<<
>>

3.17. МОНОМАХОВИЧІ. ЮРІЙОВИЧІ. РОСТОВСЬКА, СУЗДАЛЬСЬКА, МОСКОВСЬКА І ТВЕРСЬКА ГІЛКИ

Таблиця 22

РЮРИКОВИЧІ. МОНОМАХОВИЧІ. ЮРІЙОВИЧІ

VIII

1.ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ДОВГОРУКИЙ († 1157)

Див. табл. 14 поз. 17

IX

2. РОСТИСЛАВ-ЯКІВ ЮРІЙОВИЧ († 6.04.1151)......................................................................

1

Помер 6.04.1151 р. (116, с.90; 118, с.92). Князь новгородський (1138-1142, 1145 рр.), котельницький (1148-1149рр.), переяславський (1149-1151 рр.). Його дружина, незнана з імені і походження, ще була жива у 1176 р., коли їх діти претендували на Суздальську спадщину.

3. ІВАН ЮРІЙОВИЧ († 24.02.1147)...................................................................... 1

Помер 24.02.1147 р. (112, стб.359). Князь курський (1146-1147 рр.).

4. ОЛЬГА ЮРІЇВНА († 4.07.1181)...................................................................... 1

Померла 4.07.1181 р. у Володимирі на Клязьмі (110, с.324; 127, с.268). У 1150 р. видана за спадкоємця галицького князя Ярослава Осмомисла. Цей шлюб фактично розпався у середині 1160-х рр., У 1171 р. Ольга з сином втекла у Польщу, звідки перебралася на Волинь. Після загибелі Насті з Чагрович у листопаді 1171 р. вона повернулася у Галич, але вже у 1173 р. їм довелося знову втікати у Луцьк, звідки вони перебралися до Торчеська. Далі Ольга виїхала у Володимир на Клязьмі. Тут 25.10.1179 р. хрестила племінницю Збиславу-Пелагію. Пізніше стала черницею під іменем Євфросинії (87, с.229, 305, 308, 327, 330).

5. АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ БОГОЛЮБСЬКИЙ († 29.06.1174)...................................................................... 1

Загинув 29.06.1174 р. внаслідом змови бояр Кучковичів (111, стб. 586-587). Князь вишгородський (1149-1150, 1155-1156 рр.), пересопницько-турівський (1150-1151 рр.), володимиро-суздальський (1156-1174 рр.). Намагався відірвати Суздальську землю від Києва, утворити окрему митрополію, організував розгром Києва у 1169 р.

Був одружений двічі. Відомостей про першу дружину немає. За легендою друга дружина Оліта була дочкою боярина Кучка (776, с. 310-312). Більш вірогідною виглядає гіпотеза, висунеш свого часу П.Бутковим (453, с.317-333), яку підтримали М.Баумгартен (1750, р.28) та Ю. Лимонов (982А, с.95), згідно з якою друга дружина Андрія була аланкою-осетинкою або половчанкою із задонських половців. Сюди, до родичів матері, втік Юрій Андрійович після загибелі батька. Звідси він перебрався у Грузію.

6. NN ЮРІЇВНА († до1165)...................................................................... 1

Померла до 1165 р., бо у цьому році її чоловік одружився вдруге. У 1150 р. видана за Олега Святославича, старшого сина сіверського князя († 1180 р.).

7. СВЯТОСЛАВ ЮРІЙОВИЧ († 11.01.1174)...................................................................... 1

Помер 11.01.1174 р. (118, с.88).

8. ЯРОСЛАВ ЮРІЙОВИЧ († 12.04.1166)...................................................................... 1

Помер 12.04.1166 р. і був похований у Володимирі на Клязьмі (120, с.233).

9. NN ЮРІЇВНА...................................................................... 1

Видана за боярина.

10. ГЛІБ-ОЛЕКСАНДР ЮРІЙОВИЧ († 20.01.1171)...................................................................... 1

Помер 20.01.1171 р., отруєний киянами (112, стб.563). Князь городець-остерський (1147,1151-1152 рр.), переяславський (1151, 1154-1169 рр.), київський (12.03.1169-20.02.1170, 13.04.1170-20.01.1171). Одружився з дочкою чернігівського князя Ізяслава Давидовича. Згідно запису у Любенькому пом'янику (поз. 5) хрестильним іменем Гліба було Олександр.

11. БОРИС ЮРІЙОВИЧ († 2.05.1159)......................................................................,...................................................................... 1

Помер 2.05.1159 р. у Суздалі (112, стб.493). Князь білгородський (1149-1151 рр.), турівський (1154-1157 рр.), кідекшенський (1157-1159 рр.). Дружину звали Марією (1750, р.28).

12. МСТИСЛАВ ЮРІЙОВИЧ († після 1161)...................................................................... l

У 1161 p. висланий у Візантію, де і помер. Князь пересопницький (1150 р.), новгородський (1156-1157 рр.). У 1155 р. одружився з дочкою Петра Михалковича, новгородського боярина.

13. ВАСИЛЬКО ЮРІЙОВИЧ († після 1161)...................................................................... 1

У 1161 р. висланий Андрієм Боголюбським у Візантію, де отримав чотири міста на Дунаї. Дальша доля невідома. Князь суздальський (1149-1151 рр.), пороський (1155-1161 рр.).

14. МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ († 20.06.1176)...................................................................... 1

Помер 20.06.1176р. (111,стб.379). Князь торчеський (1155-1159,И69-1174рр.),михайлівський (1159-1169 рр.), володимиро-суздальський (1174-1175,1176рр.), київський (12.06.1171-1.07.1171). Його дружина Февронія померла 5.08.1202 р. (118, с.203). Можливо вона походила з волинської гілки Мономаховичів, бо Михайло був єдиним Юрійовичем, який у 1169 р. підтримав Мстислава Ізяславича.

15. ВСЕВОЛОД ЮРІЙОВИЧ ВЕЛИКЕ ГНІЗДО (* 1154 † 12.04.1212)...................................................................... 1

Народився 1154р. (118, с.60). Помер 12.04.1212р. (1468, с.187) чи 14.04.1212 р. (115, с.19). Князь остерський (1169 — бл. 1172рр.), володимиро-суздальський (1176-1212 рр.), київський (18.02.1173 -23.03.1173). Перша дружина Марія, аланка з походження, померла 19.03.1206 р., прийнявши чернецтво (110, с.178). У 1209 р. одружився з Любавою, дочкою вітебського князя Василька Брячиславича (118, c. 117).

X

16 МСТИСЛАВ-ІВАНРОСТИСЛАВИЧ († 20.04.1178)...................................................................... 2

Помер 20.04.1178 р. (114,с.17). Князь новгородський (1160, 1175-1176, 1177-1178 рр.), городець-остерський (1169-1171 рр.), суздальський (1175-1176 рр.). Перша дружина, незнана з імені, походила із смоленської гілки Мономаховичів, бо тільки втручання соленських князів врятувало її життя.

У 1176 р. вдруге одружився з дочкою новгородського боярина Якуна Мирославича.

17 ЯРОПОЛК-ФЕДІР РОСТИСЛАВИЧ († після 1196)...................................................................... 2

Помер після 1196 р. Князь пороський (1170-1173 рр.), володимирський (1175-1176рр.),торжоцький (1177-1178,1180-1181 рр.). 3.02.1174 р. одружився з дочкою вітебського князя Всесяава Васильковича (118, с.91).

18. ІЗЯСЛАВ АНДРІЙОВИЧ († 28.10.1165)...................................................................... 5

Загинув у поході на Волзьку Булгарію 28.10.1165р. (118, с.77-78).

19. МСТИСЛАВ АНДРІЙОВИЧ († 28.03.1173)...................................................................... 5

Помер 28.03.1173 р. (116, с. 164; 117, с.88). Очолював суздальське військо у поході на Київ у 1169 р.

20. ГЛІБ АНДРІЙОВИЧ († 24.07.1174)...................................................................... 5

Помер 24.07.1174 р. (1750, р.29).

21. РОСТИСЛАВА АНДРІЇВНА...................................................................... 5

У 1159 р. видана за вщизького князя Святослава Володимировича († 1167 р.) (118, с.72).

22. ЮРІЙ АНДРІЙОВИЧ († бл.1189/1190)...................................................................... 5

Цар Грузії (бл. 1185 -1187,1189/1190 pp.). По загибелі батька знайшов притулок, імовірно, в Аланії. У сусідній Грузії після смерті царя Георгія III престол зайняла його дочка Тамара (1184-1213 рр.). За вплив при її дворі боролися дві партії: еміра Тбілісі Абуласана та братів еріставів Захарія та Івана Мхарадзелі, яких підтримувала тітка Тамари — Русудан, вдова Ізяслава Мстиславича. Перемогла партія еміра Абуласана, який влаштував шлюб Тамари з Юрієм. Але невдовзі виявилося, що Юрій захопився гомосексуалізмом і за згодою духовенства Тамара розлучилася з ним, відправивши з багатими дарами у Візантію. Але партія еміра повернула Юрія назад, а частина еріставів проголосила царем. Тоді брати Мхарадзелі та Русудан влаштували другий шлюб Тамари з аланським князем Давидом Сослані, родичем дружини Всеволода Велике Гніздо.

Військо Давида розгромило прихильників Юрія, а сам він загинув (75, т.2, с.36). Виклад грузинських джерел виглядає правдивим. Версія ніби Юрій виступив проти сил, які хотіли роздробити Грузію, явно надумана (1087, с. 155-158). М.Баумгартен вважав, що Юрій загинув до 1180 р., а сам шлюб відбувся бл. 1177 р. (1750, р.29), з чим погодитися не можна. Шлюб відбувся по смерті Георгія III, коли Тамара вже була царицею. Розлучення сталося через два роки, а шлюб Тамари з Давидом також ще через два роки, тобто бл. 1189 р. Отже, Юрій загинув не раніше 1189 р., але і не пізніше 1190 р.

23. ВОЛОДИМИР ГЛІБОВИЧ († 18.04.1187)...................................................................... 10

Загинув 18.04.1187 р. (112, с.652). Князь переяславський (1169-1187 рр.). У 1180 р. одружився з дочкою чернігівського князя Ярослава Всеволодовича.

24. ІЗЯСЛАВ ГЛІБОВИЧ († 1183)...................................................................... 10

Загинув у 1183 р. під час походу на Волзьку Булгарію (114, с.129-130).

25. ОЛЬГА-МАРІЯ ГЛІБІВНА...................................................................... 10

Видана за трубчевського князя Всеволода Святославича. Згідно запису у Любецькому пом'янику (поз.24) її хрестильне ім'я було Марія.

26. ЄВФРОСИНІЯІ?] БОРИСІВНА († 1202)...................................................................... 11

Померла у 1202 р. Видана за пінського князя Ярослава Юрійовича (379).

27. ЯРОСЛАВ-ГАВРИЇЛ МСТИСЛАВИЧ КРАСНИЙ († після 1199)...................................................................... 12

Князь переяслав-заліський (1176 р.), новгородський (1176-1177 рр.), волоцький (1177-1178 рр.), переяславський (бл. 1196-1199рр.).

28. ПРЕБРАНА [?] МИХАЙЛІВНА...................................................................... 14

У 1178 р. видана за сина чернігівського князя Володимира Святославича (1294, т.6, с.192).

29. СБИСЛАВА-ПЕЛАГЕЯ ВСЕВОЛОДІВНА (* 26.10.1178 † ?)......................................................................

15

Народилася 26.10.1178 р. (113, с.172,317). її хресною матір'ю була тітка Ольга Юріївиа, галицька княгиня.

30. ВЕРХУСЛАВА-АНТОНІЯ ВСЕВОЛОДІВНА (* 1181 † після 1189)...................................................................... 15

Народилася 1181 р. 26.04.1189 р. видана за сина овруцького князя Ростислава Рюриковича (118, с. 101).

31. КОСТЯНТИН ВСЕВОЛОДОВИЧ (* 18.05.1185 † 2.02.1218)...................................................................... 15

Народився 18.05.1185 р. (118,с.98). Помер 2.02.1218 p. (l 15,c.26; 118, с.126, 235). Князь ростовський

(1212-1216 рр.), володимиро-суздальський (1216-1218 рр.). 15.10.1195 одружився з Агатою [?], дочкою

смоленського князя Мстислава Романовича (118, с. 103). Філософ і книжник.

32. ВСЕСЛАВА ВСЕВОЛОДІВНА († після 1206)...................................................................... 15

15.06.1187 р. видана за сновського князя Ростислава Ярославича (118, с. 101).

33. БОРИС ВСЕВОЛОДОВИЧ (* 1187 † 1188)...................................................................... 15

Народився! 187 р.Помер 1188 р. (118, с.100-101).

34. ГЛІБ ВСЕВОЛОДОВИЧ († 29.09.1189)...................................................................... 15

Помер 29.09.1189 р. Напевно був близнюком з братом Борисом.

35. ЮРІЙ ВСЕВОЛОДОВИЧ (* 1188 † 4.03.1238)...................................................................... 15

Народився 1188 р. (118,с.101).Загинув у битві на р.Сіті 4.03.1238 р. (114, с.51-52; 115, с.32; 116, с.173; 118, с141-142). Князь володимиро-суздальський (1212-1216, 1218-1238рр.), городецький (1216р.), суздальський (1216-1218 рр.). 4.04.1211 р. одружився з Агатою, дочкою київського князя Всеволода Святославича († 7.02.1238) (118, с. 117).

36. ОЛЕНА ВСЕВОЛОДІВНА († 30.12.1203)...................................................................... 15

Померла30.12.1203 р. (110,с.176).

37. ЯРОСЛАВ-ФЕДІР ВСЕВОЛОДОВИЧ (* 8.02.1191† 30.09.1246)...................................................................... 15 < табл.24

Народився 8.02.1191 р. Помер 30.09.1246 р., отруєний в Каракорумі. Князь переяслав-заліський (1212-1236 рр.), новгородський (1214-1216,1223,1225-1228,1231-1232,1233-1236 рр.), київський (бл.03.1236 — 10.04.1236, бл.01.1238 -бл.10.03.1238, бл.04/05.1243 — 30.09.1246), великий князь володимирський (1238-1246 рр.). Одружувався тричі: у 1205р. з дочкою половецького хана Юрія Кончаковича, після 1210р. -з Ростиславою, дочкою Мстислава Удатного (розвелися 1216 р. через політичне протистояння зятя з тестем), бл. 1218 р. — з Феодосією, дочкою рязанського князя Ігоря Глібовича (l 750, р.45).

38. ВОЛОДИМИР-ДМИТРО ВСЕВОЛОДОВИЧ (* 25.10.1193 † 6.12.1227)...................................................................... 15

Народився 25ЛОЛ193 р. (111,стб.412).Помф6Л2.1227р. (118, сЛ 34). Князь юр'євський (1212-1214рр.), переяславський (1215-1217рр.),стародубський суздальський (1217-1227 рр.). Був одружений з дочкою Гліба Святославича († 7.02.1238 р.).

39. СВЯТОСЛАВ-ГАВРИЇЛ ВСЕВОЛОДОВИЧ (* 27.03.1196 † 3.02.1252)...................................................................... 15

Народився 27.03.1196 р. (118,с.102). Помер 27.03.1252р. (114, с.38).Князь юр'євський (1214-1228рр.), переяславський (1228 -до 1234?рр.), стародубський суздальський (1234-1238 рр.), суздальський (1238-1246 рр.), володимирський (1246-1252 рр.). Його дружина, дочка Давида Юрійовича, кн.муромського, з 1228 р. стала черницею.

40. ІВАН ВСЕВОЛОДОВИЧ (* 28.08.1198 † після 1246)...................................................................... 15

Народився 28.08.1198 р. (111, стб.614; 118, с. 106). Князь стародубський суздальський (1238 -після 1246 рр.). Від нього пішли князі стародубської династії.

