть Кейстута И там саме. С. 167-180.

1605. Теодорович Н.И. Город Владимир Волынской губернии в связи с историей во­лынской иерархии. Исторический очерк. Почаев, 1893.

1606. Терлецький О. Історія України. Львів, 1938.

1607. Терлецький О. Історія Української держави. Т.П. Козацька доба. Львів, 1924.

1608. Терлецький О. Політичні події на Галицькій Руси в р. 1340 по смерті Болеслава- Юрія II. Розвідка критично-історична//ЗНТШ. Т.ХП. 1896. С.1-26.

1609. Терлецький О. [Рец.:] RAU. Т.Х (XXXV). Krakow. 1898 H ЗНТШ. Т.ХХХ. 1899. Бібліографія. С.35-37.

1610. Терновский С. Исследование о подчинении Киевской митрополии Московскому патриархату И Архив ЮЗР. Ч.І. Т.Ѵ. К., 1872. С.1-172.

1611. Тэзісы аб асноуных пытаниях гісторыі БССР. Ч.І. Гісторыя беларускага народа да Вялікай Кастрычніцкай соцыялістычнай рэволюцыі //Большэвік Беларусь 1948. №8. С.36- 72.

1612. Тираспольская И. З. Люблинская уния 1569 г.: Автореф.... канд. ист. наук. M., 1953.

1613. Титов Ф.И. Благоверный князь Константин Константинович Острожский, рев­нитель православия и защитник русской народности в 3. Руси (1527-1608-1908 гг). К., 1908.

1614. Тихомиров И.А. О составе западнорусских, так называемых литовских летопи­сей U ЖМНП. Ч.СССХХХГѴ. 1901. №3. С.1-36; Ч.СССХХХѴ. 1901. №5. С.70-119.

1615. Тихомиров И.А. Обозрение состава московских летописных сводов. 1425-1533 г. //там саме. Ч.ССС. 1895. №8. С.416-451.

1616. Тихомиров И.А. [Рец.:] В.Е.Данилевич. Очерк истории Полоцкой земли до конца XIV столетия. Киев. 1896//там саме. Ч.СССХІІ. 1897. №7. С. 172-176.

1617. Тихомиров И.А. [Рец.:] ПСРЛ. Т.ХѴ1І. СПб. 1907 И там саме. Ч.ХХѴІІ. (Новая серия). 1910. №6. С.373-386.

1618. Тихомиров И.А. [Рец.:] Prochaska А. Latopis Litewski. Rozbior krytyczny. Lwow. 1890//там саме. 4.CCLXXXVI1. 1893. №5. С.253-266.

1619. Тихомиров И.А. [Рец.:] Szaraniewicz J. О Iatopisach і kronikach ruskich XV і XVI wieku, a zwlaszcza о Latopisie “welikoho kniaztwa Iitowskobo і zomojtskoho”. (RAU. T.XV. Kra­kow. 1882). Smolka St. Najdawniejsze pomniki dziejopisarstwa rusko-litewskiego. Rozbior kryty­czny. Krakow. 1890. (PAU. T.VΠI)∕∕τaM саме. 4.CCLXXIII. 1891. №2. C.397-412.

1620. Тихомиров M.H. Древняя Москва (XII-XV bb.). M., 1947.

1621. Тихомиров М.Н. Значение Древней Руси в развитии русского, украинского и бе­лорусского народов И він же. Древняя Русь. M., 1975. С. 11-21.

1622. Тихомиров М.Н. Иван Грозный и Сербия И він же. Исторические связи России со славянскими странами и Византией. M., 1969. С.83-93.

1623. Тихомиров М.Н. Исторические связи русского народа с южными славянами с древнейших времен до половины XVII в. // гам саме. С.94-166.

1624. Тихомиров М.Н. Источниковедение истории СССР с древнейших времен до кон­ца XVIIl в. Т.І. M., 1940.

1625. ТихомировМ.Н. Куликовская битва 1380 года// ВИ. 1955. №8. С. 11-25.

1626. Тихомиров М.Н. Куликовская битва 1380 года // Повести о Куликовской битве. M., 1959. С.335-376.

1627. Тихомиров М.Н. Россия в XVl столетии. M., 1962.

1628. Тихомиров М.Н. Россия и Византия в XIV-XV столетиях // він же. Исторические связи России со славянскими странами и Византией. M., 1969. С.27-47.

1629. Тихомиров М.Н. “Список русских городов дальних и ближних” И він же. Русс­кое летописание. M., 1979. С.83-137.

1630. Тихомиров М.Н., Дмитриев С.С. История СССР. Т.І. C древнейших времен до 1861 года. M., 1948.

1631. Тихомиров Н. Галицкая митрополия. Церковно-историческое исследование. СПб., 1896.

1632. Тихомиров Н.Д. Галицкие и литовские митрополиты 14-15 в. и отношение к ним епископов Полоцкой и Туровской епархии. Витебск, 1910.

1633. Тихомиров Н. Литовские митрополиты XTV и первой половины XV в. и отноше­ние к ним епископов Полоцкой и Туровской епархий. Витебск, 1898.

1634. Ткаченко М. Гуманщина в XVI-XVII вв. И ЗІФВ. Кн.ХІ. K., 1927. С. 11-40.

1634а. ТолочкоА. “История Российская” Василия Татищева: источники и известия. K.- M., 2005.

1635. Толстой Д.А. Римский католицизм в России. Т.І. СПб., 1876.

1636. Толстой И. Древнейшие русские монеты Великого княжества Киевского. Нуми­зматический опыт. СПб., 1882.

1637. Томаиіівський С. Володимир Антонович. Його діяльність на полі історичної на­уки. (З нагоди ювілею). Львів, 1906.

1638. Томашівський С. Податкові ухвали за Казимира Ягайловича в Польщі // ЗНТШ. Т.ХІХ. 1897. С.1-70.

1919.

1639. Томашівський С. Українська історія. Нарис. Т.1. Старинні і середні віки. Львів,

1640. IToMautiecbKiiu C.∣ C.T. [Рец.:] Церетели E. Елена Иоанновна, великая княгиня литовская, русская, королева польская. Биографический очерк в связи с историей того вре­мени. СПб. 1898 И ЗНТШ. Т.ХХХѴШ. 1900. Бібліографія. С.7-8.

1641. Топоров В.Н. Древняя Москва в балтской перспективе // БСИ. 1981. M., 1982. С.3-61.

1642. Топоров'В.Н. Vilnius, Wilno, Бильна: город и миф // Балто-славянские этноязы­ковые контакты. M., 1980. С.3-71.

1643. TpaueeCKirit А. Польское бескоролевье по прекращении династии Ягеллонов. M., 1869.

1644. Трачевский А. Русская история. 2-е изд. 4.1. СПб., 1895.

1645. Трусман Г. Введение христианства в Лифляндии. СПб., 1884.

1646. Тумасов Н.С. Дворянство Западной России в XVl веке. К., 1869.

1647. Тунманн ∕7"^,√ Крымское ханство. Симферополь, 1991.

1648. Туронак Ю. Фармаваньне сеткі рыма-каталіцкіх парафіяу у Беларусі (1387-1781 r.)∕∕EΓA. Г.П. Т.2. Сш.2. 1995. Сьнежань. С.173-194.

1649. Турцевич А. Русская история (в связи с историей Великого княжества Литовско­го). Вильна, 1894.

1650. Турииновии О. Обозрение истории Белоруссии с древнейших времен. СПб., 1857.

1651. Улащик Н.Н. Белая и Черная Русь в “Кронике” Матвея Стрыйковского // Иссле­дования по истории и историографии феодализма. М„ 1982. С.238-242.

1652. Улащик Н.Н. Н.Г.Бережков //ПИ. Вып.ѴІ. M., 1958. С.354-358.

1653. Улащик Н.Н. Введение в изучение белорусско-литовского летописания. M., 1985.

1654. Улащик Н.Н. “Литовская и Жмоитская хроника” и ее отношение к хроникам Бы- ховца и М. Стрыйковского // Славяне и Русь. M., 1968. С.357-365.

1655. Улащик Н.Н. Открытие и публикации Супрасльской летописи // ЛХ. 1976. M., 1976. С.203-213.

1656. Улащик Н.Н. Очерки по археографии и источниковедению истории Белоруссии феодального периода. M., 1973.

1657. Улащик Н.Н. Подготовка к печати и издание тома XVIl “Полного собрания рус­ских летописей” //ЛХ. 1973. M., 1974. С.360-368

] 658. Ульяновський BJ. До біографії князя К.І.Острозького // Середньовічна Україна. Вип 1.K., 1994. С.46-61.

1659. Ульяновський В. Син України. (Володимир Антонович: громадянин, учений, лю­дина) H Антонович В.Б. Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори. K., 1995. С.5-76.

1660. Уляницкий В.А. О положении русских верховских князей и в частности князей Мосальских в Литовском государстве в XV в. //ЧОИДР. 1895. Кн.П (CLXXIII) Смесь. С.3-6.

1661. Уманец Ф.М. Вырождение Польши. СПб., 1872.

1662. Уманен Ф-М. Русско-литовская партия в Польше 1574-76 года // ЖМНП. 4.CLXXXII. 1875. №12. С.233-269.

1663. Урбан П. Пра нацыянальны характар Вялікага княства Літоускага й гістарычны тэрмін “Літва”. (У парадку дыскусіі) U Запісы. (Беларускі інститут навукі й мастацтва). Кн.З. Мюнхэн, 1964. С.35-89.

1664. Усманов М.А. Жалованные акты Джучиева улуса XlV-XVI вв. Казань, 1979.

1665. Успенский В. Литовские пограничные городки: Селук, Горышин и другие. К во­просу об определении мест, упоминаемых в летописях, пограничных литовских городков: Селука, Горышина и др., и проведение границы прежнего Ржевского уезда с Литвою. Тверь, 1892.

1666. Устрялов Н. Исследование вопроса, какое место в русской истории должно за­нимать Великое княжество Литовское? СПб., 1839.

1667. Устрялов H. О системе прагматической русской истории // він же. Русская ис­тория. Ч.І. Древняя история. 5-е изд. СПб., 1855. С.405-433.

1668. Устрялов Н. Русская история. Ч.І. 862-1462. СПб., 1837; Ч.П. 1462-1689. СПб., 1837.

1669. Ушаков Д.Н. Наречия русского языка и русские народности // РИОС. Т.І. M., [1909]. С.95-120.

1670. Федоров-Давыдов Г.А. Общественный строй Золотой Орды. M., 1973.

1671. ФеннелДж. Кризис средневековой Руси. 1200-1304. M., 1989.

1672. Филарет [Гумилевский], архиепископ. Историко-статистическое описание Чер­ниговской епархии. Кн.5. Губ. город Чернигов. Уезды: Черниговский, Козелецкий, Суражс- кий, Кролевецкий и Остерский. Чернигов, 1874; Кн.6. Уезды: Новгород-Северский, Сосниц­кий, Городницкий, Конотопский и Борзенский. Чернигов, 1874; Кн.7. Стародубский, Мглин- ский, Новозыбковский, Глуховский и Нежинский уезды. Чернигов, 1873.

1673. Филарет [Гумилевский], архиепископ. История Русской церкви. 5-е изд. Период II, монгольский, от опустошения России до разделения митрополии. (1237-1410 r.). M., 1888; Период Ш, от разделения митрополии до учреждения патриаршества. (1410-1588 r.). M., 1888.

1674. Филевич И.П. Борьба Польши и Литвы-Руси за галицко-владимирское наследие. Исторические очерки. СПб., 1890.

1675. Филевич И.П. Вопрос о двух русских народностях и “Киевская старина”. Вар­шава, 1902.

1676. Филевич И.П. Девятый археологический съезд в г. Вильне. (1-14 августа 1893 года)//ЖМНП. Ч.ССХСІ. 1894. №1.С.1-38.

1677. Филевич И. История древней Руси. Т.І. Территория и население. Варшава. 1896.

1678. Филевич И.П. К вопросу о борьбе Польши и Литвы-Руси за галицко-владимир­ское наследие //ЖМНП. 4.CCLXXVIII. 1891. №12. С.318-342.

1679. Филевич И.П. К Холмскому вопросу И Крыжановский Е.М. Русское Забужье (Холмщина и Подляшье): Сб. статей. СПб.. 1911. С.V-TOLVI.

1680. Филевич И.П. Обзор главнейших сочинений и статей по западнорусской исто­рии за 1891 год//Славянское обозрение. Т.І. 1892. №2. С.255-260; №3. С.418-425; №4. С. 593- 598.

1681. Филевич И.П. По поводу теории двух русских народностей. Львов, 1902.

1682. Филевич И.П. Польша и польский вопрос. (Посвящается Н.Н.Страхову). M., 1894.

1683. Филевич И.П. [Рец.:] Gorzycki KJ. Po⅛czenie Rusi Czerwonej z Polsk⅞ przez Kazi- HiierzaWieikiego. Lwow. 1889//ЖМНП. 4.CCLXV. 1889. №9. С. 131-138.

1684. Флоровский А.В. Чехи и восточные славяне. Очерки по истории чешско-русских отношений (Х-ХѴІП вв.). Т.І. Прага, 1935; Т.П. Прага, 1947.

1685. Флоря Б.Н. Древнерусские традиции и борьба восточнославянских народов за воссоединение // Пашуто В. T., Флоря Б.Н.,Хорошкевич А.Л. Древнерусское наследие и исто­рические судьбы восточного славянства. M., 1982. С. 151-238.

1686. Флоря Б.Н. Литва и Русь перед битвой на Куликовом поле И Куликовская битва: Сб. статей. M., 1980. С. 142-173.

1687. Флоря Б.Н. О “Летописце Быховца” И Источники и историография славянского средневековья: Сб. статей и материалов. M., 1967. С. 135-144.

1688. Флоря Б.Н. Орда и государства Восточной Европы в середине XV века (1430- 1460) // Славянеж их соседи. Вып.10. Славяне и кочевой мир. M., 2001. С. 172-196.

1689. Флоря Б.Н. Попытка осуществления церковной унии в Великом княжестве Ли­товском в последней четверти XV - начале XVI века//там саме. Вып.7. Межконфессиональ­ные связи в странах Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XV-XVII веках. M., 1999. С.40-81.

1690. Флоря Б.Н. Проект антитурецкой коалиции середины XVI в. // РПП. С.71-86.

1691. Флоря Б.Н. Родословие литовских князей в русской политической-мысли XVI в. // Восточная Европа в древности и средневековье: С6. статей. M., 1978. С.320-328.

1692. Флоря Б.Н. Русско-польские отношения и балтийский вопрос в конце XVI - на- чапе XVIl в. M., 1973.

1693. Флоря Б.Н. Русско-польские отношения и политическое развитие Восточной Ев­ропы во второй половине XVI - начале XVII вв. M., 1978.

1694. Флоря Б.Н. Русское государство и русский народ в оценке польских шляхетских публицистов XVI в. // Культурные связи народов Восточной Европы в XVI в. M., 1976.

1695. Фонкич БЛ. Палеографические заметки о греческих рукописях итальянских би­блиотек И Византийские очерки. (Труды советских ученых к XVI Международному конгрес­су византинистов). M., 1982. С.254-262.

1696. Форстен Г.В. Борьба из-за господства на Балтийском море в XV и XVI столети­ях. СПб., 1884.

1697. X. [Рец.:] S. Киевский митрополит Григорий Цамблак. (Очерк его жизни и дея­тельности) (Богословский вестник. 1895. №7-8) // ЗНТШ. Т.ХПІ. 1896. С. 15-16.

1698. Х.Х. Краткий очерк состояния Холмской Руси в религиозном отношении, со вре­мени введения христианства до церковной унии на Брестском соборе // ПРСЗГ. Вып.ѴІП. Холмская Русь. СПб., 1885. С.81-107.

1699. Харлампович К. Нові білоруські наукові видання // ЗІФВ. Кн.ХХ. K., 1928. С.343-351.

1700. Харлампович К. [Рец.:] Бедное В.А. Православная церковь в Польше и Литве. (По Volumina legum). Екатеринослав. 1908. Казань, 1912.

1701. Хмыров М.Д. Алфавитно-справочный перечень удельных князей русских и чле­нов царствующего дома Романовых. Половина I. A-И. СПб., 1871.

1702. Хомяков А. С. Замечания на статью г. Соловьева “Шлецер и анти-историческое направление” // він же. ПСС. 3-є изд. M., 1900. Т.Ш. С.266-284.

1703. Хомяков А. С. Записки о всемирной истории. Ч.І // там саме. Т.Ѵ. С. 1-534.

1704. Хомяков А.С. О старом и новом // там саме. Т.Ш. С. 11-29.

1705. Хомяков А. С. По поводу Гумбольдта И там саме. Т.І. С. 143-174.

1706. Хомяков А.С. По поводу статьи И.В.Киреевского “О характере просвещения Ев­ропы и о его отношении к просвещению России” // там саме. С. 197-260.

1707. Хорошев А.С. Политика Софийской кафедры в период включения Новгорода в состав Русского централизованного государства//РЦГ С.30-34.

1708. Хорошкевич АЛ. Еще одна теория происхождения опричнины Ивана Грозного // СВОИ. Ч.П. С.285-290.

1709. Хорошкевич АЛ. Жалованные грамоты Литовской Метрики конца XV века и их классификация И Источниковедческие проблемы истории народов Прибалтики. Рига, 1970. С.47-74.

1710. Хорошкевич АЛ. Из истории великокняжеской титулатуры в конце XIV - конце XV вв. (на примере Московского княжества и Русского государства) // РЦГ. С.26-30.

1711. Хорошкевич АЛ. Исторические судьбы белорусских и украинских земель в XIV - начале XVI в. // Пашуто В.Т., Флоря Б. H.. Хорошкевич АЛ. Древнерусское наследие и ис­торические судьбы восточного славянства. M., 1982. С.69-150.

1712. Хорошкевич АЛ. О международных аспектах религиозной политики Великого княжества Литовского времени Первого Статута 1529 года // ПЛС. С.28-37.

1713. Хорошкевич Г.Л. Політичні наслідки Куликовської битви // УІЖ. 1980. №9. С.49-58.

1714. Хорошкевич АЛ. Россия в системе международных отношений середины XVl века. M., 2003.

1715. Хорошкевич АЛ. Русское войско первой четверти XVI в. по сообщению С.Гер- берштейна И ФР. С.93-96.

1716. Хорашкевич AJL Русское государство в системе международных отношений ко­нца XV - начала XVI в. M., 1980.

1717. Хорошкевич AJL Русь, Русия, Московия, Россия, Московское государство. Рос­сийское царство // СВОИ. 4.11. С.290-291.

1718. Хорошкевич AJL Сословное землевладение украинских и белорусских земель XlV - начала XVl в. и древнерусские традиции И Исследования по истории и историографии феодализма. M., 1982. С.203-219.

1719. Хронологія історії України. Вип.1. Докапіталістичний період. K., 1938.

1720. Xpycyeeuv Γ.K._t, Город Холм H ПРСЗГ. Вып.ѴП. Хол мекая Русь. СПб., 1885. С. 13-44.

1721. Церетели Е. Елена Иоанновна, великая княгиня литовская, русская, королева польская. Биографический очерк в связи с историей того времени. СПб., 1898.

1722. Цьвікевіѵ А. “Западно-руссизм”. Нарысы з гіеторыі грамадзкай мысьлі на Бела- русі у XlX і пачатку XX в. 2-е выд. Мн., 1929.

1723. Чамярыцкі В.А. Беларускія летапіеы як помнікі літаратуры. Узнікненне і літара- турная гіеторыя першых зводау. Мн., 1969.

1724. Чемерицкий В.А. Работа автора первого белорусско-литовского свода над русс­кими источниками //ЛХ. 1980. M., 1981. С. 182-189.

1725. Чамярыцкі В. Сведкі нашай мінуушчыны // Беларускія летапіеы і хронікі. Мн., 1997. С.5-22.

1726. Чарнецкий [Ф.] История Литовского Статута, с объяснением особенностей трех его редакций и предварительным обозрением законодательных памятников, действовавших в Западной России до издания Статута. [К., б.р ].

1727. Чацкий Ф. О татарах, живущих в Польше // Северный архив. Ч.ХП. СПб., 1824. С.138-142.

1728. Черепица В.Н. Михаил Осипович Коялович. История жизни и творчества. Грод­но, 1998.

1.729. Черепнин Л.В. Договорные и духовные грамоты Дмитрия Донского как источ­ник для изучения политической истории Великого княжества Московского И ИЗ. Т.24. M., 1947. С.225-266.

1730. Черепнин Л.В. Образование Русского централизованного государства в XIV-XV веках. (Очерки социально-экономической и политической истории Руси). M., 1960.

1731. Черепнин Л.В. Русские феодальные архивы XIV-XV веков. Ч. 1. М.-Л., 1948; 4.2. M., 1951.

1732. Черкас Б. Воєнна кампанія Великого князівства Литовського та Корони Польсь­кої 1524 р. на українських землях // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до XVIII ст.) Вип.2. K., 2002. С.200-209.

1733. Черкас Б. Політична криза в Кримському ханстві і боротьба Іслам-Ґірея за владу в 20-30-х роках XVI ст. // Україна в Центрально-Східній Європі. Студії з історії Xl-XVIIl сто­літь. K., 2000. С.97-118.

1734. Черкас Б. Політичні відносини Великого князівства Литовського з Кримським ханатом у 1533-1540 рр. // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кі­нця XVIll ст.). Вип.З. K., 2003. С. 117-128.

1735. Чернышевский Н. Замечание на “Последнее слово г. Погодину’*', г. Костомарова // Современник. T.LXXXI. 1860. №5. C.84∙∙88.

1736. / ‰w7∕xnw ΛLS√ История Ливонии с древнейших времен. Т.І. Рига, 1884; Т.Н. Ри­га, 1885; Т.П1. Лига, 1887.

1737. Чешихин Е.В. Краткая история Прибалтийского края. 2-е изд. Рига, 1894.

1738. Чирков С.В. Проблемы этнической и культурной истории Западной Руси в кон­цепции А.Е.Преснякова//HP 1991. Кн.З. Ч.І. С.132-136.

1739. Чиспювиѵ И. Очерк истории западнорусской церкви. Ч.І. СПб., 1882.

1740. Чубатий М. Державно-правне становище українських земель Литовської дер­жави під кінець XlV в. ZZ ЗНТШ. T.CXXXIV-CXXXV. 1924. С.19-65; T.CXLIV-CXLV. 1926. С. 1-108.

1741. Чубатий М. Західна Україна і Рим у ХШ віці у своїх змаганнях до церковної унії И там саме. Т.СХХІП-СХХІѴ. 1917. С. 1-108.

1742. Шабульдо Ф.М. Адміністративно-правове становище Києва XIII-XV ст. ZZ Ката­лог документів з історії Києва XV-XIX ст. K., 1982. С.25-30.

1743. Шабульдо Ф.М. Битва біля Синіх Вод 1362 р.: маловідомі та незнані аспекти ZZ УІЖ. 1996. №2. С.3-15.

1744. Шабульдо Ф.М. Включення Київського князівства до складу Литовської держа­ви у другій половині XIV ст. ZZ там саме. 1973. №6. С.79-88.

1745. Шабульдо Ф.М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Лито­вского. К., 1987.

1746. Шабульдо ФМ Консолідація антиординських сил північно-східних та південно- західних руських земель ZZ УІЖ. 1980. №9. С.68-79.

1747. Шабульдо Ф.М. Концепція Синьоводської битви В.Б.Антоновича і вітчизняна історіографія ZZ він же. Синьоводська проблема: можливий спосіб її розв’язання. K., 1998. С.51-68.

1748. Шабульдо Ф.М. Литовська “Задніпрянщина”: незнаний аспект Синьоводської проблеми ZZ там саме. С.5-50.

1749. Шабульдо Ф.М. Мацей Стрийковський як історик Синьоводської битви ZZ там саме. С.69-84.

1750. Шабульдо Ф. Наративні джерела й перші дослідники про похід.Олыерда на Си­ні Води і Білобережжя ZZ Україна в Центрально-Східній Європі. Студії з історії XI-XVIII сто­літь. K., 2000. С.57-74.

1751. Шабульдо Ф.М. Про початок приєднання Великим князівством Литовським зе­мель Південно-Західної Русі ZZ УІЖ. 1984. №6. С.38-49.

1752. Шабульдо Ф. Русь в інтеграційних процесах XHI-XIV ст. ZZ ДМКУ. С.27-31.

1753. Шабульдо Ф. Синьоводська битва 1362 р. у сучасній науковій інтерпретації ZZ ЦУ. С.8-26.

1754. Шабульдо Ф. Чи був ярлик Мамая на українські землі? (До постановки пробле­ми) ZZ ЗНТШ. T.CCXLI1I. 2002. С.301-317.

1755. Шабульдо Ф. Чого не схотіла або не змогла помітити моя рецензентка (відпо­відь на рецензію О.Русиної) ZZ УГО. Вип.2. K., 1999. С. 198-217.

1756. Шайноха К. Ядвига и Ягайло. Т.І. СПб.-М., 1880; Т.П. CΠ6.-M., 1882.

1757. Шамрай С. Місто Васильків (ІХ-ХѴШ вв.) ZZІГЗ. Т.ІІІ. K., 1929. С.33-127.

1757а. Шапиро А.Л. Историография с древнейших времен по ХѴШ век. Курс лекций. Л., 1982.

1758. Шараневич И. Где стоял первистный королем русским Данилом для сына своего престолонаследника Льва збудованими Львив? (Историческая на документах опертая дедук­ция) И він же. Географическо-исторические статьи. Львив, 1875. С.24-46.

1759. Шараневич И. Исследование на поли отечественной географии и истории. Львив, 1869.

1760. Шараневич И. История Галицко-Володимирскои Руси от найдавнейших времен до року 1453. Львив, 1863.

1761. Шараневич И. Стародавный галицкии городы. Ч.П. Стародавный Львив (от року 1250-1350). Львив, 1861.

1762. Шафонский А. Черниговского наместничества топографическое описание с кра­тким географическим и историческим описанием Малыя России, из частей коей оное намес- тничесгво составлено, 1786 года Z Изд. М.Судиенко. К., 1851.

1763. Шахматов А.А. О Супрасльском списке западно-русской летописи. СПб., 1901.

1764. Шахматов А.А. О так называемой Ростовской летописи // ЧОИДР. 1904. Кн.І (CCVHl). с. M 72.

1765. Шахматов А.А. Обозрение русских летописных сводов XIV-XVl вв M -Jl., 1938.

1766. Шевырев С. Новые известия о Флорентийском соборе, извлеченные из ватикан­ской рукописи //ЖМНП. Ч.ХХІХ. 1841. №11-12. С.60-78.

1767. Шевченко И.И. Некоторые замечания о политике Константинопольского патри­архата по отношению к Восточной Европе в XlV в. И Славяне и их соседи. Вып.6. Греческий и славянский мир в средние века и раннее новое время. M., 1996. С. 133-139.

1768. Шевченко /. Україна між Сходом і Заходом. Нариси з історії культури до почат­ку XVHl століття. Львів, 2001.

1769. Шевченко Н.В. Білорусько-Литовська держава: нові концетуальні засади су­часної білоруської історіографії // УЇЖ. 1997. №2. C.55-67.

1770. Шевченко H. Новітня концепція утворення Великого князівства Литовського та дослідження В.Б.Антоновича з історії Литовсько-Руської держави И Академія пам’яті

B. Б.Антоновича: Доповіді та матеріали. K., 1994. С.83-92.

1771. Шевченко Н.В. Политико-административный статус Украины в составе Велико­го княжества Литовского в современной украинской историографии, вузовских и школьных исторических курсах // HP 1992. С.257-261.

1772. Шевченко Ф.П. Вклад Киевского университета в изучение истории Великого княжества Литовского // ММНКИИНП: Историография. С.37-42.

1773. [Шелепин И.В.] Краткий очерк истории Западной Руси, Литвы и Польши. Биль­на, 1897.

1774. [Шипов С.П.] Взгляд на историю Западной Руси. СПб., 1848.

1775. Шипов С.Л. Россия и Польша, связь их и взаимные отношения. M., 1860.

1776. Ширяев ЕЕ. Белоруссия: Русь Белая, Русь Черная и Литва в картах. Мн., 1991.

1777. ILbietfep А.-Л. Нестор. Русские летописи на древле-славенском языке. Ч.І. СПб.,

1809.

1778. Шмидт С.О. Становление российского самодержавства. (Исследование социа­льно-политической истории времени Ивана Грозного). M., 1973.

1779. Шмитт Г. История польского народа. Т.1. СПб., 1864; Т.П. СПб., 1866.

1780. ШмурлоЕ.Ф. История России. 862-1917 гг. M., 1997.

1781. Шмурло Е.Ф. Курс русской*истории. [Т.1] Возникновение и образование Русс­кого государства (862-1462); [Т.2] Русь и Литва. СПб., 1999.

1782. Шолкович С. О границах Польской Короны и Великого княжества Литовско-Ру­сского // Сб. статей, разъясняющих польское дело по отношению к Западной России / Сост.

C. Шолковііч. Вып.П. Бильна, 1887. С. 1-80.

1783. Шолкович С. Предисловие // Сборник палеографических снимков с древних гра­мот и актов, хранящихся в Виленском Центральном архиве и Виленской публичной библио­теке. Вып.І (1432-1548 гг.). Вильна, 1884. С.ПІ-ѴПІ.

1784. Шпаков А.Я. Государство и церковь в их взаимных отношениях в Московском государстве от Флорентийской унии до учреждения патриаршества. 4.1. Княжение Василия Васильевича Темного. К., 1904.

1785. Шрилевский СМ. [Рец.:] Дьяконов М. Власть московских государей. Очерки из истории политических идей древней Руси до конца XVl века. СПб. 1889. СПб., 1892.

1786. Штыхов Г.В. Исторические представления восточных славян в IX-XIlI вв. // Очерки истории науки и культуры Беларуси IX - начала XX в. Мн., 1996. С.8-13.

1787. Шумейко М.Ф. Неопубликованная монография М.В.Довнар-Запольского “Исто­рия Белоруссии” как историографический источник // HP 1991. Кн.З. Ч.І. С. 120-124.

1788 Шуст Р. Київська митрополія між Литвою та Москвою (XlV-XV ст.) // ДМКУ. С.43-51.

1789. Шчарбакоу В.К. Нарыс гісторыі Беларусі. Ч.І. Мн., 1934.

1790. Щавелева Н.И. К истории второго нашесгвия монголо-татар на Польшу // Вос­точная Европа в древности и средневековье: Сб. статей. M., 1978. С.307-314.

1791. Щавелева Н.И. Польские латиноязычные средневековые источники (тексты, пе­ревод, комментарий). M., 1990.

1792. Щебальский П. Рассказы о Западной Руси. 2-е, доп. изд. M., 1867.

1793. Щебальский П.К. Ядвига и Ягелло // Русский вестник. Т.ХХХІ. 186> С.485-543; Т.ХХХІІ. 1861. С.69-125.

1794. Щеглов Б.Н. О национальном сознании Западной Руси в конце XVl и начале ХѴП вв. // Сборник Киевского отдела Всероссийского Национального студенческого союза К., 1912. С.176-190.

1795. Щеглов Д. Кто были варяги-русь, то есть, что мы такое? (Разбор мнения г. Кос­томарова о жмудском происхождении первых князей) // ОЗ. Т. CXXXI. 1860. №7. С. 143-198; №8. С.427-458.

1796. Щербаковский Д.М. Фундушевая запись князя Ліобарта Луцкой церкви Иоанна Богослова 1322 г. //ЧИОНЛ. Кн.ХѴІП. Вып.ІІІ-ІѴ 1905. С.61-70.

1797. Щербатов М. История российская от древнейших времен. Till. СПб., 1774; Т.ІѴ. Ч.І. СПб., 1781; Т.ІѴ. Ч.П. СПб., 1783; Т.ІѴ. Ч.1П. СПб., 1784; Т.Ѵ. Ч.І. СПб., 1786; Т.Ѵ.

Ч.П. СПб., 1789.

1798. Щербицкий О.В. Судьбы православия и русской народности в б. Литовском го­сударстве, и в частности в г. Вильне. Вильна, 1892.

1799. Ю.С. [Рец.:] Павлов А. О начале Галицкой и Литовской митрополий и о первых тамошних митрополитах по византийским документальным источникам XIV века. М. 1894. Тихомиров Н. Галицкая митрополия. Церковно-историческое исследование. СПб. 1896 // ЗНТШ. Т.ХП. 1896. Бібліографія. С. 16-20.

1800. Юргевич В.Н. Опыт объяснения имен князей литовских. M., 1884.

1801. Юргинис Ю. Литовский Статут - памятник истории права и культуры Великого княжества Литовского // ПЛС. С. 14-19.

1802. Юргинис Ю.М. Посольство Михаила Литвина у крымского хана в 1538-1540 гг. // РПП. С.87-96.

1803. ЮхоИ.А. Правовая культура// Очерки истории науки и культуры Беларуси IX- начала XX в. Мн., 1996. С. 129-145.

1804. Ючас М.А. Новейшие работы в Польской Народной Республике по вопросам истории Великого княжества Литовского // Труды АН Литовской ССР. Серия А Т.2 (7). Ви­льнюс, 1959. С.90.

1805. Ючас М.А. Русские историки о Великом княжест ве Литовском // там саме. Т.2 (9). Вильнюс, I960. С.77-78.

1806. Ючас М.А. Русские летописи XlV-XV вв. как источник по истории Литвы // там саме. Т.2 (5). Вильнюс, 1958. С.69-82.

1807. Ючас М, А. Хроника БыховцаИ ЛХ. 1973. M., 1974. С.220-231

1808. Юшков С.В. История государства и права СССР. 2-е изд. Ч.І. M., 1947.

1809. Юшков С, СлавінЛ., Петровсъкий M., Гуслистий К. Історія України. Т.ї. [Уфа],. 1943.

1810. HeopHiUfbKUU Д.І. Історія запорозьких козаків: У 3 т. Т. 1. K., 1990; Т.2. K., 1990.

1811. Яковенко Н. Володимир Ольгердович. Свидригайло Ольгердович. Олелько Оль­гердович. Семен Ольгердович. Костянтин Острозький. Костянтин-Василь Острозький // Істо­рія України в особах: ІХ-ХѴ1П ст. K., 1993. С. 144-163.

1812. Яковенко Н. Латина на службі києво-руській історії (^ltCamoenae Borysthenides^r1, 1620 рік) // вона ж. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI- XVH ст. K., 2002. С.270-295.

1813. Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIIl ст. K.,

1997.

1814. Яковенко H.H. О роли княжеской прослойки в этнической консолидации земель Правобережной Украины. (Конец XVl - первая половина XVll в.) // СВОИ. 4.11. С.313-316.

1815. Яковенко Н. Родова еліта як носій “континуитету реалій” між княжою Руссю і козацькою Україною //ДМКУ. С.76-83.

1816. Яковенко Н. Символ “Богохранимого града” у пам’ятках київського кола (1620- 1640-і роки) // вона ж. Паралельний світ. С.296-330.

1817. Яковенко H. Tonoc “з’єднаних народів” у панегіриках князям Острозьким і За- славським (біля витоків української ідентичності) //там саме. С.231-269.

1818. Яковенко Н. У пошуках витоків: проблеми білоруської історіографії Великого князівства Литовського з перспективи 1991-1992 рр. // Історія, історіософія, джерелознавст­во: Історичний збірник. K., 1996. С.112-137.

1819. Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVll ст. (Волинь і Центральна Україна). K., 1993.

1820. Яковлев А. Бунт черкасцев и каневцев в 1536 году. (Эпизод из жизни украинских городов в XVl в.) //Україна. 1907. Т.І. №1. С.81-96.

1821. Яковлів А. Впливи старочеського права на право українське литовської доби XV-XVl в. Прага, 1929.

1822. Яковлев А. З історії регістрації українських козаків в 1-й пол. XVI в. // Україна. 1907. Т.1. №3. С.265-279.

1823. Яковлев А. Намісники, державці і старости господарського замку Черкаського в кінці XV і в XVI вв. //там саме. 1907. Т.Ш. №9. С.340-354.

1824. Якубовский И.В. Земские привилеи Великого княжества Литовского // ЖМНП.

4. CCCXLV1. 1903. №4. С.239-278; 4.CCCXLVI1. 1903. №6. С.245-303.

1825. Янин В.Л. Новгород и Литва: пограничные ситуации XIII-XV веков. M., 1998.

1826. Янин В.Л. Новгородская феодальная вотчина. (Историко-генеалогическое исс­ледование). M., 1981.

1827. Янин BJL Новгородские посадники. M., 1962.

1828. Янов AJL Россия: У истоков трагедии. 1462-1584. Заметки о природе и проис­хождении русской государственности. M., 2001.

1829. Ярушевич А. Несколько слов по поводу одной рецензии. Смоленск, 1899.

1830. Ярушевич А. Ревнитель православия, князь Константин Иванович Острожский (1461-1530) и православная литовская Русь в его время. Смоленск, 1896.

1831. Ясінскі А. Спроба крытычнага вывучэньня “Кнігі Даніи” вялікага князя Казіміра // Запіскі аддзелу гуманітарных навук БАН (Π>K). Кн.З. Працы клясы гісторыі. Т.П. Мн.,

1928. С. 153-205.

1832. Ясинский М.Н. Закупы Русской Правды и памятников западно-русского права И Сб. статей по истории права, посвященный М.Ф.Владимирскому-Буданову. К., 1904. С.430- 465.

1833. Ясинский М.Н. К истории апелляционных судов в Польше и Литве. Луцкий три­бунал, как высшая судебная инстанция для Волынского, Брацлавского и Киевского вое­водств в последней четверти XVI в. (С приложением архивных материалов для истории Луц­кого трибунала). К., 1899-1900.

1834. Ясинский М.Н. Материалы для истории судоустройства и судопроизводства в Литовско-Русском государстве. Акты о копных и панских судах. Т.І. (1501-1588). К., 1897.

1835. Ясинский М.Н. Очерки по истории судоустройства в Литовско-Русском государ­стве. Главный Литовский трибунал, его происхождение, организация и компетенция. Вып.і. Происхождение^Главного Литовского трибунала. К., 1901.

1836. Ясинский М. Уставные земские грамоты Литовско-Русского государства. К., 1889.

1837. Яцимирский А.И. Григорий Цамблак. Очерк его жизни, административной и книжной деятельности. СПб., 1904.

1838. Яцимирский А.И. Ответ К.Ф.Радченку // ЖМНГІ. 4.CCCLVIII. 1905. №4. С.419- 431.

1839. Abraham W. Polska a chrzest Litwy // PL. S. 1-36.

1840. Abraham W. Powstanie Organizacyi kosciola Iacinskiego па Rusi. ТІ. Lwow, 1904.

1841. Abraham ИС Zalozenie biskupstwa Iacinskiego 'w Kamiencu Podolskim. Krakow,

1911.

1842. AdamiisJ. O prawno-panstwowym Stosunku Litwy do Polski // P VI ZHP. T.l. Refe- raty. Lwdw, 1935. S.174-180.

1843. Adamus J. O tytule panu⅛cego і panstwa Iitewskiego pars spostrzezen U KH.

R. XLIV. 1930. S.313-332.

1844. Adamus J. [Rec.:] JIanno И.И. Литовский Статут 1588 года. T.L Исследование. 4.1. Kaunas. 1934//AW. R.XI. 1936. S.509-516.

1845. Adamus J. [Rec.:] Lowmiahski H. Uwagi w sprawie podloza Spolecznego і gospo- darczego Unjijagiellonskiej. Wilno, 1935 U ibid. R.X. 1935. S.397-403.

1846. AdamusJ. [Rec.:] P VIZHP. T.I-Π. Lwow. 1935-1936//ibid. R.XI. 1936. S.610-630.

1847. Backus 0.P. Motives of West Russian nobles in deserting Lithuania for Moscow, 1377-1514. Lawrence, 1957.

1848. Balihski M. Historya miasta Wilna. T.I-Π. Wilno, 1836.

1849. BalzerO. GenealogiaPiastow. Krakow, 1895.

1850. Balzer O. Tradycya dziejowa unii polsko-litewskiej. Lwdw-W., 1919.

1851. Bandtkie J.S. Dzieje KrdiestwaPolskiego. 2-е wyd. T.I-II. Wroclaw, 1820.

1852. Baranowski I. T. Podlasie w przededniu unii Lubelskiej. Trzy studya z dziejdw spolec- zno-ekonomicznych // PH. T.VII. 1908. S.48-74,183-203, 299-321.

1853. Baranowski LT Z dziejdw feudalizmu na Podlasiu. Rajgrodzko-Gon⅛dzkie “pan- stwo” RadziwiIIdw w pierwszej polowie XVI wieku H ibid. T.IV. 1907. S.62-74, 158-169.

1854. [Bartoszewicz J] Jul,B. Zygmunt Kiejstutowicz H Encyklopedyja powszechna. T.XXVII1. W., 1868. S.827-842.

1855. Barwihski B. Zygmunt Kiejstutowicz ks⅛zς Starodubski // PNL. R.XXXIV. 1906.

S. 41-53, 138-152.

1856. Barwihski B. [Rec.:] Бучинський Б. кілька причинків до часів великого князя Свитригайла (1430-1433). (ЗНТШ. T LXXVl. 1907)//KH. R.XXIII. 1909. S.201-202.

1857. Baryczowa M. Augustyn Rotundus Mieleski, wojt wilenski, pierwszy historyk і ароіо- geta Litwy // AW. R.X. 1935. S.71-96; R.XI. 1936. S.117-172.

1858. Biatowiejska W. Stosunki Litwy z M0skw4 w pierwszej polowie раполѵапіа Aleksan­dra Jagiellonczyka (1492-1499) H ibid. R.VII. 1930. S.59-l 10, 726-785.

1859. Bobrzyhski M. Dzieje Polski w zarysie. 3-є wyd. T.I. W.-Krakdw, 1887; Т.П. Kra- kdw-W., 1890.

1860. Bodniak St. Z wyprawy Tadoszkowickiej na Moskws w roku 1567/8 // AW. R.V11. 1930. S.799-808.

1861. Bogatyhski PK Stosunek Polski do Litwy w sprawie Inflant (r. 1560) H PH. T.XIX.

1915. S. 109-113.

1862. Boniecki A. Poczet roddw w Wielkiem ks⅛stwie Litewskiem w XV і XVI wieku. W.,

1887.

1863. Bonnell E. Russisch-Livlandische Chronographie von der Mitte des neunten Jahrhun- derts bis zum Jahre 1410. SPb., 1862.

1864. Borzemski A. Kronika Miechowity. Rozbidr krytyczny // RAU. Serya U. T.I (XXVI).

1891. S. I-200.

1865. Breiter ET. Wladyslaw ksi⅞zs Opolski, pan na Wieluniu, Dobrzyniu і Kujawach, pa- Iatyn w^gierski і wielkor¾dca Polski і Rusi. Zarys biograficzny. (Ze Studydw nad wiekiem XIV. I). Lwdw, 1889.

1866. BurbiankaM. Antoni Hlebowicz - Zapomniany biograf Witolda//AW. R.VII. 1930. S.809-839.

1867. CaroJ. GeschichtePoIens. Th II. 1300-1386. Gotha, 1863; Th.III. 1386-1430. Gotha, 1869; Th.1V. 1430-1455. Gotha, 1875; Th.V. Halfte 1. 1455-1480. Gotha, 1886; Halfte 2. 1481 - 1506. Gotha, 1888.

1868. Chodynicki J. Historya Stolecznego krolestw Galicyi і Lodomeryi miasta Lwowa od zalozenia jego az do czasow Ieraznieyszych. Lwow, 1829.

1869 Chodynicki K. Genezadynastji Giedymina //КН. R.XL. 1926. S.541-566.

1870. Chodvnicki K. Geneza і rozwoj Ieaendy о trzech mςczennikach wilehskich H AW.

R.IV. 1927. S.417-451.

1871. Chodynicki K. Geaeza і rozwoj podania о zabojstwie Zygmunta Kiejstutowicza. (Ze Studjow nad dziejopisarstwem Iitewskiem)//ibid. R.V. 1928. Z.15. S.79-103.

1872. Chodynicki K. Geneza Fownouprawnienia Schyzmatykow w Wielkim ks. Litewskim Stosunek Zygmunta Augusta do wyznania grecko-Wschodniego // PH. Serya II. Т.П (XXlI). 1919- 1920. S.54-135.

1873. Chodynicki K. Legenda о m?czehstwie Cztemastu Aranciszkandw w Wilnie H AW. R.IV. 1927. S.53-78

1874. Chodvnicki K. Proby Zaprowadzenia Chrzescijanstwa na Litwie przed r. 1386 // PH.

T.XVI∏. 1914. S.215-255,257-319.

1875 Chodynicki K. Przeu⅛d badan nad dziejami Litwy w ostatniem dziesiςcioleciu 1920- 30 H KH. R.XL1V. 1930 S.273-300.

1876. Chodynicki K. Stanowisko Smolki w rozwoju badan nad przeszlosc⅛ W. Ks. Litew- skiego/7 AW. R.Π. 1924. S.I-XΠ1.

1877. Chodynicki K. Stosunek Rzeczpospolitej do wyznania grecko-wschodniego. (Przeg⅛d Iiteratury і problemat∂w) H PH. Serya ∏. T.I11 (XXIII). 1921. Z.l. S. 122-134.

1878. Chodynicki K. Ze studj∂w nad dziejopisarstwem Iiisko-Iitewskiem. (T. z. R^kopis Ra- udahski) U AW. R.III. 1925-1926. S.387-401.

1879. Chodynich K. [Rec.;] Jlanno И.И. Западная Россия и ее соединение с Польшею в их историческом прошлом. Исторические очерки. Прага. 1924. Lappo 1.1. Litevsky Statut a jeho sankce V г. 1588 (Sbomik ved pravnich a Statnich. R.XXII. Praha. 1922) H ibid. R.II. 1924. S.252- 277.

1880. Chodynicki К. [Rec.:] IJuuema В. Аграрная реформа Сигизмунда-Августа в Лито­вско-Русском государстве. Ч.І-ІІ.М. 1917//ibid. R.I. 1923. S.280-300.

1881. Chodynicki К. [Rec.:] Forsireuler К. Die Bekehrung Gedimins und der Deutsche Or- den. (Altpreussische Forschungen. Jahrgang V. 1928. Heft 2) // ibid. R.V1. 1929. S.270-274.

1882. Chodynicki К. [Rec.:] Haiecki О. Dzieje Unii Jagiellonskiej. Т.1. W wiekach srednich. Krakow. 1919. Т.П. W XVI wieku. Krakow. 1920 // ibid. R.l. 1923. S.85-99.

1883. Chodynich K. [Rec.:] Jakubowski J. Z Zagadnieh unji polsko-litewskiej. (PH. T.XX11. 1919-1920)//ibid. S.99-101.

1884. Chodynicki K. [Rec.:] Koneczny F. LitwaaMoskwawlatach 1449-1492. Wilno. 1929 //КН. R.XLIV. 1930. S.386-408.

1885. Czacki T. O Iitewskich і polskich prawach, о ich duchu, zrzodlach, zwiqzku і о rze- czach Zawaitych w pierwszem Statucie dla Litwy 1529 roku wydanem. T.l. W., 1800; Т.П. W., 1801.

1886. Czermak W. Sprawa rownouprawnienia Schizmatykow і katolik∂w na Litwie (1432- 1563 r.) //RAU₄ Seryall. T.XIX (XLIV). 1903. S.348-405.

1887. CzoiowskiA. Lwow za ruskich czasow //КН. R.V. 1891. S 779-812.

1888. Czoiowski A. Pocz⅞tki Moldawii і wyprawa Kazimierza Wielkiego r. 1359 H ibid. R.IV. 1890. S.258-285.

1889. Czoiowski A. Sprawy woloskie w Polsce do r. 1412. Lwow, 1891.

1890 Czuczvhski A. Traktat ksi⅜zgt Iitewskich z Kazimierzem Wielkim z roku 1366 // KH. R.1V. 1890. S.513-515.

1891. Czuczyhsh A. [Rec.:] Филевич И.П. Борьба Польши и Литвы-Руси за галицко-вла- димирское наследие. СПб. 1890//ibid. R.V. 1891. S. 173-178.

1892. Dqbrowski J. Kazimierz Wielki, tworca Korony KrolewstwaPoIskiego. Wroctaw-W - Krakow, 1964.

1893. DqbrowskiJ. OstatnielataLudwikaWielkiego. 1370-1382. Krakow, 1918.

1894. Dembinski B., Halecki O., HandelsmanM. L’historiographic polonaise du XIX-me et du XX-me siecle. Varsovie, 1933.

1895. Drobd^,L^,. Stosunki Leszka Bialego z Rusi¾ і W⅛rami H RAU. T.XIΠ. 1881. S.361- 429.

1896. Engel J.Chr. v. Geschichte der Ukraine und der Ukrainischen Cosaken wie auch der Kdnigreiche Halitsch und Wladimir. Halle, 1796.

1897. Fennell J.L,l. TheEmergenceofMoskow. 1304-1359. L., 1968.

1898. FijalekJ. Biskupstwa greckie w ziemiach ruskich od potowv w. XIV. Na podstawie zrodet greckich U KH. R.XI. 1897. S. 1-63.

1899. Fijalek J. Sredniowieczne biskuρstwa koscioia Wschodniego na Rusi і Litwie. Na podstawie zrodet greckich H ibid. R.X. 1896. S.487-521.

1900. FijalekJ. Wnuk Kiejstuta Jan ks⅛⅞ drohiczynski, kustosz і kanonik krakowski і san- domierski, drugi rektor Uniwersytetu Jagiellonskiego H ibid. R.XXVIII. 1914. SJ81-197.

1901. Finkel L. Elekcya Zygmunta I. Sprauy dynastyi Jagiellonskiej і unii polsko-litewskiej. Krakow, 1910.

1902. Finkel L. Michal Glihski. Wilno, 1925.

1903. Friedberg J. [Rec.:] Sroczynski L. Elekcya Kazimierza Jagiellohczyka πa kr∂la pols- kiego (Sprawozdanie gimnazyum (I) w Rzeszowie za rok 1904). Prochaska A. O rzekomej unii z 1446 r. (KH. R. XVIII)//KH. R.XIX. 1905. S. 116-130.

1904. Gelzer H. Beitrage zur Oissischen Kirchengeschichte aus griechischen Quellen // Zeit- schrift fur Kirchengeschichte. Bd,XIΠ. Gotha, 1892. S.246-281.

1905. Golqbiowski E. Zygmunt August. Zywot ostatniego z Jagiellonow. 3-є wyd. W., 1977.

1906. Golqbiowski L. Dzieje Polski za panowania Kazmirza, Jana Olbrachta і Alexandra. W., 1848.

1907. Golqbiowski L. Dzieje Polski za WIadysIawa Jagielly і Wladvslawa III. T.I-II. W., 1846.

1908 Golqbiowski S. Czasy Zygmunta Augusta. Ust^p z przeszlosci. Cz.I-Q. Wilno, 1851.

1909. Gorzycki K.J. Pol⅜czenie Rusi Czerwonej z P0lsk4 przez Kazimierza Wielkiego. Lwo w, 1889.

1910. Goyski M. Przeg⅛d Iiteratury historycznej polskiej do dziei∂w XIV і XV w z ostat- nich Iat siedmiu. (1901-1907) // PH. T.VI. 1908. S.367-401.

191-І. GoyskiM. Wzajemne Stosunki Polski, Litwy і Zakonu w Iatach 1399-1404. Studyum hіStorycznc Z/ PNL. R.XXX1V. 1906. S.209-225, 305-322, 398-413, 501-518.

1912. GumowskiM. Piecz⅞cie ks⅛⅜t Iitewskich// AW. R.VI1. 1930. S.684-725.

1913. Halecki O. Dzieje Unii Jagiellohskiej. T.I. W wiekach srednich. Krakow, 1919; Т.Н. W XVI wieku. Krakow, 1920.

1914. Halecki O. Idea jagiellohska // KH. R.LI. 1937. S.486-510.

1915. Halecki O. Jadwiga Andegawehska і ksztaltowanie si⅞ Europy Srodkowowschodniej. Krakdw, 2000.

1916. Halecki O. Kwestye spome w sprawie pocz4tk6w szlachty Iitewskiej // KH. R.XXX.

1916. S.62-72.

1917. Halecki O. Litwa, Rus і Zmudzjako cz^sci skladowe Wielkiego ks⅛stwa Litewskie- go. Krakow, 1916.

1918. Halecki O. Ludwik Finkel jako historyk OStatnich Jagiellonow // KH. R.XLV. 1931. T.l. S.235-253.

1919. Halecki O. O pocz⅞tkach szlachty і heraldyki na Litwie // ibid. R.XX1X. 1915. S. і77- 207.

1920. Haleeki O. Od Poiski piastowskiej do Jagiellohskiej. Uwagi na tie spuscizny naukowej s. p. StSmoIki // PH. Serya ∏. T.V (XXV). 1925. S.222-238.

1921. Halecki O. Ostatnie lata Swidrygielly і sprawa wolyhska za Kazimierza Jagiellohczy- ka. Krakow, 1915.

1922. Halecki O. Przyczynki genealogiczne do dziejow ukladu Krewskiego H MH. R.XIV.

1935. №7-8. S.97-1 H.

1923. Halecki 0. Przy⅛czenie Podlasia₁ Wolynia і Kijowszczyzny do Korony w roku 1569. Krakow, 1915.

1924. Haleeki O. Sejm obozowy szlachty Iitewskiej pod Witebskiem 1562 r. і jego petycya о un⅛ z Polsk¾. (Przyczynek do dziejow parlamentaryzmu Iitewskiego і genezy unii Lubelskiej) H PH. T.XVIII. 1914. S.320-352. *

1925. Halecki O. Unia Lubelska. (Wyklad Iiabilitacyjny Wygloszony na Uniwersytecie Jagie- Honskim 10 grudnia 1915 r.). Krakow, 1916.

1926. Halecki O. Wcielenie і wznowienie panstwa Iitewskiego przezPolsk?. (1386-1401) H PH. SeryaII. T.I (XXI). 1917-1918. S.l-77.

1927. Halecki O. [Rec.:] Барвінський Б. Кілька документів і заміток до часів вел. князів Свитригайла і Жигимонта Кейстутовича (ЗНТШ. T.CXV. 1913) // KH. R.XXIX. 1915. S.324- 327.

1928. Hammer-Piirgsiall [J.] Geschichte der Goldenen Horde in Kiptschak, das ist: Der Mongolen in Russland. Pesth, 1840.

1929. Herbst St. Wojna Moskiewska 1507-8 Z/ KOH. S.29-54.

1930. Hlebowicz A.B. Krotki rys zycia Witolda, w. x. Iitewskiego. Wilno, 1821.

1931. Hnber A. Ludwig I von Ungarn und die Ungarischen Vasallenlander // AOG. Bd,LXVI. Wien₉ 1885. S. 1-44.

1932. J.A.M. [Rec.:] Брянцев П.Д. Иегория Литовского государства с древнейших вре­мен. Бильна. 1889//КН. R IV. 1890. S.352-353.

1933. Jablonowski A. Etniczna ρostac Ukrainy w еросе Zjednoczenia jej z Koron⅞ // ibid. R.VΠ. 1893. S.408-435.

1934. Jablonowski A. Historya Rusi Pdudniowej do upadku Rzeczypospolitej Polskiej. Kra­kow, 1912.

1935. Jablonowski A. Starostwo Barskie//KH. R.XI. 1897. S.64-73.

1936. Jablonowski H. Westrussland zwischen Wilna und Moskau. Die politische Stellung und die politischen Tendenzen der russischen Bevolkerung des Grossfurstentums Litauen im 15 Jh. (Studien zur Geschichte Osteuropas. Т.П). Leiden, 1955.

1937. JakubowskiJ. Opis Ks⅛stwa Trockiego z r. 1387. Przyczynek do badan nad ustrojem Litwyprzedchrzescijahskiej //РН. T.V. 1907. S.22-48.

1938. Jakubowski J. Studya nad Stosunkami narodowosciowemi na Litwie przed un⅛ Lubel- sk¾. W., 1912.

1939. Jakubowski J. Z zagadnieh unji polsko-litewskiej Il PH. Serya И. Т.П (XXlI). 1919- 1920. S.136-155.

1940. Jakubowski J. [Rec.:] Любавский M. Литовско-русский сейм. Опыт по истории учреждения в связи с внутренним строем и внешнею жизнью государства. М. 1901 // КН.

R. XV1. 1902. S.652-655.

1941. Jakubowski J. [Rec.:] Любавский М.К. Очерк истории Литовско-Русского госу­дарства до Люблинской унии включительно. М. 1910 // ibid. R.XXV. 1911. S.295-298.

1942. Jaroszewicz J. Obraz Litwy pod wzg⅛dem jej cywilizacyi, od czasow najdawniej- szych do kohca wieku XVΠ1. Cz.l. Litwa pogahska. Wilno, 1844; Cz.∏. Litwa w ρierwszych trzech wiekach po przyjςciu wiary Chrzesciahskiej. Wilno, 1844.

1943. Jorga N. Geschichte des Himanischen Voikes im Rahmen seiner Staatsbildungen. Bd.I. (Bis zur Mitte des 16 Jahrhunderts). Gotha, 1905.

1944. Kamieniecki W. Geneza panstwa Litewskiego//PH. T.XIX. 1915. S.l-20, 121-153.

1945. Kamieniecki W. Litwa w Iiteraturze historycznej rosyjskiej H ibid. T.VIII. 1909.

S. 222-234.

1946. Kamieniecki W. Ograniczenia wyznaniowe w prawodawstwie Iitewskim w XV і XVI wieku // ibid. T.XΠI. 1911. S.268-282.

1947. Kamieniecki W. Wplywy zakonne na ustroj Iitewski // ibid. Serya II. T.V (XXV)..1925. S. 160-186.

1948. Kξtrzyhski W. Najdawniejsza Stolica Iitewska// KH. R.XXI. 1907. S.604-611.

1949. Ktfrzyhski W. O dokumentach Mendoga krola Iitewskiego // RAU. Serya II. T.XXV (L). 1907. S. 180-222.

1950. Kochanowski J.K. Kazimierz Wielki. Zarys zywota і panowania. W., 1899.

1951. KochanowskiJ-K. Witold wielki ksiqz? Iitewski. Studyum historyczne. Lwow, 1900.

1952. Kolankowski L. Dzieje Wielkiego ks⅛stwa Litewskiego za Jagiellonow. T.I. 1.377- 1499. W., 1930.

1.953: KolankowskiL. Elekcya Zygmunta Augusta//KH. R.X1X. 1905. S.531-557.

1954. KolankowskiL. Historyk Jagiellonow//ibid. R.L. 1936. S.611-621.

1955. Kolankowski L. Jagiellonowie і Unja H P VI ZHP. Т.П. Protokoly. Lwow, 1936. S.265-292.

1956. Kolankowski L. Kwestja Iitewskiej korony// AW. R.V. 1928. Z.15. S. 186-187.

1957. Kolankowski L. O Iitewskq koron? H KH. R.XL. 1926. S.386-399.

1958. Kolankowski L. PolskaJagiellonow. Dzieje polityczne. Lwow, 1936.

1959. Kolankowski L. Problem Krymu w dziejach jagiellonskich H KH. R.XLIX. 1935. S.279-300.

1960. Kolankowski L. W p⅛csetlecie Horodla. Krakow, 1913.

1961. Kolankowski L. [Rec.:] Грушевський M. Історія України-Руси. T.IV-VI. К.-Львів. 1905-1907 // КН. R.XXVII. 1913. S.348-365.

1962. KonecznyF. DziejeRosyi. T.L (Do roku 1449). W., 1917.

1963. KonecznyF. Geneza uroszczen Iwana ПІ do Rusi Litewskiej. Wilno, 1926.

1964. Konecznv F. Jagielto і W^,itold. Cz.I. Podczas unit Krewskiej (1382-1392). Lwow,

1893. ' ∙

1965. Koneczny F. Jerzy Semenowicz Ostrogski w Nowogrodzie W. 1458-59 r. H AW.

R.III. 1925-1926. S. 1-7.

1966. Koneczny F. Litwa a Moskwa w Iatach 1449-1492. (“Dziejow Rosji” t.∏). Wilno,

1929.

1967. Koneczny F. Polityka Zakonu niemieckiego w Iatach 1389 і 1390 // RAU. T.XXIV. 1889. S.247-311.

1968. Koneczny F. Rzekoma koalicja Litwy z tatarami przeciwko Moskwie w r. 1480 U AW. R.I. 1923. S. 140-204, 352-397.

1969. Koneczny F. Sprawy z Mengli-Girejem 1473-1504 // ibid. R.1V. 1927. S. 138-189, 287-348.

1970. Koneczny F. Vitoldiana// ibid. R.VΠ. 1930. S.494-504.

1971. Koneczny F. [Rec.:] PfitznerJ. Grossfurst Witold von Litauen als Staatsmann. Briinn- Prag-Leipzig-Wien. 1930//ibid. S.922-935.

1972. KopystiahskiA. Ksiqz? Michal Zygmuntowicz//KH. R.XX. 1906. S.74-165.

1973. Kosmanowa B. Wiςlkie ksi?stwo Litewskie w tworczosci Jozefa Ignacego Kraszew- skiego//HP 1991. Кн.З. Ч.І. C.32-38.

1974. Kozlowski F. Dzieje Mazowsza za panowania ksiqzqt. W., 1858.

1975. Krakowski S. Korjatowicze і Sprawa podolska w XIV w. w Oswietleniu najnowszej hiStorjografjі polskiej // AW. R.XIII. 1938. Z.l. S.250-274.

1976. Kraszewski J.L Litwa. Starozytnedzieje, ustawy, j?zyk, wiara, obyczaje, piesni, przy- siowia, podania і t.d. T.l. Historya do XIII wieku. W., 1847; Т.П. Historyajod poczatku XlII wieku do roku 1386. W., 1850.

1977. Kraszewski J.J. WiIno od poczqtkow jego do roku 1750. T I. Wilno, 1840; Т.П. Wil­no. 1840; T.III. Wilno, 1841.

1978. Kryczyhski St. Pocz¾tki rodu ksi¾z¾t GIinskich H Prace hiscoryczne w 30-lecie dzialal- nosci pιofesorskiej St-Zakrzewskiego. Lwow, 1934. S.397-410.

1979. Kuczvhski S.M. Antymoskiewska inicjatywa Litwy w druuiej polowie XlV wieku. W.,

1936.

1980. Kuezvnski S.M. Rozbior krytyczny roku 1385 ^l4Dziejow polskich” Jana Dlimosza // SZ. Т.Ш Poznan, ‘1958. S.213-254.

1981. Kuczynski S.M. Sine Wody. (Rzecz о wyprawie Olgierdowej 1362 r.) // KOH. S.81- 141.

1982. Kuczynski S.M. Ziemie Czeniihowsko-Siewierskie pod rz¾dami Litwy. (Prace Ukraih- skiego instytutu πaukowego. T.XXXII1). W., 1936.

1983. Kuirzeba Si. Historya ustroju Polski w zarysie. Т.Н. Litwa Lwow. 1914.

1984. Kuirzeba Si. Unia Polski z Litw⅞ H PL. S.447-658.

1985. Kuzmihska M. Olbracht Marcinowicz Gasztoid. Dzialalnosc Olbrachta Gasztolda 1503-1522//AW. R.IV. 1927. S.349-391; R.V. 1928.Z.14. S.120-174.

1986. Lappo LL Litevsky Statut a jeho sankce v r. 1588 H Sbomik ved pravnich a Statnich.

R. XX11. Praha, 1922. S.23-56.

1987. Laikowski J. Mendog krol Iitewski. Krakow, 1892.

1988. LelewelJ. Dzieje Litwy і R,usi az do unji z Pols⅛ w Lublinie 1569 zawartej. 2-е wyd. Poznan, 1844.

1988a. Lewicki A. Dzieje narodu polskiego w zarysie. W., 1899.

1989. Lewicki A. Jeszcze w kwestyi zajςcia Rusi Czerwonej przez Kazimierza // KH. R.IX. 1895. S.480-485.

1990. Lewicki A. Kiedy Witold zostal wielkim ks⅛ciem Litwy? U ibid. R.VII1. 1894. S.424- 436.

1991. LewkJci A. Kilka ρrzyczynkow do dziejδw Kazimierza Wielkiego. 1. Z kιoniki zapom- nianej // ibid. R.III. 1889. S.205-213

1992. Lewicki A. Krol Zygmunt Luxemburski a Polska 1420-1436 // ibid. R.X. 1896. S.67- 91.

1993. Lewicki A. Nieco о unii Litwy z Koron¾. Krakow, 1893.

1994. Lewicki A. Powstanie SwidrysieIIy. Ustρo z dziejow unii Litwy z Koιon¾. Krakow,

1892.

1995. Lewicki A. Przymierze Zygmunta w. ks. Iitewskiego z krolem rzymskim Albrechtem Il /∕RAU. Serya ∏. T.X1I (XXXVII). 1899. S.292-319.

1996. LcwickiA. Sprawaunii koscielnej za Jagielly// KH. R.XI. 1897. S.310-337.

1997. Lewicki A. Unia Florencka w Polsce. Cz$sc I H RAU. Serya H. T.XIΠ (XXXVΠI). 1899. S.205-274.

1998. Lewicki A. Wst⅞pienie na tron polski Kazimierza Jagiellohczyka H ibid. T.XX. 1887.

S. 1-40.

1999. Lewicki A. [Rec..] Барбашев A. Bmtoet. Последние двадцать лет княжения. 1410- 1430. СПб. 1891 //КН. R V⁷III. 1894. S.527-528

2000. Lewicki A. [Rec.:] Доенар-Заполъскии М. Из истории литовско-польской борьбы за Волынь. (Договоры 1366 г.). К. 1896//ibid. RJXII. 1898. S.402-403.

2001. Lewicki A. [Rec.:] Любаескии М. Областное деление и местное управление Лито­вско-Русского государства ко времени издания Первого Литовского Статута. Исторические очерки. М. J 892 // ibid. R.IX. 1895. S.567-575.

2002. Lewicki A. [Rec.:] Gorzycki KJ. Po⅛czenie Rusi Czerwonej z Polsk¾ przez Kazimie- rza Wielkiego. Lwow. 1889//ibid. R.IV. 1890. S.172-174.

2003. Lewicki A. [Rec.:] LECUrkb. Bd.IX. 1436-1443 I Herausgegeben PLHildebrand. Ri- ga-Moskau. 1889//ibid. R.V. 1891. S.410-417.

2004. Lewicki A. [Rec.:(ProchaskaA. Latopis Litewski. Rozbior krytyczny. Lwow. 1890 // ibid. S. 164-166.

2005. Lewicki A. [Rec.:] Prochaska A. O prawdziwosci Iistow Giedymina. (RAU. T.V11 (XXXlI). 1895) H ibid. R.X. 1896. S.685-687.

2006. Lewicki A. [Rec..] Prochaska A. Podole Iennern Korony, 1352-1430. (RAU. T.V11.(XXXll). 1895)//ibid. S.687-692.

2007. Lisiewicz Z. [Rec.:] Милькович В. Студія критичні, над історією русько-польсь­кою. 4.1. 1340-1387. Львів. 1893 /∕PNL. R.XX1. 1893. S.760-766.

2008. Lisiewicz Z. [Rec.:] Gorzycki KJ. PolQczenie Rusi Czerwonej z Polsk¾ przez Kazi- mierza Wielkiego. Lwow. 1889//ibid. R.XVII1. 1890. S.278-282.

2009. Lowmiahski H. Studja nad pocz¾tkami Spoleczenstwa і panstwa Iitewskiego. T.I. Wil­no, 1931; Т.П. Wilno, 1932.

2010 Lowmiahski H. Wcielenie Litwy do Polski w 1386 r. H AW. R.XII. 1937. S.36-145.

2011. Lowmiahski H. Witold wielki ks⅛? Iitewski. (W piςcsetn¾ rocznic? zgonu). Wilno,

1930.

2012. Lowmiahski H. [Rec.:] Avizonis K. Die Entstehung und Entwicklung des Iitauischen Adels bis zur litauisch-polnischen Union 1385. (Historische Studien. Heft 23). Berlin. 1932 H AW. R.1X. 1933-1934. S.332-336.

2013. Lowmiahski H. [Rec.:] Kiymenko P. Die Urkunden Mindowes fur den Iivlandischen Orden. (AltpreussischeForschungen. JalirgangVI. 1929)//ibid. R.VI. 1929. S.673-674.

2014. Kiaciejewska W. Dzieje ziemi Polockiej w czasach Witolda (1385-1430) H ibid. R.V1I1. 1931-1932. S.l-56.

2015. Maciejowski W.A. Pierwotne dzieje Polski і Litwy zewn?trzne і wewn?trzne, z uwag¾ na Oscienne kraje, a mianowicie na Rus, W?gry, Czechy і Niemcy. W., 1846.

2016. Maleczyhska E. [Rec.:] Paszkiewicz H. O genezie і wartosci Krewa. W. 1938. Law- miahski H. Wcielenie Litwy do Polski w 1386 r. (AW. R.XII. 1937). Paszkiewicz H. W sprawie in- korporacji Litwy do Polski w 80-ch Iatach XlV w. W. 1938 // KH. R.LII. 1938. S.239-245.

2017. Maleczyhski K. W sprawie autentycznosci dokument∂w Mendoga z Iat 1253-1261 H AW. R.XI. 1936. S. 1-56.

2018. Malecki A. Znaczenie unii Horodelskiej w roku 1413, z punktu widzenia heraldyczne- go∕∕KH. R.XII. 1898. S.751-762.

2019. MarekJ. [Rec.:] Данилевич В. Очерк истории Полоцкой земли до конца XIV сто­летия. К. 1896//ibid. S.154-155.

2020. MazonA. Le Slowo dTgor. (Travaux publies par ITnstitut d’Etudes slaves. T.XX). P., 1940.

2021. Moraczewski J. Dzieje Rzeczypospolitej Polskiej do XV wieku. Poznan, 1843.

2022. Moraczewski J. Dzieje Rzeczypospolitej Polskiej z pierwszej polowy XV wieku. Poz­nan, 1844.

2023. MosbachA. Pocz⅞tki unii Lubelskiej. Poznan, 1872.

2024. Narbutt T Dzieje Starozytne narodu Iitewskiego. Т.1. Mitologia Iitewska. Wilno, 1835; Т.П. Sledzenia pocz⅜tk∂w narodu Iitewskiego і pocz¾tki jego dziejδw. Wilno, 1837; T.III. PamiQtki і wypadki historyczne od wieku szostego po wiek trzynasty, tudziez rzeczy odnoszQce si? do Prussyi, Lotwy, zakonow rycerskich. Wilno, 1838; T.IV. Wilno, 1838; T.V. Od smierci Ge- dymina do bitwy nad Worsk⅛ Wilno, 1839; T.VI. Panowanie Witolda w wieku p⅛tnastym. Wilno, 1839; T.VΠ. Panowanie Swidrygelly і Zygmunta. Wilno, 1840; T.VIΠ. Panowania Kazimierza і Alexandra. Wilno, 1840; T.IX. Panowania Zygmuntow. Wilno, 1841.

2025. Narbutt T Pomniejsze pisma histotyczne Szczegolnie do historyi Litwy odnoszQce si?. Wilno, 1856.

2026. Naruszewicz A. Historya narodu polskiego. T.VΠ. Lipsk, 1836; T.VΠI. Lipsk, 1836;

T.1X. Lipsk, 1837; T.X. Lipsk, 1837.

2027. Naruszewicz A. Tauryka czyli Wiadomosci Starozytne і poznieysze о stanie і miesz- kahcach Krymu do naszych czasow. W., 1805.

2028. Natanson-Leski J. Dzieje granicy Wschodniej Rzeczypospolitej. Cz.I. Granica moskie- wska w еросе jagiellonskiej. Lwow-W., 1922.

2029. Nowodworski W. [Rec.:] JIanno И.И. Великое княжество Литовское за время от заключения Люблинской унии до смерти Стефана Батория (1569-1586). Опыт исследования политического и общественного строя. Т.І. СПб. 1901 //КН. R.XVI. 1902. S.331-341.

2030. Panaitescii Р.Р. Iourij (Iourg) Koriatowic prince Iithuanien et la Moldavie И Ювілей­ний збірник на пошану М.С. Грушевського. T l. К., 1928. С.462-465.

2031. Papee F. Aleksandrowa instalacja па Litwie // КН. R.LI. 1937. S. 189-201.

2032. Papee F- Historja miasta Lwowa w zarysie. 2-е wyd. Lwow-W., 1924.

2033. Papee F. Jagiellonowie a Moskwa// КН. R.XXXVI. 1922. S.4I-50.

2034. PapeeF. Jan Olbracht. Krakow, 1936.

2035. Papee F. Pocz⅛ki Litwy // КН. R.XLI. 1927. S.465-476.

2036. Papee F. Polska і Litwa па przdomie wiekow srednich. Т.І. Ostatnie dwunastolecie KazimierzaJagiellonczyka. Krakow, 1904.

2037. Papee F. [Rec.:] Акты Литовской Метрики. Т.І. Вып.1 (1413-1498). Собр. Ф.ИЛеонтовичем. Варшава. 1896//КН. R.XI. 1897. S.846-848.

2038. Papee F. [Rec.:] Halecki О. Ostatnie lata Swidrygidly і sprawa wolynska za Kazi- mierza Jagidlonczyka. Krakow. 1915 // ibid. R.XXX. 1916. S.141-143.

2039. Papee F. [Rec.:] Kolankowski L- Dzieje Wielkiego ks⅛stwa Litewskiego za Jagiello- nδw. T.l. 1377-1499. W. 1930//ibid. R.XLIV. 1930. S.362-373.

2040. Papee F. [Rec.:] Prochaska A. Charakterystyka Kazimierza Jagiellohczyka. (PNL. R.XXXII. 1904)//ibid. R.XVIII. 1904. S.583-587.

2041. Paszkiewicz H. Jagiellonowie a Moskwa. T.I. Litwa a Moskwa w XIII і XIV wieku. W., 1933.

2042. Paszkiewicz H. O genezie і wartosci Krewa. W., 1938.

2043. PaszkiewiczH- Polityka ruska Kazimierza Wielkiego. W., 1925.

2044. Paszkiewicz H. U podstaw pot⅞gi moskiewskiej. Studjum z dziejow Rusi suzdalsko- Wtodzimierskiej X∏l wieku U AW. R.V. 1928. Z.14. S. 1-84.

2045. Paszkiewicz H. ^yN sprawie inkorporacji Litwy do PoIski w 80-ch Iatach XIV w. Z po- wodιι pracy HLowmiahskiego ^wWcielenie Litwy do Polski w 1386 roku”. W., 1938.

2046. Paszkiewicz H. W sprawie polityki mazowieckiej Kazimierza Wielkiego H KH. R.XLI. 1927. S. 185-189.

2047. Paszkiewicz H- W sprawie roll politycznej Korjatowiczow na Wolyniu і Podolu // AW. R.XIII. 1938. Z.2. S.334-347.

2048. Paszkiewicz H. W sprawie sholdowania Mazowsza przez Kazimierza Wielkiego H PH. Serya II. TJV(XXIV). 1924. S.l-14.

2049. PaszkiewiczH- Z dziejow Podlasia w XIV wieku H KH. R.XLII. 1928. S.227-245.

2050. Paszkiewicz H. Z dziejow rywalizacji polsko-w⅞gierskiej na Ierenie Rusi Halicko- Wlodzimierskiej w XIV w. (Trzy traktaty z Iat 1350-1352): Lwow, 1924.

2051. Paszkiewiez H. Z zagadnien Ustrojowych Litwy przedchrzescijanskiej // KH. R.XLIV. 1930. S.3O1-312.

2052. Paszkiewicz H. Z zycia politycznego Mazowsza w XIII w. (Rz¾dy Ziemowita Konra- dowicza) H KOH. S.203∙∙228.

2053. Paszkiewicz H. Ze studj∂w nad poiityk¾ polsk⅛ Iitewska і krzyzack¾ Boleslawa Jer- zego, OStatniego ks⅛cia Rusi Halicko-Wlodzimierskiej U AW. R.II. 1924. S.31-67.

2053a. Helenski J. Inkorporacja Ukraihskich ziern dawnej Rusi do Korony w 1569 roku. Ide- ologia і korzysci - prδba nowego Spojrzenia // PH. T.LXV. 1974. Z.2. S.243-262.

2054. Pelesz J. Geschichte der Union der ruthenischen Kirche mit Rom von den altesten Ze- iten bis auf die Gegenwart. Bd.I. Wien, 1878.

2055. Piekosihski F. Czy krδl Wladyslaw Jagiello byl za zycia krδlowej Jadwigi krδlem polskim, czy tylko m^zem krδlowej? H RAU. Serya II. T.X (XXXV). 1898. S.280-289.

2056. Piekosihski F. O zrδdlach heraldyki ruskiej H ibid. T XUI (XXXVΠI). 1899. S. 185- 204.

2057. PiekosihskiF. Odpowiedz// KH. R.XΠ. 1898. S.559-560.

2058. Piekosmski P. Statut Litewski. Cz⅞sc I H RAU. Serya 11. TXIV (XXXlX). 1900.

S.61-13O.

2059. Piwarski K. Niedoszla wyprawa t. zw. Radoszkowicka Zygmunta Augusta na Mosk- w⅞. (Rok 1567-68)//AW. R.JV. 1927. S.252-286; R.V. 1928. Z.14. S.85-l 19.

2060. Prochaska A. Charakterystyka Kazimierza Jagiellohczyka H PNL. R.XXXΠ 1904.

5.1- 16, 97-112, 193-∑00.

2061. Prochaska A. EHugosz о Witoldzie//ibid. R.VIΠ. 1880. S.865-885.

2062. Prochaska A. Dwa Objasnienia do dziej∂w Litwy. I O apostazyi Mendoga. 11. O au- tentycznosci darowizn Mendoga // KH. R.XX. 1906. S.58-73.

2063. Prochaska A. Dwie koronacye∕∕PH. T.l. 1905. S.184-208, 372-393.

2064. Prochaska A. Z dziej∂wunii Brzeskiej /7 KH. R.X. 1896. S.522-577.

2065. Prochaska A. Geneza і rozwoj parlamentaτyzmu za pieιwszych JagieHonow. Krakdw, 1898.

2066. Prochaska A. Hold Fedka kniazia nieswieskiego H KH. R.XXV. 1911. S.239-245.

2067. Proehaska A. Husyta Polski H idem. Szkice historyczne z XV wieku. Krakow-W., 1884. S.201-250.

2068. Prochaska A. Kazimierz Jagiellohczyk a Inflanty. 1440-1450 // KH. R.X11. 1898. S.250-290.

2069. Prochaska A. Krol WladysIawJagiello. T.I-Π. Krakow, 1908.

2070. Prochaska A. Latopis Iitewski. Rozbiorkrytyczny. Lw∂w, 1890.

2071. Prochaska A. Na soborze w Konstancyi H RAU. Serva II. T.X (XXXV). 1898. S.l- 100.

2072. Prochaska A- Nieznane dokumenta do unji Florenckiej w Polsce // AW. R.J. 1923. S.58-74.

2073. ProchaskaA. Nieznany akt homagialny Witolda// KH. R.TX. 1895. S.233-238

2074. Prochaska A. Nowsze pog⅛dy na ustroj wewn⅞trzny starej Litwy // PH. T.XV. 1912. S.30-54.

2075. Prochaska A. O prawdziwosci Iistow Gedymina H RAU. Serya II. T.VII (XXXIl). 1895. S.222-255.

•2076. Prochaska A. O rzekomej unii z 1446 r. // KH. R,XVΠ1. 1904. S.24-31.

2077. Prochaska A. Ostatnie lata Witolda. Studyum z dziejow intrygi dyplomatycznej. W., 1882.

2078. Prochaska A. Podole Iennem Korony 1352-1430 /7 RAU. Serya II. T.VΠ (XXXII). 1895. S.256-279.

2079. Prochaska A. Polska a Czechy w czasach husyckich az do odwolania Korybuta z Chech. Studyjum z historyi polsko-czeskiej // ibid. T.VII. 1877. S. 147-283; Т.ѴПІ. 1878. S. 11-193.

2080. Prochaska A. Przed Grunwaldem H idem. Szkice historyczne z XV wieku. S.41-147.

2081. ProchaskaA. Przeklad ruskiego Iatopisca ks. Iitewskich na jezyk Iacihski // KH. R.1I. 1888. S. 196-205.

2082. Prochaska A. Przyczynki krytyczne do dziejow unii H RAU. Serya ∏. T.VIII (XXXIΠ). 1896. S.55-122.

2083. Prochaska A. Rozejm Jagiefly z Iandmistrzem inflanckim Zatwierdzony w Rydze 27 Iutego 1380 r. // KH. R.XXIII. 1909. S.565.'

2084. Prochaska A. Stosunki Krzyzakow z Giedyminem і Lokietkiem H ibid. R.X. 1896. S. 1-66.

2085. Prochaska A. Swidrygieflo//PNL. R.XII1. 1885. S.874-882.

2086. Prochaska A. Upadek KiejsUita//KH. R.XXIII. 1909. S.493-506.

2087. Prochaska A. Urywki z dziejow XJV w. 1. Przyczynek do sprawy zaj^cia Rusi przez Kazimierza W. H ibid. R.XVΠI. 1904. S.210-213.

2088. ProchaskaA. W sprawie zajςcia Rusi przez Kazimierza Wielkiego H ibid. R.VI. 1892.

5.1- 33.

2089. Prochaska A. Wyprawa sw. Kazimierza па Wsgry. (1471-1474) // AW. R.I. 1923. S. 10-28, 117-139.

2090. ProchaskaA. Z dziejow unji Jagiellonskiej // ibid. R.IV. 1927. S. 190-199.

2091. ProchaskaA. Z powodu wydawnictwa Iatopisdw Iitewskich H PH. T.XII. 1911. S.l 15-125.

2092. Prochaska A. Z Witoldowych dziejow. I. Uklad Witolda z Tochtamyszem 1397 г. II. O raci¾skim przymierzu Jagielty і Witolda z Krzyzakami U ibid. T.XV. 1912. S.259-270.

2093. ProchaskaA. Znaczenie niedosztej koronacji Witofda// AW. R.I. 1923. S.337-351.

2094. Prochaska A. [Rec.:] Баронський Б. Жигимонт Кейстутович, великий князь ли­товсько-руський. (1432-1440)? Історична монографія. Жовква. 1905 // KH. R.XX. 1906. S.339- 345.

2095. ProchaskaA. [Rec.:] Леонтович Ф.И. Очерки истории литовско-русского права. Образование территории Литовского государства. СПб. 1894//ibid. R.X. 1896. S.663-666.

2096. Prochaska A. [Rec.:] Леонтович Ф.И. Сословный тип территориально-админи­стративного состава Лиговского государства и его причины. СПб. 1895 // ibid. S.666-668.

2097. ProchaskaA. [Rec.:] Милъкович В. Студія критичні над історією русько-польсь­кою. Ч.І. 1340-1387. Львів. 1893 //ibid. R.VII. 1893. S.690-697.

2098. ProchaskaA. [Rec.:] Якубовский И.В. Земские привилеи Великого княжества Ли­товского (ЖМНП. 1903. №6) // ibid. R.XVI1I. 1904. S.86-89.

2099. ProchaskaA. [Rec.:] Czermak W. Sprawa Tdwnouprawnienia Schizmatykdw і katoli- kdw па Litwie 1434-1563 (RAU. Т.ХІХ) // ibid. R.XVII. 1903. S.643-646.

2100. Prochaska A. [Rec.:] Jakubowski J. Studya nad Stosunkami narodowosciowemi па Litwie przed Un⅛ Lubels⅛ W. 1912//ibid. R.XXVII. 1913. S.370-371.

2101. ProchaskaA. [Rec.:] Kochanowski J. K. Witold wielki ks⅛s Iitewski. Studyum histo- ryczne. Lwdw. 1900 H ibid. R.XV. 1901. S.l 10-113.

2102. Prochaska A. [Rec.:] Koneczny F. JagieIlo і Witold. Cz. I. Podczas unii krewskiej (1382-1392). Lwdw. 1893 //ibid. R.IX. 1895. S.128-132.

2103. Prochaska A. [Rec.:] Koneczny F. Polityka Zakonu niemieckiego w Iatach 1389 і 1390. Krakdw. 1889//ibid. R.IV. 1890. S.38l-386.

2104. Prochaska A. [Rec.:] Laikowski J. Mendog krdl Iitewski. Krakow. 1892 H ibid. R.VIII. 1894. S.521-527.

2105. ProchaskaA. [Rec.:] Lewicki A. Nieco о unii Litwy z Koron⅛ Krakow. 1893 U ibid.

R. X. 1896. S.401-404.

2106. ProchaskaA. [Rec.:] Lewicki A. Powstanie Swidrygietly. Krakow. 1892 // ibid. R.VII.

1892. S.537-545.

2107. Prochaska A. [Rec.:] Lewicki A. Przymierze Zygmunta w. ks. Iitewskiego z krdlem rzymskim Albrechtem ∏. (RAU. T.XXVI1)//ibid. R.XVII. 1903. S.450-457.

2108. Prochaska A. [Rec.:] Mierzyhski A. Przysisga Kiejstuta. (Roczniki Tow. przyjacidl nauk Pozn. T.XX)∕∕ibid. R.IX. 1895. S.334-335.

2109. Prochaska A. [Rec.:] Natanson-Leski J. Dzieje granicy wschodniej Rzeczypospolitej. Cz.I. Granicamoskiewskawepocejagiellonskiej. Lwdw-W. 1922//AW. R.I. 1923. S. 102-103.

2110. Prochaska A. [Rec.:] Papee F. Polska і Litwa па przelomie wiekdw srednich. T.I. Krakow. 1904//KH. R.XVIII. 1904. S.298-309.

2111. Prochaska A. [Rec.:] Piekosihski F. Czy krdl Wladyslaw Jagiello byt za zycia krdlo- wej Jadwigi krdlem polskim (RAU. T.XXXV) H ibid. R.XΠ. 1898. S.599-60l.

2112. ProchaskaA. [Rec.:] Smolka St. Kiejstut і JagieIlo. Krakow. 1888 H ibid. R.IV. 1890.

S. 176-179.

2113. Prochaska A. [Rec.:] Smolka St. Najdawniejsze pomniki dziejopisarstwa rusko-litew- skiego. Rozbidrkrytyczny. Krakow. 1889//ibid. S.574-577.

2114. Prochaska A. [Rec.:] Smolka Si. Rok 1386. W p⅛ciowiekow⅜ rocznics. Krakow. 1886. Idem. Rok 1386 w dziejach Polski і Litwy. (Rocznik Zarz⅞du Akademii Umiejstnosci w Kra- kowie. 1885)//ibid. R.I. 1887. S. 101-105.

2115. Prochaska A. [Rec.:] Thunert P Der grosse Krieg zwischen Polen und dem Deuts- chen Orden MlObis 1 Februar 1411. Danzig. 1886//ibid. R.I1. 1888. S.153-155.

2116. Prochaska A. [Rec.:] Totoraitis J. Die Litauer unter dem Konig Mindowe bis zum Jahre 1263. Freiburg. 1905//ibid. R.XLX. 1905. S.635-637.

2117. Prochaska A. [Rec.:] Wolff J. Rod Gedimina. Dodatki і poprawki do dziel hr. K.Stad- nickiego: ^tcSynowie Gedymina^r₁ ^ccOlgierd і Kiejstut” і ^uBracia Wladyslawa Jagielly". Krakow. 1886 // ibid. R.l. 1887. S.327-329.

2118. Proehaska A. [Rec.:] Zajqczkowski St. Studja nad dziejami Zmudzi wieku XIII. Lwow. 1925//ibid. R.XL. 1926. S.200-203.

2119. Przezdziecki A. Podole₁ Wolyh₁ Ukraina. Obrazy miejsc і czasow. T.1-I1. Wilno, 1841.

2120. Pulaski K. Dzikie pola // idem. Szkice і poszukiwania historyczne. Krakow, 1887. S. 1-68.

2121. Pulaski K. Ks⅛.^ta Holszahscy. Monografia historyczπo-genealogiczna H ibid. S.257- 305.

2122. Pulaski K. Przyczynek do elekcyi Zygmunta I w Litwie і w Polsce // ibid. S.69-89.

2123. Puzyna J. Kim byl і jak si$ naprawd? nazywal Pukuwer₉ ojciec Gedymina H AW. R.X. 1935. S. 1-43.

2124. PuzynaJ. Korjat і Korjatowicze//ibid. R.VII. 1930. S.425-454.

2125. PuzynaJ. Korjat і Korjatowicze oraz Sprawapodolska// ibid. R.XI. 1936. S.61-97.

2126. PuzynaJ. Pierwsze wyst¾pienia Korjatowiczow na Rusi PoIudniowej H ibid. R.XIΠ. 1938. Z.2. S. 1-68.

2127. PuzynaJ. Sukcesorowie Troidena// ibid. R.XII1. 1938. Z.l. S.l-31.

2128. Radziminski Z.L. Monografia xx. Sanguszkow oraz innych potomkow Lubarta-Fedora Olgerdowicza x. Ratnehskiego. T.I. Lwow₉ 1906.

2129. Rakowiecki 1.B. Prawda Ruska czyli prawa wielkiego xiςcia Jaroslawa WIadymiro- wic∑a tudziez traktaty Olga у Igora ww. xx. kiiowskich z Cesarzami greckimi у Mscislawa Dawid- owicza x. Smolehskiego z Ryg¾ zawarte₉ ktorych texta₁ obok z polskiem Ilomaczeniem poprzedza rys hiStoryczny zwyczaiow₉ Obyczaiow₉ religiy₉ praw у jφzyka dawnych Slowiahskich у slowiahsko- ruskich narodow. T.I. W.₉ 1820.

2130. Reifenkugel K. Die Griindung der r∂misch-katholischen Bisthiimer in den Tenitorien Halicz und Wladimir. Ein Beitrag zur Geschichte dieser Territorien im XIV Jahrhunderte H AOG. Bd.LΠ Wien₉ 1875. S.401-473.

2131. RoepellR. GeschichtePolens. Th.I. Hamburg₉ 1840.

2132. Schiemann Th. Russland₉ Polen und Livland bis ins 17. Jahrhundert. Berlin, 1885.

2133. SekuIarA. [Rec.:] Шабульдо Φ.M. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. К. 1987//КН. R.XCV. 1988. №1. S. 162-165.

2134. Semkowicz W. Braterstv/o szlachty polskiej z bojarstwem Iitewskiem w unii Horodel- skiej 1413 roku∕∕PL. S.393-446.

2135. Semkowicz W. Hanul₁ namiestnik wilehski (1382-1387), і jego rod H AW. R.VII. 1930. S. 1-20.

2136. Semkowicz W. O Iitewskich rodach bojarskich Zbratanych ze szlacht¾ polsk¾ w Horo- dle roku 1413 H LSP. Т.Ш. Poznah₉ 1989. S.7-139.

2137. Semkowicz W. W sprawie poczatkow szlachty na Litwie і jej ustroju rodowego // KH. R.XXIX. 1915. S.224-256.

2137a. Sieradzki J. Regnum Russiae. Polityka ruska Kazimierza Wielkiego. Krytyka do- tychczasowych pog⅛dow і zaιys nowej konstrukcji. (Na marginesie pracy J.D⅛rowskiego ^ccKorona Krdlestwa Polskiego") H KH. R.LXV. 1958. №2. S.497-510.

2138. SkopihskaZ. Traktat 31 sierpnia 1449 roku w swietle polity^ Litwy і Moskwy w la- tach 1440-1453 //AW. R.V. 1928. Z.15. S.108-150.

2139. SkrzypekJ. Usun⅛cie Fedora Koijatowicza z Podola w 1393 r. // Prace historyczne w 30-lecie dzialalnosci profesorskiej St-Zakrzewskiego. Lwow₉ 1934. S.313-320.

2140. Smolka St. Kiejstut і Jagiello H PAU. T.VII. 1889. S.79-155..

2141. SmolkaSt. Najdawniejsze pomniki Hziejopisarstwa rusko-litewskiego. P^ozbior kryty- czny∕∕ibid. Т.ѴШ. 1890. S. 1-55.

2142. SmoIkaSt. Rok 1386. VV p⅛ciowiekow⅜ rocznic⅞. Krakow, 1886.

2143. Smolka St. Witold pod Grunwaldem H idem. Szkice Iiistoryczne. Serya 1. W -Krakow, 1882. S.31-64.

2144. Stadnicki K. Bracia VVIaHysIawa-JagieHy Olgierdowicza krola Polski. wielkiego xi?cia Litwy. Jako dalszy ci⅞g “Synow GieHymina". Lwow, 1867.

2145. Stadnicki K. Dodatki і poprawki do dziel ^uBracia Wladyslawa Jagiello" і “Olgierd і Kiejstut". Lwδw, 1873.

2146. Stadnicki K. Olgierd і Kiejstut synowie Gedymina w. x⅛cia Litwy. Lwow₁ 1870.

2147. Stadnicki K. Synowie Gedymina. 2-е wyd. T.I. Monwid. Narymunt. Jawnuta. Koryat. Lwow₁ 1849; Т.П. Lubart xiqz? woiynski. Lw∂w, 1853.

2148. Stadnicki K. Synowie Gedymina wielko-wtadcy Litwy. Monwid. Natymunt. Jewnuta. Koriat. Nowewyd Lwow, 1881.

2149. Stecki TJ. Luck Starozytny і dzisiejszy. Monografia historyczna. Krakow, 1876.

2150. Sulkowska I. [Rec.:] Черепнин Л.В. Русские феодальные архивы XIV-XV веков.

Ч. 1-2. М.-Л. 1948-1951 //Archeion. T.XXV. W., 1956. S.374-380.

2Γ5l. Szabuldo F. Czy istnial jarlyk Mamaja naziemie ukrainskie? (Proba postawienia pro- blemu)∕∕LSP. T.IX. Poznan, 2003. S. 153-172.

2152. Szaraniewicz J. O Iatopisach і kronikach ruskich XV і XVI wieku, a zwlaszcza о La- topisie ^4fcwelikoho Kniaztwa Iitowskoho і zomojtskoho” H RAU. T.XV. 1882. S.351-413.

2153. Szarlowsld A. [Rec.:] Грушевский M. Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия. К. 1891 // КН. R.VII. 1893. S. 139-142.

2154. SzujskiJ. DziejePolski Podlugostatnichbadah. Т.П. Jagiellonowie. Lwow₁ 1862.

2155. Szymanski R. Die Wahlen der Grossfursten von Lithauen und das Wahlgesetz seit 1386 bis in die Mitte des 15. Jahrhunderts. Inaugural-Dissertation zur Erlangung der philosophi- schen Doctorwurde an der Universitat Leipzig. Posen₁ [1873].

2156. Totoraitis J. Die Litauer unter dem Konig Mindowe bis zum Jahre 1263. Freiburg (Schweiz.), 1905.

2157. Tymieniecki K. Wplywy feodalne w Polsce і na Litwie. Uwagi do dyskusji па VI Zjez- dzie historykow polskich w Wilnie H AW. R.XI. 1936. S.98-116.

2158. Ulanowski B. Drugi napad Tatarow na Polsk? H RAU. T.XVΠI. 1885. S.275-325.

2159. VoigtJ. Geschichte Preussens₁ von den altesten Zeiten bis zum Untergange der Herr- schaft HesDeutschenOrdens. Bd.I. Konigsberg₁ 1827; Bd.II. Konigsberg₁ 1827; BdJlI. Konigsberg, 1828; Bd.IV. Konigsberg₁ 1830; Bd.V. Konigsberg. 1832; Bd.VI. Konigsberg, 1834; Bd.VII. Ko- nigsberg, 1836; Bd.ѴШ. Konigsberg, 1838; Bd.IX. Konigsberg₁ 1839.

2160. Wiskont A. Wielki ksi⅜z? Iitewski Witold₁ a unja Horodelska // AW. R.V1I. 1930. S.469-493.

2161. WolffJ. Kniaziowie litewsko-ruscy od kohca Czternastego wieku. W., 1895.

2162. WolffJ. Rod Gedimina. Dodatki і poprawki do dziel hr. K-Stadnickiego: ^uSynowie Gedymina", ^uOIgierd і Kiejstut" і ^uBracia Wladyslawa Jagieily". Krakow, 1886.

2163. WolffJ. Senatorowie і dygnitarze Wielkiego ks⅛stwa Litewskiego. 1386-1795. Kra­kow, 1885.

2164. Wyslouch S. [Rec.:] Lowmianski H. Uwagi w sprawie podloza Spolecznego і gospo- darczego Unjijagiellohskiej. Wilno, 1935 H AW. R.XI. 1936. S.607-609.

2165. Zajqczkowski St. Dzieje Litwy pogahskiej Ho 1386 r. Lwow, 1930.

2166. Zajqczkowski St. Litewski Rich r∣aukowy w zakresie historji. (Pr∂ba Charakterystyki) H KH. R. XLIX. 1935. S.301-339.

2167. Zajqczkowski St. Przyczynki do hipotezy о pochodzeniu Hynastji Giedymina ze Zmu- dzi. Ze studjow nad ustrojem wewnςtrznym dawnej Zmudzi U AW. R.IV. 1927. S.392-416.

2168. Zajqczkowski St. Przymierzepolsko-Iitewskie 1325 r. //KH. R.XL. 1926. S.567-617.

2169. Zajciczkoyvski St. Stan badaii nad dziejami Litwy przed 1386 г. H P IV ZHP. T.J. Refe- raty. Lwow. 1925. S. 1-8.

2170. Zajqczkowski Si. Studya nad dziejami Zmudzi wieku XlIl. Lwow, ]925.

2171. Zajqezkowski St. W sprawie zaj⅞cia Podiasia υrzez Giedvmina // AW. R.V1. 1929.

S. 1-7.

2172. Zajqcdarwski St. Witoldwielki ksi¾z^ Iitewski. 1430-1930//ibid. R.VII. 1930. S.455- 468.

2173. Zajqczkowski St. [Rec.:] Adamus J. Panstwo Htewskie w Iatach 1386-1398. Wilno. [S.a.] //ibid. RVlll. 1931-1932. S.370-374.

2174. Zajqczkowski St. [Rec.:] Forsireuter K. Die Bekehrung Gedimins Und der Deutsche Orden. (Altpreussische Forschungen. Jahrgang V. 1928. Heft 2) // ibid. R.VI. 1929. S.275-279.

2175. Zajqezkowski St. [Rec.:] Kamieniecki W. Wplywy zakonne na ustroj Iitewski. (PH.

R. XXV) H KH. R.XL1. 1927. S.343-345.

2176. Zajqczkowski St. [Rec.:] Klymenko P. Die Urkunden Mindowes fur den Iivlandischen Orden. (Altpreussische Forschungen. Jahrgang VI. 1929) // ibid. R.XLIV. 1930. S.74-77.

2177. Zajqczkowski St. [Rec.:] Kolankowski L. Dzieje Wielkiego ks⅛stwa Litewskiego za Jagiellonow. Т.Ї. 1377-1499. W. 1930//AW. R.VII. 1930. S.909-922.

2178. Zajqczkowski St. [Rec.:] Lowmianski H. Studja nad pocz¾tkami Spoleczenstwa і pan- Stwalitewskiego. T.l-Π. Wilno. 1931-1932//KH. R.XLVI. 1932. S.447-475.

2179. Zajqczkowski St. [Rec.:] Paszkiewicz H. Jagiellonowie a Moskwa T.I. Litwa і Mosk- wa w XIΠ і XIV wieku. W. 1933 // AW. R.IX. 1933-1934. S.302-313.

2180. Zajqczkowski St. [Rec.:] Pfitzner J. Grossfurst Witold von Litauen als Staatsmann. Brtinn-Prag-Leipzig-Wien. 1930//KH. RXLIV 1930. S.377-383.

2181. Zajqczkowski St. [Rec.:] Praeitis. T.1-II. Kaunas. 1930-1933 // AW. R.IX. 1933-1934.

S. 361-368.

2182. Zajqczkowski St. [Rec.:] PuzynaJ. Kirn byl і jak si§ naprawd⅞ nazywal Pukuwer, oj- ciec Gedymina. (AW. R.X. 1935)∕∕KH. R.L. 1936. S.304-3!3.

2183. Zajqczkowski St. [Rec.:] PuzvnaJ. УК sprawiepierwszych walk Litwinow z Tatarami о Rus w Iatach 1238-1243. W. 1938 H AW. R.XIII. 1938. Z.l. S.303-306.

2184. Zajqczkowski St. [Rec.:] VytautasDidysis. 1350-1430. Red. P. Slezas. Kaunas. 1930 // ibid. R.IX. 1933-1934. S.314-319.

2185. Zakrzewski St. Wptyw sprawy ruskiej na panstwo Polskie w XIV w. // PH. Serya II.

T. П! (XXIII). 1921. Z.l. S.86-121.

2186. Zubrzycki D. Kronika miasta Lwowa. Lwow, 1844.

2187. Zdan Ki. Stosunki Iitewsko-Iatarskie za czasow Witolda, w. ks. Litwy // AW. R.VII. 1930. S.529-601.

2188. Zytkowicz L. [Rec.:] Черепнин Л.В. Русские феодальные архивы XIV-XV веков.

4.1- 2. М.-Л., 1948-1951 //КН. R.LX. 1953. №1. S.223-229.