Шлунково-кишковий тракт
Нудота і блювання зустрічаються більш ніж у 70 % вагітних у І триместрі («ранкова нудота і блювання»), хоча можуть виникати в будь-який час протягом дня. Ці симптоми пов’язані зі зростанням рівнів естрогенів, прогестерону та хоріонічного го- надотропіну та їх впливом на релаксацію м’язів шлунка; вони звичайно самостійно зникають у 14-16 тиж вагітності.
Інколи може розвиватися надмірне блювання вагітних, яке призводить до дегідратації, втрати маси тіла, ацидозу, дисбалансу електролітів і потребує стаціонарної допомоги. Протягом вагітності збільшується час спорожнення шлунка і зменшується тонус шлунково-стравохідного сфінктера. Ці зміни сприяють розвитку шлунково-стравохідного рефлюксу і, в комплексі зі зниженням тонусу стравоходу, можуть викликати слинотечу; рН слини стає більш кислою, що призводить до подразнення шкіри.Розширення та зниження тонусу жовчного міхура, збільшення залишкового об’єму жовчі та підвищений рівень холестеролу у вагітних сприяють холестазу та каменеутворенню. Зростає рівень холестерину, активність лужної фосфатази; зменшується вміст альбуміну у сироватці крові. Зменшення концентрації альбуміну в комбінації з деяким підвищенням рівня глобулінів призводить до зменшення альбумін-глобулі- нового коефіцієнта, як при деяких захворюваннях печінки. Активність аспартатамі- нотрансферази (АСТ), аланінамінотрансферази (АЛТ) і гаммаглутамілтрансферази (ГГТ), а також рівень білірубіну не змінюються або дещо знижуються порівняно з такими у невагітних. Зменшення тонусу і рухливості товстої кишки сприяє збільшенню реабсорбції води і запорів.
Збільшення матки також спричинює підвищення венозного тиску в прямій кишці, що сприяє розвитку геморою у вагітних.