Акушерська аналгезія та анестезія

Значна частка дискомфорту під час пологів пов’язана з емоційним фактором і осо­бистою реакцією на біль. Біль протягом І періоду пологів пов’язаний зі скороченням і розтягненням м’язових волокон і натиском голівки плода при розкритті шийки мат­ки.

Локалізацію болю в І періоді пологів пояснюють згідно з концепцією відбитого болю. Сенсорні нервові волокна від шийки матки і самої матки прямують у складі симпатичних нервів через гіпогастральне сплетення і з’єднуються із заднім рогом спинного мозку на рівні T₁₀, T₁₁, T₁₂ і L₁ (рис. 11.32). Ці сгменти отримують не лише вісцеральні аферентні нервові волокна з високим порогом чутливості, але й шкірні аферентні нервові волокна з низьким порогом чутливості. У зв’язку з конвергенцією соматичних і вісцеральних волокон в одній і тій самій ділянці спинного мозку роділля відчуває відбитий біль.

У другому періоді пологів плід проходить через пологовий канал. Відбувається розтягнення і надриви фасцій, шкіри і підшкірних тканин. Цей соматичний біль пе­редається переважно соромітним нервом, який походить від переднього відділу кри­жового нерва, S₂, S₃, S₄.

Концепція природних пологів полягає в ознайомленні пацієнтки з фізіологією ва­гітності та пологів і підготовкою до цих процесів (фізіопсихопрофілактична підго­товка до пологів, яка проводиться вагітній та членам її родини). Крім того, існують численні методики масажу і самомасажу, ауторелаксації, техніки дихання (метод Lamaze), водні процедури (ванна, душ), які дозволяють суттєво зменшити неприємні відчуття під час переймів.

Рис. 11.31. Природа поло­гового болю. В І періоді по­логів біль поширюється по во­локнах, які супроводжують симпатичні нерви з T₁₀-L₁. В II періоді пологів біль вини­кає в ділянці крижових нервів S₂-S₁

Фармакологічна аналгезія. Для знеболювання І періоду пологів використовують наркотичні та седативні препарати. Враховуючи, що ці препарати проходять через плаценту і можуть спричинювати наркотичну депресію новонародженого, їх не слід застосовувати, якщо очікується швидке (за 1-2 год) закінчення пологів. Ускладнен­нями при застосуванні цих препаратів можуть бути також пригнічення дихання (рес­піраторна депресія) та зростання ризику аспірації навколоплідних вод.

Пудендальна блокада. Соромітний нерв (n. pudendus) проходить близько до зад­ньої поверхні сідничих остей біля місця приєднання крижово-остьової зв’язки. У це місце з обох боків вводять місцевий анестетик (новокаїн тощо) для анестезії ділянки промежини (рис. 11.32). Пудендальна анестезія (пудендальна блокада) час­то використовується при оперативному піхвовому розродженні (застосування аку­шерських щипців і вакуум-екстрактора). Пудендальну блокаду нерідко комбінують з місцевою інфільтраційною анестезією промежини для посилення знеболюючого ефекту.

Місцева інфільтраційна анестезія (розчином лідокаїну, новокаїну тощо) викори­стовується для знеболювання під час відновлення розривів пологових шляхів та епі- зіотомної рани.

Епідуральна і спінальна анестезія. Епідуральна анестезія проводиться пацієнткам для знеболювання протягом активної фази І періоду пологів та ІІ періоду пологів. Епідуральний катетер розміщується на рівні міжхребцевого простору L₃-L₄, що до­помагає дозовано вводити анестетики. Епідуральна анестезія звичайно не призна­чається протягом латентної фази пологів.

Спінальна анестезія виконується в аналогічній ділянці L₃-L₄, але препарат вво­диться одноразово. Спінальну анестезію частіше проводять при кесаревому розтині, ніж при піхвових пологах.

Частими ускладненнями епідуральної та спінальної анестезії є гіпотензія матері внаслідок зниження системного судинного опору, що може призвести до зменшен­ня плацентарної перфузії та розвитку брадикардії у плода. Серйозним ускладненням може бути респіраторна депресія матері у тому випадку, коли анестетик досягає рівня діафрагмальної іннервації. Так званий «спінальний головний біль» внаслідок втрати

Рис. 11.32. Пудендальна блокада: 1 — сіднича ость; 2 — соромітний нерв; 3 — крижо­во-остиста зв'язка

спинномозкової рідини в післяпологовому періоді має місце менш ніж у 1 % пацієн­ток.

Загальна анестезія використовується переважно при кесаревому розтині, особливо в ургентних випадках (передчасне відшарування або передлежання плаценти з кро­вотечею, брадикардія плода, розрив матки). При плановому кесаревому розтині ме­тодом вибору може бути спінальна або епідуральна анестезія.