7. Нерівномірність обертання Землі. Ефемеридний і Атомний час.
Період обертання Землі навколо осі – проміжок часу за який Земля робить один повний оберт відносно будь-якого незмінного напрямку.
Період обертання не дорівнює зоряній добі, тому що внаслідок прецесії напрям на точку весняного рівнодення за рік змінюється приблизно на 46”, а за одну зоряну добу на
.
. Оскільки точка весняного рівнодення зміщується на захід (на зустріч обертанню Землі), то період обертання Землі більший за зоряну добу на
і дорівнює
середнього сонячного часу. Встановлено, що кутова швидкість обертання Землі не є сталою (обертання Землі нерівномірне).
Зміни швидкості обертання поділяють на три типи: вікові, нерегулярні, періодичні (сезонні).
Внаслідок вікових змін тривалість одного оберта Землі збільшувалась за останні 2000 років в середньому на
за століття. Згідно спостережень за останні 250 років це збільшення становило
за сторіччя. Вікові сповільнення обумовлені гальмівною дією сонячних і місячних припливів.
Нерегулярні (стрибкоподібні) зміни швидкості обертання Землі можуть збільшити або зменшити тривалість доби на
. Причина цих змін достовірно не встановлена.
Внаслідок сезонних змін швидкості обертання Землі , тривалість доби протягом року може відрізнятись від його середнього значення на
.
Внаслідок нерівномірного обертання Землі середня доба – змінна. В астрономії користуються двома системами лічби часу: нерівномірним часом, який визначають із спостережень дійсного обертання Землі і рівномірним часом, який є аргументом при обчисленні ефемерид планет і визначається за рузом Місяця і планет. Рівномірний час називається Ньютонівським або ефемери-дним.
З 1960 року ефемериди Сонця ,Місяця і планет та їх супутників даються в системі ефемеридного часу.


Т=Т
-Т
, де Т
- ефемеридний час, Т
- всесвітній час. Точне значення

Т можна визначити лише для минулих моментів часу із порівняння спостережених координат Місяця із обчисленими координатами.
Т було рівне нулю в 1900 році. Внаслідок зменшення швидкості обертання Землі в 20 ст. доба ставала довшою за ефемеридну добу, то ефемеридний час за 75 років випередив всесвітній час на 46
, а для 1998 року
Т
-Т
=60
,1.
В 1956 році Міжнародне Бюро мір і ваг постановило: секунда є
частина тропічного року, тривалість якого, в системі ефемеридного часу в 1900 році становила 365,2421988 середніх сонячних діб. Число 31566925,9747 – число секунд в тропічному році. Ця секунда називається ефемеридною.
В 1967 році було встановлено систему атомного часу ТИА, одиницею якого є атомна секунда. Атомна секунда – тривалість 9192631770 коливань випромінювання, які відповідають резонансній частоті переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію (цезій – 133 , Сs
) .
Атомний час ТИА обчислюється Міжнародним Бюро часу на основі регулярного порівняння атомних еталонів окремих обсерваторій. Результати досліджень показали, що шкала часу, що задається атомним годинником дуже стабільна і легко відтворювана. Тривалість секунди (атомної) на різних обсерваторіях відрізнялась не більше ніж на 1*10
.
Атомний час не залежить від астрономічних спостережень і руху небесних тіл. З цієї причини, а також внаслідок високої точності і відтворюваності рівномірної шкали часу, атомний час став основою для вивчення періодичної нерівномірності обертання Землі навколо своєї осі.