Хронічна гіпертензія
Хронічна гіпертензія — це гіпертензія, яка існує до запліднення, в перші 20 тиж вагітності і зберігається більше ніж 12 тиж після пологів. Приблизно у 1/3 пацієнток із хронічною гіпертензією під час вагітності розвивається сполучена преекламп- сія.
У зв’язку з недостатнім судинним розвитком вагітність може також ускладнюватися плацентарною недостатністю, ЗВУР плода, передчасними пологами і передчасним відшаруванням плаценти.Лікування. Лікування легкої хронічної гіпертензії (САТ = 140-179 мм рт. ст. і ДАТ = 90-109 мм рт. ст.) є суперечливим питанням, але доведено, що контроль за рівнем АТ зменшує кількість ускладнень вагітності. Пацієнтки з легкою гіпертензією при величині АТ до вагітності до 140/90 підлягають спостереженню. Пацієнтки зі стійкою гіпертензією, які отримували антигіпертензивні препарати до вагітності, продовжують їх прийом. Найчастіше застосовують антигіпертензивні препарати лабетолол (бета-адреноблокатор і альфа-адреноблокатор) і ніфедипін (блокатор кальцієвих каналів). Але тривалий прийом бета-блокаторів може призвести до зменшення маси тіла плода. Метилдопа (центральний альфа-адренергічний агоніст) застосовувався у таких пацієнток протягом кількох десятиліть, але його ефективність є невисокою.
У зв’язку з тим, що пацієнтки з хронічною гіпертензією мають високий ризик кардіологічних ускладнень і прееклампсії, при моніторингу таких вагітних, а також для диференційної діагностики гіпертензії ниркової етіології обов’язково контролюють ЕКГ, кліренс креатиніну і добову протеїнурію.