<<
>>

Церковні та культурні контакти.

Прибулі колоністи в руських зем­лях отримували право будувати свої храми, а це приводило до зростан­ня впливів і в архітектурних та культурних напрямах[2271]. Одна цікава пам’ятка пов’язана з митрополитом Петром Ратенським, який був близьким соратником короля Юрія Львовича, дозволяє говорити про тісні контакти Галицько-Волинської держави з німецькими державами, зокрема, — Магдебургом.

Схоже, що на замовлення Петра Ратенського (а може ним самим) була виготовлена дерев’яна фігура Миколи Можай- ського (нині — Москва, Державна Третьяковська Галарея). Найближчі її аналоги — надгробки архиєпископів Фрідріха фон Веттіна (1152) та Лудольфа фон Віхмана (1192) у магдебурзькому соборі. Ні Можайськ, ні Москва тоді не мали зв’язків з Магдебургом. Сам митрополит був знаним малярем і, напевне, провів значний час у Володимирі або Львові, де були німецькі колонії. Фігура Миколи Можайського могла бути виконана митцем з оточення митрополита, який мав можливість оглядати такі роботи. Можливо, що подібні скульптури були в като­лицькому храмі Володимира, або ж костьолі Марії Сніжної у Львові[2272]. Звичайно, це тільки припущення, яке потребує обгрунтування або ж спростування.

Запозичення німецької технології будівництва, зокрема початок використання готичної цегли, підтверджують археологічні досліджен­ня українсько-польської археологічної експедиції у Холмі, який був

Цегляний саркофаг ХІІІ ст. Богородичний собор у Холмі. За роботою археолог Юрій Лукомський і антрополог Оля Мінейко. 2015

столицею короля Данила[2273]. У храмі св. Іоана Златоустого було ви­користано багато здобутків європейського зодчества, зокрема вперше чисто католицька традиція — вітраж: “созда же црквь стого Ивана красноу и лѣпоу. здане же еѣ сиче быс.

комары с кардо угла преводъ. и стоганье ихъ на четырехъ головах члвцскихъ. извагано отъ нѣкоего хытрѣчь. юкъна. г. окрашена. стеклы Римьскими. входАщи во олтар. стогаста два столпа. ш ціла камени. и на нею комара. и выспрь же вѣрхъ оукрашенъ. звѣздами златами на лазоурѣ. вноутрьнии же еи. помостъ бѣ слитъ ш моди. и ш юлова чтса гако блещатисА гако зерчалоу. двори же еи. двога оукрашены. ка­менем Галичкы бѣлымъ. и зеленымъ Холмъским тесанымъ. оузоры тѣ. некимъ хытрѣчемь Авдьем. прилепы ш всѣх шаровъ. и злата. напреди ихъ же бѣ издѣланъ Спсъ. а на полоунощны. сты Иванъ. гакоже всимъ зрАщимъ дивитися бѣ. окраси же иконы еже принесе ис Кыева. каменем драгымъ. и бисеромъ златымъ. и Спса. прстое Бцѣ иже емоу сестра Федора и вда из монастирА Федора. иконы же прине изо Оуроучего. Оустрѣтенье. ш ютца его. дивоу подобны. гаже погорѣша во цркви стого Ивана. юдинъ Михаилъ юстасА. чюдны тѣхъ. иконъ и колоколы пренесе ис Кыева. дроугига тоу солье то все югнь попали”[2274].

Теж саме можна сказати про величний Богородичний храм (“Со- зда же церквь привеликоу. во градѣ Холмѣ. во имА престыга приснодвыга Мрига. величествомъ. красотою. не мене соущихъ древни. и украси ю пречюднами иконами. принесе же. чашю й землА Оугорьскыга. мрамора багряна. изваганоу моудростью чюдноу и змьевы главы бѣша ц>ероугъ ега. и постави ю пре дверми црквьнымы. нарѣцаемыми. црскыми. створи же в неи. крестилницю. крстити во- доу. на стое Богавление створи же в неи блжныи пискоупъ Иванъ. й древа красна. точенъ. и позлащенъ. днѣ. и внѣ дивлению подобен”[2275]) та церкву Козьми і Дем’яна (“посади же садъ красенъ. и созда црквь стыма безмѣздникома во чсть имать. д. столпы й цѣла камени. истесанаго. держаща вѣрхъ. с тѣхъ же дроугыи. и волтарь престго Дмитрега стоить же ти. предъ бочными дверми красенъ. принесенъ издалеча”[2276]).

Під Богородичною церквою і навколо неї був розміщений цілий некрополь XIII—XVII ст. Тут були поховані король Данило Романович, його сини Роман та Шварн і правнук Михайло Юрійович та багато ін­ших визначних осіб.

Мало місце зближення і в середовищі волинського та галицького боярства. Комтур Людер фон Брауншвейг1 надав земельні володіння ру­синам Марку, Максиму, Войтеху та Григорію. Віце-комтуром у нього у 1324—1326 рр. був ^ан Белов (Iwanus Below), який загинув як прапо­роносець Ордену у 1331 р. в битві з поляками[2277]. Опублікований вели­кий масив німецьких актових матеріалів в більшості ще практично не досліджували під цим оглядом. Думаю, що подібні зв’язки мали місце і в інших землях, зокрема вздовж Via regia як у бюргерському серед­овищі, так і серед лицарства.

<< | >>
Источник: Войтович Л.В.. Галич у політичному житті Європи XI-XIV століть. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України,2014. — 478 с.. 2014

Еще по теме Церковні та культурні контакти.: