Інші структури жіночого таза
Простір Дугласа
Простір Дугласа (задній cul-de-sac, прямокишково-маткова заглибина, прямокиш- ково-маткова складка) являє собою глибоку кишеню, яка утворюється найбільш каудальною частиною парієтальної очеревини (див.
рис. 3.2, 3.10, 3.11). Цей простір локалізується спереду від прямої кишки і відділяє матку від товстої кишки. Паріє- тальна очеревина кишені Дугласа вкриває шийку матки і верхню частину задньої стінки піхви, а потім повертає на передню стінку прямої кишки. Простір Дугласа обмежений з боків складками очеревини, які вкривають крижово-маткові зв’язки (рис. 3.23).Параметрії
Параметрії представлені шаром екстраперитонеальної жирової та фіброзної сполучної тканини, що оточує матку (див. рис. 3.11, 3.13). Параметрії локалізуються між листками широкої зв’язки матки і прилеглих передніх ділянок між шийкою
ни; 9 — пахова зв'язка; 10 — пе
редня верхня клубова ость; 11 — лобковий горбок; 12 — овальна ямка; 13 — симфіз; 14 — зв'язка, що підвішує клітор (lig suspensorium clitoridis); 15 — широка фасція; 16 — сідничо-лобкова гілка; 17 — фасція Колліса (відкрита); розкриття поверхневого простору промежини; 18 — сідничо-печеристий м'яз; 19 — цибулино-печерис- тий м'яз; 20 — нижня фасція урогенітальної діафрагми; 21 — фасція цибулино-губ- частого м'яза; 22 — поверхневий поперечний м'яз промежини; 23 — сідничний горб; 24 — розкрита фасція Колліса (повернута дозаду); 25 — жир в ішіоректальній ямці (поверхневий шар поверхневої фасції); 26 —симфіз; 27 — фасція Кампера; 28 — фасція Скарпа; 29 — фасція прямого м'яза живота; 30 — прямий м'яз; 31 — очеревина; 32 — сечівник; 33 — сечовий міхур; 34 — матка; 35 — піхва; 36 — пряма кишка; 37 — внутрішньотазова фасція (а — уретровезикальна; б — піхвово-маткова; в — ректальна); 38 — зовнішній анальний сфінктер; 39 — нижня фасція м'яза-підійма- ча відхідника; 40 — м'яз-підіймач відхідника; 41 — верхня фасція м'яза-підіймача відхідника; 42 — сухожилковий центр промежини; 43 — поверхневий простір промежини; 44 — фасція Колліса; 45 — клітор; 46 — зв'язка, що підвішує клітор; 47 — нижня фасція урогенітальної діафрагми; 48 — верхня фасція урогенітальної діафрагми; 49 — фібром'язове вісцеральне продовження м'яза-підіймача відхідника матки та сечовим міхуром. Ця сполучна тканина є товстішою і міцнішою навколо шийки матки і піхви, де вона стає частиною сполучнотканинної основи тазового дна.
Параметрії можуть стовщуватися внаслідок радіаційного впливу, інфекції, ракової інфільтрації та ендометріозу.Клінічні кореляції. Параметрії та простір Дугласа є важливими анатомічними орієнтирами при поширеній тазовій інфекції або злоякісних захворюваннях. Внутрішньо- маткова інфекція, рак шийки матки і рак ендометрія можуть поширюватись у ендо- цервікальну строму або міометрій і вторинно уражати пухку сполучну тканину па- раметріїв.
Простір Дугласа є легко досяжним при виконанні трансвагінальних хірургічних процедур. вагінальна перев’язка маткових труб є операцією вибору у пацієнток з вираженим ожирінням. Задня кольпотомія є доступом для органів черевної порожнини; вона часто використовується для дренування тазових абсцесів і абсцесів простору Дугласа.
Багато жінок з опущенням і випадінням матки (матковими пролапсами) мають асоційоване ентероцелє — грижа, яка випинається між крижово-матковими зв’язками.
Простір Дугласа може бути облітерований у жінок із запальним процесом, асоційованим з тяжким ендометріозом або поширеним раком.