Плацентарна недостатність

Антенатальна діагностика стану плода полягає в оцінці його стану в порожнині матки до початку пологів. Метою антенатальної діагностики є виявлення загрожую­чих станів (гіпоксії, загрози внутрішньоутробної смерті плода), які виникають вна­слідок плацентарної недостатності (переважно недостатності матково-плацентарно­го кровотоку) і вимагають розродження до виникнення небезпечного стану плода.

Плацентарна недостатність — клінічний синдром, обумовлений морфологічними і функціональними змінами в плаценті (порушення стану, росту і розвитку плода).

Виділяють три форми плацентарної недостатності: 1) гемодинамічну, зумовлену порушенням матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровотоку; 2) плацен­тарно-мембранну, яка характеризується зниженням можливостей плацентарної мем­брани до транспорту метаболітів; 3) клітинно-паренхіматозну, що пов’язана з клітин­ною активністю трофобласта і плаценти.

Первинна плацентарна недостатність розвивається до 16 тиж вагітності (до за­вершення формування плаценти) внаслідок анатомічних порушень будови матки, васкуляризації та розвитку хоріона, захворювань вагітної або дії несприятливих чин­ників зовнішнього середовища.

Вторинна плацентарна недостатність розвивається у більш пізні терміни вагіт­ності і є наслідком порушення матково-плацентарного кровотоку (гіпертензивні хво­роби матері, аутоімунні захворювання, прееклампсія та ін.).

Виявляють гостру плацентарну недостатність (інфаркт, тромбоз, передчасне відшарування плаценти) і хронічну плацентарну недостатність (при хронічній не­достатності матково-плацентарного кровотоку). Гостра плацентарна недостатність призводить до гострої гіпоксії і нерідко — до смерті плода; хронічна плацентарна не­достатність спричинює хронічну гіпоксію і затримку внутрішньоутробного розвит­ку (ЗВУР) плода.

Визначення стану плода і ступеня його гіпоксії базується на даних аналізу його серцевого ритму, об’єму навколоплідних вод, активності і поведінки плода, а також швидкості кровотоку в пуповинній артерії. Антенатальна діагностика є менш ефек­тивною у разі таких загрозливих для плода станів, як раптова оклюзія пупкового ка­натика або внутрішньоутробна інфекція, але також несе корисну інформацію.