<<
>>

Рентгенологічні та радіологічні методи діагностики

Серед рентгенологічних методів дослідження в гінекології найчастіше використо­вують гістеросальпінгографію (метросальпінгографію), рентгенологічне дослідження, комп’ютерну томографію, ядерно-магнітний резонанс (магнітно-резонансну томогра­фію).

Гістеросальпінгографія використовується для виявлення прохідності маткових труб, анатомічних змін у порожнині матки, спайкового процесу в порожнині малого таза. Дослідження проводиться на 5-7-й день менструального циклу. Порожнина матки в І фазі циклу має трикутну форму (під впливом естрогенів), у II фазі — грушоподібну (під впливом дії прогестерону). При аналізі гістеросальпінгограм звертають увагу на наявність додаткових тіней (дефекти наповнення) в порожнині матки (поліп, міоматозні підсли­зові вузли), законтурні тіні при аденоміозі, нерівні контури при гіперплазії ендометрія.

Про прохідність маткових труб може свідчити тонка ниточка контрасту, що повто­рює контур труби, виходить за її межі та розтікається в порожнині малого таза завдяки перистальтичним рухам кишок (численні дрібні неправильної форми плями). Якщо на знімку видно тільки порожнину матки, слід підозрювати непрохідність труби в інтраму- ральному відділі, якщо простежується її контур на короткій відстані — в істмічному відділі; якщо маткова труба проглядається на всьому протязі, але вільного контрасту в черевній порожнині немає — це свідчить про непрохідність труби в ампулярному відділі (рис. 1.14). Дослідження проводиться за допомогою водорозчинних (верографін, уро- графін, тріомбраст) або, рідше, жиророзчинних (йодоліпол) контрастних речовин.

Рентгенологічне дослідження черепа застосовується з метою діагностики патології гіпо­фіза. Дослідження дозволяє визначити форму, розміри, контури турецького сідла — кісткового ложа гіпофіза. При наявності тотального чи локального остеопорозу, локаль­ного витончення, нерівного контуру стінок при відповідній клінічній картині діагносту­ють пухлину гіпофіза.

Наявність пальцевих втиснень свідчить про підвищений внутріш­ньочерепний тиск. На сьгодні більшу інформативність у цих випадках мають комп’ю­терна томографія, ядерний магнітний резонанс.

Рис. 1.14. Гістеросальпін- гограма пацієнтки з двосто­роннім гідросальпінксом

Комп’ютерна томографія дозволяє робити пошарові зрізи різних ділянок тіла з дов­жиною кроку 1 см та визначити патологічні осередки розміром 0,5-1 см. У клінічній практиці застосування цього методу набуває все більшого поширення, особливо при зло­якісних новоутвореннях, у зв’язку з високою точністю метода.

Радіонуклідне дослідження (сканування) і динамічна сцинтиграфія матки та матко­вих труб дозволяє моделювати механізм транспорту сперматозоїдів у порожнину мат­ки, в маткові труби і по них у черевну порожнину.

Мамографія — рентгенологічне дослідження молочних залоз, що має велику цінність як скринінговий метод діагностики раку молочної залози, особливо у жінок старше 40 років.

Найвидатнішим досягненням радіології протягом останніх трьох десятиріч стало ви­найдення ядерного магнітного резонансу (ЯМР), який, поряд з комп’ютерною томогра­фією, все більше використовується в онкогінекологічній практиці (рис. 1.15).

<< | >>
Источник: Запорожан В. М., Цегельський М. Р., Рожковська Н. М.. Акушерство і гінекологія. Підручник: У 2-х томах. Т. 2. — Одеса: Одес. держ. мед. ун-т,2005. — 420 с.. 2005

Еще по теме Рентгенологічні та радіологічні методи діагностики: