Таблиця 23 РЮРИКОВИЧІ. МОНОМАХОВИЧІ. РОСТОВСЬКА ГІЛКА

XI

1. ВАСИЛЬКО КОСТЯНТИНОВИЧ († 1238)

Див. табл.22 поз.43

XII

2. БОРИС ВАСИЛЬКОВИЧ (* 24.07.1231 † 16.09.1277)......................................................................

Народився 24.03.1231 р. (115, с.29; 118, с. 137). Помер 16.09.1277 р. під час походу хана Менгу-Тімура на аланів (118, с. 174). Князь ростовський (1238-1277 рр.). У 1248 р. одружився з Марією, дочкою муромського князя Ярослава Святославича (118, с.159,173).

3. NN ВАСИЛЬКІВНА († 1238)...................................................................... 1

Загинула під час монгольського розгрому зимою 1238 р.

4. ГЛІБ ВАСИЛЬКОВИЧ (* 1237 † 13.12.1278)...................................................................... 1

Народився 1237 р., помер 13.12.1278 р. у Ростові. За Никонівським зведенням отримав Білоозеро у 1238р. (може до 1251 р. його іменем правили посадники). Князь білоозерський (1251-1277 рр.), ростовський (1277-1278 рр.). У 1256р. одружився з принцесою із роду Чингізидів, яка померла у 1273р. (660, с. 154-157).

XIII

5. ДМИТРО БОРИСОВИЧ (* 11.09.1253 † 1294)...................................................................... 2

Народився 11.09.1253р. (115, с.38; 118, с.160).Померу 1294р. Князь ростовський (1278-1294рр.).У 1279 р. відібрав Білоозеро у двоюрідного брата Михайла, а у 1285 р. приєднав виморочне Углицьке князівство. У 1286р., після розподілу земель з братом Костянтином, отримав тільки Углич та Білоозеро. Алевжеу 1288 р. знову став ростовським князем, а Костянтин — углицьким. У 1276 р. одружився з невідомою за іменем та походженням княжною (660, с.33-34).

6. КОСТЯНТИН БОРИСОВИЧ (* 30.07.1255 † 1307)...................................................................... 2

Народився 30.07.1255 р. Помер 1307 р.Князь углицький (1289-1293рр.), ростовський (1286?-1288?, 1294 -1307 рр.).

7. ВАСИЛЬ БОРИСОВИЧ (* 16.04.1268 † ?)...................................................................... 2

Народився 16.04.1268р. (118,с.167; 126, стб.406). Дальша доля невідома.

8. ДЕМ'ЯН ГЛІБОВИЧ (* 1.07.1263 † ?)........................................................................4

Народився 1.07.1263 р. (118, с.163; 126, стб.403).Дальша доля невідома.

9. МИХАЙЛО ГЛІБОВИЧ (* 1263 † 1293)...................................................................... 4

Народився 1263р. Помер 1293 р.в Орді. Князь білоозерський (1277-1279, 1286-1293 рр.). У 1278р. одружився з дочкою ярославського князя Федора Ростиславича (660, c. 159-160).

XIV

10. МИХАЙЛО ДМИТРОВИЧ († до 1297)...................................................................... 5

11. NN ДМИТРІВНА...................................................................... 5

У 1292 р. видана за переяслав-заліського князя Івана Дмитровича.

12. АННА ДМИТРІВНА...................................................................... 5

У 1294 р. видана за тверського князя Михайла Ярославича.

13. ВАСИЛИСА ДМИТРІВНА...................................................................... 5

У 1294 р. ввдана за Андрія Олександровича, вел. кн. володимирського.

14. ОЛЕКСАНДР КОСТЯНТИНОВИЧ І?)...................................................................... 6

Князь ростовський (1307 -1318 ?). За версією В.Кучкіна Дмитро Борисович мав двох синів: Олександра та Івана. На його думку, по смерті Костянтина Борисовича, яку він відносить до 1305 р., відбувся розподіл Ростовського князівства між Костянтиновичами та Іваном Дмитровичем, існування якого сумнівне (949, с. 127-128,265). З двох версій інтерпретації подій 1316 р., коли Василь Костянтинович з допомогою ординців «зло сотвори» Ростовському князівству, на наш погляд, більш вірогідна перша: це була боротьба за розподіл князівства між братами Костянтиновичами, бо виступаючи проти великого князя, який тільки-но з ординцями зруйнував Ростов, ростовський князь не міг продовжувати пустошити його з тими ж ординцями.

15. ВАСИЛЬ КОСТЯНТИНОВИЧ (* 1291 † 1316?)...................................................................... 6

Народився 1291 р. Напевно загинув у 1316р. Князь ростовський (1316 р.). А. Екземплярський та В.Кучкін вважали його союзником московського князя, одруженого з його сестрою. Але в боротьбі з братом за ростовський престол Василь міг спиратися на тверського князя і ординців (660, с.35-36).

16. NN КОСТЯНТИНІВНА...................................................................... 6

У 1297 р. видана за московського князя Юрія Даниловича (118, c. 181).

17.ФЕДІРМИХАЙЛОВИЧ († після1314)...................................................................... 9

Князь білоозерський (1293 — після 1314 рр.). У 1302 р. одружився з ординкою з роду Чингізидів. У 1314 р. одружився вдруге з дочкою новгородського боярина Дмитра Жидимирича (660, с. 161).

18. РОМАН МИХАЙЛОВИЧ († після 1339)...................................................................... 9

Князь білоозерський (після 1314 — після 1339 рр.). В.Кучкін звернув увагу, що Іван Калита купив Білоозеро між 1328-1339 рр. (949, с.304). Характер «купівель» цього князя не зовсім ясний може мова йшла про тимчасове тримання або просто право збору ординської данини-виходу на певний період, бо у 1339р. Роман їздив в Орду як князь білоозерський (126, стб.52).

XV

19. ЮРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ († 1320)...................................................................... 14

Помер 1320 р. (115, с.49; 116, с.216; 118, с.198). Князь углицький (?-1318 рр.), ростовський (1318-1320 рр.).

20. ФЕДІР ВАСИЛЬОВИЧ († 28.03.1331)...................................................................... 15

Помер28.03.1331р. (114,с.131;115,с.52;118,с.202).Князь ростовський (1320-1331рр.).У 1328р. мусив розділити Ростовське князівство з братом Костянтином на стрітенську і борисоглібську сторони, відповідно до назв соборів, які стояли у ростовському кремлі, розділеному р.Піжармою.

21.КОСТЯНТИН ВАСИЛЬОВИЧ († 1365)...................................................................... 15

Помер 1365 р. від пошесті. Князь ростовський (борисоглібської частки) (1328-1365 рр.). У 1328 р. одружився з Марією, дочкою Івана Калити, що і зумовило поділ Ростовського князівства. У 1360-1364 рр. невдало пробував оволодіти стрітенською часткою Ростовського князівства, після чого втік у Углич (660, с.41-42).

22. ФЕДІР РОМАНОВИЧ († 3.09.1380)...................................................................... 18

Князь білоозерський (після 1331 /до 1375- 1380 рр.). Згадується під 1375-1380 рр. Загинув у Куликовській битві (114, с.92; 115, с.20; 116, с.233; 117, с.95; 119, е.22-23).

23. ВАСИЛЬ РОМАНОВИЧ († до 1380)...................................................................... 18

Помер до 1380 р. (660, с. 165).

XVI

24. АНДРІЙ ФЕДОРОВИЧ († 1409)...................................................................... 20

Помер взимку 1409 р. Князь ростовський (стретенської частки) (1331-1409 рр,).

25. ІВАН КОСТЯНТИНОВИЧ († 1365)...................................................................... 21

Помер від пошесті.

26.ГЛІБ КОСГЯНТИНОВИЧ († 1365)...................................................................... 21

Помер від пошесті.

27. ВАСИЛЬ КОСТЯНТИНОВИЧ († 1375/1380)...................................................................... 21

Князь ростовський (борисоглібської частки) (1365 -1375/80 рр.).

28. ОЛЕКСАНДР КОСТЯНТИНОВИЧ († 9/18.06.1404)...................................................................... 21

Помер між 9-18.06.1404р. Князь ростовський (борисоглібської частки) (1375/80- 1404 рр.).

29. ВОЛОДИМИР КОСТЯНТИНОВИЧ [?]...................................................................... 21

Знаний з родоводів.

30. ОЛЬГА-АГАФІЯ КОСТЯНТИНІВНА...................................................................... 21

У 1349 р. видана за волинського князя Любарта-Дмитра Гедиміновича († 1383 р.) (1327, с.370).

31. ІВАН ФЕДОРОВИЧ († 3.09.1380)...................................................................... 22

Загинув з батьком у Куликовській битві 3.09.1380 р.

32. ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ...................................................................... 23

Останній незалежний білоозерський князь (1380 — до 1389 рр.). З 1389 р. Білоозером вже розпоряджався Дмитро Донський (168, ч. 1, N 34).

33 АФАНАСІЙ ВАСИЛЬОВИЧ...................................................................... 23 < князі ШЕЛЕШПАНСЬКІ

Князь шелешпанський (др.пол.ХІУ ст.). Центр уділу був у с.Шелешпані. Від його синів Юрія та Дмитра пішли дві гілки князів ШЕЛЕШПАНСЬКИХ. Старша гілка вигасла.

34. СЕМЕН ВАСИЛЬОВИЧ...................................................................... 23 < князі СУГОРСЬКІ, князі КЕМСЬКІ

Князь кемськоч;угорський (др.пол.ХІV ст.). Мав п'ятьох синів: Володимира, Федора Дурака, Давида, Дмитра і Костянтина. Від двох старших походять дві гілки князів СУГОРСЬКИХ, а від Давида — князі КЕМСЬКІ. Дружину Давида звали Феодосією (660, с. 168-169).

35. ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ...................................................................... 23 < князі КАРГОЛОМСЬКІ, князі УХТОМСЬКІ

Князь карголомський (др.пол.XIV ст.). Центр уділу с.Карголом розташоване На схід по березі Білоозера, нижче впадіння Шексни, не доходячи до Кубенського озера. Мав двох синів: Івана, князя ухтомського, та Федора, князя карголомського, син якого Іван помер без нащадків. Ухтомський князь Іван Іванович знову об'єднав обидві волості. Три його сини, від яких походять нині живучі князі УХТОМСЬКІ, у другій половині XV ст. перейшли на московську службу. Свої частки в Ухтомсько-Карголомському князівстві вони зберігали ще на початку XVI ст. (1266, ч.1,с.11-112).

36.

XVII

37. ІВАН АНДРІЙОВИЧ...................................................................... 24 < князі ГОЛЕНІНИ-РОСТОВСЬКІ

Князь ростовський (стрітенської частки) (1409 — ? рр.). Продав свою частку московському князеві Василю Дмитровичу. Мав двох синів: Юрія Німого та Федора Голешо. Старший онук Семен Юрійович нащадків не мав. Від Федора Голені походять князі ГОЛЕНІНИ-РОСТОВСЬКІ. Федір Голеня і його сини Іван та Андрій власних уділів не мали. Кар'єру при московському дворі зробив лише Василь Іванович († після 1510 р.), хоча остання згадка про нього відноситься до Калузького князівства. Всі три сини Василя Івановича нащадків не мали. Наймолодший з них Іван Менший згадується у розрядних книгах під 1519-1527 рр. Андрій Федорович († після 1477/до 1482 р.) був боярином волоцького князя Бориса Васильовича. Троє його синів нащадків не мали. Найпомітнішим з них був наймолодший Андрій Андрійович († після 1515р.). Він служив воєводою у рузьких князів Івана Борисовича та Юрія Івановича, а потім став ченцем Арсенієм у Йосифовому монастирі. Рід князів ГОЛЕНІНИХ-РОСТОВСЬКИХ вигас у першій половині XVI ст. (711, с.75-76)

38. ФЕДІР АНДРІЙОВИЧ...................................................................... 24 < князі ЩЕПІНИ-РОСТОВСЬКІ, князі ПРИЇМКОВИ-РОСТОВСЬКІ, князі ГВОЗДЬОВИ-РОСГОВСЬКІ, князі БАХТЕЯРОВИ-РОСТОВСЬКІ

Мав п'ятеро синів: Олександра Щепу, Івана Великого, Федора Русана, Дмитра Приїмка та Івана Меншого. Всі вони служили Пскову та Новгороду, де пізніше знаходилися основні володіння їх нащадків. Обидва Івани нащадків не мали.

Від Олександра Щепи, який був псковським князему 1410-1412,1421-1423,1428-1431 рр., походять князі ЩЕПІНИ-РОСТОВСЬКІ.Останній з них декабрист капітан князь Дмитро Олександрович (1798-1859рр.).

Від Дмитра Приїмка походили князі ПРИЇМКОВИ-РОСТОВСЬКІ. Старший його син Федір Дмитрович нащадків не мав. У молодшого — Дмитра Дмитровича було семеро синів. Від його найстаршого внука Федора Дмитровича Гвоздя походили князі ГВОЗДЬОВИ-РОСТОВСЬКІ, авід наймолодшого сина Федора Дмитровича Бахтеяра-князі БАХТЕЯРОВИ-РОСТОВСЬКІ. Всі ці гілки вигасли у ХVІ ст. (711,с.76-77).

39. ЮРІЙ АНДРІЙОВИЧ († 1413)...................................................................... 24

Помер 1413 р., не залишивши нащадків. З 1396 р. він перебував у Литві, як посол Вітовта їздив у Новгород Великий з вимогою розірвати з Орденом (660, с.47).

40. КОСТЯНТИН АНДРІЙОВИЧ († 27.04.1407)...................................................................... 24

Помер 27.04.1407 р. (660, с.47).

41. МИХАЙЛО АНДРІЙОВИЧ...................................................................... 24

Відомий з родоводів.

42. БОРИС АНДРІЙОВИЧ...................................................................... 24

Відомий з родоводів.

43. ВІРА АНДРІЇВНА...................................................................... 24

Видана за ростовського князя (борисоглібської лінії) Івана Володимировича Бичка.

44. АНДРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ († після 17.07.1417)...................................................................... 28 < князі

БРЮХАТІ-РОСТОВСЬКІ, князі ХОХОЖОВИ-РОСТОВСЬКІ, князі КАТИРЕВИ-РОСТОВСЬКІ, князі БУЙНОСОВИ-РОСТОВСЬКІ, князі РОСТОВСЬКІ, князі ЯНОВИ-РОСТОВСЬКІ, князі ГУБКІНИ-РОСТОВСЬКІ, князі ТЕМКШИ-РОСТОВСЬКІ

Князь ростовський (борисоглібської частки) (1404 -1415? рр.). Можливо, що борисоглібська частка Ростовського князівства була сильно роздроблена на долі, бо у 1415р. Андрій погодився стати псковським князем, звідки був прогнаний 17.07.1417 р. Мав шестеро синів: Івана Брюхатого, Дмитра, Федора, Володимира, Івана Яна та Петра. Всі вони тримали якісь долі борисоглібської частки Ростовського князівства. У 1474 р. Володимир та Іван Ян продали московському князеві рештки борисоглібської сторони. Дмитро, Федір та Петро Андрійовичі нащадків не залишили.

Іван Брюхатий та його сини Андрій Хохолок та Олександр Хохолок, які писалися князями БРЮХАТИМИ-РОСТОВСЬКИМИ, ще утримували свої долі борисоглібської сторони Ростовського князівства. Від двох старших синів Андрія Хохолка — Юрія († після 1522р.) та Олександра († до 1538 р.) пішли дві гілки князів ХОХОЛКОВИХ-РОСТОВСЬКИХ. Олександр Андрійович став московським боярином, хоча й зберіг свою удільну столицю с.Хохолково (711, с.78-80).

Від наймолодшого сина Андрія-Хохолка — Івана Катиря († 1542/1543 р.), боярина Івана Грозного, походить родина князів КАТИРЕВИХ-РОСТОВСЬКИХ. З них найбільш відомий боярин і воєвода Іван Михайлович († 1640 р.), можливий автор «Повісті про начало царствуючого града Москви» — однієї з кращих пам'яток про «смутний час» (1283; 621, с.29-45; 576, с.290-297).

Сини Олександра Хохолка: Федір Горбатий, Іван Буйное, Андрій та Дмитро також писалися ХОХОЛКОВИ-РОСТОВСЬКІ. Федір Горбатий та Андрій нащадків не мали. Нащадки Дмитра вигасли у ХVІсг. Від Івана Буйноса. († після 1521 р.), який очолював новгородські полки у походах на Литву, пішли князі БУЙНОСОВИ-РОСТОВСЬКІ. Дочка його внука Петра Івановича — Марія була видана царя Василя Івановича Шуйського. Рід князів БУЙНОСОВИХ вигас на початку XVIII ст.

Діти Володимира Андрійовича досягай високих чинів на московській службі. Вони писалися князями РОСТОВСЬКИМИ. Старший — Дмитро Володимирович († після 1517 р.) був московським боярином і княжив у Пскові (1503-1507 рр.). Молодший — Олександр Володимирович († після 1522 р.) також був московським боярином і псковським князем (1496-1501 рр.), намісником новгородським (1515-1522 рр.). Він — один з найбільших московських полководців, у 1513-1515 рр. очолював московську армію у поході на Смоленськ. Петро Дмитрович († після 1521 р.) був одружений з дочкою волоцького князя Бориса. Його брат Андрій († після 1536 р.), боярин. Обоє очолювали московські полки у різних походах (711, с.80-81). Іван та Василь Олександровичі успіхів на службі не досягай. Князі РОСТОВСЬКІ вигасли на початку XVII ст.

Від ІванаЯна пішли князі ЯНОВИ-РОСТОВСЬКІ. У нього було четверо синів: Василь Губка († після 1500р.), ІванТемка (загинув у битві під Оршеюу 1514р.), Семен († після 1495 р.) і Дмитро († після 1512 р.). Двоє молодших продовжили лінію ЯНОВИХ-РОСТОВСЬКИХ, Від Василя Губкіна пішли князі ГУБКІНИ-РОСТОВСЬКІ, а від Івана Темки — князі ТЕМКІНИ-РОСТОВСЬКІ. Всі ці родини уже вигасли.

45. ФЕДІР ОЛЕКСАНДРОВИЧ († 1420)...................................................................... 28

Помер у 1420 р. З 1397 р. був на московській службі. За родоводами відомий його син Олександр (660, с.59).

46. ІВАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ...................................................................... 28 < князі ПУЖБОЛЬСЬКІ

Князь пужбольський (1404 — ? рр.). Центр цього уділу знаходився у с.Пужболь. Від нього походить родина князів ПУЖБОЛЬСЬКИХ. У Івана Олександровича було п'ятеро синів: Андрій, Василь-Варсофоній (чернець), Костянтин, Іван Довгий та Олександр. Нащадки були тільки у Івана Довгого, який у 1474 р. продав права на своє удільне князівство Москві. Він мав чотирьох синів: Володимира Волоха, Івана Брюхо, Семена Вершка та Михайла Шендана. Рід князів ПУЖБОЛЬСЬКИХ вигас із смертю внуків Івана Довгого: Івана Івановича та Івана Михайловича (660, с.61).

47. КОСТЯНТИН ВОЛОДИМИРОВИЧ († 1415)...................................................................... 29

Помер 1415 р. (110, с.234).

48. ІВАН ВОЛОДИМИРОВИЧ БИЧОК...................................................................... 29 < князі БИЧКИ, князі ЛАСТКІНИ-РОСТОВСЬКІ, князі КАСАТКІНИ-РОСТОВСЬКІ, князі ЛОБАНОВИ-РОСТОВСЬКІ, князі ГОЛУБІ-РОСТОВСЬКІ, князі БРИТІ-РОСТОВСЬКІ

Одружився з Вірою, дочкою Андрія Федоровича, об'єднавши обидві лінії ростовських князів. Ще, схоже, володів якимись частками у Ростовському князівстві. Його сини — князі БИЧКИ: Олександр і Дмитро Бритий, схоже, служили в Новгороді, бо там були основні володіння їх нащадків.

Олександр мав п'ятеро синів: Дмитра Ластку, Михайла Касатку, Івана Лобана, Івана Яна та Федора Голубого. Тільки князь Іван Ян не залишив нащадків. Від Дмитра Ластки пішли князі ЛАСТКІНИ-РОСТОВСЬКІ, від Михайла Касатки — КАСАТКІНИ-РОСТОВСЬКІ, від Івана Лобана († після 1495 р.) -ЛОБАНОВИ-РОСТОВСЬКІ, від Федора Голубого — ГОЛУБІ-РОСТОВСЬКІ. Нащадки князів Касаткіних-Ростовських та Л обаї ювих-Ростовських ще живуть. З останніх найбільш відомий дипломат і історик-генеалог Олександр Борисович Лобанов-Ростовський (18.12.1824 -18.08.1896).

Від Дмитро Бритого пішла родина князів БРИТИХ-РОСТОВСЬКИХ. Старший його син Василь помер без нащадків. Слідів його діяльності не залишилося. Молодший — Володимир Волох та син останнього Петро Голий, служили у Новгороді. Середній син — Юрій Дмитрович мав трьох синів: Олександра Губастого, Василя Бичка, ІванаГлухого. Вони, а також діти двох молодших Василь, Михайло, Давид, Матвій Васильовичі та Кузьма-Богдан Іванович не залишили помітних слідів. Ця родина вигаслау XVI ст. (711, с.79,81).

49. КОСТЯНТИН ІВАНОВИЧ († після 1408)...................................................................... 31

Помер після 1408 (115, с. 199). Згадується в джерелах з 1398 р.

50. ДАВИД ЮРІЙОВИЧ...................................................................... 32

Відомий з родоводів.

51. РОМАН ЮРІЙОВИЧ...................................................................... 32 < князі БІЛОСЕЛЬСЬКІ, князі БІЛОСЕЛЬСЬКІ-БІЛООЗЕРСЬКІ

Князь білосельський (кін.ХІV — поч.ХV ст.). їх уділ знаходився у Пошехонні з центром у Білому селі. Від нього пішла родина князів БІЛОСЕЛЬСЬКИХ, яким Павло І наказав писатися князями БІЛОСЕЛЬСЬКИМИ-БІЛООЗЕРСЬКИМИ. Цей рід ще не вигас.

52. АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ...................................................................... 32 < князі АНДОМСЬКІ, князі ВАДБОЛЬСЬКІ

Князь андомський (кін.ХIV — поч.ХV ст.). Мав уділ у басейні р. Андоми, яка впадає в Онегу. Від його старшого сина Михайла пішов нині згаслий рід князів АНДОМСЬКИХ, яких іноді помилково називають Андожськими, плутаючи Андому з Андогою, яка впадає в р.Сулу (660, c. 171). Від молодшого сина Івана походять нині живучі князі ВАДБОЛЬСЬКІ.