Перша угода.
У 1219 р. під час напруженої боротьби за повернення спадщини князя Романа Мстиславича, його вдова Єфросинія-Ан- на з молодими синами Данилом і Васильком уклала угоду з литовськими князями: “бАхоу же имена Литовьскихъ князей: се старѣшеи - Живинъбоудъ, Довьат, Довъспроункъ, братъ его Мидогъ, братъ Довыаловъ Виликаилъ; а Жемотьскыи кна Ерьдивилъ, Выкынтъ; а Роушьковичевъ: Кинтибоутъ, Вонибоу, Боутовитъ, Вижѣикъ и снь его Вишлии, Китении, Пликосова; а се Боулевичи: Вишимоу, ео же оуби Миндого тъ, и жену его поал и братью его побилъ Едивила, Спроудѣика; а се кнази из Давотвы [Делтуви — Л.В.]: Юдьки, Поукѣик, Бикши, Ликиикъ“213в.
Ця перша волинсько-литовська угода була спрямована проти краківського князя Лєшка Білого, який захопив прикордонні волинські землі. З допомогою литовців волинські війська відібрали у поляків Берестя, Угровеск, Верещин, Стов, Комов і далі все прикордоння.Весною 1220 р. польське військо виступило на Побужжя, але було розгромлене воєводами Гаврилом Душиловичем, Семеном Олуйови- чем і Васильком Гавриловичем в битві на р. Суха Дорогва. Відступаючих поляків переслідували до р. Вепра. Одночасно союзне литовське військо вторгнулося у польські землі. “Лахом же не престающимъ пакостАщимъ и приведе [Даниил] на ня Литвоу. И воеваша Лахы и много оубиства створиша в нихъ”2137.
Цей союз продовжувався і у наступні роки. 1229 р. в невдалому поході в Польщу на допомогу мазовецькому князю Конраду Романовичі розраховували на допомогу литовців. Але вторгнення в литовські землі лицарів-меченосців завадило підходу литовського війська2138.
В 1245 р. під час наступу претендента на галицький престол князя Ростислава Михайловича, якого підтримали угорські та польські війська, литовці виступили на допомогу Романовичам, але не встигли до вирішальної битви під Ярославом (17 серпня 1245 р.) [2118].