Лімфатична система таза
Зовнішні клубові лімфовузли безпосередньо прилягають до зовнішньої клубової артерії і вени і представлені двома групами лімфовузлів: одні локалізуються латерально на судинах; інші — на задній поверхні великого поперекового м’яза (m.
psoas major). Дистальна частина задньої групи лімфовузлів обгорнута у стегнову піхву (продовження внутрішньочеревної фасції). Більшість лімфатичних судин йдуть до цієї групи лімфовузлів з ділянки вульви, деякі — з шийки матки і нижньої частини матки. Зовнішні клубові судини вторинно одержують лімфу зі стегнових та внутрішніх клубових лімфовузлів.Внутрішні клубові лімфовузли локалізуються в анатомічному трикутнику, сторонами якого є зовнішня клубова артерія, внутрішня клубова артерія і стінка таза. В цю клінічно важливу зону включені лімфовузли стегнового кільця, затульні лімфовузли і лімфовузли, що прилягають до зовнішніх клубових судин. Ця група лімфовузлів одержує лімфу від усіх внутрішніх тазових органів і вульви, включаючи клітор і сечівник.
Загальні клубові лімфовузли — це група лімфовузлів, які локалізуються близько однойменних кровоносних судин і між зовнішніми клубовими судинами та аортою. Більшість цих вузлів знаходяться латерально від судин. Для видалення цих лімфовузлів необхідно відділити загальні клубові судини від великого поперекового м’яза. Ця група лімфовузлів одержує лімфу від шийки матки і верхньої частини піхви.
Вторинний лімфатичний дренаж здійснюється з внутрішніх та зовнішніх клубових, верхніх та нижніх сідничних лімфовузлів.
Нижні сідничні лімфовузли представлені маленькою групою лімфовузлів, локалізованих в анатомічній близькості до сідничих остей і крижового лімфатичного сплетення, тому хірургічне видалення їх утруднене. Ці вузли одержують лімфу від шийки матки, нижньої частини піхви, бартолінових залоз. Ця група лімфовузлів вторинно дренує внутрішні та загальні клубові, верхні сідничні та підаортальні лімфовузли.
Верхні сідничні лімфовузли групуються біля початку верхньої сідничної артерії і прилягають до медіальної і задньої стінки внутрішніх клубових (гіпогастральних) судин. Верхні сідничні лімфовузли отримують первинний лімфатичний дренаж із шийки матки та піхви. Еферентні судини від цього ланцюга йдуть до загальних клубових, крижових і підаортальних лімфовузлів.
Крижові лімфовузли містяться посередині крижів у просторі, обмеженому їх отворами. Ці вузли одержують лімфатичний дренаж із шийки матки та піхви. Вторинний дренаж від цих лімфовузлів у краніальному напрямку здійснюється у під- аортальні лімфовузли.
Підаортальні лімфовузли зібрані в ланцюг і локалізуються нижче біфуркації аорти, безпосередньо спереду від найбільш каудальної частини нижньої порожнистої вени і над п’ятим поперековим хребцем. Первинний дренаж у цю групу лімфовузлів здійснюється від шийки матки і піхви. Ця група лімфовузлів перша одержує вторинний дренаж з еферентних судин у краніальному напрямку від більшості тазових органів.
Аортальні лімфовузли розміщуються біля передньої і латеральної поверхні аорти, переважно у просторі між аортою і нижньою порожнистою веною, і здійснюють первинний лімфатичний дренаж з усіх великих тазових органів, включаючи шийку матки, матку, маткові труби і, особливо, яєчники. Аортальний ланцюг отримує вторинний лімфовідтік із тазових лімфовузлів. Звичайно первинні еферентні (центрифугальні) лімфатичні судини впадають у ці вузли над передньою поверхнею аорти, тимчасом як вторинні лімфатичні судини з інших тазових лімфовузлів надходять у ці вузли поблизу латеральної та задньої поверхні аорти.
Прямокишкові лімфовузли знаходяться підфасціально у сполучній тканині, яка оточує пряму кишку. Первинний лімфовідтік з шийки матки потрапляє у верхні прямокишкові лімфовузли, лімфа від піхви потрапляє в прямокишкові лімфовузли аноректальної ділянки. Вторинний лімфовідтік із цих лімфовузлів здійснюється в підаортальні й аортальні лімфовузли.
Приматкові лімфовузли являють невелику групу лімфовузлів або один вузол, що розміщуються латерально на кожній стороні шийки матки і прямують за ходом сечовода.
Ця група вузлів має важливе значення при радикальних хірургічних операціях з приводу раку тіла або шийки матки. Ці лімфовузли збирають лімфу з піхви, шийки матки і матки. Вторинно з цих вузлів лімфа потрапляє у внутрішні клубові лімфовузли однойменної сторони таза.Поверхневі стегнові лімфовузли локалізуються в пухкій жировій сполучній тканині стегнового трикутника між поверхневою та глибокою фасцією. Ці вузли одержують лімфу від вульви, сідничної ділянки та нижніх кінцівок. Центрифугальні (еферентні) лімфатичні судини від цієї групи лімфовузлів пенетрують широку фасцію і входять у глибокі стегнові лімфовузли. Ця ділянка є місцем найбільшої концентрації лімфовузлів у жінок.
Глибокі стегнові лімфовузли локалізуються у стегновій піхві, прилягають до стегнових артерії та вени у межах стегнового трикутника. Стегновий трикутник — це анатомічний простір, який локалізується дистально від пахвинної складки. Межами стегнового трикутника є довгий привідний м’яз (m. adductor longi), кравецький м’яз (m. sartorius) і пахвинна зв’язка. Кожний трикутник містить (від медіального до латерального краю) стегнову вену, стегнову артерію і стегновий нерв. Цей ланцюг вузлів отримує первинну лімфу від нижніх кінцівок і збирає вторинні центрифугальні лімфатичні судини від поверхневих стегнових лімфовузлів та ділянки вуль- ви. Ця група лімфовузлів має прямий зв’язок із внутрішніми та загальними клубовими лімфовузлами.
Клінічні кореляції. Точне знання лімфатичної системи таза є необхідним для гіне- кологів-онкологів, які виконують хірургічне стадіювання гінекологічного раку. Аортальна і тазова лімфаденектомія потребують від хірурга прецизійних знань анатомії таза і можливих варіантів аномалій судинної та сечової систем. Більшість метастазів раку яєчників поширюються у краніальному напрямку, тому при повторних second- look операціях необхідно проводити біопсію парааортальних (підаортальних і аортальних) лімфатичних вузлів. При раку вульви лімфогенні метастази можуть виявлятися з обох сторін таза, тому необхідно виконувати двобічне видалення лімфовузлів. Найчастішим гострим ускладненням лімфаденектомії є тазова кровотеча у зв’язку з анатомічною близькістю більшості лімфатичних вузлів до великих тазових судин. Хронічним ускладненням радикальної лімфаденектомії найчастіше є лімфоїдні кісти в ретроперитонеальному просторі.