Таблиця 21 ЯРОСЛАВСЬКА ДИНАСТІЯ

Ярославська династія походить від Федора Ростиславича Чорного та його нащадків. Таблиця складена на підставі досліджень А.Екземплярського (660, с.73-125), з урахуванням зауважень В.Кучкіна (949, с.283-304), а також наших попередніх досліджень (500, с.

XIII

1. ФЕДІР РОСТИСЛАВИЧ ЧОРНИЙ († 1299)

XIV

2. МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ († бл.1292 чи 1287/88)...................................................................... 1

Князь ярославський (бл. 1281 — 1292 рр.).

3. ДАВИД ФЕДОРОВИЧ († 1321)...................................................................... 1

Князь ярославський (1299-1321 рр.).

4. КОСТЯНТИН ФЕДОРОВИЧ...................................................................... 1

Чернець.

XV

5. ВАСИЛЬ ДАВИДОВИЧ ГРІЗНІ ОЧІ († 1345)...................................................................... 3

Великий князь ярославський (1321 -1345 рр.). До 1339 р. одружився з Євдокією, дочкою Івана» Калити († 1342 р.).

6. МИХАЙЛО ДАВИДОВИЧ († 1375)...................................................................... 3

Князь торжоцький (1340 р.), моложський (1341-1345 рр.), великий князь ярославський (1345-1375 рр.).

XVI

7. ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ († до 1391)...................................................................... 5

Великий князь ярославський (1375 — до 1391 рр.).

8. ГЛІБ ВАСИЛЬОВИЧ...................................................................... 5

Князь кастоітський.

9. РОМАН ВАСИЛЬОВИЧ († після 1380)...................................................................... 5

Князь романівський (? — після 1380).

10. ФЕДІР МИХАЙЛОВИЧ († 6.04.1408)...................................................................... 6

Князь моложський (бл. 1360 — 1408 рр.). У 1362 р. одружився з дочкою Василя Михайловича, князя кашинського.

11. ІВАН МИХАЙЛОВИЧ († 1380)...................................................................... 6

Князь шуморовський (? — 1380рр.).

12. ЛЕВ МИХАЙЛОВИЧ († 1369)...................................................................... 6

XVII

13. ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ († 1426)...................................................................... 7

Великий князь ярославський (бл. 1391 -1426 рр.).

14. ФЕДІР ВАСИЛЬОВИЧ († після 1426)...................................................................... 7

Великий князь ярославський (1426-? рр.).

15. СЕМЕН ВАСИЛЬОВИЧ († після 1440)...................................................................... 7 < князі НОВЛЕНСЬКІ, князі ЮХОТСЬКІ

Князь новленський (бл. 1400 — після 1440 рр.). Князями НОВЛЕНСЬКИМИ були власне Семен Васильович, його син Данило, які володіли Новленським князівством, з центром в одному з сіл Новленське у Пошехонні (за А.Екземплярським) чи у с.Нова в Юхотській волості (за В.Кучкіним), та дочка Анна (у 1407/1409 р. видана за боровського князя Ярослава Володимировича). Від сина Данила Семеновича князя Івана Юхотського походять князі ЮХОТСЬКІ. Цей рід вигас із смертю правнука Івана Даниловича — Івана, сина Дмитра Федоровича (366).

16. ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ († після 1440)...................................................................... 7 < князі ЗАОЗЕРСЬКІ, КУБЕНСЬКІ

Князь заозерський (до 1420 — після 1440 рр.). Дружину звали Марією. Князі ЗАОЗЕРСЬКІ -Дмитро Васильович та його сини Андрій (1452 р. став ченцем Спасокам'яного монастиря, † 1457 р.), Семен та Федір, дочка Софія (видана за Дмитра Шемяку). Від Семена Дмитровича походять князі КУБЕНСЬКІ. Заозерсько-Кубенське князівство відійшло до Москви у 1447 р. Син Семена Дмитровича князь Іван Більший Кубенський († після 1527 р.) служив при московському дворі. Його обидва сини Іван († 1546 р.) та Михайло († після 1541 р.) стали московськими боярами.

17. ВОЇН ВАСИЛЬОВИЧ......................................................................

18. ІВАНГЛІБОВИЧ...................................................................... 8

19. ФЕДІР ГЛІБОВИЧ...................................................................... 8

Князь касто-ітський.

20. КОСТЯНТИН ГЛІБОВИЧ ШАХ...................................................................... 8 < князі ШАХОВСЬКІ

Князь шаховський (до 1392 — ? рр.) Нащадки Костянтина Глібовича Шаха довго зберігали своє князівство (Шахов локалізується в районі с.Хінове у верхів'ях р.Шіголості). Сини Костянтина Шаха — Андрій та Юрій ще у 1460-1470 рр. тримали свій уділ. На початку XVI ст. сини Андрія Костянтиновича Олександр Драниця та Олександр Шемяка мусили визнати московську зверхність. Олександр Шемяка перейшов па службу до вологодського князя. Усі шестеро його синів отримали володіння у Новгородській землі. З князів ШАХОВСЬКИХ найбільш відомі: генерал-аншеф Олексій Іванович (бл. 1690-1737 рр.), який у 1734-1737 рр. був правителем України; генерал від інфантерії Іван Леонтійович (1776-1846 рр.), який відзначився у війнах проти Наполеона; письменник і драматург Олександр Олександрович (1777-1846 рр.); декабрист Федір Петрович (1796-1829 рр.); громадський діяч, міністр торгівлі і промисловості у 1915-1917 рр. Всеволод Михайлович (1874-1954 рр.), від якого походять нині живучі за межами Росії князі Шаховські; політик і вчений-літературознавець Дмитро Іванович (1861 -1939 рр.), який повернувся з еміграції і загинув під час сталінських репресій.

21. ІВАН РОМАНОВИЧ НЕБЛАГОСЛОВЕННИЙ СВИСТУН :...................................................................... 9

Князь романівський.

22. ДМИТРО РОМАНОВИЧ...................................................................... 9

23. ДАНИЛО РОМАНОВИЧ...................................................................... 9

24. ВАСИЛЬ ФЕДОРОВИЧ...................................................................... 10

Князь моложський (1408-? рр.)

25. СЕМЕН ФЕДОРОВИЧ СІЦЬКИЙ......................................................................

Князь сіцький (початок XV ст.). Князі СЩЬКІ (уділ по р.Сіті) вже по смерті Семена Федоровича стали московськими васалами. Борис Семенович загинув у московському війську під стінами Казані у 1455 р. Внук його брата Петра Семеновича — Василь Андрійович († 1578 р.), боярин і воєвода, одружений з Анною Романівною Юр'євоІо-Захар'їною, рідною сестрою першої дружини Івана Грозного, став жертвою терору свого шурина. Родина князів Сіцьких згасла у XVII ст.

26. ДМИТРО ФЕДОРОВИЧ ПЕРИНА...................................................................... 10 < князі МОЛОЖСЬКІ

Князь моложський (перша половина XV ст.). Його син Петро Дмитрович був останнім моложським князем. Іван III Васильович передав Мологу своєму синові Дмитрові Жилці, а князь Борис Петрович Моложський († після 1502 р.) перебував на його службі і у 1495 р. супроводжував княжну Олену Іванівну у Литву. Останнім в роді князів Моложських був внук Бориса Петровича — Василь Андрійович.

27. ІВАН ФЕДОРОВИЧ...................................................................... 10 < князі ПРОЗОРОВСЬКІ, князі СУДСЬКІ

Князь прозоровський (перша половина XV ст.). Князі ПРОЗОРОВСЬКІ (столиця с.Прозорово на р.Редмі) зберігали свої удільні володіння та права ще у XVII ст. Родина належала до російської еліти.

Прозоровські вигасли у середині XIX ст. Син Анни Прозоровської, дочки генерал-фельдмаршала Олександра Олександровича (1732-1809 рр.) та князя Ф.С.Голіцина — генерал-майор князь О.Ф.Голіцин 10.11.1854 р. отримав дозвіл писатися князем Прозоровським-Голіциним. Іван Федорович мав двох синів Юрія та Андрія. У старшого Юрія також було двоє синів: Федір Судський та Андрій Баклашка. Від Федора походять князі СУДСЬКІ (р.Судка впадає зліва у р.Стеблю, праву притоку р.Мологи, с.Судка лежало у гирлі р.Судка недалеко від с.Прозорова). Іван Федорович Судський ще зберігав удільні права у 1545-1546 рр. (89, N 5, с.15-18).

28. АНДРІЙ ІВАНОВИЧ......................................................................

Князь шуморовський (1380 — ?рр.).

29. ГЛІБ ІВАНОВИЧ...................................................................... 11 < князі ШУМОРОВСЬКІ, князі ШАМІНИ, князі ГОЛИГІНИ

Князь шуморовський (1380 — ? рр.). Князі ШУМОРОВСЬКІ (уділ Моложського князівства з центром у с.Шуморове) — це також старший брат Гліба Івановича — Андрій та син останнього Семен, який помер без нащадків. Гліб Іванович мав чотирьох синів: Бориса, Семена Хромого, Михайла Шаміна та Івана Голигу. Шуморовськими писалися сини Бориса (Олександр Мамот і Василь) та Семена Хромого (Іван Ходиря, Леонтій і Дмитро), які померли без нащадків. Від Михайла Шаміна походять князі ШАМІНИ. Його сини Дмитро і Роман втекли «у турки», а Андрій помер бездітним. Від Івана Голиги походять князі ГОЛИГІНИ. Старший з них Леонтій помер без нащадків, а сліди дітей Федора та Ушака губляться у XVI ст.

30. ФЕДІР ІВАНОВИЧ УШАТИЙ...................................................................... 11< князі УШАТІ, князі ЧУЛКОВИ

Перейшов на московську службу і одружився з дочкою московського боярина Якова Казака. Його нащадки князі УШАТІ були московськими служилими князями. Всі сини Федора Ушатого (Василь Ушатий, Костянтин, Іван Ляпун, Іван Бородатий, Юрій, Петро) перебували у московському війську. Від найстаршого внука Василя Васильовича Чулкова († бл. 1548 р.) походять князі ЧУЛКОВИ. Ця родина втратила князівський титул у XVII сг. Найбільш відомий з Чулкових — історик, письменник і економіст Михайло Дмитрович (1744-1792 рр.).

31. АНДРІЙ ЛЬВОВИЧ ДУЛО...................................................................... 12 < князі ДУЛОВИ

Князі ДУЛОВИ не мали ніяких володінь у Ярославському князівстві. Андрій Дуло мусив виїхати на службу до тверських князів. Дулови втратили князівський титул у XVI ст.

32. БОРИС ЛЬВОВИЧ...................................................................... 12

XVIII

33. РОМАН ІВАНОВИЧ......................................................................

Удільний ярославський князь.

34. ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ († 1455)...................................................................... 13

Удільний ярославський князь.

35. ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ...................................................................... 13 < князі ШЕСТУНОВИ, князі ВЕЛИКО-ГАГІНИ

Удільний ярославський князь. Князі ШЕСТУНОВИ походять від третього сина Василя Івановича, який мав чотирьох синів: Юрія, Данила (загинув у 1469 р. в поході на Казань), Василя Шестуна та Федора. Василь Шестун († 1495 р.) став московським боярином (з 1485 р.) і наступні Шестунови залишалися серед московської еліти. Його старший син Петро Великий був дворецьким Івана III. Князі ВЕЛИКО-ГАГІНИ походять від Василя Гаги, внука Петра Великого. Вони втратили князівський титул у XVII ст. Інший син Василя Шестуна Данило носив прізвисько Бах. Можливо, що гілкою Шестунових були князі Бахти. Іван Бахта у 1488 р. був на службі у воротинських князів. Його син Василь Вахта у 1508 р. отримав королівську данину у 8 кіп, а у 1514 р. його дружина Юліанна — привілей на пустош біля Новгорода-Сіверського. Далі сліди князів Бахтів губляться (2112, s.l).

36. ДАВИД ІВАНОВИЧ...................................................................... 13

37. ЯКІВ-ВОЇН ІВАНОВИЧ († 1455)...................................................................... 13

Князь курбський (?-1455 рр.).

38. СЕМЕН ІВАНОВИЧ...................................................................... 13 < князі КУРБСЬКІ

Князь курбський (середина XV ст.). Князі КУРБСЬКІ (центр уділу був у с.Курба на р.Курбі, правій притоці р.Пахри) зберігали своє князівство до початку XVI ст., хоча Федір Семенович († після 1483 р.) та Дмитро Семенович († після 1500 р.) і були московськими воєводами. Нащадки Дмитра Семеновича згасли у середині XVII ст. З трьох синів Федора Семеновича: Михайла Карамиша († 1506 р.), Семена († 1528 р.) і Романа († 1506 р.) діти були тільки у найстаршого. Михайло Михайлович († після 1544 р.) одружився з дочкою боярина Михайла Тучкова-Морозова. Він ще зберігав статус удільного князя. Його брат Володимир Чорний († 1521 р.) нащадків не мав. Єдиним сином Михайла був відомий політик і письменник Андрій Михайлович (1528-1583 рр.). Після його від'їзду у Литву рештки родових володінь були конфісковані. У Литві Андрій Михайлович отримав Ковельське князівство на Волині (1564-1583 рр.), Смідинську волость (з 1567 р.) та кревське староство (з 1566 р.). Після загибелі своєї першої дружини, Андрій Курбський вдруге одружився з княгинею Марією Юріївною Гольшанською-Дубровицькою, а після її смерті • з Олександрою Петрівною Семашківною. Від останнього шлюбу народилося двоє дітей: Маруша (1580- ? рр.) та Дмитро-Миколай (1582-1649 рр.). Дмитро Андрійович тримав Ковельське князівство у 1583-1590 рр. Далі він та його нащадки тримали володіння у Білорусії. З допомогою князя В.В.Голіцина у середині 1680-х рр. Курбські повернулися у Росію. Рід вигас у XVIII ст. (711,с.90-92; 1700, с.321).

39. МАРІЯ ІВАНІВНА...................................................................... 13

~ 17.11.1411 Олександр Федорович, кн. микулинський

40. ОЛЕКСАНДР ФЕДОРОВИЧ БРЮХАТИЙ († 17.04.1471)...................................................................... 14 < князі ПЕНКОВИ

Великий князь ярославський (?- 1463,форм.до 1471 р.). Князі ПЕНКОВИ походили від єдиного сина Олександра Брюхатого Данила Пенка, який зберіг володіння у Закубенні. З 1490 р. Данило Олександрович займав високі уряди у Московській державі, а у 1500 р. став боярином. Він мав трьох синів: Олександр (загинув у 1506 р. під Казанню), Василь († бл. 1530 р.) та Іван Хом'як († бл. 1540 р., боярин ще до 1534 р., у 1527 р. одружився з родичкою Василя III Івановича). Двоє молодших відзначилися як полководці. Діти були тільки у Василя Даниловича. Його син Іван Васильович, московський боярин, був останнім з князів Пенкових.

41. СЕМЕН ФЕДОРОВИЧ ЩЕТИНА...................................................................... 19 < князі ЩЕТИНІНИ, князі ТЕМНОСИНІ, князі САНДИРЄВИ, князі ЗАСЄКІНИ (старша гілка)

Князі ЩЕТИНІНИ походили від старшого сина Семена Щетини — Василя Щетиніна. Його троє синів Семен, Іван та Лев дали численну родину Щетиніних. Від молодшого сина Семена Щетини -Володимира Темносинього походять князі ТЕМНОСИНІ. Василь Семенович мав трьох синів: Василя (його нащадки продовжили рід князів Темносиніх, який вигас у XVI ст.), Дмитра Сандира (від нього походять князі САНДИРЄВИ, які втратили князівський титул у XVI ст.) та Петра Засєку (від нього походить старша гілка князів ЗАСЄКІНИХ).

42 ІВАН ФЕДОРОВИЧ ЗАСЄКА...................................................................... 19 < князі ЗАСЄКІНИ (молодша гілка), князі СОСУНОВИ-ЗАСЄКІНИ, князі СОЛНЦЕВИ-ЗАСЄКІНИ, князі ЖИРОВІ-ЗАСЄКІНИ

Молодша гілка князів ЗАСЄКІНИХ походить від найстаршого сина Івана Засєки — Івана Бородатого Дурака. Його старший син Іван Іванович у 1524-1526 рр. їздив з посольством до імператора Карла V. Молодший син Івана Бородатого Дурака — Іван Сосун дав початок родині князів СОСУНОВИХ-

ЗАСЄКІНИХ. Князі СОЛНЦЕВИ-ЗАСЄКІНИ походять від другого сина Івана Засєки — Дмитра Засєки-Сонце (у 1495 р. перебував у свиті Івана III). Князі ЖИРОВІ-ЗАСЄКІНИ походять від третього сина Івана Засєки — Івана Молодшого Жирового. Наймолодший з синів Івана Засєки — Давид — дав початок наймолодшій гілці князів ЗАСЄКШИХ. Усі ці гілки до початку XVIII ст. втратили князівські титули і писалися просто Засєкіними, Сосуновими, Солнцевими, Жировими.

43. ФЕДІР ФЕДОРОВИЧ...................................................................... 19

44. ФЕДІР ІВАНОВИЧ МОРТКА...................................................................... 21 < князі МОРТКІНИ

Князі МОРТКІНИ володінь у Ярославському князівстві не мали. Федір Мортка служив тверським князям. У нього був син Дмитро та внук Михайло, які не досягли успіхів у службі. Андрій Михайлович залишився у Московській державі, а Іван Михайлович виїхав у Литву. Нащадки першого вигасли у XVII ст. Сліди нащадків Івана Михайловича виявити не вдалося.

45. АФАНАСІЙ ІВАНОВИЧ...................................................................... 21 < князі ШЕХОНСЬКІ

Князь шехонський (перша половина XV ст.). Князі ШЕХОНСЬКІ володіли уділом по р.Шексні з центром в с.Усть-Шексна). Афанасій Іванович та його сини Семен і Василь до середини XV ст. зберігали суверенні права володарів. Наступне покоління Шехонських стало служебними московськими князями.

46. ІВАН ДМИТРОВИЧ ДЕЙ...................................................................... 22 < князі ДЕЄВИ

Князі ДЕЄВИ мали якісь володіння по р.Кубені (711, с.94). Згідно нашої картотеки, яку не можна вважати вичерпною, Деєви ще жили у 1921 р., хоча князівський титул родина втратила у XVI ст.

47. ВАСИЛЬ ДМИТРОВИЧ...................................................................... 22

48. ЛЕВ ДАНИЛОВИЧ ЗУБАТИЙ...................................................................... 23 < князі ЗУБАТІ, князі ВЕКОШИНИ > князі ЛЬВОВИ (старша гілка), князі БУДИНОВИ, князі ЛУГОВСЬКІ > князі Львови (молодша гілка)

Князь шексненський (перша половина XV ст.). Князі ЗУБАТІ — Лев Зубатий та його троє синів: Дмитро Векоша (від нього походять князі ВЕКОШИНИ), Василь (від'їхав у Литву, від нього походять князі БУДИНОВИ) та Андрій Луганця (від нього походять князі ЛУГОВСЬКІ). Векошини та Луговські з XVI ст. стали писатися як князі ЛЬВОВИ, утворивши дві гілки одного роду. З них найбільш відомі Сергій Петрович (загинув у 1659 р. у битві під Конотопом),- петрашевець Федір Миколайович (1823-1885 рр.), голова перших двох кабінетів Тимчасового уряду Георгій Євгенович (1861-1925 рр.), лідер «прогресистів» і партії мирного оновленя в Думі Микола Миколайович (1867-1944 рр.).

49. ВАСИЛЬ ДАНИЛОВИЧ...................................................................... 23 < князі ОХЛЯБІНИ > нязі ОХЛЯБІНІНИ, князі ХВОРОСТИНІНИ

Князь ухорський (перша половина XV ст.). Князі ОХЛЯБІНИ походили від старшого сина Василя Ухорського Федора Охлябіна. Його уділ лежав по р.Ухрі, лівій притоці р.Шексни. У XVI ст. Охлябіни стали писатися як князі ОХЛЯБІНІНИ. Василь Ухорський мав ще четверо синів: Микиту, Олександра, Ярослава та Михайла Хворостину. Від останнього походять князі ХВОРОСТИНІНИ. Найбільш відомий з них Іван Андрійович († 1625 р.), кравчий Лжедмитрія І, автор блискучих спогадів про Смутні часи та церковно-полемічних трактатів.

XIX

50. ФЕДІР РОМАНОВИЧ († після 1478)...................................................................... 33 < князі АЛАБИШЕВИ, князі АЛЬОНКІНИ

Удільний ярославський князь. Дружину звали Анастасією. Князі АЛАБИШЕВИ походили від старшого сина Федора Романовича — Федора Алабишева, який разом з сином Семеном утримував уділ поблизу Ярославля у кінці XV — на початку XVI ст. (1639, c. 11). Федір Романович мав ще двох синів:

Василя Мамона та Олександра Альонку. Від останнього походили князі АЛЬОНКІНИ.

51. ЛЕВ РОМАНОВИЧ...................................................................... 33 < князі ТРОЄКУРОВИ

Князь туношенський. Князі ТРОЄКУРОВИ походили від наймолодшого сина Лева Романовича. Лев Романович мав уділ у басейні р.Туношни, правої притоки Волги. У нього було троє синів: Василь, Петро і Михайло Троєкур. Іван Михайлович Троекуров став боярином у 1554 р. Його нащадки трималися на вищих щаблях службової драбини до початку XVIII ст. Найбільш відомий з них Іван Борисович, боярин з 1681 р., суддя Стрілецького приказу у 1689-1700 рр. У деяких родоводах невірно виводять князів Тюменських від Семена Михайловича Троєкурова, який мав прізвисько Тюмень. Князі Тюменські були Чингізидами.

52. ПЕТРО РОМАНОВИЧ...................................................................... 33

53. СЕМЕН РОМАНОВИЧ († після 1501)...................................................................... 33 < князі СІСЕЄВИ

Князь левашовський і красненський, псковський (1489-1491 рр.), моск. боярин (з 1495 р.), намісник новгородський (1495-1497 рр.). Князі СІСЕЄВИ були нащадками старшого сина Семена Романовича — Костянтина Сісея, який зберіг частину батьківських володінь між річками Солоницею та Чорною з центром у с. Левашові. У нього було два брати: Петро Кривий та Іван Семейка (згинув у 1514 р. під Оршею, не залишивши нащадків). Сісеєви втратили князівський титул у XVI ст.