<<
>>

Загальне об’єктивне обстеження

Загальне об’єктивне обстеження включає загальний огляд, визначення зросту, маси тіла, конституції, фізичних аномалій, пульсу, частоти дихання, артеріального тиску, до­слідження систем органів.

Типобіологічна оцінка. При обстеженні жінки слід звернути увагу на зріст, масу та бу­дову тіла, розвиток жирової тканини та особливості її розподілу. Для визначення типу будови тіла використовують морфограму, що містить вимірювання окружності грудної клітки, довжини тіла, відстань від великого вертлюга стегнової кістки до основи ступні, міжвертлюжний та міжакроміальний розміри. Наносячи величину цих розмірів на стандартну морфограму, можна виявити відхилення від нормальної будови тіла. При над­лишковій масі тіла необхідно з’ясувати, коли почалося ожиріння: з дитинства, в період статевого дозрівання, після пологів тощо.

Фенотипові особливості можуть свідчити про наявність дизморфій, притаманних для деяких синдромів (дисгенезія гонад). Обстежується голова, шия (волосся, обличчя, ро­тоглотка, язик, щитоподібна залоза), надключичні, аксилярні, пахові лімфатичні вузли. Визначають стан і рухливість кінцівок, присутність підшкірних утворень, кісткових і су­динних аномалій, набряків.

Звертають увагу на характер оволосіння, наявність гірсутизму (надмірного росту во­лосся в андрогенчутливих зонах: на обличчі, нижній половині спини, сідницях, грудях, ареолах, внутрішній поверхні стегон), стан шкіри (підвищена пористість та сальність, акне, акантоз і наявність смуг розтягнення на шкірі, їх колір, кількість, розміщення, час з’яв­лення (фіолетові смуги розтягнення свідчать про можливе порушення функції наднир­кових залоз, рожеві — функції яєчників).

Виконують обстеження і пальпацію молочних залоз, сосків, ареоли (рис. 1.2), на­явність виділень з них (галакторея, доброякісні та злоякісні захворювання).

З метою уточнення діагностики молочні залози умовно поділяють на 4 квадранти: два зовнішніх (верхній і нижній) і два внутрішніх. Молочні залози є частиною репродук­тивної системи, гормонозалежним органом, мішенню для дії статевих гормонів, пролак­тину, опосередковано — щитоподібної залози, надниркових залоз.

Обстеження молоч­них залоз гінекологом є необхідною скринінговою процедурою щодо діагностики добро­якісних і злоякісних новоутворень молочних залоз. Огляд проводиться у положенні хво­рої стоячи або лежачи з послідовною пальпацією зовнішніх і внутрішніх квадрантів за­лози. Слід визначити наявність виділень із сосків, їх колір — світлі виділення (галакто- рея) можуть свідчити про гіперлактинемію, темні або кров’янисті виділення можуть бути симптомом раку молочної залози. Збільшення монтгомерових фолікулів ареоли молоч­ної залози може бути ранньою ознакою вагітності.

Обстеження живота слід проводити при порожньому сечовому міхурі, в положенні пацієнтки на спині, з дещо зігнутими в колінних суглобах нижніми кінцівками для більш повної релаксації абдомінальної стінки. Живіт також умовно поділяють на 4 квадранти або на 3 зони: 1) епігастрій; 2) мезогастрій, або пупкову ділянку; 3) гіпогастрій, або надлобкову зону.

Під час пальпації руки лі­каря повинні бути теплими для зменшення дискомфорту пацієнтки. Визначають на­явність об’ємних утворень, рубців, стрій, ознак статево­го оволосіння; проводять аус­культацію перистальтики кишечнику. Під час пальпації живота можна виявити ве­ликі міоми матки, а також пухлини яєчника, які часто мають «ніжку» (рис. 1.3).

Перкусія живота вико­нується при підозрі на асцит, об’ємні маси. Синдром по­дразнення очеревини (Щот-

Рис. 1.2. Пальпація молочної залози

Рис. 1.3. Пальпація живота

кіна — Блюмберга), а також м’язового захисту в більшості випадків є індикатором пери­тоніту або внутрішньочеревної кровотечі.

<< | >>
Источник: Запорожан В. М., Цегельський М. Р., Рожковська Н. М.. Акушерство і гінекологія. Підручник: У 2-х томах. Т. 2. — Одеса: Одес. держ. мед. ун-т,2005. — 420 с.. 2005

Еще по теме Загальне об’єктивне обстеження: