Давньоруські об’єкти IX-XIII ст.

Рештки злегка заглибленого в грунт (на 0,3 м) житла №3а

- 4x3,6 : давньоруською керамікою було виявлено на розкопі III в урочищі На клині. У північному кутку житла знаходилося вимащене глиною на земляній підсипці вогнище 1, Ixl м.

- у нижній частині тулова.

Вказані ліпні і гончарні вироби відносяться, на нашу думку, до IX-XI ст. Вони знаходять аналогії серед інших давньоруських пам’яток Середнього Подністров’я і Прикарпаття. Крім пам’яток типу городища Ревно у Прикарпатті ³⁶, згадаємо й роботи на городищі IX-XI ст. поблизу с.Глибівка Новоушицького району Хмельницької області, де у 1972 р. С.Е. Баженовой) були проведені розкопки³⁷. Керамічний посуд IX-XI ст. цього городища за своєю формою й орнаментацією якоюсь мірою подібний до керамічного комплексу бакотського житла №3а.

До IX-XI ст. відноситься і напівземлянка №39, яку було відкрито у північно-східній частині розколу XIV в урочищі На клині. Будівля 2,9x1,9 м була заглиблена своєю основою на 1,2 м від давнього денного рівня. Ямок від стовпів тут не виявлено, але по периметру основи котловану розчищено канавку шириною 12- 13 см. Це цікава деталь спорудження зрубної конструкції стін будинку.

У верхній частині розвалу кам’яної конструкції печі були виявлені шматки глиняної обмазки й крупні уламки глиняної жаровні з невеликим бортиком. Поверхня жаровні була випалена нерівномірно, у її глиняному тісті наявні домішки січеної соломи і полови. Судячи по уламках, жаровня - була досить значних розмірів (1,2x0,68 м). Вона, будучи вмонтованою у верхню частину печі, могла використовуватися для просушування зерна й інших їстивних продуктів.

На долівці напівземлянки №39 було виявлено фрагменти ліпної і гончарної давньоруської кераміки IX-XI ст. Це, зокрема, уламок манжетовидного вінчика, а також інші фрагменти стінок горщиків. Кераміка житла №39 у значній мірі аналогічна тій, яка зафіксована у вже згаданому житлі №3а.

Надзвичайно цікаву споруду XH-XHI ст. - житло №3 - було виявлено на розкопі НІ, у південно-західній частині селища урочища На клині. Там було розчищено основу злегка заглибленого в грунт на 0,55-0,60 м трьохчастного будинку. Оскільки збереженість пам’ятки виявилася досить доброю, стало можливим зафіксувати цікаві деталі планування споруди, її конструктивні особливості. Будівля, як показали наші дослідження, мала два житлових приміщення, які були з’єднанні мж собою сінями. До сіней прилягав ганок-тамбур або коморка.

Будинок в цілому мав прямокутну в плані форму 6,25x3 м. Він був орієнтований стінами за сторонами світу і стояв своєю повздовжньою віссю паралельно до берегової лінії Дністра. Кожне з двох житлових приміщень будинку мало площу 3x2,5 м; сіни - 1,8x1,8 м. До сіней з північного боку прилягав ганок-тамбур або коморка. Отже, загальна площа будинку становила 18,75 кв.м. Два житлових приміщення в ньому мали кожне по 7,5 кв.м. Сіни й ганок-тамбур (або коморка) займали площу 3,75 кв.м.

Дослідженнями встановлено, що стіни будинку було зведено за дерев’яною каркасною стовповою конструкцією.

Зазначимо, що в окремих стовпових ямах збереглися рештки горілого дерева. Якщо до цього додати, що прошарки з невеликими шматками горілого дерева й попелу простежено при розчистці й на окремих ділянках самих приміщень, то стане зрозумілим, що трьохчастна житлова споруда згоріла в давнину під час пожежі.

У кожному з двох житлових приміщень збереглися рештки опалювальних пристроїв - вогнищ, викладених з каменю-плитняка (1x0,8 м). Стіни й долівка будинку були підмащені глиною, про що свідчать рештки обпаленої глини, виявлеі в основі стін і частково на рівні долівки приміщень. Збереглися й окремі приставлені на торець (ребро) до нижньої частини стін плескаті кам’яні плитки.

Відкрите трьохчастне житло добре датується на основі виявлених в ньому фрагментів давньоруської кераміки XII-XIII ст. Це, головним чином, добре профільовані вінця горщиків, а також уламки їхніх стінок, прикрашені під вінцями прямими й хвилястими лініями. Крім того, на долівці житла знайдено і кілька фрагментів скляних браслетів XII-XIII ст.

Реконструкція описаного трьохчасного будинку XII-XIII ст. показує, що його загальна схема знаходить аналогії в етнографічних матеріалах України кінця XIX ст. Йдеться про трьохчастні будинки,, що були характерні для того періоду³⁸. Що ж торкається аналогій у давньоруських археологічних пам’ятках, то можна пригадати, наприклад, напівземлянки №№ 12 і 13 Колодяжинського городища, які мали по два житлових приміщення з глинобитними каркасними печами в кожному і перехід між цими приміщеннями у вигляді невеликих сіней³⁹.

Дво- і трьохчастні будівлі часів Давньої Русі відомі на Малому Городському городищі⁴⁰, в Білгороді⁴¹, в Києві⁴², Суздалі⁴³. Слід особливо відзначити роботи останніх років на території Київського Подолу, де під час прокладання лінії метрополітену були виявлені залишки наземних двоповерхових будинків, які у своєму плануванні мали дво- і трьохчастну структуру. Як правило, Це досить великі (6,4x4,5; 7x5; 7,6x8 м) споруди-п’ятистінки, зведені за технікою дерев’яних зрубів⁴⁴.

Враховуючи потужність опорних стовпів бакотської трьохчастної монументальної споруди, а також специфіку заглиблення її й використання кам’яних плит долівки і тих, що поставлені на торець, можна думати, що дерев’яний каркасний будинок був двоповерховим.

До давньоруського культурного шару в урочищі На клині належить і напівземлянка №6, виявлена на місці розкопу VI, у його південно-західній частині. Будівля 5,9x3,5 м прямокутної форми, основа якої була заглиблена на 0,45-0,50 м від давнього денного рівня і на 0,9-1 м - від сучасного, У заповненні цієї спо­руди були виявлені досить великі конструктивні камені, очевидно, від зруйнованої печі-кам’янки. Ступінь збереженості вказаного об’єкту не дає можливості більш детально описати конструктивні особливості житла. Відсутність стовпових ямок може свідчити про зрубну конструкцію стін будинку. У його приміщенні пі_м час розчистки знайдено уламки давньоруського гончарного посуду -. горщика XII-XIII ст. Тут же трапилося кілька уламків скляних давньоруських браслетів цього ж часу.

Давньоруське житло-напівземлянку № 18 було відкрито нами на розкопі VI, поблизу від кромки берега Дністра. Напівземлянка підквадратна в плані 4,7x5 м і орієнтована своїми стінами за сторонами світу. У північно-західному кутку прпміщеня виявлено рештки вогнища, яке було частково зруйновано в давнину. В західній частині будівлі залишився лежак вирізаний в материковому грунті (2x0,7 м). Долівку приміщення було частково викладено кам’яними плитами.

У південній частині приміщення було виявлено яму-погрїб 2,9x1,7 м. Глибина ями - 3,15 м. На дні ями лежали плескаті камені. Керамічний матеріал з.ями і долівки житла відноситься до XII-XIII ст. У цьому житлі знайдено й уламок скляного давньоруського браслета XII-XIIl ст.

Давньоруське житло-напівземлянку №55 було відкрито на місці з'єднання розкопів XIV і XV, практично вже у північно- східній частині розколу XV. Це була квадратна в плані будівля - 3,2x3,1 м, орієнтована кутами за сторонами світу. Долівка приміщення була заглиблена від давнього денного рівня на 0,25-0,30 м. Стовпових ям не виявлено, у зв’язку з чим можна вважати, що житло мало зрубну конструкцію стін. У західному кутку приміщення було розчищено залишки глинобитної печі підпрямокутної форми 1,25x1,15 м. ■

Поруч з рештками глинобитної печі, на долівці напівземлянки №55 було виявлено два розчавлених давньоруських гончарних горщики XII-XIII ст. Один горщик вдалося реставрувати повністю,.’ другий - тільки на половину, оскільки відсутня його нижня,’ придонна частина. ■ ¹

На розкопі V, за межами житла-напівземлянки №9, було розчищено округлу в плані господарську яму 0,9x1,1 м. Глибина ями - 0,7 м від давнього денного рівня. У цій ямі виявилися керамічні давньоруські матеріали XI-XIII ст.

При дослідженні об'єктів давньоруського культурного шару на місці розкопів І і III, крім кераміки, виявлено залізну сокиру, ножиці, ніж, кістяні проколки.

Унікальну знахідку було виявлено на розкопі V у давньоруському культурному шарі XI-XIII ст. Тут разом з давньоруською керамікою у неглибокому лїнзовпдному заглибленні компактно лежали кістяні поробки, які належали до однієї, очевидно, перетлілої дерев’яної речі. її довжина (висота) - 28 см; ширина в основі - ЗО см; товщина кістяних накладок - 3 мм. Про те, що кістяні накладки були з’єднані з дерев’яною основою, свідчать і кістяні цвяшки, що збереглися разом з частинами згаданих накладок. Розчистка кістяних накладок, які лежали компактно, показала, що перед нами обрамлення дерев’яної антропоморфної по формі контуру рамки ікони.

Цікаво, що орнаментованими виявились тільки ті сторони кістяних накладок рамки, які виступали спереду перед лицевою площиною обрамлення образу. У цьому місці кістяну платівку- німб шириною 3 см прикрашено геометричним узором (трикутниками).⁴⁵

виділити східнослов’янські старожитності середини І тисячоліття нової ери. Йдеться, таким чином, прозаповненя тієї хронологічної лакуни - середини і другої половини V ст. н.е., яка ще донедавна вважалася в археології Південно-Східної Європи такою смугою в часі, коли, начебто, на землях Лісостепу України слов’янського населення не було. Це було пов’язане з переоцінкою ролі степових гуннських племен, які відіграли в цілому від’ємну роль в історії народів Північного Причорномор’я й Центральної Євопи. Але магістральні шляхи просування степовиків-гуннів пов’язані, голов­ним чином, із просторами причорноморських і задунайських степів. Що ж до Лісостепу, то як показують дослідження, і зокрема - вивчення слов’янських старожитностей в регіоні Бакоти, на Середньому Дністрі - і в першій, і в другій половині І тисячоліття нової ери відбувався поступальний соціально-економіч­ний і культурний розвиток місцевого землеробського суспільства.

Розкопки в урочищі На клині показали, що традиції черняхівської культури першої половини Ітис. н.е. були продовжені східнослов’янським населенням V-VII с. н.е. Це зафіксовано перехідними від черняхівської культури до культури ранньо­середньовічних слов’ян комплексами Бакотського селища в урочищі На клині. А пам’ятки V-VII ст. н.е. з цього ж урочища за своїми морфологічними ознаками є прямим продовженням комплексів середини Ітис. н.е. Це простежується за типами жител, характером господарських і виробничих об’єктів. У керамічному комплексі пам’яток середини І тис. н.е. Бакотського селища маємо гончарні вироби пізніх етапів черняхівської культури, які співіснують з ліпною керамікою тих форм і типів, що знайшли свій дальший розвиток у житлово-господарських комплексах селища V-VH ст. н.е.

Житла і господарські об’єкти V-VII ст. н.е. нашого селища мають в основному вже ліпний керамічний матеріал, який характерний і для інших пам’яток ранньосередньовічних східних слов’ян третьої чверті І тис. н.е. на землях лісостепового Подністров’я, Південного Побужжя і Подніпров’я. Певна архаїзація в керамічних виробах (перехід до переважного виготовлення ліпного посуду) характерна не тільки для Південно-Східної, а й для регіону Центральної Європи. Це пояснюється зміною політичної і соціально- економічної ситуації в Європі, коли після гуннських завоювань певною мірою були перервані інтенсивні економічні і культурні зв’язки з Північним Причорномор’ям і римськими провінціями.

Історичний період VIII-IX ст., представлений в урочищі На клині кількома житлово-господарськими комплексами, засвідчує дальший соціально-економічний і політичний розвиток схід­нослов’янського суспільства в умовах формування ранньофеодаль­ної давньоруської держави. Наявні матеріали свідчать про подаль­шу еволюцію у спорудженні житлових і господарських приміщь, про вдосконалення знарядь виробництва. Це проявилося і в появі в нових історичних умовах гончарного посуду, який паралельно з ліпним використовували і в послідуючі - X-XI ст.

Давньоруський культурний шар XI-XIII ст. нашого селища пов’язаний з житлово-господарськими спорудами, характерними для вказаного регіону і періоду і на інших суміжних землях Південно-Західної Русі. Оскільки досліджені об’єкти XI-XIII ст. в урочищі На клині входять в приміську зоцу давньоруської столиці Пониззя - Бакоти, то цілком зрозуміле їх значення при вивченні різних сторін матеріальної і духовної культури місцевого східнослов’янського населення на території, яка входила у XII- XIII ст. до складу Галицько-Волинської Русі. Разом з даними давньоруського літопису відкриті в урочищі На клині археологічні матеріали фіксують конкретні історичні особливості середньодністровського регіону в системі інших частин Галицько- Волинського князівства на стику з одно боку з землями Галицької Русі, а з другого - з територією Болохівського князівства, яке лежало на межі земель Київського й Галицько-Волинського князівств в період феодального роздроблення XII-XIII ст.

Примітки

’ Матеріали досліджень спробуємо подати сумарно, узагальнено. Що ж торкається опису всіх без винятку об’єктів (в тому числі і скіфського часу), то він буде приведений в заключній частині книги, як додаток до основних розділів.

²Tuxamea М.А. Раскопки поселения первых веков н.э. в Луке-Врублевецкой. // KCHHMK.-1949--в.XXVII; її ж. Арехеологические памятники Среднего Поднестровья в первой половине I тысячелетия н.э.// KClIA АН УССР. — 1953. —в.2; її ж. Поселение культуры полей погребений в Луке-Врублевецкой Хмельницкой области //KCHAAH УССР. - 1955. - в.4; Сымонович Э.А. Об единстве и различиях памятников Черняховской культуры // CA. — 1959. — №29-30; його ж. Культуры римского времени и славяне на территории Восточной Европы // Тезисы докладов советской делегации на IIMеждународном конгрессе славянской археологии в Берлине (август 1970г.). —М,- 1970 г.

³ Спостереження за топографією і конструктивними особливостями жител Бакотського селища проведені з участю О.І.Журка. Висловлюємо йому щиру подяку за допомогу в опрацюванні матеріалів житлово- господарських комплексів.

⁴ Аналогічні спостереження маємо і при дослідженнях таких середньодністровських селищ як Велика Слобідка, Бернаиіівка та ін. У Великій Слобідці, наприклад, представлені безпосередні перехідні форми від кам’яного вогнища до печі-кам’янки. Вказані опалювальні пристрої мали кам’яну вимостку й невеликі стінки-бортики, що підносилися над рівнем долівки на 0,15-0,20 м. Такі об’єкти датовані у Великій Слобідці кінцем II- початком III 'em. н.е.

⁵ Крушельницька Л.І. Північне Прикарпаття і Західна Волинь за доби раннього заліза-К, 1976.—С. 106-117; Цигилик В.М. Населення Верхнього Подністров’я перших століть нашої epu.~K, 1975.~C.12-50.

^e Баран В.Д. Деякі підсумки досліджень поселень черняхівського типу у верхів’ях Дністра і Західного Бугу // Слов’яно-руські старожитності.- К, 1969.-C.35-45; Винокур І. С. Старожитності СхідноїВолині.-Чернівці, 1960.-С.24-37; Воляник В.К. Пам’ятки черняхівської культури на Волині // Археологія.-1979.-N°29.~C.56-57.

⁷ Сымонович Э.А. Работы на Черняховских памятниках в Приднепровье / / KCHA АН СССР,— 1963, Λ⅞94. — С.80-81; Сжленко А.Г. Слов'яни та їх сусіди в степовому Подніпров’ї (II-XIII cm.)-~K, 1975.-С.34-35.

³ Рикман Э.А. Этническая история населения Поднестровья и прилегающего Подунавья в первых веках нашей эры. -M,1975∙-C.105-117; Федоров Г.Б. Население Прутско-Днестровского междуречья в I тыс. н.э,— MИА, 1960, №89.- С. 66-159.

⁹ Ionita I. ContributH еп priυire la culture Sintana de Mures-Cerneahov ре Ieritoriul RSR.-AM, IV₁-Bucuresti, 1966.-C.196-199; IonitaI. Asezarea de tip Sintana de Mures-Cerneahov de la Iasi-Fabrika de ceramizi.~AM, VII.-Bucuresti, 1972.-C.268-270; Konstantinu I. Sapaturile la Straulesti // Cercetari arheologice in Bucuresti, II,1965.-C.140-189.

^t0 Там же.

" Сымонович Э.А. К вопросу о раннечерняховских поселениях культуры полей погребений // CA, 1958, №1.-С.249-252.

^Л' Федоров Г. Б. Население Прутско-Днестровского междуречья в / тыс. н.і...-С. 102-103.

'^, Тиханова М.А. Поселение культуры полей погребений в Луке-Врублевецкой Хмельницкой области // КСИА АН УССР. - 1955.—в.4. — С.45-46.

¹⁴ Szymanski IV. Noze z rekojesciami Zakonczonymi Wolutami-Zagadkowe komponenty kultury slowianskiej і awarskiej // Studia nad etnogeneza slowian.~t. II.-Warszawa, 1985.~C. 141-160.

'⁵ Детальний опис цього жертовного місця див. у додатках-описах пам’яток. '^s Русанова И.П. Славянские древности VI-VII ββ.~M, 1976.-С.25, рис.11, 5.

¹⁷ Приходним О.М. Лука-Каветчинская - поселение середины I тысячелетия н.э.//АО 1977 года.-м, 1978.-с.376.

^!3 Винокур И. С. Черняховские племена на Днестре и Дунае // Зб. Славяне на Днестре и Дунае. - К, 1983--С.114-117.

^,9 Баран В.Д. Черняхівська культура. За матеріалами Верхнього Дністрі/ і Західного Бугу.-К,1981.-С.48.

⁷⁰ Русанова И.П., Тимощук Б.А. Кодын - славянские поселения V VIII вв. на р.Прит.-M, 1984.~С.21.-рис.19.

²' Teodorescu V. Despre cultura Ipotesti-Cindesti in Iumina Cercetarilor arheo Iogice din поrd-estul Munteniei (regiunea Ploesti).SCI V, 4.-Bucuresti, 1964.-C.488, 493, 496.

²² Рикман Э.А. Некоторые традиции Черняховской культуры в памятниках VI-X вв. в низовьях Днестра и Дуная // Исследования по истории славянских и балканских народов.~M,1972.~C.34 — 43.

²³ Сымонович Э.Л. Новые открытия в селищах Авдеева и Воробьевка 2 возле г.Курска // Раннесредневековые восточнославянские древности. - Д, 1974.-С.153-159.

²⁴ Гамченко С. С. Пятилетие археологических исследований на Волыни (1919-1923).—Рукопис в архіві Інституту археології АН України.

^x Poulik J. Staroslowanska Morava_l-Praha, 1948.-С.89.

²⁶ Винокур И. С. Ружичанский могильник // Сб. Могильники Черняховской культуры.-М, 1979.-С.117,119, рис. 10, 7-9.

²⁷ Рафалович И.А. Культура славян Молдавии (VI-IX вв.) // Древняя культура Молдавии. -Кишинев, 1974. — С.93-97.

²³ Баран В.Д. Ранні слов'яни між Дністром і Прип’яттю.~K, 1972-С.97- 130.

²⁹ Кравченко Н.М. Исследования в Киевской области //АО 1970 года.-М, 1971.-С.280-281.

³⁰ Лаптин П.Ф. Община в русской историографии последней трети XlX - начала XX в.-К, 1971.-С. 159-190.

³¹ Маркс К. і Енгельс Ф. Tβ.-m.21.-С. 166-167.

³² Очевидно, й на інших східнослов'янських селищах третьої чверті І тис.

н.е. наземні споруди співіснували з напівземлянковими При переважаючій питомій вазі останніх. Але рештки наземних дерев’яних каркасних будівель зберігаються погано. Тому саме напівземлянки й домінують. Але на окремих поселеннях вдалося зафіксувати і наземні споруди (Бакота, Городок та ін.)

³³ Винокур І.С. Історія та культура черняхівських племен.-К, 1972.~С. 35-

77-; його ж. Черняховские племена на Днестре и Дунае...~C.114-123.

³⁴ Винокур И. С. Черняховские традиции в памятниках середины и третьей четверти I тыс. н.э. лесостепного Днестро-Днепровского междуречья / / Rapports du IIIe Conyres International a’Archeologie Slave. Bratislava 7-14 septembre 1975.-t.1, Bratislava, 1979.-C.867-877.

³⁵ МихайлинаЛ.П., ТимощукБ.А. Славянские памятники бассейна Верхнего Прута VIII-X вв. //Зо. Славяне на Днстре и Дунае. -К, 1983. - С.206- 210.

³⁶ Там же.-С.208-209.

³⁷ Винокур И.C., Гуцал А.Ф., Баженова С.Э. Отчет об археологических исследованиях в 1971-1972 гг. // Рукопись. — Каменец-Подольский, 1973- — С.10-12.

³³ Історія українського мистецтва.-т.4.~кн.2.~К, 1970.-С.54-55.

^3> Юра P.O. Древній Колодяжин // Археологічні пам’ятки УРСР.-т.ХІІ-

₄ K,1962.-C.86-87, рис. 15.

⁴⁰ Выезжев Р.И. Раскопки Малого городища летописного Городеска //

₄ KCllA АН УССР. -К, 1960. -в. 10. - С. 127.

⁴¹ Хвойка В.В. Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена. — К, 1913. — С.85-88.

Каргер М.К. Новые данные к истории древнерусского жилища // КСИИМК. в.38. -M-JI, 1951 — С.3-11; Корзухина Г.Ф. Новые данные о раскопках В.В.Хвойка на усадьбе Петровского (1907-1909 κ.)-CA.-M, 1956.-С. 318-337.

⁴³ Воронин H. Н. Раскопки 1936 г. в Суздале // Археологические исследования в РСФСР 1934-1936 гг. -Л-М, 1941~C.95; Дубинин А.А.°Археологические исследования г.Суздаля (1936-1940) // КСИИМК.~в.11 -М-Л, 1945.~ С. 92-93.

⁴⁴ Толочко П.П., Ивакин Г.Ю. Киев // У кн. Археология Украинской ССР.-т.З.-К, 1986.-С.262-263-

⁴⁵ Орнаментація німбів святих геометричним узором була характерною для давньоруських пам'яток XI-XIII ст. Див. Михайлова Р.Д. Особливос­ті обробки кістки в Південно-Західній Русі. -К, 1991.-С.8-9; Ягодинсь- ка М. Хрести та ікони княжої доби із Західного Поділля // Studia archaeologica. -Львів, 1993, Ks1.-C.69, рис. 2-18.

прямокутника позначено межі площі, на якій велись розкопки.

Рис. 8

Урочище На клині. Схематичний план розміщення об’єктів черняхівської культури.

Рис. 10

План та розріз черняхівського наземного житла №19: 1-камені; 2-глиняна обмазка; 3~черінь; 4-рівень долівки.

1-8 - ліпна і гончарна кераміка з вказаного житла.

Рис. 11

Ліпний керамічний горщик, виявлений поблизу житла №19

Рис. 12

План і переріз наземного житла №24:

1~камені; 2-глиняна обмазка; 3~залізні шлаки; 4~попіл; 5~контури житла.

Рис. 14

План і переріз наземного черняхівського житла №25: 1-глиняна обмазка; 2-камені;' 3-верхній черінь печі; 4—середній черінь печі; 5~нижній черінь печі; 6-контури житла.

Рис. 15

Кераміка з житла №25

Рис. ∣6'

План і переріз господарської споруди № 26 черняхівської культури: 1 — камені; 2 — контури будівлі; 3 — давня денна поверхня.

Рис. 17

Черняхівське наземне житло №27: 1-камені; 2-черінь; 3 ямка; 4-вуглики з попелом; 5-межі житла; 6-глиняна обмазка; 7-рівень долівки.

1-9 ~ гончарна і ліпна кераміка з житла.

Рис. 18

Переріз основи глинобитної печі житла Jv>27: 1-верхній черінь; 2-середній черінь; 3-нижній черінь; 4-земляна підсипка; 5~камені; 6~∂aβniιι денний рівень.

Рис. 19

Речі з чернігівського культурного шару:

/, 2, 3, 1 ~ кераміка; 4, 5 - камінь; 6, 9 ~ кістка; 8 - бронза.

Рис. 20

Черняхівське напівземлянкове житло J∖o40 (І)

і пічка-вогнище цього житла (II): f-камінь; 2-ямка; 3-чергнь.

Рис. 22

І - черняхівська напівземлянка №43: 1-глиняна обмазка; 2-камінь; 3~ямка; 4-черінь. II - черняхівська напівземлянка №41: 1-камені; 2-ямка.

Рис. 25

Ліпна і гончарна кераміка з черняхівської напівземлянки №44.

Рис. 28

, Речі з черняхівських напівземлянок №46 і 50: 1-5, 7-9^l- кераміка; 6 - кістка (ріг).

Рис. 29

Ліпна і гончарна керачіка з чернігівської напівземлянки №47.

Рис. ЗО

I~ черняхівське житло №>52: Ітглиняна обмазка (печина); 2-черінь; 3~яма. II - черняхівське житло №72. III - черняхівське житло №75: f-кераміка; 2-черінь; 3~камені.

Рис. 31

Ліпна і гончарна кераміка з черняхівської напівземлянки №52.

Рис. 32

Схематичний план і переріз черняхівської напівземлянки №57: 1-камені; 2~ямка; 3-черінъ; 4~глиняна обмазка; 5-господарська яма.

Рис. 33

Ліпна і гончарна кераміка з житла №57.

Рис. 34

Речі з черняхівської напівземлянки №59: 1, 2, 4-6 - кераміка; 3 ~ залізо.

Рис. 36

Речі з черняхівських житлових і господарських споруд: 1-4, 6-13 (залізо); 5 (кераміка).

Рис. 37

Речі з об'єктів черняхівської культури:

1'7, 9-11 (залізо); 8 (залізо і кістка); 12, 13 (кістка); 14 (залізо).

Рис. 38

Схематичний план гончарних горнів черняхівської культури: І ~ горн Λ⅛f; Il - горн №2; III - горн Λ⅛3; IV 7 горн №4.

1-обпалений материк; 2~материк; 3~люфти-продухи і обпалена глиняна обмазка. V — кістяний штамп для нанесення солярного орнаменту на поверхню гончарного посуду.

Рис, 40

Речі з об'єктів першої половини і середини І тис. н.е.: 1-5, 7-9 (кераміка, глина); Ь (камінь).

Рис. 41

1,2- уламки кам'яного ідола з урочища Пушкарівка (1964 р.);

З - нижня частина кам'яного ідола з урочища На клині (1969 р.).

Рис. 42

План і перерізи жертовника IV-V cm. н.е.:

1~яма; 2-камінь; 3~уламок кам'яного ідола; 4-контури вогнища; 5-людсъкий череп; 6~дерновий шар; 7-материк.

Рис. 44

Схематичний план розміщення об'єктів середини І тис. н.е. в урочищі На клині: !-напівземлянка; ІІ-наземне житло; !!!-округла господарська яма; [Ѵ~овальна господарська яма.

Рис. 46

Напівземлянки середини І тис. н.е. №33 і 37, що стратиграфічно пересікались: і-камені: 2-яма; 3~обпалена глиняна обмазка; 4-горіле дерево; j-черінь печі.

Рис. 41

Кераміка з жител №33 і 37:

1-5 - житло №>33; 6-11 - житло №37.

Рис. 48

Житла середини І тис. н. е. №35 і 36, що стратиграфічно пересікались: 1-камінь; 2~глиняна обмазка; 3~ямка; 4-уламок кам'яного жорна; 5~горіле дерево; (і-черіт-печі.

Рис. 49

План і перерізи напівземлянки N°35:

І-черінь; ІІ-камені; ІІІ-ямки; IV-глиняна обмазка; Ѵ-горіле дерево.

1-7 ~ ліпні і гончарні керамічні вироби з житла.

Рис. 50

Черняхівські напівземлянки №43 і 44, які стратиграфічно пересікались з напівземлянкою VI-VII cm. н.е. №42: 1-камені; 2~ямки; 3~черінь печі.

Рис. 5/

∏ T₁^j_h j несені зи напівземлянки середини 1 тис. н.е...

1-камені; 2-ямка; /-залізний шлак; 4~перепалена земля и каміння; 5 чешнь.

Рис. 52

Керамічні ліпні і гончарні вироби з напівземлянки №58.

Рис. 55

Речі з напівземлянки №63: 1, 2, 5~гончарна кераміка; 3, 4~ліпна кераміка; 6-кістяна голка; 7-кам'яний точильний брусок.

Рис. 56

План і перерізи напівземлянки середини І тис. н.е. №65: І-черінъ; !!-камені; ІІ!-господарська яма; ІѴ-стовпові ямки, 1,7,8 (літа кераміка); 3-6 (гончарна кераміка); 2 (залізна фібула з житла).

Рис. 51

План і перерізи господарської споруди середини І тис. н.е. ∙N°G4: 1-ямка від стовпа; 2-камені.

Рис. 59

План і переріз напівземлянки середини І тис. н.е. №76: І-черінъ; ІІ-камені; ІІІ-деревне вугілля.

Рис. 61

Схематичний план розміщення об'єктів V-VIII cm. в урочищі На клині: !-напівземлянка; !!-наземна господарська споруда;

!!!-господарська яма; ІѴ-піч виробничого (залізоробного) призначення.

Рис. 63

План і перерізи ранньосередньовічної напівземлянки №5: 1-камені; 2-черінь; 3~господарська яма.

Рис. 64

Кам'яні ротаційні жорна середини і третьої чверті І тис. н.е.

Рис. 65

Напівземлянки VI­VI! ст. н.е.: ' I - №20; II - №21.

1- камені;

2- черінь;

3- попіл;

4-яма,

Рис. 66

Виробнича залізоробна піч:

І-камені; ІІ-черінь; Ill-лінія берегового урвища; ІѴ-чорнозем; Ѵ-перемііианий грунт; ѴІ-материк (за О.М.Приходнюко.ч).

Рис. 67

Реконструкції жител-напівземлянок V-VIII cm. Поділля: І - стовпова каркасна конструкція; II - зрубна конструкція (за О.М.Приходнюком).

Рис. 68

Речі з житлових і господарських об'єктів VI-VIlI cm. н.е.: 1-3, 5-8 (кістка); 4,9, 11 (залізо); 10, 12, 13 (кераміка).

Рис. 69

Ліпний горщик з ранньосередньовічного житла Ns42.

Рис. 70

Керамічні вироби V-VIII cm. н.е.

Рас. 71

Кістяні вироби V-VIII ст. н.е.

Рис. 72

Вироби з кістки V-VIII сіп. н.е.

Схематичний план розміщення давньоруських об'єктів IX-XIIl cm. в урочищі На клині: !-напівземлянка; ІІ-округла господарська яма; ІІІ-овальна господарська яма.

Керамічні давньоруські вироби з господарських ям у південно-східній частині селища в урочищі На клині.

Рис. 76

Залізні знаряддя орного землеробства XI-XIII cm.

Рис. 78

Кістяна оправа (рамка) дерев'яної ікони XlI-XIlI cm.

III

Давньоруський трьохчастний Oeonoeepxoeuu оуоинок лн-лш w». І - реконструкція плану без перекриття:

1-опорні стовпи; 2-ка.чені; f-камінъ, поставлений на торець; 4-кам'яна вимостка вогнищ; 5~горіле дерево.

II, III - реконструкція зовнішнього вигляду будинку.