Таблиця 24 РЮРИКОВИЧІ. МОНОМАХОВИЧІ. СУЗДАЛЬСЬКА ГІЛКА

X

1. ЯРОСЛАВ ВСЕВОЛОДОВИЧ († 1246)

Див. табл. 22 поз. 37

XI

2. ФЕДІР ЯРОСЛАВИЧ (* 1219 † 10.06.1233)......................................................................

Народився 1219 р. (118, с. 126). Помер 10.06.1233 р. напередодні весілля з Євфросинією-Феодулою, дочкою чернігівського князя Михайла Всеволодовича (114, с.49; 115, с.29; 116, с.173; 118, с. 138). Князь новгородський (1228-1229, 1232-1233 рр.).

3. ОЛЕКСАНДР ЯРОСЛАВИЧ НЕВСЬКИЙ (* 30.05.1220† 1411.1263) ...................................................................... 1

Народився 30.05.1220 р. Помер 14.11.1263 р. Князь новгородський (1233, 1236-1240, 1241-1251 рр.), переяслав-заліський (1238-1256 рр.), вел. кн. володимирський (1256-1264 рр.). У 1239 р. одружився з Парасковією, дочкою вітебського князя Брячислава Васильковича (588; 1244).

4. АНДРІЙ ЯРОСЛАВИЧ († 1264)...................................................................... 1

Помер у 1264 р. Князь новгородський (1240-1241 рр.), суздальський (1246-1252, 1256-1264 рр.), вел. кн. володимирський (1249-1252 рр.). У 1251 р. одружився з дочкою галицько-волинського князя Данила Романовича.

5. ДАНИЛО ЯРОСЛАВИЧ († 1256)...................................................................... 1

Помер 1256 р. (115, с.232). Згадується в джерелах з 1239 р. Князь городецький [?] (1246-1256 рр.).

6. КОСТЯНТИН ЯРОСЛАВИЧ († 1255)...................................................................... 1

Помер 1255 р. (114, с.54). Князь галицький суздальський (1246-1255рр.) (116, с.181; 118, с.152; 126, стб. 385).

7. ЯРОСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ († 16.09.1271)...................................................................... 1

Помер 16.09.1271 р. Князь тверський (1246-1271 рр.),вел. кн. володимирський (1264-1271 рр.). Перша дружина, незнана з імені і походження, померла у 1252 р.

8. МИХАЙЛО ЯРОСЛАВИЧ ХОРОБРИТ († 1248/1249)...................................................................... l

Загинув зимою 1248/1249 р. на війні з Литвою (111, стб.470). Князь московський (1246-1248/49 рр.). Претендував на престол вел. кн. володимирського.

9. ВАСИЛЬ ЯРОСЛАВИЧ (* 1241 † 01.1277)...................................................................... 1

Народився 1241 р. (111, стб.470). Помер у січні 1277 р. Князь костромський (1247/65-1277 рр.), вел. кн. володимирський (1272-1277 рр.).

XII

10. ДМИТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ († 1294)...................................................................... 3

Помер 1294р. Князь новгородський (1259-1263,1270-1273 рр.), переяслав-заліський (1264-1294 рр.), вел. кн. володимирський (1277-1282,1283,1284-1292 рр.) (660, с.4-5).

11. ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧ († 1271)...................................................................... 3

12. АНДРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ († 27.07.1304)...................................................................... 3

Помер 27.07.1304 р. (97, с.92; 130, с.86). Князь городецький (1263-1304 рр.), костромський (1277-1304 рр.), вел. кн. володимирський (1282-1283, 1284, 1292-1304 рр.). У 1277 р. відзначився у поході ординського війська на алан, що дозволило йому пізніше спиратися на ординську допомогу у боротьбі за великокнязівське достоїнство. У 1294 р. одружився з Василисою, дочкою ростовського князя Дмитра Борисовича (111, стб.527).

13. ДАНИЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ (* 1261 † 5.03.1303)...................................................................... 3 < табл. 25

Народився 1261 р. Помер 5.03.1303 р. (111, стб.486;115,с.46;116,с.204;118,с.183,230).Князь московський (до 1283-1303 рр.).

14. ЮРІЙ АНДРІЙОВИЧ († 8.03.1279)...................................................................... 4

Помер 8.03.1279 р. (115, с.43).

15. МИХАЙЛО АНДРІЙОВИЧ († після 1305)...................................................................... 4

А.Екземплярський вважав, що по смерті Андрія Олександровича боротьбу за Суздальське князівство повів Михайло Андрійович. Він виїхав в Орду, де у 1305 р. одружився з ординкою з роду Чингізидів, що забезпечило йому надання ярлика. Повернувшись, Михайло покарав вотчинників, які виступили проти бояр його батька. Вони мусили втікати. Уділ був виморочним, сини Андрія Олександровича померли і право на князівство залишилося за нащадками Андрія Олександровича. Нащадками Михайла Андрійовича вважав суздальських князів і Г.Абрамович (309). Супротивники цієї версії посилаються на відому грамоту царя Василя Шуйського, де суздальські князі виводяться від Андрія Олександровича. Цю думку підтримав В.Кучкін, вважаючи Михайла городецьким князем. На нашу думку, правильність версії А.Екземплярського та Г.Абрамовича підтверджують родоводи, які складені раніше за грамоту Василя Шуйського, покликану довести, що суздальська гілка старша за московську. Князь суздальський (1279 ? — після 1305 рр.).

16. ВАСИЛЬ АНДРІЙОВИЧ († 1309)...................................................................... 4

Помер 1309 р. Згідно Никонівського зведення був сином Михайла Андрійовича. Ми приймаємо версію А.Екземплярського, згідно якої Василь був братом Михайла. Ця версія дозволяє погодити вік князя Михайла та його спадкоємців (660, с.397-398). Князь суздальський (після 1305-1309 рр.).

17. ДАВИД КОСТЯНТИНОВИЧ († 1280)...................................................................... 6

Помер 1280 р. (118, с. 174). Князь галицький і дмитровський (1255-1280 рр.).

18. ВАСИЛЬ КОСТЯНТИНОВИЧ († після 1310)...................................................................... 6

У 1310 р. у нього народився син. Князь галицький (1280-після 1310рр.).

19. СВЯТОСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ († 1282/1285)......................................................................

Помер між 1282-1285рр. Князь псковський (1266-1271 рр.), тверський (1271-1282/85 рр.) (660, с.397-398).

20. МИХАЙЛО ЯРОСЛАВИЧ СТАРШИЙ...................................................................... 7

Напевно помер дитиною.

21. МИХАЙЛО ЯРОСЛАВИЧ МОЛОДШИЙ (* 1271 † 22.11.1319)...................................................................... 7 < табл. 26

Народився 1271 р. Впав жертвою інтриг московських князів, закатований ординцями 22.11.1319р. Князь тверський (1282/85-1319 рр.). 8.11.1294 р. одружився з Анною, дочкою ростовського князя Дмитра

Борисовича (660, c.454-456).

22. NN ЯРОСЛАВНА († бл.1286)...................................................................... 7

Померла бл. 1286 р. У 1282 р. видана за волинського холмського князя Юрія Львовича († 1308 р.).

23. NN ЯРОСЛАВНА († після 1291)...................................................................... 7

У 1291 р. стала черницею (660, с.453).

XIII

24. ОЛЕКСАНДР ДМИТРОВИЧ († 1292)...................................................................... 10

Помер 1292 р. В.Кучкін без достатніх, на наш погляд, доказів відніс його до ростовської гілки.

25. ІВАН ДМИТРОВИЧ († 15.05.1302)...................................................................... 10

Помер 15.05.1302 р. і похований у Спасо-Преображенському соборі в Переяславі-Заліському.

Князь волоцький (1284-1293 рр.), костромський (1293-1294 рр.), переяслав-заліський (1294-1302 рр.).

Одружився з старшою дочкою ростовського князя Дмитра Борисовича. Заповів своє князівство дядькові московському князеві Данилові Олександровичу (660, с.9).

26. ЮРІЙ АНДРІЙОВИЧ (* 1295† 1297)...................................................................... 12

27. БОРИС АНДРІЙОВИЧ (* 1297 † 25.02.1303)...................................................................... 12

28. ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ († 1332)......................................................................

Помер 1332 р. (115, с.53; 116, с.220; 118, с.203). Князь суздальський (1309-1332 рр.).

29. КОСТЯНТИН ВАСИЛЬОВИЧ († 21.11.1355)...................................................................... 16

Помер 21.11.1355 р. (116, с.228; 119, с.9; 126, стб.422). Князь суздальський (1332-1355 рр.), нижегородський (1350-1355 рр.). У 1350 р. переніс столицю у Нижній Новгород. Першою дружиною була Анна, дочка мангупського князя Василя. Другу дружину звали Оленою (660, с.402-403).

30. ІВАН ДАВИДОВИЧ...................................................................... 17

Князь галицький (1280 — ? рр.).

