Збирання анамнезу

Навіть найбільш сучасні методи діагностики не можуть замінити першочергової цінності анамнестичних даних. Ретельне ознайомлення з анамнезом пацієнтки дозволяє визначити попередній діагноз, намітити подальшу тактику обстеження хворої.

Збирання анамнезу повинно бути систематизованим. Його здійснюють з певною по­слідовністю: 1) паспортні дані (прізвище, ім’я та по-батькові, вік, сімейний стан, рід за­нять, місце проживання); 2) основні та супроводжуючі скарги; 3) перенесені соматичні захворювання; 4) менструальна, репродуктивна, секреторна і статева функції; 5) гінеколо­гічні захворювання та їх лікування; 6) захворювання чоловіка; 7) історія даного захво­рювання та його лікування; 8) умови життя, шкідливі звички, професійні шкідливості.

Скарги хворої. При опитуванні слід виділяти головну і супутні скарги. Часто пацієнт­ки скаржаться на біль внизу живота і в попереку, піхвові виділення (білі), кровотечі зі статевих шляхів, порушення функції суміжних органів, безплідність.

При наявності болю звертають увагу на його характер (ниючий, ріжучий, колючий, переймоподібний тощо), локалізацію (частіше внизу живота, у попереково-крижовій

ділянці). Біль може поширю­ватись у задній прохід, ногу, сечівник, у верхні відділи живота, підреберну дугу то­що (рис. 1.1).

Піхвові виділення є од­нією з найчастіших скарг гіне­кологічних хворих. Фізіоло­гічне збільшення секреції зі статевих шляхів спостеріга­ється в середині овуляторно­го менструального циклу (цервікальний слиз), під час вагітності, що обумовлено ес­трогенним впливом. Пато­логічні виділення зі статевих шляхів (білі) можуть мати неприємний запах, спричи­нювати свербіж, подразнення зовнішніх статевих органів і внутрішньої поверхні стегон. Причиною цих виділень у більшості випадків є запален­ня нижніх відділів геніталь­ного тракту (вагініт, бактері-

Рис.

альний вагіноз, цервіцит). Білі можуть бути симптомом злоякісних захворювань (лей- корея), естрогенної або психічної стимуляції, травми, стороннього тіла в піхві, гельмін­тозів (гострики, аскариди тощо).

Патологічна кровотеча зі статевих шляхів може мати циклічний (менорагія) або ацик­лічний (метрорагія) характер; може виникати при затримці менструації, після статевого акту. Кров’янисті виділення можуть бути слабкими, помірними і сильними. Останні мо­жуть призвести до геморагічного шоку і становлять небезпеку для життя хворої.

Хворі можуть скаржитися на порушення функції суміжних органів — сечового міху­ра (часте, болюче сечовипускання; затримка сечовипускання, нетримання сечі) та кишеч­нику (метеоризм, запори, пронос, нетримання газів і калу).

Анамнез захворювання. Подальше опитування хворої спрямоване на з’ясування анам­незу вже встановленого захворювання (його початок, перші симптоми, наслідки попе­реднього лікування).

Анамнез життя. Менструальний анамнез є дуже важливим етапом загального обсте­ження. З’ясовують вік менархе, тривалість циклу (від першого дня однієї до першого дня подальшої менструації), характер менструальної кровотечі. Звичайно перша менструація в житті жінки (менархе) починається в 12-13 років. Ранній (до 9 років) початок менст­руації може свідчити про передчасне статеве дозрівання або про розвиток гормонально активної пухлини яєчника. Пізнє менархе (після 16 років) може бути ознакою захворю­вань. Нормальний овуляторний менструальний цикл характеризується регулярністю, три­ває від 21 до 35 днів (у середньому 28 днів). Тривалість менструації в нормі коливаєть­ся від 2 до 8 днів, кількість крові, що втрачається, — від 30 до 80 мл, можуть бути при­сутніми згустки крові, але їх величина не повинна бути більшою, ніж розмір гривеника.

Під аменореєю розуміють відсутність менархе до 16 років (первинна аменорея) або відсутність менструацій протягом 3 і більше менструальних циклів у жінок із попередні­ми регулярними менструаціями (вторинна аменорея).

Ановуляторні цикли характеризуються неконтрольованими кровотечами різної три­валості та інтенсивності, що виникають у непередбачений час. При олігоменореї, анову- ляторних циклах пацієнтку ретельно обстежують для виявлення можливих гіперплас- тичних процесів і раку ендометрія.

При вивченні акушерського анамнезу визначають кількість вагітностей та їх наслідки: пологи, мертвонародження, штучні аборти, мимовільні викідні, багатоплідна вагітність, позаматкова вагітність.

Гінекологічний анамнез. Крім менструального анамнезу, з’ясовують дані про захворю­вання, що передаються статевим шляхом, інші гінекологічні захворювання, їх лікування, вживання гормональних препаратів, операції на органах таза, вік першого статевого кон­такту. Перенесені операції на органах малого таза можуть сприяти розвитку спайкового процесу, що часом призводить до безплідності. Опитують пацієнтку щодо тривалості й успішності вживання контрацептивних засобів.

Загальний анамнез включає дані щодо загальних захворювань, операцій, травм, гемо- трансфузій, присутності алергічних реакцій, вживання медикаментів. При збиранні анам­незу слід поцікавитися щодо характеру праці, можливих професійних шкідливостей, умов побуту, інтенсивних занять спортом. Численні інфекційні хвороби, які пацієнтка перенесла в дитячому віці, несприятливо впливають на становлення репродуктивної системи і в подальшому можуть бути причиною розвитку патологічних нейроендокринних синдромів.

Соціальний анамнез передбачає визначення сімейного стану, здоров’я партнера, при­сутність диспареунії (дискомфорту під час статевих зносин), здоров’я дітей, особисті звички (в тому числі вживання тютюну, алкоголю, наркотиків).

При з’ясуванні сімейного анамнезу виявляють наявність спадкових захворювань, при­чину смерті найближчих родичів. Деякі гінекологічні захворювання можуть бути спад­ково обумовлені (порушення менструального циклу, синдром полікістозних яєчників, міома матки, рак ендометрія, яєчників, молочної залози тощо).

Закінчуючи опитування, лікар визначає попередній діагноз і напрямок подальшого об’єктивного обстеження (вибір методів діагностики, послідовність їх використання).