Гіпертиреоїдизм

Частота гіпертиреоїдизму при вагітності становить 1:2000 вагітностей. Причина­ми гіпертиреоїдизму при вагітності можуть бути хвороба Грейвса, токсична адено­ма, тиреоїдит, ятрогенне призначення тироксину, транзиторний гіпертиреоїдизм при нестримному блюванні вагітних і гестаційна трофобластична хвороба.

Найбільш частою причиною гіпертиреоїдизму є хвороба Грейвса (дифузний ток­сичний зоб, Базедова хвороба). При цьому захворюванні гіпертиреоїдизм виникає вторинно, внаслідок здатності антитиреоїдних аутоантитіл стимулювати синтез ти­роксину. Клінічна картина захворювання у матері включає втрату маси тіла, тахікар­дію, мерзлякуватість, очні симптоми (екзофтальм). При лабораторному дослідженні виявляють високі рівні Т3 і Т4 та низький ТТГ. За відсутності лікування гіпертирео- їдизм матері супроводжується зростанням ризику прееклампсії та застійної серцевої недостатності.

Тиреоїдстимулюючі антитіла переходять через плаценту і стимулюють щитопо­дібну залозу плода. Ускладнення для плода включають розвиток зоба і екзофтальму, ЗВУР, недоношеність, генералізовану аутоімунну реакцію з лімфоїдною гіпертрофією і тромбоцитопенією; внутрішньоматкову смерть плода.

Ведення вагітності. Радіонуклідне дослідження функції щитоподібної залози при вагітності не проводять у зв’язку з небезпекою розвитку гіпотиреоїдизму у плода (ра­діоактивний йод переходить через плаценту і концентрується у щитоподібній залозі плода після 10 тиж гестації).

Такі пацієнтки протягом вагітності продовжують приймати пропілтіоурацил (пре­парат вибору) або метимазол, які зменшують продукцію вільного Т4. Визначають рівень тиреоїдстимулюючого імуноглобуліну. При збільшенні його продукції зрос­тає ризик розвитку зоба і ЗВУР у плода. Протягом вагітності необхідно підтримува­ти нормальний рівень ТТГ у сироватці крові. Бета-блокатори (пропранолол) можуть зменшувати симптоми тиреотоксикозу.

Перебіг хвороби Грейвса під час І половини вагітності може погіршуватися, в ІІ по­ловині та післяпологовому періоді звичайно наявна ремісія, що пов’язують з деякою іму- носупресією при вагітності. Годування груддю не протипоказане, тому що кількість про- пілтіоурацилу в молоці є низькою і не може спричинювати гіпотиреоїдизм у плода.

Тиреоїдний криз є життєво небезпечним ускладненням і характеризується гіперме- таболічним станом, лихоманкою, змінами ментального статусу; він частіше трапляєть­ся у жінок з некорегованим захворюванням. Криз може розвиватися під час пологів або кесаревого розтину, нерідко у зв’язку з допологовою або післяпологовою інфек­цією. Тиреоїдний криз може спостерігатися при гестаційній трофоболастичній хворобі.

Лікування тиреоїдного кризу полягає у нормалізації температури тіла, гемодинамі- ки, проведенні регідратації, призначенні тіонамідів, пропілтіоурацилу, бета-блока- торів, стероїдів, препаратів йоду з метою блокади вивільнення тиреоїдних гормонів, а також лікуванні супутньої інфекції, анемії та гіпертензії.