XI

41. СВЯТОСЛАВ-АГАФОНІК МСТИСЛАВИЧ († після 1174)...................................................................... 16

У 1174 р. разом з батьком був у Новгороді. Дальша доля невідома.

42. ВАСИЛЬ МСТИСЛАВИЧ (* 1172† ?)...................................................................... 19

Народився 1172 р. Дальша доля невідома.

43. ВАСИЛЬКО КОСТЯНТИНОВИЧ (7.12.1208 † 4.03.1238)...................................................................... 31 < табл.23

Народився 7.12.1208 р. (111, стб.434-435; 118, с.116). Загинув 4.03.1238 р. у монгольському полоні (111, стб.519; 115,с.174; 118, с.142). Князь ростовський (1217-1238 рр.). 10.02.1227 р. одружився з Марією, дочкою чернігівського князя Михайла Всеволодовича († 9.12.1271).

44. ВСЕВОЛОД КОСТЯНТИНОВИЧ (* 18.04.1210 † 4.03.1238)...................................................................... 31

Народився 18.04.1210р. (111, стб.435; 118, с.119). Загинув 4.03.1238 р. у битві на р.Сіті (111, стб.519).

Князь углицький і ярославський (1218-1238 рр.), переяславський (1227-1228 рр.). У 1228 р. одружився з дочкою курського князя Олега Святославича (118, c. 134).

45. ВОЛОДИМИР КОСТЯНТИНОВИЧ (* 1214 † 27.12.1249)...................................................................... 31

Народився у 1214р. (111, стб.438; 118, с.119). Помер 27.12.1249р. (111, стб.523; 118, с.138). Князь углицький (бл.1218 ?-1249 рр.). Батько заповів йому Білоозерське князівство (1468, с.206), але столицею цього князя був Углич. У 1232 р. одружився з Євдокією (Надією ?), дочкою рязанського князя Інгваря Ігоревича († 1278 р.) (118, с.138).

46 ВСЕВОЛОД ЮРІЙОВИЧ (* 23.10.1212 † 7.02.1238)...................................................................... 35

Народився 23.10.1212р. (118, с.118). Загинув 7.02.1238 р. (115,с.31-33; 116, с.173). Князь новгородський (1222-1223 рр.), торжоцький (1224-1225 рр.). 14.04.1230 р. одружився з Мариною, дочкою київського князя Володимира Рюриковича († 7.02.1238) (118, c. 136).

47. ДУБРАВКА ЮРПВНА († до 1247)...................................................................... 35

У 1226р. видана за волинського князя Василька Романовича († 1269) (127, с.346). Дубравка ніяк не могла бути у третій ступені родинних зв'язків з Васильком Романовичем (булла папи Іннокентія IV від 5.12.1247 р. узаконює саме такий шлюб) (20, т. 1, N 76; 428, с. 128-129), що означає, що вона померла до цього часу (1781, s.221-233).

48. МСТИСЛАВ ЮРІЙОВИЧ (* 1218 † 7.02.1238)...................................................................... 35

Народився 1218 р. (111, стб.441).Загинув 7.02.1238 р. Князь суздальський (1236-1238 рр.). У 1236 р. одружився з Марією, походження якої незнане (118, с. 138). Вона напевно загинула 7.02.1238 р. у Володимирі наКлязьмі.

49. ВОЛОДИМИР ЮРІЙОВИЧ († 3/6.02.1238) ...................................................................... 35

Між 3 та 6.02.1238р. взятий монголами у полон та вбитий під стінами обложеного Володимира на Клязьмі (114, с. 128; 115, с.31). Князь московський (1237-1238 рр.). У 1236 р. одружився з Христиною, походження якої незнане († 7.02.1238) (118, с.138; 776, с.639-640).

50. ФЕОДОРА ЮРІЇВНА (* 21.09.1229 † 7.02.1238)...................................................................... 35

Народилася 21.09.1229 р. (1 ЗО, с.53). Напевно, загинула у Володимирі 7.02.1238 р.

51. ДМИТРО СВЯТОСЛАВИЧ (* до 1228 † 1269)...................................................................... 39

Народився до 1228 р. (коли стала черницею його мати). Помер 1269 р. (116, с. 19; 118, c. 168). Князь юр'євський (1252-1267 рр.). У 1267 р. став ченцем, прийнявши постриг у ростовського єпископа Ігнатія.

52. МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ († після 1281)...................................................................... 40

У 1281 р. із стародубською дружиною брав участь у поході на Переяслав-Заліський (130, с.78). Очевидно був князем стародубським ( (після 1246 — після 1281 рр.).

XII

53. ВАСИЛЬ ВСЕВОЛОДОВИЧ (* до 1229 † 8.02.1249)...................................................................... 44

Народився не пізніше 1229 р. 8.02.1249 р. був похований єпископом Кирилом в Успенській Золотоверхій церквіуЯрославлі. Князь ярославський (1239-1249рр.). Не пізніше 1245р. одружився з Ксенією, незнаною з походження (660, с.70).

54. КОСТЯНТИН ВСЕВОЛОДОВИЧ († 1255/57)...................................................................... 44

Відомий з Житія та місцевих переказів. Очоливши повстання проти монголів, загинув у битві на Тугій горі за р.Коротостю. Похований в Успенському соборі поруч з братом. Канонізований. Житіє князя написане між 1526-1533 рр. У 1744 р. під час пожежі собору останки князя сильно постраждали (660, с.72-73). Загибель князя можна віднести до 1255-1257 рр. Напевно він був князем ярославським (1249- 1255/57рр.).

55. АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ († 1261)...................................................................... 45

Помер 1261 р. (118, с.162). Князь углицький (1249-1261 рр.).

56. РОМАН ВОЛОДИМИРОВИЧ († 3.02.1285)...................................................................... 45

Помер 3.02.1285 р. (116, с.201; 118, с.178). Князь углицький (1261-1285 рр.). Збудував 15 церков, притулки для бідних. Канонізований церквою.

57. ЯРОСЛАВ ДМИТРОВИЧ († до 1340)...................................................................... 51

Помер до 1340р. (660, с.238-239). Князь юр'євський (1267 -до 1340рр.).

58. IBAH-KAЛІСТРАТ МИХАЙЛОВИЧ († 1315)...................................................................... 52

Помер 1315 p. (130, c.89). Князь стародубський (після 1281 -1315 pp.).

XIII

59. ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ († до 1249)...................................................................... 53

Помер малим за життя батька.

60. МАРІЯ ВАСИЛІВНА (* бл.1246/47† до 1281)...................................................................... 53

Коли помер батько її було не більше трьох років, отже вона народилася бл. 1246/1247 р. Регентшею була мати Ксенія, яка бл. 1260 р. видала її за можайського князя Федора Ростиславича Чорного († 1299 р.).

Марія померла до 1281 р., коли муж перебував в Орді.

61. ІВАН ЯРОСЛАВИЧ († після 1340)...................................................................... 57

У 1340 р. брав участь у поході на Смоленськ (115, с.56; 118, с.205; 127, с.421). Князь юр'євський (до 1340-після 1340рр.). З його смертю ця гілка вигасла.

62. ФЕДІР-ЯРОСЛАВ ІВАНОВИЧ БЛАГОВІРНИЙ († 1330)...................................................................... 58

Вбитий в Орді 1330 р. (126, стб.89). Князь стародубський (1315-1330 рр.).

XIV

63. ДМИТРО ФЕДОРОВИЧ († 1354)...................................................................... 62

Помер влітку 1354р. (118, с.9). Князь стародубський (1330-1354рр.).

64. ІВАН ФЕДОРОВИЧ († після 1363)...................................................................... 62

Князь стародубський (1354-1363 рр.). Позбавлений престолу Дмитром Донським за підтримку нижегородського князя Дмитра Костянтиновича.

65. АНДРІЙ ФЕДОРОВИЧ († після 1380)...................................................................... 1...................................................................... 62

Учасник Куликовської битви. Князь стародубський (1363-після 1380рр.).

XV

66. СЕМЕН ДМИТРОВИЧ КРОПИВА († 1368)...................................................................... 63

Загинув 1368 р. у битві з військом Ольгерда Гедиміновича (126, стб.89). Перебував на московській службі, напевно, програвши боротьбу за стародубській престол (949, с.246-247).

67 ВАСИЛЬ АНДРІЙОВИЧ († після 1380 ?)...................................................................... 65 < князі ПОЖАРСЬКІ

У родоводах поставлений попереду Федора, який успадкував Стародуб, що означає, що Василь помер при житті батька, а його нащадки успадкували тільки Пожарське князівство з центром в с.Пожар чи Погар (949, с.248). Подальше роздроблення князівства перетворило князів ПОЖАРСЬКИХ уже в XV ст. на дрібних вотчинників, які ревниво оберігали суверенні права. З цього роду найбільш відомий вождь ополчення 1612 р. князь Дмитро Михайлович Пожарський (1.11.1578 — 20.04.1642). Князь Семен Романович загинув 28.06.1659 р. в битві під Конотопом з козаками гетьмана І.Виговського, поклавши через свою запальність цвіт московської кінниці. Рід князів ПОЖАРСЬКИХ обірвався до 1682 р. із смертю князя Юрія Івановича (1393,с.24-25).

68 ФЕДІР АНДРІЙОВИЧ († після 1410)...................................................................... 65 < князі КРИВОБОРСЬКІ, князі ЛЯЛОВСЬКІ, князі КОВРОВИ, князі ОСИПОВСЬКІ, князі НЕУЧКІНИ, князі ГОЛИБІСОВСЬКІ, князі НЕБОГАТІ, князі ГАГАРІНИ, князі РОМОДАНОВСЬКІ

За його правління ординці у 1410 р. здобули Стародуб. Федір Андрійович був стародубським князем (після 1380 — після 1410 рр.). Він внесений до Києво-Печерського пом'яника (поз.217). У нього було п'ятеро сипів: Федір, Іван Морхіна, Іван Менший Лапа Голибісовський, Петро і Василь Ромодаиовський.

Федір Федорович успадкував Стародубське князівство. Він мав семеро синів: Володимира (був стародубським князем), Івана Кривоборського (від нього пішла родина князів КРИВОБОРСЬКИХ, його старший син Іван ще у 1488 р. утримував невеличке Кривоборське князівство), Костянтина Ляло (від нього • пішла родина князів ЛЯЛОВСЬКИХ, яка вигасла у 1514 р.), Андрія Ковра (від нього походили князі КОВРОВИ, які вигасли у 1531 р.), Петра Осиповського (князі ОСИПОВСЬКІ вигасли із смертю його правнука Василя Сліпого), Семена Білу Гузиця (від нього пішли князі НЕУЧКІНИ, які вигасли із смертю його внука Андрія), Івана Вівцю (помер ченцем).

Від Івана Меншого пішли князі ГОЛИБІСОВСЬКІ. Від синів Івана Меншого Василя Голиці та

Михайла Гагари піттши князі НЕБОГАТІ і ГАГАРІНИ. Останні ще живуть і нині.

Від Василя Федоровича пішли князі РОМОДАНОВСЬКІ. Центром їх уділу було с.Ромоданово, родовий цвинтар знаходився в с.Мстері неподалік В'язників. Ромодановські займали високе становище протягом XVII — початку XVIII ст. Князь Григорій Григорович († 1682 р.) керував російськими військами на Україні у третій чверті XVII ст. під час Руїни. Ромодановські записані у Києво-Печерському пом'янику (поз.317-318).

69. ІВАН АНДРІЙОВИЧ НОГАВИЦЯ...................................................................... 65 < князі РЯПОЛОВСЬКІ, князі ХІЛКОВИ, князі ТАТЄВИ, князі ГОЛОВЧИНСЬКІ

Був князем ряполовським (кін.XIV — поч.XV ст.). РЯПОЛОВСЬКІ першими із стародубських князів ще в часи Дмитра Донського перейшли на московську службу. Зберігаючи статус суверенних володарів у своїх малесеньких князівствах, вони висунулися у лідери серед московської знаті, зайнявши перші місця при дворі. Цю блискучу кар'єру перервала страта князя Семена Івановича Ряполовського у 1499 р.

У старшого з його двоюрідних братів Федора Хрипуна було троє синів: Михайло (згаданий під 1517 р.), Іван Хілок (згаданий під 1517 р., від нього пішла родина князів ХІЛКОВИХ, представники якої були видними дипломатами, урядовцями і адміністаторами аж до початку XX ст.) та Іван Тать (служив у 1517-1537 рр., дав початок родині князів ТАТЄВИХ) (711, с.41 -42).

З княгинею Оленою Іванівною у Литву прибув князь Матвій Микитич († після 1539 р.). Його нащадки, які осіли в Литві стали писатися князями Головчинськими (від центру володінь у м.Головчині поблизу Орші), а у XVII ст. ще й Ряполовськими (Рапаловськими). З огляду на це, а також, враховуючи становище князів Ряполовських при дворі Івана III, можна вважати князів ГОЛОВЧИНСЬКИХ відгалуженням від стародубських князів, власне бічною гілкою Ряполовських. Хоча, звичайно, це питання залишається дискусійним. Князь Матвій Микитич, перша дружина якого Фетинія померлау 1509 р., в Литві одружувався ще двічі: з Людмилою Духнич та княжною Томілою Заславською († ł 555 р.). Від цих шлюбів залишилися численні нащадки, але тільки син Ярослав (* 1520† 1567) продовжив рід князів Головчинських. Головчинські були в родинних зв'язках з князями Заславськими, Мосальськими, Крошинськими, Сангушками, а також з Ходкевичами, Тишкевичами, Мелешками та іншими знатними родами. Рід вигасу 1658 р. після смерті князя Миколи Костянтиновича, хорунжого оршанського (2112, s. 116-131).

РЯПОЛОВСЬКІ та Головчинські (як нащадки Матвія Микитовича) записані у Києво-Печерському пом'янику (поз.218-224,226-232), а останні і у Супральському пом'янику (поз.49-54).

70 ДАВИД АНДРІЙОВИЧ ПАЛИЦЯ...................................................................... 65 < князі ПАЛИЦЬКІ-ПАЛЕЦЬКІ, князі ПЕСТРІ-ПАЛЕЦЬКІ, князі ГУНДОРОВИ, князі ТУЛУПОВИ

Князь палецький (кін.ХІУ — поч.ХУ ст.). Центром його володінь було с.Палех. Від нього пішла родинакнязів ПАЛИЦЬКИХ-ПАЛЕЦЬКИХ

Старший син князь Федір Давидович Пестрий був одним з найвидніших московських полководців. Він служив у 1429-1472 рр. зберігаючи за собою Палецьке князівство. Він мав шестеро синів: Івана Великого Гундора, Федора Пеструху, Андрія Великого Гундора, Івана Меншого Образця, Андрія Меншого та Бризгала

Гундора. Від останнього пішла родина князів ГУНДОРОВИХ. Вони вигасли у XVI ст.

Другий син Олександр Давидович помер бездітним.

Від третього сина Дмитра Давидовича Тулупа пішли князі ТУЛУПОВИ.

Наймолодший з синів Іван Давидович продовжив рід князів ПАЛЕЦЬКИХ. за ними залишилося і с.Палех. Останній з князів Палецьких Андрій Дмитрович загинув на війні з Стефаном Баторієм у 1579 р. (660, с. 195).

<< | >>
Источник: Леонтій Войтович. Князівські династії Східної Європи (кінець IX - початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. - Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича,2000. - 649 с.. 2000

Еще по теме 3.17. МОНОМАХОВИЧІ. ЮРІЙОВИЧІ. РОСТОВСЬКА, СУЗДАЛЬСЬКА, МОСКОВСЬКА І ТВЕРСЬКА ГІЛКИ: