2. Система світу Птоломея

Чотири основних припущення Птолемея:

1) Всесвіту;

2) Земля нерухома;

3) Всі небесні тіла рухаються навколо землі;

4) Рух небесних тіл відбувається по колах із сталою швидкістю.

Система Птолемея називається геоцентричною і в спрощеному вигляді зводиться до:

Планети рухаються рівномірно по колах – епіциклах, центри яких в свою чергу рухаються по інших колах – деферентах в спільному центрі яких знаходиться нерухома земля. Сонце і Місяць рухаються навколо землі по деферентах (без епіциклів). Деференти сонця і місяця, деференти і епіцикли планет лежать в середині сфери, на поверхні якої розташовані „нерухомі” зорі.Система Птолемея пояснює петлеподібний рух планет. Для кожної планети Птолемей підібрав відносні розміри радіусів епіцикла і деферента і швидкість руху планети по епіциклу і центра епіцикла по деференту так, що при спостереженні із точки т. получався рух, який співпадає із спостережуваним. Це було можливо при виконанні деяких умов, які Птолемей прийняв як постулати.

Постулати Птолемея:

1) Центри епіциклів нижчих планет лежить на напрямі із т. до сонця.

2) У всіх верхніх планет цьому напряму паралельні радіуси епіциклів, проведені в точку положення планети.

В системі Птолемея напрям на сонце виявився превілейованим. Періоди обертання планет по епіциклах виявились рівними синодичними періодом, а періоди обертання центрів епіциклів по деферентах рівні зоряним періодам планет.

Система Птолемея давала можливість обчислити положення планет на майбутній час з точністю, яка задовільняє недосконалі спостереження „на око”.

З підвищенням точності спостережень систем Птолемея ускладнювалась і на початок XVI ст.не могла вже задовільняти тих вимог, які ставились перед астрономією життям.