<<
>>

Післяпологовий догляд

Рекомендації породіллям

Перебування у пологовому стаціонарі у США обмежують до 2 днів після піхво­вих пологів і 4 днів — після кесаревого розтину, хоча багато лікувальних закладів ско­рочують цей термін до 1 і 3 днів відповідно.

Після піхвових пологів із пацієнткою обговорюють питання догляду за промежиною, молочними залозами і методи контра­цепції. Лікар повинен здійснити психологічну підтримку і надати рекомендації щодо допомоги пацієнтці і новонародженому в домашніх умовах. Пацієнткам після кеса­ревого розтину надають рекомендації щодо догляду за раною і фізичної активності. Пацієнткам рекомендують не піднімати важких предметів («нічого важчого, ніж ди­тина») і забороняють надмірну активність, включаючи керування автомобілем.

Догляд за породіллями після піхвових пологів

Рутинний догляд за породіллями після піхвових пологів полягає у контролі тем­ператури тіла, інволюції матки і характеру післяпологових виділень (лохій), догляді за станом промежини, підтримці грудного вигодовування за відсутності протипока­зань, зменшенні больового синдрому. З метою аналгезії звичайно застосовують не- стероїдні протизапальні препарати. Знеболювання можуть потребувати породіллі з розривами промежини ІІІ-IV ступенів.

Проводиться догляд за раною після епізіотомії, контролюється наявність набря­ку або гематоми (прикладання льоду з метою знеболювання і зменшення набряку, си­дячі купелі, обробка швів дезінфікуючими розчинами). Туалет зовнішніх статевих органів і швів промежини проводять після кожного акту сечовипускання і дефекації, теплою водою з милом або антисептичними розчинами (блідо-рожевий розчин мар­ганцевокислого калію) рухами спереду назад, від лобка до промежини. При наявності швів на промежині рекомендують регуляцію функції кишок за допомогою м’яких по­слаблюючих засобів, зменшення навантаження на м’язи тазового дна. При наявності сильного больового синдрому слід виключити можливість гематоми вульви, піхви та ретроперитонеального простору.

У пацієнток, що страждають на геморой, застосовують прикладання льоду, дієту з достатнім вмістом харчових волокон, м’які послаблюючі засоби, гемороїдальні су­позиторії.

При підвищенні температури тіла > 38 °С при двох або більше вимірюваннях про­тягом перших 10 днів після пологів, за винятком перших 24 год (післяпологова ли­хоманка) пацієнтку додатково обстежують (аналізи крові, сечі, ультразвукове дослі­дження) з метою виявлення можливих причин інфекційних ускладнень.

Догляд за хворими після кесаревого розтину

Ведення пацієнток після кесаревого розтину включає адекватне знеболювання, догляд за раною, попередження ранової інфекції, контроль інволюції матки і вагіналь- них виділень. З метою знеболювання використовують аналгетики, що може сприяти розвитку післяопераційного парезу кишок. Призначають послаблюючі засоби. Для зменшення больового синдрому внаслідок післяпологових скорочень матки застосо­вують нестероїдні протизапальні засоби. Антибіотикопрофілактика включає призна­чення цефалоспоринів І—ІІ генерації протягом періопераційного періоду (інтраопе- раційно 2 г, потім по 1 г двічі на добу).

Догляд за молочними залозами

Догляд за молочними залозами проводять усім породіллям незалежно від їх ба­жання годувати груддю. Підготовку сосків слід проводити під час вагітності (масаж, обробка дубильними речовинами — настоянкою кори дуба, коньяком). Початок лак­тації супроводжується двостороннім збільшенням, болючістю, нагрубанням молоч­них залоз, підвищенням їх локальної температури і виділенням молозива приблизно через 24-72 год після пологів. Може спостерігатися підвищення температури тіла до 37,8-39° («молочна лихоманка»). При підвищенні температури тіла важливо виклю­чити інші причини лихоманки (мастит, ендометрит, тромбофлебіт). Для зменшення больового синдрому, пов’язаного з нагрубанням молочних залоз, застосовують при­кладання льоду до молочних залоз, підтримуючий бюстгальтер, аналгетики і проти­запальні засоби. У породіль, які годують груддю, можуть виникнути проблеми, по­в’язані з болючістю та ерозіями сосків.

Залишки молока в протоках залоз є пожив­ним середовищем для умовно-патогенних бактерій і сприяють ерозіям сосків. Паці­єнткам рекомендують до і після годування груддю мити руки з милом, проводити ту­алет молочних залоз (обмивання сосків з милом, витирання чистим сухим рушником).

Ускладнення післяпологового періоду

Найбільш часті первинні післяпологові ускладнення включають післяпологові кровотечі, післяпологові інфекційні ускладнення (інфекція рани, ендоміометрит, ма­стит тощо) та післяпологову депресію (табл. 20.1).

Післяпологові кровотечі звичайно виникають протягом 24 год після пологів, коли пацієнтка ще знаходиться в акушерському стаціонарі. Але ці ускладнення можуть розвиватися через кілька тижнів після пологів внаслідок затримки продуктів заплід­нення (залишки плаценти або оболонок). Ендоміометрит і мастит звичайно виника­ють через 1-2 тиж після пологів. Післяпологова депресія може розвиватись у будь- який час після пологів, але звичайно не діагностується.

<< | >>
Источник: Запорожан В. М., Цегельський М. Р., Рожковська Н. М.. Акушерство і гінекологія. Підручник: У 2-х томах. Т. 1. — Одеса: Одес. держ. мед. ун-т,2005. — 472 с.. 2005

Еще по теме Післяпологовий догляд: