Об’єкти ранньосередньовічного селища V-VH ст. н.е.
Крім черняхівських пам’яток і перехідних старожитностей середини І тис. н.е. в урочищі На клині досліджені залишки цілої групи житлово-господарських комплексів V-VII ст. н.е. До неї входять 10 відкритих розкопками об’єктів (дев’ять напівземлянок, одна наземна споруда, а також господарські ями).
Цілком вірогідно, що ранньосередньовічних житлово-господарських споруд у вказаному урочищі було в давнину значно більше. Частина цих споруд, безсумнівно, загинула внаслідок підмивання дністровської берегової тераси. Разом з цим відносно менша, в порівнянні з черняхівським етапом, кількість жител і господарських об’єктів V-VII ст. в урочищі На клині засвідчує, очевидно, й певні соціально-економічні зрушення і закономірності в розвитку тогочасного суспільства. Йдеться про розсередження у V-VII ст. н.е. і утворення нових порівняно менших селищ не тільки в урочищі На клині, айв інших урочищах Бакотського мікрорегіону.Це явище фіксується і для пізніших етапів (VIII-IX ст.) історії даної місцевості. Йдеться, таким чином, не тільки про продовження функціонування слов’янських селищ на місцях попередніх черняхівських поселень, а й про утворення - нових. Простежується, таким чином, розширення заселення Бакотського мікрорегіону як і всього Середнього Подністров’я в цілому.
Основним типом житла на селищі V-VII ст. н.е. виступає напівземлянка підквадратної форми. Заглиблення основи приміщень від давнього денного рівня становить в середньому 0,5-0,6 м. Стіни будинків стовпової і зрубної конструкції. У окремих з жител стовпової каркасної конструктивної схеми простежено на основі ямок опорних стовпів наявність двосхилого даху. Паралельно з напівземлянками використовувалися й наземні будівлі. В урочищі На клині такі окремі об’єкти виявлені32.
Опалювальні пристрої у жи і.чах-напівземлянках представлені Иечамл-кам’ямками, глинобитними печами > відкритими вогнищами.
До жител V-VH ст. н.е. прилягали господарські будівлі та ями. 'Цікавим у плані розміщення і. співвідношення житла і господарської будівлі є комплекс напівземлянки №4 і господарської споруди №1. Вказана напівземлянка 3,7x2,6 м, долівка її була заглиблена на 0,9.м від сучасної поверхні і 0,46 м - від давнього денного рівня. Приміщення було орієнтовано своїми кутами по сторонах світу. В східному кутку виявлено піч-кам’янку (1,1x0,9 м). Глиняний плоский черінь знаходився нарівні долівки приміщення. У верхній частині печі знайдено уламки трьох ліпних горщиків.
Господарська споруда № 1 була розташована поруч з південно- західною стінкою житла №4. Основу будови 4x2,6 м було простежено на глибині 0,4 м від сучасної поверхні. Майже в центрі приміщення розчищено глинобитне вогнище 0,7x1 м. У.північному кутку на рівні долівки стояла округла, кам’яна ступа діаметром 0,55 м з робочим заглибленням у центрі (14-16 см). На долівці вказаної господарської споруди виявлено велику кількість ліпної ранньосередньовічної кераміки (горщики і сковорідки), прикрашеної По вінцях пальцевими вдавленнями, а також уламки двох керамічних Жаровень, бронзову платівку, кістяні проколки. Звертає на себе увагу:і фрагмент сковорідки, виготовленої, на відміну від інших, з щільної глини за традицією.черняхівських гончарів..
У житлах-напівземлянках VI-VIl ст. н.е., в порівнянні з черняхівськими, простежуються іі нові конструктивні елементи, Пов’язані з інтер’єром приміщення. Зокрема, з’являються вирізані в материковій основі поблизу однієї з стін лежаки. Таким є, Наприклад, житло λ⅞5.. Рештки, ного було відкрито на 20 м на Південний-схід від напівземмлянки №4. Напівземлянка №5 - 4x2,7 м була заглиблена на.0,7 м від сучасної поверхні і на 0,5 м " від давнього денного рівня. Вона була орієнтована, своїми Кутами за сторонами світу. У північному кутку - виявлено піч- кам’янку (1,7x1 м). Її конструкція піднімалася над рівнем долівки f⅛ 0,5 м.. Плоский глиняний черінь знаходився на рівні долівки Приміщення.
Вздовж північно-східної стіни розчищено вирізаний Материковий лежак шириною 0,5^0,6 м і висотою 0,2 м від рівня Долівки, На долівці приміщення та в основі печі-кам’янки виявлено типову ліпну кераміку Vl-VIi ст, н.е.Аналогічні конструктивні особливості інтер’єру мають і Деякі інші бакотські напівземлянки V-VII ст. н.е. Продовження Цієї ж традиції наявні і в окремих більш пізніх житлах ѴЩЦХщх,
З культурним шаром V-VII ст. н.е. пов’язані й окремі виробничі комплекси. Піч №1 виробничого призначення було виявлено в яру за скупченням перепаленого каменю та залізних шлаків на глибині їм від сучасної поверхні. Пічку було викладено в давнину з необробленого (рваного) каміння й гальки. Вона овальна в плані (1x1,1 м) і мала кам’яну основу, опущену в материк на 0,3 м. Збереглася частина склепінчастого перекриття, скріпленого глиною, що знаходилася на висоті 0,8 м від основи. У печі при дослідженні виявлені попіл, шматки залізних шлаків, фрагмент стінки глинобитного, сильно ошлакованого, залізоплавильного горну та вуглики. Серед каміння знайдено фрагмент ліпної сковорідки з пальцевими вдавленнями по краю. Піч, очевидно, пов’язана з обробкою кричного заліза.
Відкриті й інші виробничі комплекси по обробці заліза. Напівземлянка середини І тис. н.е. №22 - 3,8x3,5 м була орієнтована своїми стінами за сторонами світу. Біля північної стінки, вже за межами напівземлянки, розчищено ©кругле в плані глинобитне вогнище (1,4x1,1 м), яке у вертикальному розрізі мало лінзовидну форму. Долівка й стіни напівземлянки були викладені камінням, яке поступово (похило) опускалося до центру приміщення. На рівні основи приміщення при розчистці виявлено залізні шлаки, окремі шматки кричного заліза, вуглики і попіл. Тут же знайдені фрагменти ліпної (40%) і гончарної (60%) кераміки. На долівці знайдені й дві кістяні проколки.
Напівземлянка середини І тис. н.е. №23 - 4,1x3 м була орієнтована своїми кутами за сторонами світу. Біля північно- східного кута споруди (за межами приміщення) розчищено округле в плані глинобитне вогнище - 1,1x1,3 м з обпаленим черінем, який мав у вертикальному розрізі лінзовидну форму.
В центральній частині напівземлянки відкрито рештки вогнища (0,8x0,7 м). Поруч з ним знайдені шматки залізного шлаку, вуглики, попіл. На долівці споруди були уламки ліпної і гончарної кераміки (65% - гончарної і 35% - ліпної). Тут же виявлено бронзову литу пряжку з пластинчастою обоймочкою.Таким чином, об’єкти селища V-VII ст. н.е. в урочищі На клині свідчать про дальшу еволюцію житлового будівництва - напівземлянкового й наземного. Використання наземних і напівземлянкових будівель є характерною рисою для землеробського населення Південно-Східної Європи. Воно фіксується не тільки за археологічними матеріалами, а й за даними етнографії XIX - початку XX ст. на територіях України і Молдови. Характерною осбливістю є продовження черняхівських традицій щодо існування літніх господарських споруд, які розташовувалися за межами жител. Ми вже вказували на цю обставину стосовно старожитностей Лісостепу України першої половини І тис. н.е. в цілому33. На Бакотському селищі в урочищі На клині формування й дальший розвиток наземного і напівземлянкового житлобудування протягом всього І тис. н.е. знаходять своє яскраве підтвердження.
Вдосконалюється виробнича діяльність (зокрема,- в галузі металургії та обробки заліза). Далі розвивається й техніка орного землеробства, про що свідчить залізний наральник трикутної форми довжиною 18 см, виявлений поблизу житла VI-VII ст. н.е. №2. Широко використовували кам’яні круглі ротаційні жорна для перемелення зерна на борошно, виявлені в кількох житлах, а також кам’яна ступа (господарська споруда №1) та, очевидно, й дерев’яні ступи. Останні реконструюються гіпотетично.
Отже, в середині І тисячоліття нової ери за даними археологічних комплексів Бакотського селища в урочищі На клині продовжується еволюція продуктивних сил землеробського східнослов’янського населення. Очевидно, і за умов гуннської навали, яка зачепила в кінці IV- на початку V ст. н.е. головним чином південні, порубіжні зі степом слов’янські землі, на території Середнього Подністров’я, як і в інших районах Лісостепу України, продовжувавалося стабільне життя місцевого населення34.
Цікавими є й деякі спостереження за складом керамічного комплексу пам’яток урочища На клині першої половини, середини і третьої чверті І тисячоліття нової ери. З’ясовується, що основні типи ліпної кераміки рубежу нової ери знаходять своє типологічне продовження у комплексах ліпного посуду черняхівської культури. Знаходять свою еволюцію зарубинецькі горщики, горщики пшеворської культури і, нарешті, - окремі форми гето-дакійського ліпного посуду, які в процесі інтеграції відповідно трансформуються. А ліпні баночні і біконічні форми черняхівських ліпних горщиків знаходять своє продовження в аналогічних керамічних пам’ятках корчакської та пеньківської культур V-VII ст. н.е.
v Вказаний типологічний ряд є характерним для Подністров’я и Подунав’я, і його необхідно, безперечно, враховувати. Тим більше, що під покриттям гончарного посуду черняхівської культури ліпний керамічний комплекс наче уходить на задній план. Між тим, саме ліпні керамічні вироби й дають характеристику історико- етнографічним особливостям регіону, тоді як масовий гончарний ремісничий посуд значною мірою їх нівелює.