<<
>>

Король Данило Романович і історія Галицько-Волинської держави в дослідженнях інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України[2053]

Традиції дослідження діяльності короля Данила Романовича та історії Галицько-Волинської держави були закладені у Львові працями Дениса Зубрицького (1777-1862), Антона Петрушевича (1821-1913), Ісидора Ша- раневича (1829-1901), Михайла Грушевського (1866-1934) та його учнів.

У Львівсько­му відділі Інституту історії України АН УРСР та Інституті суспільних наук, які Були попередниками Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича, були свої ідеологічні завдання, в число яких дослідження історії Галицько-Волинської держави і короля Данила не входило. Незважаючи на це, працівники інституту намагалися працю­вати над цією тематикою і за непростих обставин публікували результати своїх до­сліджень, які досі не втратили актуальності. Багатощо залежало від обставин. Тому одним вдалося більше, іншим менше[2054].

Степан Теодорович Білецький (1904-1989) зібрав багатий джерельний ма­теріал до історико-географічного словника західних земель України, виготовив багато історичних кар для різних видань (О. Терлецького, І. Крип'якевича та ін.), досліджував історію Львова та Галицько-Волинської держави (його магістерська дисертація, захищена у 1934 р., “Взаємини Данила Романовича з Польщею і Лит­вою, 1205-1264 рр.” актуальна досі)[2055].

Антін Іванович Генсьорський (1890-1970) досліджував основне джерело з іс­торії Галицько-Волинської держави - Галицько-Волинський літопис[2056].

Мирон Михайлович Кордуба (1876-1947) залишив блискучі праці з різнома­нітних проблем історії Галицько-Волинської держави[2057], зібрав унікальну бібліогра­фічну картотеку з цієї проблеми і інших проблем історії України (більше 55 тис. назв)[2058]. На жаль, роки праці в Інституті (Львівський відділ Інституту історії України АН УРСР) припали на моральний терор і публічні інквізиції вченого як чільного представника "націоналістичної" школи М.

Грушевського.

Відомий філолог, етнограф, музеєзнавеь Іларіон Семенович Свєнціцький (1876-1956) також залишив ряд праць з Галицько-Волинської тематики[2059].

В кращому становищі були археологи. Вони досить активно працювали над дослідженням пам'яток Галичини і Волині. Археологи залишили наступним по­колінням дослідників неоціненні матеріали, які суттєво доповнюють писемні дже­рела. За багатьма невеликими за обсягом статтями стоять роки напруженої праці, обгрунтування необхідності розкопок, "вибивання" коштів, організації розкопок і розбору матеріалів при відсутності відповідного інструментального та лаборатор­ного забезпечення. Одним вдалося зробити більше, іншим - менше. Але всі ці пра­ці збагатили дослідження з історії галицьких і волинських земель.

Вітольд Вітольдович Ауліх (1928-1994) проводив археологічні розкопки Зим- нівського городища на Волині та княжого Галича[2060].

Роман Степанович Багрій (1927-1993) досліджував пам'ятки княжої доби Прикарпаття і Волині, проводив археологічні розкопки у Львові, Пліснеську, Су­довій Вишні[2061].

Олександр Германович Овчинніков (1962-1999), передчасно згаслий архео­лог, брав участь у дослідженнях Стільська, Пліснеська, Перемишлян, Буська, Жида- чева, Львова, Звенигорода і Теребовлі[2062].

Видатний український археолог Ярослав Іванович Пастернак (1892-1969), який провадив знамениті розкопки у Галичі (1934-1941), в ході яких було відкрито фундаменти Успенського собору і знайдено саркофаг з останками галицького князя Ярослава Осмомисла[2063].

Олексій Онисимович Ратич (1906-1975) досліджував княжу добу у Галицько- Волинських землях, провів розкопки у Судовій Вишні, Звенигороді, Львові, Пере- милі[2064].

Самовіддано протягом багатьох років досліджував наскельну фортецю Тустань та інші пам'ятки Карпатської оборонної лінії Михайло Федорович Рожко (1939— 2004)[2065]

Довголітні дослідження галицьких і волинських пам'яток, зокрема літописного Звенигорода, провадив Ігор Кирилович Свєшніков (1915-1995)[2066].

Іван Данилович Старчук (1894-1950) брав участь в розкопках Успенського со­бору в Галичі (1936-1937), дослідженні Пліснеська[2067].

У Звенигороді, Перемишлі, Пересопниці та інших містах Галицько-Волинської держави провадив розкопки Володимир Савватійович Терський [Шелом'янцев- Терський] (1918-1993)[2068].

Директор інституту у 1953-1962 рр. академік АН УРСР Іван Петрович Крип'якевич (1886-1967) багато років працював над історією Галицько-Волинського князівства, але так і не зміг її видати. І лише стараннями Я. Ісаєвича, Л. Крушель- ницької, О. Купчинського та Ф. Стеблія перше видання монографії побачило світ аж у 1984 р. (хоча Вчена рада інституту рекомендувала працю до друку ще у 1972 р., а у плані видавництва “Наукова думка” видання було передбачене у 1973 р.)[2069]. Це був справжній науковий подвиг. У Києві так і не могли наважитися на видання і довелося їхати до Москви, де академік Б. О. Рибаков погодився стати відповідаль­ним редактором, що дало змогу все-таки видати монографію, хоча й з певними купюрами та змінами (щоб залишити посилання на видану у Кракові у 1941 р. пра­цю М. Кордуби довелося свідомо піти на “друкарську похибку", вказавши 1914 р. і т. д.). І лише у 1999 р. академік НАН України Я. Ісаєвич видав повноцінне Друге видання монографії І. Крип'якевича[2070].

Колективні монографії “Історія Львова"[2071], “Історія Львова в документах і матеріалах"[2072], “Львів. Історичні нариси"[2073], до написання яких було залучено кра­щі наукові сили, були наповнені великим фактографічним матеріалом і, наскільки можна було, Були вільні від ідеологічних пут. Великим успіхом інституту булла ко­лективна монографія “Торжество історичної спарааведливості", де розділи присвя­чені історії Галицько-Волинської держави, були написані Я. Ісаєвичем, О. Ратичем та Г. Нудьгою[2074].

В незалежній Україні дослідження діяльності короля Данила Романовича та історії Галицько-Волинської держави стало однією з провідних тем інституту.

Під керівництвом директора інституту академіка НАН України Я. Д. Ісаєвича було проведено три міжнародні наукові конференції: Міжнародна наукова конференція до 800-річчя народження Данила Галицького (Львів, 26-29 жовтня 2001 р.), Міжна­родна наукова конференція, присвячена 750-літтю коронації князя Данила Романо­вича і 700-річчю утворення Галицької митрополії. (Львів, 8-9 листопада 2003 р.) та Міжнародна наукова конференція: Осмислення спадщини Давньої Русі: Галицько- Волинське князівство в історіографії (Львів, 26-27 жовтня 2007 р.), де були присутні провідні фахівці з цієї проблеми з інших країн. За результатами двох перших кон­ференцій вийшли збірники “Галичина та Волинь в добу середньовіччя. До 800-річ- чя утворення Галицько-Волинської держави”[2075] та “Княжа доба"[2076].

Під редакцією Я. Д. Ісаєвича завершено тритомну колективну монографію з іс­торії Львова. Більша частина першого тому присвячена королю Данилу і Галицько- Волинській державі: Село над Полтвою - попередник Львова (В. Петегирич); Герб Львова: генеза, традиція, відродження (А. Гречило); Заснування міста (Я. Книш); Від уділу до “найблагословеннішої столиці королівства" (Я. Книш); Столичне місто короля Юрія та його спадкоємців (Я. Книш); Часи старости Дмитра Детька і князя Любарта (Л. Войтович); Перехідний час: 1349-1387 (Я. Ісаєвич, Л. Войтович); Пла­нувальна структура давнього Львова (Ю. Диба); Етноси, мови, релігії. Адміністра­тивний устрій (Я. Ісаєвич); Мистецтво княжої доби (В. Александрович)[2077].

Багато науковців інституту працюють над різноманітними аспектами проблем історії Галицько-Волинської держави.

Академік НАН України Я. Д. Ісаєвич досліджує проблеми політичної, етнічної, культурної історії, джерел, історичної географії, термінології та інших аспектів історії Галицько-Волинської держави[2078].

В. Александрович працює над дослідженням мистецтва, зокрема іконопису,

славянами (конец ІХ - начало ХІ в.) // Исследования по истории славянских и балканских на­родов.

Эпоха средневековья. Киевская Русь и ее славянские соседи. Москва, 1972. С. 107-124; Його ж. К вопросу о границах этнических ареалов в Карпатахв эпоху феодализма // Культура та побут населення Українських Карпат. Ужгород, 1972. С. 156-157; Його ж. Культура Галицко- Волынской Руси // Вопросы истории. 1973. №1. С. 92-107; Його ж. Из истории культурных связей Галицко-Волынской Руси с западными славянами в XII-XIV вв. // Польша и Русь. Чер­ты общности и своеобразия в историческом развитии Руси и Польши XII-XIV вв. Москва, 1974. С. 261-275; Його ж. Освіта, писемність, культурні зв'язки [друга половина ХІІІ - перша половина XVI ст.] // Історія Української РСР. Т. 1. Кн. 2. Київ, 1979. С. 126-132; Його ж. Висляне и лендзяне в ІХ-Х вв. // Формирование раннефеодальных славянских народностей. Москва,

1981. С. 156-170; Його ж. Древнепольская народность и ее этническое самосознание // Разви­тие этнического самосознания славянских народов в эпоху раннего средневековья. Москва,

1982. С. 144-166; Його ж. Перші писемні згадки про місто // Історія Львова. Київ, 1984. С. 12-17; Його ж. Соціально-економічні взаємини, ремесло і торгівля // Там само. С. 18-24; Його ж. Куль­тура // Там само. С. 25-28; Його ж."Королевство Галиции и Володимирии" и “Королевство Руси” // Древнейшие государства на территории СССР. Материалы и исследования. 1985 г. Москва, 1987. С. 62-63; Його ж. Наскельні укріплення в Карпатах (давньоруський період) // Труды V Международного Конгресса славянской археологии (Киев, 18-25 сентября 1985 г.). Т. 3. Вып. 2а. Москва, 1987. С. 117-125; Його ж. Володимир-Волинський. Львів, 1988; Його ж. Галицко-Волынское княжество в конце XIII - начале XIV в. // Древнейшие государства на территории СССР. Материалы и исследования. 1987 год. Москва, 1989. С. 71-77; Його ж. Кар­патский регион в эпоху Киевской Руси и феодальной раздробленности // Украинские Кар­паты. История. Киев, 1989. С. 39-55; Його ж. Дальнейшее развитие феодальных отношений // Там само. С. 56-74; Його ж.

Червенські гради // Волинь. 1991. №1. С. 15-20; Його ж. Культура галицько-волинських земель доби середньовіччя // Галицько-Волинська держава: Передумові виникнення, історія, культура, традиції. Львів, 1993. С. 3-5; Його ж. Галицько-Волинська дер­жава // Історія України: новее бачення. Т. 1. Київ, 1995. С. 95-112; Його ж. Проблема походжен­ня українського народу: іторіографічний і політичний аспект // Україна: культурна спадщи­на, національна свідомість, державність. Вип. 2. Львів, 1995. С. 3-17; Його ж. Як виникло місто під назвою Львів // Львів. Історичні нариси. Львів, 1996. С. 14-23; Його ж. Україна давня і нова: Народ, релігія, культура. Львів, 1996; Його ж. Українські землі у XII-XIV ст. // Історія України. Під ред. Ф. Стеблія і Я. Грицака. Львів, 1998. С. 71-84; Його ж. Галич — Галицьке князівство - Галичина: ювілейні роздуми // Галич і Галицька земля в українському державотворенні. Івано-Франківськ, 1999. С. 18-26; Його ж. Галицько-Волинська держава. Львів, 1999; Його ж. Формування західної межі української етнічної території // Історія української культури. Т. 2. ХІІІ - сер. XVII ст. Київ, 2001. С. 25-32; Його ж. Князівства першої половини ХІІІ ст.; Князівства післямонгольського часу // Там само. С. 39-44; Його ж. Галицько-Волинське князівство доби Данила Галицького та його нащадків (замість передмови) // Історичні та культурологічні студії. Вип. 3. До 800-річчя утворення Галицько-Волинської держави. Львів, 2001. С. 3-12; Його ж. Князь і король Данило: суспільство, церква, держава (до 800-річчя народження Данила Галицького) // Київська старовина. 2002. №1. С. 3-9; Його ж. До історії взаємин Київської і Гнєзненської держав: Червенські гради // Історіографічні дослідження в Україні. Вип. 13. Київ, 2003. Ч. 1. С. 76-90; Його ж. Князь і король Данило Галицький // Над Бугом і Нарвою.

2003. №2 (66). С. 22-24; Його ж. Червенські гради і Червона Русь: чи пов'язані ці топоніми // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. Т. 1. Київ-Львів, 2004. С. 721-726; Його ж. Львів: сторінки історії. Львів, 2005. 128 с.; Його ж. Галицько- Волинська держава // Християнська спадщина Галицько-Волинської держави: ціннісні орієнтири духовного поступу українського народу. Івано-Франківськ-Галич, 2006. С. 3-23. та архітектури княжої доби27.

Л. Войтович досліджує політичну історію, князівську генеалогію, а також про­блеми історичної географії Галицько-Волинської держави28.

27 Александрович В. Ікона Богородиці Одигітрії з Успенської церкви в Дорогобужі // Міжнародна наукова конференція “Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культу­ра, традиції”. Галич, 19-21 серпня 1993 р. Тези доповідей та повідомлень. Львів, 1993. С. 113-115; Його ж. Джерела до історії монументального малярства та іконопису Волині XII-XVI століть // Родовід. Ч. 8. Київ, 1994. С. 20-25; Його ж. Перемиська ікона XIV ст. “Архангел Михаїл з діяннями" // Перемиські дзвони. 1994. №1. С. 17-19; Його ж. Українське малярство XIII-XV ст. Львів, 1995. 200 с.; Його ж. Українське малярство в Перемишлі XIII - початку XVI ст.: головні проблеми історії // Перемишль і Перемиська земля протягом віків. Перемишль-Львів, 1996. С. 38-52; Його ж. Шони першої половини XIV ст. “Архангел Михаїл" та “Архангел Гавриїл" з церкви святої Параскеви у Даляві // Записки НТШ. Т. 236. 1998. С. 41-75; Його ж. Мистецтво Галицько-Волинської держави. Львів, 1999. 132 с.; Його ж. Візантія і мистецька культура княжої України: моделі взаємовідносин // Вісник Львівського університету. Серія історична. Вип. 34. Львів, 1999. С. 55-72; Його ж. Архітектура і будівництво // Кторія української культури. Т. 2. Українська культура XIII - першої половини XVII ст. Київ, 2001. С. 256-275; Його ж. Образотворче і декоративно-ужиткове мистецтво // Там само. С. 275-302; Його ж. Xолмська ікона Богородиці. Львів, 2001. 40 с.; Його ж. “Залишилась єдиною втіхою Колма"... Віднайдена ікона Богородиці Xолмської // Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze. Studia ukrainica. T. 11-12. Warszawa, 2001. S. 124-130; Його ж. Невикористаний аргумент для датування Успенського со­бору в Галичі // Галичина та Волинь в добу середньовіччя. До 800-річчя з дня народження Данила Галицького. Львів, 2001. С. 183-186; Його ж. Найдавніші ікони Берестейщини (Зі студій над забутим регіоном української мистецької культури) // Пам'ятки України: історія та куль­тура. Ч. 3-4. Київ, 2002. С. 142-146; Його ж. Мистецтво “галицького регіону": співвідношення традиції та впливів до кінця XVIII століття // Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze. Studia Ukrainica. T. 15-16. Warszawa, 2003. S. 11-23; Його ж. Sztuka XIII-wiecznego Chelma. Zagadnicze problemy badawcze // Do pi⅞kna nadprzyrodzonego. Sesja aukowa na temat rozwoju sztuki sa- kralnej od X do XX wieku na terenie dawnych diecezji chelmskich Kosciola rzymskokatolickiego, prawoslawnego і grecko-katolickiego. T. 1 Chelm, 2003. S. 52-59; Його ж. Володимир часів князя Данила Романовича. Вступні нотатки до непоцінованого періоду історії міста // Минуле і су­часне Волині та Полісся: Володимир Волинський в історії України та Волині. Луцьк, 2004. С. 3-4; Його ж. “Exegi monumentum" чи “нєвежа писа"? Густі нотатки на полях польського огляду української літератури про нововідкриту Xолмську чудотворну ікону Богородиці // українські землі часів короля Данила Галицького: церква і держава. Статті і матеріали. Львів, 2005. С. 137-144; Його ж. Візантійські іконографічні взірці XI століття в українському малярстві XIII-XIV ст. // Студії мистецтвознавчі. Ч. 1(13). Київ, 2006. С. 38-49.

28 ВойтовичЛ. Генеалогія династії Рюриковичів / Відп. ред. Я. Д. Каєвич. Київ, 1990. С. 27­37, 112-124; Його ж. Волинська земля князівських часів (X-XII ст.) // Проблеми історичної географії України. Київ, 1991. С. 10-22; Його ж. Зоря князя Романа // Літопис Червоної Кали­ни. 1991. N2. С. 32-35; Його ж. Галицький князь Лев Данилович i його потомство // Київ. 1991. N4. С. 157-158; Його ж. Белзькі князі // Київ. 1991. N5. С. 149-150; Його ж. Болохівські князі // Київ. 1991. N8. С. 158-159; Його ж. Генеалогія династій Рюриковичів i Гедиміновичів / Відп. ред. Я. Д. Каєвич. Київ, 1992. С. 30-37; 83-93; Його ж. Дали йому замок Степань... // Літопис Черво­ної Калини. 1993. N10-12. С. 30-33; Його ж. Удільні князівства Рюриковичів i Гедиміновичів у XII-XVI ст. Львів, 1996. С. 48-61, 89-164, Табл. 4, 17-19, 29, 32-34, 39, 41, 49-50; Його ж. Родина князів Острозьких // Записки НТШ. Т. 231. Львів, 1996. С. 355-367; Його ж. Етнотериторіальна підоснова формування удільних князівств Волинської землі // Волино-Подільські археологічні студії. Т. 1. Пам'яті I. К. Свєшнікова (1915-1995). Львів, 1998. С. 286-294; Його ж. Битва під Перемишлем у 1099 р. // Український альманах. 1999 рік / Відп. ред. С. Заброварний.

Р. Голик займаться проблемами семіотики духовної культури, ментальності, міфів та стереотипів29.

Варшава, 1999. С. 105-110; Його ж. Князівська верства в Галицькій землі // IV Міжнародний конгрес україністів. Одеса, 26-29 серпня 1999 р. Доп. та повід. / МАУ, НАН України, Одеський держ. університет ім. I. I. Мечнікова. Історія. Ч. 1. Від давніх часів до початку ХХ ст. Одеса, 1999. С. 79-86; Його ж. Князівські династії Східної Європи (кінець ІХ - початок XVI ст.). Склад, суспільна і політична роль. Кторико-генеалопчне дослідження. Львів, 2000. - 649 с.; Його ж. Роман Мстиславич і утворення Галицько-Волинського князівства // Галичина і Волинь в добу середньовіччя. До 800-річчя з дня народження Данила Галицького. Вип. 3. Львів, 2001. С. 13-30; Його ж. Юрій Львович та його політика // Там само. С. 70-78; Його ж. Данило Галицький. Загадки і проблеми // Галицька брама. 2001. N9-10. Король Данило та його син Лев. С. 12-16; Його ж. Ще одна загадка генеалогії Романовичів: Чи існувала королева Марія Львівна? // А сє єго срєбро: Збірник праць на пошану члена-кореспондента НАН України Миколи Федоровича Котляра з нагоди його 70-річчя. Київ, 2002. С. 161-164; Його ж. Друга галицька династія. Загадки і проблеми // Семінарій “Княжі часи”. Львів, 2002. С. 2-6; Його ж. Друга галицька династія. Загадки і проблеми досліджень // Пам'ять століть (Київ). 2002. №5. С. 35-48; Його ж. Перемиське князівство. Джерела державності // Перемишль і Перемиська земля протягом віків. Вип. 3. Інституції / Під ред. Степана Заброварного. Львів, 2003. С. 39-50; Його ж. Король Данило Романович. Загадки і проблеми // Король Данило Романович і його місце в українській історії. Львів, 2003. С. 24-29; Його ж. Королівство Русі: реальність і міфи // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 7. Дрогобич, 2003. С. 63-71; Його ж. Де була столиця Лева Даниловича? (Джерелознавчий аспект проблеми) // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. Т. 1. Київ-Львів, 2004. С. 712-720; Його ж. До волинського літописання // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 8. Дрогобич, 2004. С. 70-76; Його ж. Белзькі князі // Белз і Белзьке земля. Науковий збірник. Вип. 1. Белз, 2004. С. 74-77; Його ж. Військове мистецтво Галицько-Волинської держави: князь Лев Данилович // Вісник Національного Університету “Львівська політехніка”. №502. Держава та армія. Львів,

2004. С. 13-18; Його ж. Загадка королеви Марії Львівни // Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. Вип. 4. Львів, 2004. С. 7-10; Його ж. Штрихи до портрету князя Лева Даниловича // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до XVIII ст.). Вип. 5. Київ, 2005. С. 143-156; Його ж. Княжа доба на Русі: Портрети еліти. Біла Церква, 2006. 784 с.; Його ж. Кордони Галицько-Волинської держави: проблеми та дискусії // Записки НТШ. Т. 252. 2006. С. 187-205; Його ж. Союз Галицьких Романовичів з Австрією та Чехією у ХІІІ ст. // Проблеми слов'янознавства. Вип. 56. 2006. С. 263-273; Його ж. Реформи армії князями Данилом Романовичем та Левом Даниловичем у середині ХІІІ ст. // Вісник національного університету “Львівська політехніка". №571. Держава та армія. Львів, 2006. С. 89-93; Його ж. Князь Лев Юрійович: Спроба портрета // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 10. Дрогобич, 2006. С. 127-131; Його ж. Князь Іван Бирладник: загадка походження // Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. Вип. 5. Львів, 2006. С. 7-15; Його ж. Король Данило Романович: Загадки і проблеми // Засновник Львова король Данило та Українська держава в ХІІІ столітті. Львів, 2006. С. 34-49; Його ж. Мати короля Данила (зауваження на полях монографії Д. Домбровського // Княжа доба. Історія і культура. Вип. 1. Львів, 2007. С. 45-58; Його ж. Король Данило Романович: Загадки та дискусії // Terra cossacorum: студії з давньої і нової історії України. Науковий збірник на пошану доктора історичних наук професора Валерія Степанкова. Київ, 2007. С. 383-403; Його ж. Галицько-Волинська держава і Королівство Русі: Реальність і міфи // Осмислення спадщини давньої Русі: Галицько-Волинське князівство в історіографії. Львів, 2007. С. 8-10.

29 Голик Р. Чудесне і повсякденне: семіотика духовної культури Галицько-Волинського кня­зівства // Галичина та Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя дня народження Данила Галицького. Львів, 2001. С. 106-114; Його ж. Від мови до ментальності: проблема створен­ня словника категорій української досекулярної і традиційної культури // Діалектологічні

Археолог В. Гупало досліджує археологічні пам'ятки Волині та Галичини кня­жої доби, зокрема кераміку[2079] [2080].

Я. Книш працює над джерелами з історії Галицько-Волинської держави (йому вдалося віднайти фрагменти невідомого Угорницького списку Іпатїївського літопи­су), дослідженням політичної історії, зокрема правління Лева Даниловича та його наступників[2081].

Останнім часом галицько-волинською тематикою почала займатися відома до­слідниця середньовічної української літератури Б. Криса[2082].

Плідно працює над дослідженням архітектури давнього Галича та інших міст Галицько-Волинської держави відомий археолог Ю. Лукомський[2083].

Звернулась до церковної історії Галицько-Волинського періоду знана дослідни­ця історії Реформації в українських землях В. Любащенко[2084].

Активну участь у розкопках багатьох об'єктів княжої доби приймає археолог В. Оприск[2085].

Філософ І. Паславський звернувся до дослідження церковної історії Галицько- Волинської держави, написав оригінальну монографію про коронацію Данила Ро­мановича[2086].

Археолог П. Пеняк досліджує міське ремесло[2087].

Археолог В. Петегирич постійно бере участь в розкопках поселень Галицько- Волинської держави, зокрема на території колишнього Белзького князівства, дослі­джує проблеми історичної топографії міст, розвитку ремесла, зброї і спорядження вершників, культурних пам'яток, торговельних зв'язків, поширення християн- ства[2088].

Археолог С. Терський провадить розкопки у давніх волинських містах, дослі­джує проблеми соціально-топографічної структури, оборонних споруд, торговель­них зв'язків і ремесла39.

С. 146-147; Його ж. Могильники Волыни // Там само. С. 155-158; Його ж. Предметы быта // Там само. С. 158-163; Його ж. Оружие и снаряжение всадника // Там само. С. 163-171; Його ж. Памятники эпиграфики и сфрагистики // Там само. С. 171-174; Його ж. Давньоруські міста у верхів'ях Західного Бугу // Славяне: адзінство і мнагастайнасць. Менск, 1990. С. 55-57; Його ж. Найдавніші волинські міста // VI Международный конгресс славянской археологии, г. При­леп, Югославия. 1990. Москва, 1990. С. 180-182; Його ж. Середновічна археологія Львова: підсумки і перспективи // Міжнародна наукова конференція “Галицько-Волинська держа­ва: передумови виникнення, історія, культура, традиції”. Галич, 19-21 серпня 1993 р. Тези доповідей та повідомлень. Львів, 1993. С. 41-43; Його ж. До історії Перемишля другої по­ловини ХІІ ст. // Еволюція розвитку слов'янських градів VIII-XIV ст. у передгір'ях Карпат і Татр. Львів, 1994. С. 32-34; Його ж. Хрести-енколпіони Галицько-Волинської землі ХІ-ХІІІ ст. // Населення Прутсько-Дністровського межиріччя та суміжних територій в другій половині першого - на початку другого тисячоліття н. е. Чернівці, 1994. С. 38-40; Його ж. Belz i Busk: proba rekonstrukcji struktury Socjotopograficznej w X-XIV wieku // Kwartalnik Historii Kultury Materialnej. 1995. N1. S. 67-73; Його ж. Значення Перемишля в утвердженні християнства на південно-західних рубежах Київської Русі в ХІ-ХІІІ ст. // Poczqtki sqsiedztwa. Pogranicze etnic- zne polsko-rusko-slowackie w Sredniowieczu. Rzeszow, 1996. S. 125-132; Його ж. Християнські культові вироби ХІ-ХІІІ ст. з Перемиської землі // Перемишль і Перемиська земля протягом віків. Перемишль-Львів, 1996. С. 27-37; Його ж. Про знаряддя письма та кириличні написи на предметах ХІ-ХІУ століть з Галицької землі // Записки НТШ. Т. 233. 1997. С. 206-214; Його ж. Два креста — энколпиона из с. Устье на Тернопольщине // Церковная археология. Вып. 4. Санкт-Петербург, 1998. С. 252-255; Його ж. Рідкісний енколпіон ХІІ ст. з княжого Галича // Записки НТШ. Т. 235. 1998. С. 619-622 ; Його ж. Початки Белза і Буська та формування їх соціально-топографічної структури // Галичина і Волинь в добу середньовіччя. До 800-річчя дня народження Данила Галицького. Львів, 201. С. 199-209; Його ж. Початки Буська // Минуле і сучасне Волині й Полісся: край на межі тисячоліть. Луцьк, 2002. С. 145-146; Його ж. Князь Роман Мстиславич і утворення Волинсько-Галицької держави // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Ковель і ковельчани в історії України та Волині. Ч. 2. Луцьк, 2003. С. 176-178; Його ж. Про час виникнення Белза // Белз і Белзька земля. Вип. 1. Белз, 2004. С. 18-23; Його ж. Борисоглібський енколпіон з Рівненщини // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 9. Львів, 2005. С. 337-339; Його ж. Язичество та початки християнства у Белзькій та Червенській землях // Белз і Белзька земля. Вип. 2. Белз, 2006. С. 13-17; Його ж. Белзька земля у дослідженнях Ярослава Пастернака // Там само. С. 67-70.

39 Терський С. До питання про етапи розвитку соціально-топографічної структури Луцька у VIII-XIV ст. // Екологія культури: історія, традиції, сучасність. Львів, 1990. С. 48-50; Його ж. Середньовічні городища бассейну р. Липи в дослідженнях краєзнавців Волині // Минуле і сучасне Волині. Історичні постаті. Луцьк, 1991. С. 22-24; Його ж. Дослідження Владичного дому в Луцькому замку // Архітектура Волині: історія та сучасність. Київ, 1992. С. 45-47; Його ж. Про побутування язичницьких вірувань у населення Волині (ІХ-ХІІІ ст.) // Історія релігій в Україні. Київ-Львів, 1992. С. 57-58; Його ж. Літописний Чемерин. Підсумки археологічних досліджень 1988-1990 років // Наукові записки Львівського історичного музею. Вип. 1. Львів, 1993. С. 27-41; Його ж. Обстеження городищ княжої доби на Волині в 1986-1991 роках // Там само. С. 41-67; Його ж. До проблеми формування первинних міських осередків Південно-Західного Погориння у ІХ-ХІІІ ст. // Актуальні проблеми розвитку міст та міського самоврядування. Рівне, 1993. С. 71-73; Його ж. Дослідження городищ Х-ХІ ст. в басейні р. Горинь // Острог на порозі 900-ліття. Острог, 1993. С. 54-55; Його ж. Монастирі княжої Пересопниці // Волинь незабутня. Рівне, 1993. С. 15-17; Його ж. Про локалізацію княжої церкви у Пересопниці //

Відомий історик музичної культури Ю. Ясіновський досліджує музичну куль­туру Галицько-Волинської держави, займається проблемою реконструкції церков­ного співу епохи короля Данила40.

Міжнародна наукова конференція “Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції”. Галич, 19-21 серпня 1993 р. Тези доповідей та повідомлень. Львів, 1993. С. 77-78; Його ж. Про роль галицьких міст у системі міжнародних зв'язків Волинського князівства (ХІІ-ХѴ ст.) // Еволюція розвитку слов'янських градів VIII-XIV ст. у передгір'ях Карпа і Татр. Львів, 1994. С. 27-28; Його ж. З історії міста Винники (ІХ-ХІѴ ст.) // Там само. С. 39-40; Його ж. Пересопницька волость // Родовід. 1994. №7. С. 54-55; Його ж. Храм св. Івана Хрестителя на Ринку у Луческу // Записки НТШ. Т. 235. 1998. С. 608-618; Його ж. Галицько- Волинська держава та Схід (за археологічними збірками Львівського історичного музею) // Наукові записки Львівського історичного музею. Вип. 9. Львів, 2000. С. 179-201; Його ж. До проблеми датування археологічного матеріалу періоду Галицько-Волинської держави // Наукові записки Львівськоо історичного музею. Вип. 10. Львів, 2001. С. 130-158; Його ж. Княжий Володимир у світлі археології // Край (Львів). 2001. №1. С. 3-31; Його ж. Археологія доби Галицько-Волинської держави. Львів, 2002. 108 с.; Його ж. Дослідження у Володимирі та Зимно // Археологічні відкриття в Україні 2000-2001 рр. 2002. С. 78-80; Його ж. Проблми історичної топографії Володимира Волинського // Сучасні проблеми археології. Київ, 2002. С. 225-227; Його ж. Садиба вельможі ХІѴ ст. в окольному городі Володимира (дослідження 1999-2000 рр.) // Записки НТШ. Т. 244. 2002. С. 645-662; Його ж. Пересопниця. Рівне, 2003. 160 с.; Його ж. Золотий емальований колт, кістяна різьблена пластина ХІІ ст. // 110 раритетів Львівського історичного музею. Львів, 2003. С. 17-19; Його ж. Посад Замостя літописної Пересопниці у світлі археології // Минуле і сучасне Волині й Полісся: край на межі тисячоліть. Луцьк, 2002. С. 151-152; Його ж. Проблеми дослідження та музеєфікації археологічних пам'яток Галицько-Волинської держави // Король Данило Романович і його місце в українській історії. Львів, 2003. С. 169-176; Його ж. Володимирське боярство: персональний склад за літописними та археологічними даними // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. Т. 1 (17). Чернівці, 2004. С. 80-92; Його ж. Володимир в часи правління князів Сангушків (за археологічними та пиемним джерелами) // Сангушківські читання. Львів,

2004. С. 88-90; Його ж. Військово-стратегічний шлях Володимир-Теребовля та його роль у формуванні Галицько-Волинської держави. Спроба реконструкції на місцевості // Вісник національного університету “Львівська політехніка". №502. Держава і армія. 2004. С. 18-24; Його ж. З історії української зброї: сокири-бердиші та алебарди // Там само. №528. Держава і армія. 2005. С. 16-27; Його ж. Лікарська справа у Галичині та Волині у Х-ХѴП ст. // Здоровий спосіб життя. Вип. 7. Львів, 2005. С. 60-64; Його ж. Середньовічні українські водопроводи і лазні // Там само. Вип. 8. Львів, 2005. С. 55-61; Його ж. Стан гігієни на українських землях і у Львові ХІІІ-ХѴШ ст. // Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка. Вип. 7. Львів, 2005. С. 78-88; Його ж. Військова справа у Галицько- Волинській державі (археологічний аспект) // Вісник національного університету “Львівська політехніка". №571. Держава і армія. 2006. С. 8-18; Його ж. Середньовічні укріплення Володимира та його околиць (за даними археологічних досліджень 1987-2004 рр.) // Середньовічні та ранньомодерні оборонні споруди Волині. Крем'янець, 2006. С. 74-84; Його ж. Луческ X-ХѴ ст. Львів, 2006. 252 с.

40 Ясіновський Ю. Ірмоси і канони в українських і білоруських нотолінійних Ірмолоях // Пра­вославна монодія: її богословська, літургійна та естетична сутність. Київ, 2001. С. 148-159; Його ж. Пісенний фольклор і музичне мистецтво (ХІІІ - перша половина ХѴ ст.) // Історія української культури. Т. 2. Українська культура ХІІІ - першої половини ХѴП ст. Київ, 2001. С. 322-333; Його ж. Музична культура Галицько-Волинського князівства // Галичина та Волинь у добу середньовіччя. Львів, 2001. С. 115-129; Його ж. Богородичний культ в українській

Ряд дослідників історії Галицько-Волинської держави, які раніше працювали в інституті, зараз працюють в інших установах.

Б. Грабовецький займався дослідженням солеварного промислу, одного з найважливіших в Галицько-Волинській державі (сіль - головний консерван серед­ньовіччя була і одним з основних предметів експорту)[2089] [2090],

Керівник Львівського відділення Інституту української археографії та джере­лознавства ім. М. С. Грушевського Я. Дашкевич досліджує різноманітні проблеми історії Галицько-Волинської держави[2091].

Археолог О. Корчинський розкопував середньовічні городища у Стільську, Ілові, Жидачеві та Городку[2092].

Голова НТШ і довголітній головний редактор “Записок НТШ” О. Купчин- ський працює над проблемами топоніміки, здійснив монументальне дослідження грамот Галицько-Волинського князівства[2093].

Завідуючий кафедрою загальної історії Волинського державного університету ім. Лесі Українки М. Кучинко провадить археологічні розкопки і дослідження те­риторії Волинської землі[2094].

Сьогодні науковці інституту під керівництвом академіка НАН України Я. Ісає­вича працюють над енциклопедією історії Галицько-Волинської держави. По за­вершенню цієї роботи планується написання відповідної колективної монографії, яка має підсумувати дослідження історії Галицької та Волинської земель.

<< | >>
Источник: Леонтій Войтович. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКІ ЕТЮДИ. Біла Церква Видавець Олександр Пшонківський 2011. 2011

Еще по теме Король Данило Романович і історія Галицько-Волинської держави в дослідженнях інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України[2053]: