Плід як об’єкт пологів

Положення плода (situs) — це відношення його осі до осі матки. При поздовжньо­му положенні (99 % випадків) осі плода і матки збігаються, поперечному — перети­наються під прямим кутом, косому — під гострим.

Вид плода (visus) — це відношення спинки плода до передньої або задньої стінки матки. При передньому виді спинка повернута до передньої стінки матки, при зад­ньому — до задньої стінки матки.

Членорозташування плода (habitus) — це відношення кінцівок і голівки плода до його тулуба. Нормальним є зігнуте членорозташування, а саме: голівка зігнута і при­тиснута до тулуба, ручки зігнуті в ліктьових суглобах, перехрещені між собою і при­тиснуті до грудей, ніжки зігнуті в колінних і кульшових суглобах, перехрещені між собою і притиснуті до живота.

Передлежання плода (praesentatio) — відношення до площини входу в таз тієї час­тини плода, яка пальпується через шийку матки, апід час пологів першою опускається в пологовий канал (передлежачої частини плода); якщо передлежить голівка — це го-

Рис. 11.4. Варіанти передлежань плода:

1 — лицеве; 2 — лобове; 3 — тім'яне; 4 — сідничне; 5 — пле­

чове

розгинання голівки плода).

ловне передлежання (у 96 % випадків), якщо тазо­вий кінець — тазове пере­длежання (3,5 %). Якщо голівка плода зігнута до грудної клітки і передле- жачою частиною є потили­ця плода — це буде поти­личне передлежання. При різних ступенях розгинан­ня голівки утворюються розгинальні передлежання — тім’яне (передньоголов- не), лобове і лицеве перед­лежання. При сідничному передлежанні до входу в таз вставляються сідниці, ніжки плода витягнуті вздовж тулуба. У разі по­вного тазового передле- жання ніжки плода зігнуті у колінних і кульшових суглобах, до входу в таз вставляються і сідниці, і стопи плода. При ножному (або неповному тазовому) передлежанні, передлежа- чою частиною є ніжки пло­да.

Передлежання плода зазвичай визначається при зовнішньому акушерсько­му обстеженні за допомо­гою прийомів Леопольда і підтверджується даними внутрішнього акушерсько­го (піхвового) досліджен-

ня. На початку пологів, коли шийка матки ще недостатньо відкрита, визначення пе­редлежання плода може бути утрудненим, що може призвести до помилки. Орієнти­рами для визначення передлежання є волосся, шви і тім’ячка голівки, вухо плода при головних, сіднична борозна, крижі й анус — при тазових передлежаннях. При голов­них передлежаннях звертають увагу на ступінь згинання або розгинання голівки. При розгинальних головних передлежаннях орієнтирами можуть бути лоб, надбровні дуги, ніс, підборіддя або щелепа плода. Якщо передлежання плода не може бути виз­начене клінічними прийомами, виконують УЗД. Ультразвукове дослідження має особ­ливу цінність при тазових і розгинальних передлежаннях (тип передлежання, ступінь

Рис. 11.5. Варіанти передлежання голівки та позиції плода (див. також табл.. 11.2)

1 — передлежання голівки потилицею допереду (occiput anterior, ОА); 2 — пра­ве потиличнопереднє передлежання (передній вид, II позиція, — right occipito­anterior, 3 — праве потиличнопоперечне передлежання (передній вид, II позиція,

— right occipitotransverse, ROT); 4 — праве потиличнозаднє (задній вид, II позиція

— right occipitoposterior, ROP); 5 — передлежання голівки потилицею дозаду (occiput posterior, ОР); 6 — ліве потиличнозаднє (задній вид, І позиція — left occipitoposterior, LOP); 7 — ліве потиличнопоперечне (left occipitotransverse, LOT); 8 — ліве потилич­нопереднє (передній вид, І позиція — left occipitanterior, LOA)

Таблиця 11.2

Положення плода при різних передлежаннях

Позиція плода (positio) — у класичному акушерстві це відношення спинки плода до бічних стінок матки. При І позиції спинка плода повернута до лівої стінки матки (2/3 випадків); при ІІ позиції — до правої стінки матки (1/3 випадків).

Згідно з рекомендаціями ΛCOG, під позицією плода при потиличному передлежанні розуміють відношення потилиці плода до крижів таза матері. Позицію визначають при пальпації швів і тім’ячок голівки плода (рис. 11.5, табл. 11.2).

Череп плода. Череп плода складається з 5 кісток: двох лобових, двох тім’яних і однієї потиличної (рис. 11.6). На голові зрілого плода розрізняють шви — лобовий, стрілоподібний (сагітальний), лямбдоподібний і вінцевий; тім’ячка — переднє (вели-

Рис. 11.6. Череп плода:

1 — лоб; 2 — тім'я; 3 — пе­реднє тім'ячко; 4 — заднє ті­м'ячко; 5 — потилиця; 6 — na­tion; 7 — надперенісся (gla­bella); 8 — лобна кістка; 9 — лобний шов; 10 — велике ті­м'ячко (брегма); 11 — вінце­вий (коронарний) шов; 12 — стрілоподібний (сагітальний) шов; 13 — мале тім'ячко; 14 — потилична кістка; 15 — лямб- доподібний шов; 16 — тім'яна (парієтальна) кістка

ке), заднє (мале) і два біч­них: клиноподібне (перед- ньобічне) і соскоподібне (задньобічне). Лобовий шов розміщується між ло­бовими кістками, стрілопо­дібний — між тім'яними, вінцевий — між лобовими і тім'яними, лямбдоподіб- ний — між тім'яними і по­тиличною кісткою.

Переднє, або велике ті­м’ячко (anterior frontalle) має ромбоподібну форму і є з'єднанням між двома лобовими і двома тім'яни­ми кістками.

Заднє, або мале тім’яч­ко (posterior frontalle) — це з'єднання між двома тім'я­ними і потиличною кіст­кою; воно є меншим, ніж переднє, і має форму три­кутника.

На голові зрілого плода виділяють такі розміри (рис. 11.7):

Прямий діаметр (diameter frontooccipitalis) — відстань між над переніссям (glabella) і зовнішнім потиличним виступом; вона дорівнює 11-12 см. Окружність, що відпов­ідає прямому розміру, дорівнює 34-35 см.

Великий косий діаметр (diameter mentooccipitalis) — відстань від підборіддя до най- віддаленішої точки потилиці дорівнює 13,5 см. Окружність, проведена через вели­кий косий діаметр, становить 39-41 см.

Малий косий діаметр (diameter suboccipitоbregmaticus) — відстань від підпотилич­ної ямки до переднього тім'ячка, дорівнює 9,5 см; відповідна окружність — 32 см.

Великий поперечний діаметр (diameter biparietalis) — відстань між найвіддаленіши- ми точками тім'яних горбів, дорівнює 9,5 см.

Малий поперечний діаметр (diameter bitemporalis) — відстань між найвіддаленіши- ми точками вінцевого шва, дорівнює 8 см.

Рис. 11.7. Розміри голівки плода

1 — бітемпоральний діаметр (8 см); 2 — біпарієтальний діаметр (9,5 см); 3 — вер­тикальний діаметр (9,5 см); 4 — великий косий діаметр; 5 — прямий діаметр (11­12 см); 6 — малий косий діаметр (9,5 см)

Вертикальний діаметр (diameter Sublinguobregmaticus) — відстань від центра перед­нього тім’ячка до під’язикової кістки, дорівнює 9,5 см, відповідна окружність — 32­33 см.

Середній косий діаметр (diameter obliqua) — відстань від підпотиличної ямки до межі волосистої частини лоба, дорівнює 10 см, відповідна окружність — 33 см.

Вимірюють також поперечний діаметр плечового пояса — відстань між надплечо- вими відростками лопаток плода; становить 12 см, окружність плечового пояса дорів­нює 35-36 см.

Сегменти голівки плода. Великий сегмент голівки плода — окружність тієї най­більшої площини голівки, якою вона проходить через площину входу до малого таза при даному вставленні. Малий сегмент — найменша окружність голівки, яка прохо­дить через площину входу до малого таза при даному вставленні. При потиличному передлежанні великим сегментом буде окружність, що проходить через площину ма­лого косого діаметра; при тім’яному — через площину прямого діаметра, при лобово­му — великого косого діаметра, лицьовому — вертикального діаметра голівки плода.

Для визначення ступеня вставлення голівки до входу в малий таз використову­ють четвертий прийом Леопольда. Якщо пальці рук можуть бути підведені під го­лівку плода і кінці їх сходяться — голівка розміщується над входом до малого таза, якщо не можуть — голівка притиснена до входу в малий таз. Якщо потилична час­тина голівки випинається над входом у таз на 2 см, а лицеве — пальпується повністю — голівка вставлена малим сегментом до входу в малий таз. Якщо потилична час­тина голівки не пальпується над входом до малого таза, а лицеве — випинається на 2-3 см над входом, голівка вставлена великим сегментом. Якщо пальпується тільки підборіддя або воно вже не визначається — голівка знаходиться в порожнині ма­лого таза.