31. БОРИС [ДАВИДОВИЧ?] († 1334)...................................................................... 17

Помер 1334 р. Князь дмитровський (1280-1334 рр.). Напевно був братом князя Івана (660, с.211 -212).

32. ФЕДІР ДАВИДОВИЧ († 1335)...................................................................... 17

Помер 1335 р. Князь галицький (1334-1335 рр.). Версія про продаж Федором Давидовичем половиш Галича московському князеві Іванові Калиті непевна (1574, N 880).

33. ФЕДІР ВАСИЛЬОВИЧ (* 1310 † ?)...................................................................... 18

XIV

34. АНАСТАСІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА...................................................................... 28

З нею вдруге одружився вел. кн. тверський Борис Олександрович.

35. АНДРІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ († 2.06.1365)...................................................................... 29

Помер2.06.1365 р. (115, с.65; 116, с.230; 119, с.48-49). Князь нижегородський (1355-1365рр.). Дружину звали Анастасією.

36. ДМИТРО КОСТЯНТИНОВИЧ (* 1323/24 † 5.07.1383)...................................................................... 29

Народився 1323/24р.Помер5.07.1383р. (115,с.92; 116, с.238; 119, с.48-49). Князь суздальський

(1356-1363 рр.), нижегородський (1365-1383 рр.), вел. кн. володимирський (1360-1361 рр.). Один з найзначніших князів суздальської династії.

37. БОРИС КОСТЯНТИНОВИЧ († 12.05.1394)...................................................................... 29

Помер у московській в'язниці 12.05.1394р. (115, с.99; 116, с.245; 117, с.123-124; 118, с.64). Князь городецький (1356-1383 рр.), нижегородський (1365, 1383-1387, 1389-1392 рр.). У 1354 р. одружився з Агрипиною, дочкою Ольгерда Гедиміновича (114, с.204; 115, с.62; 116, с.228; 119, с.9).

38. ДМИТРО КОСТЯНТИНОВИЧ НОГОТЬ ОДНООКИЙ († після 1375)...................................................................... 29 < князі НОГТЄВИ

Напевно володів уділом по р.Уводі (946, с.245). Востаннє згаданий під 1375 р. як учасник походу на Твер. У чернецтві Діонісій. Дружину звали Марією. Від нього походили князі НОГТЄВИ. Син Юрій та внук Андрій знані з родоводів. Василь Андрійович Ноготь зустрічається у розрядних книгах під 1495-1529 рр. У нього були сини Семен, Іван, Василь та Андрій. Нащадків не залишив тільки Василь (711, с.69,75). НОГТЄВИ вигасли у XVII ст.

39. ДМИТРО ІВАНОВИЧ († після 1363)...................................................................... 30 < князі БЕРЕЗІНИ,ОСИНІНИ, ЛЯПУНОВИ, ІВІНИ

У 1363 р. прогнаний з Галича московським князем Дмитром Івановичем Донським. За іншими версіями був внуком Федора Давидовича, а не сином Івана Давидовича, однак це не зовсім узгоджується з хронологією. Князь галицький (1335 ?- 1363 рр.). У вигнанні жив у Новгороді. Від синів його внука Бориса Васильовича: Дмитра Берези, Семена Осини та Івана Іви пішли дворянські родини БЕРЕЗІНИХ, ОСИНІНИХ та ІВІНИХ. Внук Семена Осини — боярин новгородського архієпископа Ляпун Осинін став зачинателем іншого відомого дворянського роду ЛЯПУНОВИХ. Прокопій Петрович Ляпунов († 22.07. 1611 ) та його брат Захар († після 1612 р.) були одними з найпомітніших дворянських лідерів у Смутний час в 1607- 1612 рр.

40. ІВАН ФЕДОРОВИЧ († після 1335)...................................................................... 32

XV

41. ВАСИЛЬ ДМИТРОВИЧ КИРДЯПА († 1403)...................................................................... 36

Помер 1403 р. (115, с.107, 145). У 1382-1387 рр. перебував у ставці Тохтамиша. Князь городецький (1387-1389, 1394?- 1403 рр.). Згідно В.Татищева отримав з братами Шую.

42. ІВАН ДМИТРОВИЧ († 2.08.1377)...................................................................... 36

Загинув 2.08. 1 377 р., втопившись у р. П'яні при переслідуванні ординцями (114, с.91; 115, с.73; 116, с.236; 119, с.25-26; 126, стб.436-437).

43. МАРІЯ ДМИТРІВНА...................................................................... 36

Видана за відомого московського боярина Миколу Васильовича Вельямінова.

44. ЄВДОКІЯ ДМИТРІВНА...................................................................... 36

18.01. 1366 р. видана за московського князя Дмитра Івановича Донського (115, с.65; 116, с.230; 119, с. 14).

45. СЕМЕН ДМИТРОВИЧ († 1402)...................................................................... 36

Помер у 1402 р. на засланні у В'ятці, напевно не без сторонньої допомоги (116, с.243-254; 117, с. 131). З 1395 р. намагався повернути захоплений Москвою Нижній Новгород. Коли, у 1401 р. у Мордві захопили в полон його сім'ю, здався сам і був засланий у В'ятку.

46. ДАНИЛО БОРИСОВИЧ († після 1418)...................................................................... 37

Князь нижегородський (1411-1414 рр.). У 1411 р. з допомогою Мордви здобув Нижній Новгород, а потім і Володимир. У 1414 р. знову вигнаний з Нижнього Новгорода. У 1417 р. потрапив у полон і був ув'язнений в Москві, але вже наступного року втік. Дальша доля невідома. Дружину звали Марією (660, с.432-433).

47. ІВАН БОРИСОВИЧ ТУГИЙ ЛУК (* 1370 † 1418)...................................................................... 37

Народився у 1370 р. Помер і похований у Нижньому Новгороді (660, с.434-435). Князь нижегородський (1414-1418 рр.).

XVI

Помер 1417 р. (118, с.141; 119, с.88). Князь городецький [?] (1403-1414 рр.). У 1414р. намагався повернути володіння суздальської династії, захоплені московськими князями. З 1416 р. у Москві.

49. ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ...................................................................... 41 < князі БЛІДІ-ШУЙСЬКІ, князі СКОПІНИ-ШУЙСЬКІ, князі ШУЙСЬКІ

Князь шуйський (1403 ?-?рр.). Мав трьох синів: Василя, Федора († після 1471 р.)та Івана. Василь та Федір княжили у Новгороді та Пскові, не визнаючи зверхності Москви, а бл. 1445-1447 рр. заключили угоду з галицьким князем Дмитром Юрійовичем, який претендував на Москву, про визнання їх прав на Суздаль і Нижній Новгород. Іван помер, не залишивши нащадків.

Василь Юрійович мав двох синів: Василя Блідого († після 1492р.), який княжив у Пскові (1477, 1480-1481 рр.), та Михайла († після 1514р.). Обидва закінчили на московській службі. Від Василя Васильовича пішли князі БЛІДІ-ШУЙСЬКІ: Юрій (помер без нащадків), Іван Хрін та Іван Скопа († після 1492р.). Нащадки Івана Хріна, які продовжили рід князів БЛІДИХ-ШУЙСЬКИХ вигасли у XVI ст. Від Івана Скопи пішли князі СКОПІНЙ-ШУЙСЬКІ. Вже Федір Іванович став московським боярином. Одним з видних полководців був і його син — боярин Василь Федорович Скопін-Шуйський († 1595 р.). Цей рід вигас із смертю самого відомого свого представника — знаменитого полководця боярина князя Михайла Васильовича Скопіна-Шуйського (8.11,1586 — 23.04.1610), отруєного на бенкеті дружиною рідного дядька. Від Михайла Васильовича Шуйського походить старша гілка князів ШУЙСЬКИХ. У нього було двоє синів: Іван Плетень та Андрій Частокіл. Старший не залишив слідів своєї діяльності і помер без нащадків. Андрій Михайлович Частокіл (страчений 1543 р.), став одним з видніших московських бояр і очолював уряд в часи дитинства Івана Грозного. Його внук Василь Іванович Шуйський (1552- 1612рр.) займав московський престол у 1606-1610 рр. Його брати Дмитро († 17.09.1612) та Іван († 1638 р.) нащадків не мали і ця гілка вигасла (711, с.68-70; 309).

Федір Юрійович, від якого походила молодша гілка князів ШУЙСЬКИХ, мав єдиного сина Василя († 1496 р.), намісника новгородського (1480-1481 рр.) та князя псковського (1491-1496 рр.). У Василя Федоровича було троє синів: Василь Німий († 10.1538 р.) — московський боярин, полководець, новгородський (1500-1506, 1510-1514, 1518 рр.), смоленський (1514р.) і московський (1538) намісник, глава боярського правління у 1538 р.; Дмитро та Іван († 14.05.1542), боярин, князь псковський (1514-1515,1518-1519 рр.), намісник рязанський (1512 р.), смоленський (1520-1523 рр.) та московський (1540 р.), глава боярського правління у 1538-1540, 1542 рр. Син Івана Васильовича — Петро Іванович, учасник здобуття Казані, загинув під час Лівонської війни. Його син Іван Петрович Шуйський († 16.11.1588), псковський намісник (1573, 1577, 1580-1584,1585-1586 рр.), герой оборони Пскова у 1581-1582рр., член Регентської ради по смерті Івана Грозного, відправлений у 1586 р. в заслання Борисом Годуновим і таємно вбитий за його наказом. З його смертю ця гілка князів ШУЙСЬКИХ обірвалася.

Син Дмитра Федоровича — Іван у 1534 р. втік у Литву, де він отримав земельні володіня і одружився з Марією Боговітиною. Вже його внук князь Ян Шуйський († 1610 р.) став католиком. У XVII ст. польська гілка князів ШУЙСЬКИХ сильно розрослася, її нащадки ще живі (2112, s.521-534).

50. ФЕДІР ВАСИЛЬОВИЧ († 15.01.1411)...................................................................... 41

Загинув 15.01.1411 р. в битві при Лискові проти Борисовичів.

51. ДАНИЛО ВАСИЛЬОВИЧ († 15.01.1411)...................................................................... 41

Загинув 15.01.1411 р. в битві при Лискові разом з братом Федором.

52. ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ...................................................................... 45 < князі ГЛАЗАТІ-ШУЙСЬКІ, князі БАРБАШИНИ, князі ГОРБАТІ-ШУЙСЬКІ

Князь шуйський (поч. XV ст.). Мав шестеро синів: Олександра Глазатого, Івана Горбатого, Романа, Андрія Луганцю, Андрія та Василя Гребінку.

Від Олександра Глазатого пішли князі ГЛАЗАТІ-ШУЙСЬКІ. Він мав трьох синів: Дмитра Глазатого, Бориса та Івана Барбаша. Син Дмитра Глазатого — Федір Черлений востаннє згаданий під 1495 р. З його смертю рід ГЛАЗАТИХ-ШУЙСЬКИХ обірвався. Борис Олександрович помер бездітним. Від Івана Барбаша († після 1498 р.) пішли князі БАРБАШИНИ. Його сини Михайло, Володимир та Іван згадуються під 1500-1537рр. Рід БАРБАШИНИХ вигас у ХVІ ст.

Від Івана Горбатого, який як московський васал отримав Городецьке князівство, пішли князі ГОРБАТІ-ШУЙСЬКІ. Мав чотирьох синів: Івана Горбатого, Андрія, Бориса та Василя. Старший - князь І.І.Горбатий-Шуйський також мав чотирьох синів: Михайла Лапу (відомий з родоводів, нащадків не мав), Бориса († після 01.1537 р., знаний полководець), Володимира (відомий з родоводів, нащадків не мав) та Івана († після 1521 р.). Єдиний син Бориса -Олександр (боярин з 1544 р.) також був полководцем і відзначився при здобутті Казані. Його стратили 1565 р. і ця гілка обірвалася. Андрій Іванович Горбатий-Шуйський нащадків не мав. Борис Іванович Горбатий-Шуйський мав п'ятеро синів: Андрія Бучена († після 1522), Василя (помер бездітним), Федора Коваля [Кузнеца] (вбитий під Казанню 1530 р.), Данила (помер бездітним) та Івана (помер бездітним). Ця гілка також вигасла у XVI ст.

Василь Васильович Гребінка Шуйський до 1477 р. княжив у Пскові та Новгороді, виступаючи запеклим противником Московського князівства. Перейшовши на московську службу, отримав Нижній Новгород. Його єдиний син Михайло Кислий († 17.07.1535) був одним з видніших московських бояр. Син Михайла Васильовича Шуйського — Сусло помер бездітним (711, с.69-75).

53. ОЛЕКСАНДР ДАНИЛОВИЧ ВЗМЕТНЯ...................................................................... 46

Князь нижегородський (1418 — після 1419 рр.). У 1419 р. одружився з Василисою, дочкою Дмитра Донського, вдовою Олександра Брюхатого (660, с.435).

54. ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ БРЮХАТИЙ († 1418)...................................................................... 47

Князь нижегородський (1418 р.). У 1418 р. одружився з Василисою, дочкою Дмитра Донського (660, с.435).

XVII

55 СЕМЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ (* 1419 † ?)...................................................................... 54

Згаданий як внук великої княгині Софії Вітовтівни (20, т. 1, N 38).