Аномальні маткові кровотечі

Нормальний менструальний цикл триває в середньому 28 днів з фізіологічними ко­ливаннями від 21 до 35 днів. Середня тривалість менструальної кровотечі становить 4 дні, з коливаннями від 1 до 8 днів.

Аномальні маткові кровотечі включають будь-які порушення нормального менстру­ального циклу — надмірні, тривалі менструації, часті менструації, міжменструальні кро­вотечі, мізерні кровотечі з короткими інтервалами, нерегулярні кровотечі тощо. Най­частіші причини аномальних маткових кровотеч подано в табл. 11.1.

Таблиця 11.1

Причини аномальних маткових кровотеч

Дисфункціональні маткові кровотечі (ДМК) — ідіопатичні надмірні та/або нерегу­лярні кровотечі, які не можуть бути пояснені іншими причинами.

Менорагія

Менорагія, або гіперменорея, — надмірні та тривалі менструальні кровотечі. Середня крововтрата під час менструації становить близько 35 мл. Якщо крововтрата перевищує 80 мл в1 менструальному циклі, діагностується менорагія.

Об’єктивне гінекологічне обстеження, ультрасонографія органів малого таза і біопсія ен- дометрія дозволяють визначити можливі причини менорагії. Під час об’єктивного дослі­дження важливо виключити можливість кровотеч із піхви, шийки матки і прямої кишки.

Зниження рівнів Hb, Ht, сироваткового заліза, ретикулоцитоз, гіпохромія, анізоци- тоз свідчать про розвиток залізодефіцитної постгеморагічної анемії. При надмірних кро­вотечах виконують дослідження факторів коагуляції крові.

Менорагія може розвиватися при наявності міоми матки, аденоміозу, гіперплазії й поліпа ендометрія, раку ендометрія і шийки матки, при дисфункціональних маткових кровотечах, первинних порушеннях коагуляції та внаслідок ускладнень, пов’язаних із ва­гітністю.

Метрорагія і менометрорагія

Метрорагія означає кровотечу між менструаціями. Ця кровотеча звичайно є меншою, ніж менструальна. Якщо міжменструальна кровотеча є надмірною (> 80 мл) і асоціюєть­ся з тривалими менструаціями, діагностують менометрорагію. Причиною менометрорагії часто є поліп ендометрія, рак ендометрія або шийки матки, субмукозна міома матки або ускладнення, пов’язані з вагітністю.

Гіпоменорея. Полі- та олігоменорея

Термін «гіпоменорея» означає мізерні менструації. Причиною гіпоменореї може бути гіпогонадотропний гіпогонадизм при нервовій анорексії. Атрофія ендометрія може бути наслідком синдрому Ашермана, внутрішньоматкових адгезій і синехій внаслідок приро­джених аномалій або внутрішньоматкової травми. У пацієнток, що приймають оральні контрацептиви або прогестини, має місце ятрогенна атрофія ендометрія і менструації ста­ють менш сильними. Вихідні обструкції при цервікальному стенозі та природжених ано­маліях також можуть бути причинами гіпоменореї.

Поліменорея — це часті менструації, інтервал між якими — менше 21 дня.

Олігоменорея — це рідкісні менструації, інтервал між якими перевищує 45 днів. При­чинами олігоменореї звичайно є ті самі стани, що спричинюють аменорею — дизрупція гіпофізарно-гонадної осі внаслідок аномалій гіпоталамуса, гіпофіза або яєчників або си­стемні захворювання. Найбільш частими причинами олігоменореї, крім вагітності, є син­дром полікістозних яєчників і хронічна ановуляція.

Обстеження хворих з аномальними матковими кровотечами включає уважне зби­рання анамнезу, даних об’єктивних методів дослідження, а також виконання діагностич­них тестів для визначення етіології кровотечі.

Анамнез включає дані щодо часу кровотечі, кількості крові, що втрачається (кількість прокладок протягом дня), менструальний анамнез (вік менархе, особливості менстру­ального циклу, асоційовані симптоми), особливості менструальної функції та гінеколог­ічної патології у найближчих родичів; анамнез щодо інших кровотеч з будь-яких місць; збільшення маси тіла, втрата волосся; наявність галактореї, запорів, набряків; застосу­вання методів контрацепції.

При об’єктивному дослідженні оцінюють розвиток молочних залоз і лобкового ово- лосіння, зріст, масу тіла, ознаки гірсутизму; виключають вагінальні, цервікальні та рек­тальні причини кровотечі. При бімануальному дослідженні та ультрасонографії органів малого таза виключають можливість пухлин і захворювань матки та яєчників (міома матки, аденоміоз, гіперплазія, поліп, рак ендометрія, кісти і пухлини яєчників). Цитоло­гічний аналіз епітелію шийки матки здійснюють для виключення діагнозу раку шийки матки. Біопсія ендометрія виконується з метою скринінгу гіперплазії й раку ендометрія (інколи поліпа з сечею або субмукозної міоми). Соногістерографія, гістероскопія і, рідше, гістеросальпінгографія можуть допомогти оцінити характер внутрішньоматкової пато­логії.

Лабораторне дослідження. З метою виключення можливої вагітності виконують тест на вагітність з сечею або досліджують рівень β-XΓΛ у сироватці крові.

Остаточне підтвердження діагнозу одержують при гістологічному дослідженні мате­ріалу ендрометрія та ендоцервікса, одержаного при фракційному діагностичному вишкрі­банні слизової оболонки матки.

Лікування. Лікування аномальних маткових кровотеч залежить від їх причини. Фрак­ційне діагностичне вишкрібання порожнини матки має як діагностичне, так і лікувальне значення. Гістероскопія використовується для діагностики внутрішньоматкової пато­логії, прицільної біопсії. При оперативній гістероскопії (гістерорезектоскопії) викону­ють видалення поліпів ендометрія, резекцію й аблацію ендометрія при рецидивуючій гіперплазії ендометрія, електрорезекцію невеликих субмукозних міом матки. Великі міо­ми, аденоміоз нерідко потребують радикального хірургічного лікування — гістеректомії. Ановуляторні (дисфункціональні) маткові кровотечі звичайно піддаються лікуванню оральними контрацептивами.