Брадикардія плода

Одним із найчастіших небезпечних ускладнень з боку плода під час пологів і роз­родження є брадикардія плода. Якщо ЧСС плода протягом 2 хв або більше зменшуєть­ся до 100-120 уд/хв, цей стан вважають уповільненою децелерацією.

Етіологія уповільнених децелерацій ЧСС плода може бути прематковою, матко­во-плацентарною і постплацентарною. Прематкові причини включають стани, які спричинюють материнську гіпотензію або гіпоксію (судоми, емболія, порушення моз­кового кровотоку, припинення дихання, впровадження спінальної або епідуральної анестезії). Матково-плацентарні причини можуть бути представлені відшаруванням, інфарктом або передлежанням плаценти, гіперстимуляцією матки. Постплацентарні причини включають випадіння пупкового канатика, компресію пуповини, розрив плодових судин.

Діагностика децелерацій звичайно не спричинює труднощів. Інколи децелерації серцевого ритму плода слід диференціювати з ЧСС матері (дослідження пульсу).

Визначення етіології брадикардії часто є більш важливим, ніж діагноз брадикардії. Алгоритм дій акушера при розвитку брадикардії плода складається з таких процесів:

1) оцінка стану матері (дихання, судоми, зміни ментального статусу; виключення можливості ТЕЛА, ЕНВ);

2) оцінка пульсу й артеріального тиску матері; зв’язок з впровадженням спіналь- ної або епідуральної анестезії;

3) оцінка піхвової кровотечі. При збільшенні кров’яних виділень виключають мож­ливість відшарування, передлежання плаценти, розриву матки або vasa previa;

4) проведення однією рукою абдомінального (гіпертонус матки, зміна положення передлежачої частини плода), а другою — піхвового дослідження для оцінки стану шийки матки, положення та передлежання плода, наявності випадіння пупкового ка­натика. Якщо передлежача частина плода знаходиться нижче, ніж очікувалось, де- целерації можуть бути спричинені швидким опусканням плода по пологовому кана­лу і стимуляцією n.

Лікування у випадку уповільнених децелерацій є стандартизованим. Пацієнтку повертають на бік, якщо децелерації ЧСС плода спричинені компресією нижньої по­рожнистої вени, впроваджують маскову інгаляцію кисню. Досліджують можливу при­чину децелерацій і призначають лікування залежно від етіології. При гіпотензії ма­тері приступають до активної внутрішньовенної інфузії, призначають ефедрин. При тетанічних скороченнях матки вводять токолітики або призначають сублінгвально нітрогліцерин. При випадінні пупкового канатика виконують кесарів розтин (по­мічник підтримує голівку плода так, щоб вона не стискала пуповину). При передле-

Рис. 14.11. Прийом Мак-Робертса при дистоції плечиків плода: приведення стегон до живота матері сприяє більш вертикальному положенню площини входу в таз і площини виходу таза, що полегшує народження плечиків плода

Рис. 14.12. Акушерська допомога при дис- тоції плечиків плода:

а) натиснення над лобком для полегшення народження переднього плечика; б) прийом Рубіна: 1 — міжакроміальний діаметр плода; 2 — переднє плечико наближують до передньої стінки грудної клітки, що приводить до збли­ження плечиків і зменшення міжплечового діаметра, що сприяє народженню переднього плечика

жанні і передчасному відшаруванні пла­центи також виконують ургентний ке­сарів розтин. Операційна повинна бути розгорнута протягом 5 хв від моменту по­чатку брадикардії, народження плода — на 2-4-й хвилині.